Елементи концепції соціально-педагогічного супроводу сімей, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Елементи концепції соціально-педагогічного супроводу сімей, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом

Болотна Анна Володимирівна аспірант кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка

Ключові слова: соціальна робота, соціально-педагогічний супровід, педагогіка, сім'я, неповнолітній, супровід.

Болотная Анна Владимировна аспирант кафедры социальной педагогики и социальной работы Института человека Киевского университета имени Бориса Гринченко

Bolotna Anna Postgraduate Student of the Chairs of Social Education and Social Work Institute of Human Sciences of Borys Grinchenko Kyiv University

Постановка проблеми

Сучасне суспільство живе в епоху вільного інформаційного доступу, демократії та вільного самовираження. Нажаль, час вказує на ту обставину, що в прагненні до найбільш повного самовираження та самоствердження сучасні підлітки все частіше переступають ту межу, що відділяє їх від нормального соціального середовища та спричиняє проблеми із законом. Основна мета сучасних педагогів та соціальних працівників має полягати у розробці максимально збалансованого алгоритму співпраці із сім'ями, котрі виховують дітей, які перебувають у конфлікті із законом.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На сьогоднішній день окресленій проблематиці звернено увагу наступних представників: психологів -- Н. Малиш, Н. Максименко, О. Павлик, М. Бітянов, В. Мухіна; соціальних працівників Т. Чуреков, В. Горяніна, О. Козакова, Л. Шипіцина та інших спеціалістів. У працях перелічених науковців здебільшого висвітлено: психологічні умови формування агресії у підлітків, що призводить до конфліктів із законом; обґрунтування необхідності тристороннього діалогу «соціальний педагог (психолог)-підліток-сімейне оточення підлітка»; зарубіжний досвід соціально-психологічного супроводу «проблемних» підлітків, тощо. Однак, сучасні умови вимагають інноваційного коригування алгоритму співпраці соціальних робітників, психологів та педагогів із сім'ями, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, саме це й обумовило актуальність даного дослідження.

Метою статті є узагальнення здобутих наукових розробок в області соціально-педагогічного супроводу сімей, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом, їх осучаснення у вигляді основних елементів концепції.

Виклад основного матеріалу

Вважається, що основу сучасного суспільства становить така соціальна одиниця -- як сім'я. Саме у сім'ї відбувається формування базових навичок, ставлення до інших членів суспільства, формування особистих якостей та моральності. І коли у дітей розпочинаються проблеми із законом, на нашу думку, активна робота представників соціально-психологічного та психолого-педагогічного супроводу має розпочинатися, перш за все, на рівні сім'ї.

Варто зазначити, що соціально-педагогічний супровід в нашій державі почав формуватися у 1998 році на основі проведення соціально-педагогічного експерименту щодо підтримки прийомної сім'ї. Поступово дана технологія почала трансформуватися та активно запроваджуватися спеціалістами й в інші галузі та напрямки соціально-педагогічного супроводу [2, с. 74-78]. соціальний педагогічний супровід сім'я

Налагодження компромісного контакту;

Діагностика (виявлення проблематики);

Консультування.

Налагодження компромісного контакту передбачає формування належних умов щодо встановлення довірчих стосунків між підлітками, що перебувають у складних життєвих обставинах (в т.ч. й членів їхніх сімей) та соціальними робітниками, психологами та педагогами. В контексті зазначеного мається на увазі [4]:

- формування належного нормативно-правового поля;

- створення сприятливого та доступного інформаційного поля (поширення інформації про центри соціального супроводу та патронажу, психологічного та юридичного консультування, тощо);

- формування варіантів методологічної підтримки зазначених суб'єктів та об'єктів соціально-педагогічного супроводу;

- створення центру кураторства;

- організація анонімного он-лан консультування;

- ведення статистики та оцінка ефективності вживаних заходів;

- інформування суспільства про позитивний досвід проведеної роботи по соціально-психологічному супроводу.

На етапі діагностики варто:

Зібрати загальні дані про дитину-підлітка;

Дослідити стан здоров'я, особливості фізичного розвитку та порушень;

Дослідження внутрішньої цілеспрямованості особистості (дружня, усвідомлена, егоїстична, відкрита, замкнена, мрії, особисті цінності);

Діагностика емоційно-вольової сфери особистості підлітка (спостереження за реакцією підлітка на педагогічну дію; стан розвитку емоцій, вольові особливості);

Таблиця 1. Характеристика категоріального апарату концепції соціально-педагогічного супроводу сімей, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом

Діагностика особливостей характеру (встановлення позитивних та негативних проявів у відношенні до оточуючих, навчального процесу, тощо);

Діагностика міжособистісних взаємин [3]:

- в сімейному колі (характеристика сім'ї за матеріальним забезпеченням, виховним потенціалом, особливостями взаємовідносин з дорослими членами сім'ї);

- в шкільному просторі (загальна характеристика навчального колективу, визначення соціального статусу учня, встановлення соціальної приналежності в колективі: лідер, рівноправний член, вигнанець);

- встановлення ставлення до навчальної діяльності (визначення причин неуспішності, байдужість, низький рівень мислинєвих процесів, прогули навчального процесу);

- встановлення ставлення до трудового процесу (активна чи пасивна участь у домашніх справах: прибирання в помешканні та на прибудинковій території, придбання продуктів в магазині, робота на городі).

Діагностики причин відхилень у соціальній поведінці підлітка:

- відхилення від прийнятої норми через порушення у фізіологічному та психологічному здоров'ї;

- порушення у міжособистісній сфері (ізоляція в навчальному колективі, відчужений у сім'ї, тощо);

- непрофесійна робота педагогів та психологів (застосування авторитарного стилю по відношенню до дитини; відсутність належно підходу з урахуванням індивідуальних особливостей дитини; конфліктні стосунки у сім'ї);

- помилкове сімейне виховання (некомпетентність батьків в елементарному психолого-педагогічному просторі, міжособисті конфлікти між батьками. Здійснюючи практичну реалізацію вище зазначених елементів варто через наступні форми:

- індивідуальної консультації -- надання соціально-педагогічної допомоги неповнолітнім, з ціллю їхньої реабілітації відповідно до особистих потреб;

- соціальне навчання -- активна форма соціально-педагогічної реабілітації неповнолітніх, що мають проблеми із законом, у різних державних та приватних освітніх закладах, пов'язаних із отриманням певного роду соціальних освітніх послуг;

- специфічні професійні юридичні, психологічні, соціальні послуги по вирішенню найрізноманітніших індивідуальних проблем неповнолітніх, що мають проблеми із законом;

- професійне консультування з ціллю окреслення пріоритетних напрямків виходу з проблемної ситуації в якій перебуває неповнолітній, що має проблеми із законом;

- державна підтримка неповнолітніх у досягненні цілей після процесу соціально-педагогічної реабілітації.

Впровадження зазначених елементів вимагає дотримання наступного ряду умов [5]:

- формування сприятливого психолого-педагогічного клімату для досліджуваної сукупності об'єктів та суб'єктів, котре б спонукало до взаємної довіри та взаємодії;

- підвищення мотивації до подальшої соціалізації, навчальної діяльності;

- практичне використання в процесі соціально-психологічного супроводу інноваційних методик та технік.

Ми розділяємо думку Алєксєєнко Т., котра у своїй праці зазначає, що практичне запровадження усього вище зазначеного неможливе без [1, с. 6]:

Створення спеціалізованих органів соціально-педагогічного управління через представництва фахівців та громадськості з детальним описом їхніх повноважень, функцій та обов'язків;

Розробка конкретних програм дій відповідно до соціально-педагогічних проблем громади та потреб сучасних сімей, мети та завдань їх соціально-педагогічного супроводу, визначення конкретних виконавців цих програм;

Створення соціально-педагогічного паспорту кожного територіального утворення;

Формування центрів сімейного дозвілля, сімейного консультування;

Забезпечити контроль кваліфікованої організації соціально-педагогічного супроводу сімей, що виховують неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом.

1. Алєксєєнко Т. Ф. Концепція соціально-педагогічного патронату сучасної сім'ї (авторська). Психолого-педагогічні науки. 2012. № 5. С. 3-10.

2. Галатир І. Теоретичний аналіз поняття соціально-педагогічний супровід роботи з молоддю загальноосвітніх та вищих навчальних закладів інклюзивної освіти. Молодь і ринок. 2014. № 10 (117). С. 74-78.

3. Заверико Н. В. Соціально-педагогічна робота з молоддю у конфлікті з законом. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. 2014. № 4.С.22-26.

4. Коляденко С. Семантичний та методологічний аналіз поняття «соціально-педагогічний супровід».

5. Поліщук Ю. Й. Застосування технологій соціально-педагогічної роботи з важковиховуваними дітьми. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 26. С. 160-162.