Викладання дисципліни "Історія педагогіки" у вищих педагогічних навчальних закладах
Висвітлення теми необхідності перегляду ролі історії педагогіки в освітньому процесі вищих навчальних закладів. Розкриття сутності історико-педагогічної науки і її функцій, що впливають на формування особистості студента, організація проблемного навчання.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.01.2021 |
| Размер файла | 21,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра педагогіки та психології
Горлівський інститут іноземних мов ДВНЗ ДДПУ
Викладання дисципліни «Історія педагогіки» у вищих педагогічних навчальних закладах
Єфімов Дмитро Володимирович,
кандидат педагогічних наук, старший викладач
У статті висвітлена тема необхідності перегляду ролі історії педагогіки в освітньому процесі вищих навчальних закладів; розкрито сутність історико-педагогічної науки і її функції, що впливають на формування особистості студента; також звертається увага на необхідність організації проблемного навчання у вищій школі для підвищення якості педагогічної освіти.
Ключові слова: історія педагогіки; педагогічна освіта; проблемна лекція; вища школа; освітній процес.
Teaching the discipline "History of pedagogy" at pedagogical higher education establishments
Abstract
Introduction. The system of higher education in modern conditions of Ukrainian society is an active understanding of the role and place of historical-and- pedagogical disciplines. Scientific conferences and discussions are proof of creating a unified approach to teaching History of Pedagogy.
The purpose of the article is to review the role of History of Pedagogy in the educational process of higher education establishments.
The methods of analysis, synthesis, comparison are used in the article.
Results. The student should acquire a comprehensive knowledge of the process of formation of preconditions, origin and social development in the study of the history of education. It is part of the pedagogical history of mankind, but with its own characteristics.
In the process of studying History of Pedagogy, the transfer of the achievements of historical-and-pedagogical experience to new generations is taking place. Studying history, a person evaluates events and their participants, while developing criteria for their behavior. Historical-and- pedagogical knowledge is a powerful tool for influencing consciousness - both individual and social. This is the factor that supports the social activity of the individual, since the formed historical-and-pedagogical consciousness gives an understanding of the historical perspective in the context of the past.
Conclusion. Consequently, the use of new approaches and the search for truth when studying the problem of the pedagogical process contribute to the development of the autonomy of a future specialist's thinking.
They also contribute to the expansion of emotional potential; the formation of general cultural competence in the context of socio-cultural patterns and thus provide independence in the period of further professional activities.
Keywords: History of Pedagogy; pedagogical education; problem lecture; high school; educational process.
Постановка проблеми
У сучасних умовах українського суспільства активно осмислюється місце і роль історико-педагогічних дисциплін в системі вищої професійної освіти. Свідченням цього є різні наукові конференції, дискусії щодо створення єдиного підходу до викладання історії педагогіки.
Приводом до роздумів і пошуків став не тільки перехід на нове бачення освітніх стандартів (Концепція «Нова українська школа»), а й переосмислення місця і ролі історії педагогіки в суспільній свідомості і гуманітарному науковому знанні. Впровадження НУШ в системі шкільної освіти поставило перед професорсько-викладацьким складом завдання переглянути і оновити процес викладання історико-педагогічних дисциплін.
За останні десятиліття змінилося багато складників освітнього процесу: зменшилася кількість годин, відведених на викладання історії педагогіки у ВНЗ, в більшій мірі змінилися робочі програми і набір історичних і педагогічних дисциплін за різними напрямками; незмінним залишився лише той факт, що предмет «Історія педагогіки» входить в освітню програму педагогічної підготовки, а значить, є обов'язковим для вивчення у вищій школі.
Варто припустити, що переосмислення ролі гуманітарних дисциплін може йти за таким алгоритмом: коригування мети і завдань історичних дисциплін в контексті НУШ і компетентнісного підходу; облік психолого-вікових особливостей студентів, визначення базового рівня їх знань та напрямів їх вдосконалення; виявлення міждисциплінарних зв'язків в процесі викладання історичних та педагогічних дисциплін з урахуванням профілю ВНЗ; науково-теоретичне обґрунтування форм і методів викладання історичних та педагогічних дисциплін.
Зазначимо, що за останні роки в історико-педагогічній науці в Україні з'явилося чимало нових наробок щодо становлення й розвитку національної системи освіти й виховання. Також до наукового переліку введено цілу плеяду яскравих, талановитих, раніше замовчуваних (з відомих на те причин) імен, серед яких чільне місце посідають постаті Г. Ващенка, Б. Грінченка, М. Грушевського, І. Огієнка, С. Русової, С. Смаль-Стоцького, Я. Ряппо, Я. Чепіги та ін., що заклали підвалини національної освітньої системи.
Разом з тим, у зв'язку зі зміною соціальних орієнтирів та цінностей, в умовах сьогодення, нового бачення потребує творча спадщина багатьох зарубіжних і вітчизняних педагогів, передусім без ідеологічних нашарувань, упередженості і, класового підходу до виховання. Це стосується насамперед творчого доробку Д. Дьюі, С. Френе, М. Монтессорі, Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, А. Макаренка, В. Сухомлинського та ін.
Мета статті. Перегляд ролі історії педагогіки в освітньому процесі вищих навчальних закладів.
історія педагогіка вищий навчальний
Виклад основного матеріалу дослідження
Коригування цілей і завдань у вивченні історії педагогіки обумовлено необхідністю формування загальнокультурних компетенцій. Вони включають у себе: здатність аналізувати соціально значущі явища і процеси; готовність шанобливо і дбайливо ставитися до історичної спадщини, толерантно сприймати соціальні і культурні відмінності; готовність використовувати основні положення і методи соціальних, гуманітарних наук при вирішенні соціальних і професійних завдань тощо. Ці компетенції містять усі аспекти становлення людини як особистості, як суб'єкта суспільних відносин і професіонала [1].
Історія педагогіки - важлива суспільна наука, вивчення якої складає невід'ємну частину загальноосвітньої і світоглядної підготовки фахівців і сприяє інтелектуальному розвитку особистості. Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку освіти, виховання, навчально-виховних закладів різного типу та педагогічної думки в різні історичні періоди.
На відміну від інших суспільних наук (загальної історії, філософії, політології, соціології), історія педагогіки досліджує конкретні форми прояву історико-педагогічних закономірностей, що виражаються в історичних подіях і фактах.
У результаті вивчення історії педагогіки студент повинен оволодіти комплексом знань процесу формування передумов, зародження і соціального розвитку суспільства як частини педагогічної історії людства, але зі своїми особливостями.
Тенденція підвищеної уваги до питань розвитку історико-педагогічної освіти має загальносвітовий характер і обумовлена, в першу чергу, функціями педагогічної освіти, пов'язаними з формуванням національно-громадянської ідентичності молоді, роллю педагогічної освіти у формуванні історичної пам'яті. Осмислення взаємозв'язку колективної історичної пам'яті і змісту історії освіти є актуальною проблемою.
Пізнавальна й інтелектуально-розвиваюча функція випливає з пізнання історичного процесу як соціальної галузі наукового знання, з теоретичного узагальнення історичних фактів в педагогіці, виявлення головних тенденцій суспільного розвитку. У науці слово «історія» часто вживають як процес руху і пізнання в часі. Тому під час вивченні курсу історії педагогіки важливим є пізнання процесу зародження, становлення педагогіки на різних етапах її розвитку. Сутність педагогічної функції полягає в тому, що педагогіка як наука, виявляючи на основі теоретичного осмислення історичних фактів закономірності розвитку педагогіки, допомагає глибоко осмислювати науково обґрунтований історичний курс, уникати суб'єктивних рішень. Історія дає документально точні дані про визначні події в педагогіці минулого. Їх осмислення дає певний погляд на світ, педагогіку і закони її розвитку.
Наступна функція - виховна. Вивчення вітчизняної історії педагогіки виховує у студентства моральність, формує гуманістичні, громадянські якості патріота, допомагає зрозуміти такі категорії, як честь, обов'язок перед суспільством, дозволяє оцінювати відомих педагогічних особистостей за результатами їх творчої спадщині.
У процесі вивчення історії педагогіки відбувається передача новим поколінням досягнень історико-педагогічного досвіду. Вивчаючи історію, людина оцінює події та їх учасників, одночасно виробляючи критерії своєї поведінки. Історико-педагогічні знання являють собою потужний інструмент впливу на свідомість - як індивідуальну, так і суспільну. Це той фактор, який підтримує соціальну активність особистості, оскільки сформована історико-педагогічна свідомість дає розуміння історичної перспективи в контексті минулого.
З цих міркувань з'являється ідея концепції реформи педагогічної освіти. Її важливим елементом є реформа викладання історії педагогіки у ВНЗ - дисципліни, головна мета якої полягає в розвитку у студентів критичного мислення. У зв'язку з практикою масштабних реформ, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, кардинально змінилися науково-теоретичні та практичні орієнтири в системі освіти. Українська система освіти перейшла на нову модель, так званої, випереджаючої освіти, орієнтованої на безперервний творчий саморозвиток як педагога так і учня. Я вважаю, що дана модель повинна цілеспрямовано формувати свідомість і світогляд сучасної молоді.
Як поєднати орієнтири освітнього процесу на формування громадянських і демократичних цінностей з новими технологіями - це питання, яке повинні сьогодні вирішити не тільки практики, але й теоретики сучасної системи освіти. Усе перераховане доводить що, наскільки продуманим повинен бути навчальний курс з історії педагогіки у формуванні системи історичних знань, результатом чого стануть знання, вміння і навички студента [2].
У сучасних умовах скорочення аудиторного фонду годин, збільшення частки самостійної роботи студентів, принципово важливо зберегти роль викладача як координатора процесу навчання. При цьому він забезпечує цілісність сприйняття педагогічного минулого. Облік пси- холого-вікових особливостей учня, використання міждисциплінарних матриць і інтерактивних форм навчання дозволяє педагогу вищої школи брати участь у формуванні гармонійної особистості студента.
У процесі навчання викладачі ВНЗ застосовують різноманітні форми і методи роботи, що дозволяє активізувати увагу студентів на особливостях педагогічних реалій. Компетентнісний підхід вимагає від здобувачів освіти певних умінь: вміння довести свою точку зору, переконати опонента, володіти прийомами і методами дискусій. Дисципліна «Історія педагогіки» дає багатий матеріал для формування компетенцій, наприклад, через використання активних методів навчання (проблемних лекцій, семінарів дискусій) [3].
Створення проблемної ситуації на заняттях з історії педагогіки є важливим компонентом успішного засвоєння нового навчального матеріалу. Відомо, що навіть найскладніше питання не завжди викликає активну розумову діяльність студента.
Уся справа в тому, що питання викладача повинні бути складними настільки, щоб викликати труднощі в учнів і в той же час бути посильними для самостійного знаходження відповіді. Внаслідок створення проблемної ситуації виявляється, що студент не може пояснити нові факти за допомогою наявних знань або виконати певну дію традиційними способами і повинен знайти (відкрити, засвоїти) нові форми засвоєння предмета, способи або умови виконання завдання. Методично вірно скласти проблемну ситуацію викладач може тільки в тому випадку, якщо йому відомі загальні закономірності її виникнення. У літературі стосовно проблемного навчання зустрічаються спроби сформулювати ці закономірності у вигляді різних проблемних ситуацій [4].
Проблемна лекція є однією з вагомих у системі вузівського навчання. Вона найчастіше починається з питання, постановки проблеми, а подальший виклад навчального матеріалу подається як рішення даної проблеми. Читання проблемних лекцій дає можливість досягнення найважливіших цілей організації навчання: підвищення його мотивації і впровадження технології пошуку; забезпечення самостійного переосмислення і засвоєння нових теоретичних знань студентами; розвиток теоретичного мислення.
Під час лекції викладач створює проблемну ситуацію, а студенти самостійно намагаються знайти шляхи її вирішення ще до того, як вони отримають нові для них знання. Лекція стає проблемною, якщо виконуються певні умови: зміст навчального матеріалу відібрано і струк- туровано з урахуванням принципу проблемності (викладачем розроблена система навчальних проблемних завдань, що відображають основний зміст лекції) і принцип проблемності реалізований при розкритті цього змісту безпосередньо на лекції [5].
Викладач ставить питання до матеріалу, який досліджується, і дає свої відповіді на них; спонукаючи тим самим виникнення інших питань у студентів та стимулює їх до пошуку своїх відповідей під час лекції; підводить студентів до самостійних висновків, роблячи їх співучасниками процесу пошуку шляхів вирішення суперечностей, створених самим же викладачем, і досягає того, щоб студент думав спільно з ним. У цьому випадку в аудиторії створюється ситуація інтелектуальної напруженості, співпереживання.
Інформаційні питання звернені до вже здобутих студентами знань, і дозволяють актуалізувати ті, які необхідні для розуміння проблеми і початку розумової роботи для її вирішення. Поєднання проблемних та інформаційних питань дозволяє викладачеві розвивати мислення студентів, враховуючи індивідуальні особливості кожного [6].
Студенти в процесі такого вивчення історії педагогіки приходять до розумінь неминучості протиставлення думок і необхідності поваги іншої точки зору. Головна мета навчання історії педагогіки в цьому випадку - навчити студента самостійно мислити і шукати істину, аналітично підходити до будь-яких джерел і різних думок, використовувати багатий фактичний матеріал за умови його аналізу з точки зору причинно-наслідкових зв'язків, методологічного і гносеологічного плюралізму [7].
Висновок
Отже, використання нових підходів та пошук істини при вивченні тієї чи іншої проблеми педагогічного процесу сприяють розвитку самостійності мислення майбутнього фахівця, створюють умови вільного самовизначення студента в просторі світоглядів, без чого можливі перекоси в його свідомості і маніпулювання нею; сприяють розширенню емоційного потенціалу; формують загальнокультурні компетентності в контексті соціокультурних зразків і тим самим забезпечують самостійність в період подальшої професійної діяльності.
Список бібліографічних посилань
1. Мороз І. В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія. Київ: Освіта України, 2005. 196 с.
2. Замостьянова Т. В., Кручинская М. В., Рябая С. А.
К вопросу о современных тенденциях преподавания истории в высшей школе. Концепт: научнометодический электронный журнал. 2014. Т. 26. С. 531-535. URL: http://e-koncept.ru/ 2014/64407.htm.
3. Лернер И. Я. Проблемное обучение. М.: Знание, 1974. 164 с.
4. Мицик Ю. Нове чи призабуте старе: міркування про книжку «Шкільна освіта очима істориків- науковців. Історія в школах України. 2008. № 11-12. С. 60.
5. Матюшкин А. М. Проблемы развития профессионально-теоретического мышления. М.: Педагогика, 1980. 209 с.
6. Грубінко В. В. Формування інноваційного освітнього середовища у ВНЗ в контексті вимог Болонського процесу. Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. С. 6-17.
7. Пометун О., Фрейман Г. Нові підходи до вибору структурування історичної освіти. Історія в школах України. 2000. № 1. С. 2-7.
References
1. Moroz, I.V. (2005). Pedagogical conditions of introduction of credit-module system of organization of educational process: Monograph. Kyiv: Education of Ukraine. 196 p.
2. Zamostyanova, T. V., Kruchinskaya, M.V., Ryabaya, S.A. (2014). On the Question of Modern Trends in Teaching History in Higher School. Concept: Scientific-methodical electronic journal. 26. 531535. URL: http://e-koncept.ru/2014/64407.htm.
3. Lerner, I.Ya. (1974). Problem learning. Moscow: Knowledge. 164 p.
4. Mytsyk, Y. (2008). New or forgotten old: the reasoning about the book "School education by the eyes of historians-scientists. History in schools of Ukraine. 11-12. 60.
5. Matyushkin, A.M. (1980). Problems of development of professional-theoretical thinking. Moscow: Pedagogics. 209 p.
6. Grubinco, V. (2004). Formation of an innovative educational environment in higher educational institutions in the context of the requirements of the Bologna process. Education as a factor in ensuring the stability of modern society: Materials of the international scientific and theoretical conference. Ternopil: Publisher TSPU. 6-17.
7. Pometun, O., Freiman, G. (2000). New approaches to the choice of structuring of historical education. History in schools of Ukraine. 1. 2-7.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості роботи хореографа у вищих мистецьких навчальних закладах. Сучасні вимоги до викладання класичного танцю. Ключові питання діагностики педагогічних та музичних здібностей до фахової підготовки учнів вищих мистецьких навчальних закладів.
статья [25,7 K], добавлен 24.04.2018Самостійна робота студента як основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Знайомство з головними особливостями організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах, аналіз проблем.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 17.12.2014Особливості індивідуальної, класно-урочної та лекційно-семінарської систем навчання у вищій школі. Застосування проблемного та ігрового викладання матеріалу в університетах. Способи контролю знань. Методика формування інтелектуально-професійних вмінь.
дипломная работа [98,0 K], добавлен 23.10.2010Впровадження інтегрованого навчання в системі природничо-математичних дисциплін у вищих навчальних закладах України; огляд закордонного досвіду. Побудова міждисциплінарних зв’язків між застосуванням інформатики з природничо-математичними предметами.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Особливості інтерактивних технологій під час викладання дисципліни "Інформатика" у вищих навчальних закладах І-ІІ ступенів акредитації. Використання ігрових інтерактивних методів в навчальному процесі для фахових спеціальностей Будівельного коледжу.
статья [111,7 K], добавлен 06.09.2017Прискорення процесу оволодіння іноземними мовами та підвищення його якості в Україні. Технічні засоби аудиторної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах. Розвиток мовної компетенції українських студентів. Впровадження предметно-мовного навчання.
статья [18,9 K], добавлен 22.02.2018На основі аналізу існуючих критеріїв оцінювання компетентностей визначення власних критеріїв оцінювання технічної компетентності (на прикладі фізики) студентів та розкриття їх сутності через показники, важливі саме для вищих медичних навчальних закладів.
статья [19,0 K], добавлен 18.08.2017Роль історії науки при вивченні дисциплін у загальноосвітніх закладах. Обгрунтування необхідності використання технологій WEB 2.0 в процесі навчання інформатики. Використання соціальних сервісів Інтернет при викладанні теми "Історія інформатики" в школі.
дипломная работа [753,7 K], добавлен 23.04.2011Дослідження проблеми активності студентів до фізкультурної діяльності в педагогічній теорії та практиці вищих педагогічних навчальних закладів. Визначення критеріїв і рівнів сформованості активності, розробка методичних рекомендацій щодо її стимулювання.
автореферат [49,2 K], добавлен 11.04.2009Історія виникнення і використання лекції у вищому навчальному закладі, мета та завдання даного процесу, вимоги щодо реалізації. Дослідження умов ефективного застосування лекції у ВНЗ. Розробка професійно спрямованих завдань у даному напрямку педагогіки.
курсовая работа [59,1 K], добавлен 28.04.2014Створення нової системи викладання історичних дисциплін у середніх і вищих навчальних закладах України. Проблеми підготовки сучасних навчальних програм і підручників з історії. Використання активних форм і методів організації самостійної роботи студентів.
статья [28,0 K], добавлен 20.08.2013Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011Характеристика змісту та організації факультативів з англійської мови на 1 курсах немовних факультетів вищих навчальних закладів. Відмінність факультативного від обов'язкового курсу, яка полягає в методах і прийомах навчання та його організації.
статья [21,6 K], добавлен 18.08.2017Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Становлення ідеї мовної підготовки вчителів в історії вітчизняної педагогічної думки. Особливості мовної підготовки вчителів вищих навчальних закладів України у першій половині ХХ ст. Шляхи творчого використання позитивного педагогічного досвіду.
дипломная работа [103,9 K], добавлен 05.08.2011Аналіз діяльності органів студентського самоврядування (ОСС), її вплив на формування управлінської культури майбутнього керівника закладу освіти. Сучасний стан роботи ОСС у вищих навчальних закладах. Особливості діяльності студентів під час роботи в ОСС.
статья [28,9 K], добавлен 27.08.2017Суть поняття "моделювання педагогічних ситуацій". Компоненти моделювання у вищих навчальних закладах: цільовий, змістовий, технологічно-процесуальний та контрольно-оцінний. Розкриття соціального сенсу учительської професії та формування професіоналізму.
статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017Вплив засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи студентів вищих навчальних закладів. Стан дослідження проблеми у філософській, психолого-педагогічній, науково-методичній літературі й практиці.
автореферат [60,3 K], добавлен 04.04.2009Використання компентентнісного підходу у вивченні дисципліни "Медичне право". Співвідношення правової компетентності та компетенції майбутнього медичного працівника у професійній діяльності. Формування висококваліфікованого медика на додипломному рівні.
статья [20,8 K], добавлен 27.08.2017Необхідність формування у молоді мотивації щодо формування культури здоров'я, ідеології його збереження на сучасному етапі. Окремі аспекти застосування здоров’язберігаючих освітніх технологій у процесі викладання дисциплін у вищих навчальних закладах.
статья [20,3 K], добавлен 15.01.2018
