Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності

Ксенія Чапідзе

аспірант Української інженерно-педагогічної академії, викладач Комунального закладу «Харківський професійний коледж спортивного профілю» Харківської обласної ради, м. Харків, Україна

Анотація

У статті визначено та обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності. З метою визначення критеріїв та показників готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності встановлено співвідношення понять «критерій» та «показник». Нами визначний критерій як більш стабільний, натомість показник - це явище динамічне.

За результатами проведеного дослідження визначено наступні критерії готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії:когнітивний, мотиваційний,

комунікативно-діяльнісний, емоційно-оцінний, які безпосередньо співвідносяться з компонентами досліджуваної якості. Мотиваційний критерій включає в себе такі показники:комунікативні цінності;

комунікативні інтереси; комунікативні потреби. Показниками когнітивного критерію є:знання основ комунікативної взаємодії; знання основ

професійного спілкування. Показниками комунікативно-діяльнісного критерію є:комунікативне мислення; комунікативна поведінка.

Показниками емоційно-оцінного критерію виступають: самоконтроль і саморегуляція (встановлення емоційного контакту у процесі бесіди, оцінювання настрою співрозмовника, керування власним емоційним станом при розмові, оцінювання емоційного стану партнерів при спілкуванні, оцінювання власної комунікативної компетентності).

Відповідно до визначених критеріїв та показників готовності до комунікативної взаємодії виокремлено низький, задовільний, достатній та високий рівні сформованості готовності молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності.

Ключові слова: готовність, критерії, показники, рівні готовності, комунікативна взаємодія, молодші спеціалісти фізичної культури і спорту.

Ксения Чапидзе,

aспирант Украинской инженерно-педагогической академии,

преподаватель Коммунального заведения «Харьковский

профессиональный колледж спортивного профиля» Харьковского

областного совета г. Харьков, Украина

Критерии, показатели и уровни сформированности готовности будущих младших специалистов физической культуры и спорта к коммуникативному взаимодействию в профессиональной деятельности

Аннотация. В статье определенно и обоснованы критерии, показатели и уровни сформированности готовности будущих младших специалистов физической культуры и спорта к коммуникативному взаимодействию в профессиональной деятельности. С целью определения критериев и показателей сформированностиготовности будущих младших специалистов физической культуры и спорта к коммуникативному взаимодействию в профессиональной деятельности установлено соотношение понятий "критерий" и "показатель". Критерий определен как более стабильный, а показатель явление динамическое.

По результатам проведённого исследования определены следующие критерии готовности будущих младших специалистов физической культуры и спорта к коммуникативному взаимодействию: когнитивный, мотивационный, коммуникативно-деятельностный, эмоциональнооценочный, которые непосредственно соотносятся с компонентами исследуемого качества. Мотивационный критерий включает в себя такие показатели: коммуникативные ценности; коммуникативные интересы; коммуникативные потребности. Показателями когнитивного критерия являются: знание основ коммуникативного взаимодействия; знание основ профессионального общения. Показателями комуникативно - деятельностного критерия являются:коммуникативное мышление;

коммуникативное поведение. В качестве показателей эмоциональнооценочного критерия выступают: самоконтроль и саморегуляция.

Соответственно к выделенным критериям и показателям готовности к коммуникативному взаимодействию определено низкий, удовлетворительный, достаточный и высокий уровни сформированности готовности младших специалистов физической культуры и спорта к коммуникативному взаимодействию в профессиональной деятельности.

Ключевые слова:готовность, критерии, показатели, уровни готовности, коммуникативное взаимодействие, младшие специалисты физической культуры и спорта.

KseniiaChapidze,

Ph.D student of the Ukrainian engineer-pedagogical academy teacher of the

communal institution Kharkiv Professional College of Sports Profile of the

Kharkiv Regional Council Kharkiv, Kharkiv, Ukraine

CRITERIA, INDEXES AND LEVELS OF FORMED OF READINESS OF FUTURE JUNIOR SPECIALISTS OF PHYSICAL CULTURE AND SPORT TO COMMUNICATIVE COOPERATION IN PROFESSIONAL

ACTIVITY

Abstract. In the article certainly and criteria, indexes and levels of formed of readiness of future junior specialists of physical culture and sport, are reasonable to communicative cooperation in professional activity. With the purpose of determination of criteria of formed of the investigated quality

correlation of concepts is set "criterion" and "index". A criterion is certain as more stable, and index dynamic.

Such criteria of readiness of future junior specialists of physical culture and sport are certain to communicative cooperation: motivational, cognitive, communicative-active and emotionally-evaluation, that is directly correlated with the components of the investigated quality. A motivational criterion includes for itself such indexes: communicative values; communicative interests; communicative necessities .

Indicators of the cognitive criterion are: knowledge of the basics of communication; knowledge of the basics of professional communication. The indicators of the communicative criterion are: communicative thinking; communicative behavior. The indicators of the emotional-evaluative criterion are: self-control and self-regulation (establishing emotional contact during the conversation, assessing the interlocutor's mood, managing their own emotional state during the conversation, assessing the emotional state of the partners during communication, assessing their own communicative competence).

A low, satisfactory, sufficient and high level of formation of readiness of junior specialists in physical education and sports for communicative interaction in professional activities is established.

Keywords: readiness, criteria, indicators, levels of preparedness, communicative interaction, junior specialists in physical education and sports.

Вступ

Реалізація Закону України «Про освіту» 2017 р. та положення «Про заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання» (2019 р.) зумовили зміни у процесі підготовки молодших спеціалістів фізичної культури і спорту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю. Зважаючи на різну фахову підготовку, розмаїття трудових функцій працівників фізичної культури і спорту, проблема готовності до комунікативної взаємодії та діагностика рівня готовності молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту до неї в професійній діяльності стає дуже актуальною. У зв'язку з цим надзвичайно важливим є питання якими комунікативними знаннями та вміннями мають оволодіти ці молоді фахівці, щоб забезпечити належну організацію навчально-тренувального процесу.

Проблема формування готовності до комунікативної взаємодії пов'язана з формуванням комунікативної компетентності, яка «належить до числа ключових і розглядається європейською спільнотою як володіння технологіями усного і письмового спілкування різними мовами, у тому числі й комп'ютерного програмування, повинна сьогодні набувати особливої актуальності. І це закономірно, оскільки сучасний педагог працює у широкому комунікативному полі, яке вимагає від нього створення ефективних комунікацій на основі застосування сучасних технологій» [9, с. 384].

Оцінювати рівень сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії доцільно за допомогою комплексу критеріїв та показників, для визначення яких необхідне наукове обґрунтування як теоретичної, так і практичної сторони досліджуваного феномену. Добираючи критерії готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності, слід зважати на те, що: процес формування готовності здійснюється у взаємозв'язку, цілісності і взаємовпливі особистості майбутнього фахівця, навчальної діяльності, сформованих педагогічних умов, життєвих подій і ситуацій професійної комунікації; необхідно враховувати роль і місце комунікативної взаємодії в структурі професійної діяльності; аналіз критеріїв повинен виявляти ступінь розвитку того чи іншого компонента готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності [3, с. 212].

Аналіз досліджень і публікацій свідчить, що питанню професійної підготовки майбутніх фахівців сфери фізичної культури і спорту присвячено велику кількість праць, а саме, проблеми теоретичних і методичних засад професійної підготовки майбутніх працівників фізичної культури у закладах вищої освіти ґрунтовно досліджувались такими вченими як О. Ажиппо, П. Джуринський, Є. Захаріна, Л. Іванова, Р. Карпюк, Л. Сущенко, О. Тимошенко, Б. Шиян та ін.

Останніми роками активно розвиваються наукові дослідження вітчизняних(В. Горащук,М. Гончаренко,О. Дубогай,С. Путров, Л. Сущенко та ін.) і закордонних (J. P. Allegrante, N. Cavill, T. Lynch, C. Parsons, M. Talbot та ін.) вчених, які стосуються актуальної на сьогодні проблеми зміцнення та збереження здоров'я молодого покоління [1, с. 3 -5].

Фрагментарно аспекти підготовки до комунікативної взаємодії в професійній діяльності майбутніх учителів фізичної культури у вищій школі висвітлювались у наукових працях Л. Арефьєва, О. Атамась, О. Войтовська, Л. Гальченко, Л. Коновальська, Б. Максимчук, В. Наумчук, О. Омельчук, В. Омельяненко, Н. Самсутіна та ін.

Проте, проблема підготовки молодших спеціалістів фізичної культури і спорту в спеціалізованих закладах освіти досліджена недостатньо, зокрема, нагального вирішення потребує дослідження питання сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності.

Отже, зважаючи на вищезазначене, метою даної статті є визначення та обґрунтування критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Матеріали здійсненого дослідження дозволяють уточнити, що і критерії, і показники всі науковці розглядають як інструмент, який забезпечує можливість перевірки теоретичних положень, але вважається, що критерії та якісні показники дають суб'єктивну характеристику досліджуваному явищу, а кількісні показники дають об'єктивну характеристику, даючи змогу виміряти його. Так, науковець Г Терещук зазначає, що існують загальні вимоги до виділення і обґрунтування критеріїв, які з урахуванням суб'єкта дослідження зводяться до такого що[7, с. 127-163]: комунікативна взаємодія спеціаліст професійний

- критерії повинні відображати основні закономірності становлення особистості студентів;

- за допомогою критеріїв повинні встановлюватися зв'язки між усіма компонентами досліджуваного;

- критерії повинні розкриватися через ряд показників, у міру прояву яких можна судити про більшу чи меншу міру вираженості даного критерію;

- оскільки мова йде про формування узагальнених умінь, то критерії повинні відображати динаміку вимірюваної якості в часі та просторі;

- якісні показники повинні виступати в єдності з кількісними [5, с. 206].

Більшість вчених розуміють поняття «показник» як узагальнену характеристику властивостей об'єкта або процесу. При цьому розрізняють: якісні показники, які фіксують наявність чи відсутність якої-небудь властивості, та кількісні показники, які фіксують міру вираженості, розвитку властивості. Іноді під показниками розуміють якісні або кількісні характеристики сформованості того чи іншого критерію характеризується такими особливостями як основну ознаку, за якою одне рішення обирається з множини можливих [2, с. 57-71].

В ході нашого дослідження при виборі критеріїв ми спиралися на критеріальний підхід, суть якого в тому, що довіряти отриманій інформації можна тільки в тому випадку, якщо вона адекватна об'єкту вимірювання. Враховуючи це й виходячи зі структури готовності молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії, ми виділили наступні критерії: мотиваційний, когнітивний, комунікативно-діяльнісний, емоційно-оцінний [9, с. 145-149.].

Однією із особливостей виділених нами критеріїв є те, що вони відображають теоретичний рівень опису об'єкта вимірювання (рівень готовності до комунікативної взаємодії майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту). Критерії мають фіксувати діяльнісний стан суб'єкта, нести інформацію про характер та специфіку діяльності, мотиви, ставлення до її виконання та мають чітко вимірюватися якісними показниками. Перехід студентів з низького рівня на більш високий рівень розвитку виступав в якості головного критерію ефективності запропонованої нами концепції. Саме його оцінка та оцінка кожного критерію здійснювалася нами на основі комплексу показників. При цьому показник - це кількісна або якісна характеристика обраного критерію досліджуваного об'єкта.

Отже, проведений аналіз підходів до розробки критеріїв та показників дав нам змогу запропонувати наступну систему критеріїв розвитку. З опорою на роботи С. Гончаренка, Н. Кузьміної, А. Киверялга в результаті нами було визначено наступні показники сформованості виділених критеріїв (табл. 1).

Таблиця 1

Критерії та показники рівня сформованості готовності молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії

Надалі пропонуємо розглянути та охарактеризувати визначені в ході нашого дослідження кожен критерій та його показники окремо. Першим критерієм є мотиваційний, який включає в себе наступні показники:

- комунікативні потреби - це потреба в комунікативній взаємодії, яка стимулює розвиток майбутнього молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту;

- комунікативні цінності - в цьому є власне педагогічний аспект цінностей, який полягає у виявленні широкого спектра об'єктивно - значущих цінностей і подальшої їх трансформації у предмет особистісного усвідомлення, переживання, освоєння та реалізації;

- комунікативні інтереси - відображають позитивний емоційний потяг до комунікативної взаємодії та надання їй переваги, а також інтересу до обраного фаху.

Згідно з цим, весь процес навчання студентів спеціалізованих закладів освіти спортивного профілю повинен бути комунікативно орієнтованим, тобто підпорядковуватись основній професійній діяльності, сприяти вирішенню комунікативних завдань: інтеграції у профілюючі дисципліни, які є різними на різних етапах навчання, психолого - педагогічних знань основ комунікативної взаємодії.

Наступний визначений нами критерій -- когнітивний, який випливає зі специфіки професійної діяльності майбутнього молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту, як представника групи професій «людина-людина», більшість робочого часу якого приходить на комунікативну взаємодію.

Когнітивний критерій містить такі показники:

- знання основ комунікативної взаємодії - це насамперед знання

сутності комунікації та взаємодії, її структури, технології, засобів. Водночас дослідно-експериментальна робота підтверджує, що обмежуватися традиційним набором знань щодо комунікації, її видів та функцій є недоцільним та недостатнім. Знання молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту щодо комунікативних процесів мають бути зорієнтовані на формування уявлень про сучасні процеси комунікативної взаємодії в галузі фізичної культури і спорту:про подолання

комунікативних бар'єрів, стресових навантажень, шляхи вирішення конфліктних ситуацій, закони формування колективу і взаємовідносин у ньому, про масові інформаційні процеси тощо.

- знання основ професійної комунікативної взаємодії - є складовою професійної діяльності фахівця фізичної культури і спорту

незалежно від його спеціалізації. Це процес встановлення і розвитку міжособистісних контактів. Важливоюособливістюпрофесійної

комунікативної взаємодії фахівців фізичної культури і спорту є те, що воно нерідко протікає в особливому процесуальному режимі навчально - тренувального процесу з дотриманням певних, чітко окреслених форм взаємодії.

Високу результативність комунікативної взаємодії у навчанні та майбутній професійній діяльності молодшого спеціаліста фізичної культури і спорту зумовлює визначений нами комунікативно-діяльніший критерій. Його показниками є:

- комунікативне мислення, якеполягає урозвинутому

комунікативному мисленні, розвинутій інтуїції, швидкості комунікативної реакції, орієнтації в складній ситуації, побудові різних версій і різноманітності задач розв'язуваних майбутнім фахівцем галузі фізичної культури і спорту;

- комунікативна поведінка, а саме, свідоме підпорядкування своїх вчинків вимогам навчально-тренувального процесу, уміння оцінити практично досягнуті результати.

Останнімвизначеним намикритеріємє емоційно-оцінний.

Показниками даного критерію виступають:

- самоконтроль і саморегуляція, а саме, встановлення емоційного контакту у процесі професійної комунікативної взаємодії, оцінювання настрою співрозмовника, керування власним емоційним станом при розмові, оцінювання емоційного стану партнерів при спілкуванні, оцінювання власної комунікативної компетентності і інших учасників навчально-тренувального процесу, прогнозування реакції партнера під час конструювання комунікативної взаємодії. Майбутній молодший спеціаліст фізичної культури і спорту має володіти глибокими знаннями не тільки у галузі фізичної культури і спорту, а і в інших сферах науки, бути педагогом, психологом, вміти робити необхідні висновки. Неодмінна вимога - дотримання свого призначення. В професійній діяльності молодшому спеціалісту фізичної культури і спорту необхідно регулювати свою поведінку, стримувати почуття, контролювати настрій, рахуючись із вимогами ситуації та оточуючими, необхідний чіткий самоконтроль, високе самовладання, здатність приймати оперативні рішення, поведінкою і емоціями.

Таким чином, очевидним є, що усі визначені та обґрунтовані нами критерії та показники готовності до комунікативної взаємодії майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту взаємопов'язані і змінюється залежно від рівня їх сформованості.

У межах компонентної структури готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії у професійній діяльності та за обґрунтованими вище критеріями та показниками нами були визначені чотири рівні її сформованості.

На низькому рівні перебувають студенти, які не вміють встановлювати контакти з іншими, не беруть участі в дискусіях, не вміють обґрунтовувати відповіді, відсутність теоретичних знань про спілкування, відсутність навичок активного і пасивного слухання, нерозуміння співрозмовника, невміння аналізувати комунікативний процес.

Студентам, які перебувають на задовільному рівні, властиво вміння аналізувати мовлення і поведінку інших під час комунікативної взаємодії, але відсутність вміння помічати власні помилки, вміють будувати відповіді, але допускають неточності, під час дискусії, відповіді на поставлені запитання неповні, недосконале володіння умінням аргументувати висловлене, добре виступають перед аудиторією з підготовленою доповіддю, володіють частковими вміннями й навичками спілкування.

Студентам, у яких виявлено достатній рівень сформованості готовності до комунікативної взаємодії, властиво вміння аналізувати комунікативний процес з правильними висновками, керувати власним емоційним станом, вміння уникати помилок у процесі комунікативної взаємодії, прогнозувати можливий результат комунікативної взаємодії, вміння вести дискусію і аргументували відповіді, вміння уважно вислуховувати співрозмовника, ставити запитання відповідно до ситуації, вміння ставитись з повагою до думок співрозмовника і розуміти його.

Для студентів, що досягли високого рівня сформованості готовності до комунікативної взаємодії, властиво вміння оцінювати рівень своєї комунікативної та професійної компетентності, вміння знаходити вихід з незручних ситуацій спілкування, вміння встановлювати емоційний контакт під час комунікативної взаємодії, за допомогою вербальних і невербальних засобів комунікації, розуміння співрозмовника та його емоційного стану, вміння уважно вислуховувати співрозмовника, відповідно до ситуації ставити необхідні запитання для уточнення інформації, вміння виступати перед аудиторією з підготовленою або спонтанною промовою, вміння на високому рівні вести дискусію, творчо підходити до виконання практичних завдань, вміння розвиватися й самовдосконалюватися.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, дослідження проблеми формування готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності передбачає розробку чіткої системи вимірювання рівня її сформованості. Відсутність такої системи та відповідного методичного інструментарію заважає об'єктивній диференціації майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту. У зв'язку з цим у контексті даної статті, нами було визначено та обґрунтовано критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності. Це дозволить безпосередньо враховувати отримані дані дослідження для модернізації змісту підготовки молодших спеціалістів фізичної культури і спорту у спеціалізованих закладах освіти спортивного профілю.

Використані джерела

1. Ажиппо О.Ю. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах : автореф. дис. ... докт. пед. наук : 13.00.04. Харків, 2013. 39 с.

2. Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения профтехучилища. Москва : Высшая школа, 1989. 167 с.

3. Лазарєв О.В. Критерії, показники та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю. ЗбірникнауковихпрацьУманськогонаціональногоуніверситетусадівництва. 2014. Частина 1. С. 211-216.

4. Малихіна Я.А. Вплив адаптивного маркетингу на взаємодію ЗВО із зовнішнім середовищем. Теоріятаметодикапрофесійноїосвіти. Фаховий електронній журнал, 2018. Вип. 5 (9).

5. Малихіна Я.А. Теоретпко-методологічні засади управління взаємодією вищого навчального закладу із зовнішнім середовищем: монографія. Харків: ФОП Шейніна О.В., 2013. 420 с.

6. Степанченко Н.І. Концепція професійної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання. Львів : ДРУКАРТ. 2016. 42 с.

7. Терещук Г.В. Основи педагогічних досліджень. Ольштин: WSIiE NWP, 2010. 328 с.

8. Фігура Надія, Якимович Тетяна. Інноваційні методики розвитку комунікативної компетентності студентів. Педагогічніінновації у фаховійосвіті :зб. наук. праць. Ужгород : ДВНЗ «УжНУ», 2018. Вип. 1 (9). С. 182-189.

9. Чапідзе К.О. Структура готовності майбутніх молодших спеціалістів фізичної культури і спорту до комунікативної взаємодії в професійній діяльності. Інноваційнапедагогіка.2019. №11. С. 145-149.

10. ШтефанЛ.В. Сучасні підходи до формування комунікативної компетентності педагога. Науковізапискикафедрипедагогіки.2019. Вип. 44. С. 384-394. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzkp_2019_44_37.

References

1. AzhippoO. Yu. Teoretiko-metodichnizasadipidgotovkimajbutnihuchitelivfizichnoyikulturidoprofesijnoyidiyalnostiuzagalnoosvitnihnavchalnihzakladah :avtoref. dis. ... doktoraped. nauk : 13.00.04. Harkiv, 2013. 39 s.

2. KuzminaN. V. Professionalizmdeyatelnostiprepodavatelyaimasteraproizvodstvennogoobucheniyaproftehuchilisha. Moskva :Vysshayashkola, 1989. 167 s.

3. LazaryevO. V. Kriteriyi, pokaznikita rivnisformovanostiprofesijnoyikomunikativnoyikompetentnostimajbutnihfahivcivagrarnogoprofilyu. ZbirniknaukovihpracUmanskogonacionalnogouniversitetusadivnictva. 2014. Chastina 1. S. 211-216.

4. MalihinaY.A. VplivadaptivnogomarketingunavzayemodiyuZVOizzovnishnimseredovishem. Teoriyata metodikaprofesijnoyiosviti. Fahovijelektronnijzhurnal, 2018

5. MalihinaY A. Teopetiko-metodologichnizacadiupravlinnyavzayemodiyeyuvishogonavchalnogozakladuizzovnishnimseredovishem: monografiya. Harkiv: FOP Shejnina O.V., 2013. 420s.

6. StepanchenkoN. I. Koncepciyaprofesijnoyipidgotovkimajbutnihuchitelivfizichnogovihovannya. Lviv : DRUKART. 2016. 42 s.

7. TereshukG. V. Osnovipedagogichnihdoslidzhen. Olshtin: WSIiE NWP, 2010. 328 s.

8. Figura Nadiya, YakimovichTetyana. Innovacijnimetodikirozvitkukomunikativnoyikompetentnostistudentiv. Pedagogichniinnovaciyi u fahovijosviti :zb. nauk. prac. Uzhgorod : DVNZ «UzhNU», 2018. Vip. 1 (9). S. 182-189.

9. ChapidzeK.O. Strukturagotovnostimajbutnihmolodshihspecialistivfizichnoyikulturiisportudokomunikativnoyivzayemodiyivprofesijnijdiyalnosti. Innovadjnapedagogika. 2019. №«11. S. 145-149.

10. Shtefan L. V. Suchasnipidhodi do formuvannyakomunikativnoyikompetentnostipedagoga. Naukovizapiskikafedripedagogiki. 2019. Vip. 44. S. 384-394. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzkp 2019 44 37.

Размещено на Allbest.ru