Мотивація молоді до занять фізичною культурою (на прикладі студентів Дніпровського національного університету імені О. Гончара)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мотивація молоді до занять фізичною культурою (на прикладі студентів Дніпровського національного університету імені О. Гончара)

Хотієнко C.В.

Старший викладач кафедри фізичного виховання та спорту факультету медичних технологій діагностики та реабілітації, Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Анотація

У Дніпровському національному університеті імені О. Гончара були проведені дослідження мотивації студентів до занять фізичною культурою. Основний метод дослідження: соціологічне анкетування та опитування. У соціологічному анкетуванні брало участь 450 студентів, з яких 68% дівчат, і 32% юнаків. Дана вибірка відповідає статево-віковому складу генеральної сукупності студентів вузу.

Рішення задач мотивування до занять фізичною культурою можливо за допомогою інноваційних підходів і засобів. Підвищенню мотивації до здорового способу життя і занять фізичної культури сприяють різні напрямки з фізичної культури і спорту, де для студентів є можливість отримати знання, вміння і навички з різних видів спорту.

Ключові слова: мотивація, фізична культура, молодь, громадська думка.

Abstract

Khotiienko S.V.

Senior teacher of department ofphysical education and sport of faculty of medical technologies of diagnostics and rehabilitation,

O. Honchar Dnipro National University

MOTIVATIONAL YOUTH TO OCCUPY A PHYSICAL CULTURE (FOR EXAMPLE STUDENTS OF O. HONCHAR DNIPRO NATIONAL UNIVERSITY)

Students of O. Honchar Dnipro National University were conducted to motivate students to study physical education. Basic data collection method: sociological questionnaire and research. In a sociological research, 450 students participated, of which 68% were girls and 32% were boys. This sample corresponds to the sex-age composition of the general population of the students of the university.

The solution of the tasks of motivating the pursuit of physical education is possible with the help of innovative approaches and means. Different areas of physical culture and sports, where students have the opportunity to acquire knowledge and skills in various sports, contribute to enhancing the motivation for a healthy lifestyle and physical education.

Key words: motivation, physical education, youth, public opinion.

Аннотация

В Днепровском национальном университете им. О. Гончара были проведены исследования мотивации студентов к занятиям физической культурой. Основной метод исследования: социологическое анкетирование и опрос. В социологическом анкетировании участвовало 450 студентов, из которых 68% девушек и 32% юношей. Данная выборка соответствует поло-возрастному составу генеральной совокупности студентов вуза.

Решение задач мотивации к занятиям физической культурой возможно с помощью инновационных подходов и средств. Повышению мотивации к здоровому образу жизни и занятий физической культуры способствуют разные направления физической культуры и спорта, где для студентов есть возможность приобрести знания, умения и навыки по различным видам спорта.

Ключевые слова: мотивация, физическая культура, молодежь, общественное мнение.

Постановка проблеми. Гармонійно розвинена особистість у фізичному і духовному аспектах - питання, які хвилювали не тільки філософів в далекому минулому, а й постійно змушують замислитися, виходячи з нинішніх проблем суспільства, сучасних мислителів [11]. На думку дослідників, мотиви занять фізичною культурою і спортом включені в загальну структуру мотиваційної сфери, яка, в свою чергу, є істотною частиною світогляду особистості. Вивчення мотивів занять фізичною культурою і спортом - найважливіша умова формування повноцінної людської діяльності і значуща складова управління процесом виховання особистості [10].

Заняття фізичною культурою і спортом - це полімотивована діяльність. Ієрархія мотивів в ній визначається поєднанням і ступенем зацікавленості потреб молоді, і найбільш важливі моменти становлення мотиваційної сфери пов'язані зі зміною типів провідної діяльності. Формування позитивно стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом є передумовою виховання особистості молодої людини.

В даний час вважається, що основою виховання є процес, в якому знання, навички, вміння можуть закріпитися в особистості того, хто навчається, і стати його цінностями і смислами життя [5]. Але це відбувається лише в тому випадку, якщо навчально-виховний процес пройде через внутрішні особистісні мотивації, переживання, прагнення і, нарешті, стане частиною особистісних властивостей людини [12].

Однак в практиці роботи педагогічних установ під потужним тиском сучасних західних зразків болонізації і принципів освіти (які часто мають виражене соціально-політичне забарвлення) далеко не завжди кращі традиції вітчизняної освіти і виховання складають основу навчання і залучення учнів до здорового способу життя [1]. Це актуалізує дослідження проблеми здорового способу життя в контексті різних видів педагогічного управління в практиці навчальної роботи вітчизняних освітніх установ.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Деякими вченими проведено теоретичний аналіз проблеми формування мотивації до занять різними видами рухової активності, здорового способу життя, результати якого дозволили сформувати загальну стратегію для продовження дослідження і розробити річний цикл заходів, спрямованих на формування мотивації студентів до занять фізичною культурою [4].

На думку дослідників Г.В. Ахметжанової, О.М. Осипова, необхідно використовувати певну методику підвищення мотивації до здорового способу життя, а саме до занять фізичною культурою. Ними наведено класифікацію спонукаючих мотивів до занять фізичної культури і причини зниження мотивації до цього виду діяльності [2].

У зв'язку з цим особливого значення набувають дослідження мотиваційно-ціннісного ставлення молоді до фізичної культури.

Виділення невирішених раніше частин загальних проблем. Питання, пов'язані з мотивацією молоді до занять фізичною культурою і спортом, незважаючи на спроби практичного їх рішення, залишаються недостатньо розробленими з наукової точки зору, хоча викладачами деяких вузів робляться спроби вивчити цю проблему [7]. Тим часом у фізичній культурі і спорті роль мотиваційних, спонукальних почав проявляється особливо яскраво. Таким чином, виникає проблема необхідності вивчення аспектів формування мотивів у молоді до занять фізичною культурою і спортом.

Фізична культура створює фундамент для розвитку інших сторін культури людини. Тому одним з основних завдань фізичного виховання є сформовані потреби до занять фізичною культурою і спортом [6]. Посилення мотивації з формування звичок належної рухової активності можливе за умов впровадження національної ідеології здорового способу життя, надання соціальних преференцій для осіб з високим та достатнім рівнями фізичної підготовленості [8]. виховання фізичний культура

Мета статті. Виділити основні причини зниження мотивації до занять фізичною культурою студентської молоді.

Викладення основного матеріалу. За результатами дослідження основна причина заняттям фізичною культурою і спортом для сучасної молоді є зміцнення свого здоров'я (67,61%), з них більше 60% дівчат. Удосконалення фізичних якостей відзначили 47,37% респондентів, з яких 72% ствердно відповіли хлопці. Приблизно для четвертої частини респондентів основною причиною заняттям фізичною культурою і спортом є розвага (21,46%); займаються "за компанію" 24,29%; для п'ятої частини респондентів важливе спілкування на заняттях фізичною культурою (19,84%) і підвищення спортивної майстерності (19,43%). Десята частина респондентів не змогли відповісти; для 24,7% респондентів, серед яких більшість дівчата - це сучасно (рис. 1).

Середня частота заняття фізичною культурою самостійно, крім дисципліни "фізична культура", для 31,58% опитаних - два рази на тиждень, для 17,41% - раз в тиждень, одна третина взагалі не займається фізичною культурою, 23,89% займаються майже кожен день, 16,60% - кожен день.

Рис. 1. - Як ви вважає, основна причина заняттям фізичною культурою і спортом для сучасної молоді?

Основна причина заняття фізичною культурою для молоді є прагнення до зміцнення і підтримання здоров'я (72,06%), розвиток витривалості (38,87%), розвиток сили (36,44%), вдосконалення рухових умінь і навичок (28,74%). Одна третина вважають, що від занять фізичною культурою можна отримати задоволення (31,17%) і гарний настрій (26,32%).

Опитані респонденти були неоднорідні за ступенем фізичної підготовленості. Займаються вдома 35,22%, ходять в спортивний зал, на тренажери 29,55%, відвідують спортивні установи 27,13%, займаються іншими видами фізичної підготовки - 20%, фітнесом - 17,41%. Близько 25% не займаються ніяким спортом і фізичною культурою. Не змогли відповісти 12,96% респондентів.

Студентам було задане непряме питання, про те, які заходи варто робити, щоб люди більше займалися фізичною культурою, як мотивувати людей на заняття спортом. Велика частина молоді (60,32%) вважає, що заняття фізкультурою залежить від самої людини, від її бажання. Близько третини (31,98%) стверджують, що потрібно урізноманітнити заняття фізкультурою. Близько чверті опитаних (23,48%) впевнені, що основним способом залучити молодь до занять фізичною культурою є агітація і пропаганда. Не змогли відповісти 9,72%.

На питання, що потрібно зробити, щоб заняття з фізичної культури були більш привабливі, багато опитаних (46,96%) пропонували поліпшити матеріально-технічну оснащеність спортивного комплексу (інвентар, тренажери, обладнання залів і т. п.). 37,65% респондентів вважають, що необхідно забезпечити зміст навчально-тренувальних занять (ігри, змагання, різноманітність фізичних вправ, музичний супровід і т.п.). 23,08% респондентів впевнені, що потрібно поліпшити напрямки і організаційні форми (факультативні заняття, спеціалізація, рекреація, спортивні секції і т. п.), а також змінити залікові вимоги (зробити менш жорсткими). Не змогли відповісти 11,34%.

Основну мету відвідування занять з фізкультури опитані не приховували - отримати залік (43,32%). В освітніх установах досі діють адміністративні методи мотивації до занять фізичною культурою. Хоча серед цих респондентів є й інші цілі, наприклад спілкування по мобільному телефону (20,65%), відпочити (18,22%), розважитися (19,84%), за компанію (10,53%), або модно (16,19%). Для 37,65% опитаних основною метою є прагнення стати здоровим, для 34,41% - вдосконалення фізичних якостей. Для деяких студентів основна мета занять - досягти вчиненої статури (32,79%), розвинути вольові якості (23,89%), виробити потребу до регулярних занять фізичними вправами (22,67%), підвищити рівень спортивної майстерності (14,98%).

У дослідженні було поставлено завдання дізнатися у опитаних, чи є інша причина відвідування занять фізичної культури у вузі, крім отримання заліку. Багато опитуваних вказували кілька причин. Прагнення до зміцнення і підтримки здоров'я (52,23%), підтримати хорошу форму (50,61%), вдосконалення рухових умінь і навичок (29,15%), розвиток витривалості (27,53%), розвиток сили і швидкості (23,48%), відпочинок від навчального навантаження (23,48%), п'ята частина респондентів вказували гарний настрій у час і після занять (19,43%), гарне фізичне самопочуття після занять (19,03%), задоволення від занять (18,62%) (рис. 2).

Рис. 2. - Для вас, яка причина відвідування занять фізичної культури у вузі, крім отримання заліку?

Багато опитаних на контрольне запитання з мотивації "Що вас спонукає займатися фізкультурою і спортом?" відповіли "поліпшити фізичну підготовку" - 53,85%, "прагнення поліпшити стан здоров'я і самопочуття" - 41,70%. Одну третину респондентів спонукає займатися фізкультурою і спортом бажання отримати хорошу оцінку (29,15%), поліпшити свою фігуру (39,27%), задоволення потреби в русі; (28,34%). П'ята частина респондентів вказувала на прагнення показати свої здібності (18,22%), бажання виконувати фізичні вправи (20,65%). Серед цих мотивацій для десятої частини молоді важливе спілкування з однолітками, небажання відставати від однолітків. Важливо відзначити і групу респондентів, які відкрито заявляють, що до занять фізичною культурою їх нічого не мотивує (17,81%), а 9,31% респондентів не змогли відповісти.

Серед причин, що заважають займатися самостійно фізичною культурою респонденти в основному вказували на брак вільного часу (47,37%), велику завантаженість іншими предметами (43,32%), небажання долати труднощі і здійснювати вольове зусилля (25,10%), відсутність потрібного спортивного інвентарю (18,62%). У 15,79% респондентів взагалі немає інтересу до занять фізичною культурою, близько 10% не змогли відповісти і стільки ж відповіли, що не бачать сенсу в заняттях фізичною культурою і спортом.

З опитування вдалося з'ясувати, що для четвертої частини респондентів основними причинами низького рівня рухової активності є "просто лінь", у 44,94% опитаних немає вільного часу, 20,65% відчувають втому, 25,91% завантажені по роботі, в сім'ї. 38,46% опитаних зізналися, що основна причина низького рівня рухової активності - відсутність наполегливості, терпіння. Частина респондентів (23,48%) впевнені, що, якщо б були невисокі ціни за користування спортивно-оздоровчими послугами, (19,03%) наявність спортивних споруд, секцій поблизу будинку, то інтерес до фізичної культури і спорту сильно б зріс. Іншими причинами низького рівня рухової активності для молоді були відсутність компанії для занять (17,41%), є більш важливі і цікаві справи (13,36%), відсутність знань і умінь (12,15%), "мене влаштовує моє здоров'я і фізичний стан" (9,31%) і "немає ніяких причин" для 11,34% респондентів (рис. 3).

У дослідженні була поставлене завдання, з'ясувати, що на думку респондентів потрібно зробити, щоб заняття з фізичної культури були більш привабливі для студентів. Пропонувалися різні рекомендації.

Рис. 3. - Як ви вважаєте, які причини низького рівня рухової активності молоді?

46,96% опитаних пропонували поліпшити матеріально-технічну оснащеність спортивного комплексу (інвентар, тренажери, обладнання залів і т. д.); 37,65% - зміст навчально-тренувальних занять (ігри, змагання, різноманітність фізичних вправ, музичний супровід і т. д.), 23,08% - поліпшити напрямки та організаційні форми (факультативні заняття, спеціалізація, рекреація, спортивні секції і т. п.), 23,08% - змінити залікові вимоги (зробити менш жорсткими). Близько 10% не змогли відповісти.

Важливий фактор у мотивації студентів - роль педагога. Дані анкетування показують, що для учнів важливо, коли викладач їх хвалить, підбадьорює, переконує в подальших успіхах (52,23%), проявляє індивідуальний інтерес до спортивних досягнень (25,91%) (рис. 4).

Рис. 4. - Що в діяльності викладача з фізичної культури спонукає вас до занять?

Таким чином, молодь усвідомлює, що заняття фізичною культурою і спортом зміцнюють здоров'я, вдосконалюють фізичні якості, підвищують спортивну майстерність.

Висновки та пропозиції

Виходячи з даних дослідження, можна виділити основні причини зниження мотивації до занять фізичною культурою: невідповідність навчальної програми і потреб студентів, недостатня інформованість учнів про здоровий спосіб життя. Необхідно змінити структуру і зміст навчальних занять, враховуючи особистісний інтерес. Деякі автори пропонують розвивати патріотизм вольові якості в спортивно-оздоровчої діяльності вузу [3]. Можна рекомендувати впровадження теоретичного уроку фізкультури, що забезпечує мінімізацію негативних мотивів до здорового способу життя. Рішення задач мотивування до занять фізичною культурою можливо за допомогою інноваційних підходів і засобів [9]. Підвищенню мотивації до здорового способу життя і занять фізичної культури сприяють елективні дисципліни з фізичної культури і спорту, де для студентів є можливість придбати знання, вміння і навички з різних видів спорту.

Пропозиції щодо подальших досліджень полягають у розробці методів підвищення мотивації зайняття фізичною культурою та спортом для студентів вищих навчальних закладів.

Список літератури