Особливість розвитку логічного мислення молодших школярів як важлива передумова успішної організації навчального процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливість розвитку логічного мислення молодших школярів як важлива передумова успішної організації навчального процесу

Звєкова В.K., кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри загальної педагогіки і спеціальної освіти, Ізмаїльський державний гуманітарний університет

У статті аналізуються особливості розвитку логічного мислення в процесі навчання дітей молодшого віку. Доведено, що розвиток логічного мислення у молодших школярів є одним з найважливіших завдань початкової школи на сучасному етапі. У початковій школі необхідно закласти у дітей первинні навички культури, грамотності, щоб забезпечити наступність у навчанні. Адже вміння логічно мислити, робити висновки, формулювати судження за певними правилами є необхідною умовою успішного засвоєння навчального матеріалу.

Ключові слова: вчитель, навчальний процес, урок, логічне мислення; логічні вправи, інформація, сприймання, початкова школа.

Features of the development of logical thinking of young schoolchildren as an important prerequisite for successful organization of the educational process

Zvyekova V. K., Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of General Pedagogy, Preschool Pedagogical and Special Education, Izmail State Humanitarian University

The article analyzes the features of the development of logical thinking in the learning process of young children. It is proved that the development of logical thinking in junior high school students is one of the most important tasks of primary school at the present stage. In primary school, it is necessary to instill in children the basic skills of culture, literacy, to ensure continuity in learning. After all, the ability to think logically, draw conclusions, formulate judgments according to certain rules is a necessary condition for successful learning.

Keywords: teacher, educational process, lesson, logical thinking; logical exercises, information, perception, primary school.

Постановка проблеми

Актуальність дослідження випливає з вимог освітнього стандарту нового покоління, одним із завдань якого оволодіння логічними діями порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації за родовидовими ознаками, встановлення аналогій і причинно-наслідкових зв'язків, побудови міркувань, віднесення до відомих понять. Тепер в початковій школі дитину повинні навчити, не тільки читати, рахувати і писати, чому і зараз вчать цілком успішно. Їй повинні прищепити дві групи нових умінь. Їдеться, по-перше, про універсальні навчальні дії, складові, вміння вчиться: навички вирішення творчих завдань і навички пошуку, аналізу та інтерпретації інформації. По-друге, мова йде про формування у дітей мотивації до навчання, саморозвитку, самопізнання. Слід, що вже в початковій школі діти повинні оволодіти елементами логічних дій (порівняння, класифікації, узагальнення, аналізу та ін.).

Тому однією з принципових завдань, що стоять перед вчителем початкової ланки, вважається створення незалежної логіки мислення, яка дозволила б дітям робити висновки, проводити підтвердження, вирази, закономірно пов'язані між собою, здійснювати рішення, підтверджуючи особисті пропозиції і, зрештою, у відсутності допомоги інших набувати знання. Математика, власне даний предмет, в якому дозволено в яскравій мірі це виконати.

У молодшому шкільному віці учні мають у своєму розпорядженні вагомі запаси розвитку. З надходженнями дитини в середній навчальний заклад, під впливом навчання, настає перебудова всіх його пізнавальних дій. Саме дитячий шкільний вік вважається продуктивним у розвитку логічного мислення. Це пов'язано з тим, що діти включаються в новітні, для них, види діяльності і системи міжособистісних взаємин, що вимагають від них нових емоційних якостей.

У стандарті зазначено, що в процесі навчання учень зобов'язаний придбати ймовірність оволодіти «Базами логічного і алгоритмічного мислення, запису і виконання алгоритмів». Зрозуміло, що однієї тільки праці з окремими методами арифметичних умов, епізодичного висновку закономірних тим, що традиційно пропонується в підручниках математики, незадовільно для створення реальної бази для становлення логічного мислення.

На жаль, як правило, вчитель ніяк не організовує умови для ефективного формування логічного мислення. Тому дуже принципово, щоб інноваційні форми і способи навчання сприяли виробленню майстерності Слідувати інструкції, правилу, алгоритму; вчили аналізувати, вірно, застосовувати точну термінологію, засновувати вираз, перевіряти його істинність, викладати висновок. Саме це і вказує на важливість завдання. Таким чином, проведене дослідження демонструє, що, саме, в молодшому шкільному віці повинна проводитися цілеспрямована робота з навчання школярів головним способам розумових дій.

Умови розвитку способів мислення ніяк не реалізуються самі по собі: вчитель змушений енергійно і технічно працювати в даному напрямку, організовуючи повний хід вивчення, так, щоб, з одного боку, він збагачував хлопців знаннями, а з іншого, максимально створював прийоми мислення, сприяв збільшенню пізнавальних сил і можливостей школярів.

Особлива викладацька робота по виробленню логічного мислення дітей молодшого віку приносить позитивний ефект, збільшуючи, в цілому, ступінь їх можливостей в навчанні в майбутньому.

Стан дослідження. Теоретичну основу дослідження складають праці В.В. Левітеса, В.В. Давидова, А.В. Петровського; наукові роботи за методикою Л.Ф. Тихомірової, Н.Б. Істоміної та ін.

Істотне місце питанню вивчення молодших школярів логічним завданням приділяв у власних роботах Д.В. Ельконін: «Предмет його роздумів зводиться до докладного вивчення і аналізу процесу вирішення дітьми логічних завдань, при цьому, дослідно-експериментальним шляхом виявляючи особливості мислення учнів».

П.Я. Гальперін повідомляє про те, що: «логічне мислення - це один з видів мислення, що дає учневі можливість аналізувати, порівнювати, оцінювати предмет, ситуацію, явище. Всі операції логічного мислення тісно взаємопов'язані і їх повноцінне формування можливе тільки в комплексі».

Мета дослідження. Визначення ролі початкової освіти спрямованої на розвиток логічного мислення у молодших школярів.

Завдання: вивчити психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми; розкрити зміст понять «мислення», «логічне мислення»; виявити особливості розвитку логічного мислення в молодшому шкільному віці; провести дослідно-дослідницьку роботу по створенню умов, спрямованих на розвиток логічного мислення в молодшому шкільному; визначити прийоми розвитку логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу та отриманих результатів дослідження

На даному етапі розвитку Нової української школю, проблема розвитку логічного мислення молодших школярів є дуже актуальною. Визначення мети відбору та змістової структури, з точки зору її реалізації, полягає у важливості початкового курсу логіки з молодшими школярами для продовження навчання та вмінні застосовувати знання і навички для вирішення будь-яких практичних та пізнавальних завдань.

Перш ніж проаналізувати принципи логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку, обумовимо, що таке мислення як психофізіологічний процес в цілому.

У молодшому шкільному віці, формування нервової системи досягає досить високого значення. Всі процеси: пам'ять, мислення, уява, сприйняття, мова - перейшли на новітній рівень власного формування. Різні типи когнітивних процесів, що дозволяють гарантувати різні види діяльності учнів, діють не окремо один від одного, а показують трудомістку систему, будь-який з них пов'язаний з іншими. Даний зв'язок не залишається постійним протягом всієї пори раннього віку: в різні періоди основну значимість, для загального психічного становлення, отримує той чи інший процес.

Вивчення фахівців з психології демонструють, що в початковий період навчання, саме мислення, зокрема, відіграє важливу роль у формуванні всіх психічних процесів.

Підтверджено, що, саме, в момент молодшого шкільного віку майбутнє формування мислення дітей відіграє провідну роль. У цей момент відбувається трансформація від візуально-образного мислення в словесне мислення - логічне і дискурсивне. Д.В. Ельконін відводив життєво важливе місце вивченню логічних завдань, для дітей, початкової школи: «Предмет його думок зводиться до детального вивчення і аналізу процесу вирішення проблем логіки дітьми, при цьому, експериментально виявляючи особливості мислення учнів» [7, с. 40].

П.Я. Гальперін повідомляє про те, що: «логічне мислення - це один з видів мислення, що дає учневі можливість аналізувати, порівнювати, оцінювати предмет, ситуацію, явище. Всі операції логічного мислення тісно взаємопов'язані і їх повноцінне формування можливе тільки в комплексі» [4, с. 272].

У об'єктів і явищ реальності є такі властивості і відносини, які можна дізнатися безпосередньо (кольору, звуки, форми, розташування і рух тіл у видимому просторі), і такі властивості, і відносини, які можуть бути відомі тільки побічно і за допомогою узагальнення, тобто, шляхом мислення. «Мислення - це розумовий процес відображення об'єктивної реальності, що становлять вищий щабель людського пізнання» [3, с. 273].

І.А. Зимня вважає, що: «виключно важливою рисою мислення є нерозривний зв'язок з промовою. Ми завжди думаємо словами, тобто ми не можемо думати, не кажучи ні слова. Таким чином, мислення є вдумливим і опосередкованим узагальненим пізнанням реальності» [8, с. 38].

Як сформульовано в тлумачному словнику С.І. Ожегова: «мислення - це здатність людини мислити, представляючи процес відображення об'єктивної реальності в ідеї, судження, концепції» [12, с. 501].

У творчості А.Л. Нікіфорова мислення з'являється головним чином як вирішення проблем і питань, проблем, які постійно висуваються людьми в житті: «рішення проблем повинно завжди давати людині щось нове, нові знання. Пошук рішень іноді дуже складний; тому розумова діяльність зазвичай є активною діяльністю, яка вимагає зосередженої уваги і терпіння» [11, с. 75].

Під час рефлексії при взаємодії із зовнішніми і внутрішніми стимулами кори головного мозку починають збуджуватися і функціонувати короткочасні нейронні зв'язки, які є фізіологічними механізмами розумового процесу. Фундаментальна індивідуальність людської думки полягає в тому, що вона здатна знаходити необхідні взаємозв'язки не тільки невпо- рядковані, відокремлені, а й важливі, засновані на справжніх зв'язках, відокремлюючи їх від несподіваних збігів. Кожна людська думка створюється узагальненнями, починаючи від унікального до універсального і від універсального до унікального.

Більш, всебічно, мислення як процес відбувається, коли людина видаляє миті для вирішення будь-якого типу завдань. На думку відомого психолога, доктора психологічних наук і професора Т.Д. Марцинковської: «це рішення можна розділити на 4 етапи:

- перший етап - походження труднощів, протиріч, проблем;

- другий етап - розробка гіпотези, рецепту або плану вирішення завдання;

- третій етап - безпосередньо саме рішення задачі;

- четвертий етап - перевірка висновку емпіричним і критичним чином.

Правильне рішення задачі повністю залежить від того, як вірно виконуються розумові операції, від використовуваних форм і типів мислення» [10, с. 28].

За словами О.В. Алексєєвої: «мислення - це особливий вид діяльності, який має свою структуру і свої типи» [1, с. 9].

У більшості випадків мислення ділиться на теорію і практику. У той же час в теоретичній думці підкреслюють концептуальне і образне мислення, а також на практиці візуально-образне і візуально-ефективне.

Т.Є. Демидова: «концептуальне мислення - це думка, що використовує певні поняття» [6, с. 10].

В.В. Давидов зазначає, що: «образне мислення - це тип розумового процесу, в якому використовуються образи. Ці зображення безпосередньо витягуються з пам'яті або відтворюються уявою» [5, с. 34].

О.В. Алексєєва підкреслює, що «наочно-образне мислення - це якийсь розумовий процес, який відбувається безпосередньо в сприйнятті навколишньої дійсності і не може бути реалізований без неї» [1, с. 18].

За словами Ю.К. Бабанського: «наочно-дієве мислення - це особлива форма мислення, суть якої полягає в практичній перетворювальній діяльності, що здійснюється з реальними об'єктами» [2, с. 51].

Отже, логічне мислення - це тип мислення, суть якої міститься в оперуванні поняттями, пропозиціями, висновками на базі законів логіки, їх порівнянні та їх співвіднесенні з діями іншого набору ідей. Інакше ж, комплекс розумних логічно надійних діянь або операцій мислення, пов'язаних причинно-наслідковими закономірностями, що дозволяють пов'язати наявні пізнання з метою реальності.

Мислення молодших школярів в корені відрізняється від мислення дітей дошкільного віку. Що стосується мислення дошкільнят, це властивість є своєрідним, так як ненавмисне, неузгоджене, і в формулюванні ментальної теми і в своєму висновку частіше і простіше розмірковують про те, що приваблює. Учні початкової школи, при виникненні потреби постійно виконувати завдання в обов'язковому порядку, навчаються управляти власним мисленням, мислити тоді, коли потрібно, а не тоді тільки, коли захоплююче те, про що, слід міркувати.

У віці 6-7 років концептуальне мислення ще не сформувалося, і все ж насіння цієї версії мислення вже існує.

Вивчення дитячого мислення та її становлення, зокрема, переходу практичного до логічного мислення, були зроблені Л.С. Виготським. Він також запланував основні засоби та обставини даного переходу. Дані вивчення, розширені А.А. Люблінською [9, с. 19] та іншими, представили, що фактична дія, в тому числі і на найвищому рівні становлення логічного мислення залишається нібито «в запасі». На осмисленні ролі практичного впливу як вихідного ступеня, процесу становлення всіх вищих форм мислення людини, вибудувана теорія «поетапного вироблення інтелектуальної дії», створена П.Я. Гальперіним [4, с. 272]. На першому етапі дитина використовує зовнішні фізичні дії для вирішення проблеми. На другому ці дії лише представляються і промовляються учнем (спочатку звучно, голосно, а згодом про себе). Тільки на третьому, останньому етапі зовнішня об'єктивна дія «руйнується» і переходить на другий план.

З переходом дитячого мислення до наступного етапу, найбільш просунутому у формуванні її первинних форм, особливо практичної думки, вони не зникають, вони не «відкладаються», але їх функції в розумовому процесі реорганізовані і змінені. Наприклад, в роботі багатьох професіоналів - архітекторів, художників, ремісників і так далі. Вирішальне значення відіграє вища усна думка. Але такий фахівець безперервно базується на певні реальні ролі і дії.

Логічне мислення, за словами А.А. Люблінської: «це, перш за все сам процес рефлексії. Всупереч практиці, логічне мислення здійснюється тільки в усній формі. Людина повинна міркувати, аналізувати і подумки встановлювати необхідні зв'язки, вибирати і застосовувати відповідні правила, прийоми і дії, які відомі їй для конкретної довіреної їй завдання. Вона повинна порівнювати і встановлювати бажані відносини, групувати різні і розрізняти схожі, і все це тільки за допомогою розумових дій» [9, с. 20].

Л.Ф. Тихомирова у своїй праці зазначає, що: «психологія мислення» визначає логічне мислення як «міркування, теоретичне мислення», «характеризується використанням понять, логічних конструкцій, що діють на основі мови, мовних засобів». Називає це аналітичним мисленням, яке розгорнуте в часі, має чіткі певні етапи і широко представлено у свідомості самої мислячої людини» [13, с. 137].

Операція порівняння, дуже важлива в освітній діяльності учнів початкових класів. Зрештою, більшість використовуваних засвоюваних матеріалів, особливо в початковій школі, побудовані на основі порівняння. Ця дія заснована на систематизації явищ і їх класифікації. Щоб мати можливість виконувати операції порівняння, людина повинна навчитися бачити подібне в різному і різне в подібному. Для дітей молодшого шкільного віку необхідно класифікувати відповідно до встановленої бази, тобто за обсягом, за формою, за кольором і так далі або для ряду команд, в яких багато предметів повинні бути розбиті.

Крім того, класифікаційні завдання рекомендовані, коли учні знайомляться з новими термінами.

Прийняття аналогії - це логічний спосіб мислення, орієнтований на виявлення подібності в усіх відношеннях між предметами і явищами, діями.

Традиційно метод аналогії підходить для застосування тих чи інших дій. Однак використання висновків за аналогією також може бути використано для вирішення наступних завдань:

1) при перемиканні на додавання і віднімання багатозначних чисел, порівняння їх зі складанням і відніманням тризначних чисел;

2) при вивченні властивостей арифметичних операцій.

Щоб розвинути здатність юних школярів робити висновки за аналогією, необхідно відзначити ключові моменти:

- заснована на порівнянні аналогія, можливість її ефективного використання полягає в тому, як дітей вчать виділяти основні характеристики предметів і визначати їх відмінність і схожість;

- щоб застосувати аналогію, необхідно знайти два об'єкти, один з яких відомий дитині, а інший - в порівнянні з цим з конкретних причин;

- щоб направляти дітей молодшого шкільного віку до впровадження методу аналогії, необхідно буде пояснити їм суть методу в легкодоступній формі, демонструючи їх інтерес до того, що часто можна виявити новий метод дії в математиці шляхом ворожіння, нагадування методу дії, визначеного раніше, і нового завдання, яка повинна бути виконана;

- для точних дій, за аналогією, порівнюються властивості значущих об'єктів у цьому стані. В іншому випадку рішення може бути помилковим.

Засіб узагальнення складається з вибору основних характеристик об'єктів, їх властивостей і їх відносин. Процес узагальнення і результат узагальнення представлені різними поняттями. Результат відзначений в судженнях, концепціях, правилах. Залежно від того, як організований процес узагальнення, він ділиться на два типи: теоретичний і емпіричний.

Саме, в початкових класах, найбільш підходящий період для розвитку логічного мислення, але ми вважаємо, що процес встановлення основ логічного мислення слід застосовувати раніше шляхом вибору конкретних завдань.

Відмінні риси практичного методу в розвитку логічного мислення:

- виконання різних реальних дій, що становлять основу психічної діяльності;

- регулярне введення дидактичного матеріалу;

- Походження ідей, що виникають в результаті конкретних дій з використаним дидактичним матеріалом;

- масове впровадження сформованих ідей і дій, що вивчаються в повсякденному житті, грі, роботі, тобто в різних видах діяльності.

О.В. Алексєєва повідомляє, що: «у формуванні логічного мислення гра виступає самостійним методом навчання. Але це також можна віднести до групи практичних методів, що враховують особливу цінність різних версій ігор для управління різними практичними діями, такими як складання цілих частин, рядів чисел, розбиття, комбінацій і додавання, Класифікація, поєднання, порівняння і так далі [1, с. 13].

Перш за все, регулярно використовуємо дидактичні ігри. Через завдання розвитку, з формою гри (мета гри), діями і законами гри, дитина мимоволі набуває особливого пізнавального змісту. Всі види дидактичних ігор (тематичні, друковані, словесні) розглядаються як ефективний засіб і метод генерації логічного мислення.

Дитина набуває знання у формі методів дії і відповідних ідей, перш за все поза грою, і сприятливі обставини формуються виключно для їх уточнення, підкріплення і систематизації (в ігрових варіантах тип сюжетно-дидактичного, дидактичного та інших).

Демонстрація методу впливу в синтезі з поясненням або еталоном вчителя. Це основний метод навчання, він явно ефективний за своєю природою. Проводиться із залученням різних дидактичних засобів, дає можливість навчати дітей навичкам. Дотримуються такі умови:

- чіткість, фрагментарність опису способу дії;

- вплив узгодженості з усними поясненнями;

- достовірність, стислість і ясність мови, візуалізація з супутником;

- стимуляція дитячого сприйняття, думки і мови.

Вивчення літератури свідчить про те, що завжди існує велика різноманітність методик і вправ, спрямованих на формування логічного мислення в молодшому шкільному віці.

Надаючи школярам неординарні завдання, ми розвиваємо здатність, виробляти логічні операції і розвивати їх негайно. Аспектом вибору таких завдань є їх освітня мета; відповідність предмету уроку або серії уроків. Ці завдання можуть бути вирішені при висвітленні свіжого матеріалу і фіксації вивченого матеріалу.

При вирішенні цікавих завдань переслідуються наступні цілі:

- тренування і розвиток розумових операцій: аналіз і синтез;

- порівняння, узагальнення і т.д.

У свою чергу, на уроках в початковій школі, щоб стати логічною думкою, повинні використовуватися: логічні ланцюжки, магічні квадрати, віршовані завдання, загадки, математичні головоломки, кросворди, геометричні завдання з рахунковими паличками і логічні проблеми.

За допомогою спрямованих досліджень з використанням методів математичного вивчення діти можуть досягти такого інтелектуального розвитку: характеристики логіки мислення, які дозволяють робити висновки, давати докази, логічно пов'язані вирази, робіть висновки на підтримку свого судження, набуваючи знання самостійно і застосовуючи їх ще активніше в повсякденному житті.

Таким чином, розвиток логічного мислення є необхідною частиною педагогічного процесу. Щоб допомогти повною мірою продемонструвати свої здібності, розвиток ініціативи, оригінальності, творчих ресурсів є одним з основних завдань нинішньої школи. Ефективне виконання цього завдання багато в чому залежить від розвитку логічного мислення у дітей. Врахування особливостей мислення учнів є важливою передумовою успішної організації навчального процесу на всіх етапах шкільного навчання, зокрема в роботі з молодшими школярами. Адже від того наскільки оптимально розвивається їхнє мислення, у звичайній мірі залежить наступний розвиток школяра. Саме так формується образне мислення, творча уява, розвиток інтелекту та логічне мислення молодших школярів.

логічний мислення аналогія діти

Список використаних джерел

1. Алексєєва О.В. Логічна підготовка молодших школярів при навчанні математики / О.В. Алексєєва. М., 2010. 20 с.

2. Бабанський Ю.К. Раціональна організація навчальної діяльності / Ю.К. Бабанський. М.: Знання, 2011. 96 с.

3. Гальперін П.Я. До проблеми уваги / П.Я. Гальперін // Хрестоматія з уваги / під ред. А.І. Леонтьєва [та ін.]. М., 2006. С. 220-228.

4. Гальперін П.Я. Психологія мислення і вчення про поетапне формування розумових дій / П.Я. Гальперін. відп. ред. А.І. Подільський. М.; Академія, 2008. С. 272-317.

5. Давидов В.В. Теорія розвиваючого навчання / В.В. Давидов. М.: Академія, 2006. 544 с.

6. Демидова Т.Є. Формування умінь самоконтролю у молодших школярів на уроках математики / Т.Є. Демидова, І.Н. Чижевська // Початкова школа. - 2013. № 10. С. 10-15.

7. Ельконін Д.Б. Вибрані психологічні праці / Д.Б. Ельконін. М.: Педагогіка, 2008. 255 с.

8. Зимня І.А. Педагогічна психологія / І. А. Зимня. М.: Логос, 2009. 384 с.

9. Люблінська А.А. Оволодіння знаннями - одне із завдань навчання молодших школярів / А.А. Люблінська // Початкова школа. 2017. № 5. С. 19-22.

10. Марцинковська Т.Д. Діагностика психічного розвитку дітей: посібник з практ. психології / Т.Д. Марцинковська. М.: ЛІНКАПРЕСС, 2018. 176 с.

11. Нікіфоров А.Л. Загальнодоступна і захоплююча книга з логіки, що містить об'ємний і систематичний виклад цієї науки професором філософії / А.Л. Нікіфоров. М.: Генезис, 2015. 224 с.

12. Ожегов С.І. Тлумачний словник / С.І. Ожегов. М.: Світ і освіта, 2014. 1375 с.

13. Тихомирова Л.Ф. Розвиток логічного мислення дітей: посібник для батьків і педагогів / Л.Ф. Тихомирова, А.В. Басов. Я.: Грінго, 2015. 235 с.

14. Ушинський К.Д. Перші уроки логіки / К.Д. Ушинський // Ушинський К.Д. Зібрання творів: в 11 т. / К.Д. Ушинський. М.: Логіка, 2008. Т.4. С. 554-572.

Размещено на Allbest.ru