Факторно-критеріальна модель національно-патріотичної вихованості особистості учня

Тому необхідність та можливість використання кваліметричних методів при оцінюванні виховання не викликає сумнівів. Процедура оцінювання моніторингу якості і ефективності виховання та оцінювання вихованості за заданими факторами, критеріями та визначення їх вагомості для організації виховного процесу є важливою в системі побудови ціннісних відносин та створення сприятливих і безпечних умов виховання.

Така реальність вимагає розробки факторно-критеріальної моделі вихованості зростаючої особистості у ЗЗСО на адаптивних основах.

У дослідженні нами враховувалось, що під вихованістю у педагогіці розуміють комплексну властивість особистості, яка характеризується наявністю і ступенем сформованості соціально-динамічних ціннісних якостей і властивостей, що відображають її усебічний розвиток. У будь-якому закладі освіти можливо здійснити обґрунтування мінімуму найбільш характерних і типових ознак, які характеризують національно -патріотичну вихованість учнів.

Для оцінки ефективності спроєктованих засобів підвищення ефективності національно-патріотичної вихованості учнів нами визначені такі параметри оцінювання: фактори, критерії і показники ціннісного ставлення підлітків до Батьківщини, суспільства, до самих себе та праці, що є передумовою становлення інтегрального показника оцінки національно-патріотичної вихованості підлітків.

Об'єктивно виявити існуючі фактори, що впливають на поведінку особистості, допомагають критерії та показники її національно-патріотичної вихованості. З огляду на те, що критерії - це міра визначення рівня національно-патріотичної вихованості учнів, ознаками, які бралися за основу їх класифікації, є розуміння учнями ціннісних національно-патріотичних ставлень та володіння ними. Відповідно до критеріїв визначалися норми оцінок, тобто конкретні показники національно-патріотичної вихованості, згідно з якими у кожному випадку визначається національно-патріотична вихованість особистості через ціннісне ставлення до Батьківщини, суспільства, до людей, себе та праці.

Зважаючи на різні системи моніторингу та оцінки якості освіти [1; 2; 6;] та окремі відомі методи практичного дослідження якості виховання, національно-патріотичної вихованості учнів та управління цими процесами у ЗЗСО [3; 5; 6; 10; 11], нами ставилася мета з'ясувати вагомість критеріїв і показників національно-патріотичної вихованості та встановити зростання національно-патріотичної вихованості учнів на основі порівняльних ознак параметрів та показників.

Використовуючи методи факторного аналізу, що полягають у виключенні множинних характеристик, що вивчаються, і зміною їх меншою кількістю інформаційно об'ємніших змінних сутності національно - патріотичної вихованості, існує необхідність обмеження або збільшення кількості змінних і застосовується факторний аналіз.

Кількісне вимірювання національно-патріотичної вихованості учнів можливо здійснювати за допомогою критеріїв та їх показників. Відповідно до сукупності показників та розрахунку їх важливості для визначених параметрів можливо отримати комплексну оцінку ефективності національно -патріотичної вихованості учнів на основі побудови факторно -критеріальної моделі національно-патріотичної вихованості.

Факторно-критеріальна модель національно-патріотичної вихованості - це спостереження та виявлення латентних ознак, що пояснюють ціннісне ставлення особистості до держави та суспільства, до себе, людей та праці на основі суджень, поведінки, вчинків, емоційного стану, схильності до певних дій, а також визначення чинників, що впливають на активно-творчу діяльність учнів класного колективу чи групи учнів, які піддаються обстеженню.

Застосування факторного аналізу в освітньому процесі дозволяє розв'язувати конкретні завдання національно-патріотичного виховання:

- мінімізувати опис дослідження національно-патріотичної вихованості, тобто визначити основні аспекти відмінностей між критеріями і показниками, та спостереження за їх вагомістю;

- виявити структури взаємозв'язків між ціннісним ставленням до держави, суспільства, до людей, до себе та до праці в наборі спільних та відмінних ознак сутності складових національно-патріотичного виховання;

- проранжувати критерії та показники національно-патріотичної вихованості за їх важливістю і побачити реальну спрямованість особистості, відповідність її стану основним пріоритетам;

- побудувати узагальнені інтегральні показники національно -патріотичної вихованості на основі градації критеріїв;

- встановити загальний рівень ефективності національно -патріотичного виховання у закладі за визначеною формулою вимірної характеристики та переведення з нижчого рівня оволодіння ціннісними ставленнями на вищий.

Основним методом факторного аналізу, який найчастіше застосовується, є метод головних компонентів, що дозволяє усунути вплив мультиколеніарності зв'язків між показниками, котрі наявні в основних показниках національно-патріотичної виховності, та зменшити чи збільшити розмірність коефіцієнта їх вагомості у процесі щорічного, а за потреби - проміжного аналізу.

Кількісне вимірювання якості роботи за допомогою умовних балів за принципом кваліметрії дозволяє отримати комплексну оцінку якості національно-патріотичної вихованості та ефективності його перебігу у виховному процесі ЗЗСО.

Найбільшу складність у побудові моделі національно-патріотичної вихованості при використанні факторного аналізу та кваліметричного вимірювання становить інтерпретація показників факторів, що вивчаються. Ця інтерпретація в нашій моделі пов'язана із кількісним та якісним аналізом цілісного процесу національно-патріотичного виховання.

Факторно-критеріальна модель національно-патріотичної вихованості складається із факторів, що відображають сутнісне наповнення цього напряму виховання.

Перший фактор - ціннісне ставлення до держави, що спрямоване на захист інтересів та відстоювання незалежності, цілеспрямоване створення ціннісно-орієнтованих ситуацій, за яких в учнів відбувається усвідомлення спільної долі з долею Батьківщини.

Другий фактор - ціннісне ставлення до суспільства, що свідчить про відповідальність перед наступними поколіннями за соціально-економічний розвиток та розбудову демократії, спрямованість пізнавальної діяльності учнів, національно-патріотичний характер, розвиток їх власних потреб та розуміння того, що життя і поведінка залежать від суспільно-громадської діяльності та розуміння суспільно -політичних подій у державі.

Третій фактор - ціннісне ставлення до людини, що передбачає орієнтацію на людину як найвищу цінність, потребу в широті її поглядів на світ, прояв злагоди, піклування про інших, групову підтримку та солідарність з інтересами, переживаннями, національними уподобаннями іншої людини.

Четвертий фактор - ціннісне ставлення до себе, що передбачає пізнання себе та задоволення власних потреб та інтересів, формування власної духовності, участь у значущих видах суспільно-громадської діяльності, ефективність розвитку активної життєвої позиції, самоусвідомлення, самовизначення, формування волі і характеру та прагнення до національного ідеалу.

П'ятий фактор - ціннісне ставлення до праці, що передбачає раціональне використання природних багатств та збереження і примноження довкілля, дозволяє критично ставитися до власної поведінки, до вибору свого місця в житті та самоутверджуватися в професії, трудовій діяльності.

До кожного із перерахованих факторів встановлюються та описуються чіткі критерії, за якими обчислюється значення його вагомості серед усіх факторів і критеріїв. У загальну таблицю вносяться визначені фактори, критерії та показники, що характеризують національно -патріотичну вихованість на основі розрахунку вагомості та коефіцієнта відповідності за правилами кваліметрії у межах одиниці.

Для відслідковування ефективності процесу національно-патріотичного виховання та встановлення соціального ефекту результатів виховного впливу на учнів у ЗЗСО пропонуємо факторно -критеріальну модель національно- патріотичної вихованості особистості (табл. 1.).

Таблиця 1

Факторно-критеріальна модель національно-патріотичної вихованості особистості учня