Внесок українських учених вищих аграрних закладів освіти у розвиток птахівництва та підготовку кадрів за часи незалежності України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внесок українських учених вищих аграрних закладів освіти у розвиток птахівництва та підготовку кадрів за часи незалежності України

Мельник В.В.

Анотація

вищий аграрний заклад птахівництво

У статті проаналізовано діяльність кафедр вищих аграрних закладів освіти щодо забезпечення галузі птахівництва висококваліфікованими кадрами у незалежній Україні. Показано, що у Національному університеті біоресурсів і природокористування України було створено спеціалізовану кафедру птахівництва, яка здійснювала підготовку спеціалістів різних освітніх рівнів, а також провадила наукову роботу. Підготовку фахівців для галузі птахівництва в Україні здійснюють в межах спеціальності 204 - «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» як на рівні освітнього ступеня «Бакалавр», так і «Магістр». Підготовку за окремими магістерськими програмами з птахівництва здійснюють лише в деяких закладах, серед яких Національний університет біоресурсів і природокористування України, Білоцерківський національний аграрний університет, Миколаївський національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія та ін. Вагомий внесок у розвиток галузі птахівництва зробили наукові дослідження таких вчених вищих аграрних закладів освіти: В.І. Бесуліна, М.І. Сахацького, І.І. Ібатулліна, В.П. Бородая, В.П. Коваленка, Б.В. Рубана, М.М. Лемешевої, Ю.В. Бондаренка, Л.М. Степченко та інших.

Ключові слова: птахівництво, кафедра, підготовка кадрів, наукові дослідження, вищий аграрний заклад освіти

Abstract

Melnyk V.V.

Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

Kyiv, Ukraine

CONTRIBUTION OF UKRAINIAN SCIENTISTS OF HIGHER AGRICULTURAL INSTITUTIONS OF EDUCATION IN POULTRY FARMING DEVELOPMENT AND TRAINING FOR PERSONNEL IN PERIOD OF UKRAINE INDEPENDENCE

The article analyzes the activities of the departments of higher agricultural educational institutions in providing poultry industry with highly qualified personnel in independent Ukraine. It is shown that a specialized department of poultry farming was created at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, which trained specialists of different educational levels and carried out scientific work. Training of specialists for the poultry industry in Ukraine is carried out within the specialty 204 "Technology of production and processing of livestock products" both at the level of educational degree "Bachelor" and "Master". Training for separate master's programs in poultry is carried out only in some institutions, including the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, the Belotserkov National Agrarian University, the Mykolaiv National Agrarian University, Kharkiv State Zooveterinary Academy and others. Significant contribution to the development of the poultry industry has been made by scientific research of such scientists at higher agrarian educational institutions: V.I. Besulin, M.I. Sakhatskyi, I.I. Ibatullin, V.P. Borodai, V.P. Kovalenko, B.V. Ruban, M.M. Lemesheva, Yu.V. Bondarenko, L.M. Stepchenko and others.

Key words: poultry farming, department, training, scientific research, higher agricultural institution of education

За часи незалежності України галузь птахівництва зазнала як період занепаду, так і відновлення та подальшого розвитку. При цьому важливу роль у науковому забезпеченні птахівництва відігравав Інститут птахівництва Української академії аграрних наук. Його було реорганізовано і наразі дана установа має статус Державної дослідної станції птахівництва, яка підпорядковується Національній академії аграрних наук України [17, а 45-48]. Однак є значна кількість досліджень, присвячених вирішенню різних проблем, пов'язаних з виробництвом продукції птахівництва (розведення, селекції, годівлі, утримання, профілактики захворювань птиці та ін.), проведених вченими різних вищих навчальних закладів [4, 5, 6, 8, 9, 10, 12, 14, 23].

Видано бібліографічні покажчики наукових праць відомих учених, які працювали і працюють наразі у вищих навчальних закладах України, де представлено їхні біографічні дані та науковий доробок - підручники, навчальні посібники, монографії, наукові статті, рекомендації, патенти на винаходи та інше [13, 24, 25]. В окремих вузівських виданнях висвітлено історію кожної кафедри закладу і у ретроспективі наведено короткі відомості про співробітників та напрями їхньої наукової діяльності [7, 11]. У підручнику

«Птахівництво і технологія виробництва яєць і м'яса птиці» є розділ, який містить коротку інформацію з історії птахівництва в Україні і де наведено інформацію про внесок українських вчених у розвиток цієї галузі за часи незалежності країни [22]. На даний час ця інформація застаріла і потребує оновлення. Висвітлювалось питання і щодо розвитку птахівництва в Україні в період незалежності [17], однак при цьому не акцентовано увагу на підготовці кваліфікованих кадрів для галузі, яку здійснювали вищі навчальні заклади аграрної освіти.

У зв'язку з цим, метою нашого дослідження було проаналізувати та узагальнити результати наукової роботи українських вчених вищих аграрних закладів освіти незалежної України, спрямованих на забезпечення розвитку птахівництва та підготовку кадрів для цієї галузі.

Соціально-економічні і політичні зміни, які відбулись в Україні на початку 90-х років ХХ століття відбились і на розвитку галузі птахівництва. Проте вона залишалась однією з найперспективніших галузей тваринництва. У цей період в Україні виникла проблема щодо забезпечення галузі птахівництва науковими розробками з питань технології виробництва яєць і м'яса птиці, а також кваліфікованими кадрами. У зв'язку з цим, як структурний підрозділ Національного аграрного університету (наразі заклад має назву Національний університет біоресурсів і природокористування України) 1 квітня 1995 р. була створена кафедра птахівництва, за ініціативи Ольги Василівни Циганюк і Віталія Петровича Бородая та за підтримки ректора Дмитра Олексійовича Мельничука. Вона була першою кафедрою птахівництва, створеної за часи незалежності в Україні. Та на той час продовжувала діяльність кафедра птахівництва у Харківській державній зооветеринарній академії, яка була організована ще у 1943 році [11, с. 186].

На кафедрі птахівництва у Національному аграрному університеті на початку її створення працювали: завідувач кафедри, кандидат біологічних наук, генеральний директор держплемпатхозаводу «Поліський» Віталій Петрович Бородай; кандидат

сільськогосподарських наук, доцент Ольга Василівна Циганюк; кандидат біологічних наук, доцент Анатолій Іванович Вертійчук; асистент Вікторія Вікторівна Мельник. Упродовж 1996-2000 рр. під керівництвом В.П. Бородая співробітники кафедри виконували науково- дослідну роботу щодо створення спеціалізованих ліній м'ясних курей. У цей період було запроваджено спеціалізацію з птахівництва і студенти вивчали такі дисципліни як «Морфологія і фізіологія сільськогосподарських птахів», «Інкубація яєць та ембріологія», «Селекція

сільськогосподарських птахів», «Хвороби птахів», «Технологія виробництва яєць і м'яса птахів», «Технологія переробки продукції птахівництва». У 2000 році В.П. Бородай захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук на тему «Теоретичне обгрунтування і практична реалізація програм удосконалення птиці м'ясних кросів». З 2001 року на посаду доцента кафедри птахівництва було зараховано кандидата сільськогосподарських наук

Наталію Павлівну Пономаренко, яка за консультування В.П. Бородая у 2010 році захистила дисертацію на здобуття доктора сільськогосподарських наук «Теоретичне обґрунтування і методологія системи оцінювання курей яєчних кросів».

У 2002 році на кафедрі засновано науково- виробничий журнал «Сучасне птахівництво». Головний редактор і засновник журналу - доктор сільськогосподарських наук, професор

В.П. Бородай. У журналі публікуються наукові статті з різних напрямів галузі птахівництва, надаються рекомендації щодо впровадження наукових розробок у виробничий процес, представлена інформація про провідні птахівничі підприємства країни, сучасні технології галузі, надаються поради фермерам та птахівникам - аматорам. Провідні теми журналу: технологія виробництва продукції птахівництва, годівля птиці, селекція, племінна робота, ветеринарія, декоративні птахи, сільський двір, нетрадиційне птахівництво. Журнал включено до переліку фахових видань за сільськогосподарськими, а потім - і за ветеринарними науками.

Упродовж 1996-2012 рр. під науковим керівництвом В.П. Бородая співробітники кафедри виконували науково-дослідну роботу за такими темами: «Створення спеціалізованої материнської лінії батьківської форми м'ясних курей» (19962000); «Дослідити вплив паратипових факторів на ембріогенез та якість м'яса курей різних кросів» (2001-2005); «Обгрунтувати та розробити методи підвищення реалізації генетичного потенціалу курей яєчних кросів» (2006-2008); «Дослідити показники якості і безпеки продукції, отриманої від курей різного напряму продуктивності, і встановити їх відповідність стандартам ЄС» (20042006); «Розробити систему комплексної оцінки технологій виробництва і контролю якості продукції птахівництва» (2007-2009); «Розробити технологічні прийоми підвищення продуктивності перепелів різних порід» (2009-2011); «Вивчити генетичну структуру популяцій курей яєчного напряму продуктивності із застосуванням мікросателітних маркерів» (2010-2012) [20, с. 219].

Кафедра птахівництва з 2013 року була двічі реорганізована, змінювали її назву і наразі це кафедра технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві. На кафедрі викладають дисципліни не лише з птахівництва. Готують спеціалістів освітніх ступенів «Бакалавр» і «Магістр», наразі діє магістерська програма «Сучасні технології промислового птахівництва», яка забезпечує підготовку висококваліфікованих фахівців для галузі птахівництва України.

Важливим внеском у підготовку спеціалістів для галузі птахівництва є видані підручник «Технологія виробництва продукції птахівництва» (2006) і практикум «Технологія виробництва продукції птахівництва» (2013) [28, 29]. Авторами підручника є співробітники, які на той час працювали викладачами на кафедрі птахівництва (Бородай В.П., Сахацький М.І., Вертійчук А.І.,

Мельник В.В., Пономаренко Н.П., Базиволяк С.М., Краснощок В.Г.), а практикум підготовлений у співавторстві з викладачами інших вищих навчальних закладів - наразі Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (Похил О.М., Солоха Д.Й.), Херсонського державного аграрного університету (Коваленко В.П.) і Миколаївського національного аграрного університету (Патрєва Л.С.).

Слід відмітити і внесок у розвиток галузі птахівництва та підготовку кадрів доктора біологічних наук, академіка Національної аграрної академії наук України, професора Миколи Івановича Сахацького, який у період 1988-2003 рр. очолював Інститут птахівництва Української академії аграрних наук, а надалі перейшов працювати до Національного аграрного університету професором кафедри птахівництва. Він продовжує працювати в Національному університеті біоресурсів і природокористування України і наразі є завідувачем кафедри біології тварин. Проводить підготовку аспірантів, а його наукова робота спрямована на удосконалення технології утримання птиці тощо.

У Національному університеті біоресурсів і природокористування України на кафедрі годівлі тварин і технології кормів ім. П.Д. Пшеничного під керівництвом академіка НААН України Ільдуса Ібатулловича Ібатулліна проведено чисельні дослідження з оптимізації нормованої годівлі птиці різних видів. Дослідження учнів його наукової школи (Сичов М.Ю., Отченашко В.В., Кривенок М.Я, Ястребов К.Ю.,

Слобдодянюк Н.М., Зламанюк Л.М., Ільчук І.І., Кондратюк В.М., Баланчук І.М., Голубєв М.І. та ін.) зробили значний внесок у вирішення проблем щодо годівлі птиці [16, с. 199-201].

Дисципліна «Технологія виробництва продукції птахівництва» є складовою фахової підготовки студентів за спеціальністю 204 - «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». За цією спеціальністю в Україні крім Національного університету біоресурсів і природокористування України здійснюють підготовку більше десяти вищих навчальних закладів IV рівня акредитації, а саме: Білоцерківський національний аграрний університет, Вінницький національний аграрний університет, Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет, Житомирський національний агроекологічний університет, Луганський національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнології ім. Гжицького, Миколаївський національний аграрний університет, Одеський державний аграрний університет, Подільський державний аграрно- технічний університет, Полтавська державна аграрна академія, Сумський національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія, Херсонський державний аграрний університет.

Серед перелічених закладів лише у деяких здійснюють підготовку студентів за магістерської програмою з птахівництва, як у Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Передусім слід відмітити Харківську державну зооветеринарну академію, де було організовано кафедру птахівництва ще у 1943 році. На кафедрі було створено наукову школу, засновником якої є П.Ю. Божко, традиції якої продовжувала М.М. Лемешева. У період 1991-2016 рр. у різні роки дисципліну з птахівництва викладали доценти З.Ф. Якименко, Б.В. Рубан, професори В.О. Бреславець і М.М. Лемешева та ін. [11, с. 186-187]. У 2002 році Б.Ф. Рубан видав навчальний посібник «Птахи і птахівництво», а М.М. Лемешева - книгу «Годівля сільськогосподарської птиці», які призначені для студентів, аспірантів, спеціалістів галузі птахівництва та ін. [27, 15].

У Білоцерківському Національному аграрному університеті (на початку 90-х років заклад називався Білоцерківський державний сільськогосподарський інститут) у період 1985-2011 рр. очолював кафедру дрібного тваринництва доктор біологічних наук Віктор Іванович Бесулін (1939-2017). З середини 2000-х кафедра дрібного тваринництва зазнавала структурні зміни і мала різні назви та з 2014 року - це кафедра технології виробництва продукції птахівництва та свинарства [1]. Слід відмітити, що В.І. Бесулін упродовж 1971-1985 рр. працював в Українському науково-дослідному інституті птахівництва на посаді завідувача лабораторії біології відтворення птиці [3, с. 39-41]. А тому і подальша його наукова діяльність була присвячена дослідженням з птахівництва. У 2003 році за редакції В.І. Бесуліна вийшов підручник «Птахівництво і технологія виробництва яєць та м'яса птиці», авторами якого є колектив вчених із різних навчальних закладів: В.І. Бесулін,

В.І. Гужва, С.М Куцак, В.П. Коваленко, В.П. Бородай [22]. Наразі кафедру очолює кандидат біологічних наук, доцент Петро Михайлович Каркач. Під його керівництвом провадиться наукова робота, яка спрямована на вивчення альтернативних систем утримання курей, удосконалення і впровадження ресурсозберігаючих режимів та джерел освітлення пташників, удосконалення технології утримання молодняку та дорослих індиків й інше. На кафедрі здійснюють підготовку студентів освітнього ступеня «Магістр» за магістерською програмою «Енерго- та ресурсозберігаючі технології виробництва яєць та м'яса сільськогосподарської птиці».

Аналізуючи внесок учених Херсонського державного аграрного університету у досліджуваний період слід згадати видатного вченого в галузі розведення і селекції тварин (і птиці зокрема), доктора сільськогосподарських наук, член-кореспондента Національної академії аграрних наук України, професора Віталія Петровича Коваленка (1940-2011), який працював у даному закладі з 1981 року і до останніх днів свого життя. Під його керівництвом і консультуванням захищено 8 докторських дисертацій і 49 кандидатських. Зокрема як кандидатську, так і докторську дисертації захистив В.В. Дєбров, який продовжує працювати у цьому закладі. Доктор сільськогосподарських наук, професор Валерій Васильович Дєбров підготував п'ять кандидатів наук і останнім часом тематика його науково- дослідної роботи спрямована на удосконалення методів оцінки і відбору при формуванні високопродуктивних стад птиці яєчних кросів. Ученицею В.П. Коваленка є і О.В. Ведмеденко, яка захистила кандидатську дисертацію «Ефективність використання родинних форм різних кросів для створення курей м'ясо-яєчного напряму продуктивності» і наразі є завідувачкою кафедри технології виробництва продукції тваринництва, на якій забезпечують викладання дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» [13, с. 46; 32]. За консультування В.П. Коваленка докторську дисертацію «Удосконалення методів селекції птиці м'ясного типу» захистила Людмила Семенівна Патрєва. На даний час вона очолює кафедру птахівництва, якості та безпечності продукції у Миколаївському національному аграрному університеті, яку було створено у 2012 році і де здійснюють підготовку студентів освітнього ступеня «Бакалавр», забезпечуючи викладання дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва», а також дисциплін «Інкубація яєць», «Виробництво харчових яєць» і «Виробництво м'яса сільськогосподарської птиці» з магістерської програми з птахівництва.

Добре відомо у колі вчених (і не лише в Україні) ім'я доктора сільськогосподарських наук, професора А.І. Свєженцова, який у 1991-1955 рр. працював завідувачем кафедри годівлі сільськогосподарських тварин у Кримському сільськогосподарському інституті, а впродовж 1995-2005 рр. - у Дніпропетровському аграрному університеті (назва закладу на той час). Серед напрямів досліджень з годівлі

сільськогосподарських тварин низка його наукових робіт присвячена птахівництву. Під його керівництвом проведено наукові дослідження щодо використання в годівлі курей-несучок гірчичної макухи, гумату калію, ферментного препарату, гемоглобінового порошку і мармурової крихти, кормових добавок мікробіологічного походження та інші [24, с. 6, 86-88]. О.І. Мусіч під керівництвом А.І. Свєженцова провела дослідження і показала доцільність використання в годівлі курей-несучок каротиноїдних дріжджів та препарату «Сел-Плекс» [18, с. 203-207]. У Дніпропетровському державний аграрно-економічний університеті професор Лілія Михайлівна Степченко (завідувач кафедри фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин) з 2002 року очолює наукову школу «Застосування гумінових речовин у сільському господарстві», засновницею якої у 1959 році була Лідія Асенівна Христєва [25, с. 14,]. Під керівництвом Л.М. Степченко проведено низку досліджень про використання в раціоні птиці різних видів препаратів гумінової природи [25, с. 130-146].

У Львівській національній академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького вивчення дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» забезпечує кафедра технології виробництва і переробки продукції дрібних тварин. Наукова робота вчених цього закладу за часи незалежності України також спрямована і на вирішення проблем у галузі птахівництва. Так, В.М. Гунчак провів дослідження і встановив, що за умов наявності в кормі високого рівня нітратів у курчат-бройлерів настає скритий токсикоз, а аскорбінова кислота, при додаванні її до комбікорму, запобігає даному явищу [9, с. 232-234]. Під керівництвом Я.І. Кириліва Л.М. Фіялович проводила дослідження щодо ефективності використання у годівлі племінних гусей нетрадиційних добавок [30, с. 261-264].

Г.А. Паскевич досліджувала генетичну структуру кросів яєчних курей [21, с. 89-95].

У Сумському національному університеті підготовку фахівців з птахівництва освітніх ступенів «Бакалавр» і «Магістр» у рамках спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва здійснюють на кафедрі спеціальної зоотехнії. Вчені даного університету провадять і наукову роботу з різних напрямів у птахівництві. Так, з 2010 року кафедру технології кормів і годівлі тварин очолює доктор біологічних наук, професор Юрій Васильович Бондаренко. Слід відмітити, що він тривалий час працював в Інституті птахівництва Української академії аграрних наук, і у 1995 році захистив докторську дисертацію «Генетичні основи виведення та використання аутосексної птиці». Ю.В. Бондаренко є провідним спеціалістом в Україні з генетики птиці. Вперше запропонував спосіб прогнозування гетерозису в яєчному птахівництві, що надає можливість проводити вибір батьківських і материнських форм без попередніх схрещувань ліній. Розробив генетичні основи і методичні прийоми виведення аутосексних ліній і комбінацій сільськогосподарської птиці. За його безпосередньої участі створено кілька ліній та комбінацій яєчних курей, качок і гусей, які дозволяють з точність 97-100% визначити стать добового молодняку за забарвленням пуху або швидкістю росту оперення [3, с. 60-61]. Останніми роками його наукова діяльність спрямована на вивчення спадкових аномалій розвитку сільськогосподарської птиці. У Сумському національному університеті вчені тривалий час вирішували проблеми щодо захисту здоров'я птиці. Так, Т.І. Фотіна, А.І. Фотін, О.О. Міланко, В.В Коптєв вивчали роль сероварів сальмонел в етіології сальмонельозу птиці та їх вплив на якість продукції птахівництва [31, с. 469-474].

Ю.Є. Дворська довела, що для зниження негативного впливу мікотоксинів кормів на здоров'я і продуктивність птиці необхідно застосовувати адсорбенти - непоживні речовини з великою молекулярною масою, які, потрапляючи до шлунково-кишкового тракту, здатні зв'язувати мікотоксини, а надалі утворений комплекс, виводиться з організму з послідом. Завдяки цьому не відбувається всмоктування мікотоксинів у кишечнику і нівелюється їхній негативний вплив на організм птиці [10, с. 299-302].

Крім забезпечення викладання дисципліни «Технологія виробництва продукції птахівництва» наукові дослідження з птахівництва провадять вчені і у Подільському державному аграрно - технічному університеті: Н.В. Пустова [26],

Т.М. Приліпко, В.О. Кадиш, Ю.В. Костецька [23, с. 104-110] та ін. У Вінницькому національному аграрному університеті - Л.Л. Царук, Н.А. Бережнюк [33, с. 111-117] та ін.

Висновки

У 90-х років ХХ століття у незалежній Україні виникла потреба у забезпеченні галузі птахівництва (у зв'язку з необхідністю її інтенсивного розвитку) висококваліфікованими кадрами, а тому, у Національному університеті біоресурсів і природокористування України у 1995 р. була створена кафедра птахівництва. Вона зазнала структурних змін лише у 2013 році і певний період була єдиною спеціалізованою кафедрою в Україні, де викладали лише дисципліни з птахівництва для підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.

Підготовку фахівців для галузі птахівництва в Україні за спеціальністю 204 - «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» як на рівні освітнього ступеня «Бакалавр», так і «Магістр». Підготовку за окремими магістерськими програмами з птахівництва забезпечують лише в деяких закладах, серед яких Національний університет біоресурсів і природокористування України, Білоцерківський національний аграрний університет, Миколаївський національний аграрний університет, Харківська державна зооветеринарна академія та ін. Однак у вищих аграрних закладах освіти не лише здійснювали підготовку кадрів для галузі, а й провадили фундаментальні і прикладні наукові дослідження з розведення і селекції, годівлі птиці, удосконалення технологій виробництва яєць та м'яса й інші. Вагомий внесок у розвиток галузі птахівництва зробили наукові дослідження таких вчених: В.І. Бесуліна, М.І. Сахацького, І. Ібатулліна, В.П. Бородая, В.П. Коваленка, Б.В. Рубана, М.М. Лемешевої, Ю.В. Бондаренка, А.І. Свєженцова, Л.М. Степченко та інших.

Список літератури

1. Білоцерківський Національний аграрний університет [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://btsau. edu.ua/uk/content/profesorsko - vykladackyy-sklad-kafedry-tehnologiyi-vyrobnyctva- produkciyi-ptahivnyctva-ta (дата звернення: 09.06.2019).

2. Блюсюк С.М., Бучковська В.І., Євстафієва Ю.М., Харкавлюк В.І. Ефективність використання кормового концентрату «Живина» при вирощуванні курчат-бройлерів // Збірник наукових праць ПДАТУ. Кам'янець-Подільський, 2016. Вип. 24. Ч. 1. С. 12-17.

3. Вчені у галузі тваринництва /за наук. ред.. Богданова Г.О, Бурката В.П. Київ: Аграрна наука, 1999. Кн. 2. 423 с. (Серія: «Укр. вчені-аграрії ХХ ст.», Кн.2).

4. Бількевич В.В., Дяченко Л.С. Ріст, конверсія корму та економічна ефективність вирощування курчат-бройлерів за різного терміну згодовування препарату НуПро //Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2010. Вип. 66. С. 149-155.

5. Бородай В.П., Вертійчук А.І., Мельник В.В. Вплив фітопрепаратів на продуктивність і якість тушок бройлерів //Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2005. Вип. 57. С. 147-149.

6. Бородай В.П. Теорія і практика удосконалення птиці м'ясних кросів: монографія. Херсон:Айлант, 1998. 100 с.

7. Власенко В.М., Молоцький М.Я., Павловський Ю.О., Кашкін Б.Й. Білоцерківський державний сільськогосподарський інститут: 75 років: минуле і сучасність. Київ: Урожай, 1995. 272 с.

8. Гладка Н.І. Вплив препарату вермикультури на вікові зміни альдолази в печінці курчат- бройлерів // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2004. Вип. 55. С. 223-225.

9. Гунчак В.М. Профілактична дія аскорбінової кислоти при наявності нітратів у кормі курчат // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2004. Вип. 55. С. 232-234.

10. Дворская Ю.Е. Микотоксины в кормах: как уберечь птицу? // Птахівнитцво: між від. темат. наук. зб. 2010. Вип. 66. С. 299-302.

11. Історія Харківської державної зооветеринарної академії: 155 років /ред. кол.: В.О. Головко та ін. Харків: Золоті сторінки, 2006. 500 с.

12. Коваленко В.П., Остапенко В.І. Принципи системного аналізу генофондних популяцій сільськогосподарської птиці //Таврійський науковий вісник: наук. ж-л. Херсон: Айлант, 2008. Вип. 57. С. 60-66.

13. Коваленко Віталій Петрович - вчений- генетик (до 70-річчя від дня народження): бібліограф. покажч. наук. праць за 1985-2008 роки /укл. Ушкаренко В.О. та ін. Херсон: ХДУ, 67 с. (Серія: Бібліографія діячів сільськогосподарської наук України. Вип. 8).

14. Лемешева М.М. Еффективное использование ячменя в кормлении яичных кур при высокой теампературе в птичнике // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2005. Вип. 57. С. 189-196.

15. Лемешева М.М. Кормление сельскохозяйственной птицы. Сумы: Слобожанщина, 2003. 152 с.

16. Людина високого інтелекту та нестримної енергії: до 70-річчя від дня народження академіка НААН Ібатулліна Ільдуса Ібатулловича /за заг. ред.

С.М. Ніколаєнка. К.: Аграр. наука, 2016. 208 с.

17. Melnyk V. Development of poultry farming of Ukraine in the period of independence // Sciences of Europe. 2019. № 40(40). Vol. 3. P. 45-48.

18. Мусіч О.І. Використання каротиноїдних дріжджів та Сел-Плексу в годівлі курей-несучок //Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2005. Вип. 57. С. 203-207.

19. Міколаївський національний аграрний університет. Кафедра птахівництва, якості та безпечності продукції [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.mnau.edu.ua/ua/02_02_04_05.html (дата звернення: 10.06.2019).

20. Одеський державний аграрний університет: історичне презентаційне видання. Київ: ТОВ «Видавництво» БАРМИ», 2018. 279 с.

21. Паскевич Г.А. Козенко О.В. Порівняльна імуногенетична характеристика вітчизняних і зарубіжних кросів яєчних курей // Наук. вісник ЛНУВМ та БТ ім. С.З. Ґжицького. Львів, 2016. Т. 18, № 1 (65). Ч. 3. С. 89-95.

22. Птахівництво і технологія виробництва яєць і м'яса птиці: підруч. /за ред. В.І. Бесуліна. Біла Церква, 2003. 448 с.

23. Приліпко ТМ., Кадиш В.О., Костецька Ю.В. Продуктивність курчат-бройлерів за різних режимів освітлення // Аграрна наука та харчові технології. 2015. Вип. 1. С. 104-110.

24. Професор Свєженцов Анатолій Іванович: бібліогр. покажч. наук. праць за 1968-207 роки /наук. ред.. Піщан С.Г. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2016. (Серія: Бібліографія вчених-аграріїв ДДАЕУ. Вип. 5).

25. Професор Степченко Лілія Михайлівна: бібліограф. покажчик наук. праць за 1972-2012 роки Херсон: Олді-плюс, 2012. (Серія: Бібліографія вчених-аграріїв України. Книга 47).

26. Пустова Н.В. Селекційно-генетичні та біологічні особливості курей різної селекції: монографія /за ред. Сірацького Й.З., Федорович Є.І. Київ: Люксар, 2009. 152 с.

27. Рубан Б.В. Птицы и птицеводство: учебн. пособ. Харьков: Эспада, 2002. 520 с.

28. Технологія виробництва продукції птахівництва: підруч. / Бородай В.П. та ін. Вінниця: Нова книга, 2006. 360 с.

29. Технологія виробництва продукції птахівництва: навч. посібник /Бородай В.П. та ін. К.: Агроосвіта, 2013. 272 с.

30. Фіялович Л.М., Кирилів Я.І. Ефективність використання у годівлі племінних гусей нетрадиційних добавок // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. 2016. Т. 18, № 2(67). С. 261 - 264.

31. Фотіна Т.І, Фотін А.І., Міланко О.О., Коптєв В.В. Роль різних сероварів сальмонел в етіології сальмонельозу птиці та їх вплив на якість продукції птахівництва // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. 2005. Вип. 57. С. 469-474.

32. Херсонський державний аграрний університет. Кафедра технології виробництва продукції тваринництва [Електронний ресурс].

33. Царук Л.Л. Бережнюк Н.А., Чорнолата Л.П. Баланс мінеральних речовин у організмі курчат- бройлерів //Аграрна наука та харчові технології. 2017. Вип. 2(96). С. 111-117.

Размещено на Allbest.ru