Технологія формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Технологія формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин

Іхаб Макхулі,

аспірант кафедри педагогіки та психології Університет імені Альфреда Нобеля

м. Дніпро

Анотація

У статті розглянуто проблему формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин. Розроблено педагогічну технологію як взаємопов'язану сукупність форм, методів, засобів і ресурсів освітнього процесу. Технологію представлено у вигляді блоків: цільового, теоре - тико-методологічного, організаційно-змістового та діагностико-результативного. Оновлено зміст навчальних дисциплін: «Історія України», «Етнопедагогіка», «Вікова та педагогічна психологія», «Релігієзнавство», «Історія педагогіки», «Педагогічні технології», «Культурологія» у контексті вивчення народної педагогіки, художньо-літературних творів, краєзнавчого історичного матеріалу, окремих традицій, звичаїв тощо. Подано діяльність університетських Центрів розвитку компетентностей. Розроблено дисципліну за вибором: «Поліетнічний освітній простір», метою якої є ознайомлення майбутніх учителів з культурою, мистецтвом, релігією, традиціями, побутом національних меншин України, формування готовності до роботи в умовах поліетнічного освітнього середовища.

Ключові слова: технологія, формування готовності, майбутній учитель, школи національних меншин, поліетнічна освіта.

Abstract

Ihab Makhouli,

graduate student of the Department of Pedagogy and Psychology Alfred Nobel University (Dnipro)

Technology of readiness formation of future teachers to work in schools of national minorities

The article deals with the problem of readiness formation of future teachers to work in schools of national minorities. Pedagogical technology has been developed as an interconnected set of forms, methods, means and resources of educational process. The technology is presented in the form of blocks such as target, theoretical and methodological, organizational and content, diagnostic and productive. The content of the academic disciplines was updated: History of Ukraine, Ethnopedagogics, Age and Pedagogical Psychology, Religious Studies, History of Pedagogy, Pedagogical Technologies, and Culturology in the context of studying folk pedagogy, literary works, regional ethnography and historical material, individual traditions, customs, etc. The activities of the university's Centers for the development of competences have been submitted. Optional discipline has been developed: «Polyethnic Educational Space» aimed at introducing future teachers to culture, art, religion, traditions, the existence of national minorities in Ukraine, and the formation of readiness for work in a multi-ethnic educational environment.

Key words: technology, formation of readiness, future teacher, schools of national minorities, polyethnic education.

Основна частина

Постановка проблеми. Загальновідомо, що учні шкіл національних меншин - це перш за все представники поліетнічного (полікультурного, багатонаціонального) сучасного середовища, що, безсумнівно, накладає чіткі вимоги до вивчення та вшанування не лише історії, культури, традицій, релігії конкретного етносу, а ще й всієї країни. Полі - культурна освіта спрямована на розвиток позитивного сприймання різноманітності суспільства як запоруки прогресу всього людства та успішної самореалізації кожної особистості. Разом із тим, як свідчать результати сучасних наукових досліджень, підготовка майбутніх учителів до роботи в умовах поліетнічного освітнього простору здійснюється недостатньо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом науковці досліджували різні напрямки зазначеної проблеми: становлення та розвиток освіти національних меншин в Україні, у тому числі історико-педагогічні дослідження за регіональною ознакою (В. Курило, Л. Терських (Східна Україна), Л. Левицька, Л. Сливка (Західна Україна); дослідження освіти різних національностей, особливостей освіти національних меншин у багатонаціональному суспільстві (Н. Рудницька, Н. Кротік, О. Геркерова (євреї), М. Хайруддінов (кримські татари), Н. Сейко, В. Фесенко (поляки), О. Підгатець (турки-месхетинці), О. Костюк (німці, чехи); історичні аспекти підготовки вчителів до роботи в школах національних меншин (Л. Войналович, Н. Петрощук) та використання етнопедагогіки, національного виховання в освітньому процесі (В. Кузь, Н. Побірченко, М. Стельмахович, О. Ярошинська, І. Хлистун, Н. Жмуд, Е. Ананьян, А. Лукановська); підготовка майбутніх педагогів до роботи в ДНЗ, ЗНЗ національних меншин у наш час (О. Гуренко, Є. Бубнов, Т. Коваль, О. Хоружа, К. Юр'єва).

Виділення невирішеної раніше загальної частини проблеми. У названих вище роботах розкрито сутність основних етнокультурних процесів, що відбуваються в Україні, окреслено основні компетентності учителів, що дозволяють використовувати в освітньому процесі широкий потенціал народної педагогіки та етнокультурні традиції виховання та ін. Разом із тим, наявний фонд наукових знань не дає принципової відповіді на питання - як саме необхідно здійснювати університетську підготовку майбутніх учителів, щоб випускники ЗВО ефективно працювали в умовах поліетнічного освітнього простору.

Мета статті - теоретично розробити педагогічну технологію формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин.

Викладення основного матеріалу. Зазначимо, що вибір технології як провідного засобу формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин обумовлений тим, що технологічність освітнього процесу, на думку Н. Волкової, забезпечує якість освіти, оскільки намагається відповісти на запитання, яким чином краще здійснювати освітню діяльність [1, с. 108].

Аналіз наукової літератури свідчить, шо поняття «технологія» раніше асоціювалась виключно з виробничою сферою, але сьогодні його використовують в усіх наукових галузях життєдіяльності та життєтворчості людини, зокрема, в педагогічних дослідженнях («педагогічна технологія», «освітня технологія», «технологія навчання та виховання» тощо.).

Сучасні науковці розглядають поняття технології як процес на філософському, загальнонауко - вому та технічному рівнях; як впорядкованість операцій, процедур, дій; як систему прийомів, форм і методів та ін., що спрямовані на поліпшення організації та реалізації освітнього процесу. Причому С. Сисоєва пропонує педагогічну технологію розглядати на загальнопедагогічному (дидактичному), частково-методичному (предметному) та локальному рівнях (методи, прийоми) [2, с. 129].

Розглядаючи педагогічну технологію як основу процесу формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин, з'ясуємо логіку побудови педагогічної технології: мета, що розкривається в завданнях і базується на теоретико-методологічних засадах; зміст як основа педагогічної технології; форми, методи і засоби як процесуальна основа педагогічної технології; рефлексія, корекція педагогічної технології на різних етапах її реалізації; діагностика отриманих результатів, що співвідносяться із метою.

Отже, у дослідженні під технологією формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин ми розуміємо взаємопов'язану сукупність форм, методів, засобів і ресурсів освітнього процесу, об'єднаних метою функціонування та єдністю реалізації, що спрямовані на формування готовності майбутніх учителів до роботи в умовах поліетнічного освітнього середовища.

Специфіка педагогічної технології полягає в тому, що її структура може бути не лише самостійно розроблена, але й відтворена, доповнена авторами, з огляду на специфіку дослідницької роботи. Зазначену педагогічну технологію представимо у вигляді блоків: цільового, теоретико - методологічного, організаційно-змістового та діагностико-результативного. При цьому вважаємо за необхідне звернути увагу на наступне: взаємодія блоків технології породжує нові інтеграційні якості, яких не має жоден з окремо взятих блоків; інтеграційні якості технології не є механічною сумою якостей блоків, що її утворюють.

Заначимо, що педагогічна технологія спрямована на подолання низки труднощів професійної підготовки студентів: відсутність спеціальної літератури з питань багатонаціонального освітнього середовища; відрив освітнього процесу в університеті від практичної діяльності вчителя; відсутність достатньої підтримки з боку науково-педагогічних працівників у контексті підготовки студентів до роботи в поліетнічному освітньому середовищі; розчарування в результаті проблем, що виникали в межах педагогічної практики.

Розробляючи цільовий блок педагогічної технології, вважаємо, що мета як наукове поняття є передбаченням у свідомості суб'єкта результату, на досягнення якого спрямована діяльність [3]. У педагогічній технології мета - уявне, заздалегідь визначуване уявлення про результат педагогічного процесу, якості, стан особистості, що передбачається формувати. Вона визначає вимоги до педагогічного процесу та служить еталоном для оцінки результатів.

Загальною метою цього процесу визначено: формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин. Відповідно до мети нами визначено наступні завдання: визначити сукупність форм і методів університетської підготовки студентів; актуалізувати потреби в самопізнанні й самовдосконаленні; формувати внутрішню мотивацію студентів; розвивати суб'єкт - об'єктні відносини, що передбачають наявність високого рівня активності при реалізації мети дослідження.

Педагогічну технологію характеризують рівнем досягнутих результатів, які, своєю чергою, відповідають поставленій меті. Мета педагогічної технології співвідноситься з результатами, утворюючи замкнутий цикл. Отже, ступінь відповідності мети й результатів постає орієнтиром ефективності педагогічного процесу, який вивчають.

Розробка технології формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин базується на низки методологічних підходів (теоретико-методологічний блок): системний, особистісно зорієнтований, компетентніс - ний, гуманістичний, діяльнісний, культурологічний.

Концепція професійної підготовки майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин ґрунтується на закономірностях: кореляція змісту, форм, методів і засобів навчання з соціально-економічними запитами та викликами сьогодення, здобутками національної та світової культури, мистецтва, науки; культури; єдність мети та результатів; єдність педагогічних технологій освітнього процесу завданням дослідження; взаємозв'язок обсягу та змісту університетської підготовки майбутніх учителів.

Наступним кроком роботи стало виокремлення принципів реалізації педагогічної технології як засобів досягнення педагогічної мети з урахуванням закономірностей освітнього процесу. Такі принципи ми розглядаємо як системоутворювальні чинники освітнього процесу, що визначають напрямок діяльності викладачів, їх взаємодії зі студентами. Ці принципи розглядають у вигляді вимог і правил, відповідно з якими викладач вибудовує власну траєкторію професійної діяльності.

На загальнодидактичному рівні виділимо наступні принципи: гуманізації; гуманітаризації; науковості; доступності і посильності; безперервності; інтегративності; наступності та перспективності; практичної (професійної) спрямованості; наочності; інтеграції навчальної та науково-дослідної діяльності студентів; культурологічно-пов'яза - ного навчання; світоглядного взаєморозуміння; діалогічної взаємодії викладачів і студентів.

Окреслені нами цільовий і теоретико-методо - логічні блоки дозволили перейти до обґрунтування організаційно-змістового блоку реалізації технології, зокрема, до доцільного вибору змісту, форм, методів і засобів університетської підготовки майбутніх учителів.

Ми маємо глибоке переконання, що серед найважливіших компонентів педагогічної технології є зміст. Його побудова передбачає наявність конкретних засобів (підстав, принципів і правил), що визначають і спрямовують професійну підготовку студентів та забезпечують науково-обґрунтовані підходи до конструювання змісту відповідно до сформульованої мети дослідження.

Моделюючи зміст навчання ми спиралися на ідеї про те, що завдяки реалізації змісту однієї навчальної дисципліни, досягти мети дослідження неможливо. Відтак, провідна роль відводиться оновленню змісту низки навчальних дисциплін: «Історія України», «Етнопедагогіка», «Вікова та педагогічна психологія», «Релігієзнавство», «Історія педагогіки», «Педагогічні технології», «Культурологія».

Логіка вибору зазначених навчальних дисциплін полягає в тому, що саме вони мають широкі можливості для формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин у контексті вивчення знань народної педагогіки, у т. ч. художньо-літературних творів, краєзнавчого історичного матеріалу, окремих традицій, звичаїв тощо.

Зазначене твердження є результатом, який ми отримали в процесі проведення констатувального експерименту. Зазначимо також, що сучасний зміст освітнього процесу ЗСО не співвідноситься з реаліями сьогодення, у т. ч. з наявністю в нашій країні значної кількості дітей національних меншин. Установлено, що планування та реалізація навчально-виховної роботи переважно не враховує національну приналежність школярів, а усталений стиль мислення вчителів не дозволяє їм використовувати нові методики, що враховують національно - культурний склад учнів.

У чому полягає оновлення змісту навчальних _18 дисциплін? Модернізація робочих навчальних програм полягає у збагаченні змісту через: доповнення змісту теоретичними знаннями щодо філософсько - методологічних, соціально-педагогічних, психологічних й організаційно-методичних знань засад по - ліетнічної освіти та здатності до роботи в школах національних меншин. Фактично передбачається наявність теоретичних знань, умінь з фахових дисциплін, організації педагогічної діяльності студентів, уявлення про логіку й етапи педагогічної діяльності в багатонаціональному освітньому середовищі.

Ступінь змістового складника навчальних дисциплін виражається через знання основних нормативних документів, що регламентують здійснення полікультурної освіти та захист прав національних меншин; знання основної термінології, психолого - педагогічної та методичної літератури з проблем освіти національних меншин; знання і прийняття загальнолюдських норм моралі та правил міжосо - бистісних взаємин, правил культури поведінки та культури спілкування в поліетнічному соціумі тощо. Зазначена робота реалізується у бібліотечних фондах, краєзнавчих міні-музеях з тематичними етнографічними експозиціями, фольклорних аудіо, - відеотеках, що сприяють підвищенню методичної грамотності, ознайомленні з культурою, мовою, звичаями та традиціями різних народів тощо.

Формування готовності до роботи в школах національних меншин передбачає гармонійне поєднання аудиторної, самостійної та позааудиторної роботи, виробничої (педагогічної) практики студентів. Основними видами навчальних занять є: лекція, семінарське, практичне, індивідуальне заняття, консультація.

У процесі дослідницької роботи ми пропонуємо наступні види лекцій:

• інформацїйна лєкція, під якою ми розуміємо вид лекційного заняття, у процесі якого викладач пропонує студентам інформацію з теоретичних питань навчальної дисципліни відповідно до навчального плану. Як приклад, лекція на тему: «Вивчення та розвиток ідей народної педагогіки в дослідженнях українських учених»;

• проблемна лекція, у процесі її проведення ми подаємо матеріал (на відміну від традиційній лекції) як невідоме, що необхідно «відкрити», дослідити (тема лекції «Урахування національно-релігійної належності дітей в роботі дитячих оздоровчих закладів»);

• бінарна лекція - лекція інноваційно-інформаційного типу з використанням міжпредмет - них зв'язків, у процесі її реалізації здійснюється інтеграція різних навчальних дисциплін, наприклад, педагогіки, психології, історії тощо. Пропонуємо студентам лекцію на тему: «Мирне розв'язання конфліктів у процесі міжетнічної взаємодії»;

• тематична лекція (вступна або / та підсумкова), що окреслю тематику навчальної дисципліни, як приклад, лекція «Етноспецифічні методи та засоби навчання та виховання школярів»;

• лекція-конференція, що проводиться зазвичай за моделлю науково-практичної конференції. У нашій роботі ми використовуємо лекцію «Сучасна етнокультурна ситуація в Україні та в світі»;

• лекція-візуалізація як вид навчального заняття, на якому подається інформація у візуальній формі, з використанням ІКТ технологій з демонстрацією слайдів, фільмів, фотографій. Ми пропонуємо лекцію на тему: «Із чого починається зовнішня і внутрішня полікультура дитини?» з демонстрацією фрагментів фільмів «Місто бога» (режисер - Фернандо Мейерлесс), «Авіатор» (Скорсезе) та ін.;

• лекція-консультація - вид заняття, на якому обговорюється навчальний матеріал, що викликає у студентів труднощі, упроваджуємо лекції на теми: «Тенденції виховання дітей в країнах ЄС», «Роль родини у формуванні культури спілкування дитини з представниками різних національностей», «Як проявляти етнічну толерантність в школі?» та ін.

Представимо далі види практичних занять, які ми використовуємо в процесі впровадження педагогічної технології в практику університетської освіти:

• міждисциплінарний семінар, що організується та проводиться різними викладачами з метою реалізації міждисциплінарних зв'язків. Як приклад, представимо семінар «Методи сучасних етнопеда - гогічних досліджень»;

• семінар-конференція або круглий стіл - заняття, на якому студенти виступають з доповіддю й обговорюють її, наприклад, семінар «Ксенофобія - реальності сьогодення»;

• семінар-дискусія як вид семінарського заняття, на якому використовується активний метод навчання - дискусія, у нашій практиці застосовуємо семінар «Толерантність до проявів інокультур - ності»;

• пошуковий семінар або семінар-до - слідження, що передбачає в межах дослідницького навчання роботу в групах, колективний пошук розв'язання професійних завдань і проблем, представляємо семінар «Проблеми впровадження основних нормативних документів, що регламентують здійснення полікультурної освіти в Україні»;

• ділова гра як вид семінарського заняття, на якому здійснюється моделювання реальної діяльності у спеціально створеній проблемній ситуації, з метою застосування теоретичних знань та отримання в педагогічному процесі певних накреслених результатів за рахунок відпрацювання на семінарі вмінь використовувати сукупність психолого-педа - гогічних методів. Ми пропонуємо наступні ділові ігри: «У гостях у сусідів», «Урок в музеї», «Подорож по нашому краю»;

• аналітичний семінар, що спрямований на відпрацювання аналізу професійних ситуацій. Ми розглядаємо семінар, у межах якого студенти аналізують запропоновану професійно-педагогічну ситуацію й пропонують варіанти її вирішення, наприклад, в межах проведення семінару «Цінності культурного розмаїття суспільства: минуле та сьогодення».

Особливе місце в процесі університетської підготовки відводиться індивідуальній роботі студентів. Як слушно зазначає Т. Дерека [4], така робота передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через індивідуальноспря - мований розвиток здїбностей, науково-дослідну роботу, творчу діяльність та проведення консультацій.

Навчальні консультації проводяться з метою кращого засвоєння нових знань та вироблення навичок культури навчальної праці. У межах нашого дослідження здійснено консультації на теми: «Дружба народів: проблеми та рішення», «Подолання конфліктів в умовах поліетнічного освітнього середовища», «Національна та конфесійна толерантність в освітньому середовищі», «Толерантність - важлива риса українців», «Етнічні стереотипи».

Особлива увага приділялася проектній діяльності. Наведемо приклад організації та реалізації етнокультурного проекту «Мій рідний край», метою якого є ознайомлення студентів специфікою етнокультурного оточення, розвиток пізнавального інтересу до культур і традицій різних національностей, формування навичок взаємодії та співробітництва. Етапи реалізації даного проекту детально буде подано в наступному підрозділі дисертаційної роботи.

У навчанні студентів перевага надається активним та інтерактивним формам занять. Одразу зазначимо, під формами ми розуміємо спеціально організовану спільну діяльність викладачів і студентів, що відбувається за встановленим порядком, режимом [3]. У контексті вирішення завдань дослідження ми використовуємо наступні форми: тренінгові методики: «Національність не обирають», «Життя в поліетнічному регіоні», ділові ігри: «Кухня народів світу», «Пісні і танці народів світу», евристичні бесіди, дискусії «Подолання етнічних стереотипів», кейс-вправи «Роль сім'ї в утвердженні загальнолюдської моралі», проектна робота тощо на засадах партнерської взаємодії, що сприяє формуванню навичок критичного мислення, активної пізнавальної діяльності, загальних і спеціальних (фахових, предметних) компетентностей.

Далі представимо основні методи, які ми використовуємо в роботі. Під методами ми розуміємо сукупність способів, засобів і прийомів наукового пізнання, що дозволяють досягати поставленої мети та завдань науково-дослідної діяльності й освітнього процесу [3]. Окреслимо основні методи: організації та реалізації освітньої діяльності; стимулювання та мотивації; контролю; творчої активності; інтерактивний. Використання методів задля формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин обумовлюється світоглядною позицією викладачів і студентів, їхніми поглядами на сутність предмета дослідження, орієнтацією на застосування різних форм реалізації освітнього процесу. Визначним фактором вибору зазначених методів стала організація освітньої діяльності студентів задля формування їх готовності до роботі в школах національних меншин, а також виявлені під час констатувального експерименту індивідуальні особливості.

Як слушно зазначає І. Підласий [5], форми і методи навчання безпосередньо перебувають у взаємозв'язку із засобами навчання - різноманітними матеріалами, знаряддями та інструментами освітнього процесу, за допомогою яких успішно досягається мета навчання. Основні засоби навчання, які ми використовували в нашій роботі - методики з діагностики, цифрові технології, розроблений навчально-методичний комплекс та ін.

Особливу роль в реалізації нашої педагогічної технології мають університетські Центри розвитку компетентностей. Ми маємо глибоке переконання, що організація освітнього процесу для студентів має мати практико зорієнтований характер та організовуватися відповідно до алгоритму «аудиторія - центри компетентностей - бази практик». Це пов'язано із тим, що модернізація змісту освіти, запровадження у практику діяльності закладів вищих освіти інноваційних освітніх технологій спрямовані на формування соціально активної, творчої особистості.

Діяльність студентів у Центрах спрямована на отримання вмінь і практичних навичок при формуванні, розширення та поглибленні спеціальних (фахових і предметних) компетентностей, необхідних для майбутніх учителів.

Зазначимо також, що творча робота майбутніх учителів у Центрах компетентностей характеризується через розуміння ними творчого характеру праці вчителя; бажання вирішувати нестандартні завдання; сприяння інноваціям; оригінальність розв'язання педагогічних завдань; наявність творчого потенціалу; прагнення творчо застосовувати в освітній діяльності прогресивні надбання народної педагогіки різних етносів тощо.

Зазначимо також, що діяльність студентів у Центрах компетентностей спрямована на подолання труднощів, зафіксованих нами в процесі реалізації констатувального експерименту: формалізм в організації освітнього процесу; недостатність часу до спеціальної підготовки студентів; недостатність стимулів, інтересу, зацікавленості; слабка особистісна спрямованість процесу підготовки вчителя у вищій школі; перевага серед навчальних завдань тих, що орієнтовані на звичайну школу.

Особлива роль відведена розробленої нами дисципліні за вибором: «Поліетнічний освітній простір». Метою дисципліни є ознайомлення майбутніх учителів з культурою, мистецтвом, релігією, традиціями, побутом національних меншин України, формування готовності до роботи в умовах поліетнічного освітнього середовища.

Виділимо основні завдання навчальної дисципліни: поглибити знання студентів про поліетнічне освітнє середовище; ознайомити з концептуальними засадами полікультурної освіти; розширити знання про особливості виховання в сім'ях різного етнічного складу; сформувати уявлення про міжку - льтурні комунікації, етнічну картину світу, культуру, сутність етнічних конфліктів та шляхів їх подолання.

Зазначимо, що зміст навчальної дисципліни спрямований на вирішення проблем, які були порушені під час констатувального експерименту: влив особливостей сімей національних меншин на процес навчання та виховання учнів; розроблення форм і методів взаємодії школи з батьками учнів національних меншин, у т. ч. використовуючи позитивний зарубіжний досвід; подолання нетолерантного ставлення певної кількості учнів до представників низки національних меншин (ромів, арабів, азербайджанців, туркменів та ін.) через наявність сталих негативних стереотипів про зазначені меншини.

Орієнтиром для розроблення зазначеної навчальної дисципліни є результати дослідження Т. Коваль [6], яка говорить про значущість для сучасного вчителя знань про етносоціальне та етнокультурне розмаїттям України, регіону; основні причини розміщення різних народів на території держави, регіону; етнічний склад населення, про рівнозначність, рівноправність різних етнічних груп тощо. Дійсно, отримавши такі знання, учитель може враховувати специфіку кожного етносу, ефективно співпрацювати з представниками різних етнічних груп тощо.

Програма дисципліни розрахована на 90 годин, з яких: лекції - 14 годин, практичні заняття - 14 годин, модульні контрольні роботи - 4 години, самостійна робота - 58 годин.

Діагностико-оцінний блок технології передбачає здійснення рефлексії через включення майбутніх учителів в аналітико-оцінну, пошуково-практичну діяльність, що сприяє формуванню стійких уявлень про специфіку роботи в багатонаціональному освітньому середовищі, її основні проблеми та недоліки з позиції суб'єктів та об'єктів освітнього процесу, пріоритети розвитку поліетнічного освітнього процесу в Україні.

Рефлексія впливає на внутрішні стимули розвитку потреби майбутнього учителя до самоосвіти, пов'язана з усвідомленням себе в цій позиції та оцінкою ефективності своєї діяльності.

Передбачено також діагностику та самодіагно - стику. Отримані поточні результати дають можливість здійснювати корегуючі дії в контексті завдань нашого дослідження.

Результатом реалізації технології є сформова - ність мотиваційного, когнітивного, операційного, рефлексивного та творчого складників готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин.

Висновки та пропозиції.

1. Розроблено технологією формування готовності майбутніх учителів до роботи в школах національних меншин як взаємопов'язану сукупність форм, методів, засобів і ресурсів освітнього процесу, об'єднаних метою функціонування та єдністю реалізації, що спрямовані на формування готовності майбутніх учителів до роботи в умовах поліетні - чного освітнього середовища. Зазначену технологію подано у вигляді блоків: цільового, теоретико - методологічного, організаційно-змістового та діаг - ностико-результативного.

2. Розроблення технології здійснено, враховуючи низку методологічних підходів (системний, особистісно зорієнтований, компетентнісний, гуманістичний, діяльнісний, культурологічний), принципів (гуманізації, гуманітаризації, науковості, доступності і посильності, безперервності, інтеграти - вності, наступності та перспективності, практичної спрямованості, наочності, інтеграції навчальної та науково-дослідної діяльності студентів, культуро - логічно-пов'язаного навчання, світоглядного взаєморозуміння, діалогічної взаємодії викладачів і студентів).

3. Вивчення особливостей реалізації поліетні - чного освітнього процесу дозволило здійснити розробку змістового компонента педагогічної технології. Оновлено зміст навчальних дисциплін: «Історія України», «Етнопедагогіка», «Вікова та педагогічна психологія», «Релігієзнавство», «Історія педагогіки», «Педагогічні технології», «Культурологія» у контексті вивчення знань народної педагогіки, у т. ч. художньо-літературних творів, краєзнавчого історичного матеріалу, окремих традицій, звичаїв тощо. Подано діяльність університетських Центрів розвитку компетентностей, що спрямована на підвищення якості професійної підготовки на основі компетентнісного підходу, навчання заснованого на практичній діяльності та дослідженнях.

Розроблено дисципліну за вибором: «Поліетні - чний освітній простір», метою якої є ознайомлення майбутніх учителів з культурою, мистецтвом, релігією, традиціями, побутом національних меншин України, формування готовності до роботи в умовах поліетнічного освітнього середовища.

Загалом, наукове обґрунтування та змістова характеристика розробленої технології дозволили перейти до експериментального етапу дослідження.

Список літератури

учитель національний меншина освітній

1. Волкова Н.П. Моделювання професійної діяльності у викладанні навчальних дисциплін у вишах: монографія / Н.П. Волкова, О.Б. Тарнополь - ський. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. - 228 с.

2. Сисоєва С.О. Педагогічні технології: коротка характеристика сутнісних ознак / С.О. Сисоєва // Педагогічний процес: теорія та практика. - 2006. - №2. - С. 127 - 131.

3. Український тлумачний словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://language.br.com.ua/.

4. Дерека Т.Г. Неперервна професійна підготовка фахівців фізичного виховання: акмеологічні засади: [монографія] / Т.Г. Дерека; за ред. С.О. Си - соєвої. - Київ: Видавництво ВП «Едельвейс», 2016. - 528 с.

5. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2004. - 616 с.

6. Коваль Т.В. Формування готовності майбутніх учителів школи першого ступеня до роботи з батьками в поліетичному середовищі: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04 / Т.В. Коваль; Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - К., 2015. - 21 с.

Размещено на Allbest.ru