Факультативне вивчення роману Л.М. Толстого "Воскресение"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Факультативне вивчення роману Л.М. Толстого “Воскресение”

Тарасова Н.І.

Анотація

факультативний заняття школа література

У статті розглянуто особливості факультативного вивчення роману “Воскресение” російського письменника Л. Тостого. Особливу увагу приділено розробленню методичної системи організації навчальної діяльності школярів при вивченні роману Л. М. Толстого “Воскресение” на факультативних заняттях у школі. Проаналізовано різні форми зв'язків між основним і факультативним курсами зарубіжної літератури. Зроблено акцент на нестандартних формах викладу матеріалу (евристична бесіда, подорож, робота в групах, проблемні питання, мозковий штурм, заочна екскурсія, сюжетний ланцюжок тощо).

Ключові слова: методика, зарубіжна література, факультативне вивчення, роман “Воскресение”, Л. Толстой.

Abstract

The features of the elective studying of the novel “Voskresenie” by Russian writer L. Tolstoy are observed in the article. Particular attention is paid to the development of methodical system of organization of educational activity of the pupils at studying the novel L.Tolstoy “Voskresenie” on extracurricular activities at school. The author analyzes the different forms of linkages between basic and elective courses of foreign literature. Emphasis is given to non-standard forms of presentation (heuristic conversation, travel, work in groups, problematic issues, brainstorm, part-time tour, plot string, etc.).

Key words: methodology, foreign literature, elective studying, the novel “Voskresenie”, L. Tolstoy.

Прозові твори займають значне місце в шкільній програмі і за кількістю назв, і за кількістю годин, відведених на їх вивчення. Проте не всі достойні твори з ряду причин можуть бути представлені в обов'язковій частині програми. І тут на допомогу приходять факультативи.

Факультативні заняття - це та форма роботи з художніми творами, яка, на наше глибоке переконання, є дуже важливою в школі і слугує своєрідним місточком, що допомагає учням потрапити на широку дорогу знайомства з величезною брилою тих творів, що не потрапили до перелічених у шкільній програмі, але не втратили своєї значущості. Мета факультативних занять із зарубіжної літератури полягає в тому, щоб розширити знайомство учнів з найбільш значними явищами історико-літературного процесу, основними закономірностями словесного мистецтва, відкрити простір для розвитку нахилів та здібностей учнів, які виявляють особливий інтерес і любов до літератури [2, с. 50].

На факультативних заняттях із зарубіжної літератури для формування вміння учнів спілкуватися з твором та його автором, висловлювати власне ставлення до прочитаного, залучаючи та збагачуючи власний життєвий досвід, важливою є ефективна організація читацької діяльності. Під час читання та аналізу художніх творів одним з основних завдань учителя є спрямування учнів не лише на сприйняття художнього тексту, а й на розуміння авторського задуму, системи образів-персонажів, тієї епохи, в яку жив і творив митець. Безпосередній контакт із художнім твором сприяє розумінню його ідейно-художнього змісту, естетичних та морально-етичних цінностей. Робота на факультативах відповідно до бажань і здібностей школярів підвищує ефективність навчальних занять, є важливим засобом розвитку в учнів інтересу до науки і мистецтва, розширює та робить більш стійкими й цілеспрямованими інтереси до певних видів практичної діяльності, готує учнів до самоосвіти після закінчення школи [4, с. 3].

Факультативні курси мають велике виховне значення, і це позитивно позначається на формуванні учнівського світогляду. Специфіка факультативних занять визначається насамперед тим, що на них школярі приходять не з обов'язку, як на урок, а добровільно. Якщо на уроках літератури вчитель передусім прагне викликати у школярів інтерес до предмета, то на факультативних заняттях треба підтримувати й поглиблювати вже існуючий інтерес.

Факультативне вивчення літератури вводиться на тому етапі освіти школярів, коли з попереднього навчання вони підготовлені до сприйняття й самостійного осмислення досить складного історико-літературного матеріалу. Всі поетичні роди і жанри, історію яких простежуємо на факультативних заняттях, уже знайомі учням з курсу V-VII класів, так само, як і твори багатьох письменників, включених до занять факультативу. Учні вже опанували й початкові навички аналізу тексту.

Важливим завданням учителя-словесника є виховання у школярів потреби в читанні високохудожньої класичної спадщини зарубіжної літератури.

Чи захопить книга учня, чи зануриться він у світ, створений художником, чи залишать його байдужим думки і почуття автора, а то й викличуть внутрішнє несприйняття - про це завжди думає вчитель, готуючи першу зустріч школяра з твором. Особливо це стосується великих за обсягом і складних епічних творів.

Одним із таких шедеврів є роман “Воскресение” яскравого представника російської класики, письменника, мислителя Лева Миколайовича Толстого, твір якого можна вивчати на факультативних заняттях із зарубіжної літератури в 10 класі загальноосвітньої школи.

Мета цього дослідження полягає у спробі запропонувати своє бачення системи організації навчальної діяльності учнів під час аналізу роману Л.М. Толстого “Воскресение” на факультативних заняттях у середній школі, створення методичної моделі вивчення роману.

Для досягнення мети необхідно розв'язати завдання - систематизувати форми шкільного вивчення роману Л.М. Толстого “Воскресение” на факультативних заняттях із зарубіжної літератури.

Питання своєрідності вивчення епічного твору на факультативах тією чи іншою мірою піднімаються в методичних та літературознавчих працях А.Н. Богданова, О.Ю. Богданової, В.Г. Маранцмана, Л.Ф. Мірошниченко, К.М. Сторчак, Ф.М. Штейнбука та ін. Проте в роботах зазначених авторів, на наш погляд, недостатньо уваги приділено розгляду на факультативних й гурткових заняттях саме епічних творів російської літератури, що й зумовило актуальність обраної теми.

Адже паралельно з вивченням у 10 класі програмового твору Л.М. Толстого “Анна Каренина” на факультативному занятті можна запропонувати й розгляд роману “Воскресение”.

Відомі різноманітні форми зв'язків між основним і факультативним курсом. Найпростіший, але далеко не завжди досяжний зв'язок - прямий, тематичний. У цьому разі, спираючись на історичний підхід до вивчення літератури (до особистості й творчості письменника, його неповторного й своєрідного художнього світу), корисним би стало факультативне знайомство з обома зазначеними творами до відповідних уроків з тим, щоб учасники факультативних занять на уроках могли виступити з повідомленнями або виразним читанням уривків роману “Воскресение” або з біографією письменника. Це дозволить розширити і конкретизувати уявлення учнів про “Анну Каренину” і про “Воскресение”: про романи в цілому, про їх загальну проблематику, про внутрішню єдність.

Непросто знайти наскрізний стрижень, який об'єднав би весь матеріал, що вивчається у класі та позакласно, в якусь цілісну систему. Серед варіантів може бути й такий. Зокрема в центр уваги можна поставити питання про специфіку та взаємодію героїв різних літературних творів Л.М. Толстого. Або основною можна зробити проблему традицій і новаторства Л.М. Толстого у сфері прози, проблему становлення, розвитку й утвердження у світовій літературі реалізму, його спадкоємних зв'язків з іншими літературними напрямами.

Учитель може спробувати зробити ці питання домінуючими і в ході вивчення основного курсу, де розкриваються провідні наукові поняття, пов'язані з теорією реалізму. Проте на факультативних заняттях саме така подача матеріалу не тільки отримує додатковий розвиток і поглиблення, а й змінює аспект її вивчення.

Факультативний курс надає широкий простір для різного роду зіставлень - і в межах одного жанру, і між творами різних родів та жанрів. Доречною може бути пропозиція встановити внутрішні зв'язки, що об'єднують усі розділи курсу (наприклад: “Поема” і “Лірика”, “Драма” і “Проза”).

Доцільно шукати зв'язки не лише в літературному матеріалі, що вивчається. Учасники факультативних занять можуть стати першими помічниками та асистентами на основних уроках. Крім повторення в класі (в доопрацьованому вигляді) кращих робіт, які готувалися для факультативних занять, можливо й виконання аналогічних завдань спеціально для уроків та консультування товаришів, які готують подібні роботи, їх рецензування, активна участь у їх обговоренні.

Для вивчення творів Л.М. Толстого на факультативі бажано застосовувати такі види роботи, які змусять учнів активно працювати, включатись у роботу, співпрацювати з учителем, переживати, тобто виявляти якості, необхідні для творчої діяльності. Доречними будуть нестандартні форми (мозковий штурм, ажурна пилка, сенкан, робота в групах, мандрівка, диспут тощо), заняття- дослідження (літературознавчі, психологічні, філософські, гендерні тощо).

Значно активізує діяльність школярів створення на нестандартних заняттях проблемних ситуацій, що стають можливими за умови володіння вчителем спеціальними методичними засобами:

Випереджальне домашнє завдання, що дозволяє поставити на занятті навчальні проблеми, до яких учні вже підійшли самостійно, зіткнувшись із труднощами у процесі виконання домашнього завдання.

Постановка попередніх завдань на занятті. Такі завдання ставлять перед учнями до вивчення нового матеріалу. Вони активізують увагу й мисленнєву діяльність учнів під час сприйняття нового матеріалу, роблять сприйняття цілеспрямованішим і підвищують інтерес до пізнання.

Використання життєвого досвіду учнів. Розуміння неточностей своїх уявлень викликає потребу в нових знаннях.

Розв'язання експериментальних і пізнавальних теоретичних задач. Така теоретична задача дозволяє учневі отримати нові знання й нові засоби пізнання.

Завдання з елементами дослідження. Вони необхідні учням для самостійного вирішення проблемних питань, викликають проблемні ситуації й залучають учнів до методів наукового дослідження.

Створення ситуації вибору. Така ситуація виникає в разі зіткнення кількох думок/поглядів.

Виконання практичних завдань. Проблемні ситуації виникають, коли учням пропонують виконати дії, які, на перший погляд, не викликають ускладнень.

Постановка проблемних питань та організація дискусій. Питання буде проблемним, якщо для учнів воно нове, цікаве й містить у собі суперечності [6, с. 186].

Наприклад, можна запропонувати розкрити проблематику роману “Воскресение”: кохання; взаємини між різними прошарками суспільства; місце людини в суспільстві; сенс буття; почуття обов'язку.

Знайомство з творчим доробком Л.М. Толстого на факультативних заняттях із зарубіжної літератури може здійснюватися в такій послідовності.

Перше заняття - вступне: тут мова йтиме про основні особливості зазначеного літературного роду або жанру, про провідні літературні напрями, які розглядатимуться, про наскрізні лінії всього розділу. На вступному занятті повторюються вже знайомі школярам відомості, накреслюються шляхи їх розширення, ставляться завдання, над розв'язанням яких належить розмірковувати надалі.

Наступний етап - вивчення основного матеріалу, а саме: знайомство з особистістю Л.М. Толстого і його творами, розгляд закономірностей розвитку романного жанру в творчості Л.М. Толстого.

На цьому етапі, аналізуючи роман “Воскресение”, можна провести евристичну бесіду, запропонувавши учням питання:

Які події покладено в основу роману “Воскресение”?

Яка будова твору? Що є основою сюжету?

За яким принципом можна поділити героїв роману?

Як пояснити вислів “торжество життя”?

Чи можна спостерігати “торжество життя” в романі “Воскресение”?

Доречним буде складання сюжетного ланцюжка за романом:

Катерина Маслова в камері в'язниці. Ретроспекція. Дитинство та юність жінки. Зустріч із Дмитром Нехлюдовим. Перше кохання. Смерть дитини. Дім терпимості. Життя Дмитра Нехлюдова. Суд. Зустріч з Катериною Масловою. Початок переродження душі князя. Вирок суду. Зустріч у в'язниці. Етап. Земля селянам. Любов Катерини до Сімонсона. Свобода від обіцянки. Помилування. Євангеліє.

Зацікавленість повинна викликати в учнів й інтерактивна вправа “Мозковий штурм”:

Чому автор назвав свій твір “Воскресение”?

Чи бачимо ми воскресіння в душах головних героїв роману?

Підсумовуючи процес засвоєння основного матеріалу, для обговорення можна запропонувати питання:

Що вплинуло на формування світогляду Л.М. Толстого?

Які риси характеризують світобачення митця?

Що для Л.М. Толстого слугувало джерелом натхнення?

Назвіть образи, які червоною ниткою пройшли через усю творчість письменника?

Останнє заняття - підсумкове. Мета його - приведення в систему накопичених знань і спостережень, усвідомлення учнями того, що відкрилося їм, із чим познайомилися, вивчаючи ті чи інші літературні явища. Доцільно планувати роботу над наступною темою, виокремлювати можливі зв'язки і паралелі між нею та вивченим розділом.

На цьому етапі можливе обговорення таких питань:

Де розгортаються драматичні події роману?

Назвіть головних героїв роману?

Знайдіть у тексті протиставлення різних картин побаченого.

Чи відбулося духовне переродження всіх героїв роману?

Який епізод роману справив на вас найбільш гнітюче враження?

Назвіть спільні риси Нехлюдова та самого автора роману, чи можна назвати деякі моменти у творі автобіографічними?

Багато вчителів дотримуються думки, що учень обов'язково має випробувати себе хоча б раз учасником колективної роботи, яка виконується групою учнів. Такого роду діяльність складається з різноманітних операцій, і кожен виконує ту з них, до якої він більше схильний, але загалом робота є результатом колективних зусиль.

Так, на певному етапі навчання плідною буде самостійна підготовка заочної екскурсії, наприклад, домом-музеєм Л.М. Толстого в Ясній Поляні, тематичної виставки, літературного вечора, читацької конференції. Із цією метою добирається матеріал, розподіляються ролі і обговорюється завчасно, як кожен виконуватиме своє завдання. Спершу ця робота здійснюється під керівництвом учителя, а потім - одного з учнів.

Деякі види діяльності можуть розтягнутися і на весь рік, тоді клас заздалегідь поділяється на малі групи: “біографів”, “архіваріусів”, “літературознавців”, “любителів творчості”, “колекціонерів”, “літописців” тощо, яким варто сформулювати теми і рекомендувати літературу для самостійного опрацювання.

“Колекціонери” - це ті учні, які захопляться якоюсь однією темою, одного роду матеріалом і збиратимуть його довший час. Особливий інтерес часто викликає краєзнавчий матеріал, місця, пов'язані з життям і діяльністю (у цьому разі Л.М. Толстого); іконографічний матеріал - портрети письменника і людей його оточення; роботи художників-ілюстраторів, сценічна історія його романів. Інших “колекціонерів захопить збирання книг наукового, публіцистичного плану про Л.М. Толстого; телевізійних роликів про його життя і творчість; екранізацій його творів тощо.

У кінці року, на підсумковому занятті, “колекціонери” оформляють виставки зібраного ними матеріалу і виступають у ролі коментаторів-екскурсоводів. Протягом року вони також, за потреби, надають свої колекції для того чи іншого заняття або уроку. Діяльність подібного роду дуже корисна, адже вона привчає до систематичної праці, розвиває навички наукової роботи і водночас носить суспільно корисний характер.

Робота “літописців” (їх можна назвати й “репортерами”) також корисна з багатьох поглядів. Вони ведуть постійний щоденник факультативних занять, фіксуючи все: удачі й невдачі, описуючи найбільш яскраві заняття і роботи окремих учнів, намагаючись при цьому надати своїм нотаткам живий, оригінальний характер. Записи ці стають надбанням усіх. Їх читають та обговорюють, вони заносяться в “Літопис факультативних занять”, який зберігатиметься в літературному кабінеті і стане в нагоді для планування подальшої роботи факультативу.

Також учням буде цікаво ознайомитися зі скупими відомостями про родовідне дерево давнього дворянського роду Толстих. Досліджуючи біографічні відомості про Л.М. Толстого та умови формування його світогляду, групі “біографів” слід акцентувати увагу й на тому, що 1844 року Лев Толстой був зарахований студентом розряду східної (арабсько-турецької) словесності. На вступних іспитах він, зокрема, показав відмінні результати з обов'язкової для вступу “турецько-татарської мови”. За результатами року не витримав перехідного іспиту і повинен був заново пройти програму першого курсу.

Щоб уникнути повного повторення курсу, він перейшов на юридичний факультет, на якому юнак пробув менше двох років, згодом залишивши навчання.

“Архіваріусам” варто дослідити спогади сучасників про Л.М. Толстого та його політичні й естетичні погляди. Щоб краще осягнути життєві принципи і світоглядні позиції письменника, на вступному занятті вводяться епізоди з особистого щоденника автора, який він вів упродовж всього життя.

Окремій групі школярів пропонується простежити дуалістичні відносини письменника з церквою, його філософські та педагогічні погляди тощо.

Групи дослідників упродовж вивчення роману слід залишити незмінними. Вивчаючи текстуально творчу спадщину Л.М. Толстого, вони додатково будуть готувати індивідуальні повідомлення в контексті окреслених проблем.

Учні по-різному сприймають епічні твори, які викликають суб'єктивні почуття та асоціації. Зокрема, щоб не зруйнувати перші почуття, що виникли в учнів під час сприйняття роману Л.М. Толстого “Воскресение”, важливо визначити систему методичних прийомів, яка забезпечить зацікавленість твором; передасть настрій, тему, ідею, якими пройнятий твір; відкриє почуття і переживання, роздуми автора, особливості його світосприйняття; допоможе визначити особливості композиції, збагнути ідею, головні мотиви, усвідомити, що таке головний герой, побачити письменника та зрозуміти його неповторне художнє слово; навчить раціонально читати епічні твори [1, с. 44].

Уважне прочитання твору, заглиблення в підтекст роману “Воскресение”, намагання зрозуміти авторську мову, її джерела, коди, символи, а також позицію самого автора, сприятиме успішному впливу на самосвідомість, життєву позицію дітей, формуванню духовно здорової людини, людини-гуманіста.

Отже, активні методичні пошуки нових шляхів прочитання та вивчення на шкільних факультативних заняттях творчості Л.М. Толстого тривають. Все ширше застосовуються новітні методичні досягнення та здобутки дидактики з метою оптимізації вивчення творчості російського письменника.

Факультативне заняття необхідно пов'язувати з уроком зарубіжної літератури у школі, доповнювати його. Водночас на факультативному занятті можна використовувати методи інтенсифікації навчального процесу: віртуальні подорожі музеєм Л.М. Толстого в Ясній Поляні, здійснювати театралізовані постановки його творів, здійснювати екскурсії до місць, які пов'язані з його життєвим та творчим шляхом.

Для розумнішого і багатограннішого впливу на учнів потрібна гнучка система шляхів вивчення, коли недоліки одного компенсуються перевагами іншого. Поєднання різних шляхів вивчення роману Л.М. Толстого “Воскресение” важливо і з погляду доцільної організації самостійного читання учнями великих творів. Крім того, важливо закласти підґрунтя для емоційно-образного сприйняття художнього твору і подальшого його аналітичного осмислення в широкому культурологічному контексті. Послідовне й цілеспрямоване застосування культурологічного аналізу забезпечує вдосконалення аналітичних здібностей учнів, відпрацювання вмінь самостійної роботи з текстом.

Розгляд на факультативних заняттях роману Л.М. Толстого “Воскресение” зумовить зацікавлення школярів монографічною темою, збагачення попередніх читацьких вражень, відпрацювання вмінь аналізувати прочитане в єдності змісту і форми, тексту і контексту, сюжетних і позасюжетних елементів; пробудить у них інтерес до особистості письменника і його творчості, актуалізує наявні мистецькі знання, творчі вміння, естетичний досвід читачів.

Важливо визначитися з педагогічною концепцією аналізу, обрати найбільш дієвий у навчально-виховному стосунку підхід до твору, що є перспективним шляхом удосконалення сучасного навчально-виховного процесу.

Література

1. Богданова О.Ю. Методика преподавания литературы / О.Ю. Богданова, С.А. Леонова, В.Ф. Чертова. - М.: Академ А, 1999. - 378 с.

2. Бузулан Г.В. Комплексне вивчення / Г.В. Бузулан // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2000. - № 9. - С. 50.

3. Зарубіжна література: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи / О.М. Ніколенко (керівник авторського колективу), К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://moagov.ua/content/ОсвптаЛ-06-2015-pшgrama-z!-zm!nami-(zambjzhmX1).pdf.

4. Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8-11 класи: [за загальною редакцією К.В. Таранік-Ткачук, І.П. Дворницької]. Книга 1. - Тернопіль: Мандрівець, 2011. - 204 с.

5. Концепція літературної освіти [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// osvita.ua/ legislation/Ser_osv/13508/.

6. Штейнбук Ф.М. Методика викладання зарубіжної літератури в школі / Ф.М. Штейнбук. - К.: Основа, 2007. - 316 с.

Размещено на Allbest.ru