Обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь
Аналіз актуальності проблеми формування медіа-освітніх умінь майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки. Визначення системи педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.01.2021 |
Размер файла | 25,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕДІА-ОСВІТНІХ УМІНЬ
ПЛУГІНА Альона Петрівна,
аспірантка кафедри педагогіки та психології початкової освіти,
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка,
PLUHINA Alyona,
Postgraduate Student of Primary Education
Pedagogy and Methods Department,
Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University,
REASONING THE PEDAGOGICAL CONDITIONS OF THE INTENDING PRIMARY SCHOOL TEACHERS TRAINING FOR THE MEDIA EDUCATION SKILLS FORMATION
Abstract. Introduction. An important component of ensuring the practical implementing the process of professional training of future primary school teachers to the formation of media education skills is the defining and adherence the pedagogical conditions that improve the levels of the investigated quality formation. One of the main task of higher education is to create the conditions for the developing the competent media-educated teachers capable to realizing their media knowledge and skills in practice.
The purpose is to define and reason the pedagogical conditions of the intending primary school teachers training for the media education skills formation.
Methods. The article uses the methods of pedagogical research: analysis, synthesis, generalization of scientific sources.
Results. Taking into account reasoning the pedagogical conditions by scientists, in the context of our study, we interpret them as: “the necessary circumstances to improve the training of intending primary school teachers to the media education skills formation", that is, we believe that the training of future primary school teachers for the media education skills formation will be more productive if we implement the pedagogical conditions of forming the readiness of intending primary school teachers to use media education technologies. The pedagogical conditions for the intending primary school teachers training to the media education skills formation are outlined based on the abovementioned:
the first condition is forming the positive motivation of intending primary school teachers to use media in the educational process;
the second condition is enriching future primary school teachers' professional training with media education knowledge;
the third condition is the creating the means and methods for ensuring the integration of media education resources into the professional training of future primary school teachers;
the fourth condition is involving future primary school teachers in aimed, creative media activities and making their own media product.
These conditions are realized at different stages of forming media competence in the process of professional training.
Originality. The scientific novelty of the research is determined by the system of pedagogical conditions for the training future primary school teachers to the media education skills formation, the disclosing the content of each pedagogical condition, covering the views of scientists on the importance of media competence formation.
Conclusion. The main task of teachers in higher education establishments is to organize the educational process in such a way as to train highly skilled professionals who will be able to use media skillfully, think creatively, that is, they will be media-competent. The analysis of the procedural factors of the objective and subjective factors consideration enabled to determine the pedagogical conditions for the media-educational skills formation, that is, media competence formation. We'd like to emphasize we consider that the described pedagogical conditions of the investigated competence formation are the complex, and can't be distinguished in the context of forming separate components of the quality.
Keywords: pedagogical conditions; intending primary school teachers; media education skills; media competence.
Стаття присвячена проблемі формування медіа-освітніх умінь майбутніх учителів початкової школи у процесі фахової підготовки. Визначено систему педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь. Розкрито зміст кожної педагогічної умови, висвітлено погляди науковців щодо важливості формування медіа-компетентності. Зазначено, що наявність обґрунтованих педагогічних умов у ЗВО сприятиме підвищенню рівня медіа- компетентності, формуванню критичного мислення майбутніх учителів початкових класів.
Ключові слова: педагогічні умови; майбутні учителі початкових класів; медіа-освітні уміння; медіа-компетентність.
Постановка проблеми. Важливим компонентом забезпечення практичної реалізації процесу професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь є визначення й дотримання педагогічних умов, що сприяють підвищенню рівнів сформованості досліджуваної якості.
Дослідники наголошують, що одним із основних завдань сучасної вищої освіти є створення умов для розвитку компетентних медіа-освічених учителів, здатних реалізувати свої медіа-знання та вміння на практиці [1]. Результатами професійної підготовки має стати здатність майбутніх учителів початкової школи до педагогічної діяльності. Цілі, що ставить перед собою майбутній вчитель початкових класів у процесі навчальної діяльності у ЗВО, становлять один із основних компонентів їх професійної підготовки. Інший, не менш важливий її компонент - умови досягнення поставлених цілей, що визначають способи діяльності. Відтак, аналіз того, яким шляхом та за яких умов досягається поставлена мета, є необхідним для розуміння специфіки та якісної своєрідності розв'язання педагогічних задач.
Процес формування вмінь розв'язувати професійні педагогічні задачі у майбутніх учителів початкової школи пропонується розглядати з огляду на багатофункціональну систему педагогічної освіти, що, відповідно до класичної структури, має мету, зміст, форми, методи та засоби [2]. Будь-яка система успішно функціонує та розвивається за дотримання певних організаційно-педагогічних умов.
Мета статті. Визначити та обґрунтувати педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь.
Виклад основного матеріалу
Проведені нами розвідки дали можливість з'ясувати, що дослідження явища «педагогічні умови» розглядалося у роботах багатьох науковців: О. Федорова, В. Манько, К. Біктагірова, Н. Дяченко, Р. Гуревич.
Зокрема, О. Федоров під педагогічними умовами розуміє сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм та матеріальних можливостей її здійснення, що забезпечують успішне розв'язання поставленого завдання [3]. Ученим К. Біктагіровим [4] «педагогічні умови» розглядаються як обставини, за яких компоненти навчального процесу (зміст, викладання й учіння) подаються в найкращому взаємозв'язку та створюють атмосферу плідної співпраці між педагогом і вихованцями. Дослідник В. Манько визначає «педагогічні умови» як взаємопов'язану сукупність внутрішніх параметрів та зовнішніх характеристик функціонування, які забезпечують високу результативність навчального процесу і відповідають психолого-педагогічним критеріям оптимальності [5].
Причини помилок у професійній підготовці майбутніх учителів, частіше за все, приховуються не в об'ємі й не завжди у якості навчання, а у відсутності інтегративності навчальних предметів, у формах організації аудиторної та позааудиторної діяльності, недостатній теоретичній обґрунтованості програми практичної підготовки, у порушенні єдності системного та особистісно орієнтованого підходів до організації навчально-виховного процесу. Їх усунення, за Н. Дяченко [2], передбачає дотримання двох головних умов.
По-перше, у змісті практико- орієнтованої діяльності майбутніх учителів повинні бути відображені перспективні цілі педагогічної освіти, що полягають у неперервному професійному розвитку. В останні роки, в умовах інформатизації освіти, вимогою часу стає підсилення технічної складової навчального середовища ЗВО (з метою підтримки аудиторних занять та позааудиторної діяльності викладачів та студентів) - ІТ-складової. Це передбачає наявність: персональних комп'ютерів; локальної мережі та Інтернету.
По-друге, важливою вбачається можливість відбору інноваційних педагогічних засобів, форм і методів, застосування яких спрямовується на формування мотивації діяльності майбутніх учителів початкової школи, самостійне цілепокладання й спільне із викладачем ефективне розв'язування педагогічних задач. Адже важливим є виявлення залежності формування вмінь розв'язувати ці задачі у майбутніх учителів, розкриття їх особистісного потенціалу під час педагогічної діяльності за умови включення інноваційних складників навчально- виховного процесу [1].
Умови, необхідні для успішної реалізації освітніх програм підготовки майбутніх учителів у педагогічному університеті, визначив Р. Гуревич. До них науковець пропонує віднести: високий рівень професійної компетентності викладача вищої школи, орієнтованого на різноманітні формати й контексти; сприяння побудові індивідуальної навчальної траєкторії, де значне місце посідає дослідницька практика, що дає можливість студенту включитися в розв'язання актуальних проблем освіти; наявність розробленої системи моніторингу освітнього процесу, орієнтованої на фіксацію змін в індивідуальному становленні професіонала; науковий та науково-методичний супровід навчального процесу; активізацію використання різноманітних ресурсів професійно- освітнього середовища університету.
Сьогодні, за І. Жилавською [6], виникає проблема медіа-освіти молодіжної аудиторії, її самоідентифікації та самовиявлення. Цей процес може відбуватися в умовах взаємного підвищення медіа- компетентності споживачів і виробників інформаційного продукту, коли змінюється, в першу чергу, сама аудиторія, а потім, природно і еволюційно, змінюються й ЗМІ. З'являються нові питання, зокрема, які медіа-освітні стратегії, моделі, методи і технології можуть найефективніше підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах і наскільки вони ефективні в розкритті особистості молодої людини.
Практичний підхід у медіа-освіті, на думку І. Фатєєвої, повинен спиратися на «теорію медіа-діяльності», згідно якої медіа-освіті як формі організації навчального процесу логічно будуватися на послідовному розгортанні педагогами сприятливих умов для засвоєння аудиторією різноманітних форм діяльності.
Учені О. Дем'янчук і П. Саварін [7] наголошують, що успішність розвитку медіа-компетентності майбутніх учителів початкових класів забезпечується реалізацією таких педагогічних умов: потреба студентів у реалізації медіа-освіти в загальноосвітніх закладах актуалізується; визначення обсягу знань, необхідних для реалізації медіа-освіти в загальноосвітніх навчальних закладах; удосконалення моделей, програм, методів та форм проведення занять зі студентами за допомогою медіа-технологій.
Н. Коновалова вважає, що успішність розвитку медіа-культури студентів ЗВО можна забезпечити такими педагогічними умовами: суб'єктна позиція студента цілеспрямовано розвивається у процесі медіа-освіти; технології розвитку медіа-культури ґрунтуються на особистісно-діяльнісному підході; процес розвитку медіа-культури здійснюється ступенево - від загального до професійного; застосовується технологія розвитку медіа-культури, що є процесом діалогової взаємодії студентів і викладача.
Ураховуючи обґрунтування сутності педагогічних умов науковцями, у контексті нашого дослідження тлумачимо умови як: «необхідні обставини, що забезпечують покращення підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь», тобто вважаємо, що підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь буде більш продуктивною, якщо врахувати педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів початкової школи до застосування медіа-освітніх технологій. На основі вищезазначеного, нами окреслено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь: формування навичок цілеспрямованого пошуку інформації; розвиток критичного мислення; формування навичок сприйняття і перероблення інформації; уміння розуміти прихований сенс того чи іншого повідомлення - правильне розуміння медіа-текстів; уміння протистояти маніпулюванню свідомістю індивіда з боку ЗМІ. Ці умови реалізуються на різних етапах формування медіа- компетентності у процесі професійної підготовки.
Перша умова - формування у майбутніх учителів початкової школи позитивної мотивації застосування медіа в освітньому процесі. Медіа-освіта має величезний інформаційний, дидактичний та мотиваційний потенціал в освітньому процесі. Використання медіа- освітніх технологій у навчанні має велике значення завдяки новим можливостям. Упровадження нових медіа-засобів розширює доступ до освіти, формує систему відкритої освіти, змінює уявлення кваліфікованих характеристик, якими повинен володіти сучасний фахівець. Дана умова реалізується на етапі формування мотивації проведення роботи щодо реалізації медіа-освіти в закладах вищої освіти. Відбувається усвідомлення студентами ролі медіа-засобів у сучасному суспільстві й процесі соціалізації. Необхідно домогтися позитивного емоційного ставлення до вивчення медіа; інтересу до роботи із засобами масової комунікації; постійного й стійкого прагнення застосовувати медіа; розуміння сутності медіа-освіти. У майбутніх фахівців має сформуватися бажання бути компетентними в сучасному інформаційному просторі, уміти розв'язувати професійні задачі засобами медіа, самостійно інтерпретувати інформацію, знаходити актуальні новини факти, новини, прагнення майбутніх учителів стати медіа-компетентними в сфері медіа.
Важливо, щоб у процесі професійної підготовки майбутніх учителів сформувалася позитивна мотивація, що спрямовуватиме їх звертати увагу на важливі та актуальні події, які відбуваються в сучасному медіа-просторі, брати участь у обговоренні актуальних питань, перебувати в постійному пошуку корисної інформації. Відтак, позитивна мотивація націлює майбутніх учителів початкової школи бути сучасними та компетентними в сфері медіа.
Як допоміжні засоби навчання, медіа, за відповідної організації освітнього процесу, допомагають вирішити питання як групового, так і індивідуального навчання, забезпечують активність й самостійну роботу учнів, підвищують наочність та покращують зворотний зв'язок у навчанні.
Друга умова - збагачення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи медіа.-освітніми уміннями. Процес формування медіа- компетентності майбутніх учителів початкової школи має професійне спрямування, орієнтує студентів на ґрунтовне засвоєння теоретичного матеріалу, а також на використання отриманих знань у практичній діяльності, формування професійної рефлексії.
Однією з найактуальніших проблем освіти в Україні є оновлення змісту навчання і виховання студентів закладів вищої освіти. Виникає нагальна потреба введення в навчальні плани підготовки вчителів дисциплін, що створюють можливості реалізації компетентнісного, комунікативного, творчого підходів у контексті зазначеної проблематики, що трансформуються в проблеми усвідомлення природи суб'єкта навчання та спілкування, розвитку його як творчої особистості.
Дана педагогічна умова успішного формування медіа-освітніх умінь майбутніх учителів початкової школи здійснюється на етапі теоретичної підготовки, коли студенти засвоюють теоретичні знання, необхідні для цілісного аналізу медіа-тексту. Вивчається загальне поняття про медіа-освіту, поняття про способи передавання інформації, поняття про засоби масової комунікації і їх закономірності. Розглядаються окремі медіа-освітні засоби та їх особливості (преса, фотографія, радіо і звукозапис, кіно, телебачення, Інтернет). Питання соціального функціонування медіа- освітніх засобів. Крім того, на даному етапі триває реалізація першої педагогічної умови за допомогою детального вивчення функцій та ролі медіа-освітніх засобів у суспільстві.
Третя умова - створення засобів та методів забезпечення інтеграції медіа у професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи. Дана умова дасть змогу майбутнім учителям зорієнтуватися на вимоги, що висуває сучасний освітній простір, опанувати необхідні знання та сформувати певні навички. Аналіз наукових джерел дає нам підстави зауважити, що медіа- середовище - це відповідне освітнє середовище, що вміщує різні медіа-засоби: друковану продукцію (книги, газети тощо), Інтернет, аудіо-, відео-техніку, мобільні телефони й інше, соціально організоване освітнє середовище зі всіма необхідними умовами (наявність медіа- засобів, організація роботи щодо їх застосування) для оволодіння медіа- технологіями.
Для нашого дослідження цікавим є застосування в освітньому процесі медіа- засобів. Ми пропонуємо системне їх залучення в освітній процес на різних етапах підготовки, використовуючи між- предметні зв'язки. Убачаємо за необхідне поступове інформаційне й практичне занурення в різні види медіа-технологій від позиції спостерігача до практичної й творчої діяльності.
Під час навчальних занять варто розширити можливості застосування медіа-засобів (використання блогів, персональних сайтів, електронних презентацій, хмарних технологій навчання (онлайн сервіси для навчання, тестування), медіатека, системи дистанційного навчання, участь у відеоконференціях). Застосування даних технологій дає можливість виконувати багато видів навчальної роботи, контролювати та оцінювати он-лайн. Можна дійти висновку, що медіа виступають у якості засобів, що можуть бути реалізовані різними напрямами: індивідуалізація навчання, оцінювання, творчої діяльності, заохочення до майбутньої професійної діяльності. Таким чином, інтеграція навчальних дисциплін із медіа-засобами і є результатом організації відповідного медійного середовища [3]. Варто зазначити, що медійне середовище - це не лише інтеграція медіа-засобів з навчальними дисциплінами, а також створення у ЗВО таких умов, що дозволяли б майбутнім учителям користуватися зазначеними засобами, комп'ютерними технологіями, мати можливість навчатися, перебуваючи навіть за межами навчального закладу.
Четверта умова - залучення майбутніх учителів початкової школи до цілеспрямованої, творчої професійної діяльності та створення власного медіа,- продукту. Забезпечує формування практичних навичок самостійної діяльності в системі «майбутній фахівець - медіа». Реалізація даної умови зумовлюється діяльністю, що є узагальненою формою засвоєння будь-яких знань, які стають критеріальною ланкою для усвідомлення значущості обраного професійного фаху. Практична медіа-діяльність спрямована на формування в майбутніх учителів початкової школи необхідного комплексу особистісних якостей, що дають можливість вміло реалізувати на практиці набуті здатності в сфері медіа- технологій. Залучення майбутніх учителів до професійної діяльності на матеріалі медіа та за допомогою правильного відбору традиційних та інноваційних методів, форм і прийомів, стимулюватиме активність до оволодіння структурними компонентами педагогічної діяльності загалом та до формування медіа- освітніх умінь зокрема. Результатом медіа-діяльності є створення власного медіа-продукту, це можуть бути мультимедійні тексти, електронні книги, презентації, енциклопедії, бази даних тощо. Вважаємо за доцільне наголосити, що формування практичних навичок застосування медіа-засобів майбутніми учителями в професійній діяльності допоможе бути підготовленими до формування медіа-освітніх умінь.
Успішне формування здатності до впровадження медіа-освіти в навчальних закладах реалізується на практичному виконанні завдань, пов'язаних з аналізом різних зразків медіа-текстів. Далі здійснюється виконання студентами творчих та креативних завдань, спрямованих на створення власних медіа- текстів, що застосовуватимуться у подальшій самостійній роботі з учнями.
Висновки і перспективи подальших досліджень
учитель початковий школа медіа
Таким чином, у ході підготовки майбутніх учителів початкової школи нами визначено такі педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування медіа-освітніх умінь: формування у майбутніх учителів початкової школи позитивної мотивації застосування медіа в освітньому процесі; збагачення професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи медіа-освітніми уміннями; створення засобів та методики забезпечення інтеграції медіа професійну підготовку майбутніх учителів початкової школи; залучення майбутніх учителів початкової школи до цілеспрямованої, творчої професійної діяльності та створення власного медіа-продукту, що сприяли б розвитку критичного мислення, аналізу медіа-текстів, удосконалення практичних навичок застосування медіа.
Головним завданням викладачів ЗВО є організація освітнього процесу таким чином, щоб випустити висококваліфікованих фахівців, які вміло володіють засобами медіа, творчо мислять, тобто є медіа-компетентними. Аналіз процесуальних чинників урахування об'єктивних та суб'єктивних факторів дав змогу визначити педагогічні умови формування медіа-освітніх умінь, тобто формування медіа-компетентності. Хочемо наголосити, що описані в підрозділі педагогічні умови формування досліджуваної компетентності ми розглядаємо не розрізнено в контексті формування окремого складника досліджуваної якості, а як комплекс.
Наступним кроком нашого дослідження є реалізація зазначених нами умов в освітньому процесі підготовки майбутніх учителів початкової школи у закладах вищої освіти.
Список бібліографічних посилань
Змановская Н. В. Формирование медиаобразованности будущих учителей: дис. на соискание ученой степени к. пед. наук: спец. 13.00.01 Общая педагогика, история педагогики и образования. Иркутск, 2004. 152 с.
Дяченко Н. О. Організаційно-педагогічні умови формування вмінь розв'язувати педагогічні задачі у майбутніх викладачів педагогіки в умовах магістерської підготовки. [Електронний ресурс].
URL: https://nadiadyachenko.wordpress.com
/2013/10/02/. (дата звернення: 06.01.2019).
Федоров О.Ф. Некоторые вопросы активизации учащихся в процессе теоретического и производственного обучения / О. Ф. Федорова. - М.: Высшая школа, 1970. - 301 с.
Биктагиров К. Л. Дидактические условия обучения татарскому языку: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. пед. наук: 13.00.01 Общая педагогика и история педагогики; Казанский госуниверситет. Казань, 1973. 37 с.
Манько В. М. Дидактичні умови формування у студентів професійно-пізнавального інтересу до спеціальних дисциплін. Соціалізація особистості: зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. - Київ: Логос, 2000. - Вип. 2. - С. 153-161.
Жилавская И. В. Медиаобразование молодежной аудитории. Томск: ТИИТ, 2009. 322 с.
Дем'янчук О., Саварин П. Медіа-грамотність та
медіа-компетентність викладачів як основа підготовки фахівців технічного профілю. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія
«Педагогічні науки», 2014. № 8 (285). С. 19-23.
References
Zmanovskaya, N. V. (2004) Forming the media education of intending teachers. (PhD dissertation). Irkutsk: Irkutsk University (in Russia). 152 p.
Dyachenko, N. O. Organizational and pedagogical conditions for the formation of intending Pedagogy teachers' skills to solve pedagogical problems in the conditions of master's training. (2019). Retrieved: 06/01/2019, from https://nadiadyachenko. word- press.com/2013/10/02/. (application date: 06/02/2019).
Fedorov, O. F. (1970). Some questions of activation of students in the process of theoretical and production training. Moscow. Higher school. 301 p.
Biktagirov, K. L. (1973). Didactic conditions for teaching the Tatar language: (Ph.D dissertation). Kazan: Kazan State University (in Russia). 37 p.
Manko, V. M. (2000). Didactic conditions of forming students' professional and cognitive interest in special disciplines. Socialization of the person. The handbook of scientific works of National Pedagogical University named after Drahomanov. Kyiv: Logos, Ukraine, 153-161.
Zhylavskaya, I. V. (2009). Media education for young audiences. Tomsk: TIIT. 322 p.
Demyanchuk, O., Savaryn, P. (2014). Media literacy and media competence of teachers as a basis for the training technical specialists. Scientific herald of Lesia Ukrainka Eastern European National University. 19-23.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи. Ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі. Специфіка підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування цілісності знань про довкілля в позакласній роботі з природознавства.
дипломная работа [253,3 K], добавлен 28.10.2014Визначення понять "громадянське виховання" та "громадянська компетентність" в контексті підготовки молодших школярів. Аналіз навчальної програми "Я у світі", при вивченні якої здійснюється формування громадянської компетентності в учнів початкової школи.
статья [42,8 K], добавлен 06.09.2017Обґрунтовано раціональність впровадження методу проектів у навчальний процес студентів. Окреслено етапи створення навчальних проектів. Розглянуто різновиди впровадження проектів при професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів початкової школи.
статья [24,3 K], добавлен 06.09.2017Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Переоцінка педагогічного процесу в Україні у світлі євроінтеграції. Підготовка майбутніх учителів у світлі гуманістичної парадигми. Забезпечення самореалізації учнів, розвиток творчого та духовного потенціалу. Застосування інтерактивних методів навчання.
статья [21,5 K], добавлен 18.12.2017Особливості фахової підготовки студентів мистецько-педагогічних факультетів. Осмислення ролі музичних здібностей у житті людини. Принципи та методи формування музичності в учнів загальноосвітньої школи. Розвиток гармонічного слуху та ритмічного чуття.
статья [23,7 K], добавлен 24.04.2018Аналіз питань професійної підготовки майбутніх учителів географії. Проблема позакласної діяльності учнів у навчально-виховному процесі основної школи. Реалізація принципів навчання у процесі підготовки учителів географії до позакласної діяльності учнів.
статья [17,8 K], добавлен 13.11.2017Порівняльний аналіз змісту професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи у Великій Британії і Україні. Особливості та принципи побудови навчальних планів у британських та українських освітніх закладах, які готують фахівців початкової освіти.
статья [20,4 K], добавлен 22.02.2018Вимоги до професійної підготовки вчителя початкових класів у контексті сучасних парадигм освіти. Проблема розширення естетичних знань учнів. Розгляд методики підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду школярів.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 31.03.2010Представлено результати обґрунтування педагогічних умов формування професійної культури майбутніх спеціалістів сестринської справи в умовах їхньої фахової підготовки в сучасному медичному училищі. Умови реформування національної системи охорони здоров’я.
статья [18,8 K], добавлен 24.11.2017Сучасні інтерактивні методи навчання. Проблема формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів початкових класів як складова їх професійної компетентності. Дослідження необхідності упровадження інтерактивних технологій у практику роботи школи.
статья [31,2 K], добавлен 24.11.2017Професійні загальнопедагогічні та специфічні функції учителя фізичної культури, головні уміння та навички для їх виконання. Моніторинг сформованості професійних умінь та навичок майбутніх учителів фізичної культури, необхідних для виконання їх функцій.
статья [19,9 K], добавлен 15.01.2018Ролі самостійної роботи у фаховій підготовці вчителя початкової школи. Важливість розвитку в майбутніх фахівців самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Приклад тем для самостійного опрацювання з дисципліни "Загальні основи педагогіки".
статья [20,7 K], добавлен 31.08.2017З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Предмет дослідження – процес формування професійно значущих якостей майбутніх учителів. Визначення таких якостей та шляхи формування. Гіпотеза дослідження – формування професійно-значущих якостей пов'язане з орієнтацією вчителя на власну самооцінку.
курсовая работа [59,6 K], добавлен 03.01.2009Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.
дипломная работа [492,2 K], добавлен 22.12.2012Використання дидактичного потенціалу організації процесу навчання гуманітарних дисциплін у вищій педагогічній школі з проекцією на цілеспрямоване формування компетентності соціальної рефлексії майбутнього вчителя. Принципи фахової підготовки спеціаліста.
статья [23,5 K], добавлен 31.08.2017Зміст і операційний склад умінь учнів 2 класу розв‘язувати текстові задачі, засади їх формування, шляхи вдосконалення та експериментальна перевірка. Рівні та особливості навчальної діяльності учнів початкової школи під час розв’язування складених задач.
дипломная работа [366,1 K], добавлен 29.09.2009Проблема формування умінь розв’язувати задачі у теорії та практиці. Математичні задачі у математиці початкової школи як педагогічний засіб. Психолого-педагогічні передумови використання задач. Методичні підходи та розробки використання складених задач.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 12.11.2009