Вікові особливості координаційно-технічної підготовленості молодших школярів на початкових етапах навчання футболу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Вікові особливості координаційно-технічної підготовленості молодших школярів на початкових етапах навчання футболу

Куценко Олексій Володимирович,

аспірант

Визначено, що у результаті невідповідності обсягів рухової активності та цілеспрямованого забезпечення тренувального ефекту, функціональний стан різних систем організму більшості дітей і підлітків, впродовж навчання у школі, не забезпечується формуванням необхідних резервів, що у період активного біологічного та психічного розвитку, призводить патології у стані здоров'я школярів.

Таке становище можливо виправити за рахунок впровадження додаткових або уроків або занять футболом, але зміст відповідних занять не передбачає вікових особливостей формування техніко-координаційного фундаменту та не має наукового обґрунтування.

Визначено, що одним з науково-обґрунтованих педагогічних механізмів, який забезпечує ефективність тренувальних дій, є інформація про сенситивні періоди розвитку тих чи інших компонентів координаційно-технічної підготовленості дитини. Однак, стан розвитку відповідних якостей має вікові, клімато-географічні та соціальні особливості.

Досліджені вікова динаміка стану розвитку техніко-координаційних якостей та визначені найбільш пріоритетні показники відповідної підготовленості молодших школярів 7-9 років, які додатково займаються футболом на початковому етапі навчання.

З 7 до 8 років найбільший приріст зафіксований у показників жонглювання м'ячем, що відображає стан спеціальної м'язово-просторової диференціації зусиль, а також накидання кілець на штатив, який характеризує стан розвитку м'язово-дистанційної диференціації зусиль молодших школярів.

У наступній віковій групі (з 8 до 9 років) найбільша динамічність визначена у показника ходи по прямій із закритими очима, який відображає стан розвитку просторової орієнтації.

Наступними за обсягами приросту є показники зупинки м.'яча підошвою та удари по м'ячу на точність, які характеризують відповідно спеціальну м'язово-просторову диференціацію зусиль, а також точність і відчуття швидкісно-просторових параметрів.

Отримана інформація може бути покладена до основи науково-обґрунтованого визначення найбільш пріоритетних засобів навчально-тренувального впливу та планування тех- ніко-координаційних навантажень в залежності від віку молодших школярів на початковому етапі навчання футболу.

Ключові слова: школяр; здоров'я; футбол; координаційні якості; технічна підготовка.

Kutsenko Alexey,

Age features of coordination and technical preparation of junior schoolchildren at the initial stages of football training

Abstract

Keywords: schoolboy; health; football; coordination qualities; technical training.

віковий координаційний школяр футбол

Постанова проблеми

Вітчизняне суспільство кінця ХХ початку ХХІ ст. характеризується негативним впливом засобів масової інформації, комп'ютерної техніки та електронного приладдя на фізичне, розумове, психічне, соціальне, емоційне, особистісне й духовне здоров'я школяра. Це призводить до того, що поведінці більшості дітей притаманна підвищена нервозність, надмірна вразливість, гарячковість, емоційна неврівноваженість.

Логічним поясненням цьому явищу є те, що значна частина дітей не має можливості відвідувати спортивні клуби за інтересами, гуртки, секції, оскільки вони майже всі платні. З іншого боку, функціонально-емоційний стан молодших школярів погіршується у зв'язку зі зниженням опорної здатності дитячого організму до захворювань.

Аналіз літературних джерел

Відомо [1], що ігрова діяльність учнів молодших класів у позаурочний час - важливий засіб подолання негативних тенденцій, що склалися у сучасному суспільстві.

На думку Л.В. Волкова [2], гра - один з видів діяльності дітей молодшого шкільного віку, хоча пріоритетним стає навчання. Рухлива гра є різновидом ігор. Як явище багатогранне, її можна розглядати як особливу форму існування всіх, без винятку, сторін життєдіяльності колективу.

Велику роль відіграє гра у розвитку й вихованні дитини, становленні особистості школяра, вона виступає своєрідним і незамінним засобом у вихованні, навчанні, пізнанні та самореалізації кожного учня. Навчання новим специфічним рухам, отримання нових цікавих знань та виховання морально-вольових якостей у молодших школярів під час рухливих ігор у процесі позакласної діяльності є важливою передумовою забезпечення їхнього фізичного, психічного та соціального благополуччя.

Виявлені П.Є. Перепелицею [3] результати майже за всіма показниками різних видів підготовленості показують перевагу школярів, які мають у своєму розкладі додатковий урок фізичної культури (урок з футболу).

Але в той же час, за даними Р.М. Мішаровського [4] переважна більшість шкіл не мають можливості впровадження третього уроку з футболу і в такому випадку, доволі дієвим механізмом оздоровлення та формування міцного рухового фундаменту є активізація позаурочної, секційної діяльності на базі загально освітніх середніх шкіл.

А від так, наявність початкового етапу передбачає навчання елементам футболу, яке повинно формуватися на фундаменті достатнього рівню координаційно-технічної підготовленості.

Крім того, В.Н. Шамардін [5] свідчить, що в процесі вищезгаданої підготовки юних футболістів, існує ще один бік - центральна нервова система під керівництвом головного мозку безперервно управляє рухами. І все це пов'язано з чисельними взаємовідносинами - субординацією, координацією, кореляцією та інше.

Отже, чисельні дослідники пов'язують процес удосконалення технічної майстерності з розвитком спритності або координації рухів [6-8]. Причому недостатній розвиток відповідних якостей призводить не тільки до фізичного, а й психічного перенапруження дитини [9; 10].

Однак, в той же час, не тільки сучасна вітчизняна практика не володіє науково-обгрунтованим методичним інструментарієм, а теорія не в змозі дійти єдиного висновку щодо формування феномену «координація» та «спритність», що в цілому визначає актуальність проблеми визначення вікових особливостей компонентів координаційно-технічної підготовленості молодших школярів в процесі навчання футболу.

Мета статті - дослідити вікові особливості розвитку координаційно- технічних якостей молодших школярів, які навчаються на початковому етапі удосконалення з футболу.

Завдання дослідження

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми координаційно-технічної підготовки юних футболістів на початковому етапі багаторічного спортивного удосконалення;

2. Дослідити стан розвитку координаційно-технічних якостей хлопчиків 7-9 років, які додатково займаються футболом;

3. Визначити динаміку компонентів координаційно-технічної підготовленості молодших школярів на початковому етапі навчання футболу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз вікових особливостей координаційно-технічних якостей молодших школярів 7-9 років, які додатково займаються футболом показав наявність позитивної динаміки за всіма показниками, яка переважно має статистичну значущість (табл. 1).

Таблиця 1

Середньостатистичні показники розвитку фізичних та координаційно-технічних якостей дітей 7-9 років, які додатково займаються футболом

Причому у першій віковій групі з 7 до 8 років зафіксовані більш стрімкі зміни, ніж у подальший період, однак в першому випадку лідаром динамічності є компонент технічної підготовленості, а в другому - загальної координаційної (табл. 2).

Таблиця 2

Вікова динаміка фізичної і техніко-координаційної підготовленості хлопчиків 7-9 років, які додатково займаються футболом

Так, з 7 до 8 років у хлопчиків, які додатково займаються футболом, найбільший приріст визначений у показника жонглювання м'ячем, якій відображає стан розвитку спеціальної м'язово-просторової диференціації зусиль - 90,0% при найвищій статистичній значущості р<0,001).

Подібна ситуація спостерігається у результатів дослідження спеціальної м'язово-просторової диференціації зусиль за показником зупинки м'яча підошвою, динамічність якого у першому випадку дорівнює 35,9%, а у другому - 16,0%.

Однак у наступному віці відповідна динамічність знижується до 10,8%, але якість достовірності залишається на тому самому рівні.

Наступними є результати дослідження м'язово-дистанційної диференціації зусиль за показниками накидання кілець з різної відстані - від 1,5 м до 3,5, а обсяги змін коливаються від 41,9% до 56,0% (Р<0,001). Причому у наступній віковій групі молодших школярів, з 8 до 9 років, в даного показника жодних позитивних змін, що може вказувати про відсутність актуальності гру руками у переважній кількості школярів (за винятком воротаря).

Також заслуговують на увагу зміни стану розвитку балістичної сили молодших школярів, яка визначалася за результатами удару по м'ячу на дальність. З 7 до 8 років динаміка дорівнює 21,6%, а у наступній віковій групі - 10,8, причому в обох випадках статистична достовірність зафіксована на рівні р<0,001.

Час трьох перекидів вперед у нашому дослідження характеризував стан розвитку швидкісної координації хлопчиків і з 7 до 8 років він скорочується на 14,4%, а у наступній віковій групі - на 9,0%, однак в обох випадках достовірність змін була на рівні р<0,001.

Інші показники мають обсяги динамічності від 4,6% до 8,6%, але усі, за виключенням швидкості човникового бігу 4x9 м, мають достовірність найвищого рівню.

З 8 до 9 років, крім описаних вище, спостерігається відсутність статистичної значущості динаміки у показників тесту «Фламінго», накидання кілець з відстані 1,5 м та 50% від максимальної динамометрії без зорового орієнтиру. Однак у всіх інших випадках зміни мають достовірність на рівні не нижче ніж р<0,01, а їх обсяги коливаються від 3,6% до 9,4%.

Висновки і перспективи подальших досліджень

1. На сучасному етапі спостерігається стійка тенденція до зниження рівня здоров'я представників підростаючого покоління, яка у першу чергу, пов'язана із способом життєдіяльності дітей і підлітків, а також характеризує ознаки наявності кризи у вітчизняній системі фізичної культури школярів.

Відсутність науково обґрунтованих педагогічних технологій у системі фізичної культури школярів, які б з одного боку, відповідали природним особливостям розвитку організму, а з іншого - інтересам і потребам дитини, повинна була невільована за рахунок впровадження третього уроку з футболу.

Однак, як показали результати аналізу спеціальної літератури, навіть зміст фізичної та координаційно-технічної підготовки сучасних школярів засобами футболу, що повинний забезпечувати реалізацію оздоровчих завдань, не має наукового обґрунтування.

2. З 7 до 8 років найбільша динаміка компонентів техніко-координаційної підготовленості молодших школярів, які додатково займаються футболом, зафіксована у показників:

- жонглювання м'ячем - 90,0%;

- накидання кілець на штатив з відстані від 1,5 м до 3,5 м - від 41,9% до 56,0%;

- удари по м'ячу на точність - 37,8%;

- зупинка м'яча підошвою - 35,9%;

- хода по прямій із заплющеними очима - 22,7%.

3. Найстрімкіші позитивні зміни у стані розвитку техніко-координаційних якостей хлопчиків з 8 до 9 років спостерігаються у показників:

- хода по прямій із заплющеними очима - 50,6%;

- зупинка м'яча підошвою - 16,0%;

- удари по м'ячу на точність - 16,0%;

- жонглювання м'ячем - 10,8%;

- удари по м'ячу на дальність - 10,8%.

Результати змін у молодших школярів з 8 до 9 років за показниками тесту «Фламінго», накидання кілець на штатив з відстані 1,5 м та визначення м'язового відчуття є не достовірними.

У подальшому планується визначити структуру та головні фактори техніко-тактичної підготовленості молодших школярів, які додатково займаються футболом.

Список бібліографічних посилань

1. Галай М.Д. Диференціація фізичних навантажень молодших школярів у процесі навчання вправ з м'ячем: автореф.... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. 17 с.

2. Волков Л. Теорія та методика дитячого та юнацького спорту. Київ: Освіта України, 2016. 464 с.

3. Перепелица П.Е., Бойко А.Г. Мотивационная ориентация у ребят 10-11 лет, желающих заниматься футболом. Вісник Чернігівського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Чернігів: ЧДПУ, 2008. №54. С. 190-193.

4. Мішаровський Р.М. Методика диференційованого навчання рухових умінь молодших школярів у процесі занять футболом: автореф.... канд. пед. наук: 13.00.02. Київ: НПУ імені М.П. Драгомано- ва, 2011. 21 с.

5. Шамардін В.М. Технологія управління системою багаторічної підготовки футбольних команд вищої кваліфікації: автореф.... д-ра наук фізиічн. вихов. і спорту: 24.00.01. Львів: ЛДУФК, 2013. 35 с.

6. Brooks D.S. Program design for personal trainer: Bridging theory into application. Human kinetics. 1997. 328 p.

7. Mekota К. Test pohylove koordinace a rovnovahy. The or und Praxеder Korperkultur. 1984. No 2. 18-25.

8. Zimmermann K., Hickisch R. Die Ausbildung koordinativer Pahegkelten nd ihre Bedeutuny fur die technischebzw techniscl-taktische Leistungstahig- keit der Sportier. Theorie und Praxis der Korperkultur. 1981. No 10. 746-768.

9. Braunwald E. Heart Disease. A Textbook of Cardiovascular Medicine. W. B., Saunders Company. 4 edit. Philadelphia. 1992. Vol. 2.

10. Hirtz Pr., Wellnitz J. Hohes Niveau koordinativer Pahigkeiten fuhrt zu besaeren Brgebnsen im moto- riechen Lemen. Ibid*. 1985. 154-155.

References

1. Galay, M.D. (2017). Differentiation of physical activity of junior pupils in the process of exercising with ball (Ph.D Dissertation of Physical Culture, Fundamentals of Health). Thesis. Kiev: NPU named after MP Dragomanov. 17 p.

2. Volkov, L. (2016). Theory and methodology of children's and youth sports. Kyiv: Education of Ukraine. 464 p.

3. Perepelitsa, P.E., Boyko, A.G. (2008). Motivational orientation for boys 10-11 years old who want to be involved in football. Bulletin of the Chernigiv State University named after T Shevchenko. Chernihiv: ChTPU. 54. 190-193.

4. Misharovsky, R.M. (2011). Method of differentiated training of motor skills of junior schoolchildren in the course of football studies(Ph.D Dissertation of Physical Culture, Fundamentals of Health). Thesis. Kiev: NPU named after MP Drahomanova. 21 p.

5. Shamardin, V.M. (2013). Technology of management of the system of long-term training of football teams of higher qualification (Doctor Sciences Dissertation of Physical Culture, Fundamentals of Health). Thesis. Lviv: LSUFK. 35 p.

6. Brooks, D.S. (1997). Program design for personal trainer: Bridging theory into application. Human kinetics. 328 p.

7. Mekota, K. (1984). Test pohylove koordinace a rov- novahy. The or und Praxeder Kцrperkultur. 2. 18-25.

8. Zimmermann, K., Hickisch, R. (1981). Die Ausbildung koordinativer Pahegkelten nd ihre Bedeutuny fur die technischebzw techniscl-taktische Leistungs- tahigkeit der Sportier. Theorie und Praxis der Kor- perkultur. 10. 746-768.

9. Braunwald, E. (1992). Heart Disease. A Textbook of Cardiovascular Medicine. W. B., Saunders Company. 4 edit. Philadelphia. 2.

10. Hirtz, Pr., Wellnitz, J. (1985). Hohes Niveau koordinativer Pahigkeiten fuhrt zu besaeren Brgebnsen im motoriechen Lemen. Ibid*. 154-155.

Размещено на Allbest.ru