Зміни у змісті історико-краєзнавчої роботи у закладах позашкільної освіти північно-східної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміни у змісті історико-краєзнавчої роботи у закладах позашкільної освіти Північно-Східної України

Пархоменко Ірина Володимирівна, Аспірантка, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

У статті розкрито питання зміни у змісті історико-краєзнавчої роботи закладів позашкільної освіти Сумської, Харківської та Чернігівської областей за сучасних умов. Основними характерними особливостями цього процесу визначено оновлення нормативних засад діяльності закладів позашкільної освіти, основних навчальних програм з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму.

Ключові слова: нормативно-правова база, програмне забезпечення, заклади позашкільної освіти, історико-краєзнавча робота, туристсько-краєзнавчий напрям.

Abstract

Changes in the content of historical and local lore work in out-of-school establishments in the north-east ukraine

Parkhomenko Iryna, postgraduate student, A.S. Makarenko State Pedagogical University at Sumy

Introduction. Modern social demand for creating conditions for the development of a versatile personality, the disclosure and realization of its creative potential is forcing researchers and practitioners to analyse deeply and improve the pedagogical technologies of the work of clubs and other creative associations of institutions of out-of-school education. In particular, today the study of the content principles of the activity of modern out-of-school educational institutions, namely, the existing regulatory and legal framework, and the system of work of circles and other creative associations of the historical and local lore profile, is a question of urgent importance today.

The purpose of the article is the investigation of the process of updating the content of the historical and local lore work in out-of-school educational establishments under the present-day conditions, their normative and programme supply in an imitation of the north-eastern region - Kharkiv, Sumy and Chernihiv regions.

The methods of the scientific research are generalization and comparison of normative acts, curricula, theoretical analysis of archival sources and methodical literature.

Results. The article analyzes the documents reflecting the specifics of the educational development of the three identified regions - regional educational development programs, one of the tasks of which is to achieve practical results in terms of increasing the efficiency, accessibility and quality of extracurricular education. On the basis of the analysis of program historical and ethnographic work, the main content and organizational principles of interaction with children were determined during the study of historical and other types of local lore studies in the conditions of out-of-school educational institutions.

Originality. The article deals with the questions of formation and updating of the normative and program basis of activities of non-school education institutions of Sumy, Kharkiv and Chernihiv regions.

Conclusion. Updating and forming the normative and legal base documents and studying programs of the historian and local lore work of institutions of out-ofschool education is a complex multidimensional process, which is a direct marker of its content principles. This process needs to be studied and improved paying attention to, on the one hand, the scientific and theoretical achievements of pedagogical science, and on the other, the needs of the modern educational system of Ukraine.

Keywords: legal basis; program implementation; out-of-school educational establishments; historical and ethnographic work; tourist local lore direction.

краєзнавчий позашкільний освіта навчальний

Постановка проблеми

Серед численних закладів освіти, що відповідають за формування вмінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та фізичному, духовному та інтелектуальному розвитку засадниче місце відводиться закладам позашкільної освіти. У час реформування освітньої галузі вкрай важливим є процес вдосконалення освітнього простору у цих закладах.

Сучасний стан педагогічної науки змушує досліджувати цей процес не лише в контексті виховання та творчого розвитку особистості, а й, передусім, перегляду нормативно-правової бази та навчальних програм закладів позашкільної освіти не лише загальнодержавного, а й регіонального рівня/ Зокрема актуальним сьогодні є вивчення змістових засад діяльності сучасних закладів позашкільної освіти, а саме існуючої нормативно-правової, програмної бази та системи роботи гуртків та інших творчих об'єднань історико-краєзнавчого профілю.

Мета статті - дослідження процесу оновлення змістових засад історико- краєзнавчої роботи у закладах позашкільної освіти за сучасних умов, їх нормативного та програмного забезпечення на прикладі північно-східного регіону - Харківської, Сумської та Чернігівської областей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні засади нормативного та програмного забезпечення діяльності закладів позашкільної освіти відображенні у працях таких сучасних науковців та практиків як В.Л. Маринич, Н.Ю. Давидюк , Р.А. Науменко, В.Є. Берека, А.В. Гуцол, Л.В. Тихенко, Н.В. Перепелиця, С.О Сьома, В.А. Редіна, М. Ю. Косило тощо.

Так, зокрема, у дисертаційних роботах В.Є. Береки та А.В. Гуцол досліджується нормативно-правове забезпечення діяльності закладів позашкільної Української РСР. Питанням врегулювання законодавчої та нормативно-правової системи України присвячені окремі аспекти наукових робіт В.А. Редіної та М.Ю. Косила.

Виклад основного матеріалу дослідження

Зміст історичного краєзнавства формується на основі таких базових понять як природне середовище, історичне минули та соціальна сфера, що мають територіальну єдність у межах певної локації. Саме історико-краєзнавча робота є одним з засобів взаємодії з дитиною. Тому предметом нашої уваги є особливості нормативного та програмного забезпечення діяльності закладів позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму в розрізі трьох визначених областей.

Основною метою нормативно та програмного забезпечення позашкільної освіти є окреслення нормативних засад діяльності закладів позашкільної освіти, інших установ та організацій, визначення основних навчальних програм з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму.

З огляду на регіональний характер нашого дослідження вважаємо доцільним виділити три групи нормативних документів.

Першу групу документів становлять розпорядження голів обласних, районних державних адміністрацій, міських виконавчих комітетів, рішення сесій обласних, міських, районних рад.

Концептуальними документами, що відображають специфіку розвитку освітньої галузі регіону є обласні програми розвитку освіти, головним завданням яких є досягнення практичних результатів щодо зростання ефективності, доступності та підвищення якості освіти різного рівня. Такі обласні програми впроваджується скоординованими діями місцевих органів виконавчої влади, у першу чергу органів управління освітою, та органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

Обласна комплексна програма «Освіта Сумщини у 2016-2018 роках», затверджена рішенням Сумської обласної ради від 25 березня 2016. року та Обласна програма розвитку освіти «Новий освітній простір Харківщини» на 2019-2023 роки, затверджена рішенням Харківської обласної ради від 6 грудня 2018 року мають спільні риси та деякі регіональні особливості.

Спільною проблемою для двох областей у сфері позашкільної освіти є збереження та розвиток мережі закладів позашкільної освіти, модернізація матеріально-технічної, навчально-методичної бази закладів позашкільної освіти, створення сприятливих умов для розвитку обдарованих дітей, забезпечення доступності позашкільної освіти у сільській місцевості через роботу пересувних закладів позашкільної освіти. [1; 2]

Актуальними проблемами, що знайшли своє відображення у міських цільових програмах (Програма розвитку освіти м. Чернігова «Освіта в житті нашого міста» на 2017-2021 роки, затверджена рішенням Чернігівської міської ради від 27 жовтня 2016 року, Комплексна програма розвитку освіти м. Харкова на 2018-2022 роки, затверджена рішенням Харківської міської ради від 8 листопада 2017 року)., крім вищезазначених, є вирішення питання про виділення нових та збереження існуючих приміщень для організації гурткової роботи з дітьми та учнівською молоддю, вивчення, узагальнення та поширення досвіду роботи закладів позашкільної освіти. [3; 4]

Серед інших обласних цільових програм також нашої уваги заслуговує Обласна цільова комплексна програма «Молодь Сумщини на 2016-2020 роки», затверджена рішенням Сумської обласної ради від 25 березня 2016 року, у якій окреме місце відведене саме історико- краєзнавчій роботі з дітьми. Зокрема, відзначена потреба в організації та проведенні екскурсійних та експедиційних поїздок учнівської та студентської молоді історичними маршрутами Сумської області та України, проведенні обласних краєзнавчих масових заходів для дітей та учнівської молоді. [5].

Дотичними до предмету нашого дослідження є цільові програми вказаних областей з оздоровлення та відпочинку, сталого розвитку туризму, військово-патріотичного та національно-патріотичного виховання тощо.

До другої групи нормативних документів ми відносимо накази, листи, положення, статути, інформації, протоколи методичних та педагогічних рад, плани, звіти профільних та комплексних закладів позашкільної освіти різного рівня.

Історико-краєзнавча робота з дітьми та учнівською молоддю є прерогативою закладів позашкільної освіти передовсім туристсько-краєзнавчого напряму, але реалізовується опосередковано і у профільних закладах інших напрямів позашкільної освіти та комплексних закладах позашкільної освіти обласного, міського, районного, сільського (селищного) рівня (Плаци, Центри, Будинки позашкільної освіти, дитячої та юнацької творчості тощо). Всі перераховані заклади знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні органів управління освітою відповідного рівня.

У Харківській та Чернігівський областях саме обласні заклади позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму (Чернігівський обласний Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій, (з 2017 року - Комунальний позашкільний навчальний заклад «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді») та Харківська обласна станція юних туристів (з 2013 року - Комунальний заклад «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради») координують історико-краєзнавчу роботу з дітьми. [6; 7],

На території Сумської області за період української незалежності ситуація з обласною структурою-координатором такої роботи з дітьми докорінно змінилися. З 1991 по 1997 рік функціонував профільний обласний заклад позашкільної освіти туристська-краєзнавчого напряму Сумська обласна станція юних туристів (з 1993 року Сумський обласний центр туризму, краєзнавства, екскурсій учнівської молоді). У 1997 році у наслідок злиття Сумського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, Сумського обласного центру науково-дослідної та науково технічної творчості молоді, Сумської обласної станції юних натуралістів було створено Сумський обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю (з 2005 року комунальний заклад Сумської обласної ради - обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю) [8]. Саме цей комплексний заклад є основним координатором в області різних напрямів позашкільної освіти, у тому числі туристсько-краєзнавчого напряму та історико-краєзнавчої роботи.

Програмне забезпечення історико-краєзнавчої роботи з дітьми становить третю групу документів, що визначають засадничі змістові засади взаємодії з дітьми під час вивчення історичного та інших видів краєзнавства.

Навчальні програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму розроблені відповідно до норм Національної доктрини розвитку освіти та Закону України «Про позашкільну освіту».

Це документи нормативно-регламентуючого характеру, що визначають зміст навчального матеріалу, та вимоги до нього, методи та форми організації діяльності гуртків та інших творчих об'єднань закладів позашкільної освіти.

Освітня концепція навчальної програми розкриваються у пояснювальній записці. Також у ній подається коротка характеристика структури програми, її окремих компонентів, особливостей організації навчально-виховного процесу, пропонуються основні форми та методи проведення занять тощо. У цьому розділі програми зазначаються вікові групи вихованців, їх кількісний склад.

Навчальні програми складаються відповідно до кваліфікаційних рівнів (початковий, основний, вищий) та розраховані на 1-3 роки роботи з дітьми.

Таблиця 1 Програми з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму рекомендовані Міністерством освіти і науки України [9]

Основною програмою історико-краєзнавчої роботи з дітьми є навчальна програма для гуртків туристсько-краєзнавчого напряму «Історичне краєзнавство» (автор Омельченко Д.Г., Савчук О.А.) рекомендована Міністерством освіти і науки України. [10]

У пояснювальній записці до програми «історичне краєзнавство» трактується як один з етапів пізнання вихованцями своєї малої Батьківщини, під час якого діти вивчають історичні, культурні надбання українського народу, збагачують свій світогляд, здобувають нові знання з краєзнавства, закріплюють туристські вміння та навички засобами позашкільної освіти. Основною метою історико-краєзнавчої роботи є набуття дитиною компетентностей у процесі вивчення історичного краєзнавства.

Враховуючі вікові та індивідуальні особливості вихованців, керівники гуртків, працюючи за програмами пропонованими Міністерством освіти і науки України, мають право вносити певні зміни щодо розподілу годин на вивчення окремих розділів, послідовності викладу теоретичного матеріалу, проведення практичних занять.

Крім навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, педагоги Сумської, Харківської та Чернігівської областей можуть користуватися у роботі навчальними програмами з позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого напряму, затвердженими на обласних рівнях Сумським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти, Харківським обласним науково-методичним інститутом безперервної освіти, Чернігівським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти відповідно.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, оновлення та формування нормативно-правової та програмної бази історик-краєзнавчої роботи закладів позашкільної освіти - це складний багатоаспектний процес, що є безпосередній маркером її змістових засад. Цей процес потребує вивчення та вдосконалення на основі врахування, з одного боку, науково-теоретичних досягнень педагогічної науки, а з іншого, - потреб та викликів сучасної освітньої системи України.

Ми зробили спробу аналізу нормативно-правових документів та навчальних програм, що окреслюють зміст, концептуальні напрями, структурно-організаційні засади, засоби, форми, інші аспекти розвитку історико-краєзнавчої роботи у закладах позашкільної освіти Сумської, Харківської та Чернігівської областей.

Список бібліографічних посилань

1. Обласна комплексна програма «Освіта Сумщини у 2016-2018 роках».

2. Обласна програми розвитку освіти «Новий освітній простір Харківщини» на 2019-2023 роки.

3. Комплексна програма розвитку освіти м. Харкова на 2018-2022 роки. U

4. Програми розвитку освіти міста Чернігова «Освіта в житті нашого міста» на 2017-2021 роки.

5. Обласна цільова комплексна програма «Молодь Сумщини на 2016-2020 роки»

6. Рішення сесії Харківської обласної ради від 25.04.2013 року № 696-VI «Про перейменування Харківської обласної станції юних туристів».

7. Рішення сесії Чернігівської обласної ради від 23.02.2017 року № 26-8/VII «Про перейменування позашкільного навчального закладу «Центр дитячого та юнацького туризму і екскурсій».

8. Накази з основної діяльності. Том 2. ДАСО Ф-Р 3552, оп. 9, спр. 468, арк 178.

9. Програми позашкільної освіти: туристсько-краєзнавчий напрям (випуск 1) Д.О. Бондарчук, О.С. Бондарчук, Н.І. Колодько та ін. / [упоряд. О.Д. Наровлянський, Д.Г. Омельченко]. Київ, 2015. 134 с.

10. Лист Міністерства освіти і науки України від 14.07.2017 № 1/11-7083 «Про результати науково-методичної експертизи».

Размещено на Allbest.ru