Підходи до навчання сучасних дітей у музейному середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний природознавчий музей Національної академії наук України

Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України

Підходи до навчання сучасних дітей у музейному середовищі

Позинич І.,

кандидат біологічних наук, науковий співробітник

Мазурін О.В.,

здобувач, спеціальний кореспондент

Анотація

ігровий навчання урок музей

Розглянуто, чому важливо застосовувати ігрові практики під час уроків у музеї. Діти покоління Альфа. Основні інструменти, які сприяють розвитку мислення у дітей. Які ігрові методики найкраще розвивають навички для майбутніх професій. Як покращити якість навчання та взаємодії, завдяки іграм.

Ключові слова: ігрові практики, покоління Альфа.

Abstract

Approaches то teaching modern children in a museum environment

Pozynych І.,

candidate of biological sciences, researcher, State Museum of Natural History of the National Academy of Sciences of Ukraine (Ukraine, Lviv)

Mazurin O.V.,

Getter. Special Correspondent of the Central Television and Radio Studio of the Ministry, of Defense of Ukraine (Ukraine, Kyiv),

Why it is important to apply game practices during museum lessons. Alpha - generation. The main tools that contribute to the development of thinking in children. Which game techniques best develop skills for future professions. How to improve learning and engagement with games.

Keywords: game practices, Alpha-generation.

Основна частина

Пауло Фрейре вважає, що сучасна освіта побудована за типом «банківської освіти», коли учні це «банк», а викладачі - вкладники [1; 2; 3]. При такій освіті учні є пасивними отримувачами певного обсягу знань, якими вони не вміють користуватися, інтерпретувати і застосовувати у житті, а найголовніше забувають більшу частину після отримання оцінки чи похвали. «Аби в мозку щось рухалося треба дозволити запитувати, задіювати різні органи чуття, задіювати уяву» - цитата учня школи, а не просто надавати інформацію.

З якими труднощами найбільше стикаються діти при навчанні за стандартною радянською методикою у школах?

- не цікаво на уроках (стандартне викладання матеріалу);

- побоювання дитини бути «погано оціненим» як наслідок пасивність на заняттях;

- відсутність мотивації;

- відсутність похвали та заохочення;

- перевернуті поняття дисципліни;

- відсутність інтерактивних практик на уроках;

- не використання новітніх технологій на заняттях;

- вчитель-учень не чують один одного.

Чому не працюють звичні підходи до навчання? Мабуть основна причина, що діти народжені після 2010 року є новим поколінням - Альфа [1; 3]. Що це означає?

- Це діти, з якими потрібно домовлятись.

- Діти, яким необхідно усвідомлювати мету навчання.

- Партнерство - ключові аспекти відносин з оточуючими.

- Чітка система мотивації.

- Заслужена похвала та заохочення.

- У сфері технологій вони як «риба у воді».

- Самоорганізація та несприйняття дисципліни як такої.

- Мають доступ до значно більших обсягів інформації, ніж мали в їхньому віці все попереднє покоління землян.

У країні підростає покоління Альфа - доросла не по роках, прагматична дітвора, яка живе в нових технологіях, має доступ до гігантського масиву інформації і не терпить обмежень свободи [1, с. 3]. Тобто такі діти абсолютно інші і для них потрібно застосовувати інші підходи щодо навчання. Тому заняття в музеї передбачає застосування інноваційних педагогічних технологій у нашому випадку це - гра із залученням музейних колекцій, експонатів, натуральних дидактичних матеріалів та гаджетів. Головним джерелом реалізації педагогічних ігрових сценаріїв є урок, важливим аспектом якого є ефективний підбір методів та прийомів його проведення.

Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (штат Меріленд, США) у 1980-х роках, показує нам, що інтерактивне навчання уможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття та волю [2, с. 3]. Результати цих досліджень зображено на схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання» (рис. 1).

Рис. 1. Піраміда середніх показників засвоєння навчального матеріалу учнями.

З рисунку 1 бачимо, що найбільш ефективним у засвоєнні матеріалу є практична робота, яка реалізується в природознавчому музеї за допомогою дидактичності:

1) реалізує принцип наочності за допомогою експонатів та муляжів;

2) підвищує науковий рівень і зміцнює зв'язок наукових знань з практикою та життям;

3) розширює світогляд учнів;

4) деталізує природничі процеси;

5) виявляє специфічні чинники, що зумовлюють закони природи та життя;

6) емоційне сприйняття об'єктів, знайомство з новими;

7) забезпечення сприйняття цілісної природи знань та бачення взаємодій різноманітних складових життя.

Для реалізації та підготовки уроку музейні працівники та викладачі використовують покрокову інструкцію:

1) визначити тему уроку. Наявність теми шкільного курсу визначить порядок роботи з музейними об'єктами;

2) визначити мету уроку;

3) визначити музейні об'єкти, які будуть нести основний інформаційний та навчальний зміст (вони мають бути зі цікавими та яскравими характеристиками);

4) на уроці, який передує уроку в музеї, встановити необхідний зв'язок із змістом заняття у музеї, нагадати правила поведінки у музеї;

5) за декілька днів до проведення уроку відвідати природознавчий музей викладачом для детальних обговорень;

6) максимально вивчити літературу з обраної теми.

Перед створенням музейних уроків вчителі шкіл говорили, що «музеї не завжди передбачені в шкільній програмі», проте нашим педагогам вдалося розробити і втілити в життя інтерактивні музейні уроки у вигляді ігор, які максимально доповнюють шкільну програму. Є певні вимоги до організації ігор в стінах природознавчого музею:

- ігри повинні відповідати навчально-виховними завданням;

- по-третє по-перше гра має бути цікавою і учасники повинні отримувати задоволення від гри;

- по-друге правила гри - важливий атрибут.

Для проведення занять музейні педагоги та

науковці розробили такі інтерактивні ігри як:

«Бінго» - за темою різноманіття ссавців. Ресурс - папір та ручка, а також перелік 10 тварин. Гра: Попросіть учнів намалювати сітку 10 х 10 на аркушах паперу, по - горизонталі вписуємо 10 різних тварин, а по вертикалі 10 характеристик різних тварин. Учні повинні поставити знак плюс, яка характеристика відповідає тварині. Хто швидше справиться гукає «Бінго» (рис. 2).

Рис. 2. Гра «Бінго - тварини»

ігровий навчання урок музей

«Гра - ланцюг живлення». Ресурс - два дитячих обруча (хулахуп): червоного (хижаки) та зеленого (травоїдні) кольору, різноманітні пластмасові тварини. Учні діляться на дві команди та відбирають в обручі «своїх тварин» хто швидше справиться і вірно той і виграв (рис. 3).

Рис. 3. «Гра «Ланцюг живлення».

Гра «Історія одного волохатого носорога» пропонуємо дітям одного класу зробити відео розповідь про життя нашого волохатого носорога, який знаходиться на діючій експозиції. Що він їв? Де жив? Як виглядав? Особливого устаткування не потрібно - можна використати смартфон. Разом з учнями визначте, хто буде сценаристом, режисером, монтажером, хто й які ролі виконуватиме. А після створення відео помістити в історію дітей класу.

Також розроблені наступні ігри: «Біологічний аукціон», «Поле чудес різноманіття рослин», «Перетворення - прямий та непрямий розвиток у світі тварин», «Різноманіття птахів», «Впізнай тварину» «Впізнай тварину», «Впізнай рослину», «Нагодуй тварину», «Хто зайвий», «Відшукай сліди», «Покриви тіла», «Відсортуй плоди».

До кожного уроку було підібрано експонати, що відповідають тематиці занять (напр. пір'я, яйця птахів, гнізда, птахи, шишки, плоди, морські зірки, корали, муляжі квітів, плодів ф т. п.). Всі матеріали, що використовуються на уроках склали основу ресурсів «Науково-освітньої стратегії».

Висновок. Музейні уроки і заняття - це пластична форма роботи, яка допомагає активізувати рівень відвідування музею та сприяє ємнісному сприйняттю інформації музейного простору. Музейне середовище виступає каталізатором у пізнанні світу і сприяє їх всебічному розвитку. Тенденція до зростання попиту на музейне заняття дає можливість стверджувати про їх значущість та успішність, адже музейна педагогіка у контексті взаємодії зі школою створює нове середовище навчання, яке не обмежується методами, принципами, шкільними стандартами, але поряд з цим уможливлює ефективну взаємодію міжакадемічною та неформальною освітою, і дозволяє формувати із маленької дитини особистість із своїми особливим сприйняттям та мисленням, що відповідає сучасним тенденціям особистісно зорієнтованої освіти [1, с. 4].

Список використаних джерел

1. Фрейре П. Педагогіка пригноблених / Пауло Фрейре. - К., 2003. - 168 с.

2. Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О.М. Ковальова, Н.А. Сафаргаліна-Корнілова, Н.М. Герасимчук, О.А. Кочубей. - 2016. - Режим доступу: http: // www.refs. in.ua/m-kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih - metodiv-navchannya.html.

3. Цифрові діти. Чому покоління Альфа переверне світ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https: // nv.ua/ukr/Ukraine/events/diti-pokolinnya-alfa - shcho-zhive-v-merezhi-novini-ukrajini-50034073. html

4. Климишин О.С. Сучасні проблеми природничої музеології // Наук. зап. Держ. природозн. музею НАН України. - Львів, 2010. - Вип. 26. - С. 3-14.

References

1. Freire P. Pedagogy of the oppressed / Paulo Freire. - K., 2003. - 168 p.

2. The use of interactive teaching methods [Electronic resource] / O.M. Kovaleva, N.A. Safargalina - Kornilova, N.M. Gerasimchuk, O.A. Kochubey. - 2016. - Access mode: http://www.refs.in.ua/m - kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih-metodiv-navchannya.html.

3. Digital children. Why the Alpha generation will turn the world upside down. [Electronic resource] - Access mode: https: // nv.ua/ukr/ukraine/events/diti - pokolinnya-alfa-shcho-zhive-v-merezhi-novini-ukra - jini-50034073.html

4. Klymyshyn O.S. Modern problems of natural museology // Nauk. zap. State. natural Museum of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2010. - Issue. 26. - P. 3-14.

Размещено на Allbest.ru