Взаємозв’язок формування здорового способу життя студентської молоді з рейтинговим оцінюванням діяльності викладачів фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Взаємозв'язок формування здорового способу життя студентської молоді з рейтинговим оцінюванням діяльності викладачів фізичного виховання

Леонід Житомирський

Серед головних людських цінностей здоров'я студентської молоді є важливим як для кожної особи, так і для суспільства в цілому. Це пов'язано з тим, що від стану здоров'я майбутніх фахівців, рівня їх фізичного розвитку та фізичної підготовленості залежить здоров'я нації та майбутнє нашої країни.

Проблема формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти, з різних об'єктивних і суб'єктивних причин, поки ще не розв'язана і залишається однією з дуже важливих для українського суспільства.

Стаття теоретично обґрунтовує взаємозв'язок здорового способу життя студентської молоді з рейтинговим оцінюванням професійної діяльності викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти. Прозоре та об'єктивне оцінювання діяльності фахівців фізичної культури та спорту стане одним із важливих чинників покращення здоров'я та фізичної підготовленості студентської молоді.

У статті представлено аналіз «Положення про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників». Акцентується увага на необхідності внесення змін у цей документ, який не враховує специфіку роботи викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти.

Ключові слова: здоров'я студентів, рейтингове оцінювання, здоровий спосіб життя, рухова активність.

Zhitomyrsky L. The relationship between the formation of a healthy lifestyle of students with rating assessment of the professional activities of physical education teachers in higher education institutions.

Health occupies a special place in the system of expensive human values. For each individual, as well as for the nation and society as a whole, it is difficult to find another value, no matter what health is inferior in its role and influence on all other aspects of life. It is health that is one of the main factors that affects the development of mankind.

Due to various objective and subjective reasons, the problem of forming a healthy lifestyle of students has not yet been solved and remains one of the most important problem for Ukrainian society.

The article theoretically substantiates the relationship between the healthy lifestyle of students with rating assessment of the professional activity of physical education teachers in higher educational institutions. Transparent and objective assessment of the activities of physical culture and sports specialists will be one of the important factors for improving the health and physical fitness of higher education applicants. The article presents the analysis and «Regulations on the system of rating evaluation ofprofessional activity of scientific-pedagogical workers». Attention is focused on the need to make changes to this document, which does not take into account the specifics of the work of physical education teachers in higher education institutions.

Issues of forming a healthy lifestyle of students, their state of health and level of physical fitness are priority tasks for teachers of physical education in higher education institutions. This is due to the fact that a lot depends on the health of students: the quality of the received education, further professional activity, personal growth, social and economic well-being of the country and, most importantly, the health of the future generation, the health of the nation.

The article encourages teachers to improve their personal skills, activates their innovative potential, and encourages continuous improvement of their professional competence.

Key words: students' health, healthy lifestyle, rating, physical fitness, physical activity.

Вступ

Стан здоров'я студентської молоді є одним із важливих узагальнюючих параметрів здоров'я нації. Студентство являє собою потенціал кваліфікованих трудових ресурсів країни, основний інтелектуальний потенціал суспільства активним суб'єктом соціального відтворення та рушійною силою подальших соціально-економічних змін та суспільного розвитку держави. Останніми роками активізується увага до здорового способу життя студентів. Це пов'язано зі стурбованістю суспільства з приводу стану здоров'я фахівців, що випускаються вищою школою, зростанням захворюваності в процесі професійної підготовки, подальшим зниженням працездатності.

Постановка проблеми

У мережі закладів вищої освіти І-ІІ рівнів акредитації навчаються 528 тисяч студентів, зокрема в університетах, академіях,інститутах - 1403 тис. особи. Серед них здобувають вищу освіту 1086 тис. студентів віком від 17 до 24 років включно, що складає 90% до загальної чисельності студентів.

За оцінкою фахівців, майже 90% здобувачів вищої освіти мають відхилення у здоров'ї, кожен другий має морфофункціональну патологію, понад 40% - хронічні захворювання, понад 50% студентів мають незадовільну фізичну підготовку, 40% - слабкі уявлення про теорію здорового способу життя. Відсутність знань про культуру здоров'я та нехтування ним викликають тенденції до погіршення здоров'я молодіКошманюк М.В. (2014) Особливості формування здорового способу життя студентів в умовах вищого навчального закладу.URL: https: //dspace.uzhnu.edu.ua// jspui// bitstream/ libТам само..

Згідно з Резолюцією Національного конгресу Спортивної студентської спілки України, ухваленою 25 травня 2018 року в місті Луцьку, до щорічного загальноукраїнського тестування фізичної підготовленості у 2017 році за станом здоров'я було допущено менше половини студентської молоді; серед студентів, що брали участь у тестуванні, високий рівень фізичної підготовленості мають 15,4% особи,достатній рівень - 31%, середній рівень - 33,6%, низький рівень - 19,9%Резолюція Національного конгресу Спортивної студентської спілки України 25 травня 2018 року. URL: https: //hdatk.kharko.ua/adopted-resolution-national-ko/.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Здоров'я та здоровий спосіб життя студентської молоді є об'єктом багатьох досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців. Розв'язанню актуальних проблем збереження та зміцнення здоров'я студентів присвячені праці О.В. Андрєєвої, В.О. Кашуби, О.Ю. Марченко, О.О. Садовського, С.М. Футорного. В роботах дослідників Ж. Малахова, Н. Москаленко, Є. Кошилевої виявлені негативні тенденції у фізичному стані студентів, які стосуються здоров'я молоді та їх способу життя.

Проблемі підвищення якості життя, рівня здоров'я та розробці принципів формування здорового способу життя приділили увагу такі науковці, як О.О. Єжова, С.М. Футорний, SanjivKumar, G.S. Preetha, Lu. Pavlova, I. Ripak.

Питанням здоров'язбережувальної діяльності фахівців освітньої та соціальної сфери присвячено наукові розвідки вітчизняних дослідників. Соціально-психологічний та філософський напрям дослідження проблем збереження здоров'я в різних аспектах відображено в працях І.Аршави, А. Бойко, Ю. Лисицина, Е. Носенко. Пошуку нових соціально-педагогічних технологій формування здорового способу життя присвячені дослідження О. Вакуленко, П. Гусака, Н. Заверико, В. Петровича, Л. Тихомирової.

Ми погоджуємося з дослідниками І. Івановою, С. Гвоздій, Л. Поліщук, А. Козикіним, що проблема формування здорового способу життя студентів закладів вищої освіти залишається актуальною і вимагає негайного розв'язання засобами освіти; що для розв'язання даної проблеми необхідно залучити якомога більше фахівців і часу навчального процесу. Ця проблема повинна цікавити й турбувати не тільки фахівців і викладачів, але й самого студента в першу чергу. Тому вбачається доцільним формування здорового способу життя студентів проводити через реалізацію педагогічної стратегії, орієнтованої на здоровий спосіб життяІванова І.В. (2007) Формування здорового способу життя студентів як педагогічна проблема. Педагогічні науки, вип.4..

Введення рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників стало складовою системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти в Україні. Питанням моделювання рейтингової оцінки суб'єктів науково-педагогічної діяльності присвячені дослідження провідних учених: Т. Василєвої, О. Головка, М. Загірняка, М. Кучера, Я.Кіницького, Е. Роздобудько, С. Сергієнка, С. Серьогіна, Ю. Шарова, А. Шостака.

Проблема оцінювання якості діяльності професорсько-викладацького складу набуває особливої актуальності, оскільки внутрішній моніторинг дає змогу визначити слабкі місця в організації освітнього процесу, стимулювати результативну роботу викладачів вищої школи, формувати їхній власний імідж, сприяти підвищенню якості викладацьких послуг і поліпшенню роботи закладу вищої освіти, забезпечувати належний рівень професійної компетентності науково-педагогічних працівників, умотивовувати доцільність їх залучення до реалізації стратегічного плану закладу вищої освітиГнезділова О.А. Рейтингове оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників. URL: https://www.allbest.ru/.

Опрацювання науково-педагогічних джерел і вивчення досвіду роботи закладів вищої освіти України показало,що існуюча система оцінки діяльності викладачів вишів є недостатньо ефективною, не в повному обсязі враховує специфіку підготовки фахівців на окремих кафедрах та діяльність науково-педагогічних працівників цих кафедр.

Питання взаємозв'язку формування здорового способу життя студентів з рейтинговим оцінюванням професійної діяльності викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти, спрямоване на збереження й зміцнення здоров'я студентської молоді,є нерозробленим, що, безумовно, активізує тему нашого дослідження.

Мета дослідження полягає в розкритті взаємозв'язку формування здорового способу життя студентів з рейтинговим оцінюванням професійної діяльності викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти (ЗВО).

Виклад основного матеріалу дослідження

Робота викладачів фізичного виховання ЗВО базується на «Положенні про планування й облік навантаження науково-педагогічних працівників». Норми Положення розроблено з урахуванням пріоритетних завдань діяльності Університету, спрямованих на формування внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти.

Безумовно, що питання формування здорового способу життя студентів, їх стан здоров'я та рівень фізичної підготовленості є пріоритетними завданнями для викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти. Це пов'язано з тим, що від здоров'я студентської молоді залежить дуже багато: якість отриманої освіти, подальша професійна діяльність, особистісне зростання, соціально-економічне благополуччя країни і найголовніше - здоров'я майбутнього покоління, здоров'я нації.

Згідно з «Положенням про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників», рейтинг викладачів визначається за результатами навчального року відповідно до основних напрямів діяльності: навчально-методичної, науково-дослідної та організаційно-виховної.

Аналізуючи основні показники та норми бального оцінювання для підрахунку рейтингових балів науково-педагогічного працівника, було встановлено, що навчально-методична робота у Ізмаїльському державному гуманітарному університеті складається з 27 показників. Безпосередньо з формуванням здорового способу життя студентів пов'язані чотири показники.

При аналізі основних показників та норм бального оцінювання з науково-дослідної роботи, було встановлено, що вона складається з 26 показників. З них безпосередньо з формуванням здорового способу життя студентів пов'язані п'ять показників.

Досліджуючи основні показники та норми бального оцінювання з організаційно-вихованої роботи, було встановлено, що до її складу входить 18 показників. З них безпосередньо з формуванням зорового способу життя студентів пов'язані п'ять показників. Таким чином, з'ясувалося, що в основні показники та норми бального оцінювання для підрахунку рейтингових балів включено 71 показник. З них тільки 14 пов'язані з формуванням ЗСЖ студентів і дають можливість викладачам фізичного виховання отримати рейтингові бали.

Нами також було досліджено кількість показників, що впливають на рейтинг викладачів інших кафедр Університету, та всі показники для викладачів фізичного виховання з урахуванням тих 14, які пов'язані з формуванням ЗСЖ студентів.

Результати дослідження представлені в таблиці 1.

Таблиця 1. Основні показники діяльності науково-педагогічних працівників по кафедрах університету

Згідно з «Положенням про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників», рівень компетентності та ефективності їх роботи на обійманій посаді може бути визнаним як високий, достатній, низький або недопустимий.

Розглянувши показники, за якими викладачам фізичного виховання можуть нараховуватися рейтингові бали, можна зробити висновок, що їм набагато складніше набрати бали на високий та достатній рівні, ніж науково-педагогічним працівникам, які викладають інші дисципліни. Це свідчить про те, що фахівці фізичного виховання закладів вищої освіти України, яких у нашій країні налічується 3939 особи, вже спочатку знаходяться в нерівних умовах зі своїми колегами, які працюють на інших кафедрах.

Аналогічна ситуація склалася і в інших закладах вищої освіти, зокрема для викладачів клінічних кафедр медичних університетів, які ведуть лікувальну роботу. Тому Міністерство охорони здоров'я України своїм наказом №1000 від 27.11.2019 року «Про рейтингове оцінювання діяльності вищих навчальних закладів IV рівня акредитації та закладів післядипломної освіти МОЗ України» офіціально дозволило медичним університетам вносити до «Положення щодо визначення рейтингу науково-педагогічних працівників» для клінічних кафедр і лікувальну роботу. Так, наприклад, в Одеському національному медичному університеті в IV розділ «Лікувальна робота» входить 18 видів діяльності викладачів клінічних кафедр, завдяки яким вони мають можливість набирати рейтингові бали.

Ураховуючи, що діяльність викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти також пов'язана зі збереженням та зміцненням здоров'я студентів, для цієї категорії працівників необхідно розробити такі показники, які б стимулювали їх роботу з формування здорового способу життя здобувачів вищої освіти, акцентувавши увагу на дотримання ними усіх чинників ЗСЖ й особливо на поліпшення їх рухової активності. Цей фактор має настільки важливе значення, що Указом Президента України від 9 лютого 2016 року №42-2016 була схвалена Національна стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація». Ця Національна стратегія направлена на формування в суспільстві умов до оздоровчої рухової активності та здорового способу життя, формування здоров'я громадян як найвищої соціальної цінності в державі. «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація». Національна Стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025року.URL: https: //ips.ligazakony.net/document/view/Тому ми пропонуємо у «Положення про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності наукова педагогічних працівників», окрім зазначених напрямів діяльності: навчально-методичної, науково-дослідної та організаційно-виховної, внести четвертий напрям - оздоровча робота та формування здорового способу життя студентів. До цього напряму роботи можна включити такі показники:

1. Проведення моніторингу стану здоров'я студентів.

Проведення обліку захворюваності студентів.

Проведення аналізу причин захворюваності студентів.

Профілактична роботи з метою зниження захворюваності серед здобувачів вищої освіти.

Проведення тестування фізичної підготовленості студентів.

Аналіз результатів тестування та розробка практичних заходів для їх поліпшення.

Проведення моніторингу рухової активності студентів.

Проведення ефективних заходів для поліпшення рухової активності студентів.

Публікація наукових статей, тематика яких пов'язана з формуванням здорового способу життя студентів.

Видання одноосібної або колективної монографії, тематика якої пов'язана з формуванням ЗСЖ студентів.

Участь у наукових, науково-практичних конференціях, круглих столах, семінарах; проходження тренінгів та вебінарів з отриманням сертифікату

Підготовка і проведення наукових, науково-практичних конференцій, круглих столів, семінарів університетського рівня, регіонального та всеукраїнського рівня.

Підготовка і проведення круглих столів і семінарів для студентів, тематика яких пов'язана з формуванням здорового способу життя.

Керівництво науково-дослідною роботою здобувачів вищої освіти, тематика якої спрямована на формування здорового способу життя:

- науковим гуртком (проблемною групою);

- підготовка студентів до виступу на конференції.

Керівництво спортивними секціями, групами загальної фізичної підготовки, групами «Здоров'я» для студентів СМГ тощо, з метою поліпшення рухової активності студентів.

Визначення стану організації самостійної роботи студентів з фізичної культури, її аналіз й підготовка рекомендацій для здобувачів вищої освіти.

Проведення моніторингу стану фізкультурно-оздоровчої роботи у гуртожитках ЗВО, його аналіз та розробка рекомендацій для покращення результатів.

Розробка рекомендацій для керівництва ЗВО з метою покращення матеріально-спортивної бази університету.

Поповнення матеріально-спортивної бази ЗВО інвентарем та обладнанням за рахунок спонсорських внесків та інших джерел фінансування.

Проведення інформаційної роботи зі студентами з питань здорового способу життя.

Консультування студентів з питань здорового способу життя.

Згідно з «Положенням про планування й облік навантаження науково-педагогічних працівників», робочий час НІНІ становить 36 годин на тиждень (скорочена тривалість робочого часу). При плануванні обсягів роботи НІНІ виходять з того, що річне загальне навантаження відповідно до посади НПП розподіляється таким чином:

- навчальне навантаження - 30-40% (460-600 годин);

- методична робота - 25-40% (380-600 годин);

- наукова робота - 25-40% (380-600 годин);

- організаційна робота - 5-20% (80-300 годин);

Якщо обсяг річного робочого часу викладача фізичного виховання складає 1512 годин, то загальне навантаження відповідно до посади НПП розподіляється таким чином:

- на навчальну роботу - 600 годин;

- на методичну роботу - 380 годин;

- на наукову роботу - 380 годин;

- на організаційну роботу - 152 години.

Необхідно зазначити, що специфіка роботи викладача фізичного виховання тісно пов'язана з руховою діяльністю, де фізичні вправи є основним засобом фізичного виховання. У реальній діяльності, виконуючи методичну та наукову роботу, викладачі працюють з необхідною літературою, методичними матеріалами, використовують Інтернет тощо. Фактично ця робота проводиться без спілкування зі студентами, без їх рухової активності. На ці види робіт викладач повинен витрачати 760 годин, тобто 50,2%. У той же самий час саме організаційно-виховна робота дає можливість фахівцю спілкуватися зі студентами і проводити разом з ними оздоровчу та виховну роботу з формування здорового способу життя. На цю діяльність на навчальний рік заплановано 152 години, тобто 10,5%.

Ніскільки не зменшуючи значення методичної та наукової робіт, розуміючи, що ці види навантаження є важливими складовими викладацької діяльності, а також, враховуючи пріоритетні завдання, які необхідно виконувати викладачам фізичного виховання ЗВО, незадовільний стан здоров'я студентів, низький рівень їх фізичного розвитку та фізичної підготовленості, ми пропонуємо за рахунок зменшення годин на методичну та наукову роботу збільшити кількість годин на організаційно-виховну роботу.

При умові, що на організаційно-виховну роботу буду розподілено 380 годин, кількість годин на методичну та наукову роботу буде складати по 266 годин.

Дана пропозиція також аргументується й тим, що голова Секції з фізичної культури і спорту Відділення вищої освіти НАПНУ, доктор економічних наук, професор, ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України Є.В. Імасна засіданні круглого стола «Здоров'я - формувальна система фізичного виховання учнів та студентів: від консерватизму до інновацій» 13 березня 2018 року наголосив, що значний резонанс у Секції з фізичної культури і спорту викликало питання про практичне зникнення фізичного виховання у закладах вищої освіти. Механічне копіювання з цього питання досвіду вищої школи провідних країн не дастьу найближчій перспективі очікуваного ефекту через: відсутність в Україні у суспільній свідомості розуміння можливостей оздоровчої рухової активності для розв'язання багатьох соціально-економічних проблем сьогодення; серйозне відставання вітчизняної системи шкільного та сімейного фізичного виховання; непривабливий стан загальнодоступної матеріально-технічної бази масового спорту в Україні; незадовільний рівень благополуччя більшості студентської молоді; відсутність освіченості та мотивації вітчизняних студентів до активного способу життя.1. Здоров'я - формувальна система фізичного виховання учнів та студентів: від консерватизму до інновацій. Рекомендації Національної академії педагогічних наук України URL: http://uni-sport.edu.ua>content>informatiya-pro

У Законі України «Про вищу освіту» зазначається, що «...керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень сприяє формуванню здорового способу життя здобувачів вищої освіти, зміцненню спортивно-оздоровчої бази вищого навчального закладу, створює належні умови для занять масовим спортом»Закон України «Про вищу освіту» (2009), (зі внесеними змінами). URL: http://search.ligazakon.ua/ldoc2. nsf/link1/TO91024. html (Zakon Ukrayni, 2009).

Оскільки сьогодні Міністерство освіти і науки України з підпорядкованим йому Комітетом з фізичного виховання та спорту не передбачає конкретні дії для розв'язання проблеми поліпшення здоров'я учнівської молоді, одним із чинників покращення цієї ситуації може стати об'єднання зусиль та можливостей керівників ЗВО з потенціалом викладачів фізичного виховання.

Повернення до вишів традиційної форми проведення обов'язкових занять з дисципліни «Фізичне виховання» в обсязі 4 години на тиждень з першого по третій курси включно із заліком кожного семестру стало би першим важливим кроком у збереженні та укріпленні здоров'я студентів та дало б можливість викладачам фізичного виховання довести свій рівень компетентності та ефективності роботи на обійманій посаді до високого або достатнього, тобто вийти із зони низького й недопустимого рівнів.

Висновки

здоровий студент педагогічний

Дослідження показало, що «Положення про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників» не враховує специфіку роботи викладачів фізичного виховання ЗВО.

Для надання можливості цій категорії науково-педагогічних працівників демонструвати високий та достатній рівні компетентності та ефективності роботи на обійманій посаді доцільно в «Положення про систему рейтингового оцінювання професійної діяльності НІНІ» включити четвертий розділ: оздоровча робота та формування здорового способу життя студентів.

Враховуючи специфіку роботи викладачів фізичного виховання, доцільно внести зміни в розподіл обсягу річного робочого часу для цієї категорії НІНІ, збільшивши кількість годин на організаційно-виховну роботу.

Перспективи подальших наукових пошуків взаємозв'язку формування здорового способу життя студентської молоді з рейтинговим оцінюванням професійної діяльності викладачів фізичного виховання закладів вищої освіти лежать у площині поглиблення наукового дослідження. Тому на наступному етапі науково-дослідної роботи необхідно розробити норми бального оцінювання основних показників четвертого розділу напряму діяльності викладачів фізичного виховання: оздоровча робота та формування здорового способу життя студентів.

Література

1. Кошманюк М.В. (2014) Особливості формування здорового способу життя студентів в умовах вищого навчального закладу. URL: https: //dspace.uzhnu.edu.ua// jspui// bitstream/ lib

2. Резолюція Національного конгресу Спортивної студентської спілки України 25 травня 2018 року. URL: https: //hdatk.kharko.ua/adopted-resolution-national-ko/

3. Іванова І.В. (2007) Формування здорового способу життя студентів як педагогічна проблема. Педагогічні науки, вип.4.

4. Гнезділова О.А. Рейтингове оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників. URL: https://www.allbest.ru/

5. «Рухова активність - здоровий спосіб життя - здорова нація». Національна Стратегія з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року. URL: https: //ips.ligazakony.net/document/view/

6. Здоров'я - формувальна система фізичного виховання учнів та студентів: від консерватизму до інновацій. Рекомендації Національної академії педагогічних наук України. URL: http://uni-sport.edu.ua>content>informatiya-pro

7. Закон України «Про вищу освіту» (2009), (зі внесеними змінами). URL: http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/link1/TO91024.html

References

1. Koshmanyuk M. V. (2014) features of forming a healthy lifestyle of students in a higher educational institution. URL: https: //dspace.uzhnu.edu.ua// jspui// bitstream/ lib

2. Resolution of the National Congress of the Sports Student Union of Ukraine on May 25, 2018. URL: https: //hdatk.kharko.ua/adopted-resolution-national-ko/

3. Ivanova I. V. (2007) formation of a healthy lifestyle of students as a pedagogical problem. Pedagogical Sciences, issue 4.

4. Gnezdilova O. A. rating assessment of the activity of scientific and pedagogical workers. URL: https://www.allbest.ru/

5. "Physical activity-healthy lifestyle-healthy nation". National strategy for health-improving motor activity in Ukraine for the period up to 2025. URL: https: //ips.ligazakony.net/document/view/

6. Health is a formative system of physical education of students and students: from conservatism to innovation. Recommendations of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. URL: http://uni-sport.edu.ua>content>informatiya-pro

7. Law of Ukraine "on higher education" (2009), (as amended). URL: http://search.ligazakon.ua/l doc2.nsf/link1/TO91024.html

Размещено на Allbest.ru