Інтерактивні технології під час позааудиторної самостійної роботи майбутніх прикордонників у відомчих навчальних закладах Республіки Індія

Guards at the Agency-Specific Educational Establishments in the Republic India.

The research deals with the analysis of interactive technologies used during extracurricular self-study activities of future border guards at the agency-specific educational establishments in the Republic of India. They are the following: mosaic learning, projects, ''pairprogramming'', ''flipped classroom'', peer learning, game-based exercises, ''study cell'' and study visits. The material of the research proves that considering peculiarities of Indian professional training some interactive technologies are efficient during extracurricular self-study activities. The scientific methods used were the following: archival research, content analysis, generalization of scientific material, deductive method of analysis. Also living in the Republic of India for a while the author used non-participant observation method.

The results obtained during the research concern the definition and peculiarities of interactive technologies as well as description of extracurricular self-study activities based on the works of Indian scientists. Also the author enumerated all interactive technologies used during extracurricular self-study activities at the agency-specific educational establishments in the Republic of India and specified them. The main attention was drawn towards the advantages of usage of interactive technologies used during extracurricular self-study activities at the agency-specific educational establishments in the Republic of India as they are defined to be proven instruments of formation of future leaders.

The conclusion made is the following: it is necessary to investigate the process ofprofessional training of border guards in the Republic of India and to conduct comparative analysis with the process of training ofpersonnel of the State Border Guard Service of Ukraine in order to implement creatively some ideas and principles while training border guards in Ukraine.

Key words:professional training, interactive technologies, projects, ''pairprogramming'', ''flipped classroom'', peer learning.

Постановка проблеми. Мета професійної підготовки кожного фахівця, у тому числі майбутніх прикордонників, полягає не лише у засвоєнні знань, вмінь та навичок під час вивчення курсу, а й у подальшому інтелектуальному розвитку персоналу, бажанні та вмінні самостійно засвоювати нову інформацію, опановувати нові навички, вміти працювати в групі та виконувати функцію лідера, самостійно приймати рішення, тощо, що буде необхідним у процесі професійної діяльності. Наявність готовності у майбутніх прикордонників до самостійної роботи є гарантією підтримання та підвищення їх кваліфікації в системі неперервної професійної підготовки під час служби в органах охорони кордону та, в свою чергу, якісного виконання професійних обов'язків, незважаючи на зміну завдань та загроз. Крім того, важливість самостійної роботи майбутніх прикордонників зростає у зв'язку з необхідністю отримання широкої фундаментальної підготовки з одного боку та інтенсивністю підготовки й її мінливістю відповідно до завдань, які постають перед прикордонним відомством.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Проблемам самостійної роботи майбутніх військовослужбовців в Україні та закордоном приділяли увагу багато вітчизняних дослідників (О. Торічний, О. Діденко, І. Блощинський, С. Білявець, В. Веретільник, В. Кравчук, О. Лазоренко, І. Маріонда, А. Мірошниченко, Ю. Мойсєєнко, А. Чудик, І. Яремчук та ін.), проте аналіз індійської системи професійної підготовки фахівців сектору безпеки незаслужено лишається поза увагою вітчизняних вчених. Серед індійських дослідників варто назвати таких: Р. Кумар, А. Суятха Деві, К. Венката Редді, С. Куппусвамі, К. Вівеканандан, Н. Сандху, Д. Сінгх, С. Шарма, К. Срівастава, А. Кхарат, Р. Джоші, А. Бададхе, С. Джеюрікар, Т. Кулшрестха, К. Нагпал, Пріямакхія, Гйянпракаш, Б. Пама, К. Саіні та ін. Крім того, варто відмітити, що події в Україні 2014 - 2015 рр., а також питання підготовки військовослужбовців були предметом досліджень окремих індійських вчених та військових експертів (Дж. Аггарвал, Т. Гуай, М. Мукхерджі, Р. Шарма, Р. Сукма, К. Натхан та ін.). Зважаючи на наявність схожості безпекових загроз у галузі охорони кордону, низки соціально-політичних особливостей розвитку обох країн, а також враховуючи роль прикордонних відомств для забезпечення гармонійного розвитку державності, питання підвищення готовності прикордонників до виконання службових завдань є важливим завданням і в Україні, і в Республіці Індія. Тому вважаємо необхідним детально проаналізувати досвід Республіки Індія у галузі професійної підготовки прикордонників з можливою творчою імплементацією окремих ідей для підготовки персоналу Державної прикордонної служби України.

Мета статті - проаналізувати особливості застосовування інтерактивних технологій під час групової самостійної роботи майбутніх фахівців прикордонних відомств Республіки Індія.

Виклад основного матеріалу. Суспільні зміни впливають на важливість професійної підготовки фахівців усіх галузей, у тому числі прикордонників, що, у свою чергу, вимагає використання нових методів навчання для підвищення рівня готовності тих, хто навчається. Вимогою таких методів є перенесення акцентів з викладача на того, хто навчається, оскільки тільки активна діяльність слухачів забезпечує якісний процес отримання знань, вмінь та навичок, а також застосування їх у майбутньому. Тому ми беззаперечно погоджуємося з К. Венката Редді, який стверджує, що для якісної професійної підготовки процес навчання повинен включати, окрім комунікації у форматі ''викладач - слухач'', роботу у форматі ''слухач - слухач(і))'', [1], що означає широке використання інтерактивних технологій. Так, інтерактивне навчання - альтернатива традиційним методам навчання. Р. Кумар зазначає, що, коли слухачі активно залучені до роботи під час виконання завдань, вони більше вивчають у порівнянні з пасивною поведінкою [2].

Оскільки інтерактивне навчання стосується використання прийомів розумової діяльності, а не лише пам'яті, то для тих, хто навчається, це процес відкриття, під час якого слухач - головний учасник, а не викладач. Слухачі найкраще вчаться тоді, коли їх залучають до мислительної діяльності, коли вони виконують живі практичні вправи, беруть участь у процесах отримання нової інформації, здійснюють дослідження та інтерпретації. Якісь навчання підвищується за умови, якщо слухачі повторюють інформацію своїми словами, наводять власні приклади чи використовують дані, які отримали від викладача, а також впливають на хід діяльності. І навпаки, якщо слухачі пасивні, вони не виконують мислительні операції ефективно і не засвоюють якісно інформацію.

Р. Кумар підтримує думку Л. Виготського та М. Вільямса і стверджує, що існує ''зона найближчого розвитку'', що означає, що слухачі не можуть вдосконалити вміння та навички, якщо вони працюють з викладачем, а саме: вони знають алгоритм виконання завдання, який пропонує викладач, знають, що від них вимагає викладач, тому не зможуть виконувати його на професійному рівні спонтанно при зміні окремих елементів [2; 3]. Вдосконалити навички можна безпосередньо під час професійної діяльності (на місцях служби), що неможливо під час навчання у відомчому навчальному закладі, або ж у класі під час виконання інтерактивних вправ - коли курсанти будуть працювати самостійно. Крім того, використання інтерактивних технологій підвищує емоційний розвиток, уяву та дозволяє тим, хто навчається, експериментувати з різними даними та джерелами [4].

У той же час самостійна робота - важлива частина професійної підготовки майбутніх фахівців прикордонних відомств у Республіці Індія. Її поширення обумовлене певними особливостями навчального процесу в індійських відомчих навчальних закладах, а саме [5; 6; 7]: 1) велика кількість курсантів у відомчих навчальних закладах; 2) нестача науково-педагогічних кадрів та інструкторів для проведення аудиторних занять; 3) можливість застосування технічних засобів для імплементації дистанційного навчання; 4) необхідність виконувати службові обов'язки курсантами (бойове чергування, нічні тренування, тощо), брати участь у національних та міжнародних спортивних змаганнях та ін.;

1) необхідність гнучкості робочого часу викладачів та інструкторів (участь в роботі конференція, стажування, у тому числі закордоном, проведення лекцій в інших навчальних закладах та участь в роботі національних комісій з питань освіти та ін.).

Крім того, нові вимоги до майбутніх фахівців вимагають формування у них нових вмінь та навичок, поряд із фундаментальними знаннями, які є актуальними й для майбутніх прикордонників з окремих дисциплін [7]. Вони є такими: 1) вміння працювати самостійно і в групі для досягнення якісних наукових результатів; 2) лідерські навички, вміння правильно сформулювати інструкції для підлеглих; 3) вміння налагоджувати ефективне міжособистісне спілкування з представниками різних груп; 4) вміння швидко та правильно приймати рішення; 5) самоконтроль, самодисципліна та взаємоконтроль; 6) мотивація до майбутньої професійної діяльності та саморозвитку. На нашу думку, формування перелічених вмінь та навичок відбувається краще під час застосування саме інтерактивних технологій, у тому числі і під час позааудиторної самостійної роботи.

У зв'язку з цим, на основі аналізу наукової літератури [4; 5; 6; 7], ми можемо зробити висновок, що у відомчих навчальних закладах Республіки Індія поширеними є групові форми позааудиторної самостійної роботи, серед яких можна назвати наступні: мозаїчне навчання, проектування, ''парне програмування'', ''перевернутий клас'', горизонтальне навчання, ігрові вправи, ''навчальна секція'' та навчальні візити курсантів в інші навчальні заклади чи органи охорони державного кордону (Рис. 1). Проаналізуємо їх детальніше.

Мозаїчне навчання означає самостійне опрацювання окремої частини навчального матеріалу в групі, тобто слухачі об'єднуються в групи, а увесь навчальний матеріал викладач ділить на рівноцінні частини. Кожна група під час позааудиторної самостійної роботи вивчає свою частину, а після цього презентує її для всієї групи під час аудиторного завдання. Таким чином, в результаті вся група отримує завершену ''мозаїку'' [1]. Для підвищення ефективності такої вправи рекомендовано використовувати один комплект навчальних матеріалів (підручник, тощо) для однієї групи слухачів, що називається ''стратегія одного підручника'' (one-book referral strategy). Р. Кумар вважає, що так їм доведеться працювати разом, а не індивідуально [2].

Рис. 1. Інтерактивні технології під час позааудиторної самостійної роботи майбутніх прикордонників