Особливості шляхів формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Особливості шляхів формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва

The peculiarities of the ways of future music teachers' artistic capacity

Хуан Жуйпін аспірант

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто особливості шляхів формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного фаху до самореалізації під час їх професійної підготовки. У процесі розв'язання завдань дослідження теоретично обґрунтовані педагогічні умови й шляхи впровадження програм, які спрямовані на активізацію процесу підготовки фахівців музичної сфери. Доведено, що формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчої самореалізації забезпечується шляхом використання інтегрованого підходу до опанування методиками музично-творчої діяльності. Основою такої роботи є застосування методів практичної роботи, зокрема музично-педагогічної практики, яка виступає фронтальним методом перевірки кінцевих результатів сформованої готовності студента. На етапі фахової підготовки майбутній учитель музичного фаху має усвідомлювати значення музичних здібностей у житті особистості, необхідність їх формування для творчої самореалізації. Наголошується на важливості розуміння педагогом особливостей процесу цілісного розвитку здібностей, знань, методів та принципів організації музично-творчої діяльності учнів закладів середньої освіти.

Ключові слова: формування готовності до творчої самореалізації учителя музики, творча самореалізація, музично-творча діяльність, музично-педагогічна практика.

ABSTRACT

The article deals with the peculiarities of the ways of artistic creation of music teachers' capacity for self-realization during their professional training. In the process of investigation pedagogical conditions and the ways of implementation of the program, aimed to activate the process of music specialists' training, are theoretically justified. The formation offuture music teachers ' preparedness for creative self-realization is provided by the use of integral approach to mastering the methodologies of musically-creative activity. The basis of such work is the use of the methods of practical work, namely musically-pedagogical practice that is the frontal method of verification of students' final results of their preparedness. In the process of special training future music teacher has to realize the significance of musical abilities in the life of an individual, the necessity of their formation for artistic self-realization. The importance of a teacher's understanding of the peculiarities of the coherent development of abilities, knowledge, methods and principles of organization of musically-artistic activity of the pupils of secondary educational institutions is stressed.

Key words: formation of music teacher preparedness for self-realization, artistic selfrealization, musically-artistic activity, musically-pedagogical practice.

На сучасному етапі демократизації українського суспільства пріоритетним напрямом виховання підростаючого покоління залишаються соціологічні дослідження у науково-педагогічній галузі, які сприяють розвитку гуманістичної спрямованості освіти. Соціокультурні трансформації, які відбуваються сьогодні, викликані бажанням суттєво підняти рівень життя українців, орієнтуючись на європейські стандарти, а також необхідністю зберегти національний самобутній колорит, відродити традиції, побудувати новий український соціум, у якому кожен міг би вільно творити і реалізовувати свій потенціал.

Проте окреслені завдання неможливо досягнути без суттєвих змін в освіті та підготовці якісно нового учителя. Саме педагог має вчити і виховувати підростаюче покоління, яке буде творити і розбудовувати українську державу. За думкою О. Шевнюка, визначальна роль у оновленні системи освіти сьогодні належить закладам вищої освіти педагогічної спрямованості, адже саме в них формується педагогічне мислення і професіоналізм майбутнього учителя, задаються методологічні, змістові та технологічні параметри освіти на всіх її рівнях (Шевнюк О.Л., 2004: 1).

Використання сучасних технологій навчання у ЗВО передбачають впровадження соціологічних досліджень результатів всіх напрямів педагогічної та науково-дослідної підготовки студентів. У свою чергу, професійна підготовка учителя виступає складовою процесу фахового навчання та предметом особливої уваги фахівців не лише у галузі педагогіки і психології, а також історії, культури, соціології, логіки, філософії, інформатики. У першу чергу, це пов'язане з творчим мисленням майбутнього учителя, яке має безпосередній зв'язок з усім, що сприяє гармонійному розвитку його особистості.

Аналіз останніх досліджень свідчить, що поняття творчої самореалізації розглядається в працях багатьох науковців, наприклад, Л. Левченка, М. Недашківської, Н. Сегеди (Левченко Л.С., 2015: 298-306; Недашковская М.А., 2010: 53-67; Сегеда Н.І., 2002); проблема самовизначення особистості досліджується такими вченими, як О. Кокуна, І. Нікітіної Кокун О.М., 2012; Нікітіна І.В., 1998: 28-30). Наукові дослідження різних аспектів професіогенезу майбутнього педагога зафіксовані у роботах В. Бондаря, А. Деркача, Н. Кузьміної (Бондар В.І., 2008: 22-23; Деркач А.А., Кузьмина Н.В., 1993). Проте на сучасному етапі підготовки майбутніх педагогічних працівників музичного фаху ще залишається низка нерозв'язаних проблем, зокрема у аналізі процесу формування готовності студентів до самореалізації. Тому метою статті є дослідження основних шляхів формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах педагогічно обґрунтованого системного підходу.

Формування творчого потенціалу є одним з важливих векторів роботи майбутнього учителя музичного мистецтва. Сьогодні суспільство зацікавлене в різноманітті форм творчості учителя, адже «лише творчі особистості, здатні до активного пошуку ефективних прийомів і методів організації педагогічного процесу, можуть дати новий імпульс освіті, а водночас і суспільству в цілому» (Голюк О.А., 2015: 24).

Сучасна школа при вирішенні складних музично-освітніх завдань потребує не лише розробки ефективних методик музичного навчання й виховання учнів, а в першу чергу нового учителя, який зможе забезпечити виконання поставлених перед ним завдань, що постійно ускладняються через зростаючі потреби суспільства.

На думку науковців О.П. Демченка, В.В. Каплінського, Н.І. Лазаренка (Демченко О.П., 2009: 252-257; Каплінський В.В., Лазаренко Н.І., 2011: 13-19), розв'язати складне завдання формування майбутніх поколінь в України може виконати лише здатний до інноваційної діяльності учителя. У свою чергу, творча особистість може бути сформованою лише завдяки творчому педагогові, який використовує індивідуальний стиль діяльності, продукує нові ідеї, відходить від шаблонів, шукає нестандартні рішення. Такий учитель має бути варіативним у своїй роботі, здатним створювати та вирішувати нестандартні педагогічні ситуації.

Проте, сучасна вища школа поки що лише частково вирішує це завдання. За висновками О. Голюк, аналіз практики роботи педагогічних закладів вищої освіти України доводить, що існуюча система вищої освіти не завжди створює умови для підготовки студентів до професійно-творчої діяльності. На думку дослідниці, цьому сприяє й традиційна система освіти, що склалася у минулому, мала стандартизований і нерідко одноманітний характер та не ставила перед собою завдання підготовки кадрів з позицій особистісно зорієнтованої освіти.

Саме тому, на думку дослідника Г.Г. Кіта (Кіт Г.Г., 2005: 23-25), розвиток творчого потенціалу працівників освіти, підвищення рівня їх професійної підготовленості та формування їх як суб'єктів професійно-творчої діяльності є однією з актуальних проблем скчасної педагогічної науки.

Запроваджуючи сучасні педагогічні технології, процес самореалізації майбутнього вчителя слід розглядати як самостійну творчу діяльність, набуття професійного мистецького досвіду, прояву високого ступеня активності та креативності педагогічних дій, формування особистісних якостей (Педагогічна практика..., 2000: 83).

Розглянемо детальніше, що собою представляє «творчий потенціал майбутнього педагога». За О. Голюк - це інтегративна комплексна властивість особистості, що дозволяє забезпечити високий рівень її самоорганізації в майбутній професійній педагогічній діяльності та сприяє руху до вільної самореалізації і творчості. При цьому, велику інформаційну ємність має творчий потенціал особистості, тому що його поняття відображає цілісність людини, єдність її індивідуального і особистісного життєпрояву (Голюк О.А., 2015: 40-41). У структурі такого складного наукового конструкту дослідниця виділяє мотиваційний, когнітивно-креативний, методологічний компоненти.

Більшість науковців вважають, що самореалізація - це індивідуальний процес практичного втілення сутнісних сил особистості у практичній діяльності; самодіяльність особистості з втілення своєї індивідуальності. Прагнення до самореалізації природно відповідає сенсу естетичної свідомості особистості, в якому основна роль належить механізмам самооцінки і може стати важливим педагогічним засобом впливу. Основним способом самореалізації є продуктивна праця, яка виступає предметним втіленням, а іноді сутністю самоствердження (Теплова О.Ю., 2018: 203-204).

Процес формування готовності до творчої самореалізації майбутніх учителів музичного мистецтва включає врахування досвіду музично-педагогічної діяльності, який забезпечується якісною фаховою підготовкою здобувачів вищої освіти, що є основним фактором становлення і розкриття потенціальних можливостей майбутнього учителя.

Основним критерієм сформованості досвіду з педагогічної, музично-виконавської, просвітницької діяльності є готовність майбутнього фахівця здійснювати виховання підростаючого покоління відповідно до сучасних вимог розвитку педагогічної науки.

Процесом формування готовності до творчої самореалізації є педагогічна діяльність, яка спрямована на обґрунтування цільової ідеї, методичну розробку проблеми, створення педагогічного проекту та його реалізації в освітньо-виховній системі.

Підготовка майбутнього учителя музичного мистецтва передбачає оволодіння мінімумом знань, умінь та навичок, який детермінує зміст спрямованої діяльності здобувачів вищої освіти у процесі навчання в ЗВО та їх подальшого застосування в педагогічній діяльності.

Одна з головних вимог до учителя музичного мистецтва - це готовність до естетичного самовиховання. Саме ця властивість особистості майбутнього педагога формується під час навчання у закладі вищої освіти і удосконалюється під час роботи у школі. Робота з учнями у позакласний час, насамперед, на уроках музичного мистецтва, має творчий характер, передбачає вміння самостійно опрацьовувати методичний і науково-виконавський матеріал під час навчання і роботи в школі. Креативність мислення, музично-творча уява, готовність до естетичного виховання учнів формується під час самостійної роботи здобувачів вищої освіти, яка передбачає творчий і науковий пошук подальших дій майбутнього учителя музичного фаху.

В структуру педагогічної майстерності учителя входить синтез його особистісних якостей, який включає загальні та спеціальні здібності. До загальних здібностей відносимо ті особливості, які забезпечують спільність діяльності у різних її проявах. Спеціальні здібності - це особистісні якості учителя, які дають змогу досягти високих результатів реалізації в окремих видах діяльності. Музично-педагогічна діяльність потребує паралельного розвитку двох типів спеціальних здібностей - музичної та педагогічної. Здатність до педагогічної творчості пов'язують з орієнтацією на пізнання та співпереживання. Проблема творчої самореалізації майбутнього учителя на сучасному етапі розвитку суспільства полягає у виявленні компетентного співвідношення мистецької освіти і самоактуалізації особистості.

Процес творчої самореалізації майбутнього учителя музичного мистецтва як цілісна система включає декілька підсистем:

- пошукову (характеризується рівнем набутих музичних знань та досвідом спілкування із мистецтвом);

- емоційно-творчу (відображає психологічні реакції на конкретні творчі дії суб'єкта у процесі активної музичної діяльності);

- навчально-розвивальну (забезпечує творчий потенціал студента відповідними технологічними художньо-образними здібностями).

Однією з головних складових формування творчого потенціалу учителів музичного мистецтва є педагогічна практика, яка висуває перед майбутнім спеціалістом проблеми, що вимагають ґрунтовної практичної підготовки, творчого підходу до вирішення цих завдань та сприяє встановленню органічного взаємозв'язку між теорією та практикою педагогічної діяльності. Саме тому вона включає складну інтегровану систему виконавських практик, які характеризуються важливою вимогою до їх організації - виконавською безперервністю протягом всього навчання у ЗВО. Безперервний характер педагогічної практики полягає в тому, що її завдання взаємопов'язані - на кожному новому етапі вони поглиблюються, витікаючи з попередніх.

Педагогічна практика носить комплексний характер, у її процесі інтерпретуються і синтезуються знання, закономірності, принципи, форми, методи, засоби навчання та виховання. Комплексність педагогічної практики проявляється в її плануванні, організації, змістовній змісті, системі контролю та оцінок різних видів діяльності (Теплова О.Ю., 2005: 470).

Особливість завершальної педагогічної практики на передвипускних та випускних курсах полягає в тому, що вона носить безвідривний характер. При цьому діяльність майбутнього учителя музичного мистецтва суттєво відрізняється від попередніх форм практик, оскільки цілісний педагогічний процес планується самостійно студентом-практикантом, відповідно до мети і завдань, спрямованих на формування особистості учня.

Самостійність практиканта проявляється в тому, що процес навчально-виховної роботи включає не лише проведення уроків музичного мистецтва, а також заходів позашкільної роботи. У програмі педагогічної практики закладено основні напрями діяльності студента на кожному її етапі, зміст і об'єм навчально-виховної роботи, яка виконується під керівництвом керівника практики.

Особливе місце слід приділити педагогічно-виконавській практиці, оскільки вона складає основу музично-творчої діяльності здобувачів вищої освіти музичного фаху. Така практика накопичує знання, уміння та навички з усіх фахових дисциплін і забезпечує процес їх реалізації в конкретних педагогічних умовах. Зміст, структура і функції системи педагогічних виконавських практик відображає технологічну сторону побудови творчої діяльності, у якій майбутні учителі музичного мистецтва здобувають основи педагогічного планування, прогнозування, моделювання та реалізації власних творчих проектів.

Мета педагогічно-виконавських практик полягає в закріпленні музичних виконавських знань, умінь і навичок, методики роботи над інструментальними, вокальними, хоровими творами з учнями різних вікових груп. Система виконавських практик - це варіант практики, який свідчить про те, що на музично-педагогічних спеціальностях навчально-виховний процес із спеціальних музичних предметів носить характер безперервної педагогічної практики за схемою «викладач - студент», «студент - учень».

Цінність організації системи виконавських практик полягає не лише в тому, що вона дає можливість не лише використовувати безпосередній досвід з теоретичних дисциплін, а й допомагає переосмислити його в процесі власних творчих пошуків. Практична творча діяльність сприяє трансформації у здобувачів вищої освіти засвоєння педагогічних теоретичних дисциплін та закріпленню знань з практичних спеціальних дисциплін, що дозволяє по-новому розглядати підготовку до майбутньої професії учителя.

Готовність до здійснення керівництва певним видом музичної творчості учнів потребує формування відповідних спеціальних знань, умінь і навичок та застосування інноваційних методів навчання. Проте система формування готовності студентів до творчої самореалізації потребує постійної корекції, розробки спеціальної експериментальної програми, яка буде спрямована на удосконалення їхньої професійної компетенції.

У зв'язку з цим потрібно розробити наскрізну інтегровану програму системи педагогічних виконавських практик, яка сприятиме закріпленню теоретичних знань та практичному її застосуванню, вдосконаленню професійних умінь і навичок, а також формуванню творчої особистості майбутнього вчителя в цілому.

Мета навчального комплексу виконавських практик полягає у формуванні готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до творчого розкриття особистісного потенціалу, спрямованого на розв'язання педагогічних проблем. Таким завданням виступає вміння застосувати нові засоби і методи активізації учнівської творчості, оскільки якість організації навчально-виховного процесу потребують від учителя єдності педагогічних знань та педагогічних дій (Каплінський В.В., Лазаренко Н.І., 2011: 15).

У процесі практичної підготовки здобувачів вищої освіти музичного фаху обов'язковим є застосування комплексу методик різних видів музичної творчості, що дозволяє прослідкувати динаміку естетичного розвитку студентів, спроектувати шляхи і педагогічні засоби подальшого удосконалення процесу формування їхньої естетичної готовності до творчої самореалізації.

На завершальному етапі дослідно-експериментальної роботи основні завдання полягають у перевірці ефективності методики формування готовності до творчої самореалізації у майбутніх учителів музичного мистецтва.

Контрольна перевірка результатів має здійснюватися за допомогою методу порівняльного аналізу творчих завдань навчального комплексу, зміст яких полягає у вияві показників готовності здобувачів вищої освіти до творчої самореалізації з інструментальної, вокальної, ансамблевої, диригентсько-хорової та організаційно- просвітницької виконавських практик (Педагогічна практика..., 2000: 15)

Отже, формування творчого потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва залежить від впровадженої методики формування готовності студентів до творчої самореалізації, основу якої складають форми, методи, засоби активізації музично-творчої діяльності здобувачів вищої освіти у взаємопов'язаних видах музично-педагогічної практики. Важливим елементом є педагогічна корекція навчально-виховного процесу з поступовим наближенням його до реалізації в умовах обраної професії.

У подальших дослідженнях плануємо звернутися до розробки питання формування готовності до творчої самореалізації майбутніх учителів музичного фаху в системі безперервної педагогічної освіти як фактору зростання їхнього професійного рівня та вдосконалення професійної майстерності.

творчий потенціал учитель музичний

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

Бондар В.І. (2008). Конкурентоздатність педагога як складова його професійної компетентності. Початкова школа. №7. С. 22-23.

Голюк О.А. (2015). Обґрунтування компонентів творчого потенціалу майбутнього педагога ДНЗ та школи І ступеня. Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів: матеріали Всеукраїнської Інтернет-конференції, 28 жовтня 2015 р. Folia Comeniana: Вісник Польсько-української науково-дослідної лабораторії дидактики імені Я.А. Коменського. Умань: ФОП Жовтий. С. 24.

Демченко О.П. (2009). Творчий підхід як умова успішної організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Зб. наукових праць. Випуск 26. Вінниця: ТОВ фірма «Планер». С. 252-257.

Деркач А.А., Кузьмина Н.В. (1993). Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: Луч. 32 с.

Каплінський В.В., Лазаренко Н.І. (2011). Наукова лабораторія педагогічної майстерності викладача вищого навчального закладу як школа формування професійної компетентності. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка та психологія. № 48. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД». С. 13-19.

Кіт Г.Г. (2005). Творча самореалізація вчителя початкових класів у пошуково- дослідницькій діяльності. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. Випуск 15. Вінниця, 2005. С. 23-25.

Кокун О.М. (2012). Психологія професійного становлення сучасного фахівця: монографія. Ін-т психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. К.: Інформ.-аналіт. агентство. 199 с.

Левченко Л.С. (2015). Розвиток професійно-творчої самореалізації особистості педагога та студента. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Вип. №1. С. 298-306.

Недашковская М.А. (2010). Самореализация личности как культурно-исторический феномен. Проблемы философии: респуб. межведом. науч. сб. К.: Вища школа. Вып. 7. С. 53-67.

Нікітіна І.В. (1998). Динаміка процесу самовизначення особистості в індивідуально- психологічному просторі людини. Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Вип. 6. С. 28-30.

Педагогічна практика студентів музично-педагогічних факультетів: навчально- методичний посібник (2000). Вип. 2 / упоряд. В.Л. Бриліна, І.М. Найдьонов, А.В. Сидоренко. Вінниця: ВДПУ. 179 с.

Сегеда Н.І. (2002). Підготовка майбутнього вчителя музики до професійної самореалізації. Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. 24 с.

Теплова О.Ю. (2005). Соціологічні аспекти формування готовності до творчої самореалізації студентів музично-педагогічних факультетів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців. Зб. наук. праць. Вип. 8. К.-Вінниця. С. 468-471.

Теплова О.Ю. (2018). Теоретичні основи процесу формування готовності майбутніх вчителів музичного мистецтва до творчої самореалізації. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип. 19. Т. 2. С. 200-206.

Шевнюк О.Л. (2004). Теорія і практика культурологічної освіти майбутніх учителів у вищій школі: автореферат дис... докт. пед. наук, спеціальність: 13.00.04 / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. К. С. 1.

REFERENCES

Bondar V.I. (2008). Konkurentozdatrnst' pedagoga yak skladova jogo profesijno'i kompetentnosti. [Competitiveness of a teacher as a component of his professional competence]. Pochatkova shkola. [Elementary School]. №7. S. 22-23. Golyuk O.A. (2015). ObiTuntuvannya komponentiv tvorchogo potencialu majbutn'ogo pedagoga DNZ ta shkoli І stupenya. [Substantiation of components of creative potential of the future teacher of school and school of the I degree]. Suchasni tekhnologiп rozvitku profesijnoп majsternosti majbutnih uchiteliv: materiali Vseukraпns'koп Internet-konferenciп. [Modern technologies for the development of professional skills of future teachers: materials of the All- Ukrainian Internet Conference], 28 zhovtnya 2015 r. Folia Comeniana: Vоsnik Pol's'ko- ukrains'koi naukovo-doshdnoi' laboratorii didaktiki оmenо YA.A. Komens'kogo. Uman': FOP ZHovtij. S. 24.

Demchenko O.P. (2009). Tvorchij pоdhоd yak umova uspishnoї organizaciї pozaklasnoi vihovnoi roboti z molodshimi shkolyarami. [Creative approach as a condition for successful organization of extracurricular educational work with younger students]. Naukovi zapiski Vinnic'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu mem Mihajla Kocyubins'kogo. Seriya: Pedagogika і psihologiya. Zb. naukovih prac'. [Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Pedagogy and psychology. Coll. scientific works]. Vipusk 26. Vinnicya: TOV firma «Planer». S. 252-257.

Derkach A.A., Kuz'mina N.V. (1993). Akmeologiya: puti dostizheniya vershin professionalizma. [Acmeology: ways to reach the top of professionalism]. M.: Luch. 32 s.

Kaplins'kij V.V., Lazarenko N.L (2011). Naukova laboratoriya pedagogichnoi majsternosti vikladacha vishchogo navchal'nogo zakladu yak shkola formuvannya profesijnoп kompetentnosti. [Scientific laboratory of pedagogical skill of a teacher of a higher educational institution as a school of formation of professional competence]. Naukovi zapiski Vinnic'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubins'kogo. Seriya: Pedagogika ta psihologiya. [Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Pedagogy and psychology]. № 48. Vinnicya: TOV «Nilan LTD». S. 1319.

Kit G.G. (2005). Tvorcha samorealizaciya vchitelya pochatkovih klasiv u poshukovo- doslidnic'kij diyal'nosti. [Creative self-realization of primary school teachers in research activities]. Naukovi zapiski Vinnic'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mihajla Kocyubins'kogo. Seriya: Pedagogika i psihologiya. [Scientific notes of Vinnytsia State Pedagogical University named after Mykhailo Kotsyubynsky. Series: Pedagogy and psychology]. Vipusk 15. Vinnicya. S. 23-25.

Kokun O.M. (2012). Psihologiya profesijnogo stanovlennya suchasnogo fahivcya: monografiya. In-t psihologii im. [Psychology of professional development of a modern specialist: monograph. Institute of Psychology G.S. Kostyuk NAPS of Ukraine]. G.S. Kostyuka NAPN Ukraini. K.: Inform.-analit. agentstvo. 199 c.

Levchenko L.S. (2015). Rozvitok profesijno-tvorchoi samorealizacii osobistosti pedagoga ta studenta. [Development of professional and creative self-realization of the teacher and student]. Pedagogichni nauki: teoriya, istoriya, innovacijni tekhnologiп. [Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies]. Vip. №1. S. 298-306.

Nedashkovskaya M.A. (2010). Samorealizaciya lichnosti kak kul'turno-istoricheskij fenomen. [Self-realization of the individual as a cultural and historical phenomenon]. Problemy filosofii: respub. mezhvedom. nauch. sb. [Problems of philosophy: republic. interdepartmental. scientific sb.]. K.: Vishcha shkola. Vyp. 7. S. 53-67.

Nikitina I.V. (1998). Dinamika procesu samoviznachennya osobistosti v individual'no- psihologichnomu prostori lyudini. [Dynamics of the process of self-determination of the individual in the individual psychological space of man]. Visnik Kiпvs'kogo universitetu im. T. SHevchenka. [Bulletin of Kyiv University. T. Shevchenko]. Vip. 6. S. 28-30.

Pedagogichna praktika studentiv muzichno-pedagogichnih fakul'tetiv: navchal'no-

metodichnij posibnik. [Pedagogical practice of students of music and pedagogical faculties: educational and methodical manual]. (2000). Vip. 2 / uporyad. V.L. Brilina, I.M. Najd'onov, A.V. Sidorenko. Vinnicya: VDPU. 179 s.

Segeda N.I. (2002). Pidgotovka majbutn'ogo vchitelya muziki do profesijnoп samorealizaciп. Avtoref. dis... kand. ped. nauk: 13.00.04. [Preparing a future music teacher for professional self-realization. Author's ref. dis... cand. ped. Science: 13.00.04]. Nac. ped. un-t оm. M.P. Dragomanova. 24 s.

Teplova O.YU. (2005). Sociologichni aspekti formuvannya gotovnosti do tvorchoп samorealizaciп studentiv muzichno-pedagogichnih fakul'tetiv. [Sociological aspects of the formation of readiness for creative self-realization of students of music and pedagogical faculties]. Suchasni informacijni tekhnologiп ta innovacijni metodiki navchannya u pidgotovci fahivciv. Zb. nauk. prac'. [Modern information technologies and innovative teaching methods in training. Coll. Science. wash]. Vip. 8. K.-Vinnicya. S. 468-471.

Teplova O.YU. (2018). Teoretichni osnovi procesu formuvannya gotovnosti majbutnih vchiteliv muzichnogo mistectva do tvorchoп samorealizacii [Theoretical bases of the process of formation of readiness of future teachers of music art for creative self-realization]. Aktual'ni pitannya gumanitarnih nauk. [Current issues of the humanities]. Vip. 19. T. 2. S. 200-206.

SHevnyuk O.L. (2004). Teoriya i praktika kul'turologichnoп osviti majbutnih uchiteliv u vishchij shkoli: avtoreferat dis... dokt. ped. nauk, special'nist': 13.00.04 [Theory and practice of culturological education of future teachers in higher school: abstract of doctoral dissertation. ped. Sciences, specialty: 13.00.04] / Nacional'nij pedagogichnij universitet imeni M.P. Dragomanova. K. S. 1.

Размещено на Allbest.ru