Готовність до професійної мобільності фахівців – відповідь на виклики часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України

Готовність до професійної мобільності фахівців - відповідь на виклики часу

Заєць Наталія Юхимівна,

аспірантка кафедри педагогіки,

управління та адміністрування

Анотація

професійний мобільність фахівець

Розглянуто окремі аспекти готовності до професійної мобільності фахівців в умовах сьогодення. Орієнтуючись на теоретичний доробок науковців, виокремлено критерії готовності вияву професійної мобільності, періоди розвитку системи формування готовності до професійної мобільності фахівців.

Ключові слова: професійна мобільність; готовність; критерії готовності до професійної мобільності; створення змісту; соціальний інтелект; нові і адаптивні погляди; крос-культурна компетентність; обчислювальне міркування; новітня медіа грамотність; трансдисциплінарність; дизайн-мислення; когнітивне управління; віртуальне співробітництво.

Abstract

Zayets Nataliya Yuhimivna. Readiness for professional mobility of specialists is the answer to the challenges of time.

Introduction. The article deals with the problem of professional mobility through the prism of the concept of «challenge and response» by the British philosopher Arnold Toynbee. According to her, professional mobility is a challenge for the professional, and the preparedness for it is an answer that allows you to successfully realize yourself in the context of professional activity and personal self-development through the development of skills and abilities that can be effectively applied in the long term.

Purpose. Identification of the essence and generalization of views on the modern understanding of readiness for professional mobility of specialists through the prism of modern educational tendencies.

Results. It is noted that a professionally mobile specialist should make some effort to respond (according to the report of the Independent Commercial Research Group IFTF study Future Work Skills 2020) «трудовим навикам для майбутнього» (ten work skills for the future).

The essence of the concept of «professional mobility» as «integrated quality of the person», as a set of «professional qualities», expressing a certain «ability and readiness», is expressed, which is expressed only if it is implemented in a certain activity.

Relying on the theoretical work of scientists, the criteria for the readiness of the manifestation of professional mobility, the periods of development of the system for preparing readiness for professional mobility of a specialist are singled out.

The readiness for professional mobility of a specialist as an integral quality of the personality is revealed, which manifests itself in the ability to continuous professional, personal self-improvement and self-development, which ensures successful professional growth.

Conclusion. The necessity of purposeful training of a specialist by forming readiness for professional mobility as a key personality and further scientific research in this direction is proved.

Key words: professional mobility; readiness; criteria for readiness for professional mobility; creating content; social intelligence; new and adaptive views; cross-cultural competence; computational reasoning; the latest media literacy; transdisciplinarity; design thinking; cognitive management; virtual co-operation.

Основна частина

Постановка проблеми. Цілеспрямований розвиток сучасного суспільства відбувається шляхом розв'язання першочергових завдань. Одна з найвідоміших концепцій, яка характеризує реакцію суспільства на історичні чи природні обставини, належить британському філософу Арнольду Тойнбі [4]. Він сформулював закон «виклику і відповіді», згідно з яким існує така закономірність: як тільки перед суспільством виникає нова проблема (виклик) часу, воно формує рішення (відповідь), що впливає на подальший розвиток людства. Чинники мінливості можуть бути як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, пов'язані з розгортанням цивілізації в часі, зі зміною фаз життєвого циклу, поглиненням іншою цивілізацією, сходженням з історичної арени. Через «відповіді» на виклик часу в суспільстві формуються нові соціальні устрої, нові види діяльності, які будуть сприяти появі способів адаптації особистості до швидкозмінних умов, а отже розвитку її професійної мобільності.

Дана концепція вдало корелює з сучасним терміном «професійна мобільність», сутністю її внутрішнього і зовнішнього характеру. Нині саме професійна мобільність стає викликом для професіонала, а сформована готовність до професійної мобільності - відповіддю, яка дозволяє успішно реалізувати себе в контексті професійної діяльності та особистісному самовдосконаленні шляхом розвитку навичок і вмінь, які в перспективі можна ефективно застосовувати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. В останні роки активно здійснюється дослідження вітчизняними і зарубіжними науковцями проблеми професійної мобільності фахівців різних галузей. Різні аспекти значення професійної мобільності фахівця на ринку праці розглядали такі науковці, як П. Блау, Н. Василенко, Л. Данилов, Н. Ничкало, О. Симончук, Д. Чернілевський та ін. Психолого-педагогічний аспект формування професійної мобільності висвітлено в дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених, таких як Л. Амірова, Л. Горюнова, Є. Іванченко, Н. Кожемякіна, Л. Сущенцева, І. Хом'юк та ін. Особливості формування професійної мобільності під час навчання в закладах освіти досліджували Ю. Клименко, Н. Коробко, Л. Сушенцева, І. Шпекторенко та ін.

Дослідження готовності особистості до певного виду діяльності здійснювали О. Абдулліна, О. Карпова, Н. Кічук, З. Курлянд, Н. Ничкало, А. Семенова, Р. Хмелюк, О. Цокур та ін. Питанню готовності до професійної мобільності фахівців присвятили свої наукові розвідки С. Герасимова, І. Лапіна, Л. Сушенцева, С. Нужнова та ін.

Визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Урахування в узагальненому вигляді загальноцивілізаційних освітніх тенденцій визначає шляхи модернізації сучасної системи освіти. Особливістю сучасного світу професій є заміна монопрофесіоналізму поліпрофесіоналізмом [3], необхідність протягом життя мобільно оновлювати професійно необхідні знання й неодноразово перевчатися в фаховій сфері, продовжувати освіту, підвищувати або змінювати кваліфікацію та професійний статус (позицію) [5].

Це визначає актуальність проблеми готовності до професійної мобільності сучасних фахівців, оскільки професійна мобільність виступає в нинішніх умовах однією з важливих характеристик узаємодії людини зі світом професій, її професійного розвитку, самовдосконалення як ключової якості фахівця третього тисячоліття. Попри значний інтерес науковців до окресленої проблеми, дослідження формування готовності до професійної мобільності фахівця висвітлено недостатньо.

Метою статті є виявлення сутності й узагальнення поглядів щодо сучасного розуміння готовності до професійної мобільності фахівців крізь призму сучасних освітніх тенденцій.

Викладення основного матеріалу дослідження. Думку про те, що вимоги до сучасного фахівця зростають, стають викликом сьогодення і до них потрібно адаптуватися, поділяють науковці, фахівці - професіонали всіх сфер діяльності, суспільні організації, які намагаються виявити ключові компетентності фахівця ХХІ століття, упроваджують програми з їх розвитку.

У 2011 році незалежною комерційною дослідницькою групою «Інститут майбутнього» (IFTF) було опубліковано звіт за результатами дослідження «Трудові навики майбутнього 2020» (Future Work Skills 2020), в якому визначені 10 «трудових навиків для майбутнього» (ten work skills for the future) [16], ними стали:

1. Створення змісту (sense-making) - полягає в вмінні виявлення глибинного змісту або значущості для прийняття рішень.

2. Соціальний інтелект (social intelligence) - проявляється у здатності правильно розуміти поведінку людей. Ця здатність необхідна для ефективної міжособистісної взаємодії й успішної соціальної адаптації.

3. Нові і адаптивні погляди (novel and adaptive thinking) - розвиває вміння міркувати, що дозволяє шукати шляхи вирішення проблем, виходячи за межі діалектичного формалізму.

4. Крос-культурна компетентність (cross cultural competency) - сприяє готовності до сприйняття спільного і відмінного в культурах, розвиток здатності сприймати і реагувати на нові контексти.

5. Обчислювальне міркування (computational thinking) - здатність

перетворювати об'ємну кількість інформації в абстрактні поняття та на їх основі будувати міркування, акцентуючи увагу на головному.

6. Новітня медіаграмотність (new media literacy) - полягає в умінні критично оцінювати і розвивати контент, уміло користуватися медіа ресурсами.

7. Трансдисциплінарність (transdisciplinarity) - означає інтеграцію

різноманітних форм і методів із метою розв'язання пізнавальних чи професійних проблем. У широкому сенсі цей термін можна трактувати як єдність знань за межами конкретних дисциплін.

8. Дизайн-мислння (design mindset) - полягає в методології вирішення поставлених завдань, що базуються на творчому підході, особливістю якого є застосування креативних ідей.

9. Когнітивне управління (cognitive load management) - визначається за вмінням ефективно аналізувати, синтезувати і відокремлювати інформацію, зосереджуватися на головному.

10. Віртуальне співробітництво (virtual collaboration) - характеризується вмінням створення ефективного адаптивного віртуального професійного середовища.

Аналіз запропонованих у звіті навичок майбутнього дає нам можливість стверджувати, що успіх сучасного фахівця залежить від докладених зусиль. Щоб бути успішним у прийдешньому тисячолітті, потрібно володіти передбаченням, ефективною навігацією й мобільністю на фоні стрімкої динаміки організаційних форм і професійних вимог [11, с. 2].

Слушною в контексті нашого дослідження, уважаємо думку Е. Тоффлера про те, що крім соціальних чинників, потребу сучасного фахівця бути професійно мобільним в умовах динамічності ринку праці визначально характеризують розвиток науки і виробництва, модернізація техніки, упровадження нових технологій. Крім того, потребу бути професійно мобільним фахівцем у суспільстві визначають сучасні процеси глобалізації економіки. Унаслідок цього, через посилення мобільності змін чинник динамічної невизначеності все більше характеризує мінливість ринку професій і зміни соціально-професійних ситуацій [15].

Термін «мобільність» (від лат. mobilis - рухливий, здатний до швидкого переміщення, дії) у наукових дослідженнях почав активно застосовуватися в 20-х роках

ХХ ст. Саме в цей час у фундаментальній праці П. Сорокіна «Соціальна мобільність» була детально описана концепція соціальної мобільності, яка і нині слугує підґрунтям для подальших досліджень різних видів мобільності науковцями сучасності.

Професійна мобільність розглядається науковцями як складник соціальної мобільності. Сучасна довідникова література трактує термін «професійна мобільність» як «здатність швидко змінювати вид праці, переключатися на іншу діяльність у зв'язку зі змінами техніки і технології виробництва. Вона виявляється у володінні системою узагальнених прийомів професійної праці та застосуванні їх для успішного виконання будь-якого завдання на суміжних за технологією ділянках виробництва» [12, с. 194].

Про значну зацікавленість проблемою професійної мобільності українськими науковцями свідчить вибірковий контент-аналіз здійснених наукових досліджень останнього десятиліття. Свої наукові розвідки вітчизняні науковці спрямовують на дослідження розвитку професійної мобільності фахівців різних галузей і майбутніх фахівців різних сфер діяльності, закцентовуючи увагу на значущості розвитку професійної мобільності як ключового складника сучасної особистості (табл. 1):

Таблиця 1. Контент-аналіз наукових досліджень із проблеми професійної мобільності в Україні