Мотиваційна готовність студентської молоді до захисту вітчизни як предмет теоретичних і практичних досліджень

Мотиваційна готовність студентської молоді до захисту вітчизни як предмет теоретичних і практичних досліджень

Бабаян Юлія Олександрівна,

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, стан готовності, готовність до діяльності, психологічна готовність до військової служби, мотиваційна готовність до служби в армії, військова служба.

Abstract

мотиваційний батьківщина студентський молодь

Babaian Yuliia Oleksandrivna

Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogic and Inclusive Education

Mykolaivskyi National Sukhomlynskyi University

Motivational readiness of student young people for defense of fatherland as a subject of theoretical and practical studies

Summary: Theoretical and practical aspects of motivational readiness of young people for defense of Fatherland are presented in this paper. It is demonstrated that the state of psychological readiness has a complex structure and is an expression of the totality of intellectual, emotional, motivational, volitional aspects of the personality and thinking in their correlation to external conditions and upcoming problems. Motivational readiness is interpreted as a stable, multidimensional formation of the personality that contains components that are adequate to the requirements, content and conditions of the activity. It emphasizes that motivational readiness is an essential prerequisite for purposefulness and efficiency, higher level of formation of which helps the young people to carry out their duties more qualitatively. The structural components of motivational readiness for military service are shown. The features of motivational readiness of young people for military service, for defense of Fatherland are certain.

Key words: patriotism, patriotic education, readiness condition, activity readiness, psychological readiness for military service, motivational readiness for service in an army, military service.

Основна частина

Постановка проблеми.

Загострення в останні роки соціально-політичної ситуації в українській державі ставить нагальним розв'язання питання ефективного забезпечення національної безпеки та суверенності, що вимагає теоретичного та практичного переосмислення основ патріотизму, пошуку нових підходів до організації системи виховання студентської молоді, зокрема до патріотичного і його складової - військово-патріотичного виховання.

У нинішній час проблема патріотичного виховання є вкрай актуальною, оскільки від її розв'язання багато у чому залежить наше майбутнє.

Патріотичне виховання, як зазначається у Концепції військово-патріотичного виховання молоді України, має забезпечувати формування «самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу» [2, с. 31].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Невід'ємною складовою патріотичного виховання, а за часів воєнної загрози - однією з головних, є військово-патріотичне виховання, що спрямоване на становлення громадянина-патріота, готового у будь-який час стати на захист Вітчизни, розвиток у зростаючої особистості прагнення проходити службу у Збройних Силах України, оволодівати військовими знаннями, здобувати військові професії [2]. До того ж, військово-патріотичне виховання повинно забезпечувати підвищення суспільної значущості, престижу військової служби, ефективну підготовку молоді до захисту Вітчизни, формування у молодого покоління фізичної і психологічної готовності до проходження військової служби.

Питанню визначення понять «готовність» і «психологічна готовність» були присвячені праці К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, М. Дяченка, Л. Кандибовича, В. Моляка, В. Рибалка, П. Ру - дика, Д. Узнадзе, В. Шадрікова, В. Ядова, В. Ягупова тощо.

Так, Л. Карамушка розуміє готовність як сукупність знань, умінь та навичок, мотиваційних диспозицій, особистісних проявів, що обумовлює виникнення будь-якої цілеспрямованої діяльності, визначає її регуляцію, стійкість та ефективність. Готовність, на думку дослідниці, - це складне, системне особистісне утворення, що включає такі пов'язані між собою складові, як мотиваційна, когнітивна, операційна та особистісна [4, с. 41].

Готовність до військової служби військовими психологами розуміється по-різному, але найчастіше її визначають як систему психологічних якостей і станів особистості, що обумовлюють здатність до ефективного виконання військовослужбовцем громадянських та конституційних зобов'язань у справі захисту Вітчизни. Готовність до військової служби характеризується відповідальним виконанням військових обов'язків і має у своїй структурі мотиваційну, когнітивну, емоційно-вольову та поведінково-діяльнісну складові [5; 6].

На думку В. Івашковського, готовність до військової служби, є багатоаспектною, багаторівневою, складною системою психічних особливостей індивіда, що поєднує мотиваційні, пізнавальні, емоційно-вольові компоненти, розвиток яких обумовлюється впливом суспільно-історичного контексту, індивідуально-ціннісними якостями, специфікою побудови навчально-виховного процесу [3].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми.

Проблема мотиваційної готовності молоді до військової служби вимагає подальшого глибокого та детального дослідження, важливу складову частину якого становить ретельна розробка моделі мотиваційної готовності молоді до служби в армії та розроблення на основі цієї моделі психодіагностичного інструментарію для визначення рівня мотиваційної готовності юнаків до захисту Вітчизни.

Мета статті - охарактеризувати сутність та визначити особливості мотиваційної готовності як однієї із складових психологічної готовності молоді до захисту Вітчизни.

Виклад основного матеріалу.

Стан психологічної готовності до діяльності виникає, коли суб'єкт на основі наявних потреб і мотивів визначає для себе мету. Далі індивід створює план, модель, схему майбутніх дій. Згодом він приступає до втілення готовності в предметних діях, використовує оптимальні умови й засоби, що забезпечують реалізацію мети, співвідносить хід і проміжні результати з поставленою метою, коректує виконання завдання.

Д. Швець, досліджуючи особливості готовності майбутніх офіцерів МВС до охорони та забезпечення громадського порядку, характеризує останню як «сукупність мотиваційних, ціннісних, пізнавальних, креативних емоційно-вольових якостей особистості, загальний психологічний та фізіологічний стан, що забезпечує спрямованість особистості на успішне виконання професійних дій» [7].

Формування психологічної готовності до військової служби означає утворення тих необхідних диспозицій особистості, які допомагають індивіду керувати власною психікою, сумлінно та відповідально виконувати службові обов'язки, ефективно діяти у складних обставинах. Мотиваційна готовність, виступаючи одним з основних компонентів психологічної готовності до військової служби, обумовлює успішність її виконання. Саме мотиви визначають, що являє собою у психологічному плані той чи інший поведінковий акт, який зміст він має для індивіда.

Виникнення, тривалість і стійкість поведінкового акту, його спрямованість і припинення після досягнення мети, настроювання на майбутні події, підвищення ефективності діяльності - все це залежить від рівня мотивації. Мотивація відіграє важливу роль у процесі засвоєння знань, умінь і навичок, зміні працездатності, тобто впливає на формування інших компонентів готовності.

Формування у студентської молоді мотиваційної готовності до військової служби спрямоване на розвиток у студентів позитивного ставлення до військової служби, усвідомлення важливості захисту своєї країни, відстоювання національних інтересів, безпеки та суверенності держави.

Студентство припадає на юнацький вік (15/17 - 19/21 років) та період молодості (19/21 - 25/30 років). Період юнацького віку характеризується переоцінкою ціннісних орієнтирів, становленням життєвих орієнтирів і перебудовую мотивації поведінки. Проте дослідники вказують, що свідома регуляція власної діяльності і поведінки ще недостатньо сформовані у цьому віці, що може проявлятися у невмотивованому ризику, невмінні спрогнозувати результати своїх дій і вчинків, що обумовлюються не завжди гідними мотивами.

Мотиваційну готовність студентської молоді до захисту Вітчизни, до служби в армії ми розуміємо як сукупність потреб, мотивів, установок, ціннісних орієнтацій, ідеалів особистості тощо. Рівень сформованості мотиваційної готовності до військової служби зумовлюється ступенем розвитку таких суб'єктивних показників, як: прагнення служити у військових підрозділах, інтерес до військової діяльності, ідеали військовослужбовців як взірця для наслідування, патріотична свідомість та почуття, переконання у необхідності військового захисту країни [1].

Узагальнюючи напрацювання науковців в межах дослідження мотиваційного аспекту психологічної готовності до різних видів діяльності, зокрема військової, у якості її структурних компонентів доречно виокремити: прагнення виконувати свій обов'язок щодо захисту Вітчизни, інтерес до військової діяльності, прагнення до успіху (потреба успішного виконання службових завдань), відповідальне виконання службового обов'язку, наполегливість в досягненні цілей, прагнення показати себе з кращого боку при виконанні обов'язків, позитивне ставлення до військової служби у ЗСУ [1, с. 94].

Діагностика мотиваційної готовності студентів до захисту Вітчизни проводилась на базі МНУ імені Василя Сухомлинського. З цією метою були розроблені два опитувальники, спрямовані на визначення різних показників сформованості патріотизму і готовності студентів до захисту Вітчизни. Опитувальники містили вісімнадцять і двадцять п'ять запитань, що передбачали надання відповідей на основі вибору з декількох запропонованих розгорнутих або коротких висловлювань. Кількісний та якісний аналіз відповідей досліджуваних дозволив нам отримати інформацію про певні аспекти мотиваційної готовності студентів до захисту Вітчизни. Питання анкет були покликані з'ясувати думки, погляди опитуваних студентів про патріотизм, про те, яке місце він займає в їхньому житті. У першому опитувальнику питання були сформульовані: «Як Ви розумієте патріотичне виховання; хто і де повинен його проводити; чи є сенс у патріотичному вихованні у наш час; чи вважаєте ви себе патріотом?» тощо. Серед представлених відповідей, кожна з яких характеризувала найбільш важливий для студентів аспект їхньої життєдіяльності, позитивне ставлення до патріотизму виявилося на другому ранговому місці - 36% опитуваних. Третина опитуваних студентів обирали або невизначені позиції з відповідями: «не знаю; мені це незнайоме; не знаю, що це означає» - 39% або негативні: «ні; не згоден; не бачу в цьому сенсу тощо» - 25%. З цього випливає, що студенти усвідомлюють, що таке патріотизм і вважать, що його необхідно закладати ще з дитинства. Патріотизм як цінність не є найбільш значущою якістю, але він все ж таки проявляється у сучасної молоді в певній мірі: у відчутті поваги до рідної країни, у знанні про своє історичне минуле, у громадській активності. У цьому важливе місце займає сімейне виховання.

На визначення ставлення студентів до військової служби в Збройних силах України були спрямовані питання іншого опитувальника: «Чи обізнані ви із законами України?»; «Чи є Ви законослухняним громадянином?»; «Хто, на вашу думку, повинен захищати Батьківщину?»; «Чи бажаєте ви проходити військову службу?»; «Чи є потреба у підвищенні престижу Збройних Сил України?» тощо. Для надання відповідей було запропоновано три варіанти: так, ні, не знаю. За результатами опитування нами були отримані наступні дані: обізнані із законами і готові до виконання свого обов'язку, якщо доведеться - 39%; знають закони, але відчувають певну тривогу, побоювання щодо військової служби - 33% опитаних респондентів. Третина молоді не виявили бажання проходити військову службу або зазначили, що вони до цього не готові. Таких респондентів виявилося 28%. Відповідаючи на запитання: «Як на вашу думку, чи необхідні державі Збройні сили?», студенти (48%) відповіли «Так», зазначивши при цьому, що особисто вони хотіли би уникнути військової служби, а якщо це неможливо, тоді служити неподалік місця проживання. Такі відповіді свідчать, що у сучасна молодь недостатньо усвідомлює суспільну значущість та необхідність військової служби.

Діагностика мотиваційної готовності студентів до захисту Вітчизни виявила, що в системі ціннісних орієнтацій студентів усвідомлення ними своєї причетності до виконання обов'язків щодо захисту Вітчизни займає другорядне місце, витісняючись прагматичними цінностями. Найбільш значущими цінностями для студентської молоді є: індивідуалістичні - 40%, спілкування - 18%, готовності до військової служби у ЗСУ - 16%, реалізації власного «Я» - 14%, досягнення цілей - 12%.

На ставлення студентської молоді до військової служби, до виконання свого обов'язку щодо захисту Вітчизни впливають процеси і явища становлення особистості в соціумі - це думки, поради найближчого оточення (батьків, родичів і друзів). Звичайно, дуже важливий той факт, хто й як вперше розповість молодій людині про службу в армії, про військову діяльність, про необхідний шлях солдата, який їй належить пройти. Результати нашого дослідження виявили, що більшість опитуваних студентів дізналися про службу в Збройних силах від своїх батьків і саме вони спричинили вплив на цінності і мотиви, які сформувалися у юнаків.

Висновки. Таким чином, результати констатувального експерименту свідчать про те, що на сьогоднішній день не використані всі можливості для формування особистості громадянина, патріота України, готового до виконання своїх обов'язків щодо захисту Вітчизни. Цей факт зумовлює необхідність визначення психолого-педагогічних умов та побудови моделі формування мотиваційної готовності студентів до захисту Вітчизни в умовах освітньо-виховного середовища університету.

Використана література

1. Бабаян Ю.О. Формування мотиваційної готовності студентської молоді до захисту Вітчизни як педагогічна проблема // Збірник наукових праць ХДУ. Педагогічні науки. 2017. Вип. 79 (1). С. 92-95.

2. Івашковський В.Б. Концепція військово - патріотичного виховання молоді України // Теорія і методика хортингу: зб. наук. праць / [ред. рада: Бех Д. (голова) та ін.]. К.: Паливода А.В., 2014. Вип. 1 С. 28 - 45.

3. Івашковський В.Б. Педагогічні умови формування готовності старшокласників до служби в Збройних силах України: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.07. Київ, 2002. 20 с.

4. Карамушка Л.М. Психологія управління: навч. посіб. / Л.М. Карамушка. К.: Міленіум, 2003. 344 с.

5. Сухушин М.П., Палагеша В.О. Військово - патріотичне виховання молоді. Підручник. К.: Видавничий дім «Слово», 2009. 488 с.

6. Ягупов В.В. Військова психологія: підручник. К.: Тандем, 2004. 656 с.

7. Швець Д.В. Підготовка майбутніх офіцерів МВС України до охорони і забезпечення громадського порядку в процесі фахової підготовки: дис…. канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2016. 225 с

Размещено на Allbest.ru