Академічна доброчесність в системі загальної середньої освіти

Світлана Воронова

The article analyzes the concept “academic integrity ” in scientific and pedagogical research. The author presents the comparative analysis of the Laws of Ukraine “On Education” and “On Complete General Secondary Education”, which regulate the activities ofgeneral secondary education institutions for the observance ofacademic integrity. The algorithm ofself-assessment of observance ofacademic integrity by participants of educational process in an educational institution is described. The educational institution checks the observance of academic integrity through self-assessment and uses the Alphabetfor the director. With the help of directions, requirements and criteria, the educational institution evaluates the educational and management processes. A survey of teachers, students, and parents reveals the level of educational services in terms of academic integrity.

The dependence of the quality of academic integrity on the degree ofpublication of the educational institution activities has been established. Free access to information published by the educational institution provides quality communication, improves learning outcomes. The website of the educational institution or its founder is an open and transparent platform for activities with observance of academic integrity, unites the residents of the local community.

Perspective ways of introduction of academic integrity in establishments of general secondary education are defined. The Regulation on Academic Integrity for an Educational Institution is an internal normative document that determines the norms of behavior, activity and communication of all participants in the educational process. Regulations on academic integrity may include the following components: general provisions, basic concepts and principles of academic integrity, ensuring academic integrity, violation of academic integrity, prevention of violations of academic integrity, academic responsibility, commission on academic integrity, final provisions. Educational work, self-motivation, self-assessment, certain activities contribute to the observance of academic integrity by all participants in the educational process and due to this increases the quality of educational services provided by the institution of general secondary education.

Постановка проблеми

За останні роки система загальної середньої -«..освіти зазнала значних змін: прийнято певну кількість законів, концепцій, розроблено методичні рекомендації, створено нові структури та організації. Реформа освіти спрямована на зміну шкільної системи та свідомості, підвищення якості освітньої діяльності, формування довіри з боку громади до самої системи і закладів та органів управління освіти.

Діджиталізація освітніх процесів посилила використання інформації необмежено, а невміння нею користуватися призводить до різного роду порушень доброчесності та плагіату. Саме тому проблема академічної доброчесності потребує нових підходів до її розв'язання. Академічна доброчесність є важливою складовою забезпечення якості освітнього процесу, організації наукової діяльності у закладах освіти, що надають освітні послуги різних освітніх рівнів.

Педагогічні працівники мають відповідально ставитися до організації освітнього процесу, розробки навчально-методичних матеріалів, використовувати при цьому лише перевірені дані, уникати проявів академічної недоброчесності.

Сутність та зміст поняття “академічна доброчесність” розглядали такі вчені, як Я. Тицька (2018), Т. Фініков (2016), В. Хмарський (2016). А. Артюхов (2016), М. Дойчик (2016), А. Мельниченко (2016), Н. Сиротенко (2017), Ю. Слободяник (2017) досліджували забезпечення академічної доброчесності в закладах освіти; Н. Гапон (2013), І. Дегтярьова (2017), Т. Добко (2016), Ю. Малогулко (2018), А. Мельниченко (2016), В. Турчиновський (2016) - вплив академічної доброчесності на інституційну практику української вищої школи. Дослідження Д. Сопової (2018) зосереджені на тому, що складовою морально-етичної компетентності духовної цілісності особистості виступає академічна доброчесність. Н. Маслова (2017) досліджувала академічну свободу і академічну відповідальність, О. Гужва (2012) цікавилася проблематикою формування академічної етики та грамотності. Звертає увагу дослідження Т. Добко (2008) академічної культури як передумови ефективного управління сучасним університетом в умовах автономії.

Виклад основного матеріалу

За останні роки у процесі реформування освіти український уряд прийняв низку нормативних документів, що регламентують діяльність закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) з дотримання академічної доброчесності та запропонував певні рекомендації. Основним Законом України з академічної доброчесності є “Про освіту”, в якому статтею 42 передбачено визначення поняття “академічна доброчесність”, умови її дотримання педагогічними працівниками та здобувачами освіти, визначено основні види її порушення, умови притягнення до академічної відповідальності педагогів та здобувачів освіти за умови її порушення, розкрито види академічної відповідальності, визначено права осіб, що її порушили та їх персональну академічну відповідальність за ці порушення [6].

Якщо порівнювати два Закони “Про освіту” (ст. 42) та “Про повну загальну середню освіту” (ст. 43), то другий має більше регламентацій для закладів загальної середньої освіти щодо дотримання академічної доброчесності. Так, у Законі “Про освіту” прописані умови дотримання академічної доброчесності окремо для педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників і здобувачів освіти, а Законом “Про повну загальну середню освіту” (ПЗСО) зазначено, що “керівник та інші педагогічні працівники закладу освіти забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності відповідно до своїх компетенцій” [7]. В обох законах прописані майже однакові порушення академічної доброчесності з різницею (ПЗСО) про те, що порушенням є “використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів; проходження процедури оцінювання замість інших осіб; необ'єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації” [7].

Академічна відповідальність за порушення академічної доброчесності в Законі “Про освіту” в основному стосується науково-педагогічних працівників вищої школи, тоді як в ПЗСО окреслена відповідальність педагогічних працівників. У законах також є різниця у притягненні до академічної відповідальності та, що стосується прав осіб, які порушили академічну доброчесність. У Законі “Про повну загальну середню освіту” записано коротко про те, що “рішення про притягнення до академічної відповідальності може бути оскаржене у порядку визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти” [7], а Закон “Про освіту” прописує певну процедуру.

Факти порушення академічної доброчесності встановлює “уповноважений колегіальний орган управління закладу освіти з урахуванням відповідного чинного законодавства” [6] (ЗУ “Про освіту”), а в ПЗСО розмежовано, в яких випадках приймає рішення педагогічна рада, педагогічний працівник, орган (посадова особа), який надав (присвоїв) здобувачам освіти академічну стипендію, призове місце на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

Отже, законодавство досить чітко регламентує дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу.

Документом, за допомогою якого можна проаналізувати, наскільки заклад загальної середньої освіти дотримується академічної доброчесності, є Абетка для директора [1]. Вона створена на допомогу закладам освіти у розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти, надає можливість здійснювати самооцінювання освітніх та управлінських процесів.

Академічна доброчесність вимірюється одним із критеріїв оцінювання освітнього середовища, який показує, наскільки учасники освітнього процесу виконують правила поведінки і дотримуються етичних норм, поваги до гідності, прав і свобод через оприлюднення цих правил, що сприяє формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу. Напрям “Система оцінювання здобувачів освіти” також допомагає проаналізувати дотримання академічної доброчесності через такі критерії, як “здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об'єктивним” та “заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання” [1].

Щоб система оцінювання була зрозумілою та об'єктивною, вчителі розробляють критерії оцінювання відповідно до рекомендацій МОН України спільно зі здобувачами освіти і з обов'язковим їх оприлюдненням, впроваджують самооцінювання та взаємооцінювання учнів, здійснюють постійний зворотний зв'язок. Відповідальне ставлення здобувачів освіти до результатів навчання формується через мотивацію до навчання, активізацію власної освітньої діяльності, чіткі критерії оцінювання, спрямування освітнього процесу на розвиток компетентностей, а не на відтворення інформації, вибір власної освітньої траєкторії, позитивне оцінювання.

Оцінювання педагогічних працівників щодо дотримання академічної доброчесності у процесі педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти здійснюється через демонстрацію власного прикладу дотримання норм академічної доброчесності; під час проведення навчальних занять та спілкування з учнями і батьками; інформування та пропагування дотримання принципів академічної доброчесності; наскільки педагоги самі дотримуються норм законодавства України про авторське право та суміжні права. Також має значення, чи сприяють педагоги дотриманню академічної доброчесності з боку здобувачів освіти. Оцінюється ступінь роз'яснювальної роботи, яка проводиться серед здобувачів освіти щодо самостійного виконання завдань, використання лише перевірених і достовірних джерел інформації та посилання на них.

Оцінювання управлінських процесів в ЗЗСО передбачає дотримання такої вимоги, як “формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм” [1]. Виконуючи її, керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища і атмосфери довіри, що забезпечує конструктивну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Атмосфера довіри формується через обґрунтованість і відкритість управлінських рішень, які оприлюднюються через видання наказів, розпоряджень, вказівок, рекомендацій, та можливість учасників освітнього процесу впливати на прийняття цих рішень. Вимога щодо “формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності” [1] показує, на якому рівні впроваджує заклад освіти таку політику. Аналіз здійснюється через вивчення розробленого положення про академічну доброчесність, отримання інформації про реалізацію її складових, виявлення порушень академічної доброчесності та заходи для протидії їм.

Дотримання академічної доброчесності досліджується також через анкетування педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків. Педагогам пропонується відповісти на питання про те, здобувачі освіти дізнаються про критерії, за якими їх оцінюють; які джерела або ресурси використовуються у процесі розробки календарно-тематичного планування; які заходи здійснюються для запобігання порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти та у власній педагогічній діяльності; які інформаційні та освітні заходи проводяться у закладі освіти щодо формування негативного ставлення до корупції.

Здобувачі освіти відповідають на питання про розробленість та ознайомленість з правилами поведінки у закладі освіти; у який спосіб отримують зворотний зв'язок; від чого або від кого залежать результати навчання; чи знають інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання своїх навчальних досягнень; наскільки отримують справедливе оцінювання з доступним поясненням та аргументацією і як проводять самооцінювання власної діяльності; чи враховується їхня думка в освітньому процесі; чи володіють інформацією про важливість дотримання академічної доброчесності (не можна списувати, використовувати плагіат, потрібно здійснювати посилання на використані джерела інформації); визначають ступінь власної відповідальності за результати навчання.

Батьків запитують про справедливе оцінювання та інформування щодо критеріїв, правил і процедур оцінювання навчальних досягнень їхніх дітей.

Проаналізувавши та порівнявши відповіді на питання анкет всіх трьох категорій, можна зробити певні висновки щодо того, чи дотримується заклад освіти академічної доброчесності в процесі надання освітніх послуг.

Якість дотримання академічної доброчесності в закладах загальної середньої освіти безпосередньо залежить від ступеня висвітлення їх діяльності. Враховуючи те, що публічна інформація “це відображена та задокументована будь-якими способами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків” [5] набуває актуальності створення й активне використання закладами освіти офіційних веб-сайтів. Задля якісної комунікації та високих результатів у навчанні члени територіальних громад, батьки здобувачів освіти мають право на вільний доступ до інформації про діяльність, що здійснює заклад освіти, про використання ним публічних коштів.

Оприлюднення інформації кожен заклад освіти здійснює на власному офіційному веб-сайті або веб-сайті засновника і, таким чином, виконує вимогу 30 статті Закону України “Про освіту” щодо забезпечення відкритого доступу до інформації та документів [6]. Веб-сайт працює на підставі законодавства України, рішення педагогічної ради або ради закладу освіти, наказу керівника закладу освіти про його створення, відповідного Положення.

Отже, дотримання академічної доброчесності в системі загальної середньої освіти забезпечує повагу до закону, доброчесної поведінки учасників освітнього процесу, справедливого оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Підвищення рівня академічної доброчесності можна здійснювати через створення у закладі освіти доброчесного середовища; вироблення етичних стандартів доброчесної поведінки педагогів, здобувачів освіти, батьків; популяризацію доброчесності, яка спрямована на сприйняття сенсу академічних чеснот, усвідомленню їх цінностей, виховання поваги до себе та до інших, відповідальності за результати навчання.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в вивченні та дотриманні Кодексів академічної доброчесності у закладах загальної середньої освіти та їх вплив на якість освіти

Література

References