Роль фразеологізмів у формуванні культури фахового мовлення майбутніх учителів початкових класів

Подгурская В.Ю., Голубовская И.В.

В статье рассматривается проблема формирования культуры профессиональной речи будущих учителей начальных классов средствами фразеологии. Рассмотрены основные признаки и классификация фразеологических оборотов. Установлено, что использование фразеологизмов делает устное общение интересным, а речь оригинальной и меткой, в деловое общение вносит элемент неофициальности, снимает напряжение в конфликтных ситуациях. Предложены задания для усовершенствования умений студентов сознательно использовать устойчивые обороты в устных и письменных профессиональных текстах.

Ключевые слова: фразеологизмы, культура профессиональной речи, фразеологические сращения, фразеологические единства, фразеологические сочетания.

 Role of phraseological units in the formation of professional culture speech of future elementary school teachers.

Pidhurska V. Yu., Holubovska I. V.

Key words: parasitological units, professional speech culture, phraseological unities, phraseological fusions, phraseological collocations.

Постановка проблеми

Освітянський ринок праці сьогодні потребує вчителів "кваліфікованих, грамотних, які б досконало, ґрунтовно володіли українською літературною мовою у повсякденно-професійній, офіційно-документальній сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи мовою конкретної спеціальності, фаху" [1: 646].

Навчальна дисципліна "Українська мова (за професійним спрямуванням)" відіграє важливу роль у фаховому становленні майбутнього вчителя початкових класів. У процесі вивчення курсу студенти засвоюють не лише відомості про норми сучасної української літературної мови, а й збагачують власний словник різноманітними лексемами, особливо термінологічною й фаховою лексикою; вчаться працювати з текстами різних стилів мовлення; формують уміння й навички складати типові ділові папери. На аудиторних заняттях значна увага приділяється розвитку навичок публічного мовлення у студентів та вдосконаленню їх умінь щодо формування культури фахового мовлення, зокрема свідомого використання стійких зворотів мови (фразеологізмів) в усних та писемних текстах.

Фразеологізми є одним із невичерпних джерел багатства та виразності мовлення, які живлять мовлення, наповнюють глибиною, надають йому художнього звучання, засвідчують зразками лексичної та синтаксичної витонченості, поетичної завершеності. Фразеологізми фіксують найтонші відтінки думок і почуттів, найрізноманітніші якості мовлення людей, надають йому виразності та національного колориту [2: 16].

Аналіз основних досліджень. Теоретичні основи фразеології обґрунтували лінгвісти Н. Амосова, О. Ахманова, О. Бабкіна, І. Білодід, В. Ващенко, В. Виноградов, П. Горецький, О. Єфімов, М. Жовтобрюх, А. Коваль, О. Кунін, Б. Ларін, С. Ожегов, Л. Паламарчук, Є. Поливанов, Л. Ройзензон, Л. Скрипник, І. Чередниченко, М. Шанський та ін.

Особливості функціонування фразеологізмів досліджували фахівці в галузі стилістики Г. Волкотруб, С. Єрмоленко, Л. Мацько, М. Пилинський, О. Пономарів, О. Сидоренко та ін. Дотепер немає чіткої диференціації фразеологізмів і сталих словесних комплексів у межах офіційно-ділового стилю. Так, науковці В. Богуславський, Д. Горбачук, та ін. не відносять стійкі словосполучення офіційно-ділового стилю до фразеології. У свою чергу мовознавці Л. Барлас, О. Кунін, В. Телія та ін. дотримуються думки про залучення словесних сполук офіційно-ділового стилю до фразеологічного складу мови.

Однак, незважаючи на велику кількість досліджень, процес осмислення фразеологізації залишається сьогодні цілком актуальним, надто для професійного мовлення, та потребує глибшого аналізування.

Мета статті: дослідити особливості функціонування фразеологізмів у офіційно-діловому стилі української мови та їх роль у формуванні професійної культури мовлення майбутніх учителів початкових класів.

Завдання дослідження:

- виявити специфіку офіційно-ділової фразеології;

- розглянути класифікацію фразеологічного фонду офіційно-ділового стилю;

- розробити завдання для удосконалення вміння свідомо використовувати стійкі звороти мови в усних та писемних професійних текстах.

Виклад основного матеріалу

Офіційно-діловий стиль, на відміну від інших стилів сучасної української літературної мови, досить уніфікований, чіткий, точний та лаконічний. Характерними ознаками цього стилю є логічність, послідовність, інформативність, аргументованість та висока стандартизація. На лексичному рівні офіційно-діловому стилю притаманна велика кількість термінів, штампів, кліше.

Щоб зробити цікавим "сухе" ділове спілкування, П. Дудик радить збагатити його фразеологізмами, котрі "... використовуються, щоб наголосити на якомусь факті, підкреслити щось, а найчастіше - як засіб образного мислення і вираження певного значення, що надає мові емоційного забарвлення, а діловому публічному виступу переконливості і доказовості" [3: 179].

Л. Кулакевич наголошує на тому, що вживання фразеологізмів робить усне фахове спілкування цікавим, а мовлення оригінальним і влучним, вносить елемент неофіційності в ділове спілкування, знімає напруженість у конфліктних ситуаціях [4].

У лінгвістиці немає чіткого загальноприйнятого визначення фразеологізму. Так, за визначенням В. Виноградова, фразеологічна одиниця - це сполука, яка не утворюється в процесі мовлення, а відтворюється за традицією [2: 10]. На думку М. Жовтобрюха, фразеологічними одиницями слід називати стійкі словосполучення, що сприймаються як одне ціле, як єдиний вислів або мовний зворот, неподільний на окремі частини без втрати його значення [5: 335]. Л. Скрипник дає таке визначення - "стійкі сполучення двох і більше слів, що створюють семантичну цілість і відтворюються у процесі мовлення як готові словесні формули" [6: 10].

Наявна в мовознавстві низка дефініцій (більше двадцяти) свідчить про те, що фразеологізми є дуже складними й суперечливими утвореннями мови. Так, В. Виноградов розрізнює три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, в яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень їх компонентів (пекти раків - червоніти; собаку з'їсти - набути досвіду).

Фразеологічні єдності - теж семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне значення їх умотивоване значенням компонентів (прикусити язика - замовкнути; кров із молоком - здоровий). До цього розряду В. Виноградов залучає "фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів, і літературні цитати, і крилаті вислови, і народні прислів'я та приказки".

Фразеологічні сполучення - стійкі вислови, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення (здобути перемогу - досягати чого-небудь бажаного; згорати з сорому - ніяковіти, червоніти) [6: 335].

Класифікація В. Виноградова - вагомий вклад у теорію вивчення фразеології. Однак у процесі вивчення фразеологічного запасу багатьох мов стали очевидними його вразливі місця. Як зауважив В. Архангельський, багатство різноманітних типів стійких словосполучень, ідіоматичних виразів неможливо вмістити в схему трьох основних фразеологічних понять [5: 28]. У зв'язку з цим, М. Шанський додав до класифікації В. Виноградова четвертий клас - фразеологічні вирази, до яких належать такі стійкі в своєму складі і вживанні фразеологічні звороти, які не тільки є семантично подільними, але й складаються цілком із слів з вільним значенням (вовків боятися - в ліс не ходити; не все те золото, що блищить).

Згодом науковці зазначать, що і ця класифікація також не позбавлена недоліків. Це свідчить про те, що фразеологізми є винятково складними і суперечливими утвореннями мови. Мовознавці виділяють різні ознаки фразеологічних одиниць, серед яких, зокрема, можна назвати:

1) семантичну цілісність (В. Виноградов, В. Архангельський, Л. Булаховський, В. Жуков, М. Жовтобрюх, Ф. Медведєв, Г. Удовиченко);

2) метафоричність (Б. Ларін, О. Бабкін, О. Кунін);

3) нарізнооформленість (В. Жуков, Л. Скрипник, М. Шанський);

4) відтворюваність (В. Виноградов, В. Архангельський, В. Жуков, М. Шанський, Ф. Медведєв);

5) наявність не менше двох повнозначних слів (С. Гаврін, М. Шанський);

6) неперекладність іншими мовами (Л. Булаховській, О. Реформатський) [2].

Фразеологізми - це майже завжди яскраві, образні вирази, які є важливим експресивним засобом мовлення, зокрема професійного. Їхнє вивчення у фаховій мові майбутніх учителів початкових класів перспективне та цікаве.

Уживання фразеологічних одиниць в офіційно-діловому стилі - ознака виразності думки мовця та показник високого рівня володіння мовним багатством. Виробленню стійкого інтересу студентів до фразеологічного розмаїття української мови та вдосконаленню культури спілкування сприятиме виконання таких завдань:

Завдання 1. Підкресліть фразеологізми, які вживаються в офіційно-діловому стилі.

піймати облизня; судове рішення; багато як у лисого чуприни; бога за бороду схопити; город городити; укласти угоду; з року в рік; бити чолом; віддавати останню шану; курям насміх; виявити увагу; кров з молоком; як муха в окропі; споживчий кошик.

На нашу думку, особливо уважної та кропіткої роботи потребують фразеологізми при перекладі з російської мови на українську й навпаки. Адже щоб знайти влучні відповідники, студенти мають знати не лише обидві мови, але й культуру, історію та традиції обох народів. Варто запам'ятати: зазвичай біблійні, міфологічні звороти та фразеологізми літературного походження перекладаються дослівно, а фольклорні фразеологізми переважно специфічні для кожної окремої мови.

Завдання 2. Перекладіть подані словосполучення українською мовою, запишіть.

Нанести удар; сбивать с толку; подвести итоги; втирать очки; львиная доля; рука дающего не оскудеет; не робкого десятка; мартышкин труд; два сапога пара; терпение лопнуло; лед тронулся; крутиться как белка в колесе; бить баклуши; нечего греха таить; хоть шаром покати; ловить ворон; плакать в три ручья; с глазу на глаз; камень преткновения; белыми нитками шито; пришли к заключению; не играет существенной роли; старый друг лучше новых двух; нести чепуху; быть на виду; большая шишка; искать иголку в стоге сена.

Завдання 3. До поданих фразеологізмів української мови дібрати відповідники з російської. Під час виконання скористатися перекладним фразеологічним словником.

Ні пари з уст; байки правити; блукати в темряві; будуть люди; велике цабе; бути на висоті; вертиться на думці; винятковий випадок; від зорі до зорі; город городити; із щирим серцем; катюзі по заслузі; нудити нудом; руки геть; у разі потреби; чухати потилицю; язик свербить.

Про високий рівень володіння мовою свідчить уміння правильно тлумачити фразеологізми та вільно вживати їх у повсякденному спілкуванні. Отже, завдання на тлумачення стійких виразів сприятимуть осмисленню лексичного значення фразеологічних одиниць та ефективному використанню їх у професійному мовленні.

Завдання 4. Поясніть значення та визначте стилістичне забарвлення поданих фразеологізмів.

Гра за правилами; каламутити воду; дивитись крізь пальці; хід конем; роботи по шию; провести паралель; бити байдики; не з руки; вийти в тираж; ні сіло ні впало; прийняти рішення; хоч лопатою загрібай; перевести мову; з доброго дива; зняти з порядку денного; тримати язик за зубами; дістати на горіхи; товкти воду в ступі; рука руку миє; п'яте колесо до воза; губу копилити; ланцюгова реакція; як мертвому кадило; закладати основу.

Завдання 5. Користуючись фразеологічним словником, розкрити значення фразеологізмів. З чотирма фразеологізмами (на вибір) скласти речення.

Перейти Рубікон; левова частка; ахіллесова п'ята; канути в Лету; як зіницю ока; гордіїв вузол; ховати голову в пісок; вавилонське стовпотворіння; геркулесові стовпи; троянський кінь; лебедина пісня; проходить червоною ниткою; гроші не пахнуть; Ноїв ковчег; випити гірку чашу до дна; хата з краю; ось де собака заритий; езопова мова; нести свій хрест; сізіфова праця; авгієві стайні; халіф на годину.

Завдання на редагування вдосконалюють писемне мовлення студентів та формують критичне ставлення при доборі фразеологічного матеріалу.

Завдання 6. Викресліть зайвий фразеологізм у синонімічному ряду:

1) ні пари з уст; проковтнути язика; задрати носа; у рот води набрати.

2) жити на широку ногу; тягти ярмо; жити не по кишені; як вареник в маслі.

3) травою поросло; заростати мохом; забувати дорогу; лавровий вінок.

4) душа в душу; мудра голова; іскра Божа; швидкий на розум.

5) байдики бити; давати горобцям дулі; лежні справляти; тертий калач.

Завдання, що передбачають добір синонімічних чи антонімічних пар до стійких словосполучень, спрямовані на формування навичок володіння фразеологічним матеріалом й розширення фразеологічного лексикону студентів.

Завдання 7. Доберіть синоніми до поданих фразеологізмів.

Стріляний птах; ловити рибу в каламутній воді; пекти раків; одним миром мазані; тягти ярмо; пройти крізь вогонь і воду; ловити ґав; рукою подати; кинути погляд; зловити на гачок; на лопатки покласти; обоє рябоє; з вогню та в полум'я; як чорна хмара; з гармати по горобцях стріляти; травою поросло; замилювати очі; іти на дно; гріти руки; з доброго дива; море по коліно; робити з мухи слона; пасти задніх.

Завдання 8. Випишіть фразеологізми зі значенням "багато ".

Як вітром здуло; мотати на вус; видимо-невидимо; з одного тіста; хоч греблю гати; кліпати очима; як горохом об стіну; каламутити воду; як за рідного батька; кури не клюють; по горло; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; пустити за вітром; до сьомого поту; з дощу та під ринву; як грибів після дощу; курям на сміх; хоч лопатою загрібай; як грибів після дощу; де не посій, там вродить; з доброго дива; як зірок на небі; комар носа не підточить; як піску морського; як медом по губах; давати волю рукам; розправляти крила; одним миром мазані; тьма-тьмуща; як у бездонну бочку.

Завдання 9. До поданих фразеологізмів доберіть антоніми.