Освітнє середовище "природничих наук": теоретичний аспект
Освітнє середовище - система впливів і умов формування особистості за зразком, можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні. Природничонаукова компетентність - складова загальної особистісної культури.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 14.09.2021 |
Размер файла | 55,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Освітнє середовище «природничих наук»: теоретичний аспект
Андрій Дробін
Андрій Дробін, кандидат педагогічних наук, методист Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Кіровоградська область
У статті розглянуто проблему теоретико-методичних засад поняття освітнє середовище «Природничих наук». Зокрема проаналізовано підходи, висвітлені у дослідженнях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців, змісту наукової категорії «освітнє середовище», яка розглядається через призму взаємопов'язаних елементів системи, що включає зовнішньо культурні та соціокультурні умови, предметно-просторове оточення, характер міжособистісної взаємодії та фактори навколишнього середовища. Встановлено, що поняття «освітнє середовище» має різні тлумачення, обумовлені підходами до визначення його змісту. Досліджено причини термінологічного різноманіття та варіативності поняття «освітнє середовище» у нормативних актах, науковій і педагогічній літературі та здійснено пояснення цього явища. Головним напрямом у статті є дослідження змісту поняття «освітнє середовище» в контексті запровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти та реалізації в ньому головного завдання освітньої галузі «Природознавство» - формування в здобувачів освіти природничонаукової компетентності згідно з положеннями Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Запропоновано зміст та структуру освітнього середовища «Природничі науки» будувати на основі структурних елементів природничонаукової компетентності та загальновизнаних наукових підходів до змісту наукової категорії «освітнє середовище». Структуру освітнього середовища «Природничих наук» у статті розглянуто через такі складники: інтегрований компетентнісний, який містить когнітивний, технологічний (діяльнісний), ціннісний та особистісний елементи; просторово - предметний та інформаційний. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» представлено у вигляді схеми. Структуру освітнього середовища «Природничих наук» та її функціональність пов'язано зі сформульованими функціями, які воно має виконувати. Ефективність функціонування освітнього середовища «Природничих наук» пропоновано оцінювати за рівнем сформованості природничонаукової компетентності здобувачів освіти як головної мети створення цього середовища.
Ключові слова: освітнє середовище, навчальне середовище, «Природничі науки», освітнє середовище «Природничих наук», природничонаукова компетентність, компетентність.
EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF «NATURAL SCIENCES»: THEORETICAL ASPECT
Andrii DROBIN, candidate of Pedagogical Sciences; methodologist
Kirovograd Regional In-Service Teachers' Training Institute named after Vasyl Suchomlynskyi Kirovograd Region
The article considers the problem of theoretical and methodological bases of the concept "Educational environment of "Natural Sciences"". In particular, the approaches covered in the research of leading domestic and foreign scientists of the content of the scientific category "educational environment", which is considered through the prism of interconnected elements of the system, which includes external cultural and sociocultural conditions, subject-spatial environment, nature of interpersonal interaction and environmental factors. It is established that the concept of "educational environment" has different interpretations, which are due to approaches to determining its content. The reasons for the existence of terminological diversity and variability of the concept of "educational environment" in regulations, scientific and pedagogical literature are also investigated and an explanation of this phenomenon is made. The main direction of the article is to study the content of the concept of "educational environment" in the context of the introduction of experimental integrated course "Natural Sciences" in general secondary education and implementation of the main task of the educational field "Science" - the formation of natural science competence of Standard of basic and complete general secondary education. It is proposed to build the content and structure of the educational environment "Natural Sciences" on the basis of structural elements of natural science competence and generally accepted scientific approaches to the content of the scientific category "educational environment". The structure of the educational environment of "Natural Sciences" in the article is considered through the following components: integrated competence component, which contains cognitive, technological (activity), value and personality elements; spatial-subject and information components. The structure of the educational environment of "Natural Sciences" is presented in the form of a structural and logical scheme, which gives a visual idea of the structure and content. The structure of the educational environment of "Natural Sciences" and its functionality are related to the formulated functions that this environment should perform. The effectiveness of the educational environment of "Natural Sciences" is proposed to assess the level of formation of natural science competence of students, as the main purpose of creating this environment. The article also suggests areas for further research on this issue.
Key words: educational environment, learning environment, "Natural Sciences", educational environment "Natural Sciences", natural science competence, competence.
Вступ
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується процесами реформування та модернізації, обумовленими поетапним упровадженням заходів, передбачених Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року». Цей документ передбачає: «Метою Концепції є забезпечення проведення докорінної та системної реформи загальної середньої освіти за такими напрямами: ухвалення нових державних стандартів загальної середньої освіти, розроблених з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості; запровадження нового принципу педагогіки партнерства, що ґрунтується на співпраці учня, вчителя і батьків; підвищення мотивації вчителя шляхом підвищення рівня його оплати праці, надання академічної свободи та стимулювання до професійного зростання; запровадження принципу дитиноцентризму (орієнтація на потреби учня); удосконалення процесу виховання; створення нової структури школи, що дасть змогу засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості; децентралізація та ефективне управління загальною середньою освітою, що сприятиме реальній автономії школи; справедливий розподіл публічних коштів, що сприятиме рівному доступу усіх дітей до якісної освіти; створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, вчителів і батьків; створення необхідних умов для навчання учнів безпосередньо за місцем їх проживання, зокрема у сільській місцевості, або забезпечення регулярного підвезення до шкіл» (Концепція, 2016: 2).
Одним із виділених напрямів реалізації Концепції (Концепція, 2016) є створення сучасного освітнього середовища. Таким чином, актуальність цього питання сумніву не підлягає.
Освітнє середовище як наукова категорія досліджувалось у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців С. Дерябо, Ю. Жука, І. Зязюна, В. Ільченко, В. Лебедєвої, В. Орлова, В. Панова, В. Рубцова, В. Слободчикова, В. Ясвіна та ін. Більшість сучасних дослідників, використовуючи поняття «освітнє середовище», згодні, що освітній процес залежить не лише від спрямованих зусиль педагога та індивідуально-психологічних особливостей дитини. Він визначається зовнішніми соціокультурними умовами, предметно-просторовим оточенням, характером міжособистісної взаємодії та іншими факторами навколишнього середовища, тобто є комплексом взаємопов'язаних елементів - системою.
Так, В. Ясвін під терміном «освітнє середовище» розуміє «систему впливів і умов формування особистості за зразком, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні» (Ясвін, 2001). Для досягнення освітнім середовищем розвивального ефекту потрібно забезпечувати комплекс можливостей для саморозвитку всіх суб'єктів, що мають здійснювати такі структурні компоненти: психолого-дидактичний (зміст і методи навчання, обумовлені психологічними цілями побудови освітнього процесу), соціальний (взаємовідносини всіх суб'єктів освітньої діяльності; учнів, педагогів, батьків, адміністраторів та ін.), просторово-предметний (приміщення для занять, будівлі, прилегла територія).
Освітнє середовище, за В. Слободчиковим, є динамічним утворенням, системним продуктом взаємодії освітнього простору, управління освітою, місця освіти і самого учня (Слободчиков 1997, 2000). Основними параметрами освітнього середовища він пропонує розглядати її насиченість (ресурсний потенціал) і структурованість (спосіб її організації).
В. Рубцов розуміє освітнє середовище як форму співпраці (комунікативної взаємодії), яка створює особливі види спільності між учнями і педагогами та між самими учнями. Це розуміння базується на тому, що необхідною умовою розвитку дитини є і участь у спільній діяльності, розділеної з дорослим і з іншими учасниками освітнього процесу. В. Рубцов виділяє такі структурні компоненти освітнього середовища: внутрішня спрямованість школи, психологічний клімат, соціально-психологічна структура колективу, психологічна організація передачі знань, психологічні характеристики учнів і т.і. (Рубцов, 2000, 2002).
В. Панов під освітнім середовищем розуміє систему педагогічних і психологічних умов і впливів, що створюють можливості розкриття і розвитку інтересів, здібностей і особистості здобувачів освіти, які вже проявились і які ще не проявились, у відповідності до природних задатків і вимог вікової соціалізації.
Згідно з поглядами В. Панова, основними структурними компонентами освітнього середовища є: діяльнісний (сукупність різних видів діяльності, необхідних для навчання та розвитку здобувачів освіти), просторово-предметний (просторово-предметні засоби, сукупність яких забезпечує можливість необхідних просторових дій і поведінки суб'єктів освітнього середовища) і комунікативний (міжособистісна взаємодія в безпосередній або предметно-опосередкованій формі учня з певним освітнім середовищем та іншими його суб'єктами) (Панов, 2005).
Під навчальним середовищем О. Ільченко розуміє систему впливів і умов формування особистості за соціально заданим зразком, а також можливостей для розвитку природних задатків учня в соціальному і просторово-предметному його оточенні. Система можливостей розвитку особистості, на думку науковця, включає три компоненти навчального середовища: просторово-предметний (матеріальна база, необхідна для навчання, виховання, розвитку особистості, формування її ключових і предметних компетентностей); соціальний, який забезпечує взаєморозуміння і задоволення потреб всіх суб'єктів освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків, адміністрацію і т.п.); психодидактичний (технологічний), тобто зміст і методи навчання, навчально-методичне забезпечення відповідно до цілей навчання, природовідповідними особливостями розвитку дітей. (Ільченко, 2017: 108)
Таким чином, поняття «освітнє середовище» має різні тлумачення, які обумовлені підходами до визначення його змісту.
Крім різних тлумачень значення поняття «освітнє середовище», у нормативних актах, науковій та педагогічній літературі можна зустріти терміни «освітнє середовище», «навчальне середовище», «навчально- виховне середовище», «розвивальне середовище», «формуюче середовище». Всі ці терміни мають одне значення, яке актуальне натепер як «освітнє середовище», що не є суперечністю, а є наслідком змін у термінології при прийнятті Закону України «Про освіту» (ЗУ Про освіту).
Іншим фактором, що обумовлює актуальність дослідження поняття «освітнього середовища», є запровадження експериментального інтегрованого курсу «Природничі науки» в закладах загальної середньої освіти та реалізації в ньому головного завдання освітньої галузі «Природознавство» - формування в здобувачів освіти природничонаукової компетентності згідно з положеннями Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (Держстандарт).
Таким чином метою цієї статті є визначення змісту освітнього середовища навчальної дисципліни «Природничі науки», його структурних компонентів і провідних функцій з метою забезпечення процесу ефективного формування природничонаукової компетентності.
Методи та методики дослідження
Емпіричні: спостереження за процесами розвитку суспільства, модернізації системи освіти; теоретичні: вивчення нормативно-правової бази, останніх наукових досліджень, системний та порівняльний аналіз літератури з проблеми дослідження структури та змісту поняття «освітнє середовище», його функцій, ефективності функціонування.
Результати та дискусії
Аналіз (Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», «Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Державного стандарту початкової освіти, навчальних програм «Природничі науки») показує, що означення поняття «освітнього середовища» законодавчо не врегульовано.
У контексті нашого дослідження дотримуємось тлумачення «освітнього середовища», яке сформульоване В. Ясвіним: «Під освітнім середовищем (або середовищем освіти) ми будемо розуміти систему впливів і умов формування особистості за заданим зразком, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні» (Ясвін, 2001: 14)
Навчальна дисципліна «Природничі науки» для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти є експериментальною і має на меті на базі широкої інтеграції природничих знань формування в учнів природничонаукової картини світу та природничонаукової компетентності, що регламентується положеннями освітньої галузі «Природознавство» Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти.
О. Ільченко (Ільченко, 2017: 107) зазначає, що зміст поняття «навчальне середовище» та його структура для інтеграційних процесів шкільної освіти, в тому числі і на засадах освіти для сталого розвитку, не досліджувалися. природничонауковий компетентність освітній
Виходячи з головної мети освітньої галузі «Природознавство», що передбачає формування в учнів природничонаукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов'язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу (Держстандарт), зміст освітнього середовища «Природничих наук» потрібно розглядати в контексті структури природничонаукової компетентності.
Природничонаукову компетентність ми розглядаємо як єдність складових елементів чотирьохелементної (компонентної) структури, яка містить: когнітивний компонент, який передбачає володіння сукупністю знань, які формують зміст природничої компетентності з проєкцією на практичну діяльність; діяльнісний компонент визначає практичне й оперативне застосування природничонаукових знань, тобто сукупність умінь і навичок розв'язувати практичні задачі з їх використання, у різноманітних стандартних і нестандартних ситуаціях; особистісний компонент є сукупністю індивідуально-психологічних якостей і здібностей здобувача освіти, що проявляється в усвідомленні необхідності постійного саморозвитку та особистісного самовдосконалення, від яких залежить рівень сформованості умінь і навичок; мотиваційний компонент за змістом є сукупністю мотивів вивчення природничонаукових дисциплін, який характеризується потребою і прагненням опановувати загальнокультурні й предметні компетенції з подальшим усвідомленим їх використанням у процесі навчання для досягнення особистісного успіху в освітній діяльності.
Тому правомірно припустити, що освітнє середовище має містити ці складові елементи, об'єднані в інтегрований компетентнісний складник: когнітивний; технологічний (діяльнісний); ціннісний; особистісний (суб'єкт- суб'єктний).
Разом з тим, загальнонауковий зміст поняття «освітнє середовище» передбачає наявність й інших складників, до яких ми відносимо: просторово-предметний; інформаційний.
Структуру освітнього середовища «Природничих наук» графічно представлено у вигляді схеми (Рис.1), де всі елементи структури освітнього середовища «Природничих наук» взаємопов'язані і взаємовпливають одне на одне, що свідчить про єдність елементів.
Прострово-предметний складник освітнього середовища включає: навколишній простір, навчальні приміщення, кабінети, лабораторії, комп'ютерна мультимедійна техніка, матеріальне забезпечення, прилади, обладнання, інші матеріальні предмети, які застосовуються в освітньому процесі.
Інформаційний складник освітнього середовища містить: цифрові ресурси, друковані інформаційні ресурси, мережі зв'язку, плакати, таблиці, інтернет-ресурси, фотографії, бази даних.
Рис. 1. Структура поняття «Освітнє середовище «Природничих наук»
Освітнє середовище «Природничих наук», яке ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів, - це інтегративний чинник, який поєднує всі компоненти в складну систему взаємних впливів, що виникають при формуванні особистості - це сфера, що оточує здобувача освіти, яка включає навколишній простір, матеріально-технічну базу, навчально-методичне забезпечення, інформаційний простір, людський фактор (здобувачі освіти, педагоги, батьки).
Створення освітнього середовища передбачає виконання ним певних функцій, до яких відносяться:
- освітня функція (засвоєння наукових знань, формування спеціальних і загальноосвітніх навчальних умінь і навичок), забезпечує умови для інтелектуального розвитку здобувачів освіти, озброєння їх методами самостійної пізнавальної діяльності, що призводить до повноти, логічної впорядкованості й усвідомленості отриманих знань;
- комунікативна функція, яка передбачає оволодіння здобувачами освіти прийомами міжособистісного спілкування, формування толерантності, доброзичливості й співпереживання;
- інформаційна функція, яка спонукає до ефективного відбору, зберігання і передачі необхідної освітньої інформації, володіння сучасними інформаційними засобами і технологіями;
- здоров'язберігаюча функція сприяє дотриманню здорового способу життя, усвідомленню цінності здоров'я;
- розвивальна функція, яка передбачає розвиток уваги, уяви, пам'яті, мислення, емоцій, інтересів, здібностей студентів, професійно- значущих якостей особистості;
- виховна функція відповідає за формування духовних, естетичних, етичних уявлень, поглядів, переконань, системи ідеалів, трансформації ціннісних орієнтацій сучасного суспільства в особистісні світоглядні позиції, формування моральних і професійних якостей;
- стимулююча функція, яка забезпечує підвищення зацікавленості до освітньої діяльності, самоосвіти та самовдосконалення;
- адаптивна функція сприяє оволодінню загальними знаннями і вміннями, раціональною організацією повсякденної діяльності, підготовці до подальшого самостійного життя в соціумі, гармонізації соціальних відносин;
- природозберігаюча функція, яка проявляється у формуванні усвідомленого ціннісного ставлення до навколишнього середовища, подоланні споживацького підходу до природи.
Освітнє середовище є фактором формування природничонаукової компетентності здобувача освіти за умови:
- практико-орієнтованого змісту освітнього процесу;
- логічної побудови та науковості діяльнісного аспекту освітнього процесу;
- розвивального навчання як пріоритетного принципу організації освітнього процесу;
- створення та забезпечення реалізації освітнього процесу на основі сучасних матеріально-технічних засобів та можливостей інформаційного простору.
Оцінка ефективності функціонування освітнього середовища «Природничих наук» має ґрунтуватися на показниках рівня сформованості природничонаукової компетентності здобувачів освіти як головній меті створення цього середовища.
Висновки
1. Теоретико-методичні засади структури та змісту освітнього середовища «Природничих наук» визначаються метою та змістом освітньої галузі «Природознавство» та результатами загальновизнаних теоретичних досліджень поняття «освітнє середовище».
2. Структура освітнього середовища є дієвою за умови виконання збалансованого комплексу функцій.
3. Ефективність формування природничонаукової компетентності залежить від дидактичного фактору «навчальне середовище», який є провідним у освітньому процесі засвоєння учнями цілісної системи знань про природу в інтегрованих курсах.
Подальші дослідження з цієї проблематики ми вбачаємо у вдосконаленні структури та змісту освітнього середовища «Природничих наук», перевірці її ефективності в практичній площині та законодавчому врегулюванні цього питання.
Література
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджений Постановою КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text Закон України «Про Освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
3. Панов В.И. Экопсихологическая модель образовательной среды / 4-ая Российская конференция по экологической психологии // Психологический институт РАО. - М.: УМК «Психология», 2005. - 334 с. С.213 - 216.
4. Рубцов В.В., Ивонина Т.Г. Проектирование развивающей среды школы. - М.: МГППУ, 2002. - 272 с.
5. Рубцов В.В. Оценка образовательной среды школы // 2-я Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. (Москва, 12-14 апреля 2000 года). - М., 2000. - С. 176-177.
6. Слободчиков В.И. Образовательная среда: реализация целей образования в пространстве культуры // Новые ценности образования: культурные модели школ. - М., 1997. С. 177-184.
7. Слободчиков В.И. О понятии образовательной среды в концепции развивающего образования // 2-я Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. (Москва, 12-14 апреля 2000 года) - М., 2000. - С. 172-176.
8. Теоретичні та методичні засади інтеграції природничонаукової освіти основної школи: посібник/ Ільченко В.Р., Гуз К.Ж, Ільченко О.Г., та ін. - К.: Видавничий дім «Сам», 2017. - 320 с.
9. Шацкий С.Т. Избранные педагогические сочинения: в 2 т. / под ред. Н.П. Кузина. - М.: Педагогика, 1980. Т. 1. - 340 с.
10. Ясвин В.А. Экспертиза школьной образовательной среды / В.А. Ясвин, М.А. Ушакова. - Москва: Сентябрь, 2000. - 128 с.
11. Ясвин В.А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. - М.: Смысл, 2001. - 365 с.
12. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, затверджена Розпорядженням КМУ від 14 грудня 2016 р. № 988-р. https://www.kmu.gov.ua/npas/249613934
References
1. Derzhavnyy standart bazovoyi i povnoyi zahal'noyi seredn'oyi osvity. Zatverdzhenyy Postanovoyu KMU vid 23 lystopada 2011 r. № 1392 [State standard of basic and complete general secondary education. Approved by the Resolution of the Cabinet of Ministers of November 23, 2011 № 1392] (2011). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF#Text [in Ukrainian]
2. Zakon Ukrayiny «Pro Osvitu» [Law of Ukraine "On Education"] (2017). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian]
3. Zakon Ukrayiny «Pro povnu zahal'nu serednyu osvitu» [Law of Ukraine "On Complete General Secondary Education"] (2020) Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text [in Ukrainian]
4. Panov, V. (2005). Ekopsikhologicheskaya model' obrazovatel'noy sredy [Ecopsychological model of the educational environment] 4-aya Rossiyskaya konferentsiya po ekologicheskoy psikhologii // Psikhologicheskiy institut RAO. - M.: UMK «Psikhologiya» - 4th Russian conference on environmental psychology // Psychological Institute of the Russian Academy of Education. - Moscow: UMK "Psychology", 213 - 216. [in Russian]
5. Rubtsov, V.V. & Ivonina, T.G. (2002) Proyektirovaniye razvivayushchey sredy shkoly. [Designing a developing school environment]. - M .: MGPPU [in Russian]
6. Rubtsov, V.V. (2000) Assessment of the educational environment of the school. 2-ya Rossiyskaya konferentsiya po ekologicheskoy psikhologii. Tezisy. [2nd Russian conference on environmental psychology. Abstracts.] (176-177) Moscow, April 12-14, 2000 [in Russian]
7. Slobodchikov, V.I. (1997) Educational environment: realizing the goals of education in the space of culture. Novyye tsennosti obrazovaniya: kul'turnyye modeli shkol. [New values of education: cultural models of schools]. 1, 177-184 [in Russian]
8. Slobodchikov, V.I. (2000) On the concept of the educational environment in the concept of developing education. 2-ya Rossiyskaya konferentsiya po ekologicheskoy psikhologii. Tezisy [2nd Russian conference on environmental psychology. Abstracts.] (172-176) Moscow, April 12-14, 2000 [in Russian]
9. Ilchenko, V.R, Guz, K.Zh., Ilchenko, O.G, ... , Sigida, T.V. (2017) Teoretychni ta metodychni zasady intehratsiyi pryrodnycho-naukovoyi osvity osnovnoyi shkoly: posibnyk. [Theoretical and methodical bases of integration of natural-scientific education of primary school: manual]. Kyiv: Sam Publishing House. [in Ukrainian]
10. Shatskiy, S.T. (Ed). (1980) Izbrannyye pedagogicheskiye sochineniya. [Selected pedagogical works] (Vol. 1) N.P. Cousin. (Ed). - Moscow: Pedagogika. [in Russian]
11. Yasvin, V.A. & Ushakov, M.A. (2000) Ekspertiza shkol'noy obrazovatel'noy sredy. [Expertise of the school educational environment] Moscow: September. [in Russian]
12. Yasvin, V.A. (2001) Obrazovatel'naya sreda: ot modelirovaniya k proyektirovaniyu. [Educational environment: from modeling to design]. - Moscow: Smysl. [in Russian]
13. Pro skhvalennya Kontseptsiyi realizatsiyi derzhavnoyi polityky u sferi reformuvannya zahal'noyi seredn'oyi osvity “Nova ukrayins'ka shkola” na period do 2029 roku, zatverdzhena Rozporyadzhennyam KMU vid 14 hrudnya 2016 r. № 988-r. [On approval of the Concept for the implementation of state policy in the field of reforming general secondary education "New Ukrainian School" for the period up to 2029, approved by the Order of the Cabinet of Ministers of December 14, 2oi 6 № 988-r.] (2016) Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/249613934 [in Ukrainian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження потреб здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей при вивченні фахових дисциплін. Характеристика необхідності використання навчальних тренажерів в освітньому процесі з метою розвитку різнопланових знань та вмінь майбутніх інженерів.
статья [134,6 K], добавлен 24.04.2018Структура, функції естетичної культури особистості. Закономірності розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості. Оптимізація процесу формування естетичної культури соціальних педагогів. Створення педагогом естетичних умов для навчання.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 19.11.2012Визначено три основні складові соціально-освітнього середовища: сім’я як соціальний інститут, загальноосвітній навчальний заклад та мікрорайон. Охарактеризовані компоненти, які потрібні для формування соціально-освітнього середовища навчального закладу.
статья [20,2 K], добавлен 13.11.2017Особливості креативного середовища у професійній підготовці учителя початкових класів. Моделювання процесу підготовки майбутніх педагогів початкових класів до формування креативних здібностей у молодших школярів в умовах креативного освітнього середовища.
статья [23,3 K], добавлен 24.04.2018Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури. Підготовка до уроку основ здоров'я та фізичної культури. Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор. Засоби на уроках фізичної культури в 1-4 класах.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 27.05.2009Використання педагогічної технології "Росток" для забезпечення формування розвиненої особистості учня початкових класів. Застосування навчальних методів і прийомів на уроках курсу "Навколишній світ" для створення умов гармонійного розвитку особистості.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 29.12.2014Формування основ культури безпеки життєдіяльності в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу. Формування у студентів умінь наукового пошуку, оволодіння науковими методами пізнання і способами організації.
статья [21,4 K], добавлен 15.01.2018Розвиток поняття "естетика". Проблеми духовного збагачення людини, її виховання за законами краси. Процес формування естетичного досвіду особистості. Сім'я - природне середовище первинної соціалізації дитини. Форми роботи з естетичного виховання у школі.
курсовая работа [72,5 K], добавлен 07.06.2011Науково-теоретичні засади формування здорового способу життя. Професійна компетентність соціального педагога як одна із умов формування здорового способу життя підлітків. Соціально-педагогічні особливості становлення особистості у підлітковому віці.
дипломная работа [278,5 K], добавлен 19.11.2012Сутність національного виховання в професійно-технічних навчальних закладах, особливості та необхідність його використання у навчально-виховному процесі закладу. Забезпечення умов для розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури.
курсовая работа [67,5 K], добавлен 02.03.2014Мала академія наук України – структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, самовизначенню і реалізації особистості в науці і техніці. Етапи становлення і розвитку МАН; особливості навчання в малій академії.
реферат [20,5 K], добавлен 22.11.2012Культура мовлення. Комунікативна функція. Комунікативна компетентність. Формування комунікативної компетенції. Найголовнішою ознакою держави та нації є її рідна мова. Рівень розвитку рідної мови відображає рівень духовного розвитку нації, її культури.
контрольная работа [18,9 K], добавлен 26.11.2002Оцінка відповідності матеріалу підручника навчальній програмі з дисципліни "Українська мова", аналіз його тексту та позатекстових елементів. Виховне, освітнє значення вміщених вправ та завдань, їх роль у формуванні грамотної та творчої особистості.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 30.12.2010Поняття колективу, його ознаки, структура та цінності. Розвиток дитячого виховного колективу, його стадії. Формування особистості в колективі - провідна закономірність гуманістичного виховання. Психологічний клімат у колективі як педагогічна умова.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 22.10.2014Виявлення основних педагогічних умов, що забезпечують ефективність формування екологічної культури молодших школярів. Розробка експериментальної методики формування екологічної культури учнів початкових класів, оцінка її практичної ефективності.
дипломная работа [529,4 K], добавлен 14.07.2009Сім’я як соціальний інститут суспільного розвитку. Поняття про сім'ю як один з факторів розвитку особистості. Типи сімей за стилем виховання. Шляхи і засоби підвищення психолого-педагогічної культури батьків. Вимоги до батьків у процесі виховання дитини.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 17.10.2010Стан проблеми формування екологічної свідомості. Роль і місце екології в навчанні. Методика формування екологічної свідомості в викладанні природничих дисциплін. Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін. Умови формування екологічних знань.
курсовая работа [59,8 K], добавлен 10.08.2010Загальна характеристика особистості дітей молодшого шкільного віку, стан засвоєння ними частин мови у процесі навчання. Удосконалення мовленнєвого розвитку учнів початкової школи; методика використання частин мови як засобу формування культури мовлення.
курсовая работа [76,5 K], добавлен 27.11.2012Структура духовного світу особистості. Механізм і шляхи формування духовного світу школяра. Сучасна система гармонійного розвитку. Формуванні національно-свідомої, духовно-багатої мовної особистості - основна мета вивчення української мови і літератури.
реферат [225,5 K], добавлен 27.10.2014Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Виявлення рівня побутових знань другокласників; визначення показників їх самооцінки; дослідження зв'язку показників рівня загальних знань про навколишнє середовище та самооцінки учнів. Розвиток особистості.
курсовая работа [38,0 K], добавлен 12.02.2013