Навчання використання лінгвальних характеристик у науковому тексті в процесі писемного мовлення студентів-філологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчання використання лінгвальних характеристик у науковому тексті в процесі писемного мовлення студентів-філологів

Свиридюк В.П.

Київський національний лінгвістичний університет

Стаття присвячена пошуку шляхів оптимізації розвитку навичок писемного мовлення студентів-філологів німецькою мовою. У статті представлено лінгвістичні характеристики реферату як наукового тексту.

Ключові слова: навчання письма, тексти як джерело інформації, реферат, лінгвістичні характеристики, клішовані звороти, структура реферату, лінгвосоціокультурні особливості реферату німецькою мовою.

The article is devoted to finding ways to optimize the development of writing skills students philologists. The article presents the linguistic characteristics of the essay as a scientific text.

Keywords: teaching writing, texts as a source of information, abstract, linguistic characteristics of the essay, linguosociocultural features of the essay in German.

На сучасному етапі навчання іноземної мови (ІМ) письмо відіграє одну з важливих ролей, презентуючи загалом інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно нероздільно пов'язане. Навчання ІМ виражається не просто у практичному володінні ІМ, а й у вмінні використовувати цю мову в реальній міжкультурній комунікації, тобто у формуванні іншомовної комунікативної компетентності в сукупності її компонентів: мовної, мовленнєвої, соціокультурної, професійної та навчальної.

Відповідно до Типової програми з німецької мови студенти 3 курсу мовних спеціальностей повинні вміти письмово висвітлювати актуальні питання з фахових дисциплін, тому навчання повинно носити професійно-орієтований характер [1, c. 125]. Студенти мають навчитися укладати вторинні наукові тексти, одним із яких є реферат. Оскільки середній ступінь навчання вищого навчального закладу передбачає оволодіння теоретичними основами з філологічних дисциплін, то студентам необхідно вміти реферувати наукову літературу із цього напряму. Процес навчання написання реферату пов'язаний безпосередньо з читанням фахової літератури та використанням її в самостійному формуванні іншомовних писемномовленнєвих навичок і вмінь. Завдяки рецептивній та продуктивній мовленнєвій діяльності студенти будуть аналізувати семантико-стилістичну структуру тексту німецькою мовою, враховуючи лінгвосоціокультурні особливості наукового тексту, доповнювати та розширювати діапазон володіння іноземною мовою у професійно спрямованій навчально-пізнавальній діяльності.

Мета цієї статті - розглянути використання лінгвальних характеристик реферату як вторинного наукового тексту в процесі навчання академічного письма студентів-філологів.

На основі загальновідомих положень щодо мовних та мовленнєвих характеристик наукового тексту ми можемо виокремити лінгвістичні ознаки реферату німецькою мовою як жанру академічного письма.

Загальна характеристика наукового тексту, з одного боку, полягає в структурованій організованості: рівень речення, надфразова єдність (абзац), текст; з другого боку - його тема- рематична структура [3]. А.А. Вейзе зазначає, що абзац у науковій літературі відображає понадфразову єдність. Тому є підстави говорити, що навчання написання реферату буде вимагати вміння формулювати саме абзац.

Наведемо деякі визначення реферату як комунікативної одиниці, наявні в науковій літературі, з метою їх урахування у процесі розроблення методики навчання написання реферату.

Відповідно до визначення, яке дається в лінгвістичному словнику, реферат як жанр писемного мовлення - це вид письмового повідомлення, вторинний документ, отриманий у результаті переробки текстів-першоджерел. Це текст, який передає основну інформацію оригіналу у згорнутому вигляді [8, c. 247].

В.А. Бухбіндер характеризує реферат як стисле викладення основної інформації первинного документа, яке зберігає семантичну цілісність першоджерела. Реферат, як констатує далі автор, повинен замінити першоджерело з метою економії часу для читання [9, c. 258]. М.П. Брандес [2, c. 133] пояснює, що реферат відповідає на питання: “Яка інформація міститься у першоджерелі?”. Далі вона дає визначення реферату, яке також характеризує його як вторинний текст, “отличающийся постоянством структуры и предназначенный для выполнения разнообразных информационных функций при использовании его читателями разных категорий“ [9, c. 258].

Отже, з наведених вище визначень, ми бачимо, що реферат - це вторинний науковий текст, мета якого проінформувати читача про дослідження науковців у певній галузі науки. Такий текст має свої мовні, мовленнєві та позамовні характеристики щодо подачі та оформлення інформації в контексті комунікативної діяльності продуцента та реципієнта.

Аналіз лінгвістичної літератури дозволяє констатувати, що лексична система наукової мови характеризується наявністю в ній високочастотних лексичних одиниць, які характеризуються інформативністю.

У рефераті вживається така сама лексика, як і в первинному науковому тексті. Завдяки вживанню абстрактної лексики, використанню великої кількості термінів та стабільності структури написання, наявності фактичних даних текст реферату дозволяє фактографічно передавати зміст первинного документа. Лексичний склад допомагає подати зазначену в оригіналі інформацію об'єктивно, однозначно та стисло. Багато речень, сформульованих у номінативному стилі, нейтральність, об'єктивність референта, відсутність емоційного забарвлення, аргументованість фактів виокремлюють стилістичні засоби зв'язку реферату. Аналіз наукових текстів показує характерний для них регресивний зв'язок, тобто наступне речення пояснює або уточнює попереднє. Такий зв'язок у тексті має семантичний характер [5].

ТІ. Ковальчук виокремлює такі лінгвальні характеристики реферату:

- уживання простих поширених речень, неозначено-особових та безособових форм;

- використання пасивних конструкцій;

- уживання дійсного способу;

- використання субстантивованих дієслів [5].

Важливу роль в укладанні реферату відіграє жанрова належність, яка визначається сукупністю цілісного утворення семантико-структурного характеру, носієм якого є відповідна композиційно- мовленнєва форма [9, c. 158; 6].

Викладення змісту першоджерела в рефераті простими поширеними реченнями сприяє швидкому та адекватному розумінню тексту. Неозначено-особові або безособові форми, а також пасивні конструкції речень дозволяють читачеві зосередити увагу саме на фактах і підсилити інформаційно-довідкову роль реферату. Але в разі, коли референт не може обійтися без складного речення для обгрунтування гіпотези або причини, то речення має бути негроміздким і легкозрозумілим. Для опрацювання методики навчання написання реферату важливо звернути увагу на те, що, як зазначає В. А. Бухбіндер, матеріал реферату викладається некритично, тобто з позицій автора вихідного тексту, і тому не містить елементів інтерпретації та оцінки [5].

Щодо зовнішньої структури реферату, то вона містить титульну сторінку, на якій формулюється в номінативному стилі тема. Наступним є план, який також формулююється за допомогою номінативних речень. Крім цього, у рефераті є бібліографічна частина, де згідно із зазначеними вимогами дається перелік використаної літератури.

Спираючись на дослідження фахівців [3, c.41; 6], а також беручи до уваги власний лінгвальний аналіз рефератів німецькою мовою, ми можемо констатувати, що реферат має шість частин композиційної організації, що дозволяє гармонійно розподілити інформаційне навантаження.

Так, інформація реферату починається на титульній сторінці, на якій зазначено тему, на основі чого можна зробити попередні висновки щодо предмета повідомлення. Наступним інформаційним джерелом є план реферату, з якого реципієнт може довідатися про ключові моменти інформації, що буде викладена в тексті реферату.

Щодо логічної послідовності викладення інформації реферованого першоджерела, то реферат, як і більшість жанрів, має вступну частину, експозицію, основну та заключну частини. Важливим у написанні тексту реферату, зокрема в зазначених частинах, є те, що вони гармонійно поєднуються між собою завдяки темі, у якій пропонується низка окремих питань.

Завершує реферат список літератури, яка була використана у процесі укладання тексту реферату. Таким чином, виклад інформації в рефераті має дедуктивно-індуктивний характер. Спочатку формулюється думка, тема, яка, як правило, закладена в заголовок, далі наводяться факти, приклади, які її розкривають. Підсумовують викладену інформацію висновки.

Щодо побудови абзацу, а потім тексту, то продуцент повинен володіти певними мовними та мовленнєвими засобами, характерними для реферату. Цілісність композиційної структури забезпечує внутрішня логічна структура тексту. Логічний рух думки допомагає сформулювати низку речень у послідовності, визначеній правилами формальної логіки. Цілісність тексту забезпечує також тема-рематичний зв'язок, який виявляється в паралельному, ланцюговому або змішаному поєднанні речень. Специфіка зв'язності речень у рефераті будується на використанні лексичних, граматичних та стилістичних засобів. Наприклад, лексичні засоби передбачають уживання повторення термінів із значенням, які їх розширюють; сининімічне повторення термінів. У дотриманні цілісності вторинного наукового тексту велику роль відіграють такі лінгвістичні елементи, як клішовані звороти, які показують хід думки продуцента, а також характеризують реферат як вторинний науковий текст.

На основі аналізу більше ста публікацій та рефератів німецькою мовою ми дібрали ряд виразів, які можуть бути застосовані в написанні реферату. Так, у вступі реферату вживаються переважно такі клішовані звороти, як:

In unserem Beitrag/Referat haben wir vor,

Im Mittelpunkt/Zentrum der Arbeit ist es

Die Zielsetzung dieser Arbeit ist es,

Verfolgen wir denFragestellungen

In unserem Beitrag mцchten wirbetrachten.

Die analysierten literarischen Quellen zeigen, dass ... Die Analyse der Quellen vonzeigt, dass ..

Diese Beobachtungen kцnnen im Raferat analysiert werden.

Вступ реферату має зацікавити читача, повідомити йому про головні питання, які будуть висвітлені в основній частині тексту. Крім того, із перших рядків реферату реципієнт довідується про першоджерела, авторів яких доцільно зазначити у вступній частині. Принципово важливо узгодження виокремлених питань / проблем із планом реферату.

Основна частина реферату є найбагатшою на засоби, що забезпечують цілісність тексту, оскільки тут читач може спостерігати за перебігом інформації відповідно до першоджерел у контексті зазначеної теми. Опис фактів, повідомлення щодо дослідженої проблеми в певній галузі науки, об'єктивне пред'явлення інформації автора першоджерела потребують відповідних клішованих зворотів, вставних слів та речень. Продемонструємо деякі з них на прикладах.

Weiter zeigen die literarischen Quellen, dass

Die Verfasser fьhren viele Beispiele an,

Es sei betont, dass

Man muss die Aufmerksamkeit auflenken.

Zu beobachten ist auch, dass

Der Autor geht davon aus, dass

Daraus geht hervor, dass

Man muss auf... eingehen,

Man kann dazu ergдnzen, dass....

Diese zeichnet sich aus durch:

Nun stellt man fest,

Es folgen Beispiele fьr die Arten/ dafьr.

Der Grund liegt darin, dass

Als Fazit ihrer Bestandsaufnahme heben die Autoren hervor, dass ...

В основній частині реферату продуцент здебільшого порівнює дослідження, думки авторів вихідних публікацій. Тому в цій частині доцільно вживати такі вирази, які підкреслюють діяльність того, хто пише, щодо порівняння думок авторів першоджерел. Наприклад:

Viel konkreter bestimmt diese ErscheinungEr sagt, dass

Sehr viel gemдЯiger formuliert, wenn er sagt, dass

Der Autor fьhrt Beispiele an.

Der Autor machte deutlich, dass

Заключна частина реферату, як і вступ, також важлива своєю інформативністю. Той, хто пише, повинен у цій частині показати читачеві, що було описано, які питання були висвітлені в рефераті. Щодо логіки завершеності тексту реферату, то тут доцільно теж використовувати відповідні вирази. Завершуючи реферат, продуцент формулює речення за допомогою таких клішованих зворотів:

Zusammenfassend lдsst sich sagen/feststellen, dass

Im Rahmen dieses Beitrages/ Referates haben wir gezeigt,

Im Rahmen dieser Arbeit wurdeangedeutet.

Aufgrund der Analyse der Quellen von ... kommen wir zu folgenden Schlьssen:

Als Ergebnis der Beschreibung/Beobachtung kann gezeigt werden, dass

Mithilfe der Untersuchung kann man feststellen:

Слід зазначити, що модальні ознаки в рефераті використовуються мінімально, оскільки вторинний текст - це відбиток первинної інформації, де превалюють факти та аргументи. Але під час реферування першоджерел та порівняння думок авторів продуцент має показати важливість дослідження, висловити зацікавленість щодо досліджуваного або виокремити відоме у сфері дослідження. Тому в процесі написання реферату той, хто пише, може використовувати такі вставні (модальні) слова: zweifellos, offenbar, bekanntlich, sicherlich, gewцhnlich, keineswegs, vermutlich, leiderта інші.

Абзаци в рефераті характеризуються номінативністю. З метою привернення уваги читача до певного моменту висловлення часто використовуються вище зазначені нами мовленнєві засоби. Крім того, для реалізації зв'язності слів та речень у тексті вживаються засоби міжфразового та міжабзацного зв'язку, які представлені в таблиці 1.

Таблиця 1Засоби міжфразового зв'язку для написання тексту реферату