Динаміка формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

НІНОВА Тетяна Степанівна,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри початкової освіти

Анотація

Розглянуто сутність і виявлено основні суперечності, що доводять необхідність удосконалення процесу формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи. Проведено аналіз поняття «екологічна свідомість», визначено структуру екологічної свідомості майбутнього вчителя та її компоненти. Представлені результати й аналіз анкетування студентів 1-3-х курсів спеціальності 013 «Початкова освіта» з метою виявлення рівня екологічних знань і свідомості. Установлені педагогічні умови, які сприятимуть удосконаленню процесу формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки.

Ключові слова: екологічна свідомість; структура екологічної свідомості; педагогічні умови формування екологічної свідомості; професійна підготовка вчителя; екологічна компетентність.

Постановка проблеми. Вимоги сьогодення потребують удосконалення екологічної підготовки майбутніх учителів початкової школи, що зумовлено необхідністю виховання молодого покоління країни, яке здатне дбайливо ставитися до природного середовища, розумно застосовувати його багатства.

Abstract

екологічний свідомість учитель школа

NINOVA Tetyana Stepanavna. Dynamics of formation of ecological consciousness offuture teachers of initial school in the professional preparation process.

Introduction. Importance of preparation of competent teachers at the higher school to ecologically expedient activity, forming in them of ecological consciousness and culture the education of the young generation of country predefined by a necessity capable with care to behave to the natural environment, reasonably to use his riches.

The analysis of pedagogical and methodical literature from the theme of research allows to outline contradictions that lead to the necessity of improvement the process offorming of ecological consciousness of future teachers of primary school, in particular, between: by modern requirements to the level of ecological preparation of future teachers and real state of their preparation at higher school; by the necessity of through ecologization of maintenance educational to the process and by a requirement in the modern on-line tutorials of professional preparation of students at higher school; by expediency offorming for the future specialists of ecological knowledge and abilities in relation to maintenance and improvement of the state of environment and insufficiency of application of modern pedagogical technologies in the educational process ofpreparation of teacher.

Purpose. Research aim: to consider the dynamics of forming of ecological consciousness of future teachers in the process of professional preparation at higher school.

Originality. The scientific novelty of the got results of research consists in that: on the basis of questionnaire certain dynamics of becoming of ecological consciousness of students of different courses; certainly and basic pedagogical terms that provide realization of forming of ecological consciousness of students in the educational process of higher school.

Conclusion. One of important tasks of education there must be forming for the future teachers of understanding, that a decision of ecological problems is the important problem ofpresent time, that consciousness determines behavior of man, her ecological culture that will assist to development of our country. Ecological consciousness forms active civil position.

Developing ecological consciousness for students formulate an ecological competence that we determine, as an ability capacity for the solving of ecological tasks in professional activity, personality attitude toward a vital environment and willingness to be responsible for the consequences of the ecological activity in this environment.

Key words: ecological consciousness; structure of ecological consciousness; pedagogical conditions of formation of ecological consciousness; teacher's professional training; ecological competence.

Виклад основного матеріалу

На ці аспекти звернено увагу в державних документах про освіту: «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті», «Концепції неперервної екологічної освіти і виховання в Україні». Механізмом забезпечення нової освітньої парадигми у шкільному навчанні стала реформа «Нова школа: Простір освітніх можливостей», у якій визначено десять основних компетентностей, що має розвинути школа в учнів. Визначена компетенція «Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров'я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя» [1, с. 14] може бути сформована в учнів початкової школи тільки за умови високого рівня екологічної свідомості і культури самого вчителя. Тому формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи у процесі професійної підготовки є важливим питанням удосконалення освітнього процесу у вищій школі.

Аналіз останніх публікацій. Значна кількість наукових досліджень присвячена означеному питанню. Серед вітчизняних учених вплив знань про природу на формування моральних якостей особистості та ставлення її до довкілля відзначали видатні педагоги В. Вернадський, К. Ушинський, В. Сухомлинський та ін. Значенню екологічних знань у процесі формування екологічної культури особистості присвячені праці М. Бауера, Г. Білявського, Н. Левчука, А. Некоса. Питання екологічної підготовки студентів вищих закладів освіти, формування екологічної культури були предметом вивчення Н. Грейди, О. Пруцакової, С. Совгіри, М. Шаповал, М. Швед, Н. Ясінської. Особливості формування екологічної культури фахівця досліджено в працях С. Дерябо, Захлєбного, Г. Ільїної, Л. Печко, І. Суравегіної, Г. Тарасенко. Закономірностям впливу екологічного виховання на формування екологічної свідомості присвячені роботи А. Кочергіна, Е. Гірусова, концепції професійної підготовки студентів - дослідження Л. Барановської, Т. Вайди, Р. Гуревича, Н. Єфіменко, В. Клочко, М. Козяр, Л. Лук'янової, Н. Мойсеюк, Т. Нінової. Мету, завдання і принципи екологічної освіти вивчали Н. Авраменко, П. Бачинський, Г. Білявський, С. Павлюченко, О. Мітрясова, Танська та ін.

Аналіз педагогічної та навчально-методичної літератури з теми дослідження дозволяє окреслити суперечності, що доводять необхідність удосконалення процесу формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи, зокрема: між сучасними вимогами до рівня еколого-професійної підготовки майбутніх фахівців та реальним станом їх підготовки у вищій школі; між необхідністю наскрізної екологізації змісту освітнього процесу та потребою в сучасних навчальних програмах професійної підготовки студентів у вищій школі, які сприятимуть підвищенню якості формування професійної екологічної свідомості майбутнього фахівця; між доцільністю формування в майбутніх фахівців екологічних знань і вмінь щодо збереження й поліпшення стану навколишнього середовища та недостатністю науково обґрунтованих сучасних педагогічних технологій, реалізація яких забезпечує ефективність цього процесу.

Відзначаючи необхідність відповідних знань і переконань для розумного спілкування суспільства з природою, дослідники вважають, що екологізація матеріальної й духовної діяльності суспільства є умовою подолання екологічної кризи, а забезпечення гармонії в узаємовідносинах суспільства і природи можливі тільки внаслідок зміни світоглядних позицій самої людини. Такий підхід потребує вивчення проблеми динаміки формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.

Мета дослідження: розглянути динаміку формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.

Єдиного тлумачення поняття «екологічної свідомості» немає. Проте існують кілька визначень, зокрема: «науково-практичне відображення зв'язку людини й суспільства з теперішнім і майбутнім навколишнім середовищем, необхідність гармонізації відносин між ними»; «звичайна буденна людська свідомість, що змістово спрямована екологічними сенсами»; «сукупність екологічних уявлень, ставлень до природи, стратегій і технологій узаємодії з нею».

У психолого-педагогічній літературі обґрунтовано декілька підходів до визначення змісту поняття «екологічна свідомість». Так, Е. Гірусов розглядає екологічну свідомість як складник екологічної культури, як сукупність поглядів, теорій, емоцій, що відображають проблеми співвідношення суспільства і природного середовища у плані «забезпечення прогресу в єдності з природним середовищем» [2, с. 82]. Натомість В. Скребець уважає, що це «рівень психічного відтворення природного і штучного середовища, свого внутрішнього світу, саморефлексія місця й ролі людини в біологічному, фізичному, хімічному світі, а також саморегулювання та наповнення цього відтворення екологічним змістом» [3, с. 48]. Екологічній свідомості, на думку автора, властиві всі ознаки усвідомленої діяльності людини з тією особливістю, що вона ініційована екологічним сенсом.

Російські психологи С. Дерябо та В. Ясвін під екологічною свідомістю розуміють «сукупність екологічних уявлень, існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій узаємодії з нею» [4, с. 11].

В. Панов уважає екологічну свідомість атрибутом, тобто властивістю людини як компонента відношень у системі відношення «людина - природа». Структуру екологічної свідомості автор бачить у сукупності уявлень людини про взаємозв'язки в означеній системі, особистісному ставленні та технологіях узаємодії людини і природи, життєвих екологічно орієнтованих цінностях людини [4, с. 91].

В. Медвєдєв та А. Алдашова [5, с. 162] розвивають вищезазначений підхід і виокремлюють такі характеристики екологічної свідомості: ступінь відображення в екологічній свідомості суспільних цінностей та інститутів; вираженість в екологічній свідомості прогностичних елементів у ситуації вибору критеріїв розв'язання конкретної екологічної проблеми, тобто орієнтації на «теперішнє заради майбутнього»; особливості орієнтації екологічної свідомості на колектив, суспільство; можливість протидіяти екологічним негараздам, брати участь у ліквідації наслідків антропогенних екологічних катастроф.

Тобто, розкриваючи структуру екологічної свідомості нашого сучасника, учені виділяють такі основні компоненти, які відображають його соціальну сутність і регуляторні функції:

1. свідоме засвоєння людиною норм науково обумовленого, екологічно відповідного, раціонального природокористування і відпрацювання на цій основі системи екологічних переконань, знань, умінь, які б забезпечували оптимальну по відношенню до природи його практичну діяльність;

2. засвоєння норм застосування засобів організації господарської діяльності людини під кутом зору відповідального ставлення до проблем екології та збереження природи, правової культури і знань природоохоронного законодавства, екологічної ситуації, яка утворилася за місцем проживання: у регіоні, у державі, у глобальних масштабах;

3. розуміння себе як частини природи, яка є для людини джерелом здоров'я, гуманізму, патріотичних почуттів, моральних, естетичних та інших якостей;

4. усвідомлення того, що природа є суспільною цінністю.

Виділені характеристики розкривають зміст поняття «екологічна свідомість» людини, яка виступає внутрішньою детермінантою її ставлення до природи, що визначають дослідники І. Звєрєва, Н. Анацька, Е. Гірусов, Ф. Гісматов, І. Грабовська, Л. Лук'янова І. Сафонов, І. Суравєгіна, Г. Швебс та інші.

Формування екологічної свідомості проходить, на думку Ф. Гісматова, двома шляхами «стихійно, на основі щоденної практичної діяльності, і свідомо, на основі цілеспрямованого процесу виховання і навчання у кожній сфері людської діяльності» [7, с. 71]. Натомість, на думку О. Варго, становлення екологічної свідомості відбувається поетапно у відповідності до розвитку суспільства: «... для промислового суспільства характерні зацікавлений і тривожний типи екологічної свідомості; для екологічно-проблемного суспільства - пристосувальний і об'єднуючий типи екологічної свідомості; екологічному суспільству притаманний екофільний тип екологічної свідомості» [8, с. 16].

Формування екологічно свідомої особистості, як відзначають С. Дерябо і В. Ясвін, є загальним принципом екологічної освіти, що конкретизується на трьох рівнях: - на рівні адекватних екологічних уявлень про систему «людина - природа», що сприяє розумінню їх єдності; на рівні ставлення до природи, яке визначає характер напрямів узаємодії з нею, його мотивів, стимулює поведінку і дію з погляду екологічної доцільності; на рівні вмінь і навичок застосування екологічно доцільних технологій узаємодії з природою [4, с. 22-24].

Оскільки головним орієнтиром при розв'язанні даних завдань екологічної освіти є організація такої діяльності особистості, у процесі якої відображається освоєння технологій узаємодії людини з природою, тому і формування екологічної свідомості відбувається завдяки поєднання різних організаційних форм навчання [11, с. 518].

У формуванні екологічної свідомості важливим чинником є екологічні знання, що мають особливе значення для студентів вищих закладів освіти як майбутніх природокористувачів чи освітян. Опанування будь-якою професією повинно спиратися на пріоритетну роль екологічних знань і відповідних умінь, що дозволить прогнозувати наслідки своєї професійної діяльності. Крім того, це сприяє включенню самих студентів у креативну пізнавальну діяльність.

Формування екологічної свідомості у студентів здійснюється впродовж усього освітнього процесу у вищій школі [12, с. 13]. Екологічний компонент містять навчальні предмети як природничого, так і професійного напрямів, тому повинна спостерігатися зміна рівнів екологічного ставлення до довкілля, розуміння екологічних проблем студентів різних курсів. Для встановлення рівня екологічної свідомості, екологічних знань студентів щодо питань узаємодії в системі «природа - людина», визначення усвідомлення майбутніми вчителями початкової школи необхідності екологічної освіти для розвитку суспільства проведено анкетування [10] студентів 1-3-х курсів спеціальності 013 «Початкова освіта» Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Наводимо результати опитування з окремих питань анкет, які найбільш яскраво розкривають результати щодо рівня екологічної свідомості студентів різних курсів. На рисунках 1-6 відображено (у %) відповіді студентів на питання анкети: група 1 - студенти 1 курсу, група 2 - студенти 2 курсу, група 3 - студенти 3 курсу.

Відповіді на питання щодо причин глобальної екологічної кризи студентами розподілилися за такими результатами (рис 1.):

Рис. 1 Результати анкетування до питання №1

Як бачимо з рисунку, першу глобальну екологічну кризу студенти 1-го курсу пов'язують із розвитком комп'ютеризації 40,9 %, що є помилковим судженням, насправді ж вплив розвитку землеробства і скотарства, а пізніше й промисловості спричинили зміну мікроклімату, стану ґрунтів, фауни і флори, тому правильну відповідь надали тільки 22,72 % студентів 1-х курсів на відміну від студентів 2-х і 3-х курсів (відповідно тільки 53,4 % і 54,17 % дали вірну відповідь). Це є свідченням того, що екологічна освіченість студентів 1 -х курсів наразі в концептуальному виді досить слабка, надто декларативна і фрагментарна, що не відповідає сучасним вимогам.

Розподіл відповідей студентів на питання щодо причин глобальних екологічних проблем сучасності представлено на рис. 2:

Рис. 2 Причини глобальних екологічних проблем сучасності

Відповідаючи на це питання, 37,93 % респондентів 1-го курсу та майже четверта частина респондентів 2-х і 3-х курсів уважають, що причиною глобальних екологічних проблем стали аварії на АЕС; такий результат міг стати наслідком отриманої інформації про аварію на Чорнобильській АЕС. Із них 17,24 % уважають, що науково- технічний прогрес і низький рівень екологічної освіти став причиною екологічної кризи. Треба відмітити розуміння студентами 3-го курсу ролі екологічного виховання у збереженні довкілля. Це означає, що концепція підкорення природи, її перетворення за бажанням людини, за технократичним стилем мислення заради достатку людства виявилася згубною для природи. Таким чином, на старших курсах відбулося усвідомлення респондентами обов'язковості відповідального ставлення до природи, утвердилося переконання в необхідності екологічних знань.

Відповіді студентів на питання актуальності для кожного екологічних знань щодо збереження довкілля представлені на рис.3:

Рис. 3 Актуальність для кожного екологічних знань щодо збереження довкілля

Як бачимо з рисунку, 83-87 % респондентів, даючи позитивну відповідь, передбачають, що екологічні знання пов'язані з сучасним існуванням кожної людини та її діяльністю. Негативний результат на запитання ми отримали в 12,5 - 16 % респондентів. Оскільки екологічні знання є основою формування екологічної свідомості, то в цьому випадку рівень екологічної свідомості низький, що означає недостатність екологічних знань і переконань, тобто навколишній природний світ до ціннісних орієнтацій цих студентів не включений.

Відповіді студентів на питання щодо значущості екологічних знань для сучасної людини представлені на рис. 4:

Рис. 4 Значущість екологічних знань для сучасної людини

Як бачимо з рисунку, лише 22,22 % студентів 3-го курсу зазначили необхідність екологічних знань для трудової діяльності як майбутніх учителів початкової школи. Це означає, що екологічні знання в результаті навчання не стали переконаннями, тобто це є свідченням актуальності вдосконалення екологічної освіти і виховання студентів у процесі навчання. У той самий час, прагнення до самостійності в судженнях щодо екологічної ситуації мають 38 % студентів 3-го курсу, що є підґрунтям їхньої готовності до застосування знань у діяльності. У свою чергу, 40 % студентів 1-го курсу і 37,5 % студентів 2-го курсу розглядають екологічні питання лише для загального розвитку, що свідчить про недостатнє орієнтування в екологічній сфері.

Важливим, на нашу думку, є питання щодо шляхів оптимізації взаємодії в системі «людина - природа», що представлено на рис. 6:

Рис. 6 Результати анкетування шляхів оптимізації взаємодії в системі «людина - природа»

Понад 30 % респондентів із кожної групи віддали перевагу екологізації промисловості, а підвищенню ролі екологічної освіти і виховання лише 18-25 %, що є свідченням не зовсім повного розуміння необхідності перебудови системи цінностей сучасної людини і побудови нової стратегії розвитку країни. Ці та багато інших питань вирішуються за допомогою підвищення екологічної освіченості населення, а особливо майбутніх учителів початкової школи. Не випадково 20-37 % респондентів уважають, що для вирішення екологічних питань потрібно залучити більшу кількість людей, але ж знову таки не розуміють того, що спочатку їм потрібно надати належний рівень освіти з означених питань.

Як показує анкетування, обізнаність молоді з екологічною проблематикою є фрагментарною, недиференційованою; студенти краще орієнтуються у глобальних екологічних проблемах, ніж у проблемах своєї місцевості. Певна частина студентів уважають себе непричетними до розв'язання проблем довкілля. Причиною такого ставлення є недостатня увага до формування екологічної свідомості студентів у процесі професійної підготовки, а саме: екологічний компонент не включений до більшості навчальних програм; введення курсу «Основи екології» не є обов'язковим для студентів усіх спеціальностей; вивчення предметів професійного циклу недостатньо пов'язується з екологічними проблемами сучасності регіонального і глобального рівнів та їх причинами; недостатня увага до екологічного матеріалу під час проведення практичних і лабораторних занять як із природничих, так із гуманітарних наук. У процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи недостатньо застосовуються гуманістично спрямовані екологізовані завдання, епізодично акцентується увага на ролі кожної людини та її впливові на довкілля, не формуються навички вивчення екологічних проблем своєї місцевості й реальної природоохоронної діяльності студентів зі збереження довкілля.

За результатами дослідження необхідними педагогічними умовами формування у студентів екологічної свідомості визначені такі:

1. системне введення екологічного матеріалу до всіх курсів підготовки майбутніх учителів початкової школи;

2. формування професійних умінь і навичок щодо висвітлення, пояснення екологічних завдань і проблем різних рівнів;

3. формування системи цінностей щодо природи і власної відповідальності за стан довкілля;

4. діяльнісний підхід до процесу формування екологічної свідомості майбутніх учителів.

На нашу думку, для формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи потрібно постійно підтримувати зв'язок між екологічним, гуманітарним і природничонауковим складниками освіти.

Одним із важливих завдань освіти має бути формування в майбутніх учителів екологічної свідомості екоцентричного типу, оскільки свідомість визначає поведінку людини, її діяльність, екологічну культуру, що, у свою чергу, приведе до належного рівня розвитку нашої країни. Екологічна свідомість формує активну громадянську позицію фахівця, тому вчитель початкової школи не може бути байдужим до середовища (як природного, так і соціального), у якому він існує.

Освіта не повинна зупинятися на стадії простої інформованості (навчання), а виходити на складні й проблематичні процеси виховання, цілеспрямованого формування особистості. Тому дуже важливим у педагогічній діяльності викладача є застосування таких форм і методів роботи, які б дозволили, незважаючи на недосконалість навчальних програм, якомога більше забезпечувати формування у студентів екологічної свідомості. Нині на перший план виходять цінності життя, пошук шляхів і засобів виживання людства за умов прогресуючого погіршення екологічної та соціальної ситуації: «Екологічний аспект наукового світогляду можна виховати, якщо знання про природу і про взаємодію людини з довкіллям перетворяться в особистісні переконання, а переконання перетворяться в дії» [2, с. 90].

У результаті екологічної освіти і виховання у студентів формуються достовірні й теоретично підтверджені знання про природу, а мислення, у свою чергу, набуває аргументованого вираження в системі знань, що дає можливість розцінювати екологічні знання як засіб реалізації екологічної діяльності у професійній сфері, виступає основою забезпечення прав наступних поколінь на гідні умови життя.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Завдання екологічної освіти і виховання майбутніх учителів початкової школи виходять за межі вивчення лише теоретичних питань. Важливо, щоб за допомогою екологічного виховання екологічні знання стали екологічними переконаннями. У цей процес також входить і виховання морального ставлення до природи, включаючи становлення екологічного знання, формування екологічного мислення, кінцевим завданням якого є забезпечення морально досконалої й екологічно доцільної поведінки майбутнього педагога, яка є однією з умов переходу суспільства до сталого розвитку.

Слід звернути увагу на те, що у процесі відношення суспільства до природи між соціумом і природою відбуваються зміни суспільної свідомості, у яких відображається сучасна екологічна ситуація. Екологічна свідомість студентської молоді реалізується у ставленні до природного середовища, обумовлює її поведінку і діяльність. Окрім того, єдність екологічної свідомості та екологічної діяльності складає основу екологічної культури особистості. Тому формування екологічної свідомості студентів є одним із пріоритетних завдань сучасної освіти. У той самий час, розвиваючи екологічну свідомість у студентів формуємо в них екологічну компетентність, яку ми визначаємо як здатність до розв'язання екологічних задач у професійній діяльності, особистісне ставлення до життєвого середовища і готовність відповідати за наслідки своєї діяльності в цьому середовищі.

Подальші наукові розвідки у даному напрямі пов'язані з визначенням складників екологічної свідомості майбутніх учителів початкової школи та їх компонентів, що має скоригувати програми навчальних предметів, методи і шляхи у становленні екологічної свідомості студентів і враховувати віддалені наслідки щодо формування екологічної компетентності вчителя початкових класів.

Список використаних джерел

1. Проект Концепції «Нова школа: простір освітніх можливостей». Київ: МОН України, 2016. 40 с.

2. Гирусов Э. В. Экологическая культура как высшая форма гуманизма/ Э. В. Гирусов // Философия и общество. 2009. № 4. С. 74-92. [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.socionauki.ru/joumal/files/fio/2009_4/ ekologicheskaya_kultura.pdf

3. Скребець В. О. Екологічна психологія у віддалених наслідках екотехногенної катастрофи: монографія / В. О. Скребець. Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. 440 с.

4. Дерябо С. Д. Экологическая педагогика и психология / С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин. Ростов на Дону: Феникс, 1996. 480 с.

5. Панов В. И. Экологическая психология: Опыт построения методологии / В. И. Панов. Москва: Наука, 2004. 197 с.

6. Медведев В. И. Экологическое сознание: учебное пособие / В. И. Медведев, А. А. Алдашева. Москва: Логос, 2001. 375 с.

7. Гісматов Ф. А. Екологічна компонента у культурі педагога / Ф. А. Гісматов // Проблеми освіти. 1996. Вип. 4.- С. 70-72.

8. Варго О. М. Екологічна свідомість як умова становлення екологічного суспільства: автореф. дис... канд. філософ. наук: 09.00.03 / О. М. Варго ; Харківський ун-т повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Харків, 2006. 21 с.

9. Кисельов М. М. Національне буття серед екологічних реалій / М. М. Кисельов, Ф. М. Канак. Київ: Тандем, 2000. 320 с.

10. Анацька Н. В. Екологічна освіта: знання і життєво-ціннісні орієнтації сучасної людини: дис.... канд. філ. наук: 09.00.10 / Н. В. Анацька ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут вищої освіти. Київ, 2016. 220 с.

11. Толмачова І. М. Дидактична система підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації екологічного виховання / І. М. Толмачова, В. В. Нестеренко // Молодий вчений. 2016. № 12 (39). С. 515-520. [Електронный ресурс]. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/ua/archive/39/

12. Кулик Т. М. Системно-динамічні особливості розвитку екологічної свідомості студентів: автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Т. М. Кулик ; Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2013. 16 с.

13. Нінова Т. С. Екологічна культура як складова професійної культури майбутнього учителя / Т. С. Нінова // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки. 2011. Вип. 209. Частина ІІ. С. 139-141.

References

1. А project оf Concept «New school: a space of educational possibilities». (2016). Kyiv: MES Ukraine (in Ukr.)

2. Girusov, E. V. (2009). Ecological culture as the highest form of humanism. Filosofiya i obschestvoyu. (Philosophy and Society), 4, 74-92. (in Russ.) Retrieved from www.socionauki.ru/journal/files/fio/2009_4/ ekologicheskaya_kultura.pdf

3. Skrabets, V. O. (2004). Ecological psychology in the long-term consequences of the eco-technological catastrophe: monograph. Kyiv: Publishing House Word (in Ukr.)

4. Deryabo, S. D., & Yasvin, V. A. (1996). Ecological pedagogy and psychology. Rostov on the Don: Phoenix (in Russ.)

5. Panov, V. I. (2004). Environmental psychology: the Experience of building methodology. Moscow: Science (in Russ.)

6. Medvedev, V. I., & Aldasheva, A. A. (2001). Ecological Consciousness. Moscow: Logos (in Russ.)

7. Hismatov, F. A. (1996). Ecological component in the culture of the teacher. Problemy osvity (Problems of education), 4, 70-72 (in Russ.)

8. Vargo, O. M. (2006). Ecological consciousness as a condition for the formation of an ecological society: abstract dissertation of philosophical sciences: 09.00.03. Kharkiv (in Ukr.)

9. Kiselev, M. M., & Kanak, F. M. (2000). Nationality among ecological realities. Kyiv: Tandem (in Ukr.)

10. Anatskaya, N. V. (2016). Environmental education: knowledge and life-value orientations of the modern man: diss...of PhD: 09.00.10. Kyiv (in Ukr.)

11. Tolmachova, I. M., & Nesterenko, V. V. (2016). Didactic system of preparation of future teachers of elementary school to organization of ecological education. Molodyi vchenyi (Young scientist), 12 (39), 515-520 (in Ukr.) Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/ua/archive/39/

12. Kulik, T. M. (2013). System-dynamic features of development of ecological consciousness of students: abstract dissertation of candidate psychologist sciences: 19.00.07. Lutsk (in Ukr.)

13. Ninova, T. S. (2011). Ecological culture as a component of the professional culture of the future teacher. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriya: Pedahohichni nauky (Announcer of the Cherkasy university. Series: Pedagogical sciences), 209 (II), 139-141 (in Ukr.)

Размещено на Allbest.ru