Погляд на виклики сьогодення у підготовці майбутнього вчителя математикиТИКИ

Summary. The article considers and reviews the monograph of I.A. Akulenko "Competence-oriented methodological preparation of the future mathematics teacher of profile school (theoretical aspect)". The peer-reviewed monograph presents the scientific foundations of the theory of competence-oriented methodological training of the future teacher of mathematics of the profile school. The specifics of the work of the teacher of mathematics of the profile school are shown. The analysis of his methodical activity in the educational process in mathematics is made. The conclusion about the necessity and possibility of improving the system of methodical preparation of the future teacher for work in the conditions of profile differentiation of teaching mathematics in the profile school is motivated. The methodical system of competence-oriented methodical preparation of the future teacher of mathematics of profile school is designed.

Нові соціальні замовлення на сформовану здатність молодих фахівців розв'язувати комплексні завдання методичної діяльності в освітньому процесі з математики (методичну компетентність) в умовах профільної школи індукують процеси модернізації їхньої професійно-методичної підготовки в класичних і педагогічних університетах.

Саме в умовах профільної школи в повній мірі мають реалізовуватися принципи варіативності й альтернативності, професійної спрямованості, усвідомленого вибору рівня математичної підготовки старшокласників.

Відтак, актуалізована необхідність наукового обґрунтування та розробки відповідної компетентнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя, зокрема й математики, до роботи в умовах старшої профільної школи, виділення й обґрунтування відповідних концептуальних науково-методичних засад для здійснення такої підготовки.

Питання методичної підготовки майбутніх учителів математики перебували й нині перебувають у центрі уваги відомих математиків і методистів, а також викладачів, які працюють у закладах вищої педагогічної освіти. Цими питаннями займалися академіки О. Александров, М. Бурда, Колмогоров, С. Новиков, О. Погорєлов та ін., а також відомі математики й методисти Л. Атанасян, В. Афанасьєв, Г. Бевз, Бевз, Н. Віленкін, Г. Глейзер, В. Гусєв, Г. Дорофєєв, В. Кузнєцова, В. Крупич, Г. Луканкін, В. Моторіна, О. Савченко, Г. Саранцев, З. Слєпкань, Е. Смірнов, Л. Фрідман, Р. Черкасов та ін. Окремі аспекти формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики студіювали В. Адольф [Помилка! Джерело посилання не знайдено.], К. Гнезділова [2], А. Кузьмінський [3], Н. Кучугова [4], О. Ларіонова [5], О. Лебедєва [6], І. Малова [7], О. Матяш [8], В. Моторіна [9], Скворцова [10], Н. Тарасенкова [3; 11] та інші. Незважаючи на різноманітність наукових розвідок, як показує практика, діюча система методичної підготовки майбутніх учителів математики профільної школи не є достатньо ефективною. Молоді фахівці - випускники ЗВО - мають значні недоліки й утруднення в роботі в умовах профільного навчання математики. Тому ця проблема була і залишається на вістрі уваги сучасних наукових розвідок. Нові грані її актуальності з'являються в умовах законодавчо регламентованого [12] запровадження профільної диференціації у старшій ланці загальної середньої освіти і започатку- вання нових освітніх магістерських програм щодо підготовки вчителя математики для старшої профільної школи.

Висвітленню методолого-теоретичних і організаційно-педагогічних засад компете- нтнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя, спроможного розв'язувати комплексні завдання методичної діяльності, реалізуючи якісно освітній процес з математики в старшій профільній школі, присвячено монографію І. Акуленко «Компетентнісно орієнтована методична підготовка майбутнього вчителя математики профільної школи (теоретичний аспект)»[13].

Метою рецензованої наукової праці, за авторським задумом, було обґрунтування концептуальних засад побудови компетентнісно орієнтованої методичної підготовки (КОМП) майбутнього вчителя математики профільної школи. Авторська концептуальна ідея спрямована на обґрунтування необхідності провадити методичну підготовку майбутнього вчителя математики для його підготовки до навчання математики учнів старшої профільної школи (у фоновому й активному режимах) протягом усього періоду навчання у ЗВО на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого, аксіологічного і діатропічного підходів. Заслуговують на увагу виділені авторкою особливості такої підготовки, як от: практичне втілення інтеграції на методологічному та змістово-технологічному рівнях; максимізація суб'єктного досвіду студентів зі здійснення різних видів методичної діяльності працюючого вчителя; забезпечення якнайповнішої соціалізації та творчої са- мореалізації студентів, їхньої самоосвіти й саморозвитку під час навчання у ЗВО; упровадження аксіологічної домінанти «варіативність методичних систем навчання математики в старшій профільній школі».

Структура монографії вмотивована авторським баченням проблеми та шляхів її розв'язання, метою та завданнями дослідження, адекватно відображає напрям дослідницької думки авторки. Робота містить вступ, чотири розділи і висновки, де висвітлено основні положення авторської концепції. компетентнісний учитель математика школа

Авторська позиція ґрунтована на глибокому і всебічному аналізі історико- педагогічних аспектів та сучасних тенденцій і актуальних проблем у професійно- методичній підготовці майбутнього вчителя математики в Україні та в інших країнах, який представлено в першому розділі монографії. У цьому розділі детально розкрито методологію професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя математики протягом навчання у ЗВО. Достатньо глибоко авторкою схарактеризовано наукові підходи, що утворюють методологічну основу концепції формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи протягом навчання у ЗВО, досліджено формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи в контексті категорій філософії й законів діалектики, філософсько-методологічних основ науки математики. Специфіка методичної діяльності вчителя математики саме профільної школи спонукає І.А. Акуленко цілком вмотивовано залучити для побудови авторської концепції інноваційний для науково-методичних досліджень діатропічний підхід, що акцентує увагу на з'ясуванні не лише загальних властивостей чи закономірностей, а й відмінностей, різноманітнос- тей у великих сукупностях педагогічних (методичних) об'єктів. Заслугою авторки монографії є те, що вона не лише теоретично обґрунтовує, а й конкретизує перелік методичних об'єктів в умовах компетентні- сно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя математики для виконання діатропічних процедур.

У другому розділі досліджено окремі питання теорії диференціації навчання, проаналізовано історико-педагогічні аспекти й досвід провідних країн світу щодо профілі- зації шкільної математичної освіти та їхній вплив на підготовку майбутнього фахівця. Обґрунтовано, що профільна диференціація - це органічний структурант світового й вітчизняного освітнього процесу. Наведено чинники профільності навчання в старшій ланці вітчизняної загальної середньої освіти. Теоретичний аналіз психолого- педагогічних основ профільної диференціації навчання математики дав змогу дослідниці акцентувати увагу на важливих аспектах методичної підготовки майбутніх учителів математики профільної школи, а саме, на важливості формування суб'єктного досвіду студентів із провадження таких видів діяльності: 1) визначення індивідуальних стильових особливостей навчально-пізнавальної діяльності учнів, які обирають різні профілі навчання;

2) забезпечення професійної пропедевтики;

3) урізноманітнення видів рольової поведінки старшокласників під час навчання математики.

У третьому розділі розкриваються погляди автора стосовно концептуальних засад дослідження, відтак, можна стверджувати, що він є визначальним з позицій формування теорії компетентнісно орієнтованої методичної підготовки (КОМП) майбутнього вчителя математики профільної школи. Глибокий порівняльний аналіз педагогічних і методичних розвідок вітчизняних і зарубіжних учених стосовно поняття «методична підготовка майбутнього вчителя математики» два змогу дослідниці трактувати його як процес опанування студентами основ методичної діяльності, що ґрунтований на інтеграції наукових знань у галузі теорії та методики навчання математики, а також фахових математичних, психолого-педагогічних дисциплін. Цільовим орієнтиром методичної підготовки майбутнього вчителя математики, з авторських позицій, слугує формування компетентного фахівця з рівнем методичної компетентності, достатнім для якісного виконання ним фахових функцій учителя математики.

Заслуговує на схвалення глибокий авторський аналіз психолого-педагогічних основ формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи впродовж навчання у ЗВО. Він уможливив сформулювати засад- ничі психологічні принципи вдосконалення методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи: 1) принцип максимізації суб'єктного математичного й методичного досвіду студентів; 2) принцип циклічності нарощування суб'єктності учасників навчального процесу; 3) принцип «накопичення» студентами різних професійно-особистісних ідентифікацій. Представлено також дидактичні принципи КОМП майбутнього вчителя математики: гуманізації, соціалізації методичної підготовки студентів, максимізації суб'єктного досвіду студентів, фундамента- лізації світоглядно-методологічних, спеціальних фахових математичних, психолого- педагогічних, природничо-наукових і гуманітарних знань, наступності й перспективності в системі методичної підготовки, інтеграції теоретичної та практичної підготовки, самоосвіти й саморозвитку студентів, варіативності й модульності, узгодженого опанування студентом системи методичних компетенцій і формування методичної компетентності.

На цій основі формується авторська позиція щодо психолого-педагогічних умов, що сприяють реалізації названих принципів. Цілком аргументовано до таких умов дослідницею віднесено:1) формування

позитивної самоідентифікації в процесі методичної підготовки; 2) включення студентів до різних видів навчально- методичної діяльності (аналітико- синтетичної, моделювальної, проектувальної, прогнозувальної, конструювальної, організаційної, рефлексивної), моніторинг навчальних досягнень студентів та досвіду з їх виконання; 3) провідна роль педагогічної взаємодії, спільної діяльності, міжосо- бистісного спілкування між усіма суб'єктами освітнього процесу.

Реалізація дослідницею системного підходу до формування методичної компетентності дозволила виділити засадничі поняття для побудови теорії КОМП майбутнього вчителя математики, а саме, поняття «методичні компетенції майбутнього вчителя математики профільної школи», «методична діяльність майбутнього вчителя математики профільної школи», «методична компетентність майбутнього вчителя математики профільної школи». У монографії обґрунтовано, що КОМП майбутніх учителів математики досягається шляхом:

1) формування методичних знань і вмінь та відповідного досвіду з їх застосування;

2) опанування системи методичних компе- тенцій на основі засвоєння різних видів методичної діяльності; 3) формування ціннісного ставлення до категорій дидактики математики, до різних видів методичної діяльності, які реалізує вчитель в освітньому просі з математики, а також до особистої професійної позиції. У монографії методична діяльність майбутнього вчителя пот- рактована як виконання суб'єктом дій та операцій із методичними об'єктами або з їхніми замінниками (моделями) для отримання нових особистісно вагомих знань про ці об'єкти. Методичні об'єкти схарактеризовані як об'єкти, що формують предмет методики навчання математики як науки й навчальної дисципліни й характеризують: 1) цілі навчання та прийоми забезпечення їх прийняття учнями; 2) зміст, методи і прийоми, організаційні форми й засоби організації навчальної діяльності учнів і керування цією діяльністю; 3) різні форми контролю, оцінювання й коригування діяльності учнів у процесі навчання математики, а також прийоми рефлексії та способи формування адекватної самооцінки учнів; 4) узагальнені способи й результати провадження різних видів методичної діяльності; 5) міжпредметні та внутрішньо- предметні зв'язки шкільного курсу математики; 6) математичні, навчальні й навчально-методичні задачі, а також прийоми їх постановки й формулювання в процесі навчання математики, дії та операції під час розв'язування різних видів задач.

Окрім цього, авторка цілком доречно і вмотивовано виокремлює ще низку методичних об'єктів, що є об'єктами дослідження й засвоєння в методичній підготовці майбутнього вчителя математики саме профільної школи, серед яких такі: зміст культурно-історичного й парадигмального аналізу етапів упровадження профільної диференціації в систему математичної освіти в Україні та у світі загалом; зміст основних положень концепції профільного навчання щодо сутності, мети і принципів організації профільного навчання; логічні основи будови курсу математики, що вивчають на різних рівнях та особливості його змістових ліній; змістовий аналіз загальноосвітньої, професійно-пропедевтичної і спеціалізаційної функцій курсу математики, що засвоюють у класах різних профілів; типи й види математичних моделей; система методів математики, що застосовують для моделювання об'єктів; методи навчання профільних дисциплін; прийоми струк- турування програмового матеріалу; цілі, зміст, методи і прийоми, організаційні форми проведення курсів за вибором, науково-дослідницької й проєктної роботи учнів із математики в класах різних профілів.

Заслуговує на увагу в контексті формулювання результатів КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи система методичних компетенцій як суспільно заданих вимог до обсягу й рівня засвоєння сукупності методичних знань, навичок, умінь, ціннісних орієнтацій та досвіду виконання молодим фахівцем різних видів методичної діяльності. Можливо занадто деталізовано такі їх компоненти: інформаційно-орієнтувальний,мотиваційно-ціннісний, змістовий, операційно- діяльнісний, комунікативний, семіотичний, особистісний, соціально-поведінковий. Вбачаємо цілком вмотивованими представлені І.А.Акуленко рівні, критерії й показники опанування студентами методичних компетенцій в процесі методичної підготовки, особливо з огляду на вимогу, що результати навчання мають бути вимірними. Практична робота науковця дозволила окреслити етапи та фази опанування студентами методичних компетенцій в актуальній навчальній і майбутній професійній діяльності. Рівневий поділ кожного з названих компонентів дав змогу створювати компетентнісно орієнтовану систему диференційованих методичних задач.

На засадах системного й інтегрованого підходу дослідниця робить висновок, що інтегрованим особистісно вагомим результатом КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи стає його методична компетентність. Методична компетентність майбутнього вчителя математики профільної школи визначена як інтегративна професійна якість особистості, що: 1) проявляється в теоретичній готовності та практичній спроможності до самостійного, відповідального й ефективного провадження всіх видів методичної діяльності, які виконує вчитель у процесі навчання математики в старшій ланці загальноосвітньої школи; 2) формується на основі поєднання процесів науково-теоретичної підготовки і здобуття досвіду з реалізації різних видів методичної діяльності; 3) виявляється в ході розв'язування типових задач фахової діяльності вчителя математики профільної школи, а також проблемних ситуацій.

Зроблений теоретичний аналіз навчально-пізнавальної діяльності студентів дозволив дослідниці розмежувати компоненти методичної компетентності майбутнього вчителя математики, як от: аксіологічний, гносеологічний, праксеологічний і профе- сійно-особистісний. Авторська позиція полягає в тому, що формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи впродовж навчання у ЗВО є складним, тривалим і поетапним процесом, який охоплює такі фази (етапи): початкового становлення; формування; первинного функціонування; розвитку. З метою діагностики в монографії представлено рівневий поділ сформованос- ті кожного із компонентів методичної компетентності.

У четвертому розділі описано авторську модель методичної системи КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи. До інноваційних елементів моделі віднесено оновлені цілі підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи, пріоритетні методологічні підходи, стратегію навчання, засоби реалізації. Визначено принципи добору змісту КОМП майбутніх учителів математики профільної школи, що конкретизують й доповнюють загальні дидактичні принципи професійної підготовки. Інноваційним аспектом компонування змісту КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи, на думку авторки, є його структурування у двох вимірах: зовнішньому (у вигляді змістових модулів) і внутрішньому (у вигляді когнітивно- змістових комплексів). Важливим компонентом змісту, як обґрунтовує науковець, є комплекс навчально-методичних задач, які постають і як специфічні носії змісту, і як засоби формування компонентів методичної компетентності студентів в умовах компетентнісно орієнтованої методичної підготовки.

Процес і організація компетентнісно орієнтованої методичної підготовки, на переконання І.А. Акуленко, мають створювати умови для засвоєння студентами змісту методичних об'єктів та узагальнених способів оперування ними в навчанні математики старшокласників. Провідну роль при цьому виконують методичне моделювання, прогнозування, проектування й конструювання, а також організована ана- літико-синтетична діяльність студентів.

Заслуговують на схвалення теоретичні розвідки дослідниці щодо специфіки діяльності з методичного моделювання й методичного проектування в умовах КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи.

Дослідниця стоїть на позиції, що результати компетентнісно орієнтованої методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи доцільно планувати у вигляді особистісно та суспільно важливого внутрішнього результату (методична компетентність майбутнього фахівця), а також зовнішнього продукту - комплексу уречевлених продуктів методичної діяльності студентів, що формують методичне портфоліо студента.

Авторка монографії доводить, що дієвість та ефективність запровадження в практику розробленої методичної системи КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи суттєвою мірою залежать від освітньо-інформаційного середовища, у якому запропоновано виокремлювати кілька підпросторів:навчально-інформаційний, суб'єктний, ресурсний, результатно-продуктний. Практичним доробком дослідниці, зокрема стали складові ресурсного підпростору (навчально- методичний і дидактичний комп'ютерний комплекси), що анонсовані авторкою в монографії.

На основі виявлених особливостей цілей, змісту, організації, наукового й навчально- методичного забезпечення, а також результатів КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи дослідницею запропоновано дидактично виважену систему методів, форм і засобів формування методичної компетентності у майбутніх учителів математики профільної школи протягом їхнього навчання у ЗВО.

Наукову цінність монографії посилюють зроблені висновки, у яких детально викладено основні результати дослідження стосовно концептуальних засад, основних структурних характеристик методичної системи формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики профільної школи, умов реалізації КОМП майбутнього вчителя математики профільної школи.

Підсумовуючи вищесказане, слушно зазначити, що монографічна праця І.А. Акуленко вирізняється дослідницько- експериментальним науковим стилем викладу змісту, яскраво вираженим концеп- туально-парадигмальним мисленням її авторки. Зміст монографії засвідчує багатий досвід науково-педагогічної та професійно- педагогічної діяльності дослідниці. Незначні стилістичні помилки і окремі побажання не знижують теоретичну і практичну значущість монографії і висновку про те, що вона є фундаментальним доробком і має усі підстави стати посібником і порадникомдля науково-педагогічних працівників, викладачів закладів вищої педагогічної освіти різних рівнів акредитації, учителів математики, студентів, магістрантів, аспірантів.

Список бібліографічних посилань

1. Адольф В.А. Профессиональная компетентность современного учителя: монография. Красноярск: Краснояр. гос. ун-т им. В.П. Астафьева, 1998. 310 с.

2. Акуленко І.А., Гнезділова К.М. Перебудова змісту методичної підготовки майбутнього вчителя математики - потреба сьогодення. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки [Центральноукраїнський держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка], 2019. Вип. 177. Ч. І. С. 12-17. URL: https://www.cuspu.edu.ua /images/nauk_zapiski/ pedagogy / N Z_177_ch_ 1_201

9. pdf

3. Кузьмінський А.І., Тарасенкова Н.А., Акуленко І.А. Наукові засади методичної підготовки майбутнього вчителя математики: монографія. Черкаси: Вид. відділ ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. 320 с.

4. Кучугова Н.Д. Профессионально-методическая подготовка учителя математики: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08. М., 2002. 460 с.

5. Ларионова О.Г. Интеграция личностноориентированного и компетентностного подходов в контекстном обучении (на материале подготовки учителя математики): автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01. М., 2007. 54 с.

6. Лебедева О.В. Развитие методической компетентности учителя как средство повышения эффективности учебного процесса в общеобразовательной школе: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Нижний Новгород, 2007. 24 с.

7. Малова И.Е. Сущность и уровни методической

компетентности учителя математики. Ярославский педагогический вестник,2006.№4. URL:

http://vestnik.yspu.org/releases/uchenue_praktika m/33_5

8. Матяш О.І. Теоретико-методичні засади формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики до навчання учнів геометрії: монографія. Вінниця: Легкун В.М., 2013. 445 с.

9. Моторіна В.Г. Професійна компетентність учителя математики профільної школи: навч. посіб. для студ. природничо-математичних спеціальностей педагогічних ВНЗ. Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2012. 268 с.

10. Скворцова С.О. Динамічна модель формування методичних компетенцій у майбутніх учителів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць, 2011. Вип. 17(70). С. 177-183.

11. Tarasenkova N.A., Akulenko I.A. (2015). Investigating

the School Teacher's Preparation in Mathematics Pedagogy in Ukraine. Universal Journal of Educational Research,3,128-134. doi:10.13189/ujer.

2015.030209. URL: http://www.hrpub.org/ jour- nals/article_info. php ?aid=2310

12. Про повну загальну середню освіту: Закон України

від 16 січня 2020 року №463-IX. URL:

https: / /zakon. rada.gov.ua/laws/show/463-20.

13. Акуленко І.А. Компетентнісно орієнтована методична підготовка майбутнього вчителя математики профільної школи (теоретичний аспект): монографія. 2-е вид. Черкаси: Гордієнко Є.І., 2020. 460 с.

References

1. Adolf, V.A. (1998). Professional competence of a modern teacher: monograph. Krasnoyarsk: Krasnoyarsk State University named after V.P. Astafyev. 310 p.

2. Akulenko, I.A., Gnezdilova, K.M. (2019) Transfor

mation of the content of methodical training of the future teacher of mathematics - the nowadays need. Scientific notes. Series: Pedagogical Sciences [Vo- lodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University], 177:12-17. Retrieved from

https://www.cuspu.edu.ua/images/nauk_zapiski/p edagogy/NZ_177_ch_1_2019.pdf

3. Kuzminsky, A.I., Tarasenkova, N.A., Akulenko, I.A.

(2009). Scientific principles of methodical training of the future teacher of mathematics: monograph. Cherkasy:Publishing of ChNU named after

B. Khmelnytsky. 320 p.

4. Kuchugova, N.D. (2002). Professional and methodological training of a teacher of mathematics (Doctor Dissertation in Pedagogy). Moscow. 460 p.

5. Larionova, O.G. (2007). Integration of personality- oriented and competency-based approaches in contextual education (based on the training of a mathematics teacher). (Doctor Dissertation in Pedagogy). Thesis. Moscow. 54 p.

6. Lebedeva, O.V. (2007). Development of methodological competence of a teacher as a means of increasing the effectiveness of the educational process in a comprehensive school. (PhD Dissertation in Pedagogy). Thesis. Nizhny Novgorod. 24 p.

7. Malova, I.E. (2006). Essence and levels of methodological competence of a teacher of mathematics. Yaroslavl Pedagogical Bulletin, 4. Retrieved from http://vestnik.yspu.org/releases/uchenue_praktika m/33_5

8. Matyash, O.I. (2013). Theoretical and methodical bases of formation future teachers' of mathematics methodical competence to students' mastering geometry: monograph. Vinnytsia: Legkun V.M. 445 p.

9. Motorina, V.G. (2012). Professional competence of the teacher of mathematics of profile school: textbook for students of natural and mathematical specialties of pedagogical universities. Kharkiv: H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. 286 p.

10. Skvortsova, S.O. (2011). Dynamic model of formation future teachers' methodical competencies. Pedagogy of formation of creative personality in higher and general education schools: collection of scientific works, 17(70): 177-183.

11. Tarasenkova, N.A. Akulenko, I.A. (2015). Investigating the School Teacher's Preparation in Mathematics Pedagogy in Ukraine. Universal Journal of Educational Research, 3: 128-134. doi: 10.13189/ujer.2015. 030209. Retrieved from http://www.hrpub.org/ journals/article_info.php?aid=2310

12. On complete general secondary education: Law of Ukraine of January 16, 2020 № 463-IX. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20.

13. Akulenko, I.A. (2020). Competence-oriented methodological preparation of the future mathematics teacher of profile school (theoretical aspect): monograph. 2nd ed. Cherkasy. Gordienko Ye.I. 460 c.

Размещено на Allbest.ru