Соціальні мережі як додатковий інструмент формування іншомовної інформаційно-комунікативної компетентності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

Соціальні мережі як додатковий інструмент формування іншомовної інформаційно-комунікативної компетентності студентів

Ірина Гоцинець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри порівняльної педагогіки та методики викладання іноземних мов



Анотація

У статті порушуються питання, пов'язані з процесом формування іншомовної інформаційної компетентності за допомогою соціальних мереж. Автор наводить фрагмент дослідження, проведеного серед студентів і викладачів іноземної мови. Пропонована стаття спрямована на виявлення готовності студентів і викладачів до залучення соціальних мереж в освітній процес. Дослідження проводилося методом анкетування. Розглядаються й аналізуються думки та очікування викладачів і студентів щодо застосування соціальних мереж на практичних заняттях з іноземної мови в рамках змішаного навчання. Наводиться аналіз думок з питання ефективності застосування соціальних мереж для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності. Представлене дослідження дає змогу оцінити педагогічну придатність соціальних мереж у процесі формування іншомовної інформаційно-комунікативної компетентності студентів.

Ключові слова: інформаційні та комунікаційні технології; соціальні мережі; іншомовна інформаційна компетентність; інформаційно-комунікативна компетентність; змішане навчання; професійна компетентність.



Abstract

Iryna Hotsynets, Ph.D.(Philology), Associate Professor of the Comparative Pedagogy and Methodology of Teaching Foreign Languages Department Institute of Foreign Languages Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

SOCIAL NETWORKING SITES AS AN ADDITIONAL MEANS FOR FORMATION OF FOREIGN LANGUAGE INFORMATION AND COMMUNICATIVE COMPETENCE OF STUDENTS

The article deals with the issues related to the process oftheformation of foreign-language information competence through social networks. The author cites a fragment of the research conducted among students and foreign language teachers. This article aims to identify the readiness of students and teachers to involve social networks in the educational process. The study was carried out by the method of questioning. The opinions and expectations of teachers and students regarding social networks use in foreign language teaching practice within blended learning are considered and analysed. The analysis of opinions on the issue of the effectiveness of the use of social networks for the development of various types of speech activity is conducted. The presented research allows evaluating the pedagogical suitability of social networks in the process offorming foreign language information and communication competence of students.

Today it is important to create a special information and communication professional educational environment for teaching foreign languages to students of higher educational institutions. In this case, the information and communication professional educational environment is a system ofpersonality formation in the process ofacquiring professional and foreign language competencies, as well as opportunities for their development by means of information and communication technologies in professional communication in different socio-cultural conditions.

One of the components of the information and communication professional educational environment is the information and communication component, which is represented by various information and communication technologies, teaching aids and solving educational tasks, software, electronic educational platforms that promote professional competencies and are a means of acquiring foreign language competencies.

Social networks are a form of information and communication technology. Thus, the introduction ofadditional tools for learning a foreign language, including social networks for the study and repetition of the material being studied, for consultation and communication with classmates and teachers becomes relevant. It is also important to review the role of the teacher in the educational process. It should be noted that the use of information technology in the educational process is not the main activity of foreign language teachers, so the teacher should be competent in the use of information and communication technologies in the process of learning a foreign language.

Keywords: information and communication technologies; social networks; foreign language information competence; information and communicative competence; blended learning; professional competence.



Постановка проблеми

В умовах нові вимоги, виникають нові можливості для інформатизації та глобалізації отримання знань, з'являються нові підходи до суспільствадо навчання встановлюються навчання. Можливості використання Інтернетресурсів для отримання нових та вдосконалення вже набутих знань безмежні. Так, віртуальні соціальні мережі є не тільки популярним засобом комунікації, а також унікальним ресурсом для тих, хто вивчає іноземну мову. Будучи одним з доступних способів обміну інформацією, соціальні мережі привертають увагу як студентів, так і викладачів, дають можливість перенести навчання іноземної мови з аудиторії у віртуальну реальність, не перериваючи освітній процес. Чинні державні освітні стандарти вищої професійної освіти в Україні спрямовані на підвищення якості освіти загалом і переходом на компетентнісну модель навчання зокрема, яка включає в себе також оволодіння випускниками закладу вищої освіти інформаційно-комунікаційними технологіями, окрім отримання професійних навичок.

На сьогоднішній день актуальним є створення особливого інформаційно-комунікаційного професійного освітнього середовища для навчання іноземної мови студентів ЗВО. У цьому випадку інформаційно-комунікаційне професійне освітнє середовище виступає системою формування особистості в процесі набуття професійних і іншомовних компетентностей, а також можливостей їх розвитку засобами інформаційно- комунікаційних технологій в сфері професійної комунікації в різних соціально-культурних умовах. Одним з компонентів інформаційно- комунікаційного професійного освітнього середовища є інформаційно-комунікаційний компонент, який представлений різними інформаційно-комунікаційними технологіями, засобами навчання та розв'язання навчальних завдань, програмним забезпеченням, електронними освітніми платформами, які сприяють розвитку професійних компетентностей і є засобом придбання іншомовних [1, 8]. Звідси випливає, що нарівні з іншомовною професійною компетентністю студентів повинна формуватися їхня інформаційна компетентність.

Аналіз основних досліджень і публікацій

Проблемою формування іншомовної інформаційної' компетентності студентів у вищій школі займалися такі вчені, як Н. Гальскова, Є. Пасов, І. Малініна, Л Раіцька, В. Сафонова, С. Тер-Мінасовата інші. Низка таких науковців як Г Кучаковська, Г Нестеренко, А. Яцишин, М. Радченко, Н. Тверзовська, С. Мигович, В. Сазанов, О. Клименко, Дж. Барнс, Д. Бойд та інші присвятили свої праці використанню соціальних мереж у процесі навчання іноземних мов та теоретично обґрунтували доцільність їх використання у формуванні комунікативної та інформаційної компетентностей студентів.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та дослідна перевірка доцільності використання соціальних мереж у процесі формування інформаційно- комунікативної компетентності студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сьогодні науковці [6, 31; 9] говорять про синтез іншомовно-професійної, комунікативної та інформаційної компетентностей в методиці навчання іноземної мови, що призводить до появи іншомовної інформаційно-комунікативної компетентності. Означена компетентність полягає у володінні студентом вміннями, знаннями, навичками і діями, що допомагають їм орієнтуватися в інформаційному просторі і працювати з іншомовною інформацією як на традиційних носіях, так і в мережі Інтернет [6, 31].

Серед умов формування іншомовної інформаційної компетентності виділяють:

Високий рівень сформованості іншомовної комунікативної компетентності (не нижче рівня В2 за Загальноєвропейським стандартом).

Систематичний розвиток умінь і навичок:

а) знання про існування різних видів інформації та інформаційних ресурсів іноземною мовою;

б) вміння орієнтуватися в потоці інформації іноземною мовою, представленої в мережі Інтернет;

в) вміння шукати і відбирати релевантну інформацію іноземною мовою, яка представлена в мережі Інтернет;

г) вміння письмово викладати інформацію іноземною мовою відповідно до комунікативної ситуації;

д) знання особливостей різних стилів писемного мовлення іноземною мовою;

е) вміння працювати з онлайн-бібліотеками, електронними каталогами та іншими подібними ресурсами іноземною мовою [6, 32-33].

Особливого значення набуває використання інформаційно-комунікаційних технологій, покликаних забезпечити реалізацію інноваційних форм і методів, здатних сприяти виявленню та формуванню компетентностей студентів у процесі вивчення іноземної мови. Сьогодні інформаційно- комунікаційні технології можуть застосовуватися у всіх сферах діяльності і професійних сферах, і отже стають все більш інтегрованими в систему вищої професійної освіти.

Варто зазначити, що одним з важливих результатів застосування інформаційно- комунікаційних технологій в сфері освіти є дистанційне навчання, яке з розвитком і популяризацією інформаційних технологій набуло широкого поширення в навчанні, оскільки дає можливість отримання знань на відстані.

Вони можуть бути застосовані на будь-якому етапі здійснення дослідницької діяльності майбутнього спеціаліста [8, 115].

Електронне навчання передбачає передачу навчально-методичної інформації, необхідної для здійснення ефективного освітнього процесу між його учасниками за допомогою певних інформаційних технологій, налагодженої інформаційно-комунікативної мережі [3]. Така передача навчально-методичної інформації відбувається дистанційно, тобто викладач і студенти розділені просторово, відповідно, на нашу думку, для ефективного проведення навчальних процедур можуть бути використані сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології, в тому числі і соціальні мережі.

Термін соціальна мережа був введений в 1954 р. англійським соціологом Джеймсом Барнсом [10]. Так учений визначив сукупність вузлів, якими є соціальні об'єкти (спільнота, соціальна група, індивід). Сьогодні поняття “соціальна мережа” інтерпретується як особливий вид спілкування користувачів в мережі Інтернет. Більш точне формулювання ми зустрічаємо у Д Бойд і Н. Елісон, які називають віртуальну соціальну мережу (social network site), що базується на Інтернет- технологіях, сервісом, який дає змогу окремим користувачам [11]:

створювати відкриті (публічні) або частково відкриті профілі користувачів;

створювати список користувачів, з яким вони перебувають у соціальному зв'язку;

мати доступ до списків комунікацій “друзів”, тобто до соціальних мереж інших користувачів усередині системи.

Дослідник Д. Гілпін визначає соціальні мережі як інтерактивні онлайн-засоби масової інформації, які виступають каналами для відносин і передачі інформації [14, 56]. А. Хендлі і А. Чапмен під соціальними мережами розуміють сукупність онлайн-інструментів, платформ і додатків, які постійно зростають і розвиваються та дають усім нам змогу взаємодіяти і обмінюватися інформацією [15, 116].

На переконання Є. Максимової [4, 140], соціальні мережі дають можливість вибудувати безперервну роботу над формуванням навичок і розвитком умінь іноземної мови. Викладач може перевіряти знання студентів дистанційно в зручний час, незалежно від наявності / відсутності навчального приміщення, вибудовуючи освітній процес індивідуально під конкретну групу. Також важливим фактом є надання студентам можливості самим отримувати необхідні знання, користуючись розвиненими інформаційними ресурсами, наданими сучасними інформаційно- комунікаційними технологіями. Очевидно, що можливості використання Інтернет-ресурсів неймовірно великі. Глобальна мережа Інтернет формує умови для отримання необхідної інформації незалежно від місцезнаходження користувачів. Отримання вищої освіти практично неможливо уявити без доступу в Інтернет, без використання тих чи інших електронних пристроїв.

Отже, формувати іншомовну професійну компетентність на основі лише наявних посібників, без залучення додаткових засобів і розробки різноманітних та методично доцільних прийомів, способів і форм роботи є, на нашу думку, не раціональним і не ефективним. У зв'язку з цим потреба підвищити ефективність формування мовної та професійної підготовки за рахунок розробки та впровадження до процесу навчання інноваційних інформаційних комунікаційних технологій, а саме соціальних мереж, а також новітніх методик навчання - очевидна.

Сьогодні соціальні мережі визначаються по- різному, ми будемо спиратися на визначення В. Сазанова, який розуміє соціальні мережі засобами масової комунікації та передачі знань [7].

Соціальні мережі є однією з форм інформаційно-комунікаційних технологій. Таким чином, актуальним стає впровадження додаткових інструментів навчання іноземної мови, в тому числі і соціальних мереж для опрацювання і повторення матеріалу, що вивчається, для консультацій і спілкування з одногрупниками і викладачем. Важливим є також перегляд ролі викладача в освітньому процесі. Слід зазначити, що використання інформаційних технологій в освітньому процесі не є основною діяльністю викладачів іноземної мови, тому їм слід бути компетентним в питанні використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання іноземної мови.

Багато шкіл, закладів вищої освіти, мовні центри, викладачі мають сторінки в соціальних мережах, академічні групи організують інтернет- спільноти, багато викладачів для спілкування і обміну інформацією зі своїми студентами створюють окремі робочі сторінки. Таким чином, популярність використання соціальних мереж студентами ЗВО для отримання інформації, необхідної для навчання, зростає з кожним днем. Потенціал і особливості використання соціальних мереж зумовлені передовсім доступністю і швидкістю передачі інформації, а їх використання в освітніх цілях дає змогу вивести заняття за рамки аудиторних занять, що додатково мотивує студентів.

Існує велика кількість соціальних мереж, які Є. Патаракіна об'єднує у дві групи на підставі критерію доступу до них:

загальнодоступні соціальні мережі, для яких неважливі професійні, вікові і гендерні особливості учасників. Прикладами можуть служити: FaceBook, MySpace, Instagram, Twitter і багато інших;

спеціальні мережі, які створюються для учасників, об'єднаних за певною ознакою.

Як правило, учасниками таких соціальних мереж стають на запрошення (тобто вони є закритими) [5, 131].

Привертає увагу той факт, що серед викладачів нема однозначного ставлення до використання соціальних мереж у практиці навчання іноземних мов. О. Клименко зазначає, що соціальна мережа Facebook вже давно визнається одним з найбільш популярних інструментів навчання та розвитку і дозволяє викладачам університетів створювати курси для студентів [2, 406]. Проте ставлення вчених можна охарактеризувати як насторожене: згідно з їх думкою, застосування соціальних мереж у навчанні вимагає ретельної підготовки з боку викладача, а також добре обґрунтованої і опрацьованої методики роботи з соціальними мережами в процесі навчання [12, 124-126].

Моделюючи процес навчання іноземної мови із застосуванням загальнодоступних соціальних мереж, необхідно оцінити зручність їх використання з технічної точки зору і корисність з точки зору навчання [13].

Пе р еходячи бе з по с е р едньо до на шо го дослідження, зазначимо, що в означеній статті представлена частина результатів анкетування студентів 3-5 курсів денної форми навчання і викладачів іноземної мови навчально-наукового інституту іноземних мов ДДПУ

Метою першого питання було виявити найбільш використовувані соціальні мережі серед студентів.

Результати анкетування показали, що всі студенти мають сторінки у декількох соціальних мережах; ліде ро м є со ціа ль на м ер ежа Instagram, яку використовують всі опитані студенти, друге місце займає Facebook і третє - Viber , потім - Twitter.

Відповідаючи на питання про цілі застосування с оціальних мереж, студенти відзначали:

40 % - спілкування з друзями;

30 % - для розваги;

25 % - для навчання;

5 % - інші можливості використання соціальних мереж.

Стосовно часу, що витрачається на соціальні мережі, відповіді респондентів розподілилися так:

40 % - час від часу перевіряють свої сторінки в соціальних мережах;

30 % - щодня проводять в соціальних мережах менше години;

30 % - більше години на день;

20 % - проводять у соціальних мережах весь день.

Отримані результати з цих питань свідчать про високу популярність соціальних мереж серед студентів і водночас демонструють недостатнє розуміння їх освітнього потенціалу, що, зі свого боку, підтверджує думку дослідників [13; 16; 17] про те, що сучасні студенти хоч і є “цифровими аборигенами”, але часто не мають уявлення, як можна використовувати ІКТ для навчання.

На питання про можливість застосування соціальних мереж у навчанні іноземної мови переважна більшість студентів, які взяли участь в опитуванні, висловилися “за” 79,5 % і лише 20,5 % - “проти” (рис.1).

Рис. 1. Думка студентів щодо використання соціальних мереж у навчанні іноземної мови

Отримані результати показують готовність і бажання студентів включити соціальні мережі в практику навчання іноземної мови.

При аналізі відповідей студентів про ефективність застосування соціальних мереж для розвитку видів мовленнєвої діяльності нами було встановлено, що: 35 % опитаних відзначають найбільшу ефективність застосування соціальних мереж для розвитку читання;

30 % - письма;

20 % - говоріння;

15 % - аудіювання.

Усі студенти відзначали кілька варіантів відповіді в означеному питанні (рис.2).



Рис. 2. Думка студентів щодо ефективності соціальних мереж для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності

Таким чином, проведене дослідження серед студентів говорить про популярність соціальних мереж.

У результаті анкетування було встановлено, що більшість студентів підтримують інтеграцію соціальних мереж у навчання іноземної мови і вбачають найбільшу ефективність їх застосування для навчання читання та письма.

Наступним кр оком с тало анкетування викладачів.

Більшість опитаних викладачів (74,4 %) використовують соціальні мережі, а 16,6 % не використовують. З-поміж найпопулярніших соціальних мереж серед викладачів на першому місці Facebook (52 %), на другому - Instagram (26 %), далі йдуть Viber/ Messenger (7 %), 15 % викладачів зазначили, що використовують інші соціальні мережі.

Щодо часу, який витрачається в соціальних мережах, були отримані такі дані:

40 % опитаних викладачів щодня витрачають на перевірку своїх сторінок в соціальних мережах менше години;

50 % перевіряють свої стор інки в с оці альних мережах час від часу;

більше години на день на соціальні мережі витрачають 6,8 %;

3,2 % не користуються соціальними мережами.

Більшість викладачів застосовують соціальні мережі для відпочинку (43,8 %); для навчання (28,6 %); для спілкування зі студентами (24,4 %); відповідь “інше” відзначили 3,2 % (в коментарях до питання було вказано, що в цьому випадку соціальні мережі використовуються для спілкування з колегами). освітній соціальний мережа навчання

На підтримку використання соціальних мереж у практиці навчання іноземної мови висловилися 83,6 % викладачів, які брали участь в анкетуванні. Проти їх застосування висловилися 16,4 % (рис.3).

Рис 3. Думка викладачів щодо використання соціальних мереж у навчанні іноземної мови

Відзначаючи види мовленнєвої діяльності для яких використання соціальних мереж є найефективнішим, викладачі назвали такі:

розвиток навичок письма (47 %);

читання (25 %);

аудіювання і говоріння отримали по 14 % (рис. 4). Варто звернути увагу, що, відповідаючи на це питання, викладачі підкреслювали кілька відповідей, враховуючи ступінь ймовірності (який з перерахованих видів мовленнєвої діяльності, на їхню думку, буде більш ефективно розвиватися при застосуванні соціальних мереж, а для розвитку яких видів мовленнєвої діяльності ступінь ефективності буде менший).



Рис 4. Думка викладачів щодо доцільності використання соціальних мереж для розвитку різних видів мовленнєвої діяльності

Як ми бачимо, письмо і читання є на першій позиції за критерієм ефективності розвитку в соціальних мережах. Це зумовлено тим, що в соціальних мережах комунікація в основному має письмовий характер, роблячи їх зручним засобом розвитку умінь і навичок саме цих видів мовленнєвої діяльності.

Ґрунтуючись на коментарях, даних викладачами, можна зробити висновок, що соціальні мережі є чудовим майданчиком, який поряд з можливостями для розвитку іншомовної комунікативної компетентності студентів надає можливості для розв'язання низки освітніх завдань.

Підсумовуючи результати анкетування студентів і викладачів, можна зробити висновок, що більшість з них зареєстровані в соціальних мережах, що й дозволяє зняти труднощі з адаптацією і освоєнням нового інтерфейсу, які можуть виникнути при роботі зі спеціалізованими навчальними програмами.



Висновки

Таким чином, ми засвідчуємо ефективність застосування соціальних мереж у практиці навчання іноземної мови студентів, позаяк це сприяє реалізації особистісно- діяльнісного підходу, принципу індивідуальності, підвищенню мотивації до вивчення іноземної мови, а також зниження стресу через боязнь допустити помилки. Перспективу дослідження у цьому науковому напрямі вбачаємо у глибшому розгляді кожної із представлених у статті соціальних мереж та доцільності їх застосування на практичних заняттях з іноземної мови.



Література

1. Ковалева А. Г., Анчугова О.В. Обучение иностранному языку студентов радиотехнических направлений подготовки на основе мультимедийных - трансформаций: автореф. дисс. .. .канд. пед. наук. В мире научных открытий. № 11.1 (71). Красноярск. 2015. 9 с.

2. Клименко О. А. Социальные сети как средство обучения и взаимодействия участников образовательного процесс. Теория и практика образования в современном мире: материалы Международной заочной научной конференции. Санкт-Петербург, 2012. С. 405-407.

3. Лунькова, Е. Ю. Возможности использования информационно-образовательного пространства в обучении студентов-психологов. Культура и образование. № 1 Сентябрь 2013.

4. Максимова Е. Е. Образовательный потенциал виртуальных социальных сетей в обучении иностранным языкам. Эволюция современной науки. Сборник статей Международной научно-практической конференции. 2017. Часть 2. с.140-142.

5. Патаракин Е. Д. Социальные взаимодействия и сетевое обучение 2.0. Москва, 2009. 176 с.

6. Раицкая Л. К. Сущность и формирование иноязычной информационной компетенции в высшей школе. Вестник Московского университета. Серия 20. Педагогическое образование. 2010. № 2. С. 28-35.

7. Сазанов В. М. Социальные сети - публичная сфера: в 2-х т. Москва: Лаборатория СВМ, 2012. Т. 1. 220 с.

8. Сінельник І. Активізація науково-дослідної діяльності студентів педагогічних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Молодь і ринок. 2012. №3. С. 113-117.

9. Титова С. В. Социальные сервисы в преподавании иностранных языков: перспективы использования.

10. Barnes J. A., Relations H. Class and Comittees in Norwegian Island Parish. NY: Hafner Press, 1975.

11. Boyd D. M., Danah M., Nicole B. Elison Social Network Sites: Definition, History, and Scolarship. Journal of Computer-Mediated Communication. 2007. Vol. 13 (1). pp. 210-230.

12. Chin-His L., Warschauer M., Blake R. Language learning through social networks: perceptions and reality. Language Learning & Technology. 2016. Vol. 20. № 1. pp. 124-143.

13. Crystal D. Texts and Tweets: Myths and Realities.

14. Gilpin D. R. Working the Twittersphere: Microblogging as professional identity construction. In Z. Papacharissi (Ed), A networked self: Identity, community, and cultureon social network sites. D. R. Gilpin. NY: Routledge, 2011.

15. Handley A., Chapman C.C. Content Rules. How to Create Killer Blogs, Podcasts, Videos, Ebooks, Webinars (and More) That Engage Customers and Ignite Your Business. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken. 290 p.

16. McBride K. Social-Networking Sites in Foreign Language Classes: Opportunities for Recreation.

17. Stevenson M. P., Liu M. Learning a Language with Web 2.0: Exploring the Use of Social Networking Features of Foreign Language Learning Websites.

18. Calico Journal. 2010. Vol. 27. No. 2.

References

1. Kovaleva, A. G. (2015). Obucheniye inostrannomu yazyku studentov radiotekhnicheskikh napravleniy podgotovki na osnove multimediynykh transformatsiy [Teaching a foreign language to students of radio engineering directions of training on the basis of multimedia transformations]. Candidatejs thesis. In the world of scientific discoveries. No. 11.1 (71). Krasnoyarsk, 9 p. [in Russian].

2. Klimenko, O. A. (2012). Sotsialnyye seti kak sredstvo obucheniya i vzaimodeystviya uchastnikov obrazovatelnogo protsessa [Social networks as a means of teaching and interaction of participants in the educational process]. Teoriya i praktika obrazovaniya v sovremennom mire: materialy Mezhdunarodnoy zaochnoy nauchnoy konferentsii - Theory and practice of education in the modern world: Proceedings of the International correspondence Scientific Conference. St. Petersburg, pp. 405-407. [in Russian].

3. Lunkova, Ye. (2013). Vozmozhnosti ispolzovaniya informatsionno-obrazovatelnogo prostranstva v obuchenii studentov-psikhologov [Possibilities of using information and educational space in teaching psychology students]. Culture and education. No. September, [in Russian].

4. Maksimova, Ye. Ye. (2017). Obrazovatelnyy potentsial virtualnykh sotsialnykh setey v obuchenii inostrannym yazykam [Educational potential of virtual social networks in teaching foreign languages]. Evolution of modern science. Collection of articles of the International Scientific and Practical Conference. Part 2. pp. 140-142. [in Russian].

5. Patarakin, Ye. D. (2009). Sotsialnyye vzaimodeystviya i setevoye obucheniye 2.0. [Social interactions and network learning 2.0]. Moscow, 176 p. [in Russian].

6. Raitskaya, L. K. (2010). Sushchnost i formirovaniye inoyazychnoy informatsionnoy kompetentsii v vysshey shkole [Essence and formation of foreign language information competence in higher education]. Bulletin of Moscow University. Series 20. Pedagogical education. No. pp. 28-35. [in Russian].

7. Sazanov, V. M. (2012). Sotsialnyye seti - publichnaya sfera [Social networks - the public sphere in 2 volumes]. Vol. 1. 220 p. [in Russian].

8. Sinelnyk, I. (2012). Aktivizatsiya naukovo- doslidnoiyi diyalnosti studentiv pedagogichnikh spetsialnostey zasobami informatsiyno-komunikatsiynikh tekhnologiy [Activization of scientific and prelude to students in pedagogical specialties by means of information and communication technologies]. “Youth and market”.Monthly scientific-pedagogical journal. Vol. 3 (86). pp.113-117. [in Ukrainian].

9. Titova, S. V Sotsialnyye servisy v prepodavanii inostrannykh yazykov: perspektivy ispolzovaniya [Social services in teaching foreign languages: perspectives of use].

10. Barnes, J. A. (1975). Class and Comittees in Norwegian Island Parish. Human Relations NY: Hafner Press. [in English].

11. Boyd, D. M. & Elison, N. B. (2007). Social Network Sites: Definition, History, and Scolarship. Journal of Computer-Mediated Communication. Vol. 13 (1). pp. 210-230. [in English].

12. Chin-His, L., Warschauer, M. & Blake, R. (2016). Language learning through social networks: perceptions and reality. Language Learning & Technology. Vol. 20. No. 1. pp. 124-143. [in English].

13. Crystal, D. (2017) Texts and Tweets: Myths and Realities.

14. Gilpin, D. R. (2011). Working the Twittersphere : Microblogging as professional identity construction. In Z. Papacharissi (Ed), A networked self: Identity, community, and cultureon social network sites D. R. Gilpin NY: Routledge. [in English].

15. Handley, A. & Chapman, C. (2011). Content Rules. How to Create Killer Blogs, Podcasts, Videos, Ebooks, Webinars (and More) That Engage Customers and Ignite Your Business. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc., Hoboken. 290 p. [in English].

16. McBride, K. (2018). Social-Networking Sites in Foreign Language Classes: Opportunities for Recreation.

17. 17.Stevenson, M. P. & Liu, M. (2010). Learning a Language with Web 2.0: Exploring the Use of Social Networking Features of Foreign Language Learning Websites. Calico Journal. Vol. 27. No.2.

Размещено на Allbest.ru

...