Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх психологів в умовах професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Активізація навчально-пізнавальної діяльності майбутніх психологів в умовах професійної підготовки

Шолох О.А., викладач кафедри соціальної роботи

Україна

Анотація

Розкрито сутність активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх психологів в умовах професійної підготовки. Розглянуто наукові погляди на деякі умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності. Висвітлено питання особистісних цінностей майбутніх психологів, що сприяють формуванню ціннісного ставлення до майбутньої професії. Позиціоновано деякі педагогічні умови активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів психологічного профілю, специфіка їхнього професійного мислення й комунікативної культури, різні аспекти формування професійно значущих якостей. Акцентовано увагу на складності оволодіння професією практичного психолога, яка включає крім набуття знань, практичних навичок і вмінь, здійснення важливої роботи щодо становлення власної особистості.

Ключові слова: активізація; навчально-пізнавальна діяльність; педагогічні умови; професійне становлення; майбутні психологи; професійна підготовка; особистісні цінності; комунікативна культура.

Talyzyna, N. F. (1983). Formation of informative activity of pupils. Moscow: Knowledge (in Russ.)

Abstract. Sholokh O. A. Activation of teaching and learning of future psychologists under training.

Introduction. Professional training ofprofessionals in various fields of practice becomes for domestic pedagogy ofparticular relevance. Interest in the problems of higher education is determined by the needs of the humanization of all aspects of social life, which in turn increases the need for state institutions and individuals in their respective services and institutions confronts the task of improving the quality of training offuture specialists.

Purpose. The article is a theoretical study of the essence enhances teaching and learning of student's psychological profile and importance of value attitude to future career in the professional training of teachers under certain conditions.

Results. The article reveals the essence enhance teaching and learning of future psychologists in vocational training. Highlights scientific views on the process of interest and value attitude offuture psychologists to professional activity. The issue of personal values of future psychologists that contribute to the formation of value attitude to the student's future career. Positioned some pedagogical conditions enhance teaching and learning of university students psychological profile, specificity of their professional thinking and communicative culture, different aspects ofprofessionally significant qualities of future specialists. Attention is focused on mastering complexity Psychologist profession, which includes in addition to acquiring knowledge, practical skills, and realization of important work on the formation of self. An appropriate level of training student's psychological profile is only possible under certain conditions for teachers to enhance teaching and learning of university students and awareness of the need to value ratio of a future profession.

Originality. Defining values means forming future professional psychologist, we have concluded that the majority of students - the future psychologists do not realize how their profession meets their life values. The result of this lack of awareness may be the disintegration of the system of value orientations of the vast majority of students. Correcting the situation we see in the review of priorities for professional development and student awareness of their vital importance.

Admission to the institution changing social status of the individual, social functions, activities, stimulates the development of future social psychologists and their inclusion in various areas of public relations and future activities as psychologists, which requires the mobilization of domestic resources and abilities of the individual, overestimates many values. As a result, values are beginning to emerge psychologist's professional life, privacy, ethical and humane treatment ofpeople like. So we can say that the interest in the intensification of teaching and learning of values and forming attitudes towards future profession student's psychological profile are in effective interaction.

Conclusion. The results of our scientific studies lead to the following generalizations that the quality of training of future specialists activation correlates with the level of students' educational activities; that educational and cognitive activity serves the process and result of learning required for the professional activity of cognitive interest, creativity, cognitive activity and independence in terms of improving the content, forms and methods of training; that the key active teaching and learning of students is their psychological profile value attitude to future career.

In turn, the activation process of teaching and learning of students requires improving the content of educational material, student's armament system actions necessary in dealing with problematic life situations of their scientific research, the creation of appropriate educational environment. The problem of further scientific studies is to determine the major components forming value attitude of students to the psychological profile of a future profession.

Key words: strengthening teaching; learning activities; pedagogical conditions; professional development; future psychologists training; personality values; communicative culture.

Постановка проблеми

Фахова підготовка професіоналів у різних сферах практичної діяльності набуває для вітчизняної педагогічної науки особливої актуальності. Інтерес до проблем вищої освіти визначається потребами гуманізації всіх сторін суспільного життя, що, у свою чергу, підвищує потребу держави, установ і окремих громадян у відповідних послугах і висуває перед вищою школою завдання підвищення якості підготовки майбутніх фахівців.

Успішна організація професійної підготовки в системі вищої освіти України вимагає цільової орієнтації на всіх етапах навчання, оскільки сучасний фахівець повинен бути підготовленим до виконання соціальної й технологічної діяльності в нових соціально-економічних умовах. Специфіка підготовки студентів у вищому навчальному закладі (далі - ВНЗ) зумовлюється цілями, особливостями й цінностями їхньої майбутньої професійної діяльності, а також необхідністю здійснювати різні функції: організаційну, технологічну, управлінську, проектну, консультативну, супервізійну, дослідницьку, навчальну.

Процес формування ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності є необхідною передумовою розвитку фахівця у ВНЗ, що обумовлює якість, ефективність його підготовки і забезпечить результативність навчально-професійної діяльності.

Особливе значення у процесі професійної підготовки має особистісна готовність до неї майбутніх психологів як фахівців, які покликані надавати психологічну допомогу особистості у складних умовах життєвої реальності. Процес активізації навчально-пізнавальної діяльності майбутніх психологів, що побудований на сучасних технологіях навчання в умовах ВНЗ, є важливим складником ефективної системи професійної підготовки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Результати аналізу психолого- педагогічної теорії і практики підготовки майбутніх випускників у ВНЗ дають підстави стверджувати, що сучасний підхід до навчання не завжди забезпечує необхідний рівень когнітивної діяльності студентської молоді. Навіть широке використання нових інформаційних технологій не розв'язує проблеми активізації навчально-пізнавальної активності студентів, оскільки такі технології на практиці часто відтворюють моделі традиційного навчання, що передбачають засвоєння студентами «готових знань», які віддалені від практичної діяльності.

Наразі проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності (далі НПД) студентів вивчається в контексті підготовки фахівця у системі вищої освіти вітчизняними вченими (Г. Балл, І. Зязюн, Н. Ничкало та ін.). Діяльнісний підхід до навчання широко і всебічно досліджується науковими школами в різних аспектах: у психолого-методологічному (Б. Баднаєв, О. Вербицький [4], Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв [6], Д. Ельконін, С. Рубінштейн [8], Н. Тализіна [10] та ін.); у дидактичному (Г. Аганов, В. Беспалько, В. Бондар, В. Верасов, В. Оконь, В. Паламарчук, М. Скаткін, В. Шатуновський та ін.); у загально-педагогічному (А. Архангельський [1], О. Коберник, Н. Кузьміна, З. Решетова, Г. Шукіна, Т. Шамова та ін.); у методичному (А. Алексюк, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, В. Розумовський та ін.). Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів-психологів ВНЗ буде більш результативною, якщо вони позиціонуватимуть ціннісне ставлення до майбутньої професії.

Формування ціннісного ставлення до майбутньої професії раніше не виступало предметом спеціальних наукових досліджень, однак деякі аспекти досліджуваної проблеми вже наявні. Вагомий внесок у галузі дослідження ціннісної проблематики зробили С. Анісімов, Є. Ануфрієв, Р. Апресян, А. Арнольдов, С. Артановський, Е. Баллер, Л. Буєва, В. Грехнев, А. Гусейнов, Е. Гусинський, А. Здравомислов, Ф. Знавецький, М. Каган, В. Ларцев, В. Малахов, Е. Маркарян, В. Москаленко, М. Рокич, В. Сержантов, Е. Соколов, У. Томас, В. Тугарінов, Ю. Турчанінова, З. Файнбург, І. Фролов та ін. На різних історичних етапах розвитку людства окремі аспекти ціннісної проблематики були в центрі уваги таких відомих педагогів, як Я. Коменський, Й. Песталоцці, А. Макаренко, В. Сухомлинський та ін. Вивченню цінностей як педагогічної проблеми приділяють увагу представники філософсько- психологічної гуманістичної концепції А. Маслоу, К. Роджерс.

Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності активізації навчально- пізнавальної діяльності студентів психологічного профілю та значення їхнього ціннісного ставлення до майбутньої професії у процесі фахової підготовки за певних педагогічних умов.

Виклад основного матеріалу

У психолого-педагогічній літературі проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів займає важливе місце. На всіх етапах розвитку педагогічної науки увага вчених зосереджувалася на осмисленні й розробленні важливих педагогічних проблем: мети, навчання, змісту освіти, принципів дидактики, методів навчання, розвитку різних форм активізації й індивідуалізації самостійної роботи студентів, проблеми контролю знань, умінь і навичок.

Діяльність людини - це свідома активність, що виявляється в системі дій, які спрямовані на досягнення поставленої мети. Визначаючи взаємозв'язок свідомості і діяльності, С. Рубінштейн писав: «Специфічна особливість людської діяльності полягає в тому, що це - усвідомлена і цілеспрямована діяльність. У ній і через неї людина регулює свою мету, об'єктивує свої замисли та ідеї в перетворюваній нею діяльності. Разом із тим, об'єктивний зміст предметів, якими вона оперує в житті, входить у психіку індивіда. Значна роль діяльності в тому, перш за все, і полягає, що в ній і через неї встановлюється подвійний зв'язок між людиною і світом, завдяки чому буття виступає як реальна єдність і взаємопроникнення суб'єкта і об'єкта» [7].

Дослідження структури пізнавальної діяльності (пізнання - надбання знань, осягнення закономірностей об'єктивного світу) як особливої системи (метапізнавальних) розумових дій значно збагатили уявлення про взаємозв'язок процесів навчання і розвитку особистості. Виникла можливість точніше диференціювати розвиток пізнавальних дій, які засвоюються у процесі учіння. На основі діяльнісної теорії процес навчання у ВНЗ слід розглядати як активізацію НПД. О. Леонтьєв підкреслює, що ця діяльність повинна бути адекватною, тобто містити ознаки тієї діяльності людей, що акумулюється в певному предметі або явищі, а точніше - у системах, які вони утворюють. Тому основною метою вищої школи є формування цілісної структури професійної діяльності майбутнього випускника в період його навчання [5, с. 365].

Основною проблемою в розв'язанні завдання підвищення ефективності навчання та якості підготовки майбутніх фахівців є проблема активізації НПД студентів з опорою на розвиток пізнавальної активності, інтересу, самостійності (самоуправління й самоконтролю). Пізнавальна активність визначає якість діяльності, що проявляється через ставлення студента до предмету і процесу НПД (наявність стійкої мотивації) та ціннісного ставлення до майбутньої професії. Так, Б. Ананьєв розглядав цінності й ціннісні орієнтації як базис, «первинні» властивості особистості, які визначають мотиви поведінки, формують нахили і характер. С. Рубінштейн визначив поняття «динамічна тенденція» особистості як прояв спрямованості й ціннісних орієнтацій. Ціннісне - це загальнолюдське в кожному з нас, те, що надає вагомість індивідуальному людському існуванню, дає змогу індивіду протистояти як зовнішнього світу, так і тиску його особистих потреб, нахилів, інтересів. Отже, цінності - це те, що робить індивіда особистістю, тобто автономною, розумною і самоусвідомлюваною реальністю [4, с. 42].

Умовою перетворення певних сторін життя людини, навколишньої дійсності в «ціннісну», тобто в ту, що має особливий особистісний зміст, є її об'єктивне включення в коло основних детермінант її буття, у сам механізм її життєдіяльності у світі. Таким основним, центральним механізмом є процеси, що визначають можливість побудови образу самого себе, що виступає перед суб'єктом як уявлення, а на певних етапах розвитку суб'єкта - як усвідомлення свого «Я» [8, с. 28].

Окрім «цінності», іншим центральним поняттям є «ціннісна орієнтація», що визначається як спрямованість особистості на засвоєння певних цінностей для задоволення своїх потреб. У ціннісних орієнтаціях цінність виконує роль своєрідного орієнтира і відповідного регулятора поведінки її діяльності людини у предметній і соціальній дійсності. Особистість орієнтується на ті цінності, які найбільше їй потрібні в даний час і в перспективі, відповідають її інтересам і цілям, імпонують її досвіду.

В основі пізнавального мотиву щодо ціннісного ставлення студентів до майбутньої професійної діяльності лежить пізнавальна потреба, яка за словами Н. Тализіної [10, с. 96], тісно пов'язана з наявністю стійких професійних інтересів, які забезпечують систематичну ефективну діяльність тих, хто навчається, при оволодінні способами діяльності.

Існує взаємозв'язок між пізнавальним інтересом та активізацією НПД студентів. Теоретичною основою для такого твердження є висновок С. Рубінштейна про те, що пізнавальна активність розвивається у процесі НПД [8, с. 304]. Якщо активність спонукає особистість до розумової діяльності, то всі умови, які стимулюють розумову діяльність, розвивають інтерес. Тому розвиток активності - це один із важливих факторів активізації НПД студентів. Інтерес, як засіб активізації НПД, зумовлює підвищення пізнавальних процесів студентів (сприймання, мислення, уяву, пам'ять), забезпечує емоційне й інтелектуальне задоволення, сприяє розвиткові здібностей, творчих умінь. Пізнавальний інтерес суттєво впливає на формування НПД студентів, створює сприятливі умови для продуктивної співпраці суб'єктів педагогічного процесу.

У роботах А. Архангельського [1, с. 34-56], Г. Балла [2, с. 184], В. Графа [5, с. 79], В. Полуніна [7, с. 82] та ін. позиціонується думка про те, що при наявності інтересу змінюється характер навчально-педагогічної діяльності. Вона стає активною, самостійною, різноплановою, творчою. Натомість, інтерес суттєво впливає на формування особистості студентів психологічного профілю й підсилює їхнє ціннісне ставлення до майбутньої професії. Доведено, що інтерес надає навчанню інтенсивності, рухливості, легкості, знімає негативні вияви, такі, як апатія, втома, інертність. На думку Г. Селевка, пізнавальний інтерес виступає значною спонукальною силою: він змушує людину прагнути до пізнання, активно шукати способи і засоби задоволення потреби [9, с. 256]. В. Бондар також указує на те, що інтерес виступає як «потужна сполука активності особистості, під впливом якої всі психічні процеси відбуваються особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає цікавою та продуктивною» [3, с. 129].

Попри різні трактування поняття «пізнавальний інтерес», у науковій літературі описано його роль у формуванні навчально-пізнавальної діяльності, досліджено ознаки прояву інтересу, на підставі яких визначено критерії наявності інтересу, запропоновано конкретні рекомендації щодо методики виявлення інтересів, шляхів і умов їх формування.

У процесі НПД пізнавальний інтерес у студентів виникає тоді, коли існує невідповідність між рівнем знань, що необхідні для розв'язання навчальної мети, і наявним рівнем знань. Якщо рівень знань студентів не достатній для усвідомлення проблемної ситуації, виникає негативне ставлення до навчання. Таке ставлення виникає тоді, коли проблемна ситуація не відповідає системі реальних мотивацій, актуальних для студентів у цей момент. Ця суперечність стає рушійною силою, що спонукає студентів до НПД, якщо вимоги і завдання, які ставляться перед ним, знаходяться у «зоні найближчого розвитку» особистості.

За результатами опитування майбутніх психологів виявлено, що на розвиток пізнавального інтересу впливають: рівень складності навчальних завдань, форма викладу теоретичного матеріалу, індивідуальний підхід до студентів. Більшість студентів психологічного профілю (68 %) уважають, що складні завдання, важкодоступна форма викладу теоретичного матеріалу (особливо лекції), громіздкі розрахункові роботи знижують інтерес до навчальної діяльності, оскільки це приводить до значного розумового напруження, швидкої втоми, підриває віру у свої інтелектуальні можливості. 62 % студентів пов'язують свої невдачі в навчанні з відсутністю індивідуального підходу. Однак спрощення навчальних завдань приводить до розсіювання уваги, до зниження активності, до згасання пізнавального інтересу. Тому при вивченні різних дисциплін (особливо фундаментальних) необхідні навчальні завдання різних рівнів складності, які відповідні інтелектуальним можливостям майбутніх психологів.

Складність професійної діяльності майбутнього психолога зумовлена необхідністю постійного психологічного контакту з іншою людиною. Це висуває особливі вимоги до його ціннісно-смислової сфери, змістові аспекти якої потенційно визначають як конструктивні, так і деструктивні особливості його професійної діяльності, формування мотиваційної готовності (чи неготовності) до неї.

Позитивна професіоналізація можлива за умови, коли професія є для суб'єкта сферою реалізації його найважливіших особистісних цінностей, можливо, навіть смислу життя, а сам процес праці чи здобуття майбутньої професії переживається як невід'ємний модус суб'єктної життєтворчості, що забезпечує мотиваційне налаштування на професійну діяльність.

Визначаючи засоби формування цінностей професіоналізму майбутнього психолога, ми керувалися відповідними положеннями. У більшості студентів відсутнє усвідомлення того, наскільки їхня професія відповідає їхнім життєвим цінностям. Результатом відсутності такого усвідомлення може бути дезінтеграція системи ціннісних орієнтацій у більшості з них. Виправлення ситуації ми вбачаємо в перегляді пріоритетів професійного розвитку й усвідомлення студентами їх життєвої значущості.

Розвиток особистості студента і його ціннісно-професійне самовизначення обумовлене рівнем його соціальної активності й продуктивності. Вступ до навчального закладу змінює соціальний статус особистості, соціальні функції, види діяльності, стимулює соціальний розвиток майбутніх психологів, включення їх у різні сфери суспільних відносин і майбутньої діяльності як психологів, що потребує мобілізації внутрішніх ресурсів, здібностей індивіда і приводить до переоцінювання багатьох цінностей. У результаті цього починають формуватися цінності професійного життя психологів: конфіденційність, етичне і гуманне ставлення до людей. Ми можемо стверджувати, що інтерес у процесі активізації НПД і формування ціннісного ставлення до майбутньої професії студентів психологічного профілю знаходяться в ефективній взаємодії.

Процес активізації навчально-педагогічної діяльності здійснюється через систему дій, що сприяють засвоєнню знань, розвиткові пізнавального інтересу, активності та самостійності. Цей процес, у свою чергу, вимагає вдосконалення змісту навчального матеріалу, озброєння студентів системою дій, що необхідні при розв'язанні завдань, організації їхнього наукового пошуку, створення відповідних педагогічних умов. Так, необхідною умовою активізації НПД студентів є забезпечення високоякісними підручниками, посібниками відповідно до вимог підготовки майбутнього фахівця. Навчально-методичне забезпечення відіграє важливу роль у самостійній роботі студентів: під час підготовки до лабораторно-практичних занять, колоквіумів, виконанні контрольних робіт, індивідуальних завдань. Використання якісних методичних розробок, указівок, посібників теж значно активізує самостійну роботу студентів і підвищує ефективність їхньої навчально-педагогічної діяльності.

Процес формування професіоналізму майбутніх фахівців із психології на ціннісних засадах ґрунтується на таких педагогічних принципах: діалогізації навчального процесу, інтелектуальної взаємодії та співтворчості, активності у професійному спілкуванні та ін. Педагогічною умовою активізації НПД студентів є усвідомлення викладачами як першочергового завдання системи освіти - підготовку справжнього професіонала - психолога, фахівця, який свідомо прагне вершин майстерності.

Важливою умовою успішної активізації НПД студентів є забезпечення викладання майбутнім психологам фахово-орієнтованих дисциплін у поєднанні з виявленням сприятливих умов для засвоєння ними знань, умінь і компетенцій, на яких ґрунтується професіоналізм психолога. Також необхідною умовою активізації НПД студентів є створення у вищій школі такого рефлексивного середовища, яке б сприяло усвідомленню педагогами необхідності формування професіоналізму майбутніх психологів, що забезпечується спеціально-побудованим процесом навчання у вищій школі і втілюється у відповідні ціннісні мотиви щодо їхньої майбутньої професійної діяльності. науковий професійний цінність

Наступною педагогічною умовою активізації НПД студентів ми визначаємо стимулювання розвитку в майбутніх психологів особистісних якостей, які сприяють оволодінню ними основними компонентами професіоналізму під час фахової підготовки; побудови такого педагогічного процесу у вищій школі, у якому професіоналізм уважається головною цінністю й результатом підготовки майбутніх психологів і здійснюється з метою високої підготовленості до виконання складних видів діяльності, професійної мобільності, систематичного зростання виробничої кваліфікації, творчої активності.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Вищезазначене дозволяє стверджувати, що якість підготовки майбутніх фахівців корелює з рівнем активізації у студентів навчально-пізнавальної діяльності. При цьому навчально-пізнавальна діяльність виступає процесом і результатом засвоєння знань, що необхідні для здійснення професійної діяльності, розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей, пізнавальної активності й самостійності в умовах удосконалення змісту, форм і методів навчання. Запорукою активної навчально-пізнавальної діяльності студентів психологічного профілю є їхнє ціннісне ставлення до майбутньої професії.

У свою чергу, процес активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів вимагає вдосконалення змісту навчального матеріалу, озброєння студентів системою дій, що необхідні при розв'язанні проблемних життєвих ситуацій, організації їхнього наукового пошуку, створення відповідних педагогічних умов.

Проблемою подальших наукових розвідок є визначення основних компонентів формування ціннісного ставлення студентів психологічного профілю до майбутньої професії.

Список використаної літератури

1. Архангельский А. Качественно-количественные критерии научно-познавательного процесса. Новые методы и средства обучения / А. Архангельский, В. Мизинцев. - Москва : Знание, 1989. - С. 34-56.

2. Балл Г. А. Теория учебных задач : психологический аспект / Г. А. Балл. - Москва : Педагогика, 1990. - 184 с.

3. Бондар В. І. Дидактика : ефективні технології навчання студентів / В. І. Бондар. - Київ : Вересень, 1996. - 129 с.

4. Бубнова С. С. Ценностные ориентации личности как многомерная нелинейная система / С.С. Бубнова // Психологический журнал. -1999. - № 5. - С. 38-44. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : комплексный поход / А. А. Вербицкий. - Москва : Высшая школа, 1991. - 208 с. Граф В. Основы организации учебной деятельности и самостоятельной работы студентов / В. Граф, И. Ильясов, В. Ляудис. - Москва : Изд-во МГУ, 1981. - 79 с. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н. Леонтьев. - Москва : Прогресс, 1983. - 365 с.

5. Непомнящая В. И. Ценность как центральный компонент психологической структуры личности / В. И. Непомнящая, М. Е. Канаевская // Вопросы психологии. - 1980. - № 1. - С. 22-30.

6. Полунин В. Н. Активизация познавательной деятельности студентов в лабораторном практикуме / В. Н. Полунин, Н. В. Белоусов, А. И. Щебет. - Москва : Высшая школа, 1984. - Вып. 10. - С. 82-86.

7. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. - Москва : Педагогика, 1996. - 704 с. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии : учебное пособие / Г. К. Селевко. - Москва : Народное образование, 1998. - 256 с.

8. Талызина Н. Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся / Н. Ф. Талызина. - Москва : Знание, 1983. - 39 с.

References

1. Archanhel'skyi, A., & Myzyntsev, V. (1989). Qualitative and quantitative criteria for the scientific and educational process. New methods and teaching aids. Moscow: Knowledge (in Russ.)

2. Ball, H. A. (1990). Theory of educational problems: the psychological aspect. Moscow: Pedagogy (in Russ.)

3. Bondar, V. І. (1996). Didactics: effective technologies of studies of students. Kyiv: Veresen' (in Ukr.)

4. Bubnova, S. S. (1999). Valuable orientations of the person as a multidimensional nonlinear system. Psyholohycheskyi zhurnal (Psychological magazine), 5, 38-44 (in Russ.)

5. Verbitsky, A. A. (1991). Active learning in higher education: an integrated campaign. Moscow: Higher School (in Russ.)

6. Hraf, V., Ilyasov, I., & Lyaudys, V. (1981). Fundamentals of educational activities and independent work of students. Moscow: MSU (in Russ.)

7. Leontyev, A. N. (1983). Activity, consciousness, personality. Moscow: Progress (in Russ.)

8. Nepomnyaschaya, V. I., & Kanaevskaya, M. E. (1980). The value as a central component of the psychological structure of personality. Voprosy psyholohyi (Questions psychologies), 1, 22-30 (in Russ.)

9. Polunyn, V. N., Belousov, N. V., & Szhebet, A. I. (1984). Activation of cognitive activity of students in a lab practicum. Moscow: Higher School, 10, 82-86 (in Russ.)

10. Rubynsteyn, S. l. (1996). Fundamentals of General Psychology. Moscow: Education (in Russ.)

11. Selevko, H. K. (1998). Modern educational technology: the manual. Moscow: Education (in Russ.)

Размещено на Allbest.ru