Проблема оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Проблема оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти

Ольга Пономаренко, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

У статті розглянуто авторські підходи до оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти. Показано, що концепт «рівень» слід тлумачити як ступінь досягнення майбутнім магістром психології певних результатів підготовки до професійної діяльності в умовах неформальної освіти, які співвідносяться з авторським баченням результатів такої підготовки. З огляду на вітчизняні традиції до сепарації рівнів підготовки та відповідно до сутності досліджуваного феномену, визначено три рівні готовності магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти: критичний (низький), достатній (середній) і оптимальний (високий).

Представлено якісні характеристики ступенів прояву когнітивного, операціонального, аксіологічного критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності. Схарактеризовано рівні готовності магістра психології до професійної діяльності в неформальній освіті.

Оптимальний рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується повним усвідомленням себе як педагога неформальної освіти особи, яка має психолого-педагогічні знання й вміння, пов'язані з особливостями професійної активності в умовах неформальної освіт. Оптимальний рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується наявністю оперативних знань нормативно- правової бази неформальної освіти, повним розумінням її перспектив, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе повністю сформовані, а здатність діяти в умовах невизначеності, прийняття фінансових рішень, розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами неформальної освіти сформовані. Оптимальний рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується знанням про електронні освітні ресурси, Інтернет-сервіси, web-технології тощо, а за лідерським структурним компонентом характеризується високою здатністю здійснювати вплив на інших людей та належно сформованими вміннями переконувати їх.

Ключові слова: професійна підготовка, магістри психології, неформальна освіта, оцінка, рівень.

Abstract

PROBLEM OF ESTIMATION OF LEVELS OF FUTURE PSYCHOLOGY MASTERS' READINESS TO PROFESSIONAL ACTIVITY IN CONDITIONS OF INFORMAL EDUCATION

The article deals with the author's approaches to the estimation of the readiness of future psychology Masters for professional activity in conditions of informal education. It is shown that the concept of "level" should be interpreted as the degree of achievement by a future psychology Master of certain results of preparation for professional activity in conditions of informal education, which correlate with the author's vision of such preparation results.

Considering the national traditions for the separation of preparation levels and according to the essence of the phenomenon under study, three levels of psychology Masters' readiness for professional activity in the conditions of informal education are determined: critical (low), sufficient (secondary) and optimal (high).

The qualitative characteristics of the degrees of manifestation of cognitive, operative, and axiological criteria for each structural component of the readiness are presented. The levels of psychology Master's readiness for professional activity in informal education are characterized.

The optimum level of Master's readiness in terms of the pedagogical structural component is characterized by full awareness of himself as a teacher of informal education, a person who has psychological and pedagogical knowledge and skills related to the peculiarities of professional activity in conditions of informal education.

The optimum level of Master's readiness in terms of the entrepreneurial structural component is characterized by the presence of operational knowledge of the legal framework of informal education, full understanding of its prospects, social and economic opportunities. Master's ability to present himself is fully formed, and the ability to act in uncertainty, take financial decisions, develop, plan and manage educational business projects of informal education is fully formed.

The optimum level of Master's readiness in terms of the technological structural component is characterized by knowledge of electronic educational resources, Internet services, web-technologies, etc.

The optimum level of Master's readiness in terms of the leadership structural component is characterized by high ability to influence other people and properly formed skills to convince them.

Key words: professional training, masters in psychology, informal education, readiness, assessment, level

Постановка проблеми

Серед важливих питань, що потребують окремого розгляду дослідників теорії та методики професійної освіти, важливість методики оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти як інструменту наукового пізнання дійсності визначається насамперед тим, що предмет дослідження буде вивчений та розглянутий з різних позицій й аспектів, що забезпечить отримання дослідником достовірних наукових результатів. Крім цього, за допомогою такої методики можна віднайти сукупність факторів та причин, що дозволить якнайповніше подолати наявні недоліки, виокремити типові характеристики кваліфікованих магістрів.

У науковій літературі поняття «рівень» визначається як «ступінь якості, величина, досягнута в чому-небудь; ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки» (Великий тлумачний словник сучасної української мови) [2, с. 1223], а також як «дискретний, відносно стійкий, якісно своєрідний стан матеріальних систем, як відношення «вищих» і «нижчих» ступенів розвитку структур будь-яких об'єктів або процесів» (Словник-довідник з професійної педагогіки) [4]. Така наукова позиція дозволяє нам зробити висновок, що готовність майбутнього магістра психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти може мати декілька рівнів, кожен з яких має конкретні якісні та кількісні характеристики.

Такий підхід також дозволяє розглядати процес підготовки майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти як перехід від одного рівня готовності до іншого, який є більш складним та має інше якісне наповнення. При цьому, як зазначає Ю. Конаржевський, перехід з одного рівня розвитку на інший передбачає: 1) ускладнення розвитку компонентів, що зумовлює ускладнення структури; 2) створення більш досконалої структури з наступним розвитком її компонентів до рівня розвитку структури; 3) одночасне вдосконалення компонентів і структури [3]. Ця наукова позиція детермінує розвиток досліджуваного феномену як зростання від простого до складного, що характеризується поступовим ускладненням структурних та змістових компонентів готовності.

З огляду на те, що рівень є «ступенем досягнення у чому-небудь» (В. Багрій) [1, с. 85], у нашому дослідженні його можна розглядати як ступінь досягнення майбутніми магістрами психології певних результатів навчання відповідно до визначених нами структурних та змістових компонентів готовності.

Таким чином, концепт «рівень» у нашому дослідженні тлумачиться як ступінь досягнення майбутнім магістром психології певних результатів підготовки до професійної діяльності в умовах неформальної освіти, які співвідносяться з авторським баченням її результатів.

Метою цієї статті стала презентація авторського розуміння оцінки рівнів готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти.

Результати власних досліджень

З огляду на викладене та відповідно до сутності досліджуваного феномену нами визначено три рівні готовності магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти: критичний (низький), достатній (середній) і оптимальний (високий).

Ступінь прояву когнітивного критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності характеризується такими знаннями магістранта-психолога: 1) неповні, а їх відтворення є ситуативним та епізодичним; 2) достатньо повні, правильно відтворюються та є уявлення про доцільність їх застосування; 3) повні, правильно відтворюються та є основою для здобуття суб'єктом нових знань.

Для ступеня прояву операціонального критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності характерні такі ознаки вмінь магістранта-психолога: 1) відсутність умінь, ефективність професійної діяльності не можна забезпечити; 2) вміння достатньо сформовані, ефективність професійної діяльності може бути забезпечена; 3) розвинута система вмінь, усі завдання професійної діяльності виконуються творчо, нестандартно та дуже ефективно.

Ступінь прояву аксіологічного критерію за кожним структурним компонентом досліджуваної готовності характеризується такими ціннісними орієнтаціями майбутнього магістра психології: 1) не усвідомлення соціального значення майбутньої професії, слабка внутрішня мотивація, байдуже ставлення до подальшої діяльності, недостатня сформованість інтересів, відсутність прагнень та амбіцій; 2) часткове усвідомлення соціального значення майбутньої професії, достатня внутрішня мотивація, позитивне ставлення до подальшої діяльності, достатня сформованість інтересів, нечітко виражені прагнення та амбіції; 3) глибоке усвідомлення соціального значення майбутньої професії, стійка внутрішня мотивація, позитивне ставлення до подальшої діяльності та інтерес до неї, чітко та яскраво виражені прагнення та амбіції.

Схарактеризуємо визначені рівні готовності магістра психології до професійної діяльності в неформальній освіті за структурними компонентами та загалом.

Так, критичний рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується неповними психолого- педагогічні знаннями, необхідними для подальшої ефективної роботи в неформальній освіті та відсутністю відповідних умінь. Магістрант не усвідомлює себе як педагога неформальної освіти та соціального значення такої діяльності. Не вміє встановлювати ефективні взаємовідносини з тими, хто навчається в неформальній освіті. Керованість та цілеспрямованість освітнього процесу в неформальній освіті не забезпечує. Майбутній магістр психології не вміє визначати та враховувати потреби й інтереси тих, хто навчається в неформальній освіті.

Достатній рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується частковим усвідомленням себе як педагога неформальної освіти та соціального значення майбутньої професії. Психолого-педагогічні знання з неформальної освіти достатньо повні та правильно відтворюються. Психолого-педагогічні вміння сформовані достатньо. Магістрант у більшості випадків вміє встановлювати ефективні взаємовідносини з тими, хто навчається в неформальній освіті, забезпечувати керованість та цілеспрямованість освітнього процесу. Майбутній магістр психології частково вміє визначати та враховувати потреби та інтереси тих, хто навчається в неформальній освіті.

Оптимальний рівень готовності магістранта за педагогічним структурним компонентом характеризується повним усвідомленням себе як педагога неформальної освіти. Психолого-педагогічні знання й вміння магістранта, пов'язані з неформальною освітою, повні, правильно відтворюються та є основою для творчого, нестандартного та ефективного виконання усіх завдань майбутньої професійної діяльності. Магістрант володіє розвинутими вміннями встановлювати ефективні взаємовідносини з тими, хто навчається в неформальній освіті; уміє забезпечувати керованість та цілеспрямованість освітнього процесу, при цьому повною мірою визначаючи та враховуючи потреби та інтереси.

Критичний рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується необізнаністю стосовно нормативно-правової бази неформальної освіти та нерозумінням її сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе слабо розвинені або відсутні, він не стійкий до психологічних навантажень та не здатний діяти в умовах невизначеності; проявляє дуже рідко здатність до прийняття обґрунтованих фінансових рішень. Магістрант-психолог не вміє розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами та не здатний організувати власну професійну та підприємницьку діяльність в умовах неформальної освіти. Рівень особистої відповідальності магістранта критично низький.

Достатній рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується достатньо повними знаннями нормативно-правової бази неформальної освіти, які правильно відтворюються, та частковим розумінням її сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе достатньо сформовані та можуть забезпечити ефективність подальшої професійної діяльності в неформальній освіті. Майбутній магістр психології достатньо стійкий до психологічних навантажень та часто здатний діяти в умовах невизначеності, приймати обґрунтовані фінансові рішення. Вміння магістранта-психолога розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами неформальної освіти достатньо сформовані. Здатність організувати власну професійну та підприємницьку діяльність в умовах неформальної освіти сформована на рівні, що забезпечує їх ефективність у неформальній освіті. Рівень особистої відповідальності магістранта достатній.

Оптимальний рівень готовності магістранта за підприємницьким структурним компонентом характеризується повними знаннями нормативно-правової бази неформальної освіти, які правильно відтворюються, та повним розумінням її сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей. Уміння магістранта презентувати себе повністю сформовані. Майбутній магістр психології стійкий до психологічних навантажень та здатний діяти в умовах невизначеності, завжди приймати обґрунтовані фінансові рішення. Уміння магістранта-психолога розробляти, планувати й управляти освітніми бізнес-проєктами неформальної освіти повністю сформовані. Здатність організувати власну професійну та підприємницьку діяльність в умовах неформальної освіти сформована на рівні, при якому всі завдання професійної діяльності виконуються творчо, нестандартно та дуже ефективно. Магістрант володіє високим рівнем особистої відповідальності.

Критичний рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується критично низькою обізнаністю щодо технологій, їх видів, технологічних форм, методів і засобів неформальної освіти. Знання про електронні освітні ресурси, Інтернет- сервіси, web-технології та їх роль у неформальній освіті неповні, а їх відтворення є ситуативним та епізодичним. Магістрант не вміє проєктувати (планувати) власну професійну діяльність на засадах технологічності та оптимальності; готовий використовувати офісні технології тільки для роботи з текстом на рівні початкового користувача. Аналітичне, абстрактне та алгоритмічне мислення не проявляються взагалі або дуже рідко.

Достатній рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується достатньо повною обізнаністю щодо технологій, їх видів, технологічних форм, методів і засобів неформальної освіти. Знання магістрантів про електронні освітні ресурси, Інтернет-сервіси, web-технології та їх роль у неформальній освіті повні, правильно відтворюються; сформоване часткове уявлення про доцільність їх застосування. Уміння магістранта проєктувати (планувати) власну професійну діяльність на засадах технологічності та оптимальності вміння достатньо сформовані. Магістрант використовує офісні технології не тільки для роботи з текстом, а й для підготовки презентацій, роботи зі світами й планами. Аналітичне, абстрактне та алгоритмічне мислення майбутнього магістра психології частково розвинені та проявляються належним чином.

Оптимальний рівень готовності магістранта за технологічним структурним компонентом характеризується повною обізнаністю щодо технологій, їх видів, технологічних форм, методів і засобів неформальної освіти. Знання магістрантів про електронні освітні ресурси, Інтернет- сервіси, web-технології та їх роль у неформальній освіті повні, правильно відтворюються; сформоване уявлення про доцільність їх застосування. Вміння магістранта проєктувати (планувати) власну професійну діяльність на засадах технологічності та оптимальності сформовані системно. Магістрант творчо, нестандартно та дуже ефективно використовує офісні технології. Аналітичне, абстрактне та алгоритмічне мислення магістранта високо розвинені.

Критичний рівень готовності магістранта за лідерським структурним компонентом характеризується низькою спроможністю здійснювати вплив на інших людей та відсутністю вмінь переконувати їх. Вміння магістранта вселяти впевненість у того, хто навчається в неформальній освіті, не сформовані. Магістрант не стійкий до стресів, не вміє створювати в навчальній групі неформальної освіти атмосферу співробітництва, взаємодовіри, взаємоповаги та взаєморозуміння. Здатність майбутнього магістра психології до співробітництва не проявляється, оскільки він вважає, що все може зробити тільки самостійно. Суть справи (проблемної ситуації) аналізує дуже важко із запізненням. Імідж майбутнього магістра психології не сформований, харизма не проявляється.

Достатній рівень готовності магістранта за лідерським структурним компонентом характеризується певною спроможністю здійснювати вплив на інших людей та сформованими вміннями переконувати їх, що забезпечує достатню ефективність професійної діяльності в неформальній освіті. Вміння магістранта вселяти впевненість у того, хто навчається в неформальній освіті, достатньо сформовані. Магістрант стійкий до стресів, іноді вміє створити в навчальній групі неформальної освіти атмосферу співробітництва, взаємодовіри, взаємоповаги та взаєморозуміння. Здатність майбутнього магістра психології до співробітництва проявляється майже завжди, досить часто делегує свої повноваження. Суть справи (проблемної ситуації) усвідомлює досить швидко, але не інтуїтивно. Імідж майбутнього магістра психології сформований достатньо, харизма проявляється в більшості випадків.

Оптимальний рівень готовності магістранта за лідерським структурним компонентом характеризується високою здатністю здійснювати вплив на інших людей та належно сформованими вміннями переконувати їх, що забезпечує оптимальну ефективність професійної діяльності в неформальній освіті. Вміння магістранта вселяти впевненість у того, хто навчається в неформальній освіті, сформовані належним чином. Магістрант стійкий до стресів, завжди вміє створити в навчальній групі неформальної освіти атмосферу співробітництва, взаємодовіри, взаємоповаги та взаєморозуміння. Здатність майбутнього магістра психології до співробітництва розвинена належними чином, при потребі завжди делегує свої повноваження. Суть справи (проблемної ситуації) охоплює інтуїтивно та швидко. Імідж майбутнього магістра психології повністю сформований, харизма проявляється яскраво.

Критичний рівень готовності магістранта за структурним компонентом емоційного інтелекту характеризується неусвідомленням можливості зміни емоції, її спонукання або припинення; нездатністю ефективно розбиратися в емоційній сфері людини (своїй та інших) та розуміти емоційне підґрунтя міжособистісних відносин. Майбутній магістр психології не може контролювати та використовувати власні емоції для ефективного вирішення завдань професійної діяльності в умовах неформальної освіти та створити відповідний настрій.

Достатній рівень готовності магістранта за структурним компонентом емоцйного інтелекту характеризується усвідомленням можливості зміни емоції, її створення або припинення; частковою здатністю ефективно розбиратися в емоційній сфері людини (своїй та інших) та достатнім розумінням емоційного підґрунтя міжособистісних відносин, що забезпечує достатню ефективність подальшої професійної діяльності в неформальній освіті. Майбутній магістр психології майже завжди здатний контролювати та використовувати власні емоції для ефективного вирішення завдань професійної діяльності в умовах неформальної освіти, створити відповідний настрій.

Оптимальний рівень готовності магістранта за структурним компонентом емоційного інтелекту характеризується усвідомленням можливості зміни емоції, її створення або припинення; здатністю ефективно розбиратися в емоційній сфері людини (своїй та інших) та повним розумінням емоційного підґрунтя міжособистісних відносин, що забезпечує високу ефективність подальшої професійної діяльності в неформальній освіті. Майбутній магістр психології завжди контролює та використовує власні емоції для ефективного вирішення завдань професійної діяльності в умовах неформальної освіти, здатний створити відповідний настрій.

Загальні рівні готовності майбутнього магістра психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти характеризується наступним чином.

Критичний рівень. Майбутні магістри психології на цьому рівні готовності переважно мають нечіткі ціннісні орієнтації, низький інтерес до подальшої професійної діяльності в неформальній освіті та часткову обізнаність щодо їх ролі й функцій у неформальній освіті. Такі магістранти не усвідомлюють соціального значення майбутньої професії, володіють слабкою внутрішньою мотивацією до навчання, байдуже ставляться до подальшої діяльності; у них відсутні прагнення та амбіції; вони не усвідомлюють себе психологом, педагогом та підприємцем неформальної освіти. Магістрантам-психологам цього рівня готовності притаманні низька обізнаність з нормативно-правовим забезпеченням і сучасними технологіями, їх видами, технологічними формами, методами і засобами неформальної освіти, а також неспроможність здійснювати вплив на інших людей та переконувати їх. У магістрантів відсутнє розуміння сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей неформальної освіти; не сформовані вміння забезпечувати керованість і цілеспрямованість освітнього процесу неформальної освіти, визначати та враховувати потреби й інтереси тих, хто навчається в неформальній освіті; презентувати себе та приймати обґрунтовані фінансові рішення, необхідні для забезпечення ефективності подальшої професійної діяльності. Магістранти-психологи не стійкі до психологічних навантажень, не здатні працювати в умовах невизначеності, а також не усвідомлюють можливість зміни емоції, свідомого виклику певної емоції або її припинення та створення настрою.

Достатній рівень. Майбутні магістри психології цього рівня готовності мають досить чіткі ціннісні орієнтації, епізодичний інтерес до подальшої професійної діяльності в неформальній освіті та достатньо обізнані щодо їх ролі та функцій у неформальній освіті. Такі магістранти усвідомлюють соціальне значення майбутньої професії, мають сформовану внутрішню мотивацію до навчання, їх прагнення та амбіції досить чіткі. Вони певним чином усвідомлюють себе психологом, педагогом та підприємцем неформальної освіти. Магістранти-психологи цього рівня готовності демонструють гарну обізнаність щодо нормативно-правового забезпечення й сучасних технологій, їх видів, технологічних форм, методів і засобів неформальної освіти, а також здатні певним чином здійснювати вплив на інших людей та переконувати їх. Розуміння сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей неформальної освіти в таких магістрантів сформовано на належному рівні. Вміння забезпечувати керованість і цілеспрямованість освітнього процесу неформальної освіти, визначати та враховувати потреби і інтереси тих, хто навчається в неформальній освіті, презентувати себе та приймати обґрунтовані фінансові рішення у магістрантів-психологів цього рівня розвинені на рівні, достатньому для забезпечення ефективності подальшої професійної діяльності в неформальній освіті. Такі майбутні магістри досить стійкі до психологічних навантажень, здатні певним чином працювати в умовах невизначеності, а також повною мірою усвідомлюють можливість зміни емоції, свідомого виклику певної емоції або її припинення та створення настрою.

Оптимальний рівень. Майбутні магістри психології цього рівня готовності мають чіткі ціннісні орієнтації, прагнення та амбіції щодо подальшої професійної діяльності в неформальній освіті та ґрунтовно обізнані щодо їх ролі та функцій у неформальній освіті. Такі магістранти повністю усвідомлюють соціальне значення майбутньої професії, мають сформовану внутрішню мотивацію до навчання. Вони повністю усвідомлюють себе психологом, педагогом та підприємцем неформальної освіти. Магістранти-психологи цього рівня готовності демонструють ґрунтовну обізнаність з нормативно-правовим забезпеченням і сучасними технологіями, їх видами, технологічними формами, методами і засобами неформальної освіти, а також здатні ефективно здійснювати вплив на інших людей та переконувати їх. Розуміння сучасних освітніх, соціальних та економічних можливостей неформальної освіти в таких магістрантів сформовано на належному рівні. Вони вміють керувати й забезпечувати цілеспрямованість освітнього процесу неформальної освіти, визначати та враховувати потреби й інтереси тих, хто навчається в неформальній освіті, презентувати себе та приймати обґрунтовані фінансові рішення, що забезпечує високу ефективність їх подальшої професійної діяльності в неформальній освіті. Такі майбутні магістри стійкі до психологічних навантажень, здатні ефективно працювати в умовах невизначеності, а також повною мірою усвідомлюють можливість зміни емоції, свідомого виклику певної емоції або її припинення та створення настрою.

професійний неформальний освіта педагогічний

Висновки

Таким чином, визначені нами рівні (критичний, достатній, оптимальний) уможливлюють об'єктивну оцінку сформованості готовності майбутніх магістрів психології до професійної діяльності в умовах неформальної освіти. При цьому концепт «рівень» пропонується тлумачити як ступінь досягнення майбутнім магістром психології певних результатів підготовки до професійної діяльності в умовах неформальної освіти, які співвідносяться з авторським баченням її результатів.

Література

1. Багрій В. Процес формування та удосконалення професійних умінь як основа для професійної інноваційної діяльності. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2009. Вип. 25. Ч. 2. С. 82-91.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К. : Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2005. 1728 с.

3. Конаржевский Ю. А. Педагогический анализ как функция управления школою. Основы внутришкольного управления. Педагогика, 1987. С. 35-48.

4. Словник-довідник з професійної педагогіки / [за ред. А. В. Семенової]. - Одеса : Пальміра, 2006. - 364 с.

Reference

1. Bahrii V. Protses formuvannia ta udoskonalennia profesiinykh umin yak osnova dlia profesiinoi innovatsiinoi diialnosti. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna. 2009. Vyp. 25. Ch. 2. P. 82-91.

2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (z dod. i dopov.) / [uklad. i holov. red. V. T. Busel]. K. : Irpin : VTF “Perun”, 2005. 1728 p.

3. Konarzhevskyi Yu. A. Pedahohycheskyi analyz kak funktsyia upravlenyia shkoloiu. Osnovи vnutryshkolnoho upravlenyia. Pedahohyka, 1987. P. 35-48.

4. Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky / [za red. A. V. Semenovoi]. - Odesa : Palmira, 2006. - 364 p.

Размещено на Allbest.ru