Навчальний видавничий проект як спосіб формування професійних компетенцій майбутніх журналістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчальний видавничий проект як спосіб формування професійних компетенцій майбутніх журналістів

Темчур Карина, магістр, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро

У статті на прикладі студентської газети Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара розглянуто механізм виконання навчальних видавничих проектів. Мета дослідження - схарактеризувати професійні навички, які вони формують, та їх методику і технологію. Розглянуто загальну методику та технологію видання студентської газети. Проектна діяльність за умов браку практичної підготовки у сучасній університетській освіті дозволяє сформувати початкові практичні навички. Така діяльність сприяє виробленню навичок написання, редагування, верстання, редакційного менеджменту тощо. Принципи виконання навчальних видавничих проектів є спільними для всіх університетів і тому можуть легко відтворюватися.

Ключові слова: професійна підготовка журналістів, методи навчання, вища журналістська освіта, газетно-журнальне виробництво, видавнича справа та редагування, студентська газета.

Training publishing project as a way to form professional competences of future journalists

Temchur Karyna, Student of Master, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro Introduction

The profession of a journalist requires active development of professional skills while studying at the university. A modern journalist should have the skills of an editor, template designer, photographer, operator and advertiser. The publication of a student newspaper may help to master the basics of such knowledge.

The relevance of the study. Modern university journalistic education in Ukraine lacks practical training. The publication of a student newspaper creates the conditions that are as close as possible to the media activity and allows for the formation of initial practical skills.

Вступ

Університетська підготовка журналістів в Україні є більшу теоретичною. Технічна база факультетів та кафедр, які готують таких фахівців, часто не дає змоги забезпечити практичну підготовку на належному рівні. До того ж соціально-економічні умови змушують сучасних студентів суміщувати навчання з роботою, часто не за фахом.

При цьому журналістика - професія, що вимагає активного вироблення практичних навичок. Сучасний журналіст є «універсальним солдатом», який має володіти навичками редактора, монтажера, верстальника, фотографа, оператора, рекламіста тощо. Оволодіти основами таких знань може допомогти навчальний проект - видання студенської газети.

Ефективність функціонування системи професійної підготовки, на думку М. Дяченко, забезпечується, зокрема, залученням студентів до проектної діяльності (створення творчого проекту, його оформлення і публічний захист) [5, с. 15]. Студентська газета, крім інших її функцій, є майданчиком для відточування журналістської майстерності [2, с. 55]. Під час підготовки матеріалів для студентського видання перевіряється сформованість культури самостійної роботи, що визначає вміння вирішувати конфлікт між бажанням та необхідністю [1, с. 118]. Створення навчальних медіапроектів при факультетах забезпечує затребуваність на ринку праці їхніх випускників, більшість із яких (95 %) працевлаштовуються за спеціальністю [4, с. 51]. Студентські ЗМІ при кафедрах дають змогу опанувати сучасні технології журналістського виробництва, знання яких вимагають роботодавці [11, с. 304].

Таким чином, роль студентської газети у формуванні практичних компетенцій майбутніх журналістів є дуже великою. Це зумовлює необхідність вивчення специфіки виконання цього виду навчальних завдань.

Актуальність дослідження

Навчальні видавничі проекти мають виняткове значення для формування професійних компетенцій за умов браку практичного навчання в сучасній університетській підготовці журналістів. відповідно їх дослідження є актуальним у методиці викладання спеціальних предметів.

Наукова новизна полягає в тому, щоб показати, що методологічні принципи видання студентської газети є універсальними для різних університетів і можуть із легкістю відтворюватись у нових умовах.

Мета статті - визначити можливості видання студентської газети для формування професійних навичок майбутніх журналістів; узагальнити методику та технологію виконання таких навчальних завдань.

Завдання статті: 1) описати практику видання студентами Дніпровського національного університету імені О. Гончара газети «Гончар Інфо»; 2) систематизувати практичні навички, які формує така навчальна діяльність; 3) проаналізувати методи й техніку видання студентської газети як навчального проекту.

Методологія

У дослідженні застосовано загальнонаукові (спостереження) та спеціальні (контент-аналіз) методи. Дослідження проходило у два етапи. на першому (вересень 2017 - червень 2018) застосовано метод спостереження (включеного та невключеного). Під час включенного спостереження автор брав беспосередню участь у створенні контенту газети, спілкувався з учасниками проекту, мав змогу оцінити атмосферу та умови роботи, спостерігати виникнення та розв'язання конфліктних ситуацій. У подальшому за допомогою метода невключеного спостереження автор продовжував вивчати роботу студентської редакції як консультант. на другому етапі застосовано метод контент-аналізу. Аналіз текстів газети дозволив встановити рубрикацію, тематичну спрямованість, жанрову палітру, проблематику її матеріалів. Для опису професійних компетенцій, які дозволяє сформувати видання студентської газети, застосовано метод класифікації.

Результати й обговорення

Газета «Гончар Інфо» почала виходити у жовтні 2016 року. Цей навчальний проект ініційований викладачем факультету О.В. Кириловою - доцентом кафедри масової і міжнародної комунікації, кандидатом філологічних наук. Упродовж подальших років газету видають студенти факультету систем та засобів масової комунікації. Таким чином, до проекту регулярно долучаються студенти денної та заочної форм спеціальності «Журналістика» з другого по четвертий курс.

Паралельно було створено закриту групу «Гончар Інфо» у соціальній мережі Face- book. На сьогодні вона налічує 239 учасників - це студенти та викладачі факультету. Така група дає можливість обговорювати кожен випуск газети, відзначати успіхи та недоліки, отримувати зворотній зв'язок із аудиторією та керувати процесом створення газети. Відповідно, студенти, які працюють над створенням «Гончар Інфо», можуть почути критику викладачів та інших студентів, а викладач-куратор - корегувати навчальний процес.

Зокрема, викладач-куратор публікує пости, в яких висловлює зауваження щодо ходу підготовки, заохочує до активнішої роботи, презентує частину випусків. Крім того, група допомагає під час навчального процесу: викладач може поширювати корисні навчальні статті щодо практики верстки, написання та редагування текстів тощо.

Друкована версія кожного номера розміщується в холі факультету, де з нею може ознайомитися кожен охочий. Періодичність виходу газети - два рази на місяць.

Слід зазначити, що під час підготоки номеру газети студенти отримують найбільш базові фахові навички. Тому про спеціальні повноцінні лекції зі вживанням специфічної термінології тут не йдеться. Всі навчальні операції здійснюються на спрощеному рівні із застосуванням доступного розумінню студентів програмного забезпечення.

Також відзначимо, що кожен випуск газети створюється на сучасному комп'ютерному обладнанні, яке наявне у крос-медійній лабораторії факультету (Рис.1).

Рис. 1. Студентська газета готується на сучасному комп'ютерному обладнанні

Для досягнення бажаного педагогічного ефекту підготовка газети має бути максимально наближена до виробничих умов. Із цією метою студенти обирають собі «посаду», створюючи таким чином модель редакції (Рис. 2). Кожного року на пост випускового редактора, його заступника, редакторів рубрик, верстальника, коректора обирають охочих студентів другого курсу. роботу журналістів перевіряють редактори рубрик, потім - випусковий редактор (або його заступник), а викладач-куратор схвалює матеріали до друку. Після цього вони надходять до коректора та передаються на верстку.

У такий спосіб штучно формується система професійних зв'язків, у якій обов'язково виникають творчі конфлікти. Розуміючи необхідність об'єднання заради виконання спільного завдання, студенти вчаться знаходити спільну мову з колегами та правилам взаємодії у професійному середовищі.

Із числа студентів, які виконують функції журналістів, обирається відповідальний за ведення сторінки газети в Facebook та наповнення сайту (вкладка на сайті факультету). У коло його обов'язків входить написання текстів-анонсів про вихід чергового номеру, викладення його електронної версії, оновлення інформації. Поширення матеріалів газети у відкритих ресурсах є їх апробацією, спричиняє дискусію та допомагає студентам вдосконалювати навички. Таким чином, ще під час навчання в університеті майбутні журналісти отримують професійний досвід.

Верстка матеріалів випуску здійснюється із застосуванням програми «Adobe InDesign». Роботі з нею відповідального студента навчають викладач-куратор та інженери крос-медійної лабораторії. Також до навчання залучаються студенти старших курсів і ті, хто займався версткою минулоріч. у такий спосіб відбувається обмін знанями та взаємодія викладача зі студентами.

Одночасно із виникненням ідеї навчального проекту постало питання про яскравий, впізнаваний та унікальний логотип. у групі факультету в Facebook було оголошено конкурс на найкращу пропозицію. у результаті обрано «Гончар Інфо», адже назва поєднує бренд університету та специфіку спеціальності. розробкою логотипу займалися студенти факультету, які для цього ознайомилися з відеолекціями та статтями про графічний дизайн в Інтернеті (рис. 3).

Оцінювання роботи студентів денної форми навчання над випуском газети входить у підсумковий контроль із дисципліни «Газетно-журнальне-виробництво». Студенти заочної форми навчання готують додаток до газети. у першому семестрі робочою програмою передбачено залік, у другому - екзамен. В обох випадках оцінювання складає 40 % від максимальної оцінки (40 балів) і зараховується як самостійна робота. Згідно з робочою програмою, звітність передбачено протягом семестру, але не пізніше, ніж за два тижні до початку сесійного контролю. велика кількість балів, що відводяться на видання газети, стимулює студентів до творчої активності.

У газеті 6 шпальт, вона має 6 рубрик:

«Життя, як воно є», «Особливе», «Поміркуймо», «Машина часу», «Цікавинки», «В об'єктиві». На особливу увагу заслуговує рубрика «В об'єктиві», де у формі інтерв'ю журналісти-практики діляться секретами професійної майстерності та дають поради молодим колегам (рис. 4).

на шпальтах газети представлені основні жанри журналістики: стаття, репортаж, інтерв'ю. Отже, робота над її випуском дозволяє сформувати навички роботи у цих жанрах.

Видання студентської газети дозволяє сформувати такі професійні компетенції студентів:

1) уміння самостійно відбирати теми для публікацій, знаходити героїв та експертів для своїх матеріалів;

2) уміння ефективно взаємодіяти з колегами, уникати конфліктів та виходити з них;

3) розуміння потреб та запитів аудиторії;

4) навички написання тексту, рерайту, копірайту;

5) навички верстання;

6) навички редактури та коректури;

7) навички графічного дизайну;

8) навички ведення сайту видання та сторінок у соцмережах;

9) навички редакційного менеджменту.

На прикладі студентської газети Дніпровського національного університету імені о. Гончара ми розглянули загальну модель, за якою (з незначними видозміненнями) функціонує студентська преса при кожному університеті як в Україні, так і за кордоном. Це дозволяє говорити про специфічну методику та технологію виконання навчальних видавничих проектів.

Методика видання студентської газети. на підставі аналізу низки методичних вказівок із видання студентської газети [3; 8; 9] можна виокремити такі особливості:

1. роботу над виданням студентської газети доцільно починати вже з другого курсу. на цьому етапі навчання студенти володіють усіма базовими навичками для створення власного медійного продукту (фото-, відеозйомка, написання текстів тощо). водночас така робота сприяє виробленню цілого ряду навичок, які мають бути сформовані на другому курсі (вміння шувати та перевіряти інформацію, розробляти тему, планувати робочий час, критично осмислювати всі стадії виробничого процесу).

2. у роботі студентів над випусками газети оцінюється не лише виконання самостійних завдань, а й уміння працювати в команді, внесок у спільний проект. Тому за підсумками семестру така робота передбачає контроль у формі заліку або екзамену (залежно від вимог навчального плану) з дисципліни, у рамках якої видається газета. До оцінювання можуть бути залучені кілька викладачів, які зробили внесок у підготовку випусків.

3. Головна мета такого навчального проекту - максимальне наближення умов навчання до професійної діяльності, що дозволяє студентам сформувати початкові практичні навички газетно-журнального виробництва.

у основу такого виду навчальних завдань покладено метод проектів, який вимагає застосування теоретичних знань на практиці. Медіаосвітній проект (англ. media studies) - наприклад, колективне видання газети - зацікавлює кожного учасника у результаті та навчає шляхом діяльнісної участі, а не пасивного споживання інформації [6, с. 118-119]. «Використання проектної технології дозволяє успішно досягти основної мети професійного навчання - формування цілісної структури майбутньої професійної діяльності спеціаліста, що можливо тільки на основі предметного та соціального її моделювання у навчальній обстановці та активного включення учня у квазіпрофесійну діяльність» [12, с. 128].

Видання студентської газети має навчальні, інформаційні, інтегративні та корпоративні завдання.

Навчальне завдання - провідне завдання видавничого проекту. його суть - дати студентам можливість без відриву від навчання отримувати практичний досвід, беручи участь у роботі редакції.

Інформаційне завдання - видання висвітлює актуальні теми, цікаві цільовій аудиторії - студентам та викладачам.

Просвітницьке завдання - сприяти формуванню загальної та професійної культури шляхом висвітлення процесів та явищ, які відбуваються у сучасній журналістиці, мистецтві, політиці, економіці тощо.

Корпоративне завдання - проект сприяє реалізації місії та цілей факультету й університету, принципів їхньої корпоративної культури.

Розважально-рекреаційне завдання - використання авторських малюнків та фото, розважальних жанрів не лише інформує, а й розважає цільову аудиторію.

Консолідуюче завдання - спільна робота над випуском у формі єдиного редакційного колективу зближує студентів та викладачів, сприяє формуванню між ними доброзичливих взаємин.

За результатами семестру студенти мають:

- знати: 1) специфіку роботи у медійному середовищі, включно з підготовкою власного тексту та взаємодією з іншими учасниками процесу, 2) специфіку журналістського тексту, його змістовні та структурно-композиційні особливості, 3) технології збору, обробки та поширення інформації, 4) алгоритм роботи з новинними текстами, правила їх створення та типову структуру;

- уміти: 1) планувати особистий та командний час, 2) брати участь у підготовці випуску газети, працювати із джерелами інформації, 3) використовувати ефективні методи її збирання, відбору та перевірки, 4) знаходити актуальні теми, 5) оперативно готувати журналістські матеріали, 6) використовувати мультимедійні засоби, прийняті у різних форматах ЗМІ, 7) виступати з результатами роботи на редакційних нарадах.

Вимоги до виконання навчального видавничого проекту викладаються у методичних вказівках до дисципліни або спеціальних окремих методичних вказівках.

Технологія видання студентської газети. На підставі аналізу методичних рекомендацій до видання студентської газети та публікацій із описом досвіду видавничих проектів у різних університетах [2; 3; 7; 8; 9; 10], можна виділити два етапи видання студентської газети:

1-й етап -- підготовчий. Він включає: 1) з'ясування місії, спрямованості, аудиторії, загальної концепції газети; 2) вибір назви, логотипу та слогану, розробка змісту та структури (основні жанри та рубрики), дизайну; 3) вироблення редакційних стандартів: вимог до тематики та оформлення текстів (у т.ч. технічного), етичних та правових вимог, критеріїв відбору новин; 4) визначення формату номеру, графіку виходу випусків, днів верстання.

2-й етап виробничий. Він включає: 1) визначення структури редакції (розподіл «посад» головного, випускового, шеф-редакторів, відповідального секретаря, редакторів шпальт, більд-редакторів, коректора, літературного редактора, групу PR та верстальника); 2) попереднє планування номеру (вибір теми номеру, тем матеріалів, обкладинки); 3) корекція та затвердження матеріалів, встановлення жорсткого графіку подання матеріалів у кожну рубрику, їх затвердження; 4) перевірка готовності номеру до друку, порядку подання шпальт на верстання залежно від оперативності матеріалів, доопрацювання текстів та виправлення помилок, фактчекінг; 5) подання випуску на підпис відповідальному редакторові, який має право відхиляти окремі матеріали та випуск y цілому.

Для випуску студентської газети мають бути створені відповідні організаційні й технічні умови: