Ефективність застосування групового методу навчання в процесі викладання іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність застосування групового методу навчання в процесі викладання іноземних мов

Інна Лобачук, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики навчання іноземних мов Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського

У статті визначено суть групового методу навчання у викладанні іноземних мов, його зміст та особливості. Доведено ефективність застосування даного методу в процесі навчання студентів іноземної мови.

THE APPLICATION EFFECTIVENESS OF THE COMMUNITY LANGUAGE LEARNINGM METHOD IN THE PROCESS OF FOREIGN LANGUAGES TEACHING

Inna Lobachuk, Ph.D.(Pedagogy), Senior Lecturer of the Foreign Languages Teaching Methodology Department Vinnytsya Mykhaylo Kotsyubynskiy State Pedagogical University

The article describes the essence of the community language learning method, its content and features. The efficiency of using this method in the process of foreign languages teaching of students is substantiated.

It is proved that the use of the community language learning method stimulates students towards creative, productive work, causes the desire for active action, communication and expression of their own thoughts in a foreign language.

The features of the community language learning method of education, which create an atmosphere in which the student feels free and comfortable; stimulate his interests, develop the desire for practical use of a foreign language; encourage the student as a whole, affecting his emotions, feelings, etc.; stimulate his linguistic, cognitive and creative abilities; activate the student, making him the main active person in the learning process, actively interacting with other participants in this process; reduce the feeling of anxiety, and also overcome the language barrier are determined.

It is determined that the use of alternative teaching methods in the process offoreign languages teaching helps to effectively solve a whole range of important tasks: activation of the learning process, giving it a creative character; gaining experience of foreign language communication in the context of real life; development of cognitive motives; reduction of the language barrier; improving of communicative skills; improving the academic sucsess of the students.

Keywords: alternative teaching methods; community language learning; a foreign language; modern approaches.

Постановка проблеми

Процеси глобалізації та інтеграції України у світовий освітній простір в оновленому змісті іншомовної педагогічної освіти підвищує вимоги до підготовки професійно- компетентного фахівця. Країні потрібні фахівці із високим рівнем володіння іноземною мовою, що дозволить Україні стати сучасною, високорозвиненою Європейською державою. Інтернаціоналізація усіх сфер життя вимагає від навчальних закладів якісну підготовку фахівців з високим рівнем іноземних мов, що є невід'ємною вимогою до професійної компетенції спеціаліста.

Оволодіння студентами комунікативними компетенціями є метою навчання іноземних мов, що, в свою чергу, забезпечить використання їхніх знань, умінь, навичок для вирішення певних комунікативних завдань в реальних життєвих ситуаціях. Засобом комунікації, контакту з іноземцями є іноземна мова, культурологічний підхід і надалі широко використовується для формування полімовної грамотності студентів.

Використання методів, що розвивають прагнення студентів до творчої, продуктивної праці, а також до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок іноземною мовою слід використовувати на заняттях іноземної мови. Застосування саме групового методу навчання, на нашу думку, допоможе досягти вищезазначених цілей.

Аналіз наукових досліджень. Пізнавальну діяльність студентів в даному методі досліджували наступні науковці: М. Артюшина, М. Бондаренко, Д. Джонсон, Р Джонсон, В. Дьяченко, О.Коваленко, С. Кушнірук., Х Лійметс, Ю. Мальований, Л. Марисова, Г Молодих, К. Сміт, Р Славин, С. Френе, Ю. Фурман. Взаємовідносини та співробітництво студентів в процесі навчання досліджували О. Болан, Р Грановської, В. Дьяченко, Я. Колкер, Н Поліванової, Є. Полат, А Колесник, А Ксенофонтової, В. Корнещук. Сучасні дослідники стверджують, що груповий метод належить до загальних форм навчання, що не залежить від конкретних педагогічних цілей та обумовлюється взаємовідносинами між педагогом та учнями.

Мета статті. Визначити суть групового методу навчання у викладанні іноземної мови та довести ефективність застосування даного методу навчання.

Виклад основного матеріалу

Педагогіка як мистецтво вимагає від педагога вибір таких методів навчання, які ґрунтувалися б на його творчості. Враховуючи специфіку предмета “Іноземна мова”, маємо зазначити, що підходи, які використовуються в навчання це культурологічний, лінгвістичний, лінгвокраєзнавчий, комунікативний і ситуативно-тематичний. Тому вимоги, які висуваються перед педагогом є наступними: бути джерелом достовірних і коректних знань з предмета, бути обізнаним в іншомовній культурі, бути організатором продуктивної ситуативно-тематичної комунікації, що стимулює розвиток і виховання особистості студентів у цілому.

Методи навчання - це “упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань”. Метод навчання виступає “інструментом діяльності вчителя для виконання керівної функції - научіння” [2, 150].

Існують ряд критерій, які мають вплив на використання певних методів при їх відборі, а саме: створювати сприятливу для студента атмосферу, мотивувати студента, стимулювати його бажання практичного вживання іноземної мови; заохочувати студента в цілому, враховуючи його інтереси, емоції, почуття, тощо; розвивати його мовні, когнітивні і творчі здібності; акцентувати увагу на студенту як головному персонажі, який взаємодіє з іншими учасниками в навчальному процесі; розвинути здібність студента працювати над мовою самостійно; забезпечити диференціацію і індивідуалізацію навчального процесу; використовувати різні види роботи в навчальному процесі: індивідуальну, групову та колективну [3].

Різні підходи та прийоми в навчальному процесі забезпечують реалізацію методу навчання. “Прийоми навчання - сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприяють досягненню проміжної (допоміжної) мети конкретного методу” [1, 3 - 8].

Для вивчення іноземної мови одними з вагомих методів виділяють альтернативні методи: метод повної фізичної реакції (TotalPhysicalResponse), сугестивний метод, драматико-педагогічний метод, мовчазний метод, груповий метод [4, 78].

Широке розповсюдження отримав так званий “груповий метод” (commumtylanguageleammg- CLL), запропонований чиказьким професором психології Чарльзом Карреном. Основні принципи навчання були запозичені із сфери стосунків консультанта з клієнтом (thecounselor -clientrelationship); вони орієнтовані на поєднання пізнавальних та емоційних процесів навчання (whole-personlearning). Це передбачає тісну взаємодію вчителя і тих, хто навчається, в комунікативних ситуаціях без опори на підручник.

Базуючись на принципах консультативної терапії, CLLпідкреслює важливість самих учнів, називаючи їх “клієнтами” і дозволяючи їм створювати зміст уроку. Вчитель відіграє роль “радника”, тоді як учням пропонують працювати разом, взаємодіючи і допомагаючи один одному. Метод, який має на меті полегшити тривогу і загрозу, які часто відчувають учні, що вивчають мову, іноді називають “навчанням- консультування” [7].

Використання групового методу при вивченні іноземної мови значно відрізняється від традиційного вивчення. При використанні групового методу значно знижується рівень тривоги студентів. По-перше, форма класу, тобто саме коло розмови, забезпечує безпеку. Бажаний розміркола розмови менше десяти осіб. По-друге, розуміння між вчителем і учнями створює почуття безпеки, яке зменшує тривогу. Нарешті, почуття безпеки вплетене в кожну діяльність типового циклу CLL.

Наступним важливим моментом у CLLє розуміння. Вміння не лише слухати, а й чути є важливою складовою для розуміння. І якщо такою людиною є вчитель - це стимулює учнів відкриватися в навчанні, почуваючи себе в безпеці. В рамках таких відносин тривога може зникнути, і може відбутися ефективне навчання. Мовний бар'єр перешкоджає учню говорити іноземною мовою вільно, хоча він знає граматику та лексику. Таким чином, підхід CLLможе бути ефективним у вивченні іноземної мови [5].

Особливостями методу CLLє розмови в колі. Як вже згадувалося раніше, розмови у колі забезпечує безпеку. Вони підсилюють почуття спільноти, а також полегшують бесіду Учні на першому етапі повинні тільки слухати і повторювати те, що каже вчитель. Вони вільні від стресу так як не знають, що сказали на іноземній мові. Ця діяльність дозволяє учням говорити про те, що вони хочуть, спочатку кажучи на їхній рідній мові, а потім повторюючись після викладача на іноземній. Іншими словами, учні створюють власні матеріали. Тому ця діяльність змушує учнів відчувати не тільки приналежність, але й відповідальність. Таким чином, знижується тривожність і стимулюється мотивація говорити іноземною мовою.

Стенограми розмов, які зазвичай надаються підходом CLL, дають багато впевненості, особливо для учнів, чий стиль навчання має тенденцію покладатися на письмові форми. Проте потрібно бути обережним, щоб не залежати від надмірних письмових форм, що має небезпеку руйнувати вимову учнів, оскільки вони не покладаються на слух.

К.К. Самімі описує “людський комп'ютер” як “заснований на кращих аспектах від людини і машини ... відмінне поєднання деперсоналізованої якості машини з чутливістю людини і мовної компетенції носія мови”. Комп'ютер людини контролюється учнями в практиці вимови. Вони обирають те, що вони хочуть практикувати: склад, слово, фразу або пропозицію, вони починають і зупиняють людський комп'ютер самостійно. Вони можуть мати почуття безпеки до людського комп'ютера, тому що він не виправляє помилок вимови, і таким чином учні не відчувають себе приниженими [6].

На карткові ігри реагували як позитивно, так і негативно на демонстрації. Деякі студенти сумнівалися, що ігри дійсно допомогли їм вивчити мову Здається, що карткові ігри допомагають інтерналізувати матеріал. Коли хтось насолоджується, він може бути розслабленим. Це означає, що ігри зменшують тривожність навчання. Крім того, якщо учасники навчального співтовариства зближуються через ігри, це призведе до ще кращих умови для навчання.

Перш за все, сесія рефлексії є суттєвою для підходу CLL. Довіра між вчителем і учнями або між учнями встановлюється шляхом обміну їхніми почуттями, тривогами, розчаруванням або вимогами. Обмінюючись тривожністю, учні можуть створити почуття єдності, щоб зробити одне завдання разом [5].

Прихильники даного методу наголошують на ефективності його використання, акцентуючи увагу на учнях як головного персонажу процесу навчання. Використання даного методу дійсно допомагає швидко досягти гарних результатів у говорінні, до автоматизму доводяться різні граматичні конструкції, що стимулює і мотивує студентів. Критики ж ставлять під сумнів його ефективність, так як виникають питання, чи слід вчителям проводити консультації без спеціального навчання, занепокоєння висловлювалися щодо відсутності навчального плану. На їх думку, зосередженість на швидкості, а не на точності, може призвести до неадекватного контролю граматичної системи цільової мови.

Автономія, яку надає CLLв процесі навчання є його перевагою, так як студенти розвиваються, аналізуючи свої власні розмови. Метод CLLособливо ефективний в групах з більш низькими рівнями мови, які намагаються покращити розмовну англійську мову. Аудиторія часто стає справжньою спільнотою, не тільки при використанні CLL, але й увесь час. Студенти набагато краще розуміють своїх однолітків, свої сильні і слабкі сторони і хочуть працювати в команді.

Таким чином, підхід CLLможе значно знизити стурбованість учнів. З іншого боку, це може підвищити стурбованість вчителя. Він повинен забезпечити відповідні умови, враховуючи рівень іноземної мови учнів.

Використання групового методу ставить високі вимоги і перед викладачем, який має бути висококваліфікованим, чуйним, співчутливими, вони мають розуміти психологічний аспект у викладанні та не сприймати традиційні ромки в процесі “навчати”. Як зауважує К.К. Каррен “мені довелося повністю розслабитися і виключити свою власну волю, щоб щось створити. Я повинен був виключити будь-яку функцію формування або формулювання чогось в мені, не намагаючись щось зробити”.

Вчитель також повинен бути відносно недирективним і повинен бути готовим прийняти і навіть заохотити “підліткову” агресію вчителя, коли він або вона прагне до незалежності. Вчитель повинен працювати без звичайних матеріалів, залежно від тематики студента, що формує та мотивувати клас. Крім того, викладач повинен бути готовий впоратися з потенційно ворожими реакціями учня на метод. Учитель також повинен бути культурно чутливим і підготовлений до перепрофілювання класу в більш культурно сумісні організаційні форми. І вчитель повинен намагатися вивчити ці нові ролі та навички без особливих вказівок з текстів CLL, які зараз доступні. Зазвичай потрібне спеціальне формулювання у методах при груповому вивченні мови.

Висновок

групове навчання викладання іноземна мова

Можемо стверджувати, що груповий метод є дуже ефективним у формуванні навичок говоріння, в подоланні страхів говорити та для корекції поведінки однолітків. Це метод навчання, який охоплює всі чотири навички, одночасно розкриваючи стилі учнів, які більш- менш аналітичні у своєму підході до вивчення мови. Все це підвищує нашу обізнаність як вчителя, так і наших учнів.

Отже, наш досвід використання у процесі вивчення іноземної мови альтернативного методу навчання свідчить, що за його допомогою ефективно розв'язується цілий комплекс важливих завдань: активізація процесу навчання, надання йому творчого характеру; набуття учнями досвіду іншомовного спілкування в контексті реального життя; розвиток пізнавальних мотивів; послаблення мовного бар'єру; вдосконалення комунікативних умінь і навичок соціальної взаємодії, індивідуального і колективного прийняття рішень; підвищення навчальної успішності учнів.

Література

1. Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні. Іноземні мови. 1996. .№2. С. 3-8.

2. Кашлев С.С. “Интерактивные методы обучения”. Москва, 2001. 12 с.

3. Лобачук І.М. Застосування активних методів навчання у викладанні іноземної мови студентам нелінгвістичних ВНЗ. Проблемы современного педагогического образования. Сер. Педагогика и психология. Сборник научных трудов. Ялта, 2017. Вып. №54. Ч. 1. С. 130-136.

4. Ніколаєва С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Київ, 2002. C.72-90.

5. La Forge, P.G. “Reflection іпthe Context of Commurnty Language Learnmg”, EngHsh Language Teachmg Journal. 1979. № 33 (4). pp. 247-254.

6. Sammy, K.K. “A Comparative Study of Teachmg Japanese іпthe AudA-Lmgual Method and the Counselmg-learnmg Approach”. The Modern Language Journal. 1989. № 73 (11). pp. 169-177.

7. Sammy, K.K. and J. P. Rardm “Adult Language Learners” Affective Reactions to Commurnty Language Learnmg: A Descriptive Study”, Fore^ Language Annals. 1994. № 27 (3). pp. 379-390.

REFERENCES

1. Bech, P. O. & Burkun, L.V. (1996). Kontseptsua vykladanma mozemnyh mov v Иктіпі[A concept of teachmg the fore^ languages іпUkrame]. Foreign languages. No. 2, pp.3-8.[m Ukrammn].

2. Kashlev, S.S. (2001). “Interaktivnye metody obucheniia” [“InteractAe Learnmg Methods”]. Moscov, 12 p. [іп Russmn].

3. Lobachuk, I. M. (2017). Zastosuvanrna aktyvnyh metodA navchannm u vykladanrn inozemnoi movy studentam nelmhvAtychnyh VNZ [An appHcation of actAe teachmg methods teachmg the іпfore^ language by students of non-tingmstic unme^ties]. The problems of modern pedagogical education. Series: Pedagogy and psychology. A collection of sdentific works. Yalta, Vol. 54, part 1, pp.130-136.[m Ukrainian].

4. NAolaeva, S.Y. (2002). Metoduka navchannia inozemnyh mov u serednih navchalnyh zakladah [Methods of teaching foreign languages in secondary schools]. Kyiv, pp.72-90.[in Ukrainian].

5. La Forge, P. G. (1979). “Reflection in the Context of Community Language Learning”, English Language Teaching Journal. No. 33 (4), pp. 247254. [in English].

6. Samimy, K. K. (1989). “A Comparative Study of

Teaching Japanese in the Audio-Lingual Method and the Counseling-learning Approach”. The Modern Language Journal. No. 73 (11), pp. 169-177. [in English].

7.Samimy, K. K. and Rardin, J. P. (1994). “Adult Language Learners” Affective Reactions to Community Language Learning: A Descriptive Study”, Foreign Language Annals. No. 27 (3), pp.379-390. [in English].

Размещено на Allbest.ru