Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів-філологів з використанням інтерактивних технологій

The article considers the problem of formation of the future teachers' socio-cultural competence with the use of interactive technologies. Socio-cultural competence reflects the system of knowledge about the cultural heritage of different peoples, about the rules of speech ethics, features of verbal and non-verbal communication with representatives of different groups (social, religious, professional).

The structure of socio-cultural competence includes axiological, theoretical, functional components. The axiological component reflects humanistic values, altruistic emotions, tolerance, respect for the way of life, traditions, cultural heritage of other peoples, interest in studying the culture of different ethnic groups. The theoretical component includes knowledge of different languages and cultures in all its social manifestations: the features of socio-economic, political development, ethics of relations in a multinational society, history of religion, modern religious movements, formation and development of literature, music, architecture, sculpture, theater, cinema, and the best examples of folk art. The functional component reflects the ability to learn about the cultures of a multinational society, social adaptation, effective intercultural interaction and communication in different languages on the basis of multilingualism. For the future teacher-philologist it is also important to have the ability to develop techniques for the formation of the students' socio-cultural competence based on the study of progressive experience in solving this problem.

Interactive technologies include cooperative learning, group learning, situational modeling, discussion questions. Interactive technologies allow to free expression of own thoughts, spontaneous speech, than to activate mastering of foreign language speech. The main stages of implementation of interactive technologies are adaptive, reproductive, creative.

Key words: socio-cultural competence, interactive technologies, teacher-philologist.

Актуальність проблеми

Сьогодні однією з важливих передумов забезпечення сталого розвитку суспільства є формування соціокультурної компетентності громадян України. У цьому аспекті стає актуальним розвиток у майбутніх учителів системи соціокультурних знань, умінь працювати в багатоетнічному колективі, виявляти толерантність, повагу, альтруїзм. Пріоритетність вирішення цього питання підсилюється тим фактом, що вчитель із сформованою соціокультурною компетентністю здатний не лише демонструвати власні мультикультурні знання та якості, а й ефективно формувати їх у своїх учнях.

Поряд з цим, у сучасних умовах діджиталізації освітнього процесу важливим є використання інтерактивних технологій як засобу формування системи професійних компетентностей, у тому числі й соціокультурної.

Проблема формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів- філологів з використанням потенціалу інтерактивних технологій пов'язана з такими практичними завданнями сучасної освіти, як створення оптимальних засобів реалізації компетентнісного підходу, формування у студентів умінь соціальної взаємодії з усіма учасниками навчально-виховного процесу в багатонаціональному освітньому контексті, оволодіння педагогами сучасними технологіями навчання мов і літератур.

компетентнісний технологія педагог навчання

Аналіз останніх наукових досліджень

Вивчення останніх наукових праць свідчить про те, що різні питання загальної проблеми висвітлювалися в таких основних напрямах, як-от: упровадження компетентнісної парадигми у процес професійної підготовки майбутніх філологів, зокрема й з використанням освітньо орієнтованої технології (Н. Кічук, М. Князян, О. Хромченко), розробка інтерактивних технологій, їх аналіз та систематизація (Г. Коберник, О. Комар, Н. Побірченко, О. Пометун, Т. Торчинська), інноватизація формування соціокультурної компетентності учителів іноземних мов (В. Киливник), а також соціальної (П. Бойчук, Н. Борбич), соціально- педагогічної (І. Кутняк) компетентностей майбутніх учителів.

Утім, проблема формування соціокультурної компетентності засобами інтерактивних технологій потребує більш ґрунтовного висвітлення.

Мета статті: уточнити сутність та структуру соціокультурної компетентності майбутніх учителів-філологів, розробити етапи упровадження інтерактивних технологій задля її ефективного формування у студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз джерел з проблеми формування соціокультурної, соціальної, соціально-педагогічної та інших компетентностей майбутніх філологів, педагогів переконує в тому, що науковці репрезентують її через такі складові, як соціальні знання та вміння, здатність ефективно взаємодіяти із соціумом, йти на компроміс, уникати конфліктів, виконувати інтегративні соціальні ролі, швидко адаптуватись у багатокультурному просторі¹.

Наголосимо, що соціокультурна компетентність є здатністю майбутніх учителів- філологів у багатокультурному освітньому, соціальному просторі організовувати навчально-виховний процес на засадах взаєморозуміння, йти на компроміс, уникати конфліктів, сприяти реалізації демократичних цінностей, соціальної справедливості, колегіальності, налагодженню конструктивних стосунків. Ця компетентність містить широку систему знань про культурне надбання різних народів у багатонаціональному соціумі (як у діахронічному, так і синхронічному аспектах). Не менш важливим є й володіння соціолінгвістичними знаннями, зокрема про правила мовленнєвого етикету, особливості вербального (усного, письмового) та невербального спілкування з представниками різних вікових, соціальних, релігійних, професійних тощо груп, специфіка відображення в мові ритуалів, табу, традицій різних народів.

До структури соціокультурної компетентності слід відносити такі основні компоненти, як-от: аксіологічний, теоретичний, функціональний.

Варто підкреслити, що аксіологічний компонент відображає гуманістичні цінності, альтруїстичні емоції, толерантність, повагу до способу життя, традицій, культурної спадщини інших народів, інтерес до вивчення культури різних етносів.

Поряд з цим, теоретичний компонент містить знання різних мов та культури у всіх її соціальних виявах: про особливості соціально-економічного, політичного розвитку країни, етику взаємовідносин у багатонаціональному соціумі, духовні цінності, практики релігійного виховання, історію релігії, сучасні релігійні течії, становлення та розвиток різних видів мистецтва (літератури, музики, живопису, архітектури, скульптури, театру, кінематографу), кращі зразки народної творчості, характер взаємодії людини й соціуму, людини й природи, який відображається в культурній спадщині.

Натомість, функціональний компонент віддзеркалює вміння пізнання культур поліетнічного суспільства (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення, генерація нових ідей, їх упровадження в практичну діяльність), соціальної адаптації, ефективної міжкультурної взаємодії та спілкування різними мовами на засадах плюрилінгвізму (коли передбачається швидкий перехід з однієї мови на іншу в процесі спілкування, використання іноземної мови у якості такої, котрою володіють обидва співрозмовники, вживання в мовленні міжнародної лексики для полегшення розуміння ^{1 Кічук} Н. В. (2006). Компетентність саморозвитку майбутнього фахівця: особистісно орієнтовані технології формування у вищій школі. Науковий вісник Миколаївського державного університету. Вип.12. С. 80-87; Kniazian M., Khromchenko О. (2019). The ESP Lecturers' Self-Development Competence in Higher Educational Context. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. University of Nis, Republic of Serbia. Vol. 7. No 3. Р. 385-393; Киливник В. В. (2016). Формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі підготовки в коледжі. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 53. С. 75-79; Бойчук П. М., Борбич Н. В. (2013). Модель формування соціальної компетентності студентів педагогічних коледжів. Соціальна педагогіка: теорія та практика. № 1. С. 35-44; Кутняк І. (2016). Формування соціально-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкової школи. Молодь і ринок. №5 (136). С. 98-101; (2002). Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program - OECD (Draft). URL: http:// www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/b/DeSeCo.doc. Daudet A. Lettres de mon moulin. Le secret de maоtre Cornille. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/Lettres_de_mon_moulin/

тощо). Для майбутнього вчителя-філолога є важливим також і володіння вміннями самостійно розробляти прийоми формування соціокультурної компетентності учнів на основі дослідження прогресивного досвіду вирішення цієї проблеми.

Забезпечити формування соціокультурної компетентності, котра, насамперед, передбачає активну мовленнєву, соціальну, професійну взаємодію, є доцільним з використанням інтерактивних технологій.

Як відомо, інтерактивна пізнавальна діяльність передбачає взаємодію між усіма учасниками навчально-виховного процесу; ця діяльність може бути організована як спільне навчання, взаємонавчання з рефлексією її результатів Пометун О.І., Побірченко Н.С., Коберник Г.І., Комар О.А.,Торчинська Т.А. (2008). Інтерактивні технології: теорія та методика. Умань-Київ. 94 с.; Daudet A. Lettres de mon moulin. Le secret de maоtre Cornille. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/Lettres_de_mon_moulin/. До інтерактивних технологій науковці відносять кооперативне навчання (наприклад, робота в парах, малих групах), колективно-групове навчання (обговорення проблеми в загальному колі, мікрофон, незакінчені речення, ажурна пилка), ситуативне моделювання (розігрування ситуацій), опрацювання дискусійних питань (прес-метод, мозковий штурм, зайняти / змінити позицію) Пометун О.І., Побірченко Н.С., Коберник Г.І., Комар О.А.,Торчинська Т.А. (2008). Інтерактивні технології: теорія та методика. Умань-Київ. С. 40..

З огляду на необхідність підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів-філологів особливого значення набуває впровадження зазначених вище інтерактивних технологій у ході викладання іноземних мов, оскільки ці технології дозволяють активізувати мовленнєву діяльність студентів (а саме усне й письмове діалогічне й монологічне говоріння). Зазначимо, що іноді має місце ситуація, коли більше уваги приділяється формуванню знань іншомовного матеріалу й умінь письмового монологічного мовлення (особливо, якщо йдеться про викладання «Іноземної мови» як загальногуманітарної навчальної дисципліни). Інтерактивні технології дозволяють забезпечити умови вільного висловлення власних думок, спонтанного говоріння, чим активізувати оволодіння іншомовним мовленням, а також усіма компонентами соціокультурної компетентності.

У ході експериментальної роботи з формування соціокультурної компетентності студентів засобами інтерактивних технологій на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова нами було запропоновано такі основні етапи упровадження цих технологій:

- адаптаційний: підготовка студентів до висловлювання іноземною мовою на базі обмеженого обсягу лексичних одиниць та граматичних конструкцій; при цьому використовувався потенціал переважно кооперативного навчання, а саме роботи в парах;

- репродуктивний: інтерактивна взаємодія між студентами, студентом / студентами й викладачем із відтворення певних ситуацій повсякденного життя, фрагментів художніх творів з використанням ситуативного моделювання, а саме розігрування ситуацій; за цих умов студенти мали використати більш широкий індивідуальний фонд лексичних одиниць та знань граматики;

- творчий: презентація власних міркувань, поглядів з вирішення певної проблеми в процесі опрацювання дискусійних питань, зокрема мозкового штурму. Якщо вивчався певний літературний твір, то майбутні філологи мали визначити перспективи розвитку подій, особистісних якостей персонажа твору. Окрім цього, студенти мали виконати завдання дослідницького характеру з визначення історії створення, соціального контексту оповідання, новели, п'єси, роману, їхнього впливу на літературний процес у певну епоху.

Підкреслимо, що на адаптаційному та репродуктивному етапах студенти, працюючи в парах, відтворюючи певні ситуації, мали дати оцінку соціальному оточенню певного персонажа твору, схарактеризувати його особистісні якості, моральні цінності, продемонструвати те, як автором представлено в творі емпатію, толерантність, та змоделювати можливі ситуації вияву поваги до ціннісних орієнтирів інших людей, що сприяло прицільному формуванню аксіологічного компонента соціокультурної компетентності майбутніх філологів. Окрім цього вони мали визначити ті стилістичні засоби, котрі відображають соціальну взаємодію учасників подій, описаних у творах.

Протягом творчого етапу впровадження інтерактивних технологій майбутні фахівці були зорієнтовані на дослідження особливостей економічного, соціального, політичного розвитку країни в ту історичну епоху, про події якої йдеться в художньому творі. Особлива увага зверталася нами на аналіз, класифікацію та узагальнення інформації про розвиток різних видів мистецтва, їхній уплив на створення тієї чи іншої новели, того, як репрезентовані ці види мистецтва в творах художньої літератури. Студенти були залучені й до розробки системи вправ з формування соціокультурної компетентності учнів старших класів. Усе зазначене вище сприяло ефективному формуванню теоретичного й функціонального компонентів соціокультурної компетентності майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Окреслені етапи упровадження інтерактивних технологій були реалізовані нами в процесі викладання навчальної дисципліни «Основна мова (французька)» на базі творів таких яскравих представників французької літератури, як Альфонс Доде «Секрет діда Корнеля» («Le secret de maоtre Cornille»Daudet A. Lettres de mon moulin. Le secret de maоtre Cornille. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/Lettres_de_mon_moulin/), Марсель Еме «Той, що проходить крізь стіни» («Le passe-muraille» Aymй M. Le passe-muraille. URL: http://palf.free.fr/nouvelle/passe_muraille.htm).

Наведемо приклади завдань до кожного з творів відповідно до визначених нами етапів.

Alphonse Daudet «Le secret de maоtre Cornille».

Адаптаційний етап. Travaillez en binфme: dйcrivez le moulin de maоtre Cornille; retracez le village et ses habitants avant l'йtablissement d'une minoterie а vapeur. De quelle maniиre l'auteur dessine-t-il la vie des villageois et leurs relations? Comment l'auteur explique-t- il la douleur de maоtre Cornille? Quels procйdйs nous convainquent-ils de l'honnкtetй de Cornille?

Репродуктивний етап. Analysez le monde intйrieur de Cornille. Parlez de son enfance, ses parents. Quel est le rфle de l'assiduitй, la persйvйrance, la resposabilitй dans la vie de Cornille? Faites voir l'aide de la part des villageois, leur comprйhension mutuelle, leur fidйlitй а Cornille. Jouez l'йpisode final.

Творчий етап. Comment, а votre avis, peut-on dйfendre un petit producteur? Organisez un brainstorming sur le problиme ci-dessous: Comment protйger les traditions, les coutumes, la singularitй rйgionale? Relatez l'information sur la rйgion Provence-Alpes-Cфte d'Azur. Parlez de sa toponymie, sa gйographie et son climat. Analysez les zones urbaines de: Aix-en-Provence, Avignon, Cannes, Marseille, Nice, Toulon. Prйparez la prйsentation PowerPoint sur la culture de cette region, faites-la voir aux йlиves des grandes classes.

Marcel Aymй «Le passe-muraille».

Адаптаційний етап. Dites quel don singulier Dutilleul possйdait-il? Oщ travaille Dutilleul? Est-ce que le ministиre de l'Enregistrement existe dans la rйalitй? Nommez les qualitйs de Dutilleul. Caractйrisez les particularitйs de son style йpistolaire. Comment ces particularitйs brossent-elles les traits du caractиre de Dutilleul? Faites voir les procйdйs stylistiques qui rendent la parole des personnages si expressive. Quelles йmotions йprouvez-vous aprиs la lecture de la premiиre partie de la nouvelle «Le passe-muraille»? Nommez les phrases qui reprйsentent d'une maniиre ironique a) un grand dйsir des collиgues de Dutilleul de suivre sa conduite; b) le comportement de Dutilleul en prison; c) son attitude а l'йgard de la ronde de nuit, des gardiens, du directeur de la prison.

Репродуктивний етап. Quelles sont les causes de la querelle entre Dutilleul et Lйcuyer? Comment Dutilleul a-t-il vengй Lйcuyer de l'affront? Parlez de l'йtat d'вme de M. Lйcuyer au moment quand il a vu la tкte de Dutilleul collйe au mur а la faзon d'un trophйe de chasse. Jouez avec vos camarades deux scиnes: la premiиre - la conversation de Lйcuyer avec Dutilleul а propos des lettres de ce dernier; la deuxiиme - l'apparition de la tкte de Dutilleul dans le bureau de Lйcuyer.

Творчий етап. Comment йtait organisйe la vie du peintre Gen Paul? Nommez les traits de son caractиre, ses talents. Dйcrivez Montmartre et son atmosphиre artistique au commencement du vingtiиme siиcle. Comment le sculpteur Jean Marais a immortalisй l'йcrivain Marcel Aymй?

Faites l'analyse de l'administration publique centrale en France. Nommez les ministиres et leurs fonctions.

Aprиs un brainstorming donnez une rйponse collective aux questions suivantes: Si Dutilleul n'avait-il pas cette capacitй de passer а travers les murs, comment seraient sa vie, sa carriиre, ses relations avec Lйcuyer, les collиgues au ministиre de l'Enregistrement? Tirez les autres exemples de la littйrature franзaise ou de l'histoire quand une personne timide, modeste et dйlicate devient audacieuse et combative.

Наведені вище етапи впровадження інтерактивних технологій, відповідні кожному з них завдання дозволили забезпечити послідовність формування аксіологічного, теоретичного та функціонального компонентів соціокультурної компетентності, активізувати іншомовне спонтанне мовлення (діалогічне й монологічне) всіх членів академічної студентської групи, сформувати дослідницькі вміння.

Висновки та перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямі

Соціокультурна компетентність є здатністю майбутніх учителів-філологів організовувати навчально-виховний процес у багатокультурному просторі на засадах взаєморозуміння, пошуку компромісів, уникнення конфліктів, сприяння реалізації демократичних цінностей, налагодження конструктивних стосунків. Вона відображає систему знань про культурне надбання різних народів у багатонаціональному соціумі, про правила мовленнєвого етикету, особливості вербального (усного, письмового) та невербального спілкування з представниками різних груп (вікових, соціальних, релігійних, професійних). До структури соціокультурної компетентності відносимо аксіологічний, теоретичний, функціональний компоненти. Основними етапами реалізації в професійній підготовці майбутніх учителів-філологів інтерактивних технологій були адаптаційний, репродуктивний, творчий. Перспективи дослідження полягають у висвітленні теоретичного базису та методичного інструментарію розробки та впровадження інтерактивного навчання як сучасної технології формування системи загальних і фахових компетентностей майбутніх учителів філологічних спеціальностей.

Література