Шляхи формування та розвитку готовності офіцерів до управління їх підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України

Ключові слова: готовність; офіцер; службово-бойова діяльність; вищі військові навчальні заклади; сумісне виконання завдань.

Abstract

Ways of formation and development of the officers' readiness to managementof their units in conditions of compatible execution of tasks with units of countries-partners of Ukraine

Medvid Mykhailo, Doctor in Economics, Senior Research Fellow, Deputy Head of the Educational-and-Methodical Center -Head of Methodology Provision of the Educational Process Department; Pavlov Yaroslav, Ph.D in Pedagogy, Deputy Head of the Engineering-and-Technical Faculty in Work with Personnel; Medvid Yulia, Research Fellow of Scientific-and-Organizational Department; Trobyuk Natalia, Lecturer of Psychology and Pedagogy Department; Demyanyshyn Volodymyr, Senior Lecturer of Maintenance and Repair of Cars and Military Vehicles Department, National Academy of the National Guard of Ukraine; Alexandrova Olha, Lecturer of Physical Education and Sports Department, V. N. Karazin Kharkiv National University

The results of joint exercises of military units of Ukraine and partner countries are the lack of formation of readiness of Ukrainian officers to manage their units in conditions of joint fulfillment of tasks. It is related to the need to interact with these units to achieve the goal, to take into account the availability of resources of units and their characteristics in the management process, to ensure correct communication between departments, etc. An important place in this complex problem is the formation of an appropriate training system for Ukrainian military formations.

Methods: analysis and synthesis.

Results. Overviewed the activities related to the training of military personnel on the basis of international cooperation and experience on the results of joint exercises conducted with units of other states.

Originality. The hypothesis about the existence of pedagogical influence on the formation and development of officers' readiness for the management of their units in the conditions of joint fulfillment of tasks with the units of the partner countries of Ukraine proposed pedagogical conditions for components of readiness (motivational - bringing requirements to personnel of military units, which jointly performs tasks with units of countries partners of Ukraine, proof of experience of joint fulfillment of tasks with units of partner countries of Ukraine, proof of the experience of performing joint tasks with units of partner countries of Ukraine (results, causes of problems, ways of their solution); functional - the formation and development of the necessary competences: communicative, tactical (leadership), economic, psychological, social; emotional- volitional - involvement of personnel in the execution of tasks of cases, to participate in military international exercises.

Conclusion. The article proposes ways of formation and development of officers' readiness to manage their units in conditions of joint fulfillment of tasks with departments of other states. The necessity of training specialists in specialties "Management" (specialization "Management of resources in the field of security and defense"), "Psychology" (specialization "Management of psychological support in the field of security and defense", psychological counseling") and "Social work" (specialization "Management of social work in the field of security and defense"). Further research will be devoted to the experimental verification of the hypothesis of the existence of a pedagogical influence on the formation and development of officers' readiness for the management of their units in conditions of joint implementation of tasks with the subdivisions of partner countries of Ukraine proposed pedagogical conditions for components of readiness.

Keywords: readiness; officer; military and combat activity; higher military educational institutions; joint execution of tasks.

Постановка проблеми

Протягом березня 2014 року Російською Федерацією було здійснено окупацію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя - збройну агресію, спрямовану на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та міста Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах її суб'єктів. З квітня 2014 року на сході України ведуться бойові дії. Для України є важливим вирішення практичної проблеми повернення території України та нейтралізації військового конфлікту. Для вирішення даної проблеми необхідно відповісти на запитання «чому вона виникнула?» та визначити подальші шляхи розвитку воєнної безпеки. Для цього ми дослідили: вплив глобальних проблем на формування вимог до системи воєнної безпеки; можливості держави щодо забезпечення воєнної безпеки; виявили залежність забезпечення воєнної безпеки держав від їх участі у системах колективної безпеки [1; 2].

26 лютого 2016 року Президент України підписав Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні», 6 липня 2017 року - Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Законом внесено зміни до Законів України «Про основи національної безпеки України» та «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» у частині євроатлантичної інтеграції. Одним з пріоритетів національних інтересів України визначено інтеграцію у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору [3].

Результатами сумісних навчань військових підрозділів України та країн-партнерів є недостатня сформованість готовності українських офіцерів до управління своїми підрозділами в умовах сумісного виконання завдань. Вона пов'язана з необхідністю взаємодіяти цим підрозділам для досягнення мети, враховувати наявність ресурсів підрозділів і їх характеристики у процесі управління, забезпечувати вірну комунікацію між підрозділами тощо. У цій комплексній проблемі важливе місце займає формування відповідної системи підготовки кадрів для військових формувань України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Формуванню та розвитку готовності майбутніх офіцерів та офіцерів до службово-бойової діяльності, зокрема до управління своїми підрозділами посвячені не мало праць. Їх можна розділи за етапами професійного становлення військовослужбовця [4, с. 316]: на етапі професійного самовизначення щодо проходження військової служби [5-8], на етапі адаптації до службово-бойової та освітньої діяльностей [9; 10], на етапі формуванні та удосконалювання необхідних компетентностей для організації службово-бойової діяльності [6; 7; 11; 12]. Щодо праць присвячених формуванню та розвитку готовності офіцерів до управління підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України їх небагато [13-15]. А ті які є - не повністю вирішують зазначену проблему.

Компоненти готовності до діяльності залежать від видів діяльності. До компонентів готовності до службово-бойової діяльності відносять [11, с. 190; 15, с. 39]:

1) мотиваційний - розуміння складностей службово-бойової діяльності та їх долання в нових умовах, оцінювання своїх можливостей щодо управління психічним станом і діями на основі накопиченого досвіду, отримання нового досвіду службово-бойової діяльності;

2) функціональний - формування й розвиток необхідних компетентностей, які потрібні для цілеспрямованої діяльності в нових або екстремальних умовах службово-бойової діяльності;

3) емоційно-вольовий - оцінювання своєї готовності до подолання складностей службово-бойової діяльності, уміння управляти своїми емоційно-вольовими процесами в нових або екстремальних умовах.

Мета дослідження полягає у визначені шляхів формування та розвитку готовності офіцерів до управління їх підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Серед заходів направленої на євроатлантичну інтеграцію України - звернемо увагу на курс з управління оборонними ресурсами, мета якого вивчення основних економічних та управлінських концепцій, що застосовується у військових формуваннях західних держав. Його було проведено для українських, грузинських та чорногорських військовослужбовців у червні 2018 року. За результатами розгляду цих концепцій та обговорення їх з офіцерами Головного управління Національної гвардії України, які були присутні на курсі, визначено, що набирають вагомості такі напрямки діяльності військового формування як: менеджмент ресурсів, менеджмент персоналу, проектний менеджмент, фінансовий менеджмент, взаємодія військових формувань країн НАТО та їх партнерів.

Посади підрозділів військових формувань Канади, які відповідають за управління ресурсами у військовому формуванні, у військових частинах зокрема, комплектуються випускниками як цивільних так і військових навчальних закладів. Як правило це офіцери, які отримали освіту за спеціальністю «Бізнес адміністрування». Враховуючи зазначене, доцільно розглянути можливість відновити державне замовлення на підготовку кадрів для Національної гвардії України за спеціальністю «Менеджмент» саме для оперативно-тактичного рівня військової освіти, переглянути зміст її освітньо-професійної програми, посилити їх дисциплінами відповідно до зазначених напрямків діяльності та назвати їх, як варіант «Управління ресурсами у сфері безпеки і оборони».

Виходячи з досвіду військового формування Канади, підрозділи, які відповідають за управління ресурсами при здійсненні аналізу витрат на формування та використання необхідних ресурсів, звертаються за допомогою до відомчих науково-дослідних установ (здійснюють замовлення на наукове обґрунтування). Це може бути новим напрямком діяльності науково-дослідного центру Національної академії Національної гвардії України.

Перспективним напрямком наукової роботи можна розглянути створення програмного продукту для здійснення вибору рішення щодо проведення закупівель із багатьох можливих варіантів рішень виходячи з існуючих та прогнозних можливостей (з урахуванням витрат на функціонування, на обслуговування та на нейтралізацію ризиків).

Основною проблемою, яка виявлена за результатами участі у курсі та обговорення його з офіцерами Національної гвардії України, є відсутність умов адаптації персоналу військового формування до існуючих реформ.

Можна виділити декілька основних напрямків цієї проблеми на даному етапі розвитку Національної гвардії України та шляхи їх вирішення:

1) відсутність системності планування в управлінні військовим формуванням (пов'язаному саме з формуванням ресурсів (фінансових, людських, інших)), що є основою оборонного менеджменту;

2) відсутність системного уявлення про основи проектного менеджменту у офіцерів Головного управління Національної гвардії України;

3) відсутність системного уявлення про основи фінансового менеджменту у командирів військових частин, їх заступників - начальників штабів та заступників з тилу.

У Національної академії Національної гвардії України є можливості допомогти частково вирішити цю проблему шляхом підвищення кваліфікації:

1) для офіцерів Головного управління Національної гвардії України провести курс з основ проектного менеджменту (на базі Головного управління Національної гвардії України);

2) для командирів військових частин, їх заступників - начальників штабів та заступників з тилу з основ фінансового менеджменту (на базі Національної академії Національної гвардії України).

Дані курси будуть не такими насиченими, як у наших закордонних колег. Їх мета - сформувати необхідні компетентності для прийняття обґрунтованих економічних рішень, володіти необхідною термінологією для ведення ефективних комунікацій з учасниками процесу прийняття рішення.

Для курсу з основ проектного менеджменту доцільно використовувати підготовлений у Національній академії Національної гвардії України до друку рукопис підручника «Управляння проектами», в якому більш детально розглянуті питання, які вивчались на курсі з управління оборонними ресурсами: загальна характеристика управління проектами, організаційна структура проекту, системний підхід в управлінні проектами, грошові потоки, інвестиційні дослідження та фінансування проекту, управління інтеграцією проекту, сітьове і календарне планування проекту, управління вартістю проекту, управління ризиком проекту, програма забезпечення якості проекту, формування і розвиток проектної команди, програмне-технічне забезпечення управління проектами.

Наступною проблемою, на яку слід звернути увагу, є формування необхідних компетентностей для прийняття обґрунтованих економічних рішень у здобувачів вищої освіти Національної академії Національної гвардії України.

Є необхідність розглянути можливість внесення змін до усіх освітньо-професійних програм та навчальних планів підготовки здобувачів вищої освіти за освітнім рівнем «магістр» оперативно-тактичного рівня військової освіти, а саме шляхом введення дисципліни «Фінансовий та проектний менеджмент». Сформувати згадані компетентності спроможні науково-педагогічні працівники економічних кафедр.

Є необхідність розглянути можливість внесення змін до дисципліни «Оперативне мистецтво», «Тактика», «Управління військами та служба штабів», «Основи всебічного забезпечення формувань НГУ» усіх спеціальностей за освітнім рівнем «магістр» оперативно-тактичного рівня військової освіти, а саме доповнити інформацією з взаємодії військових формувань (підрозділів) країн НАТО та їх партнерів в умовах сумісного виконання ними завдань.

Особливе значення для держави, яка веде бойові дії набирає діяльність психологів, вміння офіцерів надання психологічної допомоги учасникам бойових дій. Представниками США було запропоновано впровадити програму підготовки за спеціальністю «Психологічне консультування», яка апробована в США і дала позитивні результати у діяльності відповідних фахівців. Проте виникло питання як дану програму реалізувати у ВВНЗ України. За результатами обговорення даної проблеми було авторами статті було запропоновано наступне.

Здійснювати підготовку кадрів за спеціалізацією «Психологічне консультування» у галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» спеціальності 053 «Психологія». Для того, щоб здійснювати підготовку кадрів за спеціальністю «Психологічне консультування» необхідно додатково:

1. Внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», а саме в галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» внести спеціальність 055 «Психологічне консультування». Якщо галузь знань буде іншою, то фахівці з психології не будуть фахівцями з психологічного консультування. Це дуже важливо при проведені ліцензування спеціальності «Психологічне консультування».

2. Запропонувати Міністерству освіти і науки України розглянути можливість створення науково-методичної комісії за спеціальністю «Психологічне консультування» відповідно до наказу МОН України від 27.11.2015 № 1246 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору членів Науково-методичної ради та науково-методичних комісій Міністерства освіти і науки України».

Розробити проект стандарту вищої освіти за спеціальністю 055 «Психологічне консультування».

Для проведення ліцензування спеціальності за пропонованою освітньою програмою необхідно:

1. Привести фахівцям університетів США пропоновану освітню програму у відповідність до вимог нормативно-правових актів України: законів України

2. Є необхідним забезпечити оплату праці фахівцям університетів США не через ВВНЗ, а на пряму.

Відповідно до Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2018 рік, затверджено Указом Президента України від 28 березня 2018 року № 89/2018 серед середньострокових цілей держави є «визначення питання забезпечення гендерної рівності одним із пріоритетних напрямів реформування сектору безпеки і оборони України» та «розробити серію підручників із проблематики забезпечення гендерної рівності у складових сектору безпеки та оборони України для спеціалізованих вищих навчальних закладів України».

26 березня 2018 року в залі засідань Урядових комітетів під головуванням Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І.О. Климпуш-Цинцандзе пройшла нарада з уповноваженими (координаторами) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах виконавчої влади.

У ході обговорення даного питання Віце-прем'єр-міністра висловила такі побажання:«Про освіту», «Про вищу освіту», Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187; перекласти навчальне, навчально-методичне та інформаційне забезпечення підготовки кадрів з англійської на українську мову; здійснити підготовку кадрів ВВНЗ.

3. На підставі пропонованої освітньої програми ВВНЗ розробити та затвердити на вченій раді освітньо-професійну програму та навчальний план підготовки здобувачів освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю, підготувати ліцензійну справу та провести ліцензування у МОН України (рис. 1).

Рис. 1. Алгоритм впровадження пропонованої освітньої програми (ПОП) підготовки здобувачів вищої освіти в освітню діяльність закладів вищої освіти України

1) розробити курс з гендерної проблематики для здобувачів освіти та впровадити його до системи підготовки та підвищення кваліфікації особового складу сектору безпеки і оборони України;

2) визначити науково-педагогічних працівників, які викладатимуть даний курс, та забезпечити їх підвищення кваліфікації.

На сьогодні немає нормативно-правових актів, у яких чітко визначена гендерна політика у секторі безпеки і оборони України, а саме - яких результатів повинна досягнути держава у процесі її реалізації, виділення коштів на розвиток інфраструктури тощо. Враховуючи особливості такої діяльності як ведення бойових дій, про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на думку авторів статті є необґрунтованим. З числа осіб, які отримали учасника бойових дій лише 10 % жінки. Сам досвід ведення бойових дій підкреслює, що жіноче населення не готове займатись службово-бойовою діяльністю. Враховуюче зазначене, курс з гендерної проблематики для особового складу сектору безпеки і оборони України потребує обговорення щодо його наповнення. Першочерговим завданням курсу є підвищення тендерної обізнаності особового складу складових сектору безпеки і оборони, що є важливим для офіцера у процесі управління підрозділом, особливо в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами інших держав.

Також важливе значення набуває цивільно-військове співробітництво. Виникає потреба у фахівцях, які повинні управляти соціальною роботою у секторі безпеки та оборони.

З 2006 року в рамках програми «Партнерство заради миру» за участю військовослужбовців країн НАТО проводяться на території України, переважно на території Яворівського військового полігону, військові навчання Rapid Trident. Отриманий досвід за результатами проведених сумісних навчань дає підстави стверджувати про важливе значення знання іноземної мови, знання про наявність ресурсів та їх характеристики та про можливості їх використання для досягнення загальних цілей при виконанні завдань.

Висновки

Вищеописаний огляд заходів пов'язаних з підготовкою військових кадрів за результатами міжнародного співробітництва та досвіду за результатами проведених сумісних навчань з підрозділами інших держав приходимо до висновку про необхідність перегляду освітньо-професійних програм підготовки здобувачів тактичного та оперативно-тактичного рівня військової освіти, післядипломної освіти.

Слід звернути увагу на підготовку фахівців оперативно-тактичного рівня військової освіти за спеціальностями:

1) «Менеджмент» (спеціалізація «Управління ресурсами у сфері безпеки і оборони»);

2) «Психологія» (спеціалізація «Управління психологічним забезпечення у сфері безпеки і оборони», психологічне консультування»);

3) «Соціальна робота» (спеціалізація «Управління соціальною роботою у сфері безпеки і оборони»).

Для формування та розвитку готовності офіцерів до управління їх підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України важливе значення має таке наповнення підготовки кадрів усіх спеціальностей (табл. 1).

Таблиця 1 Педагогічні умови формування та розвитку готовності офіцерів до управління їх підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України

Подальші дослідження будуть присвячені експериментальній перевірці висунутій гіпотезі про існування педагогічного впливу на формування та розвиток готовності офіцерів до управління їх підрозділами в умовах сумісного виконання завдань з підрозділами країн-партнерів України запропонованих педагогічних умов за компонентами готовності.

офіцер бойовий гвардія освітній

Список бібліографічних посилань

1. Medvid M., Zvieriev M. Possibilities to provide development of social benefits of military and nuclear security. Perspectives. 2017. No. 2, 28-40.

2. Medvid M., Komisarov O., Merdova O. Review of the tasks of formation and progress of human resources in the sustainable development strategy of Ukraine in the light of central place theory. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4, No. 2, 134-140.

3. Розвиток особливого партнерства України з НАТО. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України.

4. Медвідь М.М. Методологія формування і розвитку людських ресурсів для використання у службово-бойовій діяльності: дис. д-ра економ. наук. Харків, 2015. 577 с.

5. Дем'янишин В.М., Медвідь Ю.І. Професійне самовизначення громадянина України щодо проходження військової служби за контрактом як науково-педагогічна проблема. Актуальні питання освіти і науки: V міжнар. наук.-практ. конф., 1011 листопада 2017 р. Харків: ХОГОКЗ, 2017. C. 322-330.

6. Медвідь М.М., Бабічев А.В., Дем'янишин В.М., Медвідь Ю.І., Бухун. Попереду змін у військових системах вищої освіти та професійної орієнтації. Вісник Черкаського університету. Серія Педагогічні науки. 2016. Вип. № 14. С. 76-87.

7. Медвидь М.М., Демянишин В.Н., Яковенко Е.С., Павлов Я.В. Формирование у граждан готовности к военной службе и к выполнению служебнобоевых задач в условиях глобализации. [Влада і суспільство (історія, теорія, практика)]. 2014. № 2 (30). С. 48-60.

8. Medvid, M.M., Strilets L.K. Theoretical foundations of vocational orientation of young learnets to the contract-based military servise within the military- patriotic education system. European vector of contemporary psychology, pedagogy and social sciences. Baltija Publishing. 2018. № 2, 220-237

9. Сергієнко Т.М., Медвідь М.М., Черкашин О.Д. Теоретичні основи соціально-педагогічної профілактики дезадаптації курсантів молодших курсів вищих військових навчальних закладів. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. 2018. Вип. LXXXI. № 2(81). С. 214-219.

10. Модель социально педагогической профилактики дезадаптации курсантов младших курсов высших военных учебных заведений и анализ результатов эксперимента по ее внедрению / Т.Н. Сергиенко, М.М. Медвидь, В.В. Рютин // Східноєвропейський науковий журнал. - 2018. - № 3 (31), 5. - C. 29-39.

11. Медвідь Ю.І., Водчиць О.Г., Медвідь М.М. Результати дослідження стану готовності майбутніх офіцерів запасу до службово-бойової діяльності. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2018. Вип. № 1 (36). С. 184-192.

12. Bielai S.V., Medvid M.M., Parkhomenko O.O. Theoretical, Methodological and Practical Bases for Creating Job Description of Crisis Assessment Experts in Terms of State Security of Ukraine. Наука і освіта. 2017. №7. C. 44-49.

13. Medvid M.M, Pavlov Ya.V, Strilets L.K., Demianysyn V.M., Pyvovarov S.O. Modeling of decisionmaking process in pre-deployment training of military and police peacekeeping personnel. Честь і закон. 2016. № 2. С. 34-42.

14. Medvid M.M., Babichev A.V., Strilets L.K., Pavlov Ya.V., Pyvovarov S.O., Horielyshev S.S. Analysis of questionnaire results as for the needs of pre-deployment training of military and police peacekeeping personnel. [Влада і суспільство (історія, теорія, практика)]. 2017. № 1 (41). С. 19-36.

15. Павлов Я.В. Розвиток готовності до миротворчої діяльності офіцерів МВС України в системі післядипломної освіти: дис. ... канд. пед. наук. Харків, 2016. 210 с.

Размещено на Allbest.ru