Організація процесу формування конструктивних умінь здобувачів початкової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація процесу формування конструктивних умінь здобувачів початкової освіти

Юлія Холостенко

Анотація

У статті розглянуто організаційно-методологічні вимоги щодо формування конструктивних умінь учнів початкових класів на уроках трудового навчання; запропоновано педагогічні умови забезпечення художньо-конструктивної діяльності в умовах Нової української школи. Проаналізовано вимоги Державного стандарту щодо знань та вмінь учнів 1-2 і 3-4 класів в аспекті посилення самостійної діяльності, особистісного виконання простих геометричних зображень і вироблення критичного ставлення до навчальних досягнень у процесі засвоєння змісту програми з трудового навчання й художньої праці. Акцентовано увагу на структурних компонентах педагогічної взаємодії вчителя з учнями у процесі набуття технологічної компетентності. Представлено орієнтовну дидактину структуру уроку трудового навчання й методичні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності з художнього та технічного конструювання на уроках трудового навчання. Модульний розподіл програми художньо-конструктивної діяльності впродовж трьох етапів (підготовчий, розвивальний і формувальний) дають можливість спрямувати роботу вчителя й учнів на оптимальне засвоєння способів побудови художніх і технічних форм, активізувати мотиви і способи предметно-перетворювальної діяльності. Систематизовано принципи та критерії художньо-конструктивної діяльності учнів початкової школи.

Ключові слова: художньо-конструктивна діяльність, дидактична структура уроку, трудове навчання, художня праця, організаційно-методологічні умови, модульний розподіл.

Key words: artistic and constructive activity, didactic structure of the lesson, labor training, artistic work, organizational and methodological conditions, modular distribution. педагогічний школа початковий

Постановка проблеми. Вимоги навчальної програми з трудового навчання й художньої праці за принципами Нової української школи обумовлюють завдання, які стоять перед учителями початкової школи щодо формування та розвитку конструктивних умінь молодших школярів. У зв'язку з цим традиційні підходи до організації уроків трудового навчання та художньої праці потребують своєчасного організаційно- методичного оновлення. Питання теоретико-методологічних засад й змісту впровадження проектно-художньої діяльності в практику початкової та середньої школи вивчалися багатьма психологами й методистами (І. Андрощук, В. Моляко, О. Проскура, О. Лурія, Д. Ельконін, Т. Носаченко, Г. Сухорукова, В. Тименко та ін.).

Мета статті - визначити організаційно-методологічні умови забезпечення формування конструктивних умінь учнів початкової школи засобами конструктивно-технологічної діяльності в умовах трудового навчання.

Виклад основного матеріалу. Нова навчальна програма з трудового навчання спрямовує педагога на пошук ефективних прийомів конструктивно-технологічної діяльності у процесі розв'язання спеціально навчальних завдань уроків і позаурочної творчості. Актуальність розвитку творчого й проектно-художнього (дизайнерського) мислення здобувачів початкової освіти підсилюється особистісно орієнтованою моделлю сучасної загальноосвітньої підготовки.

Розкриваючи питання пошуку оптимальних шляхів педагогічної взаємодії у процесі формування конструктивних умінь молодших школярів на уроках трудового навчання, ми звернулися до авторської моделі І. В. Андрощук, яка вмотивовано виділяє наступні структурні компоненти:

1) суб'єктний компонент(вчитель, учні та інші учасники освітнього процесу);

2) аксіологічний компонент (ціннісна спрямованість взаємодії);

3) гностичний компонент (зміст взаємодії);

4) процесуальний компонент (форми, методи, технології, засоби взаємодії) Андрощук І. В. (2018) Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності. Дис. ... д.пед.наук Хмельницький національний університет, Київ. 634 с.. трудового навчання чи художньої праці обумовлюється специфікою художнього проектування (дизайну).

Ефективність упровадження конструктивно-технологічної діяльності на уроках

При плануванні навчального процесу необхідно комплексно сформувати в дітей молодшого шкільного віку низку першорядних умінь, починаючи від пошуку необхідної для реалізації мети інформації, висуненняй обґрунтування ідей щодо розробки макету і технології виготовлення виробу до обрання найраціональнішого з них. За допомоги вчителя у колективній чи напівсамостійній діяльності школярі вчаться планувати та організовувати процес виконання власного задуму, критично оцінювати його результати, коригувати свою діяльність, презентувати готовий продукт праці.Задля цього вчитель послідовно роз'яснює композиційні особливості красивих і доцільних форм виробів, поступово розширює розуміння способів їх розробки, ознайомлює з елементами графічного дизайну при створенні продукту праці засобами різних технік декоративно- ужиткового мистецтва. Заслуговує на увагу вивчення молодшими школярами закономірностей композиції та технологічних особливостей роботи з різними матеріалами при виготовленні орнаменту, аплікації, витинанки тощо.

Сучасні підходи до організації трудового навчання потребують посиленого застосування методів активізації творчого потенціалу молодших школярів, належної організації художньо-конструктивної діяльності. У зв'язку з вищезазначеним виникає необхідність спеціальної підготовки майбутніх вчителів до врахування педагогічних умов формування конструктивних умінь у процесі початкового трудового навчання:

1) цілеспрямованість процесу формування конструктивних умінь;

2) забезпечення вчителем гармонійної єдності й активної співтворчості з учнями;

3) використання методів і прийомів творчого пошуку;

4) оптимальне визначення структури уроку та форм педагогічної взаємодії;

5) доцільний добір методичного, інформаційного і матеріально-технічного забезпечення уроку.

Успішне залучення молодших школярів до художньо-конструктивної діяльності всебічно впливає на їхні особистісні риси характеру, виховує дисциплінованість у виконанні дорученого, працездатність і дизайнерське мислення. Трудове навчання здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони, обов'язковою умовою яких виступає їх підпорядкованість. Найбільшу ефективність у проведеному нами локальному педагогічному спостереженні доводить група методів за рівнем пізнавальної самостійності (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний проблемного викладу, евристичний, дослідницький).У той же час рівень володіння педагогами методичними і технологічними знаннями обумовлює розуміння суті, етапів і методів проектно-технологічної діяльності учнів з виготовлення виробу. Серед методів педагогічної взаємодії за І. В. Андрощук, варто наголосити на ефективності :

1) методів формування поглядів і обміну інформацією;

2) методів організації діяльності;

3) методів стимулювання оцінки та самооцінки 2.

В оновлених типових освітніх програмах надається особливої ваги необхідності формування в учнів початкової школи технологічної компетентності, оволодінню практичними вміннями використання технологій під час власної самореалізації. Державним стандартом початкової освіти підкреслюється, що здобувач освіти "втілює творчий задум у готовий виріб; дбає про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто його оточує; ефективно використовує природні матеріали, дбаючи про навколишній світ; практикує і творчо застосовує традиційні та сучасні ремесла" Андрощук І. В. (2018) Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності. Дис. ... д.пед.наук Хмельницький національний університет, Київ. 634 с. (2018) Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: початкова школа: іншомовна освіта. Державний стандарт початкової освіти. К.: ТД "ОСВІТА-ЦЕНТР+". 80 с.. Тим самим виникає гостра необхідність переорієнтації підготовки сучасного класовода в тому числі й на зміст технологічної підготовки, що б дало змогу інтенсифікувати його професійну компетентність, удосконалити методичні прийоми опанування молодшими школярами навчального змісту предметів "Трудове навчання" та "Художня праця". Зокрема загальні результати з вищеназваних курсів спрямовані на вміння планувати власну діяльність, читати та самостійно виготовляти графічні зображення, знаходити для виготовлення продукту праці оптимальні матеріали та технології, моделювати, конструювати й виготовляти продукт праці, власноруч оцінити та презентувати результати трудової діяльності.

Аналіз програмових вимог дає змогу співставити обов'язкові результати щодо знань та вмінь учнів 1-2 і 3-4 класів, а саме в аспекті посилення самостійної діяльності, особистісного виконання простих геометричних зображень і вироблення критичного ставлення до навчальних досягнень. Важливе значення у процесі технологічної підготовки молодших школярів надається навчанню практично та творчо застосовувати традиційні та сучасні ремесла, організувати трудовий процес, розв'язати практичні завдання у повсякденному житті, дотримуватися безпечних умов виготовлення продукту праці, користуючись різноманітними інструментами та пристосуваннями. Здобувач початкової освіти вдосконалює власні вміння організувати робоче місце, спланувати та виконати технологічні операції з найменшою витратою часу та матеріалів. Зокрема, при вивченні змісту програми з тем "Мозаїка", "Квілінг", "Комбінування природних та пластичних матеріалів", "Аплікація з тканини", "Мозаїка з природних та штучних матеріалів", "Декорування виробів" та ін. протягом третього року навчання молодші школярі засвоюють найважливіші теоретичні відомості про різноманітні види художньо- конструктивної діяльності у техніці контурного торцювання, квілінг, оригамі тощо.

При створенні виробів із різноманітного матеріалу доведено продуктивність словесно-практичних методів і прийомів (розповідь, дискусія, оголошення інструкцій, обмін інформацією, бесіда, застосування прийомів аудіовізуального сприймання). Педагог має заздалегідь ознайомити дітей з поетапністю виготовлення виробу, сформувати початкові навички планування й раціональної організації процесу вироблення певного продукту праці шляхом ознайомлення з послідовністю операцій. З метою більш чіткого уявлення про результати своєї праці та способи їх досягнення доцільно запропонувати школярам алгоритм-пам'ятку з технологією виконання кожного етапу виготовлення речі. По завершенні роботи вчитель відзначає зусилля всіх учнів, оцінює виконання не лише готового продукту праці, а й кожної операції зокрема. Під час аналізу якості виготовленого виробу варто залучити до процесу оцінювання і школярів (безоціночні судження), що спонукатиме розвиток їхнього дизайнерського мислення.

Дидактичну структуру уроку художньої праці доречно представити наступними етапами:

1) актуалізація знань (вступна бесіда-розповідь, демонстрація зразків виробів);

2) демонстрація інструктивної карти (ознайомлення з технологічними етапами);

3) бесіда-аналіз зразків (показ дидактичних матеріалів);

4) пояснення послідовності трудових операцій;

5) практичне застосування засвоєних знань (вправляння у виконанні продукту праці);

6) підсумок уроку (формувальне оцінювання).

Узагальнення вищеназваних принципів технологічної підготовки здобувачів початкової освіти доводить розуміння дизайнерської діяльності молодших школярів як синтезу педагогічного і художнього явищ. Розглядаючи композицію як оптимальне поєднання, складання та побудову певного виробу від етапу його графічного зображення до готового продукту - зручного, красивого й економного, учитель має бути обізнаним у феноменології дизайнерської діяльності саме учня школи першого ступеня, адже "ця діяльність включає постановку завдань, вивчення аналогів, функціональний аналіз, пошук форми різних об'єктів і втілення їх у визначений певний дизайн-проект, спирається на систему графічних зображень, знанні про яких формується в образотворчій і графічній діяльності (малюнок, технічний малюнок, ескіз, нарис, креслення та ін.) Холостенко Ю.В. (2011) Основи організації дизайнерської діяльності молодших школярів: своєрідність педагогічного супроводу: методичні рекомендації. Ізмаїл. 149 с..

Специфіка ознайомлення молодших школярів з композицією як художнім дизайном знайомить їх із особливостями найкращого складання та побудови складових продукту праці. Його сприйняття дітьми залежатиме від характеру і призначення виробу. З метою правильної побудови композиції слід ознайомити вихованців із такими ознаками, як виразність і цілісність речі, її окремих деталей, відсутність зайвого тощо. Пошук конструктивних зв'язків між елементами виробу дає можливість оптимально забезпечити реалізацію цілісного змісту композиції. Попереднє з'ясування вчителем сюжетно- композиційного центру виробу допомагає школярам створити оригінальний та виразний у колірно-графічному та художньо-естетичному плані й економічно зручний у функціональному використанні продукт.

Вимоги до календарно-тематичного планування уроків трудового навчання й художньої праці налаштовують педагога на виховання технологічної й інформаційної культури особистості молодшого школяра. Визначаючи методичні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності на уроках трудового навчання, вчителю доцільно простежити міжпредметний характер інтеграції навчального змісту, тобто зв'язки між уроками "Літературне читання", "Я досліджую світ", "Образотворче мистецтво". У процесі локального педагогічного спостереження нами доведено, що діти молодшого шкільного віку охоче засвоюють першооснови композиції й дизайну, на достатньому теоретико-практичному рівні засвоюють технологією художнього і технічного конструювання. На думку В. Тименка, якому належить наукове обґрунтування методики трудового навчання як єдності технічної і художньої праці,педагогам варто організувати сприймання інформації з довкілля у триєдиному зв'язку: візуально, аудіально і тактильно. Відомий методист наразі запропонував новий конструктивно-технологічний підхід до трудового навчання у початкових класах, що забезпечується з одного боку технічною працею, яка має виконавське, репродуктивне, відтворююче спрямування, а з іншого - новою технологією розвивального навчання - дизайн-освітою, в основі якої лежить метод художніх проектів. "Одночасна вербальна (усномовна, структурна (предметно виражена), сенсорна інформація, трансформована через вірші, пісні, малюнки, пластичні матеріали і хореографічні образи значно підвищує енергопотенціал особистості, максимально залучає до дії психомоторику, пробуджує критичність і, як результат, дає широкий простір для розвою дитячої уяви-фантазії" Тименко В.П. (2000) Метод проектів на заняттях з художньої праці. Початкова школа. №8. С. 23-25..

Від методичної майстерності вчителя залежить вибір певних варіантів добору навчального матеріалу та технологій конструювання пошукових макетів з різних легко оброблюваних матеріалів. Для художньої праці обирається метод проектування виробів, особистісно значущих для учнів 1-4 класів, що дає можливість, у свою чергу, активізувати їхню мовленнєву, графічну і предметно-пластичну творчість у різних матеріалах і техніках виконання. Конструктивно-художнє навчання стимулює повноцінний особистісний розвиток молодшого школяра через удосконалення організаційних форм, міжпредметну інтеграцію й активізацію позаурочної учнівської діяльності. Відхід від репродуктивного типу уроків, коли учні лише механічно наслідують зразки виробів, пропоновані вчителем, потребує ширшого застосування інтерактивних методів, здатних збудити дизайнерське мислення, досконало оволодіти практичними операціями, пов'язаними з реальними об'єктами художньої праці.

В урочній та позаурочній діяльності з трудового навчання здобувачі початкової освіти спроможні якісно опанувати конструктивно-художні й конструктивно-технічні вміння, навчитися поєднувати словесну, графічну і предметно виражену інформацію у цілісних образах при виготовленні ними продуктів праці. Зазначимо, що дотримання принципу наступності й послідовності в оволодінні художньо-конструктивними вміннями в початковій ланці дає можливість педагогу забезпечити лінійно-концентричну систему засвоєння навчального змісту з художньо-конструктивної творчості учнями 1-4 класів. Важливо представити специфіку предметно-перетворювальної діяльності в початковій і середній школі як неперервний процес, де кожний наступний етап ураховував би знання, вміння та навички, здобуті на попередньому. Систематичне розв'язання дизайнерських проблемних ситуацій активізує процес самовираження особистості молодшого школяра через поетапний характер художньо-конструктивної діяльності в умовах технологічної підготовки. Зокрема, розуміння нами триступеневого процесу навчального проектування (Д. Джонс): творчий задум, графічний проект, виготовлення макету та власне художнього виробу, дозволило запропонувати методологічні орієнтири і встановити модульний розподіл програми художньо-конструктивної діяльності у такий спосіб:

1) І модуль - підготовчий етап (1-2 класи) - робота вчителя й учнів спрямована на накопичення й актуалізацію пізнавального маетріалу й засвоєння способів найпростіших площинних побудов;

2) ІІ модуль - розвивальний етап (3-4 класи) - колективна робота класу має на меті створення умов для засвоєння способів побудови художніх і технічних форм;

3) ІІІ модуль - формувальний етап (5-7 класи) - творча стадія, робота педагога виховує впевненість у школярів щодо їхніх можливостей і здібностей, розуміння ними мотивів і результатів предметно-перетворювальної діяльності.

Діяльність у галузі художнього конструювання має спиратися на низку принципів, що носять методологічний характер: по-перше, це стосується єдності емоційної, інтелектуально-оціночної та проектно-практичної діяльності в навчальному процесі. Другий принцип передбачає постановку і розв'язання дизайнерських проблемних завдань на основі спеціальних знань. До третього принципу ми віднесли залучення дітей до активних самостійних спостережень у довкіллі, природі, навколишній дійсності. Четвертим принципом уважаємо доступність пізнавального матеріалу, диференціацію навчальних завдань.

У процесі реалізації розробленої моделі художньо-конструктивної діяльності учнів початкової школи нами встановлено критерії, що дозволяють охарактеризувати рівні конструктивних умінь: критерій потенційної готовності до художньо-конструктивних процесів;критерій вибору способу вирішення трудового завдання на колірно-графічній основі; критерій дизайнерської пропозиції готового виробу Носаченко Т.Б. (2006) Формування в молодших школярів конструктивних умінь у процесі навчання образотворчого мистецтва і художньої праці: автореф. дис... к. пед. н. К.: Наука. 21 с..

Висновки

Організаційна роль учителя полягає в консультуванні, допомозі молодшим школярам у доборі та виконанні художньо-конструктивних проектів; спостереженні за ходом виготовлення виробів праці; стимулюванні та нормуванні навчально-трудової діяльності й підтримці робочої, доброзичливої й творчої атмосфери в класі.

Література

1. Андрощук І. В. (2018) Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності. Дис. ... д.пед.наук Хмельницький національний університет, Київ. 634 с. URL: https://ivet.edu.ua/images/spets-rada/diss/dis_Androshchuk.pdf

2. Носаченко Т.Б. (2006) Формування в молодших школярів конструктивних умінь у процесі навчання образотворчого мистецтва і художньої праці: автореф. дис... к. пед. н. К.: Наука. 21 с.

3. Тименко В.П. (2000) Метод проектів на заняттях з художньої праці. Початкова школа. №8.С. 23-25.

4. (2018) Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: початкова школа: іншомовна освіта + Державний стандарт початкової освіти. К.: ТД "ОСВІТА- ЦЕНТР+". 80 с.

5. Холостенко Ю.В. (2011) Основи організації дизайнерської діяльності молодших школярів: своєрідність педагогічного супроводу: методичні рекомендації. Ізмаїл. 149 с.

6. REFERENCES

7. Androshchuk І. V. (2018) Teoretichni і metodichni osnovi pidgotovki majbutnih uchiteliv trudovogo navchannya ta tekhnologij do pedagogichnoп vzacmodiп u profesijnij diyal'nosti. Dis. ... d.ped.nauk Hmel'nic'kij nadonal'nij urnversitet, Ki'iv. 634 s. URL: https://ivet.edu.ua/images/spets-rada/diss/dis_Androshchuk.pdf

8. Nosachenko T. B. (2006) Formuvannya v molodshih shkolyariv konstruktivnih umin' u procesi navchannya obrazotvorchogo mistectva i hudozhn'oпpraci: avtoref. dis... k. ped. n. K.: Nauka. 21 s.

9. Timenko V. P. (2000) Metod proektiv na zanyattyah z hudozhn'oп praci. Pochatkova shkola. №8.S. 23-25.

10. (2018) Tipovi osvitni programi dlya zakl. zagal'noп seredn'oп osviti: pochatkova shkola: inshomovna osvita Derzhavnij standart pochatkovo'i osvhi. K.: TD "OSV!TA-CENTR+". 80 s.

11. Holostenko YU. V. (2011) Osnovi organizaciп dizajners'koп diyal'nosti molodshih shkolyariv: svoєrіdnіst' pedagogmhnogo suprovodu: metodichrn rekomendacu. Urna'il. 149 s.

Размещено на Allbest.ru