Професійна підготовка майбутніх закрійників швейного виробництва: результати прикінцевого етапу педагогічного експерименту

Постановка проблеми

Модернізаційні зміни в суспільстві спричинюють істотні зрушення у вимогах ринку праці до компетентності випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти: вони мають володіти новими освітніми і інноваційними навичками, уміннями працювати з великими обсягами даних, володіти інформаційною культурою, здатностями професійного саморозвитку [1, с. 29]. На підприємствах швейної промисловості для виробництва одягу широко почали використовувати системи автоматизованого проектування (САПР), що вимагає від кваліфікованих робітників необхідних знань, умінь та практичних навичок застосування комп'ютерних технологій. Система автоматизованого проектування (САПР) - організаційно-технічна система, яка базується на застосуванні сучасних математичних методів і засобів обчислювальної техніки і призначена для проектування різних технічних, технологічних та інших об'єктів [2]. Сучасний САПР одягу пропонують великий набір функцій і можливостей та забезпечують автоматизоване виконання всіх етапів проектування швейного виробу, починаючи зі створення ескізу за допомогою графічних редакторів і закінчуючи одяганням віртуального виробу на електронний манекен [3, с. 351]. Підготовка у закладах професійної (професійно-технічної) освіти у таких галузях, як швейна промисловість, має базуватися на сучасних знаннях із використанням інформаційно-комунікаційних технологій, аби не створювати ситуацію, коли випускника закладу освіти потрібно перенавчати на виробництві, щоб він міг працювати на сучасній техніці й за новітніми технологіями [4, с. 123]. Тому особливої актуальності у закладах професійної (професійно-технічної) освіти набуває професійна підготовка майбутніх кваліфікованих робітників швейної галузі з використанням комп'ютерних технологій.

Досліджують упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту чимало вчених, серед яких найбільш вагомими здобутками є праці В. Бикова, Г. Васяновича, Б. Гершунського, Гуржія, Р. Гуревича, Г. Єльникової, Л. Калініної, М. Козяра, А. Литвина, Олійника та ін. Незважаючи на значний науковий доробок вітчизняних вчених, малодослідженими залишаються можливості використання комп'ютерних технологій у виробничому процесі [4, с. 124].

Мета статті. Проаналізувати результати прикінцевого етапу педагогічного експерименту щодо виявлення рівнів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження

професійна підготовка закрійник швейний

Наступним кроком проведеного дослідження з підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій є прикінцевий етап педагогічного експерименту. Методики, які використовувалися під час констатувального етапу педагогічного експерименту, були застосовані до експериментальної та контрольної груп і на прикінцевому етапі.

У структурі підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій ми виокремили такі компоненти: мотиваційно-рефлексивний, системно-когнітивний та операційно-діяльнісний. Для оцінки досліджуваного феномену в межах кожного компонента підготовленості ми з'ясували критерії та їх показники.

Перейдемо до характеристики компонентів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій.

Мотиваційно-рефлексивний компонент - формування в майбутніх закрійниках розуміння використовувати комп'ютерні технології у швейному виробництві, стимулювання їх до здійснення ефективної діяльності, спрямованої на досягнення цілей; оцінювання майбутніми закрійниками власних перспектив щодо використання комп'ютерних технологій у швейному виробництві, здатність майбутніх закрійників до адекватної оцінки своїх дій та їх результату, а також до оцінки своєї підготовленості до професійної діяльності.

Мотивацію розглядаємо як потреби і стимули, що визначають обрані людьми форми поведінки [5, с. 544]; рефлексію як самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом; осмислення людиною власних дій, діяльність самопізнання [6, с. 1218].

Системно-когнітивний компонент - глибина, повнота обсягу знань, умінь та навичок, їх узагальненість, використання освітніх інформаційних ресурсів у професійній діяльності майбутніми закрійниками. Основні його елементи - методи, засоби, форми навчання.

Когнітивна діяльність - психічний або розумовий процес пізнання реальності [5, с. 543]. Отже, системно- когнітивний компонент впливає на зміст сформованості у майбутніх закрійників швейного виробництва спеціальних знань технології, конструювання, моделювання, обладнання, матеріалознавства, охорони праці, малюнку та живопису.

Операційно-діяльнісний компонент - організація практичної навчально- пізнавальної діяльності учнів з наявністю системи знань, умінь та навичок з виробничого навчання та предмета «Комп'ютерне проектування одягу».

Визначення рівнів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва можливе за наявності чіткої кри- теріальної бази.

Критерій (від грец. кгйегіоп - засіб для судження) - це підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось; мірило [7]. Показник є складником критерію: ступінь вияву, якісна сформова- ність, визначеність критерію виражається конкретними показниками [8]. Між показником та критерієм існує тісний зв'язок, оскільки якість показника залежить від того, наскільки він об'єктивно та повно характеризує прийнятий критерій і, навпаки, правильний вибір показників зумовлений науково обґрунтованим вибором критерію [9].

Здійснений нами аналіз досліджуваної проблеми дає змогу констатувати, що підготовленість можна оцінити критеріями «настановно-оцінний», «пізнавально- змістовний», «технологічно-процесуальний» та відповідними показниками (прагнення до успіху, наявність позитивної мотивації досягнення, схильність до творчості; глибина та повнота обсягу знань, умінь та навичок майбутніми закрійниками, узагальненість знань, умінь та навичок майбутніми закрійниками, використання освітніх інформаційних ресурсів у майбутній професійній діяльності; виконання алгоритмічних дій з використанням комп'ютерних технологій, виконання операцій із дотриманням дій їх послідовності).

На основі проаналізованої наукової психолого-педагогічної літератури ми виокремили та охарактеризували рівні підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій.

Елементарний рівень підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва характеризується низькою мотивацією до успіху та уникнення невдач, слабо вираженим творчим потенціалом.

Помірний рівень є базовим у підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій. Характеризується наявністю достатньої мотивації до успіху та уникнення невдач, середньо вираженим творчим потенціалом.

Оптимальний рівень підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням компютерних технологій характеризується високою мотивацією до успіху та уникнення невдач, значним творчим потенціалом, виражається в потребі долати перешкоди й домагатися високих показників у праці, самовдосконалюватися, суперничати з іншими й випереджати їх, реалізовувати свої таланти й тим самим підвищувати самоповагу.

Завданням експериментально-дослідної роботи було проведення діагностики щодо визначення рівнів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій. Із цією метою було проведено діагностування серед 206 учнів, з яких: 124 учні Державного професійно-технічного навчального закладу «Одеський професійний ліцей технологій та дизайну» з професій «Кравець», «Закрійник»; 28 учнів Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»; 54 учні Відокремленого підрозділу «Об'єднане вище професійно-технічне училище сфери послуг Національного університету «Одеська юридична академія»». В експериментальну групу увійшли учні у кількості 104 особи, у контрольну групу - 102 особи.

Наведемо одержані результати за визначеними компонентами підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій в тій послідовності, що й на констатувально- му етапі педагогічного експерименту.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту було виявлено, що за критеріями «настановно-оцінний», «пізнавально-змістовний», «технологічно- процесуальний» на елементарному рівні було зафіксовано 53 учні (50,4%) ЕГ і 49 учнів (48,5%) КГ, який характеризується низькою мотивацією до успіху та уникнення невдач, слабо вираженим творчим потенціалом. На помірному рівні виявили 39 учнів (37,8%) ЕГ і 40 учнів (39,1%) КГ, характеризується наявністю достатньої мотивації до успіху та уникнення невдач, середньо вираженим творчим потенціалом. Оптимальний рівень виявили 12 учні (11,8%) ЕГ і 13 учнів (12,4%) КГ, характеризується високою мотивацією до успіху та уникнення невдач, значним творчим потенціалом, виражається в потребі долати перешкоди й домагатися високих показників у праці, самовдосконалюватися, суперничати з іншими й випереджати їх, реалізовувати свої таланти й тим самим підвищувати самоповагу.

Після діагностики поточного стану підготовленості був проведений експеримент з реалізації педагогічних умов згідно розробленої моделі. Результати проведеної дослідно-експериментальної роботи щодо підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій свідчать про значні зміни, що відбулися в рівні підготовленості майбутніх закрійників експериментальної групи при незначних змінах в рівнях підготовленості контрольної групи. Так, за критеріями «настановно-оцінний», «пізнавально-змістовний», «технологічно-процесуальний» на елементарному рівні було зафіксовано 13 учнів (12,5%) ЕГ і 44 учні (43,1%) КГ. На помірному рівні виявили 57 учнів (54,8%) ЕГ і 46 учнів (45,1%) КГ. Оптимальний рівень виявили 34 учні (32,7%) ЕГ і 12 учнів (11,8%) КГ.

Таблиця 1 Порівняльні дані рівнів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій (на констатувальному і прикінцевому етапах педагогічного експерименту)

Порівняльні дані рівнів підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій на констатувальному і прикінцевому етапах педагогічного експерименту подано в таблиці 1 та рисунку 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, проведений статистичний аналіз результатів діагностики підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій на кон- статувальному та прикінцевому етапах педагогічного експерименту виявив статистичну значущість позитивних змін в підвищенні рівнів підготовленості майбутніх закрійників експериментальної групи і дозволив зробити висновок щодо ефективності запропонованої методики.

Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовленості майбутніх закрійників швейного виробництва з використанням комп'ютерних технологій. Подальшої розробки потребують питання упровадження елементів дуальної системи в професійній підготовці майбутніх закрійників швейного виробництва.

Список бібліографічних посилань

1. Висоцька Л. Проектування інформаційно- освітнього середовища. Професійно-технічна освіта. 2017. № 2.

2. Кобякова Е.Б., Ивлева Г.С., Романов В.Е. Конструирование одежды с элементами САПР. М.: Легпромбытиздат, 1988. 463 с.

3. Колосніченко М.В., Зубкова Л.І., Пашкевич К.Л., Полька Т.О., Остапенко Н.В., Васильєва І.В., Колосніченко О.В. Ергономіка і дизайн, Проектування сучасних видів одягу: Навчальний посібник. Київ: Профі, 2014. 386 с.

4. Камінецький Я.Г., Вачевський М.В., Копельчак М.П., Б.І.Клим, Криницька Л.Я., Кубська Л.І., Сліпчишин Л.В., Субтельна Г.В. Теоретико-методичні засади організації підготовки робітничих кадрів з професій, що користуються попитом на ринку праці: монографія / За ред. Я. Г. Камінецького. Київ: Педагогічна думка, 2013. 256 с.

5. Квинн В. Прикладная психология. СПб: Питер, 2000. 560 с.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.

7. Словник української мови: [в 11-ти т.] / [ред. кол.

І. К. Білодід (гол.) та ін.]. Київ: Наукова думка, 1973. Т. 4. 840 с.

8. Педагогический словарь / Ред. В. Загвязинский, А. Закирова. М.: Академия, 2008. 352 с.

9. Богданова І. М. Модульна технологія у професійній підготовці вчителя: монографія / За ред. І. А. Зязюна. Одеса: Учбова книга, 1997. 289 с.

References

1. Vysotska, L. (2017). Designing the informational and educational environment. Vocational education. 2(75). 29-32.

2. Kobyakova, EB, Ivleva, G.S., Romanov, V.E. (1988). Designing clothes with elements of CAD. Moscow: Legprombytizdat. 463 р.

3. Kolosnichenko, M.V., Zubkova, L.I., Pashkevich, K.L., Polka, T.O., Ostapenko, N.V., Vasilyeva, I.V., Kolosnichenko, O.V. (2014). Ergonomika i design, Project of the modern view of the odyagu: Navchnal- ny Post. Kyiv: Prof. 386 р.

4. Kaminetskyi, Ya.H., Vachevskyi, M.V., Kopelchak, M.P., Klym, B.I., Krynytska, L.Ya., Kubska, L.I. et al. (2013). Theoretical and methodical principles of the organization the training for workers from occupations that are demanded in the labor market. In Ya.H. Kaminetskyi (Ed.) Kyiv: Pedahohichna dumka (In Ukr.)

5. Quinn, W. (2000). Applied psychology. SPb: Peter. 560 р.

6. Great explanatory dictionary of modern Ukrainian language (with annexes and additions) (2005). In V.T. Busel (Ed. And Compiled). Kiev; Irpin: Perun. 1728 p.

7. Dictionary of the Ukrainian language. In 11 volumes 9. Bogdanova, I.M. (1997). Modular technology in

(1973). In I.K. Billodid (Head Ed. and others). Kyiv: teacher training: monograph. In I.A. Zyazyun (Ed.). Naukova Dumka. Vol. 4. 840 p. Odessa: Educational book. 289 p.

8. Pedagogical Dictionary (2008). In V. Zagvyazinsky, A. Zakirova (Ed.). Moscow: Academy. 352 p.

Размещено на Allbest.ru