Результати лонгітюдного експерименту з перевірки ефективності системи моніторингу сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕЗУЛЬТАТИ ЛОНГІТЮДНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З ПЕРЕВІРКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ СФОРМОВАНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ

Тетяна Бондаренко

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних комп'ютерних технологій і математики Українська інженерно-педагогічна академія (м. Харків)

Аннотация

Татьяна Бондаренко

кандидат педагогических наук, доцент доцент кафедры информационных компьютерных технологий и математики, Украинская инженернопедагогическая академия, г. Харьков, Украина

РЕЗУЛЬТАТЫ ЛОНГИТЮДНОГО ЭКСПЕРИМЕНТА ПО ПРОВЕРКЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ СИСТЕМЫ МОНИТОРИНГА СФОРМИРОВАННОСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ИНЖЕНЕРОВ-ПЕДАГОГОВ

В статье представлены результаты экспериментальной работы по проверке эффективности системы мониторинга сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. Мониторинг реализовывался в виде совокупности алгоритмизированных мониторинговых процедур, направленных на получение данных по отдельным компонентам профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. В ходе мониторинга фиксировались: учебные достижения студентов на этапах текущего, рубежного и семестрового контроля; результаты итоговой аттестации; результаты анкетирования студентов; оценивания будущих инженеров-педагогов по выбранным психодиагностическими методиками и авторским методикам оценки показателей их профессиональной компетентности.

Полученные результаты мониторинга были проверены с помощью методов математической статистики, подтвердилась эффективность мониторинга как инструмента управления сформированностью профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов. Для диагностирования уровня сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров - педагогов на основе полученных числовых данных по определенным показателям был использован квалиметрический подход, который обеспечивает получение соответствующей количественной оценки на основе создания факторно-критериальной модели. Проанализированы результаты эксперимента по отдельным компонентам профессиональной компетентности будущих инженеров -педагогов за весь период наблюдения.

Результаты проведеного эксперимента показали, что применение мониторинга профессиональной компетентности будущих инженеров - педагогов дает возможность отслеживать динамику изменений уровня сформированности соответствующей компетентности как в целом, так и по отдельным компонентам, а также определять проблемные направления, требующие срочного управленческого воздействия. Результаты измерений показали положительное влияние внедрения мониторинга профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов, что подтверждается положительной динамикой полученных результатов. Однако эта положительная динамика сдерживается негативными тенденциями в сфере профессионально-технического образования, обусловленной недостаточной поддержкой государством и отсутствием целенаправленной государственной политики в развитии профессионального образования в стране.

Ключевые слова: мониторинг, профессиональная компетентность, инженеры-педагоги, критерии сформированности профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов, эксперимент, этапы эксперимента.

Abstract

Tetiana BONDARENKO

PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of Information Computer Technology and Mathematics, Ukrainian Engineering-Pedagogics Academy, Kharkiv, Ukraine

THE RESULTS OF A LONGITUDE EXPERIMENT ON VERIFICATION OF THE EFFICIENCY OF THE MONITORING SYSTEM OF THE FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE ENGINEERS- PEDAGOGUES

The article presents the results of experimental work to test the effectiveness of the monitoring system for the formation of professional competence of future engineers and teachers. The monitoring was implemented in the form of a set of algorithmic monitoring procedures aimed at obtaining data on individual components of the professional competence of future engineers- pedagogues. During the monitoring, the following were recorded: academic achievements of students at the stages of current, midterm and semester control; the results of the final certification; results of students' questioning; assessment of future engineers- pedagogues according to the selected psychodiagnostic methods and the author's methods of assessing the indicators of their professional competence.

The obtained monitoring results were verified using the methods of mathematical statistics, the effectiveness of monitoring as a tool for managing the formation of the professional competence of future engineers-pedagogues was confirmed. To diagnose the level of formation of the professional competence of future engineers-teachers on the basis of the obtained numerical data for certain indicators, a qualimetric approach was used, which provides an appropriate quantitative assessment based on the creation of a factor-criterion model. The results of an experiment on individual components of the professional competence of future engineers-teachers for the entire observation period are analyzed. The results of the experiment showed that the use of monitoring the professional competence of future engineers- pedagogues makes it possible to track the dynamics of changes in the level of formation of the corresponding competence, both in general and by individual components, as well as to identify problem areas that require urgent management impact. The measurement results showed a positive impact of the introduction of monitoring the professional competence of future engineers- pedagogues, which is confirmed by the positive dynamics of the results obtained. However, this positive dynamic is constrained by negative trends in the field of vocational education, due to insufficient government support and the absence of a targeted state policy in the development of vocational education in the country.

Key words: monitoring, professional competence, engineers-teachers, criteria for the formation of professional competence of future engineers-teachers, experiment, stages of the experiment.

Анотація

У статті представлені результати експериментальної роботи з перевірки ефективності системи моніторингу сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. Моніторинг реалізовувався у вигляді сукупності алгоритмізованих моніторингових процедур спрямованих на отримання даних за окремими компонентами професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів. В ході моніторингу фіксувалися: навчальні досягнення студентів на етапах поточного, рубіжного та семестрового контролів; результати підсумкової атестації; результати анкетування студентів; оцінювання майбутніх інженерів-педагогів (МІП) за обраними психодіагностичними методиками та авторськими методиками оцінювання показників їх професійної компетентності. Отримані результати моніторингу були перевірені за допомогою методів математичної статистики, що підтвердило дієвість моніторингу як інструменту управління сформованістю професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів.

Для діагностування рівня сформованості професійної компетентності МІП на основі отриманих числових даних за певними показниками було використано кваліметричний підхід, який забезпечує отримання відповідної кількісної оцінки на основі створення факторно-критеріальної моделі. Проаналізовано результати експерименту за окремими компонентами професійної компетентності МІП за весь період спостереження. Результати проведеного експерименту показали, що застосування моніторингу професійної компетентності МІП дає можливість відстежувати динаміку змін рівня сформованості відповідної компетентності як у цілому, так і за окремими компонентами, а також визначати проблемні напрями, що потребують термінового управлінського впливу.

Результати вимірювань довели позитивний вплив упровадження моніторингу професійної компетентності МІП, що підтверджується позитивною динамікою отриманих результатів. Проте ця позитивна динаміка стримується негативними тенденціями у сфері професійно-технічної освіти, що обумовлені недостатньою підтримкою державою і відсутністю цілеспрямованої державної політики у розвитку професійної освіти в країні.

Ключові слова: моніторинг, професійна компетентність, інженери- педагоги, критерії сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів, експеримент, етапи експерименту.

Вступ

Результати аналізу останніх законодавчих актів, наукових досліджень та інших джерел показують, що вища професійна освіта переходить на новий якісний рівень, де мета та результати набуття професійної освіти описуються згідно з вимогами компетентнісного підходу. Його вибір, як системоутворюючого чинника розвитку системи вищої професійно-педагогічної освіти, передбачає переосмислення попереднього досвіду моніторингового забезпечення якості освіти, актуалізує проблему проектування системи управління нею на оновленій інформаційній базі, яку має забезпечувати сучасний моніторинг - моніторинг сформованості/розвиненості професійної компетентності випускників закладів вищої професійної освіти. Організація та реалізація такого моніторингу у закладі вищої освіти дозволить відслідкувати всі умови та аспекти оволодіння особистістю професійною компетентністю і забезпечить прийняття оптимальних управлінських рішень для подолання проблемних сфер у процесі навчання і підвищення якості освіти.

Під моніторингом сформованості професійної компетентності майбутніх інженерів-педагогів (МІП) розуміється цілеспрямоване, системне, систематичне, спеціально організоване, комплексне, контекстне і пролонговане у часі безперервне педагогічне спостереження за процесом і результатами її формування з метою наповнення інформаційної бази системи внутрішнього забезпечення якості інженерно -педагогічного ЗВО відповідними даними для своєчасного прийняття адекватних управлінських рішень та педагогічного прогнозування на основі аналізу, узагальнення та систематизації отриманої у процесі моніторингу інформації.

Додатковими ознаками, що відрізняють це визначення моніторингу від інших видів моніторингу, є об'єкт моніторингу - процес і результати сформованості професійної компетентності МІП, а також особливості спостереження, що визначаються специфікою об'єкта моніторингу - контекстне, комплексне і пролонговане у часі спостереження.

Аналіз досліджень і публікацій

Моніторинг передбачає безперервне спостереження за функціонуванням і розвитком об'єкту без цілеспрямованого втручання у хід функціонування об'єкту спостереження. Саме цей факт відмічає О. Майоров, коли пише: «Моніторинг найбільш близький до спостереження: він не передбачає на етапі проведення втручання у функціонування системи, за виключенням втручання, яке може внести будь-який вимірювальний інструмент у систему, що вимірюється» [11, с. 94].

О. Майоров розглядає моніторинг як специфічну форму пізнавальної діяльності [11, с. 88]. В основі наукового дослідження, за його твердженням, лежать спостереження, побудова гіпотез та експериментальна перевірка висновків. Розгляд моніторингу, як форми наукового дослідження, є доволі поширеним у наукових колах. Наприклад, Л. Шадріна стверджує, що моніторинг стає актуальним методом пізнання, а розвиток науки і практики розширює об'єктно-предметну область його використання [17]. На думку А. Толстих моніторинг - це системно організована сукупність досліджень, що регулярно повторюються, мета яких полягає у науково-інформаційній допомозі зацікавленим у моніторингу сторонам [16]. О. Новіков і Д. Новіков у своїй фундаментальній монографії «Методологія» відносять моніторинг до емпіричних методів дослідження поряд із спостереженням, вимірюванням, обстеженням, експериментом тощо [13, с. 102].

Мабуть тому досить часто автори досліджень у сфері моніторингу розуміючи специфічну проблематику експериментального підтвердження результатів моніторингу додають до слова експеримент якусь визначальну характеристику. Наприклад, В. Зінченко відзначає у ході процедур моніторингу циклічність експерименту [7], І. Аннєнкова [2], Г. Красильнікова [9] та ін. характеризують заключний етап моніторингового дослідження як лонгітюдний експеримент, підкреслюючи таким чином довготривалість дослідження (англ. longitudinal study від longitude - довготривалий). Ми погоджуємося з позицією авторів робіт [13, 2, 9, 12 та ін.] і визначаємо заключний етап моніторингового дослідження як лонгітюдний експеримент, який передбачає регулярне спостереження за об'єктом моніторингу і періодичну фіксацію результатів впродовж тривалого часового інтервалу [12, с. 47].

Метою даної статті є висвітлення особливостей і програми експериментальної перевірки ефективності системи моніторингу сформованості професійної компетентності МІП та аналіз і обґрунтування результатів експерименту.

Виклад основного матеріалу

Експериментальні дослідження проводилися в п'ять етапів. На першому - аналітико-пошуковому етапі дослідження була створена факторно-критеріальна модель сформованості професійної компетентності майбутнього інженера-педагога (ПКМІП), розроблені, а також впроваджені окремі компоненти системи моніторингу.

На основі використання даних попереднього моніторингу був остаточно сформований перелік критеріїв діагностування сформованості професійної компетентності МІП. Комплекс критеріїв діагностування професійної компетентності МІП - ціннісно-мотиваційний, когнітивний, технологічний, поведінково-діяльнісний, індивідуально-психічний, суб'єктний та відповідні їх показники - визначено на основі врахування функцій інженера-педагога в навчально-виховному процесі професійного навчального закладу та у процесі виконання інженерно-професійної діяльності, особливостей і результатів їх педагогічної та інженерно-професійної діяльності, вимог нормативних документів. Цей комплекс критеріїв має збалансовану структуру (три критерії використовуються для оцінювання професійних якостей МІП, три критерії - для професійно важливих та особистісних якостей) і у відповідності з системним, компетентнісним, суб'єктно-діяльнісним і контекстним підходами охоплює і сферу професійної діяльності інженера - педагога - когнітивний, технологічний, поведінково-діяльнісний критерії, і його індивідуально-психічну та особистісну сферу (ціннісно-мотиваційний, індивідуально-психічний, суб'єктний критерії).

Для виявлення рівня впливу кожного із структурних компонентів на загальний рівень професійної компетентності МІП було використано метод експертних оцінок. В якості експертів були залучені викладачі інженерно - педагогічних ЗВО та інженерно-педагогічних факультетів, а також інженери- педагоги за напрямом підготовки «Професійна освіта. Комп'ютерні технології». Для отримання результатів була використана ітераційна анонімна процедура опитування з регульованим зворотнім зв'язком і груповою відповіддю. Зворотний зв'язок здійснювався за рахунок проведення кількох турів опитування. За результатами проведеного експертного дослідження були отримані наступні вагові коефіцієнти:

1) цінісно-мотиваційний (питома вага 18%);

2) когнітивний (питома вага 21%);

3) поведінково-діяльнісний (питома вага 15%);

4) технологічний (питома вага 18%);

5) індивідуально-психічний (питома вага 15%);

6) суб'єктний (питома вага 13%).

Вагу компонентів обраховано за середньозваженими оцінками, які були отримані на другому етапі експертного оцінювання.

Наступний концептуальний етап дослідження включав розроблення теоретичних положень проблеми дослідження, які підлягають перевірці, постановку мети, її декомпозицію на комплекс завдань експерименту, розроблення умов проведення експерименту.