Окремі аспекти професійного навчання суддів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Окремі аспекти професійного навчання суддів

Specific aspects of professional training of judges

Кухта М.М.

аспірант кафедри конституційного права та

порівняльного правознавства

юридичного факультету

Анотація

фаховий знання професійний суддя

У статті досліджено окремі аспекти професійного навчання суддів, визначено значення постійного вдосконалення фахових знань в аспекті підвищення якості судових рішень, розглянуто місце самопідготовки в контексті професійного зростання суддів. Встановлено, що особливості навчання у вищих закладах освіти першочергово, в аспекті розуміння необхідності конституційних прав та свобод людини і громадянина набувають суттєвого значення. Обґрунтовано, що навчання осіб, які претендують на зайняття суддівського крісла, є відмінним від будь-якого іншого виду підготовки. Визначено, що лекція як метод навчання може мати певні недоліки за умови, що він не застосовується правильно, наприклад, під час одностороннього спілкування, пасивної участі слухачів, як наслідок - неналежне засвоєнню знань. Доведено, що навчання у групах сприяє розробленню критичного мислення; аналізу власної попередньої роботи в судах; вивченню цінностей, поглядів і професійних орієнтацій, моделей поведінки інших осіб, що претендують на зайняття суддівських посад. Визначено, що лекції повинні доповнювати групову діяльність, а не навпаки. Таким чином, за допомогою роботи в малих групах може бути проведено тематичне дослідження, моделювання або рольові ігри, або ж обговорення на різні теми. Встановлено, що робота у групах у поєднанні з демонстрацією є двома методами навчання в суддівській освіті, які полегшують засвоєння нових знань. Ураховуючи, що активна участь слухачів є важливим фактором забезпечення успіху в навчанні, вбачається важливим проводити групові або індивідуальні обговорення одразу після презентацій. Обґрунтовано, що під час аналізу компетенції тренера необхідно враховувати базові знання, уміння, які необхідні для роботи в судовій системі; тренер повинен володіти психологічними навиками та методиками. Зроблено висновок, що здійснення належної підготовки суддів залежить як від ефективності форм роботи із сформованими особистостями, так і від суддів-тренерів, які забезпечують викладання дисциплін у Національній школі суддів України.

Ключові слова: професійне навчання, підготовка професійних суддів, самопідготовка.

Abstract

The article explores some aspects of the professional training of judges, determines the importance of continuous improvement of professional knowledge in the aspect of improving the quality of court decisions, considers the place of self-training in the context of the professional growth of judges. It is established that the peculiarities of education in higher education institutions, first and foremost, in the aspect of understanding the need for constitutional rights and freedoms of the individual and the citizen are becoming essential. It is justified that the training of persons applying for the position of judge is different from any other type of training. It has been determined that a lecture as a method of teaching may have certain disadvantages, provided that it is not used correctly, for example, in one-way communication, passive participation of students, and, as a consequence, improper learning. It has been proven that group learning helps to develop critical thinking; analyzing your own previous work in the courts; to study the values, attitudes and professional orientations, behaviors of other persons applying for judicial positions. It is determined that lectures should complement group activities, not vice versa. Thus, through small group work, case studies, modeling or role-playing games, or discussion on different topics can be conducted. Working in groups in conjunction with demonstration has been found to be two methods of teaching in judicial education that facilitate the acquisition of new knowledge. Considering that active participation of students is an important factor in ensuring success in learning, it is important to hold group or individual discussions immediately after the presentations. It is substantiated that in the analysis of the competence of the coach it is necessary to take into account the basic knowledge, skills that are necessary for work in the judicial system; the trainer must have the psychological skills and techniques. It is concluded that the implementation of proper training of judges depends on the effectiveness of the forms of work with the formed personalities, as well as on the judges-coaches who provide the teaching of disciplines at the National School of Judges of Ukraine.

Key words: professional training, training of professional judges, self-training.

Постановка проблеми

Відповідно до п. 20 Рекомендації СМЖес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, судді не можуть ефективно здійснювати правосуддя без довіри громадськості, адже вони є частиною суспільства, якому служать [1]. Важливим критерієм забезпечення суспільної довіри до представників судової гілки влади є створення найбільш оптимальної моделі професійного навчання суддів.

Виклад основного матеріалу

Належна підготовка професійних суддів є важливим освітнім процесом стратегічного значення, який починається задовго до навчання у спеціалізованій установі, до функцій якої належить навчання майбутніх кандидатів на суддівські посади. Закладення початкових уявлень про право починається з формування особистості на шкільних лавах і продовжується постійно.

Суттєвого значення набувають і особливості навчання у вищих закладах освіти, першочергово в аспекті розуміння необхідності конституційних прав та свобод людини і громадянина. У цьому контексті надзвичайно важливим видається, щоб вивчення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було включено до програм юридичних факультетів не лише як окремий предмет, а й «горизонтально» в кожній правовій дисципліні (кримінальне право, цивільне право тощо), для того щоб студенти, незалежно від спеціалізації, після закінчення університету знали, як застосовувати Конвенцію у своїй галузі. Згідно з положеннями Рекомендації Яес (2004) 4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції із прав людини в університетській освіті та професійній підготовці, ухваленій на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р., професійна підготовка повинна сприяти ефективнішому застосуванню стандартів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Суду під час обґрунтування рішень, що ухвалюються національними судами [2].

Варто зауважити, що навчання осіб, які претендують на зайняття суддівського крісла, є відмінним від будь-якого іншого виду підготовки. Таку позицію сучасні науковці обґрунтовують насамперед тим, що кандидати на посаду судді є дорослими, повністю сформованими особистостями, з певним, вже набутим багажем знань. У зв'язку із цим такі особи є хорошими студентами, оскільки зацікавлені у здобутті нових, корисних фахових навичок. Поряд із цим є і інша сторона навчання дорослих. Усвідомлюючи наявність певної конкуренції, вони часто надають надмірного значення думці колег, які так само претендують на зайняття суддівської посади. У цьому аспекті важливого значення набуває використання сучасних форм роботи з майбутніми суддями [3, с. 108].

Відповідно до п. 1.2 Порядку проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України року № 19/ зп-18, спеціальна підготовка суддів в Україні здійснюється Національною школою суддів України (далі - НСШУ), проводиться протягом дванадцяти місяців (для кандидатів на посаду судді, які мають стаж роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, - протягом трьох місяців) за рахунок коштів Державного бюджету України. На період проходження спеціальної підготовки за кандидатом на посаду судді (далі - кандидат, слухач) зберігається основне місце роботи, виплачується стипендія в розмірі посадового окладу помічника судді місцевого суду. Строк проходження спеціальної підготовки в Національній школі суддів України зараховується до стажу професійної діяльності у сфері права. Відповідно до п. 1.4 цього ж документа спеціальна підготовка включає теоретичну та практичну підготовку кандидатів на посаду судді та полягає у формуванні фахових умінь, навичок і високої професійної культури, психологічну адаптацію до професії судді [4, с. 1].

Одним із методів навчання в Національній школі суддів України є лекція, яка як метод навчання є цінним і ефективним інструментом, що надає змогу пояснити ідеї та теорії за короткий час. Їх перевагою є те, що вони можуть виявитися дуже корисними під час навчання великих груп у поєднанні з іншими методами. Для передачі конкретних знань присутнім в аудиторії тренер повинен контролювати весь процес та стимулювати активну участь слухачів.

Без сумнівів, лекція як форма навчання є корисною, оскільки нові знання вводяться в аудиторію. Однак навчання не буде ефективним, якщо учасники не будуть брати активну участь у власному навчальному процесі.

На наше переконання, такий метод може мати певні недоліки за умови, що він не застосовується правильно, наприклад, під час одностороннього спілкування, пасивної участі слухачів. Лекції повинні використовуватися в поєднанні з іншими методами участі в тренінгу.

Мозковий штурм (brainstorming) є методом, що використовується задля розроблення умінь та навичок щодо генерації нових ідей навколо конкретної сфери знань. Головною перевагою такої методики є те, що слухачі є активними із самого початку тренувального заняття. Сутність мозкового штурму полягає в тому, що учасникам пропонується знайти варіанти вирішення складних проблем. Вони озвучують свої ідеї, далі здійснюється аналіз, а також обговорення доцільності ідей.

Навчання у групах сприяє розробленню критичного мислення; аналізу власної попередньої роботи у судах; вивченню цінностей, поглядів і професійних орієнтацій, моделей поведінки інших осіб, що претендують на зайняття суддівських посад. Також групові заняття є корисними для обміну досвідом, знаннями та навичками. Трансформація досвіду між слухачами надає можливість формування абстрактних понять (аналізу) та узагальнень (висновків). Цей процес «вивільнення» критичних здібностей кандидатів на посади суддів надає їм змогу оволодіти навичками здійснення незалежних конструктивних дій у рамках судової системи.

Групова робота може бути організована таким чином, що кільком особам (двом-трьом) пропонується обговорити певну тему разом, а потім доповісти в більшій групі.

Можемо припустити, що лекції повинні доповнювати групову діяльність, а не навпаки. Таким чином, за допомогою роботи в малих групах може бути проведено тематичне дослідження, моделювання або рольові ігри, або ж обговорення на різні теми.

У малих групах, як правило, практикується надання чітко сформульованої теми для обговорення та короткий проміжок часу для її обговорення. Така методика є ефективною на ранніх етапах навчального курсу, коли учасники все ще можуть відчувати певну тривогу у спілкуванні з колегами. Зазвичай достатньо попросити учасників обговорити тему з людиною поруч із ними.

Навчання у групах, на наше переконання, має позитивне значення, оскільки допоможе майбутньому судді розробити навички спілкування в колективі, із засобами масової інформації тощо. Таким чином, навчання з міжособистісних навичок повинно посідати чільне місце в будь-якій програмі підготовки суддів.

Робота у групах у поєднанні з демонстрацією (презентацією) є двома методами навчання в суддівській освіті, які полегшують засвоєння нових знань. Ураховуючи, що активна участь слухачів є важливим фактором забезпечення успіху в навчанні, вбачається важливим проводити групові або індивідуальні обговорення одразу після презентацій, що дозволить з'ясувати невизначеності або плутанину, а також захистить від простого дидактичного викладання («годування ложкою»).

Рольова гра теж широко використовується як метод навчання суддів. Так, проведення імітаційного судового засідання дозволяє набути «живого досвіду» та передбачає розподіл ролей серед членів групи або підгрупи (наприклад, прокурор, захист і суд). Учасникам пропонується виконати завдання відповідно до їхньої процесуальної ролі. Використання рольової гри вносить елемент практичного характеру під час проведення спеціальної підготовки. Це техніка навчання, яка на практиці демонструє теорію, дозволяє реалізувати свої фахові знання та відповісти на питання, чи насправді все працює належним чином. Рольова гра має багато переваг, оскільки цей тип групової роботи передбачає колективне розроблення стратегій унаслідок відтворення реалістичних ситуацій.

У процесі спеціальної підготовки суддя повинен навчитися боротись із великим навантаженням, використовуючи можливості пам'яті, а також методи зниження стресу та оздоровлення. Окрім цього, у сучасній судовій системі судді на керівних посадах повинні виконувати широке коло управлінських завдань. Успішне виконання таких задач можливе лише в тому випадку, якщо здібності судді поєднуються з лідерськими навичками. Спосіб, яким лідер мотивує інших працівників суду ефективно здійснювати повноваження, діяти в напрямку єдиної мети - забезпечення незалежного, неупередженого, справедливого правосуддя - є вкрай важливим. Ось чому, на наше переконання, навчальна програма підготовки суддів повинна включати низку тренінгів із менеджменту та лідерства.

Якісне професійне навчання є основним інструментом незалежності судової влади. Ось чому надзвичайно важливо, щоб методика навчання, що застосовується в Національній школі суддів України, постійно переглядалася та вдосконалювалася відповідно до сучасних вимог правового життя.

Виходячи зі складності правових реалій, надзвичайно вагомим є те, щоб судді, окрім умінь та навичок у сфері права, володіли базовими знаннями і з інших галузей (соціологія, психологія, етика тощо). Що ж до знань у сфері права, то кандидат на посаду судді до вступу на посаду повинен досконало оперувати поняттями та категоріями матеріального та процесуального права не лише національного рівня, але і міжнародного.

Здійснення належної підготовки суддів залежить як від ефективності форм роботи із сформованими особистостями, так і від суддів-тренерів, які забезпечують викладання дисциплін у Національній школі суддів України.

Під час аналізу компетенції тренера необхідно враховувати базові знання, уміння, які необхідні для роботи у судовій системі. Безумовно, тренер повинен володіти психологічними навичками та методиками.

Основними завданнями тренера, на наше переконання, є такі:

створити сприятливу атмосферу навчального процесу задля найбільш ефективного засвоєння якісно нових фахових знань та вдосконалення вже існуючих;

активно залучати слухачів до різноманітних видів навчання;

розробляти індивідуальні стратегії викладання та навчання, які дозволять досягти максимального результату в рамках спеціального навчання кожним кандидатом на посаду судді;

використовувати широкий спектр інтерактивних, орієнтованих на здобуття практичних знань, умінь та навичок, експериментальних методів і прийомів.

Здійснення ефективної судової реформи є неможливим без постійного підвищення кваліфікації суддів, що є усталеною практикою, яка вже засвідчила свою дієвість у провідних зарубіжних країнах. Однак така практика, на жаль, часто є факультативною. У цьому аспекті вважаємо цілком слушною позицію В. Городовенка, згідно з якою судді повинні вважати вдосконалення таким чином умінь та навичок своїм неодмінним обов'язком [5, с. 118].

Висновки

Професійне навчання суддів покликане забезпечити усвідомлення кандидатами на посади важливості їхньої професії, а також відповідальності перед державою та суспільством, привити почуття необхідності здійснення неупередженого судочинства в контексті забезпечення права на справедливий суд, а також здатність до стійкості (в тому числі стресостійкості) до зовнішніх факторів впливу, психоемоційної витривалості, виховання морально-етичних характеристик особистості судді з урахуванням ціннісних орієнтацій, закладених у суспільстві.

Окрім професійної підготовки суддів у спеціалізованих закладах, важливого значення набуває самопідготовка, сутність якої полягає у самостійному підвищенні професійного рівня, постійному вдосконаленні фахових знань, ознайомленні з оновленою нормативно-правовою базою, правовими позиціями, висновками та судовими рішеннями, роботі із власними особистісними характеристиками. Поєднання усіх компонентів навчання забезпечить безперервність суддівської освіти, що матиме своїм наслідком прийняття оптимальних судових рішень та підвищення рівня суспільної довіри до суду.

Список використаних джерел

1. Рекомендація СМЖес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a38.

2. Рекомендація Rec (2004) 4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці (ухвалена) на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/en/994_573.

3. Сімоненко В. Інноваційні методики у підготовці суддів. Слово Національної школи суддів України. 2014. №. 1. С. 108-111.

4. Порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді. Затверджено Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 12.02.2018 року №19/ зп -18. 12 с.

5. Городовенко В. Періодичне навчання суддів та координаційні практики. Слово Національної школи суддів України. 2014. №. 1. С. 116-121.

Размещено на Allbest.ru