Професійна фрустрованість вчителів початкової школи в умовах реалізації концепції "Нова українська школа"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра педагогіки та психології освітньої діяльності

Запорізький національний університет

Професійна фрустрованість вчителів початкової школи в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»

Professional frustration of teachers of the initial school in the conditions of realization of the concept of "New Ukrainian school”

Мостова Тетяна Олександрівна, аспірант

SUMMARY

The article deals with the problem of professional frustration of primary school teachers in the implementation of state policy in the area of reforming general secondary education "New Ukrainian School". It is noted that in the Concept's implementation the space of a new school will be formed, which will entail such components as individual psychological, socio-political and socio-economic space. It is also determined that some teachers are difficult to adapt to the new requirements of the Concept, which often leads to both professional and personal changes, such as professional frustration. Also, the article analyzes the causes and manifestations of the professional frustration of the teacher.

Keywords: professional frustration, teacher, reform, "New Ukrainian School".

АНОТАЦІЯ

У даній роботі розглянуто проблему професійної фрустрованості вчителів початкової школи в умовах реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Зазначено, що в умовах реалізації Концепції формуватиметься простір нової школи, який включатиме в себе такі складові як індивідуально-психологічний, суспільно-політичний та соціально-економічний простір. Також визначено, що деякі вчителі досить важко адаптуються до нових вимог Концепції, що нерідко призводить як до професійних, так і до особистісних змін, наприклад таких як професійна фрустрованість. Також, у статті проаналізовано причини та прояви професійної фрустрованості вчителя.

Ключові слова: професійна фрустрованість, вчитель, реформа, «Нова українська школа».

ВСТУП

Постановка проблеми. Сьогодні, відповідно до вимог Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням КМУ від 14.12.2016 № 988 [5], головною ідеєю стало забезпечення індивідуально-особистісного та професійно-діяльнісного самовдосконалення педагогів початкової школи завдяки активізації їхньої базової освіти, набутого професійного та життєвого досвіду. Без постійного навчання та професійного розвитку, педагог не зможе працювати з дітьми в умовах сьогодення. Для більшості вчителів відповідати вимогам Концепції досить складно, так як для її реалізації є необхідним не тільки професійний розвиток вчителя, а й особистісний.

В умовах сьогодення перед освітою та сучасною психологічною наукою постало завдання забезпечення умов для становлення психологічно здорової, емоційно стабільної особистості, стійкої до фруструючого впливу соціальних негараздів і навчально-виховного процесу, здатної конструктивно діяти у фрустраційних ситуаціях і долати перешкоди на шляху життєвої самореалізації. Зараз ця проблема особливо актуальна у системі сучасної освіти, адже в Україні відбувається активне реформування цієї сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розгляд наукової літератури з питань готовності педагогів до змін в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа» свідчить, що теоретичні основи готовності педагогів до інноваційної діяльності висвітлено у працях вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема І. Дичківської, В. Моляко, І. Підласого, Б. Сазонова та ін. Аналіз наукових джерел з педагогічної інноватики дозволяє припускати, що успішність інноваційної діяльності багато в чому залежить від психологічної готовності педагога до сприйняття та реалізації нововведень - М. Бори- шевський, Г. Головін, Л. Мітіна, Н. Попель, О. Со- снюк, О. Францева та ін.

На фоні пріоритетного напряму реформування сучасної загальноосвітньої школи як одного з найважливіших інститутів соціалізації, що відображає стан і тенденції розвитку суспільства, в українських періодичних виданнях за останнє десятиліття суттєво збільшилася кількість публікацій, присвячених питанням психологічних засобів запобігання та корекції фрустрації у професійній діяльності вчителів. Так, дослідженням феномену фрустраційних станів та їх причинно-наслідковий зв'язок із чинними умовами педагогічної діяльності в контексті професійної адаптації молодих вчителів до роботи в загальноосвітній школі в Україні займалась О. Холодова.

Аналіз літератури показує, що феномен фрустрації вивчався досить активно та різнобічно. Але ж на сьогодні бракує праць, в яких були б описані саме психологічні умови подолання професійної фрустрованості вчителів початкової школи в процесі активного реформування освіти в Україні.

Метою даної роботи є теоретичний аналіз проблеми професійної фрустрованості вчителів початкової школи в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа».

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Українська освіта, на сьогоднішній день, знаходиться у активному процесі реформування. У новій школі суттєво зміниться роль вчителя. Адже для сучасних дітей учитель вже не є єдиним джерелом знань - потрібну інформацію можна знайти і в книжках, і в Інтернеті. Втім, саме в цих умовах підсилюється висока роль учителя як партнера учня. На допомогу вчителеві створюють освітній портал із методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними онлайн-ресурсами.

В умовах реалізації Концепції «Нова українська школа» передбачається запровадження системи добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів. Це буде перевірка педагогів із володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання: через діяльність, формування критичного мислення, організацію роботи в групах, проектну роботу тощо.

У концепції чітко декларується, що «Нова українська школа» має готувати особистість, громадянина та фахівця. Це ті осі координат, які формуватимуть простір нової школи: індивідуально-психологічну, суспільно-політичну та соціально- економічну. Звучить дещо незвично, але це вже перший крок до європейського досвіду. Автори концепції зауважують, що за експертними прогнозами, у 2020 році найбільш затребуваними на ринку праці будуть вміння навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити мету та досягати її, працювати в команді, спілкуватися в культурному середовищі. Але українська школа не готує до цього.

Багатьом вчителям, особливо з пострадянськими підходами до викладання та спілкування з учнями, в нових умовах української школи скоріш за все буде важко адаптуватись. Всі ці зміни також можуть привести до професійної фрустрації вчителя.

Викликами для сучасних освітян є: постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів; ускладнення проблеми виховання; безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання та виховання; розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок; робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі [3, с. 3].

Виходячи із цього, упровадження нової Концепції часто наштовхується на різні перешкоди (бар'єри). Так, наприклад, до внутрішніх бар'єрів належать психологічні (особистісні), які приховують глибинні особистісно-професійні проблеми.

Психологічні бар'єри - психічні стани, що виявляються в неадекватній пасивності педагога, яка заважає здійснювати інноваційну діяльність.

Опір нововведенням може поставати як пряма відмова від участі в інноваційній діяльності, імітація активності з одночасною демонстрацією того, що нововведення не дає позитивних результатів. Часто на шляху нового стає консервативний і непіддатливий до новацій досвід роботи.

Щоб подолати всі ці бар'єри педагог нерідко повинен не тільки виносити, осмислити, обґрунтувати інноваційну ідею, а й виявити громадянську мужність під час її реалізації [3, с. 5].

Ефективне розв'язання тих завдань, що стоять перед школою сьогодні, можливе лише за умови не будь-якого, а лише певного типу управління вчителем діяльністю учнів. Сутність такого - рефлексивного, продуктивного - управління полягає в тому, що вчитель має поставити учня у позицію активного суб'єкту власної діяльності, здійснюваної у загальній системі колективної роботи; розвивати можливості учнів до самоуправління власною діяльністю; організовувати процес навчання як розв'язання відповідних навчальних, пізнавальних та особистісних проблем на основі творчої взаємодії з учнями.

Але не рідко буває так, що вчитель не досягає намічених цілей, не в змозі забезпечити зміст, а також вибирає неадекватну форму спілкування. Також не всі учні виявляють бажання вчитатися, пізнавати, їх важко навчитися управляти власною діяльністю [1, с. 27]. І це у свою чергу викликає в учителів усвідомлення того, що вони не можуть досягнути бажаних результатів, бути успішними, викликає незадоволення, негативні емоційні стани, зневірюються у професійній спроможності, а в кінцевому у них формується синдром професійного вигоряння, який у свою чергу, призводить до професійної фрустрованості вчителя.

Фрустрація в психології є багаторівневим терміном, який має різні ракурси використання: стан, в якому знаходиться людина (персоніфікований аспект); психологічне явище (феноменологічний аспект); чинник (детермінанта особистісних змін); подія (діяльністний підхід) і т.п. Отже і поняття фрустрованості є досить складним та багатогранним. О. Остополець визначає фрустрованість як особистісну якість, яка може породжуватися попередніми обставинами життєдіяльності. Це схильність людини до фрустрації, тобто стану пригніченості, відчаю з елементами тривоги, який розвивається в результаті якихось реальних, або уявних життєвих невдач, неможливості досягнення поставленої мети, чи труднощів пристосування до нового середовища з блокуванням цілеспрямованої поведінки [5, с. 287]. Фрустрованість - це ступінь підвищеної чутливості до дії травмуючих факторів, на відміну від толерантності до фрустрації, яка визначається як стійкість до несприятливих факторів, або послаблення реагування в результаті зниження чутливості до їх дії. Отже, фрустраційна толерантність є лише ступенем реагування на несприятливі обставини ситуації, а фрустрованість передбачає наявність травми, внаслідок життєвих невдач, яка потенціюється дією несприятливих зовнішніх факторів.

Фрустрація - це психічний стан, який досить часто переживають вчителі в процесі професійної діяльності. На стресогенний та напружений характер роботи вчителя вказують багато дослідників (О.Баранов, Г.Заремба, Л.Мітіна, А.Реан, В.Семи- ченко, В.Чернобровкін та ін.). Фрустрація привносить дезорганізуючий характер в професійну діяльність вчителя. Іноді нездатність вчителя знайти істинну причину невдачі, проаналізувати можливі різноманітні стратегії виходу із складної ситуації приводить до того, що внаслідок стереотипності поведінки в нього притупляються, а не розвиваються педагогічні здібності [2, с. 33]. Фруструючі ситуації, що виникають досить часто в педагогічній діяльності вчителя зрештою створюють у нього відчуття безвихідності, психологічної безпорадності, відчаю, хронічної фрустрації.

Згідно з типологією, запропонованою М.Леві- товим, фрустраційний стан виражається стенічно (активно) й астенічно (пасивно). До стенічних проявів включають: агресію, спрямовану на фрустра- тор; агресію, що спрямовується суб'єктом на самого себе і виявляється у самозвинуваченнях, грубому ставленні до себе; ригідну, консервативну, але при цьому не ворожу поведінку, що супроводжується руховою активністю; прикутість до фрустраційної ситуації, що поглинає усю увагу, викликає потребу тривалий час сприймати, переживати й аналізувати фрустратор (відмінність від попереднього прояву полягає у тім, що спостерігається не рухова активність і поведінкова ригідність, а сприйняттєва, має місце стереотипність оцінювання) [3, с. 12].

Стенічні реакції на фрустратор можуть супроводжуватися вередливою поведінкою. У свою чергу, астенічні реакції виявляються: депресивно (виникає почуття суму, усвідомлення невпевненості, безсилля, безнадійності, відчаю, скутості й апатії, ніби тимчасового оціпеніння); регресивно (тип астенічності, виділений Р.Баркером), проявляється у поверненні до поведінки, властивої дитячому вікові, що веде до самозняття відповідальності за діяльність.

М. Левітов виділяє деякі типові стани, які часто зустрічаються при дії фрустраторів, хоча вони проявляються кожен раз в індивідуальній формі. До цих станів відносяться наступні:

1) Толерантність. Існують різні форми толерантності:

а) спокій, розсудливість, готовність прийняти те, що трапилося як життєвий урок, але без особливих нарікань на себе;

б) напруга, зусилля, стримування небажаних імпульсивних реакцій;

в) бравірування з підкресленою байдужістю, за якими маскується ретельно приховуване озлоблення або зневіра. Толерантність можна виховати.

2) Агресія - це напад (або бажання напасти) за власною ініціативою з допомогою захоплення. Це стан яскраво може бути виражений в забіякуватості, грубості, задиристості, а може мати форму прихованої недоброзичливості й озлобленості. Типовий стан при агресії - гостре, часто афективне переживання гніву, імпульсивно безладна активність, злість, втрата самоконтролю, гнів, невиправдані агресивні дії. Агресія - одна з яскраво виражених стенічних і активних явищ фрустрації.

3) Фіксація - має два значення:

а) стереотипність, повторність дій. Таким чином фіксація означає активний стан, але в противагу агресії це стан ригідний, консервативний, нікому не ворожий, вона є продовженням попередньої діяльності за інерцією тоді, коли ця діяльність марна або навіть небезпечна.

б) прикутість до фрустратора, який поглинає всю увагу. Потреба тривалий час сприймати, переживати і аналізувати фрустратора. Тут проявляться стереотипність не рухів, а сприйняття і мислення. Особлива форма фіксації - примхлива поведінка.

4) Регресія - повернення до більш примітивних, а нерідко інфантильних форм поведінки. А також зниження під впливом фрустратора рівня діяльності. Подібно агресії - регресія не обов'язково є результатом фрустрації.

5) Емоційність. У шимпанзе емоційна поведінка виникає після того, як всі інші реакції пристосування до ситуації не дають ефекту [4, с. 23].

Іноді фрустратори створюють психологічний стан зовнішнього або внутрішнього конфлікту. Ступінь фрустрації залежить від того, наскільки людина була підготовленою до зустрічі з бар'єром.

Люди в стані фрустрації демонструють широкий діапазон поведінкових реакцій - від агресії до апатії. Характер і інтенсивність реакції залежать від індивідуальних особливостей особистості, сили її прагнення до досягнення певної мети і джерела фрустрації. Різні люди поводитимуться по-різному в одних і тих же обставин. Так, людина, яка не вміє стримувати свої почуття, зустрівшись з несправедливістю з боку керівника, може відповісти йому грубістю, але потім швидко охолонути.

Напружена праця вчителя також потребує вирішення проблеми психологічного захисту, яка містить в собі центральне протиріччя між прагненнями людини до збереження свого психологічного гомеостазу та тими втратами, до яких приводить надмірне вторгнення захистів. З одного боку, позитивне в захистах те, що вони сприяють зниженню напруги в складних ситуаціях шляхом спотворення інформації, або відповідною зміною поведінки. З другого, їх надмірне включення не дозволяє особистості адекватно оцінювати інформацію та взаємодіяти з навколишнім.

Фрустрація є об'єктивним психічним станом, що виникає в загальному адаптаційному процесі [7, с. 98]. Цей стан може супроводжуватися деструктивними реакціями у випадку ненабуття людиною адекватних можливостей реалізації актуальних потреб. Водночас фрустрації у процесі діяльності сприяють набуттю нового досвіду й (у випадку їхнього успішного подолання) загальному особистіс- ному становленню.

професійна фрустрованість вчитель

ВИСНОВКИ

Отже, у підсумку можна зазначити, що на даному етапі професія вчителя відноситься до розряду стресогенних, що вимагає від нього самоорганізації та саморегуляції. До проявів стресу в роботі вчителя в першу чергу належать фрустрова- ність, тривожність, виснаженість, депресія, емоційна ригідність і емоційне спустошення - це ціна відповідальності, яку платить учитель в умовах зміни освітніх парадигм.

На даному етапі реформування освіти в Україні, вчителям початкової школи важливо проектувати власний професійний розвиток, розвивати професійну компетентність, включаючи її психологічну складову, що дозволить гармонізувати їх емоційний стан, легше адаптуватись до нових вимог та запобігти виникненню професійної фрустрації. Це, у свою чергу, висуває нові завдання як для системи вітчизняної вищої, так і післядипломної педагогічної освіти, актуалізує нові напрями їх діяльності.

Перспективою подальших досліджень даної проблеми є вивчення психологічних умов подолання професійної фрустрованості вчителів початкової школи в умовах реформування освіти в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Василюк Ф.Е. Уровни построения переживания и методы психологической помощи / Ф.Е. Василюк // Вопросы психологии. - М.: 2008. - С. 2737.

2. Варламова С.Я. Емоційна сфера особистості / С.Я. Варламова // Наука і освіта. - 2003. - №5-6. - С. 33-37.

3. Вітюк В.В. Професійний розвиток педагогів в умовах інноваційного освітнього середовища піс- лядипломної освіти регіону / В.Вітюк // Пед.пошук. - 2016. - №1 (89). - С. 3-6.

4. Ковалёв Г.А. Активное социально-психологическое обучение как метод коррекции психологических характеристик субъекта общения: Дис. / Г.А. Ковалёв. - М.: 2003. - 259 с.

5. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року [Електронний ресурс] http://osvita.ua/school/52062/.

6. Остополець І.Ю. До проблеми вивчення стану фрустрації вчителів в їх професійній діяльності / І. Остополець //Психологія: Збірник наукових праць. - К.: НПУ ім.МП.Драгоманова, - 2000. - Вип. 2 (9). - Ч.2. - С.287-290.

7. Холодова О.О. Психологічні засоби запобігання та корекції фрустрації у професійній діяльності молодих учителів: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.05 / О.О. Холодова; Ін-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с. - укр.

8. Яценко Т.С. Активне соціально-психологічне навчання: теорія, процес, практика: Навчальний посібник / Т.С. Яценко, Я.М. Кмит, Б.М. Олек- сієнко. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2002. - 792 с.

Размещено на Allbest.ru