Концептуальні засади зарубіжної іншомовної освіти в науковому дискурсі української компаративістики

Аналіз відображення у науковому дискурсі української педагогічної компаративістики базових концептуальних засад іншомовної освіти в зарубіжних країнах. Основні принципи іншомовної освіти: огляд домінуючих підходів українських учених до їх тлумачення.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2021
Размер файла 24,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні засади зарубіжної іншомовної освіти в науковому дискурсі української компаративістики

Любов Гарапко, аспірантка кафедри англійської філології та методики викладання іноземних мов Мукачівського державного університету

У статті здійснено аналіз відображення у науковому дискурсі української педагогічної компаративістики концептуальних засад (методологічних підходів, мети, принципів тощо) іншомовної освіти в зарубіжних країнах. Для репрезентативного вивчення цієї проблеми методом головного масиву охоплено близько 70 дисертацій і 20 монографій, а вибірковим методом - майже 100 статей. Принципи іншомовної освіти визначено як вихідні базові положення, що проєктують її функціонування у зарубіжжі. Визначено три домінуючі підходи українських учених до тлумачення принципів іншомовної освіти. Перший - формалістичний, коли вони ототожнюються із загальними принципами розвитку системи освіти України або досліджуваної країни. Другий підхід полягає в ототожненні принципів іншомовної освіти з принципами навчання іноземних мов; третій - передбачає їхнє визначення на основі основоположних міжнародних і європейських нормативних документів та національних державних нормативно-правових.

Ключові слова: іншомовна освіта; педагогічна компаративістика; науковий дискурс; мета іншомовної освіти; принципи іншомовної освіти.

LyubovHarapko, Postgraduate Student of the English Philology and Teaching Methods of

Foreign Languages Department of Mukachevo State University

CONCEPTUAL FUNDAMENTALS OF FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN THE SCIENTIFIC DISCOURSE OF UKRAINIAN COMPARATIVE STUDIES

The article analyzes the reflection in the scientific discourse of Ukrainian pedagogical comparative studies of the conceptual block of foreign language education in foreign countries. It consists of methodological approaches, goals and principles. For a representative study of this problem, the main array method covers about 70 dissertations and two dozen monographs, and the selective method - about a hundred articles.

It was found that when studying foreign language education abroad, scientists relied on the methodological approaches of the three main groups: general scientific (systemic, synergetic, phenomenological, axiological, etc.); general didactic (communicative, competence, activity-oriented, personality-oriented, etc.); special (cross-linguistic, post-communicative, etc.). The target component offoreign language education is defined as a set of its general and special goals arising from international regulations and national legislation, educational paradigms, pedagogical theories. According to certain features, the approaches of scientists to the definition and formulation of the purpose of foreign language education in foreign countries are systematized and characterized.

The third component of the conceptual block, which deals with the principles offoreign language education, is defined as the starting point of the basic provisions that project its functioning abroad. There have been identified three dominant approaches of Ukrainian scientists to the definition and interpretation of the principles offoreign language education. The first is formalistic, when they are identified with the general principles of development of the education system of Ukraine or the country under study. The second approach is to identify the principles of foreign language with the principles of teaching foreign languages, which is not entirely justified, because they are didactic in nature and do not reflect the full phenomenon of foreign language education, which has a cultural component. The third most optimal approach involves determining the principles of foreign language education on the basis of fundamental international and European regulations and national state regulations on its development. It is described in detail in some examples.

Keywords: foreign language education; pedagogical comparative studies; scientific discourse; purpose of foreign language education; principles of foreign language education.

Постановка проблеми

зарубіжна іншомовна освіта педагогічна компаративістика

Сучасні процеси глобалізації та інтеграції України у світовий освітній простір актуалізували потребу вивчення зарубіжного досвіду розвитку освітніх систем для його використання у реформуванні національної системи освіти та вдосконаленні змісту освітнього процесу. Особливої значущості в цій сфері набула проблема іншомовної освіти, адже володіння іноземними мовами є важливою передумовою адаптації в нових етнокультурних середовищах, розширення міжкультурних контактів, успішного працевлаштуванні за кордоном тощо.

Зважаючи на синтез наукового досвіду українських компаративістів (В. Гаманюк, О. Максименко, С. Каричковська, О. Першукова, М.Тадеєва та ін.), визначено інтегровану модель розвитку іншомовної освіти в зарубіжних країнах. Вона передбачає аналіз наукового дискурсу цієї проблеми на основі розгляду чотирьох основних ієрархічно взаємозумовлених структурних блоків:

1) концептуальний - відображає методологічні підходи, мету, принципи іншомовної освіти;

2) змістовий - розкривається в освітніх стандартах, програмах, інших елементах, що становлять курикулум навчання іноземних мов і культури їхніх носіїв; 3) методичний (діяльнісний) - охоплює сукупність методів, форм, технологій і засобів, що забезпечують організацію цього навчального процесу; 4) результативний - фіксує його результати у вигляді сформованих знань, умінь, компетентностейта систем і методів їхнього визначення, контролю, оцінювання тощо.

Складність осмислення наукового дискурсу означеної моделі зумовлюється особливостями її реалізацією в окремих країнах і регіонах, на різних рівнях освіти, наповненістю різними елементами, іншими чинниками. Для системності та цілісності її аналізу апробовано дворівневу систему координат, яка передбачає: “по- діагоналі” - поступальний розгляд означених вище блоків; “по-діагоналі” - з'ясування їхніх характеристик на різних рівнях освіти (початкова, середня, вища, вища професійна тощо) та в національних вимірах окремих країн.

Запропонована модель вивчення наукового доробку про розвиток іншомовної освіти відповідає двом концептуалізованим у педагогічній науці підходам дослідження освітнього процесу. Перший стосується його розгляду з процесуальної точки зору як сукупності п'яти-шести основних компонентів: 1) цільового як сукупності пов'язаних загальних, індивідуальних, інших цілей освіти; 2) змістового - виражається у змісті освітньої діяльності, спрямованої на досягнення висунутих цілей;

3) організаційно-діяльнісного - визначається рівнями управління професійною діяльністю педагогами та взаємодії з вихованцями;

4) комунікативного - визначає характер і стиль взаємин між ними та в педагогічному колективі;

5) контрольно-оцінного - включає контроль і оцінку результату освітньої діяльності; 6) аналітичний - передбачає узагальнення результатів освітньої діяльності через їхнє зіставлення з висуненими цілями.

Другий концептуальний підхід представлений у студіях про розвиток іншомовної та білінгвальної освіти в зарубіжжі, де вона розглядається як система мовленнєвої підготовки на різних рівнях освіти певних категорій учнівської молоді, майбутніх фахівців, дорослих тощо. У них у різних форматах автори акцентують на таких компонентах, як мета освіти (освітнього процесу), зміст, методи і форми організації, навчально- методичне забезпечення, визначення результатів і наслідків тощо.

З огляду на означені методологічні підходи, перший концептуальний блок нашої структурної моделі є основоположним і визначальним для трьох наступних. Тому предметний аналіз його трактування в дослідженнях з педагогічної компаративістики набуває особливої актуальності і значущості для науково-теоретичного і практичного вдосконалення процесу навчання іноземних мов в Україні.

Аналіз актуальних досліджень і публікацій. Оскільки наше дослідження присвячене науковому дискурсу про розвиток іншомовної освіти в зарубіжжі, окреслимо важливі для його аналізу риси й особливості. По-перше, дослідження з цієї проблеми мають міждисциплінарний характер. Він виявляється в підготовці їх на перетині педагогіки, лінгвістики та деяких інших гуманітарних наук. По-друге, у вивченні означеної проблематики простежуємо термінологічні суперечності, що виявляються у різних тлумаченнях термінів “білінгвальна”, “полілінгвальна”, “іншомовна” освіта та ін. Це відповідним чином позначається на розумінні сутності та характеру досліджуваних процесів і явищ. По-третє, за умов зростаючого наукового плюралізму розширюється тематика студій та урізноманітнюється трактування певних освітніх феноменів, що відповідають сутності окремих національних освітніх систем. Усе це зумовлює потребу здійснення предметного аналізу відображення концептуальних підходів, мети, принципів іншомовної освіти означеного корпусу студій як важливої передумови створення її цілісної наукової рецепції.

Мета статті - здійснення синтезованого аналізу нагромадженого у 90-х рр. ХХ - на початку ХХІ ст. комплексу досліджень про розвиток іншомовної освіти в зарубіжних країнах на предмет відображення у них її концептуального блоку, що складається з методологічних засад, мети і принципів. Це є важливою передумовою для створення цілісної наукової рецепції означеної проблеми.

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на процеси децентралізації освіти та розширення диференційованості педагогічної теорії, учені- компаративісти досить одностайні в структуризації розвитку іншомовної освіти в країнах закордоння. Це виявляється у відображенні її концептуального блоку, що складається з методологічних засад, мети і принципів. Проаналізуємо основні наукові підходи й характеристики цих компонентів у сучасному науково-педагогічному дискурсі України.

Для предметного репрезентативного вивчення цієї проблеми методом головного масиву було охоплено близько 70 дисертацій і 20 монографій, а вибірковим методом - близько 100 статей. З них випливає, що в процесі вивчення іншомовної і багатомовної освіти в зарубіжжі науковці вибірково або синтезовано спиралися на методологічні підходи, які можна поділити на три основні групи. Першу становлять загальнонаукові (системний, синергетичний, культурологічний, феноменологічний, аксіологічний та ін.), другу - загальнодидактичні (комунікативний, компетентнісний, когнітивний, діяльнісно-орієнтований, особистісно орієнтований та ін.) підходи. Їхні сутнісні характеристики, розроблені вченими різних галузей знань, автори майстерно інтерпретують у ракурсі своїх студій. Це, до прикладу, дисертації В. Корнієнко (2012) про розвиток професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики в університетах США [5] та О. Першукової (2016) про тенденції розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. [9].

Більш диференційованою виглядає третя група спеціальних підходів, що окреслюють методологічні засади розвитку теорії і практики іншомовної освіти. Науковці визначають і трактують їх, зважаючи на аналіз освітніх лінгвосистем досліджуваних країн і регіонів. Зокрема, у студіях, що стосуються європейського регіону, найчастіше вирізнялися такі методологічні підходи організації навчання іноземних мов, як крос-лінгвістичний, пост-комунікативний та ін. Вони стосуються методики і технології практичної організації іншомовної освіти, тож переважно розглядаються в контексті навчання іноземних мов (див, напр.: О. Максименко (2013) [6]; О. Першукова [9, 18-20] та ін.).

Другий складник концептуального блоку, що стосується цільового компонента іншомовної освіти, визначаємо як сукупність її загальних і особливих цілей, що випливають з міжнародних нормативно-правових та національних законодавчих актів, освітніх парадигм, педагогічних теорій тощо. Він окреслює результат, якого необхідно досягнути в процесі реалізації основної мети іншомовної освіти. Як випливає із систематизованих у таблиці 1 прикладів типових і виразних формулювань мети, вона, згідно з канонами педагогічної наук, визначалася авторами на основі предмета дослідження та окреслювала стрижневу лінію, напрям дії об'єктивно і суб'єктивно детермінованої та цілеспрямовано організованої діяльності.

Результати аналізу показали, що, по-перше, науковці часто формально підходять (а подекуди взагалі уникають) визначення мети розвитку іншомовної та білінгвальної освіти в зарубіжних країнах. По-друге, у процесі формулювання цього базового компонента дослідження переважно не враховується та важлива обставина, що мета, попри свою сталість, модифікувалася і змінювалася на різних етапах розвитку освітнього процесу. По-третє, мета відображає лише загальний стратегічний напрям освітньої діяльності, тож її важливі компоненти й аспекти конкретизуються у відповідних завданнях, які здебільшого не окреслювалися авторами.

Відзначаємо позитивний досвід визначення мети і цілей іншомовної освіти в наукових дослідженнях. У докторській дисертації І. Білецької здійснено ретроспективний аналіз цілей навчання іноземних мов на основі курикулумів різних років, які практикувалися в середніх освітніх закладах США та засвідчили зміну акцентів з технічного рівня володіння мовою на практичний. На цій основі була визначена “головна мета” іншомовної освіти (див. табл. 1), досягнення якої передбачало розв'язання низки завдань щодо формування в учнів правильної вимови звуків, слів, речень; оволодіння лексичним матеріалом; набуття знань і вмінь з граматики, читання, усного та діалогічного спілкування; засвоєння відомостей про країну, мова якої вивчається, та ін. Зважаючи на це, обґрунтовується стратегія реалізації мети іншомовної освіти, що передбачає соціокультурний розвиток учнів засобами іншої мови для їхньої підготовки до міжкультурної комунікації у різних сферах життєдіяльності [2, 20-21].

У дисертації Ю. Павлович показана трансформація цілей навчання іноземних мов у початковій школі держав Вишеградської четвірки: до 90-х рр. ХХ ст. вони взагалі не вивчалися на цьому рівні освіти, потім їх почали визначати в руслі політики мультилінгвізму, відтак формулювання цілей почало розширюватися в межах компетентнісного підходу та кристалізуватися у напрямі формування полікультурної багатомовної особистості, здатної навчатися впродовж життя згідно з тенденціями мобільності і працевлаштування тощо [7]. Такий підхід до визначення цілей іншомовної освіти єоптимальним і сприйнятливим, адже він ураховує комплекс внутрішніх і зовнішніх (мультикультурність, євроінтеграція та ін.) чинників розвитку та викликів, що стоять перед кожною цивілізованою країною.

Таблиця 1.Приклади визначення мети в дослідженнях про розвиток іншомовної освіти в зарубіжних країнах

Автор та визначена на основі предмету дослідження його мета

О.Першукова, мета розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи: розширення її репертуару мовами, що стали засобами міжнародного спілкування і тими, якими послуговуються рідше; формування у них розуміння соціокультурної цінності лінгвістичного розмаїття; розвиток міжкультурної компетентності [9];

О.Максименко: метапрофесійно-орієнтованого навчання іноземних мов у країнах Євросоюзу: формування в особи, яка вивчає іноземну мову, комплексу компетентностей(іншомовної, комунікативної з акцентом на професійну та ін.) для забезпечення активної життєдіяльності в полікультурному суспільстві [6];

0. Корнієнко: мета професійної підготовки бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики в університетах США: допомога студентам в оволодінні інтегрованими знаннями, уміннями і навичками у галузі лінгвістики та суміжних наук [5];

1. Білецька: головна мета іншомовної освіти у середніх освітніх закладах США: формування у школярів здатності використовувати іноземної мови як інструменту в діалозі культур у межах своїх країн і цивілізацій сучасного світу [2];

Л. Смірнова: мета формування соціокультурної компетентності в структурі підготовки учителів іноземної мови Польщі: професійна підготовка у контексті європейського виміру вищої освіти і діалогу культур та формування культурної свідомості і уміння протистояти культурній дискримінації й маніпулюванню в будь-яких проявах [11];

В. Смелянська: пріоритетна метою розвитку раннього навчання іноземних мов у початкових школах США є навчання спілкування іншими мовами, окрім англійської, бо саме через комунікацію можна досягти інших освітніх цілей; практичною метою є оволодіння вміннями аудіювання і говоріння, достатніми для здійснення мовленнєвого контакту зі співрозмовником, отримання і передачі елементарної інформації [10];

В. Базова: мета підготовки викладачів іноземних мов в університетах Німеччини - розвиток іншомовної ккомунікативної компетенції [1];

І.Пасинкова: мета підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США: забезпечення галузей професійної діяльності фахівцями, які вільно володіють ІМ та здатні розв'язувати професійні завдання в умовах внутрішньої і міжнародної конкуренції завдяки фундаментальної та спеціальної підготовки, отриманої в процесі неперервної ступеневої освіти [8];

Ю. Талалай: метамовної політики в країнах Центральної Європи: збільшення кількості іноземних мов, що вивчаються, розробка рівнів володіння мовами, організація заходів, спрямованих на удосконалення мовної підготовки, модернізація підготовки вчителів, захист культурного і мовного розмаїття [13].

Третій складник концептуального блоку стосується принципів іншомовної освіти як вихідних базових положень, що проєктують її функціонування у зарубіжжі. Виявлено три домінуючі підходи українських учених до їхнього визначення і трактування. Перший - формалістичний, коли вони ототожнюються із загальними принципами розвитку системи освіти України або досліджуваної країни. Другий підхід полягає в ототожненні принципів іншомовної та білінгвальної освіти з принципами навчання іноземних мов, що не зовсім виправдано, адже останні мають дидактичний характер і не відображають усієї повноти феномену іншомовної освіти з її культурологічним компонентом.

Третій (найбільш оптимальний і поширений) підхід передбачає визначення принципів іншомовної освіти на основі основоположних міжнародних і європейських нормативних документів та національних державних нормативно-правових актів про її розвиток. У такому ключі вони розглядаються науковцями: як загальні, властиві усій системі іншомовної освіти досліджуваної країни; у розрізі окремих груп принципів, що стосуються розвитку початкової, середньої, вищої школи, професійної підготовки вчителів, перекладачів; у проєкції дослідження конкретних проблем тощо. Типові приклади визначення українськими компаративістами принципів іншомовної освіти в зарубіжжі представлено в табл. 2.

Цікавим і продуктивним уважаємо досвід, коли дослідники на основі аналізу нормативних і науково-методичного матеріалів пропонують своїтрактування принципів іншомовної освіти зарубіжних країн. Ідеться, до прикладу, про підхід О. Максименко, яка на основі аналізу теорії і практики іншомовної освіти подає власну інтерпретацію принципів професійно-орієнтованого навчання іноземних мов, викладених у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти. Отже, зафіксовані в табл. 2 принципи професійно-орієнтованого навчання іноземної мови передбачають структурування його загального та професійного компонентів для врахування мовних потреб особистості в підготовці до життя і професійної діяльності; визначення рівнів опанування мови згідно з видами мовленнєвої діяльності; забезпечення добору матеріалів курсу і методів навчання, адекватних меті та завданням; використання автентичних матеріалів та інформаційно-комунікативних технологій тощо [6].

Таблиця 2.Приклади визначення українськими науковцями принципів іншомовної освіти в зарубіжних країнах

Автор, принципи іншомовної освіти відповідно до мети і предмету дослідження

О. Першукова: принципи багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи: дидактичний, когнітивний, комунікативний, міжкультурний [9];

М. Тадеєва: принципи політики розвитку іншомовної освіти в країнах-членах РЄ: використання ефективних форм і засобів навчання регіональних мов на всіх освітніх рівнях; надання місцевим мешканцям права оволодіння ними за власним бажанням; сприяння розвитку наукових досліджень про регіональні мови і мови меншин в університетах і коледжах; розвиток різних форм міжнаціональних обмінів з проблем розвитку регіональних мов [12];

0. Максименко: принципипрофесійно-орієнтованого навчання іноземних мов у країнах Євросоюзу: аналізу потреб; уточнення цілей; цілісності навчання; якості навчання [6];

С. Каричковська: принципи підготовки майбутніх вчителів англійської мови в університетах Польщі і України:диференціації цілей та завдань професійно- орієнтованого навчання; взаємозв'язку і

взаємозумовленості розвитку комунікативних умінь та професійно-орієнтованих методичних умінь; градації труднощів вивчення ІМ; опори на майбутню практичну професійну діяльність [3];

Л. Смірнова: принципи формування соціокультурної компетентності польського вчителя іноземної мови: мобільності; європейського контексту; культурологічний; професійної значимості [4];

М. Кокор: принципи підготовки майбутніх викладачів іноземної мови за професійним спрямуванням в університетах США: усвідомленого навчання; активності та самостійності; зв'язку навчання з практичною діяльністю; студентоцентризму; систематичності і послідовності; безперервної освіти [11];

1. Білецька: принципи іншомовної освіти в середніх навчальних закладах США: активного вживання автентичної мови під час вивчення іноземної мови; вивчення мови для її використанні, а не набуття знань про неї; системності і диференційованості етапів оволодіння іноземною мовою; вивчення іноземною мовою через наближення до норм її носіїв; вивчення мови через її сприйняття і відтворення; застосування мови через розуміння культурного контексту комунікації; індивідуального стилю вивчення іноземної мови, що враховується в стратегіях учителя; формування уміння застосовувати мову через виконання учнями автентичних, цілеспрямованих завдань [2].

Висновки і перспективи подальших досліджень

Українська педагогічна компаративістика нагромадила значний досвід визначення та інтерпретації концептуального компонента розвитку іншомовної освіти в зарубіжних країнах. Предметний аналіз наукового дискурсу з цієї проблематики виявив, що її мета, принципи, інші параметри зазвичай і загалом закономірно розкриваються на основі чинних загальноєвропейських і національних нормативних документів. Однак це не знімає потреби їхньої авторської інтерпретації й оцінки. Поряд із цією прогалиною, також вказуємо на потребу, особливо в комплексних (дисертаційних, монографічних тощо) працях, предметно окреслювати методологічні підходи та мету й принципи іншомовної освіти в досліджуваній країни. Утім, ці компоненти часто випадають з поля зору українських науковців. Перспективи подальших досліджень убачаємо в дослідженні наукових рефлексій, що розкривають зміст розвитку іншомовної освіти в зарубіжних країнах. Певне підгрунтя для розв'язання цього завдання створюють викладені в цій статті матеріали.

Література

1. Базова В. І. Підготовка викладачів іноземних мов в університетах Німеччини: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2012. 20 с.

2. Білецька І. О. Полікультурні засади іншомовної освіти в середніх навчальних закладах США: автореф. дис. ... док. пед. наук: 13.00.01. Умань, 2014. 44 с.

3. КаричковськаС. П. Підготовка майбутніх вчителів англійської мови в університетах України і Польщі (порівняльний аналіз): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2011.214 с.

4. Кокор М. М. Підготовка майбутніх викладачів іноземної мови за професійним спрямуванням в університетах США: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Тернопіль, 2014. 20 с.

5. Корнієнко В. В. Професійна підготовка бакалаврів гуманітарних наук з прикладної лінгвістики в університетах США: автореф. дис. . канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2012. 20 с.

6. Максименко О. Л. Організаційно-педагогічні засади професійно-орієнтованого навчання іноземних мов у країнах Європейського Союзу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 2013. 305 с.

7. Павлович Ю. П. Розвиток змісту ранньої іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки (90- ті роки XX - перше десятиріччя XXI століття): автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Київ, 2017. 20 с.

8. Пасинкова І. В. Система підготовки бакалаврів гуманітарних наук з іноземної мови в університетах США: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2005. 21 с.

9. Першукова О. О. Тенденції розвитку багатомовної освіти школярів у країнах Західної Європи (друга половина ХХ--початок ХХІ ст.): автореф. дис. ... док. пед. наук; 13.00.01. Київ, 2016. 44 с.

10. Смелянська В. В. Тенденції розвитку раннього навчання іноземних мов у початкових школах США: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Ніжин, 2011.262 с.

11. Смірнова Л. Л. Соціокультурна компетентність у структурі підготовки учителів іноземної мови Польщі: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Кіровоград, 2010. 293 с.

12. Тадеєва М. І. Сучасні тенденції розвитку шкільної іншомовної освіти в країнах-членах Ради Європи (порівняльний аналіз): дис. ... док. пед. наук: 13.00.01. Луганськ, 2011.525 с

13. Талалай Ю. О. Модернізація навчання іноземних мов у старших школах країн Центральної Європи в умовах мультилінгвізму: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Дрогобич, 2017. 236 с.

References

1. Bazova, V. I. (2012). Pidhotovkavykladachivinozemnykhmov v universytetakhNimechchyny [Training of foreign language teachers in German universities]. Extended abstract of Candidate s thesis. Kyiv, 20 p. [in Ukrainian].

2. Biletska, I. O. (2014). Polikulturnizasadyinshomovnoiosvity v serednikhnavchalnykhzakladakhSShA [Multicultural Principles of Foreign Language Education in US Secondary Schools]. Extended abstract of Doctor 'sthesis.Uman, 44 р. [in Ukrainian].

3. Karychkovska, S. P. (2011). Pidhotovkamaibutnikhvchytelivanhliiskoimovy v universytetakhUkrainyiPolshchi (porivnialnyianaliz) [Training of future English teachers in universities of Ukraine and Poland (comparative analysis). Candidate s thesis. Kyiv, 214 р. [in Ukrainian].

4. Kokor, M. M. (2014). Pidhotovkamaibutnikhvykladachivinozemnoimovyzaprofesiinymspriamuvanniam v universytetakhSShA [Training of future foreign language teachers in a professional field at US universities]. Extended abstract of Candidate's thesis.Ternopil, 20 р. [in Ukrainian].

5. Korniienko, V. V. (2012). Profesiinapidhotovkabakalavrivhumanitarnykhnauk z prykladnoilinhvistyky v universytetakhSShA [Professional training of bachelors of humanities in applied linguistics at US universities]. Extended abstract of Candidate's thesis.Khmelnytskyi, 20 р. [in Ukrainian].

6. Maksymenko, O. L. (2013). Orhanizatsiino- pedahohichnizasadyprofesiino-oriientovanohonavchanniainozemnykhmov u krainakhYevropeiskohoSoiuzu [Organizational and pedagogical principles of professionally oriented teaching of foreign languages in the countries of the European. Candidate 'sthesis. Kyiv, 305 р. [in Ukrainian].

7. Pavlovych, Yu. P. (2017). Rozvytokzmisturannoiinshomovnoiosvity v krainakhVyshehradskoichetvirky (90-ti roky XX - pershedesiatyrichchia XXI stolittia) [Development of the content of early foreign language education in the Visegrad Four countries (90s of the XX - first decade of the XXI century)]. Extended abstract of Candidate 'sthesis. Kyiv, 20 р. [in Ukrainian].

8. Pasynkova, I. V. (2005). Systemapidhotovkybakalavrivhumanitarnykhnauk z inozemnoimovy v universytetakhSShA [The system of training bachelors of humanities in a foreign language at US universities]. Extended abstract of Candidate 'sthesis. Kyiv, 21 р. [in Ukrainian].

9. Pershukova, O. O. (2016). TendentsiirozvytkubahatomovnoiosvityshkoliarivukrainakhZakhidnoiYevropy (druhapolovynaХХ - pochatokХХІ st.). [Trends in the development of multilingual education of schoolchildren in Western Europe (second half of the XX - beginning of the XXI century)]. Extended abstract of Candidate 'sthesis. Kyiv, 44 р. [in Ukrainian].

10. Smelianska, V. V. (2011). Tendentsiirozvytkurannohonavchanniainozemnykhmov u pochatkovykhshkolakhSShA [Trends in the development of early foreign language learning in US primary schools]. Nizhyn, 262 p. [in Ukrainian].

11. Smirnova, L. L. (2010). Sotsiokulturnakompetentnist u strukturipidhotovkyuchytelivinozemnoimovyPolshchi: [ Socio-cultural competence in the structure of Polish language teacher training in Poland]. Candidate 'sthesis.Kirovohrad, 293 р. [in Ukrainian].

12. Tadeieva, M. I. (2011). Suchasnitendentsiirozvytkushkilnoiinshomovnoiosvity v krainakh- chlenakhRadyYevropy (porivnialnyianaliz) [ Modern trends in the development of school foreign language education in the member states of the Council of Europe (comparative analysis)]. Doctor 'sthesis.Luhansk, 525 р. [in Ukrainian].

13. Talalai, Yu. O. (2017). Modernizatsiianavchanniainozemnykhmov u starshykhshkolakhkrainTsentralnoiYevropy v umovakhmultylinhvizmu [Modernization of foreign language teaching in high schools of Central Europe in the context of multilingualism]. Candidate's thesis. Drohobych, 236 р. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Тестування як одна з форм контролю іншомовної компетенції учнів. Формалізований тест: поняття, сутність, види. Концептуальні основи тестового контролю іншомовної компетенції учнів у процесі навчання іноземній мови у середній загальноосвітній школі.

    курсовая работа [41,8 K], добавлен 04.08.2016

  • Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.

    статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017

  • Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.

    реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Поняття і види мотивації у сучасному науковому дискурсі. Особливості мотивації студентів у вивченні української мови як іноземної. Врахування чинника забезпечення природного спілкування при підготовці завдань з української мови для студентів-іноземців.

    статья [22,8 K], добавлен 13.11.2017

  • Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.

    статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017

  • Основні цілі, завдання, принципи післядипломної освіти. Передумови розробки концепції. Зміст післядипломної освіти, її організаційні форми та структура. Напрями реалізації державного управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні.

    реферат [48,5 K], добавлен 17.03.2015

  • Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.

    автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009

  • Письмо як вид мовленнєвої діяльності, його психолінгвістичні механізми. Цілі та принципи навчання, оволодіння графікою та орфографією. Комплекс вправ для формування іншомовної компетенції у письмі (автоматизації навиків письма) у восьмому класі.

    курсовая работа [55,0 K], добавлен 30.11.2011

  • Гуманізації різноманітних аспектів освітньої діяльності. Авторитаризм у вітчизняній освіті. Гуманізація змісту та спрямованості освіти, організаційних основ освіти. Розгляд освіти з кадрово-професійної точки зору. Особистісно-орієнтоване навчання.

    монография [112,1 K], добавлен 15.07.2009

  • Розвиток вітчизняної освіти за нормативами європейських домовленостей. Придатність приватних закладів освіти в Україні для інноваційного розвитку. Конкурентний вихід української освіти на світовий ринок інтелектуальних послуг. Псевдо-інноваційної моделі.

    статья [24,4 K], добавлен 02.02.2013

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Загальна характеристика та особливості трьох основних систем освіти, що використовуються в сучасній Німеччині: шкільна, професійна та вища. Схема на напрямки взаємодії між системами. Умови присвоєння звання доктора наук. Вдосконалення української освіти.

    презентация [558,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.

    дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011

  • Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.

    методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010

  • Вивчення теоретико-методологічної бази системи фізичного виховання Польщі, що відбувається в світлі євроінтеграційних процесів, зближення наукових та культурних традицій в єдиному освітньому просторі, перегляду засад і мети функціонування системи освіти.

    статья [19,2 K], добавлен 15.01.2018

  • Вдосконалення змісту освіти як актуальна педагогічна проблема. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, структура профільного навчання. Основні напрями реформування змісту освіти. Перехід на новий зміст освіти при вивченні іноземної мови.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 31.03.2014

  • Напрямки розвитку змістовної частини сучасної вузівської освіти. Принципи сучасної освіти: функціональна повнота компонентів змісту, диференціація та інтеграція змісту освіти. Загальна структура та вимоги до змісту освіти. Блоки підготовки фахівців.

    реферат [17,4 K], добавлен 03.06.2010

  • Концептуальні основи і державні пріоритети розвитку освіти в Україні. Основні шляхи і реалізація програми реформування системи освіти. Приєднання України до Болонського процесу та участь у формуванні Загальноєвропейського простору вищої освіти.

    реферат [18,0 K], добавлен 18.01.2011

  • Результати термінологічного аналізу поняття "стратегічна компетенція". Порівняльний аналіз понять "компетенція" та "компетентність". Пошук шляхів визначення цілей і змісту освіти. Формування компетентностей майбутнього викладача іноземної мови.

    статья [118,4 K], добавлен 21.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.