Формування підприємницької компетентності у процесі практико-орієнтованої підготовки студентів: особистісно-діяльнісний аспект

Таблиця 1.

Основні характеристики підприємницької компетентності [12]

- Комерційний компонент включає: орієнтацію на отримання прибутку; створення нової цінності для суспільства; отримання підприємницької винагороди та прибутку; реалізація товарів і послуг.

- Інноваційний компонент презентує фахівця як новатора, винахідника і дослідника, який здійснює пошук і вивчення нових можливостей, для створення нових ідей, товарів, послуг.

- Комунікаційний компонент включає спілкування з людьми та вміння комунікації з орієнтацію на громадську корисність і особисту вигоду.

Із вказаного вбачається, що основну частину кожного компонента складають якості, що мають особистісний зміст та виражаються в індивідуальній і колективній продуктивній діяльності для створення нової суспільної цінності. У зв'язку з тим постає актуальність упровадження практико-орієнтованого та особистісно-діяльнісного навчання у процесі професійної підготовки та формування професійної особистості майбутнього фахівця. Практико-орієнтоване навчання передбачає надбання квазіпрофесійного досвіду діяльності з проектуванням навчально-професійного продукту - усе це створює підстави для забезпечення ефективності дидактичного процесу, розширення активності й самостійності студента, формування його професійно-значимих особистісних якостей, готовності до дій, виконавства й відповідальності, становлення професійної суб'єктності, самовизначення і саморозвитку, що реалізується використанням особистісно-діяльнісного підходу.

В сучасних умовах мобільного соціально-орієнтованого суспільства традиційна знаннєва парадигма професійної підготовки, що спрямована на засвоєння знань, умінь і навичок має обмежені ресурси для формування підприємницької компетентності. Як підкреслюється в рекомендаціях Ради ЄС про ключові компетенції для навчання протягом усього життя [12], в сучасній економіці знань для забезпечення прогресу та успіху необхідні нові особливі навички, такі як: вирішення проблем, критичне мислення, здатність до співпраці, творчий підхід, обчислювальне мислення, саморегуляція тощо. Вони є модерними інструментами, які, на основі вивченого матеріалу, уможливлюють генерування нових ідей, нових теорій, нових продуктів і нових знань. При цьому відбувається певна зміна дидактичних акцентів від традиційного “засвоєння” певного запасу знань до їх конструювання в процесі розвиваючого особистісно-орієнтованого навчання, що сприятиме здатності майбутнього фахівця застосовувати їх в соціальному контексті, виконувати професійні та соціальні ролі. У зв'язку з цим доцільно висвітлити сучасні розуміння змісту особистісно-діяльнісного підходу в професійній підготовці студентів. Традиційно вважається, що особистісно-орієнтоване навчання передбачає врахування в педагогічному процесі особистісних характеристик його суб'єктів, насамперед, учнів/студентів (О. Бондарєвська, І. Зімняя) [2; 6]. Як зазначає С. Безбородих, особистісний підхід передбачає сприяння студенту в розкритті його можливостей, усвідомленні себе особистістю, у становленні самосвідомості, у здійсненні особистісно значущих і суспільно прийнятних способів самовизначення, самореалізації та самоутвердження. Навчання орієнтується на особистість студента, його особливості, потреби й інтереси, відбувається зміщення акценту з домінування методів директивного навчання до творчої ініціативи, самоаналізу, самооцінки, самопізнання, самовираження [1, 19].

Особистісний підхід у професійній підготовці може бути реалізований лише в синергії з діяльнісним підходом засобами соціально-контекстного і практико-орієнтованого навчання. У процесі соціально-контекстного навчання розвиток особистості протікає у зв'язку із врахуванням тенденцій соціально-економічного середовища, міжособистісних стосунків, системи складників соціальної компетентності, що є основним чинником соціальної інтеграції суб'єкта. Інтеграцію визначають як впорядковану взаємодію між індивідами, соціальними групами і спільнотами, що базується на відносинах автономії і спів залежності між її учасниками (Е. Г ідденс). Як зазначають Ю. Селіванова, Д. Зайцев, поняття “соціальна інтеграція” відображає всю сукупність різноманітних взаємодій людини та соціокультурного середовища, що присутня в цільових установках окремих індивідів, соціальних груп і спільнот в будь-якій соціальній системі на базі спільних для її учасників цінностей і норм. Це зумовлено значимістю об'єднання, консолідації людей для оптимального досягнення особистих і суспільних цілей, забезпечення успішної діяльності індивідів у перспективі [9]. Учені підкреслюють, що інтеграція виступає метою і потребою кожного з урахуванням соціальності життя людини та її прагнення до інклюзії в соціум. Основу інтеграції складають міжособистісні інтеракції, а чинником і детермінуючою характеристикою соціального об'єднання стає спільна діяльність для досягнення певних довгострокових цілей, адже тільки за цих умов можна досягти стабільних результатів. В рамках такого включення та колаборації є можливим формування інтересів, інтерперсональних зв'язків, консенсусних практик, цінностей, які є чинниками громадянської активності суб'єктів. На нашу думку, застосування особистісного підходу спрямовується не лише на виявлення, розкриття і врахування особистісних рис, значимих для професійної діяльності.

Також необхідна й трансформація самої особистості, яка відбувається через призму ієрархічних рівнів пізнання у моделі динамічного навчання (піраміда Ділтса - Епстайна), згідно якої через здібності індивіда його переконання і цінності виражаються і трансформуються у поведінці (рис. 1) [5]. Діяльнісний компонент професійної підготовки передбачає суб'єктну активність і самоактуалізацію студента в процесі різносторонньої пізнавальної та навчально-професійної діяльності, набуття знань і вмінь, необхідних для самоорганізації та фахової самореалізації. Діяльнісний підхід реалізує завдання набуття навчально-професійного досвіду та розроблення моделі соціальної інтеграції майбутнього фахівця.

Саме у діяльності відбувається процес психічного відображення реальності, розвиток здібностей і задатків, і саме умови діяльності є засобом вираження й удосконалення особистості в цілому і здібностей зокрема (В. Шадриков) [11]. Автор обґрунтовує діяльність як мистецтво й умову життєвої задоволеності суб'єкта. Діяльність у своєму розгортанні набуває персоналізованого характеру і впливає на завершення природи людини.

Як зазначає дослідник, будь-яка професійна діяльність постає перед студентом у формі нормативно-схваленого способу діяльності. В процесі її освоєння нормативний спосіб розгортається і перетворюється в індивідуалізований (персоналізований) - так формується психологічна система діяльності, основою якої стають потреби людини, її інтереси, світогляд, переконання й установки, досвід, особливості певних психічних функцій, нейродинамічних якостей і властивостей особистості. Через їх реорганізацію й переструктурування з урахуванням цілей, умов і мотивів діяльності реалізується внутрішня сторона оволодіння професією. При цьому й самі індивідуальні якості в процесі діяльності не заливаються незмінними, а під впливом умов набувають рис оперативності й адаптивності. Важливо, що індивідуальні якості виступають у діяльності не ізольовано, а проявляються у своїй системі, яка будується із наявних психічних елементів шляхом їх динамічної мобілізації, узгоджується з вектором “мета - результат” та відповідає принципу функціональності.

Учений наголошує також значення соціального чинника, норм і цінностей, які визначають динаміку розвитку здібностей діяти в умовах нормативної діяльності, що детерміновані культурою. На противагу - підкреслюється вагомість свободи дії, вибору видів і форм діяльності, які уможливлюють здібності творчості. Відповідно у навчальній діяльності ми маємо справу з двома типами здібностей студента - нормативними і творчми, “які трагічно протистоять між собою” (В. Шадриков). Перша група з них - здібності діяти у нормативному світі, вони спрямовуються на формування виконавської майстерності, що детермінована соціальною та економічною реальністю. Друга група - здібності виходити за рамки нормативного поля, самовиражати якості суб'єкта у виборі видів і форм діяльності, в реалізації персоналізованих моделей конструкціонізму й економічної творчості.

Таки чином, можемо стверджувати, що реалізація особистісно-діяльнісного підходу в процесі навчання студентів підприємництву має суттєву специфіку - їх професійна підготовка включає формування моделей економічної поведінки у ситуаціях невизначеності, двозначності, ризику, особистої відповідальності тощо - тобто, в умовах, коли правильних (нормативно-встановлених) сценаріїв реагування й поведінки не існує, а діють лише усталені етичні принципи.

Підприємницькі компетентності реалізуються через інтеграцію з професійною креативністю, яка передбачає здатність до творчої самореалізації й самовираження, стратегічне мислення, конструктивність сприйняття соціально-економічних феноменів, інноваційність, ініціативність, прогнозування результатів діяльності, здатність до проектної творчої діяльності в колективі й індивідуально тощо.

Як підкреслює відомий фахівець психології творчості А. Губенко, існують різні погляди на зміст підприємницької креативності [4], зв'язок креативних здібностей з інтелектуальними, здатністю адаптувати поведінку до мінливих умов середовища, спроможністю до продуктивного мислення, проявами дивергентного мислення тощо.

Учений розглядає креативність як сукупність творчих здібностей, які визначають можливість породжувати незвичайні ідеї, відмінні від традиційних стереотипів мислення, які дозволяють оптимально вирішувати проблемні ситуації. Підприємець знаходиться в неперервному творчому пошуку, адже він повинен реалізувати потреби економічної діяльності, створювати нові форми організації бізнесу, реалізувати нові підприємницькі ідеї для підвищення власної ефективності, пов'язувати між собою різні фактори середовища в нові причинно-наслідкові системи для втілення підприємницьких проектів. Підприємець зазвичай володіє творчим інтелектом і високими вольовими якостями, він створює принципово нову реальність, нові можливості, і на цій основі переструктуровує дійсність.

Для розвитку креативності у навчанні впроваджують багато різноманітних заходів у тому числі вправи, завдання і тренінги з розвитку творчого мислення та інтелекту тощо. З огляду на дидактичні можливості розвитку професійної творчої ініціативи і самовираження, на нашу думку, доцільно використовувати у професійній підготовці майбутніх економістів інтегровані комплексні проекти, які для своєї реалізації потребують діяльнісної продуктивної активності.

Проект - це результат колективних творчих зусиль групи студентів, а його результат залежить від вкладеної в проект частки креативності кожного (Н. Бреднєва, Г Ковальчук). Креативність у проектній діяльності здійснюється через спрямування завдань на оригінальність і неповторність у створенні продукту; надання кожному учаснику можливостей проявити свої творчі здібності в умовах індивідуального завдання, колективної праці та підтримки викладача [3; 7].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших наукових розвідок

Оскільки підприємницька компетентність має виражений індивідуалізований (персоналізований) характер, формування цієї професійної характеристики у студентів у процесі навчання повинно бути реалізовано із застосуванням особистісно-діяльнісного підходу засобами інтегрованих проектів, тренінгів, самостійної роботи студентів, індивідуально-консультативної роботи, інтерактивного навчання та цифрових мультимедіа-технологій. Подальшими перспективними дослідженнями, на нашу думку, є розроблення методичних систем для застосування міждисциплінарних інтегрованих проектів для формування підприємницької компетентності та навчання підприємництву.

Література

1. Безбородих С. М. Особистісно-діяльнісний підхід у розвитку конкурентоспроможного педагога. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка, соціальна робота”. 2013. Вип. 28. С. 19 - 21.

2. Бондаревская Е. В. Теория и практика личностно-ориентированного образования. Ростов н/Д, 2000. 352 с.

3. Бреднева Н. А. Профессионально-творческое развитие будущого специалиста в условиях интегрированной проектной деятельности. Международный научный журнал “символ науки”. 2016. № 3. С. 33 - 36.

4. Губенко А. В. Психологические проблемы творческой деятельности. (Интегративный подход): моногр. Киев, 2018. 537 с.

5. Дилтс Р. Б., Эпстайн Т. А. Динамическое о бучение / Перев . с англ . А. А. Рунихина. Воронеж, 2001 . 416 с.

6. Зимняя И. А. Личностно-деятельностный поход как основа организации образовательного процесса. Воспитать человека. 2003. № 3. С. 150155.

7. Ковальчук Г. О. Технології навчання економічних дисциплін у системі неперервної освіти : монографія. Київ, 2014. 511 с.

8. Светенко Т В., Алексеева Е. С. Предприимчивость как интегральная черта личности человека. Alma mater. Вестник высшей школы. 2014. № 3. С. 83-87.

9. Селиванова Ю. В., Зайцев Д. В. Социальная интеграция личности: социологический подход к анализу понятия. Известия Саратовского унта. Серия “Социология. Политология”. 2014. Т. 14, вып. 2. С. 41-44.

10. Стрельніков М. Структура підприємницької компетентності магістрів спеціальності “Бізнес- адміністрування”. Наукові записки КДПУ. (Сер.: Педагогічні науки). 2015. Вип. 141. Ч. 2. С. 148-151.

11. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека : учебное пособие, 2-е изд., перераб. и доп. Москва, 1996. 320 с.

12. Соипсії recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01).

References

1. Bezborodykh, S. M. (2013). Osobystisno- diialnisnyi pidkhid и rozvytku konkurentospromozhnoho pedahoha [Personality-activity approach in the development of competitive teacher]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series “Pedagogy, Social Work”.Vol. 28. рр. 19 - 21. [in Ukrainian].

2. Bondarevskaja, E. V. (2000). Teoriya і praktika lichnostno-orientirovannogo obrazovaniya [The theory and practice of personality-oriented education]. Rostov n/D, 352 р. [in Russian].

3. Bredneva, N. (2016). Professionalno- tvorcheskoe razvitie budushchogo spetsialista v usloviyakh integrirovannoy proektnoy deyatelnosti [Professional and creative development of a future specialist in the conditions of integrated project activity]. International scientific journal “symbol of science”. No. 3. [in Russian].

4. Gubenko, A. V. (2018). Psykholohycheskye problemу tvorcheskoi deуatelnosty. (Integrativnyj podhod): monogr. [Psychological problems of creative activity. (Integrative approach): monograph. Kyiv, 537 р. [in Russian].

5. Dilts, R. B. & Epstein, T. A. (2001). Dinamicheskoe obuchenie [Dynamic Learning]. Translation from English A. A. Runihina.Voronezh, 416 р. [in Russian].

6. Zimnjaja, I. A. (2003). Lichnostno-deyatelnostnyy podkhod kak osnova organizatsii obrazovatelnogo protsessa [The personal-activity approach as the basis for the organization of the educational process]. To educate apersonNo. 3. рр. 150-155. [in Russian].

7. Kovalchuk, H. O. (2014). Tekhnolohiyi navchannya ekonomichnykh dystsyplin v systemi neperervnoyi osvity : monohr. [Technologies of teaching economic subj ects in the system of continuous education: monograph]. Kyiv, 511 р. [in Ukrainian].

8. Svetenko, T. V. & Alekseeva, E. S. (2014).

Predpriimchivost kak integralnaya cherta lichnosti cheloveka [Entrepreneurship as an integral trait of personality]. Alma mater. Bulletin of higher education. No. 3. [in Russian].

9. Selivanova, Ju. V & Zajcev, D. V. (2014). Socialnaja integracija lichnosti: sociologicheskij podhod k anahzu ponjatija [Social integration of personality: a sociological approach to the analysis of the concept]. Proceedings of Saratov University. Series “Sociology Political science”.Vo\. 14, vol.2 рр. 41-44. [in Russian].

10. Strelnikov, M. (2015). Struktura pidpryiemnytskoi kompetentnosti mahistriv spetsialnosti “Biznes- administruvannia” [Structure ofEntrepreneurial Competence of Masters of the Specialty “Business Administration”]. KSPU Scientific Notes. (Series.: Pedagogical Sciences).V)l. 141. Vol. 2. рр. 148-151. [in Ukrainian].

11. Shadrikov, V. D. (1996). Psihologija dejatelnosti i sposobnosti cheloveka: uchebnoe posobie [Psychology of human activity and ability: a training manual]. Moscov, 320 p. [in Russian].

12. Council recommendation of 22 May 2018 on key competences for lifelong learning (Text with EEA relevance) (2018/C 189/01). [in English].

Размещено на Allbest.ru