Чому сучасні дошкільники не розгортають сюжет гри?

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Есе на тему:

"Чому сучасні дошкільники не розгортають сюжет гри?"

Загальновідомо, що гра в житті дошкільника займає чи не основне місце, гра для них поки що, чи не єдина діяльність за допомогою якої вони легко і безтурботно можуть взаємодіяти із предметами навколишнього середовища та з людьми що їх оточують. У грі дитина відчуває себе природно, як "риба в воді", адже під час неї, вона задовольняє свої основні потреби: рольова гра дошкільник поніманська

? потребу у пізнанні навколишнього світу,

? потребу в спілкуванні з дорослими і однолітками,

? задовольняє свою потребу в активному русі

? та потребу у наслідуванні дорослих, їх поведінки, способів взаємодії, їх професії і т.д.

Педагоги вважають гру провідним видом дитячої діяльності - і не даремно. У грі зароджуються і диференціюються інші види діяльності такі як праця і навчання. Під час гри дитя оволодіває компонентами, які притаманні будь якому виду діяльності: вони вчаться ставити мету, планувати, виконувати певні дії та правильно закінчувати свою діяльність. Також в грі ефективно здійснюється психічний розвиток, формується уява. Дитина вчиться переносити властивості одного предмету на інший, намагається уявити себе у ролі дорослого, поставити себе на місце іншого. Усе це сприяє активному розвитку особистості і може сформувати у дитини як позитивні інтереси чи вподобання, так і негативні. Адже не всяка гра є засобом позитивного виховання, а лише та яка відповідає віковим потребам та можливостям дитини та має на меті її всебічний розвиток.

Розглянемо ?характерні ознаки гри, які окреслює кандидат педагогічних наук Тамара Поніманська:

? гра має мати загальні для будь-якої соціальної діяльності ознаки такі як цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь;

? специфічні ознаки гри-- свобода й самостійність, самоорганізація, наявність творчої основи, емоційна насиченість яка зумовлює почуття радості й задоволення.

Під час проходження практики, я помітила що найбільш актуальними іграми в дитячому садочку залишаються дидактичні ігри, адже їх швидко організовувати, вони не потребують багато матеріалу й тривалої підготовки, ефективно навчають і розвивають дитину, до того ж алгоритм проведення таких ігор детально описаний у наукових та журнальних статтях. А серед улюблених ігор вихованців слід виділити рухливі ігри й спортивні вправи, театралізовані, настільні та будівельно-конструкційні ігри. А як же сюжетно - рольові ігри? Хіба ж вони не достатньо зацікавлюють дитячу увагу? Хіба ж вони не мають дидактичної цінності? Звісно ж, це не так. Щоб обґрунтувати це питання, необхідно згадати що ж представляє з себе сюжетно - рольова гра.

Сюжетно-рольова гра - ?це образна, творча гра, яку створюють самі діти і в якій відображає за допомогою іграшок, ролей, ігрових дій навколишню дійсність, працю дорослих та взаємовідносини людей. Цим іграм притаманні свобода та творчість. Діти відображають свої погляди, уявлення, відношення до тих чи інших подій які обігрують.

Своєрідність її полягає в тому, що основою гри є уявна ситуація яка заключається в тому що дитина бере на себе роль дорослого і виконує її в створеній нею самою ігровій обстановці. Зазвичай, такі ігри приваблюють дівчаток, які полюбляють гратися у "Доньки - матері", тобто відображають пережиту ними дійсність, ситуації які траплялися у них вдома, реакції і дії мами, які стали еталоном поведінки матері. Таким чином, дитина у грі приміряє на себе ту чи іншу роль, розкриваючи усі її грані, переосмислюючи важливість і цінність кожного персонажа. Саме це виступає цінним уроком для соціального та морального розвитку дитини.

Проте, є і інша сторона медалі. Діти дошкільного віку мають недостатньо сформовані навички мовлення, взаємодії з предметами та людьми що їх оточують та і мають досить малий обсяг досвіду що не дозволяє їм самостійно вигадати та розв'язати сюжет такої змістовної гри. Саме тут на допомогу приходить дорослий - вихователь,який бере керівництво гри у свої руки.

І тут постає друга проблема. Підготовка до успішного проведення сюжетно-рольової гри передбачає охоплення різних форм роботи та вимагає неабиякої педагогічної майстерності вихователя. Керівництво з боку педагога передбачає два етапи : ?підготовчий (який власне дає дітям знання про особливості тої чи іншої діяльності дорослих, вчить розуміти та виконувати ці ролі у спрощеній формі) - це може бути екскурсія, похід, бесіда, перегляд відео-матеріалів, читання художніх творів, які мають збагатити дітей яскравими враженнями, захопити ідеєю. І від того, чим краще і змістовніше продумана підготовча робота до гри, залежить успіх її проведення, а як результат - засвоєння дітьми суспільнозначущих правил і норм поведінки, збагачення їх емоційного спектру, отримання певного досвіду, що розширить їх кругозір.

Наступними етапом підготовки до сюжетно-рольової гри є оформлення предметного-ігрового середовища, яке б повністю відповідало сюжету гри та давало дітям можливість зануритися у необхідну атмосферу. У цьому випадку важливо мати предмети-замінники, які відповідають вікові дітей, але є точним відображенням справжніх предметів. Наприклад, готуючись до сюжетно-рольової гри "Лікарня" ми не можемо використовувати справжні термометри чи статоскопи навіть задля безпеки самих дітей, тому важливо мати необхідне матеріально-технічне забезпечення, в даному випадку дитячі медичні набори. Благо що у нас час такі ігрові набори можна знайти у будь-якому іграшковому магазині та і більшість ЗДО забезпечені усім необхідним приладдям. Важливо щоб цей ігровий матеріал збуджував уяву дітей, допомагав ходу розвитку сюжету.

Не менш важливим компонентом підготовки вихователя до сюжетно-рольової гри є продумування прийомів для розвитку та ускладнення гри. Серед них можуть бути різноманітні ситуації, проблемні моменти, введення в хід гри нових героїв або посібників. Це значно збагатить зміст та допоможе підтримати інтерес до процесу гри.

Щодо ролі вихователя у самій грі, то багато залежить від віку вихованців. Якщо це молодший дошкільний вік - то вихователь бере безпосередню участь у підготовці та ході гри, демонструючи на власному прикладі способи взаємодії з предметним світом (Лялька Катя захворіла). Старші дошкільники не потребують стільки уваги від дорослого, адже мають більший діапазон знань та умінь, тому у цьому випадку вихователь бере на себе роль опосередкованого керівництва грою. Сюди входять навідні запитання щоб направити хід гри в потрібне русло, способи ускладнення сюжету, пропозиції і підказки. Проте педагог має пам'ятати що сюжетно-рольова гра - це один із видів творчої гри, який передбачає творчий підхід самих дітей і він не повинен суворо вмішуватись в ігровий процес, а лиш вміло скеровувати, збагачувати його.

Вихователь має бути азартним, веселим, цікавим, відвертим, щирим, творчим, доброзичливим, сучасним, комунікабельним; бути нарівні з дітьми, справжнім партнером для них у грі.

Педагогові-початківцю, який бере доволі пасивну участь в ігровій діяльності з дітьми, вихователі порадили «уявити, що він -- дитина, і дати проявитися всім своїм емоціям, незважаючи на інших», «бути для дітей прикладом», «спробувати стати активним», «не боятися бути смішним», «основним завданням власної діяльності вважати найголовніше -- стати цікавим для своїх вихованців», «щодня намагатися дарувати дітям диво», «пам'ятати, що ти -- вихователь, і виховуєш дітей усім -- своїми діями, звичками, інтересом і словами». Якщо педагог хоче, щоб його виховні дії справді мали вплив на дітей, він має викликати в них повагу, довіру, бути авторитетом у їхніх очах -- і як вихователь, і як особистість.

Принципи успішної організації ігрової діяльності дошкільників

(Памятка для педагога)

Для успішної організації та розвитку ігрової діяльності дошкільників сучасний вихователь має володіти низкою важливих умінь, особистісних та професійних якостей і дотримуватися наведених принципів.

? Пам'ятати про роль гри в житті дитини -- дитяча гра є проявом ступеня розвитку людини на перших етапах її життя, вона -- самостійне й необхідне відображення душевного наповнення, що потребує прояву назовні. (Фрідріх Фребель)

? Визнати ігрову діяльність як провідну в контексті загальної життєдіяльності дітей у дошкільному закладі -- для малюка гра -- зовсім не забава; він живе у грі, задовольняючи своє бажання бути, як дорослий. (Тамара Піроженко)

? Дотримуватися принципу свободи й самостійності -- інтерес до теми гри перетворює її на творче завдання: включається дитяча уява, простежується сплеск ініціативи, діяльність дитини стає радісною і бажаною для неї. (Світлана Ладивір)

? Відповідально ставитися до професійних обов'язків, зокрема участі в розвитку ігрової діяльності дітей -- для успішного керівництва іграми дітей вихователь має володіти аналітичними, проектувальними (конструкційними), організаторськими та комунікативними вміннями. (Тамара Поніманська)

? Мудро керувати грою -- керівництво іграми потребує високої педагогічної майстерності й такту, позаяк, розв'язуючи у грі й через гру низку завдань, вихователь має зберегти її як діяльність, цікаву й близьку дітям. (Алла Бурова)

? Спостерігати за грою дітей -- вихователь має навчитися

спостерігати за перебігом гри, спрямовувати її з метою всебічного розвитку своїх вихованців. (Дебора Менджерицька)

? Розуміти, що розвиток ігрової діяльності передбачає поетапне передавання дітям ігрових умінь та навичок партнерської взаємодії -- вихователь має знати рівні розвитку гри своїх вихованців для того, щоб добирати адекватні засоби впливу на розвиток їхньої сюжетно-рольової гри. (Катерина Карасьова)

Висновок

Отже, на жаль, більшість сучасних вихователів досі вважає, що основні знання, уміння й навички, необхідні дошкільнику, слід формувати на заняттях, а ігри лише допомагають заповнити «паузи» між навчальними блоками. Проте проаналізувавши і згадавши що таке гра, яке ж насправді вона має значення для дітей я зрозуміла що це той самий універсальний золотий ключик до серця та розуму кожної дитини. Адже тільки в грі вона може пізнати світ, доторкнутися до недосяжного, перетворити бажання у реальність, зрозуміти себе.. Тому не варто перетворювати дошкільне дитинство на цілковитий навчальний процес, а необхідно лиш посадити маленьке зерно знання, підживити його емоціями, враженнями, створити вільний простір для польоту фантазії і бути поруч, спостерігаючи за неймовірним процесом розвитку особистості.

Сюжетно-рольова гра одна із найулюбленіших дитячих занять, адже вона дає можливість дітям відчути себе дорослими, задовольняє потребу в наслідуванні. І я вважаю що це дуже важливий процес, який формує інтереси та вподобання дитини, сприяє процесу самоідентифікації, закладає норми моралі. Адже дитина не просто бездумно копіює усе що бачить, а лише те що зацікавило і те, що проникло в глибини її свідомості. А наша справа, як мудрих вихователів - показати дітям найкращі приклади, найцінніші якості і найефективніші способи які вони зможуть обрати для самого себе. Тому, не дивлячись на складний і тривалий процес підготовчої роботи, створення примірно-ігрової обстановки, продумування цікавого змісту сюжетно-рольова гра повинна мати місце у житті дитини.

Адже діти - це наше майбутнє, заради якого варто постаратися!

Размещено на Allbest.ru