Професійно-педагогічна самореалізація викладача системи післядипломної педагогічної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій: особливості формувального етапу дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійно-педагогічна самореалізація викладача системи післядипломної педагогічної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій: особливості формувального етапу дослідження

Ніколаєску Інна Олександрівна,

кандидат педагогічних наук, докторант кафедри педагогіки вищої школи і освітнього менеджменту, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Анотації

Представлено результати формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи з вивчення проблеми професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Окреслено етапи експериментального дослідження щодо результативності професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ. педагогічний самореалізація післядипломний

Запропоновано авторське визначення термінолексеми "професійно-педагогічна самореалізація викладача системи післядипломної освіти". Висвітлено результати формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи, які спрямовані на дотримання організаційно-педагогічних умов й апробацію організаційно-змістової моделі реалізації системи професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Постановка проблеми. У сучасному освітньому просторі постає питання щодо ефективного вирішення завдань післядипломної педагогічної освіти, яке здебільшого стосується якості кадрового забезпечення відповідних навчальних закладів на рівні професійної компетентності, професійної мобільності й педагогічної майстерності академічної аудиторії. Сутність цих якостей полягає в тому, що вони є продуктами засвоєння професійних знань і практичних умінь викладача і реалізуються у вигляді його професійно-педагогічної самореалізації. Прагнення до самореалізації займає провідне місце у професійно-педагогічній діяльності з-поміж чинників, які спонукають викладача системи післядипломної освіти до професійно-педагогічної активності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На актуальності й значущості проблеми, що пов'язана з самореалізацією особистості в освітньому просторі, наголошено в працях таких українських учених, як: І. Бекешкіна, Т. Вівчарик, Л. Мова, В. Муляр, М. Недашківська, Г. Нестеренко, В. Радул, Л. Рибалко, Л. Сохань, В. Тихонович, А. Фоменко, Н. Шульга та інші. Наукові здобутки цих учених-педагогів обґрунтовують нові концептуальні підходи до вищої освіти, указують шляхи подолання консерватизму освітян, виокремлюють проблему самореалізації суб'єктів освітнього процесу у вищій школі як самостійну і першочергову.

При проведенні формувального етапу дослідницько-експериментальної роботи було враховано рекомендації щодо ефективного здійснення експерименту Ю. Бабанського, О. Барабанщикова, Р. Нємова, М. Нещадима та інших. Проте, опрацювання понад 400 наукових джерел із різних аспектів досліджуваної проблеми дає підстави стверджувати, що професійно-педагогічна самореалізація викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій до цього часу ще не була основним предметом наукового пошуку.

Метою статті є висвітлення особливостей дослідницько-експериментальної роботи з вивчення проблеми професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Передусім зазначимо, що зміст поняття "самореалізація" у психолого-педагогічних джерелах трактується як "складний психосоціальний механізм", "вияв соціального становлення особистості", "діяльність людини, у результаті якої змінюється довкілля і сама людина", "зовнішня форма існування професійно-педагогічної культури викладача як відкритої системи цінностей" [2; 3; 4; 9]. Відповідно на основі здійснення наукових розвідок із питання самореалізації особистості, професійної самореалізації педагога нами запропоновано авторське визначення термінолексеми "професійно-педагогічна самореалізація викладача системи післядипломної освіти" як усвідомлений, цілеспрямований процес, який стимулює розвиток особистості впродовж усієї професійно-педагогічній діяльності та забезпечує саморозвиток викладача й виражається в готовності до здійснення професійної діяльності на основі застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Історико-педагогічний аналіз і вивчення сучасного стану проблеми професійно- педагогічної самореалізації викладачів системи післядипломної педагогічної освіти засобами ІКТ надали можливість попередньо розробити організаційно-педагогічні умови й організаційно-змістову модель реалізації системи досліджуваного процесу, що потребує експериментальної перевірки.

Експериментальне дослідження результативності професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ здійснювалося в кілька етапів:

- теоретико-аналітичний (2012-2013 рр.) - передбачав ретроспективний огляд наукових студій; простеження типології поглядів, напрямів еволюції думок на феномен самореалізації в цілому і професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ, зокрема, вивчення стану розробленості досліджуваної проблеми в теорії й практиці професійної освіти; ознайомлення з провідними тенденціями андрагогічної освіти і ролі викладача в навчанні дорослих у сучасному вимірі, вітчизняним і світовим досвідом розвитку системи післядипломної освіти; вивчення й узагальнення національної та закордонної практики з питань застосування ІКТ закладами післядипломної педагогічної освіти; застосування під час курсової підготовки і в міжкурсовий період інноваційних моделей, форм, прийомів, технологій науково-методичного супроводу професійної діяльності академічної аудиторії;

- аналітико-синтетичний (констатувальний) (2013-2014 рр.) етап експерименту дослідження був спрямований на отримання оперативної інформації про реальний стан досліджуваної проблеми в закладах післядипломної педагогічної освіти, які складали експериментальні майданчики дослідження; обрано методи дослідження, проведено констатувальний зріз, визначено інтегрований характер сутності професійно-педагогічної самореалізації викладача післядипломної освіти засобами ІКТ на методологічних рівнях;

- формувальний етап (2015-2017рр.) експерименту передбачав упровадження в діяльність закладів післядипломної педагогічної освіти організаційно-педагогічних умов професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ, а також відповідної організаційно-змістової моделі;

- узагальнювально-підсумковий етап (2017 рр.), метою якого було узагальнення результатів дослідження та здійснено їх опрацювання, виявлено динаміку рівнів і критеріїв професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ, сформульовано висновки щодо експериментальної роботи за спроектованою системою, визначено перспективи подальших досліджень означеної проблеми.

У попередніх наших дослідженнях було виокремлено організаційно-педагогічні умови [7], презентовано організаційно-змістову модель [6] і представлено результати констатувального етапу дослідницько-експериментальної роботи [8].

Коротко схарактеризуємо результати формувального етапу дослідницько- експериментальної роботи, який спрямований на дотримання визначених організаційно-педагогічних умов і апробацію організаційно-змістової моделі реалізації системи професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ.

Значна увага в ході формувального етапу експерименту приділялася систематичному здійсненню науково-методичного супроводу професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ. Для усвідомлення значущості професійно-педагогічної самореалізації для викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти було запропоновано і проведено цикл круглих столів психолого-педагогічного спрямування з проблеми самопізнання та самовдосконалення особистості [10], що розроблені Т. Черкашиною.

Важливою й дієвою формою науково-методичного супроводу професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ виявився майстер-клас "Педагогічний коучинг". Метою проведення майстер-класу "Педагогічний коучинг" є створення системи мотивації для академічної аудиторії щодо неперервного професійного розвитку, реалізації індивідуальних програм самовдосконалення, саморозвитку і професійно-педагогічної самореалізації науково- педагогічних працівників. Відповідно до мети була підібрана серія методів та інноваційних технологій, які спряли підвищенню результативності професійно- педагогічної самореалізації викладачів.

Однією з популярних форм науково-методичного супроводу засобами ІКТ є онлайн-навчання для викладачів системи післядипломної педагогічної освіти на платформі Prometheus [https://prometheus.org.ua/], зокрема опанувати онлайн-курс "Критичне мислення для освітян", одним із авторів якого є Н. Степанова, кандидат філософських наук, доцент кафедри професійного розвитку педагогів КНЗ "Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради".

Однією з виокремлених нами організаційно-педагогічних умов є застосування бенчмаркінгових інструментів для здійснення результативної професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно- комунікаційних технологій. Реалізація цієї умови відбувалася під час проведення круглого столу в формі хепенінгу на тему "Бенчмаркінг - ефективний науковий ресурс інноваційної діяльності викладача системи післядипломної педагогічної освіти", у ході якого науково-педагогічні працівники були активними учасниками обговорення актуальних питань і мали можливість доповнювати інформацію ведучого, який будував основну змістову лінію композиції круглого столу. Продовженням такого заходу стала участь академічної спільноти у діловій грі "Бенчмаркінг: за і проти". Після проведення ділової гри учасники круглого столу виробили пам'ятку-пропозиції щодо успішного впровадження в систему післядипломної педагогічної освіти бенчмаркінгового досвіду закладів вищої освіти світового рівня.

Цікавими виявилися проведені творчі дискусії, оскільки учасники, які залучалися до обговорення питань круглого столу і переймали естафету чи брали слово для короткої доповіді, давали відповідь на різноманітні питання. Зокрема, дискусійним і практико-творчим виявилося обговорення питання: "Які ефективні засоби інформаційно-комунікаційних технологій сприятимуть розвитку наукових ресурсів інноваційної діяльності академічної аудиторії?".

Реалізація наступної умови - упровадження акмеологічних технологій у міжкурсовий період як компонента професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій - відбувалася у процесі опанування акмеологічного практикуму, який є складником навчально-методичного посібника "Практичні основи акмеологічного розвитку особистості в умовах інформаційно-комунікаційного простору". Принагідно зазначимо, що вивчення теоретичної частини акмеологічного практикуму відбувалося за допомогою пояснювально-ілюстративних, репродуктивних методів і методів проблемного навчання. У своїй практиці ми намагалися відійти від монологу і перевести навчання у формат діалогічного стилю викладання, оскільки переконані, що головними у процесі навчання мають стати зв'язки між усіма учасниками дискусії, а сам процес має проходити в позитивній комунікації, узаємодії та партнерстві.

При вивченні окремих питань теоретичного блоку акмеологічного практикуму, зокрема "Чим обумовлено актуальність появи акмеологічних концепцій в освіті?", "У чому полягає місце і роль акмеометрії серед інших напрямів акмеології?", "Які особливості акмеологічних моделей сучасного вчителя, запропонованих В. Максимовою та Г. Даниловою?" та інших дискусійних питань були застосовані інтерактивні методи навчання (лекції-дискусії, "лекції вдвох", лекції-презентації, дискусії, рольові ігри, моделювання ситуацій, мозковий штурм, психодрама, проективне малювання, творча вправа).

При обговоренні питання "Яким чином самореалізація особистості впливає на акмеологічне зростання фахівця?" дієвим виявився методичний прийом "Метаплан", а також "Fishbone" ("Рибна кістка"), який дозволив учасникам акмеологічного практикуму "розбити" загальну проблемну тему для причин і аргументів із питання "Чому практичний досвід є основним показником досягнення вершин у творчій діяльності викладача?".

Після завершення теоретичного блоку акмеологічного практикуму викладачам було запропоновано опрацювати практичну його частину. Практичний блок містив різноманітні завдання, вправи, міні-тренінги, які спонукали викладачів творчо вирішувати питання щодо акмеологічного зростання (наприклад, вправи "Малюємо ромашку", "Шість капелюхів", "Колесо життя", гра "Стіна пам'яті").

Під час формувального етапу реалізовувалася така організаційно-педагогічна умова, як створення й активне застосування віртуальних форм методичної роботи як координаційних центрів інформаційно-комунікаційного середовища. Нами було розроблено і створено одну з віртуальних форм методичної роботи - авторський Інтернет- клуб-освітній салон "Педагогічний ексклюзив" [5]. Створюючи Інтернет-клуб, ми скористалися ідеями, які запропоновані Н. Фаустовою, Л. Александровою та І. Васильєвою, а саме: розміщення на сайті методичних розробок навчально-виховних заходів, тематичних бесід, дискусій, а також публікація адрес сайтів, де можна ознайомитися зі спеціалізованою літературою й інноваціями навчально-виховної діяльності; видання електронних газет та/або електронних журналів навчально-виховного спрямування; створення фотогалерей; здійснення анкетування і соціологічних опитувань із різних проблем освітньої діяльності; проведення віртуальних екскурсій.

У розрізі реалізації презентованої нами умови викладачам було запропоновано розробити "Портфоліо особистісного успіху" і "Веб-портфоліо викладача-ученого" як певних засобів фіксування, накопичення матеріалів, які демонструють рівень зростання професіоналізму викладача і вміння вирішувати завдання у своїй професійній діяльності.

Відмінність портфоліо від веб-портфоліо полягає в тому, що веб-портфоліо є персональним інформаційним простором особистості, яке слугує платформою для створення віртуального "Я", спілкування, обміну досвідом, особистісного і професійного зростання. Нами було розроблена 5-ти-рівнева система оцінювання пропонованих форм роботи за певними критеріями: повнота інформації (структурованість, цілісність і зв'язність матеріалу, який презентується, логіка викладу інформації); розвиненість педагогічних умінь (уміння аналізувати свою діяльність); сформованість дослідницьких навичок (уміння працювати в команді, публічно говорити, аргументувати власні думки і судження); сформованість умінь самоконтролю й самооцінювання (уміння працювати над помилками, реалістичність в оцінюванні своїх можливостей, регулярність самомоніторингу). Результати оцінювання співвідносилися з такими балами: дотримання всіх критеріїв - 5 балів, відсутність одного з розроблених критеріїв - 4 бали, відсутність двох і більше критеріїв - 3 бали.

При розробленні програми формувального експерименту було передбачено роботу з керівництва дослідницько-експериментальною роботою загальноосвітніх навчальних закладів як сфери професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Керівництво дослідницько-експериментальними майданчиками різного рівня як сфера професійно-педагогічної самореалізації викладача дозволяє виокремити низку функціональних завдань, які дозволяють професійно-педагогічну самореалізацію викладача як науковця перетворити на безпосередній процес його взаємодії з конкретними педагогічними колективами-учасниками експериментальної роботи в реальних умовах освітнього процесу школи.

Зазначимо, що під нашим керівництвом протягом 2014-2017 рр. здійснювалася дослідницько-експериментальна робота регіонального рівня з теми "Організаційно- педагогічні умови підвищення якості освітніх послуг загальноосвітніх навчальних закладів", учасниками якої були дев'ять загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до теми роботи нами була розроблена програма експерименту, яка враховувала вимоги особистісно орієнтованого, суб'єктно-діяльнісного, компетентнісного і програмно-цільового методологічних підходів. Зауважимо, що відповідно до висвітлених вище методологічних підходів визначалися мета, зміст і способи здійснення дослідницько-експериментальної роботи з окресленої теми, реалізовувалися завдання програми експерименту в контексті досліджуваної нами проблеми, здійснювався систематичний контроль за ходом і результатами роботи, коригувалися заходи, що спрямовані на реалізацію цілей.

Зазначене вище дозволяє зробити висновок про те, що дослідницько- експериментальна робота підтвердила гіпотезу, відповідно до якої професійно- педагогічна самореалізація викладачів системи післядипломної освіти засобами ІКТ буде результативною за таких організаційно-педагогічних умов: систематичне

здійснення науково-методичного супроводу професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ; застосування бенчмаркінгових інструментів; упровадження акмеологічних технологій у міжкурсовий період; створення й активне застосування віртуальних форм методичної роботи як координаційних центрів інформаційно-комунікаційного середовища; керівництво дослідницько-експериментальною роботою загальноосвітніх навчальних закладів.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, під час формувального етапу педагогічного експерименту було послідовно вжито педагогічних заходів, спрямованих на результативність професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами ІКТ. Основну роботу з проблеми дослідження було організовано за такими напрямами, як збагачення змісту навчання поняттями, ідеями, теоріями, що пов'язані з основами самореалізації особистості в цілому і професійно-педагогічної самореалізації викладача, зокрема; удосконалення у викладачів інформаційно-комунікаційної компетентності; розвиток в академічної аудиторії вмінь і прийомів самоосвітньої діяльності. Співвіднесення кінцевих результатів дослідницько-експериментальної роботи з поставленою метою й визначеними завданнями стане підставою для оцінювання ефективності впровадження розроблених нами організаційно-педагогічних умов.

Список використаних джерел

1. Ботвинников А.Д. Организация и методика педагогических исследований / А.Д. Ботвинников. - Москва: Наука, 1981. - 240 с.

2. Исаев И.Ф. Теория и практика формирования профессионально-педагогической культуры преподавателя высшей школы / И.Ф. Исаев. - Белгород, 1993. - 218 с.

3. Комісаренко Н. Самореалізація як прояв соціального становления особистості / Н. Комісаренко // Рідна школа. - 2003. - № 1. - С. 23-25.

4. Краснощок I. П. Особистісна самореалізація майбутнього вчителя в навчально-виховному середовищі педагогічного університету: автореф. дис. ... канд. пед. наук (13.00.07) /І. П. Краснощок. - Київ, 2003. - 20 с.

5. Ніколаєску І. О. Інтернет-клуб-освітній салон "Педагогічний ексклюзив" як віртуальний центр інформаційно-комунікаційного простору для професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти / І. О. Ніколаєску // Педагогічні інновації у фаховій освіті : збірник наукових праць. - Ужгород: ДВНЗ "УжНУ", 2015. - Вип. 1 (6). - С. 308-313.

6. Ніколаєску І. О. Організаційно-змістова модель професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій / І. О. Ніколаєску // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Педагогіка і психологія". - 2015. - № 9. - С. 147-153.

7. Ніколаєску І. О. Організаційно-педагогічні умови професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій /І. О. Ніколаєску // Молодь і ринок. - 2016. - № 8 (139). - С. 180-184.

8. Николаеску И.А. Профессионально-педагогическая самореализация преподавателя системы последипломного образования средствами информационно'-коммуникационных технологий: результаты констатирующего этапа исследования / И.А. Николаеску // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія "Педагогіка, психологія, філософія" / редкол. : С.М. Ніколаєнко (відп. ред) та ін. - Київ: Міленіум, 2017. - Вип. 277. - С. 187-194.

9. Сазонов В.П. Воспитание на основе потребностей человека / В.П. Сазонов // Педагогика. - 1993. - № 2. - С. 28-32.

10. Черкашина Т.В. Круглий стіл як форма педагогічної співпраці в умовах сучасного освітнього середовища: методичний посібник для педагогічних працівників / Т.В. Черкашина. - Черкаси: Видавець Чабаненко Ю.А., 2014. - 68 с.

References

1. Botvinnikov, A. D. (1981). Organization and methodology of pedagogical research. Moscow (in Russ.)

2. Isaev, I. F. (1993). Theory and Practice of Forming the Professional Pedagogical Culture of a Higher School Teacher. Belgorod (in Russ.)

3. Komisarenko, N. (2003). Self-realization as a manifestation of the social formation of personality. Ridna shkola (Our school), 1, 23-25 (in Ukr.)

4. Krasnoshchok, I. P. (2003). Personal Self-Realization of the Future Teacher in the Educational- Educational Environment of the Pedagogical University. Kyiv (in Ukr.)

5. Nikolaesku, I. О. (2015). Internet club and educational showroom "Pedagogical exclusive" as a virtual center of information and communication space for professional and pedagogical self- realization teacher of postgraduate education. Pedahohichni innovatsiyi u fakhoviy osviti (Pedagogical innovations in vocational education: a collection of scientific works), 1 (6), 308-313 (in Ukr.)

6. Nikolaesku, I. О. (2015). Organizational-content model of vocational-pedagogical self-realization of the teacher of the system of postgraduate education by means of information and communication technologies. Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu imeni Al'freda Nobelya (Bulletin of the University of Dnipropetrovsk named after Alfred Nobel. Series "Pedagogy and Psychology"), 9, 147-153 (in Ukr.)

7. Nikolaesku, I. О. (2016). Organizational-pedagogical conditions of vocational and pedagogical selfrealization of the teacher of the system of postgraduate education by means of information and communication technologies. Molod' i rynok (Youth and the market), 8 (139), 180-184 (in Ukr.)

8. Nikolaesku, I. О. (2017). Professional-pedagogical self-realization of postgraduate education teacher by the means of information and communication technologies: for the results of the ascertaining stage of research. Naukovyy visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannya Ukrayiny (Scientific herald of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Series "Pedagogy, Psychology, Philosophy"), 277, 187-194 (in Russ.)

9. Sazonov, V. P. (1993). Education based on the needs of a person. Pedahohyca (Pedagogic), 2, 28-32 (in Russ.)

10. Cherkashina, T. V. (2014). Round table as a form ofpedagogical cooperation in the conditions of modern educational environment: methodical manual for pedagogical workers. Cherkassy (in Ukr.)

Размещено на Allbest.ru