Адаптивні засади розвитку емоційного інтелекту освітян в процесі вивчення англійської мови

Процес формування на групових заняттях з підвищення кваліфікації головних складових емоційного інтелекту (самосвідомості, самоконтроль, соціальне розуміння, управління відносинами). Оцінка ефективності інтерактивного навчання англійської мови.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.04.2021
Размер файла 959,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно- педагогічна академія

Адаптивні засади розвитку емоційного інтелекту освітян в процесі вивчення англійської мови

Юлія Федорова

кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту

Анотація

Активне запровадження інформаційних технологій, посилення комунікативних зв'язків вимагає стрімкої адаптації освітніх процесів до нових вимог постіндустріального суспільства. Сучасний світ вже за умовчанням передбачає володіння освітянами англійською мовою, як інструментом отримання провідних знань в галузі наукових інтересів. Такий підхід сприяє запровадженню курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі закладів вищої освіти. Участь в академічних групових заняттях дозволила автору сформувати тезу про успішний розвиток емоційного інтелекту учасників в процесі інтерактивного навчання англійської мови.

У статті досліджено історію розвитку емоційного інтелекту, охарактеризовані відомі моделі емоційного розвитку. Розглянуто поняття «емоційний інтелект», «емоційна компетентність». Досліджено процес формування на групових заняттях з підвищення кваліфікації головних складових емоційного інтелекту (самосвідомості, самоконтроль, соціальне розуміння, управління відносинами). Відзначено, що вирішальною перевагою формування емоційного інтелекту на групових заняттях з іноземної мови є розвиток рефлексії, самоконтролю, емпатії і навичок емоційного впливу в найбільш активній стадії роботи мозку. На думку автора, формування нових навичок в умовах виходу з зони комфорту, в умовах необхідності використання іншої мови, є найбільш ефективним шляхом формування гнучких компетенцій, зокрема емоційної компетенції. Автором розроблений алгоритм процесу формування емоційного інтелекту педагога в процесі групового заняття. Відзначено ефективність інтерактивного навчання англійської мови, як методу, який сприяє поліпшенню комунікацій і підвищенню рівня емоційного інтелекту працівників педагогічного колективу. емоційний інтелект інтерактивний навчання

Проведені дослідження сприяють подальшому впровадженню ефективних технік розвитку емоційного інтелекту на уроках англійської

мови. Підвищення рівня емоційного інтелекту педагогів сприятиме їх ефективної адаптації до змін в сучасному освітньому просторі.

Ключові слова: емоційний інтелект, емоційна компетентність, педагоги, групові заняття, інтерактивне навчання, «м'які» навички.

Юлия Владимировна.Федорова

кандидат экономических наук, доцент кафедри менеджменту,

Украинская инженерно-педагогическая академия, г. Харьков, Украина

РАЗВИТИЕ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА ПЕДАГОГОВ

В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА

Аннотация. Активное внедрение информационных технологий, усиления коммуникативных связей требует быстрой адаптации образовательных процессов к требованиям постиндустриального общества. Современный мир уже по умолчанию предполагает владение преподавателей английским языком, как инструментом получения передовых знаний в области научных интересов. Такой подход способствует внедрению курсов повышения квалификации педагогических работников на базе высших учебных заведений. Участие в академических групповых занятиях позволила автору сформировать тезис об успешном развитии эмоционального интеллекта участников в процессе интерактивного обучения английскому языку.

В статье исследована история развития эмоционального интеллекта, охарактеризованы известные модели эмоционального развития. Рассмотрены понятие «эмоциональный интеллект», «эмоциональная компетентность». Исследован процесс формирования на групповых занятиях по повышению квалификации главных составляющих эмоционального интеллекта (самосознания, самоконтроль, социальное понимание, управление отношениями). Отмечено, что решающим преимуществом формирования эмоционального интеллекта на групповых занятиях по иностранному языку является развитие рефлексии, самоконтроля, эмпатии и навыков эмоционального воздействия в наиболее активной стадии работы мозга. По мнению автора, формирование новых навыков в условиях выхода из зоны комфорта, в условиях необходимости использования другого языка, является наиболее эффективным путем формирования гибких компетенций, в частности эмоциональной компетенции. Автором разработан алгоритм процесса формирования эмоционального интеллекта педагога во время группового занятия. Отмечена эффективность интерактивного обучения английскому языку, как метода, который способствует улучшению коммуникаций, повышению уровня эмоционального интеллекта работников педагогического коллектива.

Проведенные исследования способствуют дальнейшему внедрению эффективных техник развития эмоционального интеллекта на уроках английского языка. Повышение уровня эмоционального интеллекта

педагогов будет способствовать их эффективной адаптации к изменениям в современном образовательном пространстве.

Ключевые слова: эмоциональный интеллект, эмоциональная

компетентность, педагоги, групповые занятия, интерактивное обучение, «мягкие» навыки.

Yuliia Vl. Fedorova

Ph.D in Economic Sciences, Ass.Professor of Management Department

Ukrainian Engineering Pedagogical Academy

DEVELOPMENT OF EMOTIONAL INTELLIGENCE OF TEACHERS

IN THE PROCESS OF STUDYING ENGLISH

Abstract. The spread of information technology, the strengthening of communication, requires the rapid adaptation of educational processes to the constant updating of the knowledge base. The modern world already by default assumes knowledge of the English language as a tool for obtaining leading knowledge in the field of scientific interests. This approach contributed to the introduction of continuing education courses for teachers on the basis of higher educational institutions. Participation in academic group classes allowed the author to formulate a thesis about the successful development of the emotional intelligence of participants in the process of interactive learning of the English language.

The article explores the history of the development of emotional intelligence, describes well-known models of emotional development. The concepts of «emotional intelligence», «emotional competence» are considered. The formation process in group classes for advanced training of the main components of emotional intelligence (self-awareness, self-control, social understanding, relationship management) is studied. It is noted that the decisive advantage of the formation of emotional intelligence in group classes in a foreign language is the development of reflection, self-control, empathy and emotional impact skills in the most active stage of the brain. According to the author, the formation of new skills in the conditions of leaving the comfort zone, in conditions of the need to use another language, is the most effective way of creating flexible competencies, in particular emotional competence. The author has developed an algorithm for the formation of the teacher's emotional intelligence in the process of group training. The effectiveness of interactive teaching the English language as a method that also improves communication and enhances the emotional intelligence of teachers is noted.

Studies have contributed to the implementation of effective techniques for the development of emotional intelligence in English classes. Increasing the level of emotional intelligence of teachers will contribute to their effective adaptation to changes in the modern educational space.

Key words: emotional intelligence, emotional competence, teachers, group classes, interactive training, soft skills.

Вступ

Володіння англійською мовою визнане базовим життєвим умінням ХХІ століття. У липні 2019 році Міністерство освіти і науки розробило та схвалило на засідання Колегії МОН України Концепцію розвитку англійської мови в університетах [1]. Документ передбачає організацію мовних курсів та інтенсивів, володіння англійською мовою для студентів, що автоматично підвищує вимоги до знання англійської мови викладачами закладів вищої освіти. Результати досліджень міжнародної організації EF EFI (Education First English Proficiency Index) щодо рівня володіння англійською мовою серед дорослого населення свідчать, що в 2019 році Україна займала лише 49 місце серед 100 країн [2].

З огляду на вектор розвитку України як рівноправного члену глобалізованої спільноти в політичному, економічному та в освітньому аспектах, перед освітніми закладами поставлено завдання впровадження англійської мови в навчальний процес. Інформаційно-технологічні виклики XX! століття та глобалізаційні процеси [3] об'єктивно ставлять питання широкого впровадження інноваційних підходів у навчання. Постіндустріальне суспільство базується на знанні, та має запроваджувати нові методики в галузі професійної освіти і підготовки. Курс України на безперервну освіту вимагає перш за все від викладачів всіх галузей знань підвищення рівня володіння англійською мовою. Англійська мова надає освітянам доступ до широкого розмаїття інформації за професійним спрямуванням. З метою покращення якості викладання в закладах вищої освіти запроваджено практику вивчення англійської мови освітянами. Однак групові заняття дозволяють не лише покращити стан володіння англійською мовою, але й сприяють розвитку іншої компетенції XXI століття - розвитку емоційного інтелекту освітян.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвитку емоційного інтелекту у фахівців гуманітарних професій присвячено праці таких науковців педагогічних та психологічних наук, як: А. Дудоладової,М. Журавльової, О. Милославської, О. Нечипорук. Дидактичний аспект інтерактивних технологій у навчанні досліджують такі відомі вчені, як Г. Брос, М. Кларен, Л. Пироженко , Н. Фомин, О. Пометун, Н. Суворова та ін. Поняття емоційного інтелекту розкрито у: теорії емоційно -інтелектуальних здібностей Дж. Мейєра і П. Саловея [4]; некогнітивній теорії емоційного інтелекту Р. Бар-Она [5]; змішаній теорії емоційної компетентності Д. Гоулмана [6]. Методи діагностики та інструменти розвитку емоційного інтелекту досліджувала О. Чуланова [7]. Та не дивлячись на достатню кількість зарубіжних наукових робіт щодо розвитку емоційного інтелекту на уроках англійської мови, у вищій школі ще існує ряд невизначених питань щодо методів розвитку емоційного інтелекту освітян. Реформи в галузі освіти сприяють підвищенню інтересу науковців до вивчення людського капіталу, емоційного сприйняття освітянами процесу навчання. Вважаємо дослідження розвитку емоційного інтелекту в освітніх процесах вищої школи досить перспективним напрямом в Україні та світі.

Метою дослідження є доведення можливості розвитку емоційного інтелекту освітян під час обговорення актуальних тем на групових заняттях з англійської мови, а також вивчення напрямів та інструментарію розвитку емоційного інтелекту освітян в процесі вивчення англійської мови у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Людський капітал відіграє все більшу роль в розвинутих країн. Під тиском цифрової революції змінюється склад компетенцій, якими має володіти сучасна успішна людина [8]. Основні зміни, що відбуваються в освіті під час цифрової революції та зумовлюють необхідність розвитку емоційного інтелекту наведено у таблиці 1.

Зміни в епоху цифрової революції, які актуалізують знання з

емоційного інтелекту

Таблиця 1

Характеристика зміни

Наслідки зміни

Вирішення проблеми

зміна економічної

парадигми: економіка знань базуються на використанні знання, яке зосереджено в людському капіталі; все більшу частину доданої вартості продукції

створюють знання та

інтелект людини

актуалізація знання про людський капітал; актуалізація розуміння клієнта, партнера,

працівника та

здійснення впливу через довіру, ефективність

комунікацій визначає

успіх фірми

розвиток гнучких навиків, що сприяють ефективним

комунікаціям, роботі з людьми, управлінню відношеннями, в тому числі емоційного інтелекту.

Перелік ТОП-10 навичок 2020 за Давоським економічним форумом [9]:

o комплексне розв'язання проблем

критичне мислення

творчі здібності

уміння керувати людьми

взаємодія з людьми

емоційний інтелект

уміння формувати власну думки та приймати рішення

орієнтація на клієнтів

уміння вести переговори

гнучкість розуму

глобалізаційні процеси

зумовлюють необхідність

вільного володіння

англійською мовою

актуалізація знання

англійської мови

відбуваються постійні зміни в інформаційному

суспільстві; інформація та знання постійно

оновлюються, змінюються вимоги до кваліфікації та освітньої підготовки

працівників

необхідність постійно підвищувати компетентність, пошук освітянами прихованого потенціалу; запровадження безперервної освіти,

освіти «just in time»

Сьогодні емоційна компетентність стала однією з базових гнучких навиків soft skills сучасної людини. Поняття «емоційний інтелект» передбачає єдине розуміння соціально-когнітивних процесів, пов'язаних з накладенням емоцій на пізнавальну діяльність суб'єкта. Інтерес до розвитку емоційного інтелекту бере початок з кінця XIX століття та набуває активного теоретичного і експериментального дослідження у наші часи. У таблиці 2 наведено історичні віхи розвитку цього поняття.

Історія наукових досліджень емоційного інтелекту

Таблиця 2

Віхи розвитку наукової думки щодо емоційного інтелекту

1872г. Чарльз Дарвін

публікація "Вираження емоцій у людей і тварин" (перша наукова робота, присвячена емоціям людей та їх ролі для адаптації і виживання)

1920г. Едвард Торндайк

введено поняття соціального інтелекту, як здатності розуміти і розумно ставитися до людей

1926г. Ф.Мосс

створено перший тест для вимірювання соціального інтелекту George Washington Social Intelligence Test

1940г. Девид Уекслер

публікація про поділ здібностей та вміння людини на інтелектуальні і не інтелектуальні

1964г. Майкл Белдок

введено поняття "емоційний інтелект"

1965г. Клод Штайнер

введено поняття "емоційна грамотність", розроблено концепцію її тренування

1983г. Говард Гарднер

розроблено модель інтелекту, інтелект розділено на внутрішньоособистісний і міжособистісний

1985г. Уейн Пейн

публікація першої праці про розвиток емоційного інтелекту "A Study Emotion: Developing Emotional Intelligence"

1988г. Рувен Бар-Он

введено поняття емоційного коефіцієнта

1990г. Джон Майер та Пітер Саловей

публікація роботи "Emotional Intelligence"

1995г. Дениел Гоулман

публікація науково-популярної книги "Emotional

Intelligence" (з 1995 року ЕІ набуває неймовірну популярність серед широкого кола читачів)

Ізраїльський психолог Рувен Бар-Он вперше ввів поняття емоційного коефіцієнту. Його модель соціального та емоційного інтелекту визначає 15 властивостей людини за 5 категоріями і є найменш популярною. Модель емоційного інтелекту американських психологів Майера-Селовея-Крузо більш широко застосовується та передбачає чотири складові. Найпоширенішою є змішана модель Д.Гоулмана. Д.Гоулман додав до моделі Майера-Селовея-Крузо наполегливість, ентузіазм та соціальні навички та виділив 5 етапів. Зазначені моделі емоційного інтелекту наведено у таблиці 3.

Термін «емоційний інтелект» існує більше 30 років, але широко став використовуватися та вивчатися почав лише в останнє десятиліття. Згідно з уявленнями авторів оригінальній концепції емоційного інтелекту Дж. Мейєра, П. Соловея, Д. Карузо, емоційний інтелект - це група ментальних здібностей, які сприяють усвідомленню і розумінню власних емоцій і емоцій оточення. Останні дослідження психологів свідчать про можливість формування його емоційного інтелекту протягом всієї свідомої активної діяльності людини. Це зумовлює необхідність розробки інструментарію та методологічного базису розвитку емоційного інтелекту в умовах навчання.

Таблиця 3

Моделі емоційного інтелекту

Автор

Опис моделі

Рувен Бар-Он (Модель соціального та емоційного інтелекту (ESI) [5]

Особова (Асертивність; Самоповага (самооцінка); Незалежність у прийнятті рішення; Самоактуалізація; Емоційна особистість)

Міжособова:( Емпатія; Соціальна відповідність; Міжособові відносини)

Адаптивна (Уміння вирішувати проблеми; Гнучкість; Оцінка дійсності)

Управління стресом (Стійкість до стресу; Контроль імпульсів)

Загальний настрій (Оптимізм; Щастя (благополуччя))

Модель емоційного інтелекту Майера - Селовея-Крузо (модель здатності) [4]

Сприйняття, оцінка та вираження емоцій - вміння безпомилково розрізняти емоції і ідентифікувати емоційний зміст.

Використання емоцій для підвищення ефективності мислення.

Розуміння емоцій

Управління емоціями - здатність заспокоювати, викликати і направляти власні емоції і емоції інших людей з метою досягнення

встановлених завдань.

Д. Гоулман

Змішана модель емоційного інтелекту [6]

Самоусвідомлення - здатність розпізнати свої емоції, свою мотивацію при прийнятті рішень, дізнаватися свої слабкі і сильні сторони, формулювати свої цілі і життєві цінності. (Впевненість в собі. Правильна самооцінка. Емоційне самоусвідомлення (аналіз емоцій і усвідомлення їх впливу, і інтуїція)

Самоконтроль - здатність контролювати свої емоції, стримувати

імпульси. (Оптимізм. Відкритість. Приборкання емоцій. Воля до перемоги. Адаптивність. Ініціативність. Соціальні навички.

Запобігливість. Ділова обізнаність. Співпереживання)

Управління відносинами - здатність вибудовувати відносини з

людьми, маніпулювати людьми, направляти їх в бажаному напрямку. (Вплив. Натхнення. Сприяння змінам. Допомога в самовдосконаленні інших. Зміцнення особистих взаємин.

Врегулювання конфліктів. Співпраця та командна робота).

Емпатія - здатність розпізнавати свої і чужі емоції, а також здатність співпереживати іншим людям.

Мотивація - вміння спонукати себе до дії, здатність прагнути до досягнення мети заради факту її досягнення.

Емоції є основою психіки, джерелом психічної енергії. Емоції впливають на пам'ять, мислення і уяву людини. Емоції урізноманітнюють

спілкування, збільшують можливості взаєморозуміння, впливають на ухвалення важливих рішень. На використанні енергії емоцій формується емоційна компетентність працівника. Опис емоційної компетенції було представлено Керолін Саарні в 1999 році. Згідно К. Саарні, емоційна компетенція формує здатність до адаптації і віру у власні здібності [ 10]. Щоб описати емоційну компетенцію, К. Саарні використовує термін «навик», який і відрізняє її від поняття емоційного інтелекту. Емоційна компетенція - це знання і навички, які людина може придбати для того, щоб бути здатним діяти відповідним чином в різних ситуаціях. Це залежить від уміння «включати» емоції, а точніше, управляти ними таким чином, щоб досягати певних цілей. Так само, емоційна компетенція є умовою для активного соціального життя. Здатність переробляти найскладнішу інформацію, пов'язану з емоціями, і використовувати цю інформацію як керівництво в процесі мислення і поведінки. Дж. Мейер, П. Селовей і Д. Карузо також відносять до емоційних компетенцій. Д. Гоулман визначає емоційну компетентність як придбану властивість, в основі якої лежить емоційний інтелект та яка призводить до видатних результатів.

Люди з високим рівнем емоційного інтелекту відчувають здоровий емоційний баланс таких почуттів, як дружба, самоконтроль, задоволеність собою, зосередженість, душевний спокій, свобода, зв'язок з оточуючими, незалежність, вдячність тощо. Емоційний інтелект формує орієнтацію на кінцевий результат, цілеспрямованість. Водночас, люди з низьким рівнем емоційного інтелекту часто відчувають самотність, спустошеність, неврівноваженість, залежність, злість, образу, незадоволеність. В команді емоційна компетентність проявляється в умінні відчувати емоції і настрої інших людей, розуміти їхню точку зору і проявляти увагу та інтерес, розв'язувати складні емоційно напружені завдання.

Запровадження керівництвом закладів вищої освіти курсів з підвищення рівня володіння англійською мовою для освітян виявились не лише ефективним заходом для вивчення англійської мови, але й дієвим інструментом формування гнучких навичків освітян. На рис. 1 наведена модель розвитку емоційного інтелекту освітян на групових заняттях з

англійської мови.

Рис. 1. Модель розвитку емоційного інтелекту освітян на групових

заняттях з англійської мови

Наведена модель базується на методичних підходах Д. Гоулмана та конкретизує чотири параметри розвитку емоційного інтелекту освітян під час групових занять з англійської мови. Вирішальною перевагою формування емоційного інтелекту в форматі обговорення є розвиток здатності до рефлексії, самокотролю, емпатії та емоційного впливу в найбільш активній стадії роботи мозку. Необхідність використання нерідної мови активізує процес формування нових навичок. Умови виходу з зони комфорту є найбільш ефективним шляхом формування гнучких компетенцій soft skills, зокрема емоційної компетенції.

Під час обговорення актуальних тем на групових заняттях з іноземної мови формування емоційного інтелекту відбувається за алгоритмом, наведеним на рис. 2

Рис. 2. Алгоритм розвитку емоційного інтелекту освітян на групових

заняттях з англійської мови

У наведеному алгоритмі застосовані всі чотири параметри моделі розвитку емоційного інтелекту (рис. 1). Найбільша робота проходить у другому квадранті «Самоконтроль (управління своїми установками)», до цього квадранту належать етапи 2,3 та 4 алгоритму розвитку емоційного інтелекту.

Ефективності реалізації зазначених етапів сприяють інтерактивні методи навчання. Інтерактивні методи у сучасному навчальному процесі вивчення англійської мови засновані на особистісно орієнтованому підході та спрямовані на розвиток не лише вміння мислити та швидко реагувати, але й містять елементи рефлексії, сприяють розвитку емпатії у колективі викладачів та покращують комунікаційні навички. Слово «інтерактив» (пер. з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти) означає взаємодіяти. «Інтерактивне навчання» включає організацію та розвиток діалогічного мовлення, спрямованих на взаємодію, взаєморозуміння, вирішення проблем, важливих для кожного із учасників навчального процесу. При залученні інтерактивних технологій навчання збільшується активність роботи на занятті, увага, мотивація студентів. Учасники займають активну позицію, розвивають в собі емпатію, вміння вислуховувати думки інших, аргументовано доводити свою думки, пояснювати логічність та послідовність своїх думок англійською мовою, володіючи термінами професійного спрямування. Інтерактивні методи навчання в групі дозволяють підвищити не тільки рівень засвоювання англійської мови, але й сприяють зміцненню педагогічного колективу закладу вищої освіти.

Зазначимо, що в умовах прискореного оновлення інформації та знання, в умовах запровадження безперервної освіти одним із ефективних видів навчання стають курси підвищення кваліфікації. Зокрема, курси з підвищення рівня англійської мови викладачів відповідають сучасним вимогам в освіті та набувають все більшого поширення. Запровадження освітніх курсів в закладах вищої освіти дають можливість активним викладачам отримувати актуальні знання, опановувати новий інструмент доступу до новітньої інформації щодо профілю наукових інтересів та підвищувати компетентність, зокрема емоційний інтелект, у зручний цікавий спосіб.

Висновки

Таким чином, в статті досліджено історію розвитку емоційного інтелекту. Охарактеризовано найвідоміші моделі емоційного розвитку: модель соціального та емоційного інтелекту Рувен-Бар-Она, Модель емоційного інтелекту Майера-Саловея-Крузо, змішану модель емоційного інтелекту Д. Гоулмана. Досліджено процес формування головних складових емоційного інтелекту (самоусвідомлення, самоконтроль, соціальне розуміння, управління стосунками) в процесі обговорення на групових заняттях з підвищення кваліфікації освітян. Розроблено модель розвитку емоційного інтелекту освітян під час групового заняття з англійської мови. Зазначено, що формування нових навичок в умовах виходу з комфортної зони, яку створюють проблеми використання іншої мови, є найбільш ефективним шляхом формування гнучких компетенцій soft skills, зокрема емоційної компетенції. Розроблено алгоритм процесу формування емоційного інтелекту освітянина в процесі групового заняття. Наголошено на ефективності групового інтерактивного навчання в процесі вивчення англійської мови, як методі, що сприяє не тільки вивченню англійської мови, але й покращенню комунікацій та підвищенню рівня емоційного інтелекту працівників педагогічного колективу, кращої адаптації педагогів до змін в світовому освітньому просторі XXI століття.

Перспективи дослідження. Подальшим напрямом дослідження є розробка методологічних рекомендацій щодо насичення уроків англійської мови ефективними техніками розвитку емоційного інтелекту освітян.

Використана література

Концепція розвитку англійської мови в Університетах, 2019. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-stvorilo-koncepciyu-rozvitku-anglijskoyi-v- universitetah-u-dodatku-riven-v1-obovyazkova-umova-vstupu-v2-vipusku- vikladannya-profilnih-disciplin-inozemnoyu-ta-movni-skriningi (дата звернення

Самый большой в мире рейтинг стран и регионов по английскому языку, 2019. URL: https://www.ef.com/wwen/epi/ (дата звернення 10.11.2019).

Федорова Ю.В. Рецесія неоліберальної глобалізації як зовнішній

виклик національній інноваційній політиці. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка. 2018. № 5 (10). URL :

http://am.eor.by/index.php/gallery/129-vipusk-5-10-2018 (дата звернення

Mauer J.D., Salovey Р What is emotional intelligence? Emotional development and emotional Intelligence: Educational Implications. New York, 1997. P. 3-31.

Bar-On R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory. Handbook of emotional intelligence. San Francisco : Jossey-Bass, 2000. P 363-388.

Goleman D. Emotional intelligence . New York : Bantam Books, 1995. -

352 р.

Чуланова О.Л. Коуч-лидерство как инструмент формирования soft

skills управленческого персонала современных организаций. Экономика предприятий. 2018. Т. 4, № 4. URL:

https://riorpub.com/ru/nauka/article/20665/view (дата звернення 10.11.2019).

Федорова Ю., Бабенко К., Малихіна Я., Ярмош О., Малихіна В.

Проблеми підготовки керівників у сфері публічного управління та адміністрування в умовах цифрової економіки. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2019. Том 1, № 3 (30). С.501-509. URL: DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i30.179926 (дата звернення

Зінченко А.Г, Саприкіна М.А. Навички для України 2030: погляд бізнесу. ТОВ «Вид-во ЮСТОН'С». 2016. 36 с. URL: http://careerhub.in.ua/wp- content/uploads/2016/10/Navichki_2030.pdf (дата звернення 10.11.2019).

Saarni C. the Development of Emotional Competence. New York : The Guilford Press, 1999. 381 p.

References

Kontseptsiia rozvytku anhliiskoi movy v Universytetakh (2019) [The concept of English language development at Universities]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-stvorilo-koncepciyu-rozvitku-anglijskoyi-v- universitetah-u-dodatku-riven-v1-obovyazkova-umova-vstupu-v2-vipusku- vikladannya-profilnih-disciplin-inozemnoyu-ta-movni-skriningi [in Ukrainian].

Samyiy bolshoy v mire reyting stran i regionov po angliyskomu yazyik (2019). [The world's largest ranking of countries and regions in English]. URL: https://www.ef.com/wwen/epi/ [in Russian].

Fedorova Y. (2018) Retsesiia neoliberalnoi hlobalizatsii yak

zovnishnii vyklyk natsionalnii innovatsiinii politytsi [The recession of neoliberal globalization as an external challenge to national innovation policy]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Seriia «Ekonomika», 5 (10). URL:

http://am.eor.by/index.php/gallery/129-vipusk-5-10-2018 [in Ukrainian].

Mauer J.D., Salovey Р (1997) What is emotional intelligence? Emotional development and emotional Intelligence: Educational Implications. New York, 3-31.

Bar-On R. (200) Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory Handbook of emotional intelligence. San Francisco : Jossey-Bass. 363-388.

Goleman D. (1995) Emotional intelligence .New York : Bantam Books. 352.

Chulanova O.L. (2018). Kouch-liderstvo kak instrument

formirovaniya soft skills upravlencheskogo personala sovremennyih

organizatsiy. [Coach leadership as a tool for the formation of soft skills of managerial staff of modern organizations] Ekonomika predpriyatiy. 4, 4. Retrieved from: https://riorpub.com/ru/nauka/article/20665/view [in Russian].

Fedorova Y., Babenko K., Malykhina Y., Yarmosh O., Malykhina V. (2019) Problemy pidhotovky kerivnykiv u sferi publichnoho upravlinnia ta administruvannia v umovakh tsyfrovoi ekonomiky. [Problems of preparation of curriculum in the sphere of public administration and administration in the minds of the digital economy] Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky. 2019. 1, 3 (30). 501-509. Retrieved from: DOI: https://doi.org/10. 18371/fcaptp.v3i30.179926 [in Ukrainian].

Zinchenko A.H, Saprykina M.A. (2016) Navychky dlia Ukrainy 2030: pohliad biznesu. [Skills for Ukraine 2030: look at business]. TOV “Vydavnytstvo “IuSTONS. 36. Retrieved from: http://careerhub.in.ua/wp- content/uploads/ 2016/10/Navichki 2030.pdf

Saarni C. (1999) The Development of Emotional Competence. New York : The Guilford Press, 1999. 381 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.