Візуалізація як ефективний метод вивчення студентами педагогіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ ПЕДАГОГІКИ

ОКСАНА БАРТКІВ

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної

педагогіки та дошкільної освіти, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк,

Україна

ЄВГЕНІЯ ДУРМАНЕНКО

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної

роботи та педагогіки вищої школи, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк,

Україна

ОКСАНА СМАЛЬКО

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки, психології та окремих методик, Луцький педагогічний коледж, м. Луцьк, Україна

Анотація

У статті розкривається ефективність використання методу візуалізації змісту навчального матеріалу з педагогіки. Метою даної статті є аналіз методів візуалізації змісту навчальної інформації на заняттях з педагогіки в ході вивчення теми «Проектні технології навчання». У ході наукового пошуку використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації, моделювання.

Наголошено, що одним із ефективних способів активізації навчальної діяльності студентів є візуалізація навчального матеріалу, активне використання якої в освітньому процесі дозволяє відійти від пасивного сприйняття майбутніми фахівцями змісту до активного оволодіння ним; візуалізація забезпечує інтенсифікацію освітнього процесу, формування й розвиток критичного й візуального мислення студентів.

Візуалізацію визначено як способи унаочненого висвітлення змісту навчального матеріалу в структурованій формі за допомогою схем, таблиць, графів, фреймів тощо, що сприятиме ефективному оволодінню здобувачами освіти системою компетенцій.

У процесі викладання курсу «Педагогіка» в студентів найкраще розвивається активна творчість, критичне мислення, коли використовуються традиційні способи візуалізації змісту навчального матеріалу (блок-схема, граф-схема, логічний ланцюг (послідовність процесів), таблиця та ін.) та новітні (денотатний граф, фрейм, інтелектуальні та стратегічні карти, кластер та ін.). Розкрито способи візуалізації змісту навчального матеріалу з педагогіки (денотатний граф, фрейм, інтелектуальні карти) в ході вивчення теми «Технологія проектного навчання». Запропоновано варіанти візуалізації змісту навчального матеріалу з проектної технології навчання за допомогою фрейму, денотатного графу, інтелектуальних карт.

Резюмується, що візуалізація змісту навчального матеріалу з педагогіки дозволяє вирішити низку педагогічних завдань, а саме: сприяти інтенсифікації навчання; активізувати навчальну й пізнавальну діяльність студентів; розвивати критичне, креативне та радіантне мислення; дублювати вербальну інформацію образною, встановлюючи причинно - наслідкові зв'язки між педагогічними поняттями й явищами; формувати візуальну грамотність та візуальну культуру.

Ключові слова: візуалізація, методи візуалізації навчального матеріалу, педагогіка, технологія проектного навчання, денотатний граф, кластер, інтелектуальні карти, фрейм.

Вступ

Сучасні вимоги до реформування освіти в Україні вимагають від закладів вищої освіти підготовку компетентних працівників, активних особистостей, здатних до подальшого самовдосконалення, самореалізації, саморозвитку. Виконання окресленого завдання неможливе без переходу від знаннєвої парадигми освіти до компетентнішої, яка вимагає пошуку нових форм, методів і засобів активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку розумових, фізичних і духовних здібностей та якостей.

Одним із ефективних способів активізації навчальної діяльності студентів є візуалізація навчального матеріалу, активне використання якої в освітньому процесі дозволяє відійти від пасивного сприйняття майбутніми фахівцями змісту до активного оволодіння ним. Поряд з цим, візуалізація забезпечує інтенсифікацію освітнього процесу, формування й розвиток критичного й візуального мислення студентів.

Про переваги використання методу візуалізації свідчать статистичні дані Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», відповідно яким візуальна інформація краще сприймається, дозволяє швидко та ефективно донести до слухача власні думки, ідеї, судження. Сприйняття візуальної інформації є важливим для людини оскільки: 90% інформації особистість сприймає через зір; 70% сенсорних рецепторів знаходяться в очах; близько половини нейронів головного мозку людини задіяні в обробці візуальної інформації; на 19% менше при роботі з візуальними даними використовується когнітивна функція мозку, яка відповідає за обробку та аналіз інформації; на 17% вища продуктивність людини, що працює з візуальною інформацією; на 4,5% краще згадуються деталі візуальної інформації; в 60 000 разів швидше сприймається візуальна інформація в порівнянні з текстовою [11].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Візуалізації в освіті присвячено низку праць зарубіжних учених. Так, основи візуалізації подано в наукових доробках К. Гілберта, Д. Райсберга Е. Тафте; практичні поради щодо застосування способів візуалізації висвітлено в працях Б. Ашера, Р. Кроулі, Дж. Мілза, Т. Поплавські Р. Штайнера тощо.

Теоретичні основи візуалізації навчальної інформації розкривають такі відомі українські науковці, як І. Андрощук, С. Аранова, О. Бабич, Л. Білоусова, А. Вербицький, О. Заболотна, Г. Лаврентьєв, Н. Манько, О. Пєскова, О. Семеніхіна та інші.

Психолого-педагогічні дослідження П. Анохіна, Е. Артем'єва, Н. Жинкіна, Д. Поспєлова, А. Смірнова, А. Соколова, В. Якиманської доводять, що візуалізація сприяє більш успішному сприйманню і запам'ятовуванню навчального матеріалу. Поряд з цим, нам не вдалося знайти цілісного дослідження, яке б розкривало особливості використання методів візуалізації змісту навчального матеріалу на заняттях з педагогіки. Як зазначає О. Ігнатюк, під час викладання дисциплін педагогічного блоку у майбутніх фахівців формується уявлення про педагогічну діяльність і практично-процесуальні вміння здійснювати викладацьку діяльність [6]. Тому важливою є візуалізація змісту навчального матеріалу з педагогіки.

Формулювання цілей статті

Мета статті полягає в аналізі методів візуалізації змісту навчальної інформації на заняттях з педагогіки в ході вивчення теми «Проектні технології навчання».

Виклад основного матеріалу дослідження

Великий тлумачний словник сучасної української мови розкриває поняття «візуалізація» як процес отримання видимого зображення яких-небудь предметів, явищ, процесів, недоступних для безпосереднього спостереження [5, с. 140]. Британський науковець К. Гілберт під візуалізацією розуміє наочне уявлення про предмет, речовину, абстрактне поняття або явище, яке є продуктом свідомості [12].

Аналіз психолого-педагогічної літератури засвідчив, що візуалізація науковцями розглядається як:

- створення з усної наочної інформації нового об'єкта творчого характеру, який безпосередньо пов'язаний із суттю та змістом навчально- теоретичного матеріалу (І. Андрощук);

- процес згортання розумових змістів у наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою адекватних розумових і практичних дій (А. Вербицький);

- цілісне уявлення про поняття, що сприяє більш міцному засвоєнню навчального матеріалу і одночасно розвиває емоційно-ціннісне ставлення до отриманих знань (Н. Бровка).

Г. Лаврентьєв вводить поняття «візуальний навчальний матеріал» і розуміє його, як дидактичний засіб, за допомогою якого зміст навчального матеріалу подається в структурованій естетично організованій візуальній формі і забезпечує ефективне протікання психологічних процесів сприйняття, дозволяє реалізовувати основні дидактичні принципи, сприяє досягненню педагогічних цілей навчання та розвитку [7].

Оскільки візуалізація навчального матеріалу пов'язана з його ущільненням, то від візуалізацією будемо розуміти способи унаочненого висвітлення змісту навчального матеріалу в структурованій формі за допомогою схем, таблиць, графів, фреймів тощо, що сприятиме ефективному оволодінню здобувачами освіти системою компетенцій.

На сьогодні поширеними формами візуалізації навчальної інформації є:

- лист опорних сигналів (короткий умовний конспект, який являє собою наочну конструкцію, що замінює систему фактів, понять, ідей як взаємопов'язаних елементів цілої частини навчального матеріалу );

- структурно-логічні схеми (блок-схеми, граф-схеми, логічні ланцюги (послідовність процесів);

- таблиця (графічна форма представлення кількісних показників або текстового матеріалу у максимально лаконічній, ущільненій формі);

- логіко-смислова модель (дозволяє одночасно побачити всю тему в цілому і кожен її елемент окремо;

- здійснити порівняльну характеристику двох явищ, подій, встановити причинно-наслідковий зв'язок, виявити основну проблему і знайти її рішення) [1, с. 65].

Варто зазначити, що окрім традиційних часто використовуються різні новітні способи візуалізації навчального матеріалу (рис.1.).

Рис.1. Новітні способи візуалізації змісту навчального матеріалу

Досвід викладання курсу «Педагогіка» засвідчив, що в студентів найкраще розвивається активна творчість, критичне мислення, коли використовуються блок-схеми, граф-схеми, логічні ланцюги (послідовність процесів), таблиці, графи, фрейми, інтелектуальні карти тощо.

Зупинимося на аналізі окремих новітніх способів візуалізації змісту навчального матеріалу в ході вивчення теми «Проектні технології навчання». Варто наголосити, що технологія проектного навчання (метод проектів, проектне навчання) випливає з ідеї проблемного навчання та ґрунтується на розробці і створенні студентом під контролем викладача нових продуктів, що характеризуються суб'єктивною або об'єктивною новизною та практичним значенням [10].

Рис. 2. Підходи вчених до розгляду проектного навчання

Цікавим у ході вивчення теми є метод візуалізації - фрейм. У психолого-педагогічній науці фрейм розглядається як структура подання знань, організована навколо певного поняття, що, на відміну від асоціацій, містить дані про його суттєві, типові, головні ознаки. На основі поглядів вчених (Л. Волошко, Р. Гуріна) фрейм визначено як схематичну (графічну, табличну) репрезентацію за родово-видовою залежністю певного явища (факту, об'єкта чи процесу), що уможливлює стисло подати значний за обсягом зміст навчального матеріалу [3].

З метою перевірки знання студентами видів пропонуємо студентам заповнити фрейм видів проектів.

У процесі заповнення фрейму студенти мають продемонструвати сформованість компетенцій видів проектів, сутності кожного з видів, встановити взаємозв'язки між видом проекту й його характеристикою.

З метою систематизації знань про роль і значення проектного навчання застосовуємо денотатний граф (від лат. denoto - позначаю) - система денотатів, пов'язана певними відносинами - це концепція розкладання цілого на частини, декомпозиція терміна на поняття, встановлення зв'язків між частинами і цілим (впорядкування понять) [5].

Денотатний граф складається зверху вниз. Спочатку виділяємо ключове слово, на основі якого будуємо структуру графа. Наступним етапом є підбір дієслів, які зв'язуватимуть ключове поняття й його ознаки.

В. Овдійчук пропонує використовувати такі групи дієслів:

- які вказують на мету - направляти, припускати, наводити, давати;

- які означають процес досягнення результату - досягати, здійснювати;

- які вказують на передумови досягнення результату - ґрунтуватися, опиратися, базуватися;

- дієслова-зв'язки, за допомогою яких здійснюється вихід на визначення поняття [8].

Третій етап передбачає підбір істотних ознак ключового поняття, які зв'язуються з ним через обрані дієслова. Для кожного дієслова потрібно знайти одну-три ознаки.

Так, у ході вивчення теми з педагогіки «Проектне навчання», можемо «ущільнити» зміст навчального матеріалу, застосувавши такий денотатний граф (рис.4)

Рис. 4. Денотантний граф «Проектне навчання»

Працюючи з поданим денотантним графом студенти демонструють здатність аналізувати технологію проектного навчання, підбирати істотні ознаки ключового поняття «проектне навчання», які зв'язуються з ним через обрані дієслова: стимулює, виявляє, розвиває. Можемо запропонувати майбутнім педагогам у ході вивчення теми «Технологія проектного навчання» побудувати інший денотантний граф, підбираючи інші дієслова й іменники.

Розглядаючи етапи проектного навчання можемо застосувати метод візуалізації - інтелектуальні карти (рис.5).

Суть методу інтелектуальних карт (майндмеппінг - від англ. Mind maps) полягає в тому, щоб пов'язати окремі елементи асоціативними зв'язками, найбільш звичними саме для людського мислення і пам'яті [1, с. 57]. Дослідники також у своїй спільній праці наводять чотири унікальні особливості інтелектуальних карт: об`єкт вивчення представлений у центрі уваги; основні ідеї, завдання чи поняття, пов`язані з центральним об'єктом, розходяться від нього у вигляді гілок; гілки (позначаються плавними лініями) пояснюються ключовими словами чи образами; гілки, що відходять від головних, називаються вторинними і т.д.; усі гілки формують взаємопов'язану вузлову систему [4].

Рис. 5. Інтелектуальна карта з теми « Метод проектів»

Т. Олійник наголошує, що у ході роботи студентів з інтелект- картами (ментальні карти) формуються необхідні їм предметні компетентності, зокрема інформаційна, логічна, просторова, хронологічна, аналітична, критичне мислення тощо. Інтелект -карти допомагають оптимізувати всю роботу і зробити її не тільки більш ефективною, а й захопливою. Складання ментальних карт є абсолютно самостійною, творчою роботою самого студента. Завдання викладача полягає в інструктажі щодо прийомів створення чи вдосконалення інтелект-карт, не нав'язуючи власні зразки [9]. Підготовка до заняття з використанням методу інтелектуальних карт має включати наступні етапи:

1. Вибір теми, презентація майндмеппінгу.

2. Виклад матеріалу заняття.

3. Визначення ключових понять та термінів.

4. Об'єднання в групи, розподіл завдань щодо формування карти знань.

5. Презентація інтелект-карт [9, с. 68].

Отже, завдання викладача в процесі викладання педагогіки, як навчального предмета, використовуючи різні методи візуалізації, складне і незрозуміле зробити простим і зрозумілим, громіздке - компактним, тривале - лаконічним, фрагментальне - цілим.

Висновки

Перспективи подальших розвідок напряму. Таким чином, візуалізація змісту навчального матеріалу з педагогіки дозволяє вирішити низку педагогічних завдань, а саме: сприяти інтенсифікації навчання; активізувати навчальну й пізнавальну діяльність студентів; розвивати критичне, креативне та радіантне мислення; дублювати вербальну інформацію образною, встановлюючи причинно -наслідкові зв'язки між педагогічними поняттями й явищами ; формувати візуальну грамотність та візуальну культуру.

Проведене дослідження не претендує на вичерпний розгляд проблеми, подальшого дослідження потребують питання застосування різних методів візуалізації навчальної інформацію в ході вивчення інших тем з педагогіки та визначення вимог до їх використання.

візуалізація навчання освіта матеріал

Використана література

1. Андрощук І. В. Візуалізація навчальної інформації під час викладання дисципліни «Педагогічна майстерність». Психолого- педагогічні проблеми сільської школи. Умань, 2011. Вип. 37. С. 62-70.

2. Бабич О. Візуалізація інформації в процесі навчання. Фізико-математична освіта. № 1(5), 2013. С. 167-170.

3. Бартків О.С. Фреймовий підхід при вивченні теми «Соціально-педагогічна робота з дітьми з розладами аутистичного спектра. Науковий вісник Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Серія ««Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології». 2019. № 2. С. 204-216.

4. Бьюзен Т. Б. Супермышление. Москва: ООО. Попурри, 2003. 304 с.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 Київ. 2005. 1728 с.

6. Ігнатюк Ольга. Моделювання викладання педагогічних дисциплін у процесі підготовки майбутніх докторів філософії в умовах технічного університету. Електронне наукове фахове видання «Адаптивне у правління: теорія і практика». Серія «Педагогіка». 6.(11), 2019.

7. Лаврентьев Г. В. Лаврентьева Н. Б., Неудахина Н. А. Инновационные обучающие технологии в профессиональной подготовке специалистов.

8. Овдійчук В.А. Розвиток критичного мислення на уроках інформатики в закладі загальної середньої освіти URL: https://zenodo.org.

9. Олійник Т. А. Застосування технології картування мислення (майндмеппінгу) на уроках хімії старшої профільної школи. Таврійський вісник освіти. 2015. № 2(50). С. 63-69.

10. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий. Москва, 2006.816 с.

11. Як і для чого використовувати візуалізацію даних? Ейдос, цент р політичних студій та аналітики

12. Gilbert K. Visualization in Science Education.Dordrecht: Springer, 2005. 354 p.

References

1. Androshchuk I. V. Vizualizatsiia navchalnoi informatsii pid chas vykladannia dystsypliny «Pedahohichna maistemist». Psykholoho-pedahohichni problemy silskoi shkoly. Uman, 2011. Vyp. 37. S. 62-70.

2. Babych O. Vizualizatsiia informatsii v protsesi navchannia. Fizyko- matematychna osvita. № 1(5), 2013. S. 167-170.

3. Bartkiv O.S. Freimovyi pidkhid pry vyvchenni temy «Sotsialno - pedahohichna robota z ditmy z rozladamy autystychnoho spektra. Naukovyi visnyk Sumskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni A. S. Makarenka. Seriia ««Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii». 2019. № 2. S. 204-216.

4. Biuzen T. B. Supermbishlenye. Moskva: OOO. Popurry, 2003. 304 s.

5. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy: 250000 Kyiv.2005. 1728 s.

6. Ihnatiuk O. Modeliuvannia vykladannia pedahohichnykh dystsyplin u protsesi pidhotovky maibutnikh doktoriv filosofii v umovakh tekhnichnoho universytetu. Elektronne naukove fakhove vydannia «Adaptyvne u pravlinnia: teoriia i praktyka». Seriia «Pedahohika». 6.(11), 2019.

7. Lavrentev H. V., Lavrenteva N. B., Neudakhyna N. A. Ynnovatsyonnbie obuchaiushchye tekhnolohyy v professyonalnoi podhotovke spetsyalystov

8. Ovdiichuk V.A. Rozvytok krytychnoho myslennia na urokakh informatyky v zakladi zahalnoi serednoi osvity

9. Oliinyk T. A. Zastosuvannia tekhnolohii kartuvannia myslennia (maindmeppinhu) na urokakh khimii starshoi profilnoi shkoly. Tavriiskyi visnyk osvity. 2015. № 2(50). S. 63-69.

10. Selevko H.K. 3ntsyklopedyia obrazovatelnbikh tekhnolohyi. Moskva, 2006.816 s.

11. Iak i dlia choho vykorystovuvaty vizualizatsiiu danykh? Eidos, tsent r politychnykh studii ta analityky

12. Gilbert K. Visualization in Science Education.Dordrecht: Springer, 2005. 354p.

Размещено на Allbest.ru