Проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до здійснення ігрової діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до здійснення ігрової діяльності

Ткаченко Катерина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри початкової освіти

Анотація

У статті зроблено висновок, що на сучасному етапі розвитку початкової освіти та зміни її орієнтирів з педагогіки правильної відповіді на педагогіку амбівалентну, де педагог не тільки навчає, але й створює умови для гармонійного навчання, особливої уваги вимагає підготовка майбутніх учителів початкових класів до здійснення ігрової діяльності з учнями.

Ключові слова: ігрова діяльність; гра; початкова школа; нова концепція початкової школи; ключові компетентності; педагог- дизайнер.

TKACHENKO Kateryna,

Ph.D in Pedagogy, Senior Lecturer of Primary Education Department,

Bohdan Khmelnytsky National University at Cherkasy

THE PROBLEM OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS' TRAINING TO THE IMPLEMENTATION OF PLAY ACTIVITIES

Abstract:. The article concludes that at the answer to ambivalent pedagogy, where the teacher present stage of development of elementary educa- not only teaches, but also creates conditions for ion and its changes in pedagogy the correct harmonious learning, special attention is required for the training of future primary school teachers to engage in gaming activities with students.

Purpose: to identify the need for training primary school teachers for the implementation of play.

Methods. The study used the theoretical method of research.

Results. There is a problem to modern vocational training primary school teachers - preparing for intensive use gaming technology during the first two years of study students in elementary school, because playing activity have full range of tools and techniques necessary for the purposes specified in state standard of primary school.

Conclusion. The teacher of elementary school, in modern realities, acts as a designer of the environment and conditions where children are developing. It is precisely by mastering the entire spectrum of opportunities for the use of gaming activities in 1-2 classes of elementary school, future teachers will be able to effectively implement the educational process within the framework of the New Concept of the elementary school. Prospects for further research disclosure of the essence of the latest gaming technologies, studying the training of future primary school teachers to the use of the latest gaming technologies in foreign countries.

Keywords: game activity; game; elementary school; new concept of elementary school; key competencies; designer teacher.

Постановка проблеми

На сучасному етапі розвитку початкової освіти особливої уваги вимагає ігрова діяльність, адже саме вона сприяє поступовому, психологічно-комфортному переходу дитини від гри до навчання.

Відповідно до концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року проголошено побудову освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей дитини кожної вікової групи.

Серед ключових компонентів формули Нової української школи: новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини в суспільстві; наскрізний процес виховання, спрямований на формування соціально-моральних цінностей; педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками; дитиноцентризм, орієнтація на потреби учня в освітньому процесі; нова структура школи, що сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компетентностей; сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології навчання учнів, освітян і батьків у закладі освіти та поза його межами [4].

Отже, педагог повинен не тільки формувати в учнів ряд необхідних компетентностей, а й удосконалюватись самому, «формувати з себе» педагога нової школи, «який прагне відійти від педагогіки однієї правильної відповіді, переорієнтувати власні уміння та навички з позиції педагога-виконавця на педагога- дизайнера» [8, с. 5].

Мета дослідження: визначити необхідність більш глибокої підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання ігрової діяльності з учнями.

Викладення основного матеріалу дослідження

Відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти освітній процес у початковій школі організовується за циклами, з урахуванням вікових особливостей фізичного, психологічного і розумового розвитку дітей 6-10 років. Перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 класи); другий цикл - основний (3-4 класи). Це нововведення створює передумови поступового психологічно-комфортного переходу дитини від ігри до навчання, які є провідними видами діяльності дітей відповідно дошкільного і молодшого шкільного віку [4]. освіта амбівалентний навчання ігровий

Загалом початкова освіта триватиме безпосередньо чотири роки. З них перші два - це адаптаційно-ігровий цикл. Упродовж 1-2 класів учень звикатиме до шкільного життя. Навчання під час цього періоду організують ігровими методами й обмежать обсяг домашніх завдань.

Провідні види діяльності дітей, відповідно до нового Державного стандарту початкової освіти, (спілкування, гра, рухова, пізнавальна, господарсько- побутова, художньо-естетична (ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографічна, театралізована) мають бути збережені і змістовно збагачені у молодшому шкільному віці. Це дозволить здійснити поступовий перехід до навчання як нового провідного виду діяльності у перший (адаптаційно-ігровий) період початкової освіти. Поряд з іншими, метою цієї діяльності є розвиток різних видів активності дитини, її творча самореалізація, формування нових компетентностей Інструктивно-методичні рекомендації [1].

Відповідно до основних ідей концепції Нової української школи та положень Державного стандарту початкової освіти з метою забезпечення наступності змісту та уникнення його дублювання в освітніх програмах дошкільної і початкової освіти рекомендується посилити розвивальну і виховну складові освітнього процесу, надати пріоритет соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності тощо [там само]

Беззаперечним є той факт, що сприяти формуванню всебічно розвиненої особистості може тільки такий учитель, який сам являє собою особистість творчу та неординарну. Також необхідно наголосити на тому, що саме учитель початкових класів найпершим залучається до формування дитячої особистості, а отже, успіх подальшого розвитку, виховання й навчання підростаючого покоління залежить від його людських якостей та професійної майстерності [2, с. 296].

Отже, перед сучасною професійною підготовкою майбутніх учителів початкових класів постає проблема - підготовка до інтенсивнішого використання ігрових технологій упродовж перших двох років навчання учнів у початковій школі, адже саме ігрова діяльність послуговується всім спектром необхідних засобів і методів для реалізації цілей, зазначених у Державному стандарті початкової школи.

Як результат, маємо звернути більшу увагу, під час підготовки майбутніх учителів початкових класів, саме на використання ігрової діяльності (збагаченої новим змістом), яка є основним методом впливу на навчання і виховання учнів 1-2 класів.

В сучасних умовах терміносполука «ігрова діяльність» набуває більш ширшого поняття ніж просто форма вияву активності дитини.

Ігрова діяльність - це водночас основний засіб пізнання дитиною зовнішнього світу, відображення його у формі відчуттів, сприймань, уявлень тощо [3, с. 695-696].

Як зазначав Л. Виготський, «підпорядковуючи поведінку усім відомим умовним правилам, гра вчить розумній і свідомій поведінці. Вона є першою школою думки для дитини...» [4, с. 127].

Гра задовольняє багато потреб дитини: потреба виплеснути енергію, розважитися, випробувати насолоду від самого процесу гри, наситити свою цікавість, досліджувати навколишній світ, висловити свої бажання і емоції.

Діти захоплено грають у будь-які ігри, тому використання ігрової форми завдань часто призводить до того, що діти навіть не помічають впливу дорослих на їх навчання і виховання. Вони захоплені самою грою, їм просто цікаво. Але непомітно для себе, під час такої гри дошкільники порівнюють, лічать, запам'ятовують, вирішують логічні завдання і пізнають багато нового [5].

За своїм походженням і змістом гра є соціальним явищем, зумовленим розвитком суспільства і його культури. Це особливі форми життя дитини у суспільстві, діяльність, у якій дитина в ігрових умовах виконує ролі дорослих, відтворює їхнє життя, працю, стосунки; форма пізнання світу, провідна діяльність, в якій дитина задовольняє свої пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби. У грі дитина долає суперечність між прагненням до більшої самостійності, активної участі у житті дорослих із реальними можливостями щодо цього [6, с. 98-100].

У людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

розважальну (гра розважає, приносить задоволення, пробуджує інтерес);

комунікативну (освоєння діалектики спілкування);

соціалізації (засвоєння норм поведінки в суспільстві, включення в систему суспільних відносин);

самореалізації в грі як "полігоні людської практики";

ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають в інших видах діяльності;

міжнаціональної комунікації - засвоєння єдиних для всіх людей соціоку- льтурних цінностей;

розвиваючу функцію: тільки в грі людина може експериментувати з самим собою, з усіма можливими варіантами своєї поведінки, а також з іншими учасниками гри, у грі йде розвиток здібностей людини, її особистості; гра є один із способів осмислення людиною свого життя, є процес самовдосконалення;

творчу функцію: в грі людина гигантски розширює свої можливості, потенції, здійснює зв'язок з дійсним і нереальним, з можливим і недійсним, виходить за межі об'єктивних обмежень, здійснює вільний вибір і створює нові можливості [7].

Необхідною умовою застосування гри є також баланс між вільною самостійною грою та іншими видами діяльності. Дотримання такого балансу є одним з основних компонентів розвитку ігрової діяльності дітей дошкільного віку. Завдання вихователя - викликати інтерес до певної події, яка захопила б дитину, вразила, вплинула на її уяву та почуття [5].

Д.А. Колоцца [8, с. 102-105], виявляє ставлення до гри як до способу підготовки дітей до майбутньої серйозної діяльності.

Використання сучасних зарубіжних теорій «ігротерапії», методологічною основою яких є неофройдизм, сприяє нормалізації стосунків дитини з навколишньою дійсністю, оскільки гра знімає негативізм. Ліквідує егоїзм, вередування тощо, «поліпшує природу дитини» [9].

За твердженням голландського психолога, автор книга «Гра людини і тварини» Фредеріка-Якоба-Йоханнеса Бейтен- дейка, жива істота є дитиною не тому, що грається, а навпаки, грається тому, що вона дитина. Гру він розглядав як відображення особливостей дитячого віку, вияв певних потягів дитини (наприклад. потяг до звільнення від нав'язаних середовищем обмежень, до злиття зі світом, тенденція до повторення) [там само].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Педагог початкової школи, в сучасних реаліях виступає «дизайнером умов і середовища де розвиваються діти» [10, с. 5] Саме за допомогою опанування всього спектру можливостей використання ігрової діяльності у 1-2 класах початкової школи, майбутні вчителі будуть спроможні ефективно впроваджувати навчально виховний процес у рамках Нової Концепції початкової школи. Перспективи подальших досліджень: розкриття сутності новітніх ігрових технологій, дослідження підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання новітніх ігрових технологій у зарубіжних країнах.

Список бібліографічних посилань

1. Додаток до листа МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти».

2. Ткаченко К.О. Комунікативні процеси в професійній діяльності вчителя початкових класів. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань: Жовтий О.О., 2012. С. 296-302.

3. Варій М.Й. Загальна психологія. Навчальний посібник. 2-ге вид., випр. і доп. Київ: Центр учбової літератури, 2007. 968 с.

4. Выготский Л.С. Педагогичекая психология. Под. ред. В.В. Давыдова. М.: Педагогика, 1991. 480 с.

5. Майструк О. Гра як засіб навчання і виховання дітей дошкільного віку

6. Павелків Р.В., Цигипало О.П. Дитяча психологія; навч. посібник. Київ : Академвидав, 2008. 432 с.

7. Столяренко Л.Д., Столяренко В.Е. Психология и

8. педагогика: учебник для академического бакалавриата. 4-е изд., пер. и доп. М.: Юрайт, 2015. 509 с.

9. Колоцца Д.А. Детские игры, их психологическое и педагогическое значение. Пер. с итал. М.: Моск. кн. изд-во, 1909. 266 с.

10. Довбня С. Теорія ігрової діяльності як основна вихідна позиція методологічних засад досліджень.

11. Рома О. Шість цеглинок в освітньому просторі школи. Методичний посібник. The LEGO Faunda- tion, 2018. 32 c.

References

1. Attachment to the letter of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated April 19, 2018 No. 1/9-249. Instructional and methodological recommendations for the continuity of preschool and primary education.

2. Tkachenko, K.O. (2012). Communicative processes in the professional activity of the elementary school. Collection of scientific works of the Pavlov Tychyna Uman State Pedagogical University, 296-302. (in Ukr.).

3. Vary, M.Y. (2007). General psychology: Textbook. Kyiv: Center for Educational Literature. 968 p. (in Ukr.).

4. Vygotsky, L.S. (1991). Pedagogical psychology : Textbook. Moscow: Pedagogics. 480 p. (in Rus.).

5. Maistruk, O. (2011). The game as a means of

6. training and upbringing children of preschool age.

7. Pavelkov, R.V., Tsigipalo, O.P. (2008). Children's Psychology: Textbook. Kyiv: Akademvidav. 432 p. (in Ukr.).

8. Stolyarenko, L.D., Stolyarenko, V.E. (2015).

9. Psychology and Pedagogy: textbook for academic undergraduate. 4th ed., redone and add. Moscow: Yurayt. 509.

10. Kolotza, D.A. (1909). Children's games, their psychological and pedagogical significance : Textbook. Moscow: Moscow book publishing house. 266 p. (in Rus.).

11. Dovbnya, S. Theory of gaming activity as the main starting point of the methodological foundations of research.

12. Roma, O. (2018). Six bricks in the educational space of the school. Methodical Manual: Textbook. The LEGO Faundation. 32 c. (in Ukr.).

Размещено на Allbest.ru