Збагачене соціально-професійне середовище коледжу як умова формування соціальної компетентності майбутніх економістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

ЗБАГАЧЕНЕ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ КОЛЕДЖУ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ

Грибанова О.Є. здобувач

Summary

Gribanova O.E. aspirant, Zaporizhzhya National University

THE SOCIAL AND PROFESSIONAL ENVIRONMENT OF COLLEGE AS A CONDITION FOR A FORMATION OF SOCIAL COMPETENCE OF FUTURE ECONOMISTS

The work provides a research of theoretical and practical aspects of formation of social competence of future economists in the process of studying in a college. It presents author's understanding of the essence of social competence of future economists, characterizes its components and mechanisms of formation in the process of professional training of students. The research substantiates a necessity of creating an enriched socio - professional environment in the college for the successful formation of social competence of future economists. The components of it are subject-spatial, social and educational-professional. The facilities for the creation of an enriched socio-professional environment in the college are also provided.

Key words: professional training, social competence, socio-professional environment, college, future economist.

Анотація

соціальний компетентність середовище економіст

Досліджені теоретичні та практичні аспекти формування соціальної компетентності майбутніх економістів у процесі навчання у коледжі. Презентоване авторське розуміння сутності соціальної компетентності майбутніх економістів, охарактеризовані її складові та механізми формування у процесі професійної підготовки студентів. Обґрунтовано необхідність створення збагаченого соціально-професійного середовища в закладі освіти для успішного формування соціальної компетентності майбутніх економістів. Визначені складові такого середовища - предметно-просторова, власне соціальна та навчально-професійна. Подані заходи, що забезпечують створення збагаченого соціально-професійного середовища в економіко-правничому коледжі.

Ключові слова: професійна підготовка, соціальна компетентність, соціально-професійне середовище, коледж, майбутній економіст.

Постановка проблеми

В умовах інтеграції та глобалізації українського суспільства, його цифрового характеру, суттєвих змін набуває професійна діяльність вітчизняних економістів, які стають фахівцями особливої сфери діяльності - цифрової економіки. В ній, відповідно до Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 (схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. №67-р) [3], основними засобами (факторами) виробництва є цифрові (електронні, віртуальні) дані. Це вимагає перегляду основних завдань професійної підготовки майбутніх фахівців економічної галузі не тільки в аспекті розвитку їх цифрових компетенцій - умінь використовувати цифрові технології у майбутній професійній діяльності, але і формування ключових компетентностей студентів економічних спеціальностей, що забезпечать їх постійний особистісний та професійний розвиток, успішну соціальну адаптацію, якісну професійну діяльність та життєдіяльність у цілому, конкурентоспроможність на світовому ринку праці.

Однією з ключових компетентностей, формування яких, відповідно до Рекомендацій ради Європи щодо ключових компетентностей для освіти впродовж життя від 17.01.2018 р. [1], є освітнім пріоритетом, визначається соціальна компетентність як спроможність людини здійснювати рефлексію щодо своєї діяльності, ефективно управляти часом та соціальною інформацією, працювати з іншими в конструктивний спосіб, бути стійким та управляти своєю кар'єрою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій свідчить про те, що незважаючи на наявність у науковій літературі праць, присвячених дослідженню сутності соціальної компетентності особистості в цілому (Д. Бартелме, О. Варецька, С. Гончаров, І. Зарубінська, С. Краснокутська, А. Новікова, П. Каннінг та ін.) і майбутніх фахівців зокрема (О. Борисенко, М. Докторович, І. Зарубінська, С. Краснокутська, М. Лук'янова, Ф. Петерман, В. Сейд, М. Форверг У. Пфінгетен, Р. Хінтч та ін.), а також особливостей її формування у студентів у процесі професійної підготовки (Н. Житник, Т. Рожко, С. Стеблюк, В. Староста, С. Учурова та ін.). Проте, проблема визначення змісту соціальної компетентності майбутніх економістів, а також умов її ефективного формування у коледжі залишається невирішеною, що зумовлюється як її динамічним змістом, постійним оновленням вимог до її ціннісних, знаннєвих та поведінкових складових, так і реформуванням системи вищої освіти в Україні, переглядом її рівнів, освітньо-професійних ступенів та освітньо-професійних програм.

Виокремлення невирішених раніше частин загальної проблеми

Здійснений аналіз наукових праць, присвячених дослідженню організаційно- педагогічних умов формування соціальної компетентності майбутніх економістів у закладах вищої освіти в цілому та у коледжах зокрема, дав змогу стверджувати про недостатність уваги щодо ролі освітнього середовища та використання його ресурсів у розвитку соціально-компетентної поведінки майбутніх фахівців.

Мета статті полягає у визначенні та обґрунтуванні ролі збагаченого соціально-професійного середовища коледжу у формуванні соціальної компетентності майбутніх економістів.

Викладення основного матеріалу

Передусім охарактеризуємо наше розуміння сутності соціальної компетентності майбутніх економістів, формування якої має бути забезпечено у процесі їх професійної підготовки у коледжі.

Здійснений нами аналіз наукових підходів щодо розуміння сутності соціальної компетентності особистості, а також особливостей професійної діяльності економістів та вимог до їх професійної компетентності дав змогу під соціальною компетентністю майбутніх економістів розуміти інтегративне особистісно-професійне явище, яке складається із ціннісного (система соціальних ставлень), когнітивного (система соціальних знань) та конструктивного (система соціально-професійних умінь) компонентів і забезпечує успішність їх соціально-професійної адаптації, майбутньої професійної діяльності та життєдіяльності в цілому завдяки гармонізації власних потреб, індивідуальних цілей та соціальних норм.

Ґрунтуючись на підході І. Зимньої щодо трьох груп компетентностей, а саме, що існують компетентності, які стосуються різних сфер - самого себе як особистості; компетентності, що стосуються взаємодії людини з іншими людьми та компетентності, що відносяться до професійної діяльності людини, соціальну компетентність, на нашу думку, доцільно розглядати відповідно до цих трьох сфер. Отже, соціальна компетентність майбутніх економістів набуває ознаки метапредметності, інте- грувальності та як складне особистісно-професійне явище, має три шари функціонування:

- особистісний, який забезпечує продуктивне вирішення складних життєвих та професійних ситуацій із збереженням власної фізичної, психічної, особистісної цілісності; розуміння себе як суб'єкта соціальної та професійної діяльності, життєдіяльності у цілому;

- професійний, який зумовлює успішність навчально-професійної та майбутньої професійної діяльності, опанування професійними ролями, оволодіння соціально значущими професійними функціями, у тому числі пов'язаними із продуктивною міжособистісною взаємодією у просторі професійної діяльності;

- власне соціальний, що визначає: активну взаємодію майбутніх фахівців із різними соціальними групами та їх представниками, участь у соціально значущих проектах, продуктивне виконання соціальних ролей.

Базовими функціями соціальної компетентності майбутніх економістів нами, вслід за О. Борисенко, О. Варецькою, І. Зарубінською, С. Красно- кутською, М. Докторович та ін., виокремлені такі:

1. соціалізаційна, що полягає у розширенні соціальних зв'язків студента, опануванні нових соціальних ролей, забезпечує успішну соціальну адаптацію;

2. цінніснно-орієнтаційна, яка забезпечує розвиток позитивного ставлення до соціальних цінностей, формування соціальних орієнтирів, усвідомлення себе як суб'єкта загальнолюдських цінностей;

3. регулятивна, що визначає регулювання соціальної поведінки студента - ступінь слідкування соціальним та професійним нормам і правилам;

4. особистісно-розвивальна - забезпечує становлення суб'єктності студента, розвиток його індивідуальних особливостей, здібностей, мотивацію на саморозвиток, самовизначення у про- соціальній діяльності; 5) професійно-утворювальна - забезпечує підґрунтя для формування професійної компетентності студентів, опанування ними професійних ролей, ефективну соціально-професійну взаємодію; 6) екзистенційна - забезпечує стабільність внутрішнього світу студентів у складних життєвих ситуаціях.

Дуже важливим, на нашу думку, є розуміння того, що соціальна компетентність забезпечує успішне функціонування особистості в просторі соціальної взаємодії, конструктивну поведінку в складних життєвих ситуаціях. Ми повністю погоджуємося з думкою таких науковців як Ф. Василюк, І. Зарубінська та ін. щодо системоутворювальної функції здатності до конструктивної поведінки в складних життєвих та професійних ситуаціях у структурі соціальної компетентності майбутніх економістів.

Ґрунтуючись на загальних положеннях осо- бистісного та діяльнісного підходів, а також світових нормативних документах щодо ключових компетентностей для освіти впродовж життя (Рекомендації Ради Європи), структуру соціальної компетентності майбутніх фахівців економічного профілю, на нашу думку, складають такі компоненти: 1) ціннісний (система соціальних ставлень), 2) когнітивний (система соціально-професійних знань) та 3) конструктивний (система соціально - професійних умінь). Ціннісний компонент соціальної компетентності майбутніх фахівців економічного профілю забезпечується комплексом таких ставлень, цінностей, мотивів, установок як: мотивація соціального та професійного саморозвитку; мотивація соціальних та професійних досягнень, мотивація просоціальної поведінки; прагнення до соціальної взаємодії та спілкування, установки на подолання соціальних стереотипів, установки на соціальну відкритість, мобільність.

Когнітивний компонент складають соціально- професійні знання, які відображають різні рівні функціонування знання відповідно до шарів функціонування соціальної компетентності, зазначених вище, а саме: 1) власне соціальний: знання про будову та функціонування соціальних інститутів, про соціальні структури, різні соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві; знання загальнолюдських норм і цінностей, а також норм (традицій, законів, табу та ін.) в різних сферах соціального життя - національній, економічній, духовній тощо; знання правил поведінки й спілкування, що є загальноприйнятими в різних суспільствах і середовищах; знання про різні типи життєвих ситуацій, у тому числі про складні життєві обставини; 2) професійний: знання рольових вимог та очікувань, що пред'являються до осіб певного соціально-професійного статусу; знання особливостей соціально-професійної взаємодії; 3) осо- бистісний: знання про себе як суб'єкта життєдіяльності (власні можливості, потреби, інтереси, здібності, проектування власної навчально-професійної діяльності та розвитку, кар'єри, а також життєдіяльності у цілому); знання про себе як суб'єкта навчально-професійної та майбутньої професійної діяльності, про соціально-професійні норми у сфері економічної діяльності; знання про власні ресурси щодо подолання складних життєвих ситуацій.

Конструктивний компонент соціальної компетентності майбутніх фахівців економічного профілю містить такі вміння та навички, які ми диференціювали на п'ять груп відповідно до їх видових ознак: 1) метакогнітивні: уміння цілепокла- дання та вміння досягати поставлених цілей; приймати рішення стосовно себе; проектувати власний соціальний, особистісний та професійний розвиток, кар'єру; аналізувати соціальну інформацію; аналізувати ресурси соціального середовища; 2) по- ведінкові: конструктивної поведінки в складних життєвих та професійних ситуаціях; вміння імпле- ментувати способи конструктивного вирішення складних життєвих та професійних ситуацій із збереженням власного Я; 3) соціальної взаємодії: прогнозувати процес та результат соціальної, професійної взаємодії; володіння засобами вербальної та невер- бальної комунікації, механізмами взаєморозуміння; вміння працювати у команді, вести переговори; вміння здійснювати колективну творчість; 4) регулятивні: вміння здійснювати регуляцію власного емоційного стану у ситуаціях соціальної взаємодії; вміння конструктивно реагувати на стрес; керувати власною соціальною активністю; відстоювати свою позицію у конструктивний спосіб; здатність входити у стан інших, ставити себе на місце іншого; 5) рефлексивні: вміння аналізувати власну соціальну активність, соціальний, особистісний та професійний розвиток; критичного аналізу власних дій, вчинків, дій та вчинків інших.

Формування соціальної компетентності майбутніх економістів, який ми розуміємо як спеціально організований, цілеспрямований процес, є поступовим, що розгортається у трьох взаємозумовлених напрямах як: 1) формування та розвиток ціннісного компоненту, результатом якого є соціальна ідентичність майбутніх фахівців - багатомірний, інтегративний феномен, що проявляється в їх усвідомленні себе представниками певної соціальної спільноти, групи, забезпечує цілісність, тотожність та визначеність; 2) формування та розвиток когнітивного компоненту, результатом якого є соціальна обізнаність; 3) формування та розвиток конструктивного компоненту, результатом якого є соціально компетентна поведінка майбутніх фахівців.

Виходячи з того, що відповідно до положень сучасної вікової психології (Г. Абрамова, І. Кон, Е. Ериксон та ін.) саме юнацький вік є сензитивним в аспекті розвитку соціальної ідентичності, відповідальності, усвідомлення та прийняття соціальних норм, соціальної моралі та моралі індивідуальних принципів сумління (за Л. Колбер- гом), отже формування соціальної компетентності у майбутніх економістів у коледжі набуває ще більшого значення та має відбуватися на підставі вікових закономірностей розвитку молодої людини.

Здійснене нами узагальнення праць вітчизняних та зарубіжних дослідників з проблеми формування соціальної компетентності особистості (І. Зарубінська [2], Т. Рожко [4] та ін.) дало змогу визначити базові механізми формування соціальної компетентності у майбутніх економістів під час навчання у коледжі, а саме:

- по-перше, - це посилення якості соціально-гуманітарної освіти, реалізація права вибору студентами різноманітних курсів, пов'язаних з актуальною соціальною проблематикою, а також впровадження міждисциплінарного підходу, наскрізного формування соціальної компетентності, що має бути завданням усіх навчальних дисциплін та практик;

- по-друге, - це накопичення студентами індивідуального соціального досвіду, що може відбуватися у різних реальних та змодельованих соціальних ситуаціях. Отже, у процесі професійної підготовки мають бути реалізовані такі практичні методи навчання, що дають змогу моделювати різні соціальні ситуації. До цих методів відносяться: різноманітні тренінги, семінари у діалоговому режимі, ігрові методи (рольові та ділові ігри, організаційно-діяльсні ігри тощо), метод практичних ситуацій, професійні студії, майстер-класи фахівців та експертів, комп'ютерні симуляції, розробка та участь у соціальних проектах та ін.;

- по-третє, - це посилення діяльності органів студентського самоуправління, участі у прийнятті ними рішень щодо діяльності закладу, професійного навчання;

- по-четверте, - це створення у коледжі особливого розвивального простору, що забезпечує атмосферу співробітництва, партнерства студентів та викладачів, студентів між собою, між усіма суб'єктами освітньої взаємодії (у тому числі роботодавцями);

- по-п'яте, - це посилення просвітницько-превентивної діяльності у позааудиторний час, активізація процесів саморозвитку, самовдосконалення студентів;

- по-шосте, - це спеціальна підготовка викладачів до реалізації активних методів та форм роботи, що забезпечують формування та розвиток соціальної компетентності студентів;

- по-сьоме, - це активізація діяльності соціально-психологічної служби коледжу, здійснення її фахівцями системної соціальної підтримки студентів;

- по-восьме, - це здійснення моніторингу рівня сформованості соціальної компетентності студентів як одного з головних показників якості їх вищої освіти.

Отже, усі зазначені механізми можуть бути активізовані, на нашу думку, завдяки створенню у коледжі збагаченого соціально-професійного середовища - особливої системи впливів та можливостей, що містяться у соціальному і просторово-предметному оточенні закладу.

Ґрунтуючись на дослідженнях освітнього середовища та його проектування В. Панова, В. Ясвіна та ін., нами виокремлені такі три складові збагаченого соціально-професійного середовища, що забезпечують формування соціальної ідентичності, соціальної обізнаності та соціально компетентної поведінки студентів: 1) просторово-предметна; 2) власне соціальна та 3) навчально-професійна.

Просторово-предметна складова збагаченого соціально-професійного середовища коледжу виявляється в спрямуванні приміщень на: активізацію просоціальних мотивів майбутніх фахівців, їх прагнення до соціальної взаємодії та спілкування, соціальної відкритості та мобільності, постійного соціального та професійного саморозвитку; актуалізацію соціально-професійних умінь, у першу чергу, - соціальної взаємодії, вміння імплементувати способи конструктивного вирішення складних життєвих та професійних ситуацій із збереженням власного Я, вміння аналізувати власну соціальну активність, соціальний, особистісний та професійний розвиток тощо. Це забезпечується гнучкістю, керованістю, індивідуалізованістю, символічністю та аутентичністю просторових умов коледжу через створення тренінгового простору в аудиторних приміщеннях, особливе оформлення приміщень закладу (їх просвітницький, розвивальний характер) та ін.

Власне соціальна складова збагаченого соціально-професійного середовища коледжу передбачає організацію такої взаємодії усіх суб'єктів навчального процесу (студентів, викладачів, кураторів, працівників соціально-психологічної служби), яка забезпечує дійсну актуалізацію соціально-професійних знань та вмінь, формування індивідуального соціально-професійного досвіду майбутніх фахівців завдяки атмосфері співробітництва, партнерства, конструктивного вирішення проблем. Це здійснюється завдяки спеціальній підготовці викладачів соціально -гуманітарних та фахових дисциплін, крім того - організації та проведенню соціально і професійно значущих заходів у позааудиторний час, а саме: тематичних декад, науково-практичних конференцій, тематичних свят та ін. Важливим є розширення напрямів діяльності органів студентського самоврядування в аспекті активної волонтерської діяльності, соціального супроводу та підтримки.

Навчально-професійна складова (передусім дидактична) збагаченого соціально-професійного середовища коледжу передбачає спрямованість змісту та методів навчання на формування соціальної компетентності майбутніх економістів - їх соціальної ідентичності, соціальної обізнаності та соціально компетентної поведінки. Це передбачає впровадження: метапредметного підходу до викладання дисциплін циклу гуманітарної та соціально - економічної підготовки («Історія України», «Основи філософських знань», «Соціологія», «Культурологія»), спецкурсу «Соціальна компетентність майбутніх економістів», таких особливих активних методів роботи як дебати, соціальні кейси, проектна діяльність тощо; а також коригування програм виробничої практики студентів.

Створення збагаченого соціально-професійного середовища в Економіко-правничому коледжі Запорізького національного університету забезпечило успішне формування соціальної компетентності у студентів економічних спеціальностей, про що свідчить позитивна динаміка її рівнів розвитку за усіма складовими.

Висновки та пропозиції

Формування соціальної компетентності фахівців економічної сфери є одним з актуальних завдань вищої освіти України. Воно має вирішуватися в сензитивний період розвитку особистості, а саме - на етапі ранньої юності, коли формування соціальної ідентичності, усвідомлення та прийняття соціальних норм є головним психологічним і професійним новоутворенням, що забезпечує успішність професійної діяльності та життєдіяльності фахівців у цілому. Важливим у цьому аспекті є створення збагаченого соціально-професійного середовища закладу вищої освіти, що передбачає не тільки внесення змін в освітньо-професійні програми підготовки фахівців через включення певних спецкурсів, але і зміни його просторово-предметного та власне соціального компонентів, їх спрямування на актуалізацію соціально компетентної поведінки студентів, мотивації професійного та особистісного саморозвитку.

Список літератури

1. Proposal for a COUNCIL RECOMMENDATION on Key Competences for Lifelong Learning [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ec.europa.eu/education/sites/educa-tion/files/recommendation-key-competences-lifelong- learning.pdf

2. Зарубінська І. Б. Формування соціальної компетентності студентів вищих навчальних закладів (теоретико-методичний аспект): монографія / І. Б. Зарубінська. К.: КНЕУ, 2010. 348 с.

3. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon. rada. gov.ua/laws/show/67-2018- %D1%80

4. Рожко Т. А. Формування соціальної компетентності у студентів технічних коледжів у процесі гуманітарної підготовки: атореф. дис. к.пед. н.: 13.00.04 / Т. А. Рожко. Переяслав-Хмельницький, 2013. 24 с.

Размещено на Allbest.ru