Типологія електронних ресурсів у формуванні риторичної культури фахівця

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Кафедра образотворчого мистецтва, музикознавства та культурології

Кафедра математики

Кафедра інформатики

Кафедра державно-правових дисциплін та українознавства

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Кафедра методології та методики навчання фізико-математичних дисциплін вищої школи

Типологія електронних ресурсів у формуванні риторичної культури фахівця

Будянський Д.В., к.п.н., доцент

Друшляк М.Г., к.ф.-м.н., доцент,

Семеніхіна О.В., д.п.н., професор

Харченко І.І., к. філол. н., доцент

Горбачук В.О., ст. викладач

Чашечникова О.С., д.п.н., професор

м. Суми, м. Київ, Україна

Анотація

У статті на основі тлумачення категорії «риторична культура» як інтегративної особистісної характеристики, що передбачає ґрунтовні знання історії, теорії і методики ораторського мистецтва (етапи підготовки промови, риторичні тропи та фігури, прийоми активізації уваги аудиторії тощо), інтелектуальні, мовленнєві, етичні, естетичні та артистично-виконавські якості, які виражаються у формі оригінального продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності схарактеризовано типологію електронних ресурсів у формуванні риторичної культури вчителя:

- відеоконтент (промови видатних ораторів минулого і сучасності,

- фрагменти кінофільмів, театральних вистав, телевізійних програм,

- виступи майстрів художнього слова,

- лекції вітчизняних і зарубіжних викладачів,

- доповіді відомих учених,

- фрагменти уроків та виховних заходів),

- аудіоконтент (подкасти, аудіокниги),

- курси з риторики на освітніх платформах (UDEMY, EDUGET, TED),

- спеціалізовані ресурси з риторики,

- спеціалізоване програмне забезпечення в галузі риторики (Тренер Оратора, Ummo, Public Speaking, Черная риторика, Говорилло),

- соціальні спільноти для онлайн комунікації (Facebook, Instagram, Telegram).

Коротко надано описові характеристики кожного типу та наведено відповідні приклади з Інтернет-посиланнями на типовий Інтернет-контент. За проведеним аналізом електронних ресурсів у галузі риторики для формування риторичної культури фахівця найбільш ефективними, на думку експертів (фахівців у галузі ораторського мистецтва), є використання відеоконтенту, а саме: промови видатних ораторів минулого і сучасності, використання аудіоконтенту та використання спеціалізованого програмного забезпечення, що підтверджено коефіцієнтом конкордації Кендала (0,87) та критерієм оцінки вірогідності результату х = 26,85, що для рівня значущості 0,05 підтверджує вірогідність висновків експертної групи.

Ключові слова: риторична культура; електронні ресурси; електронні освітні ресурси; спеціалізоване ПЗ у галузі риторики; формування риторичної культури, інформаційні технології; професійна підготовка.

Аннотация

Будянский Д.В., Друшляк М.Г., Семенихина Е.В., Харченко И.И., Горбачук В.А., Чашечникова О.С., Сумской государственный педагогический университет им. А.С. Макаренко, г. Сумы; ациональный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, г. Киев

В статье на основании толкования категории «риторическая культура» как интегративной личностной характеристики, которая включает в себя глубокие знания истории, теории и методики ораторского искусства (этапы подготовки речи, риторические тропы и фигуры, приемы активизации внимания аудитории и т.д.), интеллектуальные, речевые, этические, эстетические и артистическо-исполнительские качества, которые выражаются в форме оригинального продукта мыслительно-речевой деятельности охарактеризовано типологию электронных ресурсов в формировании риторической культуры учителя: видеоконтент (речи выдающихся ораторов прошлого и современности, фрагменты кинофильмов, театральных спектаклей, телевизионных программ, выступления мастеров художественного слова, лекции отечественных и зарубежных преподавателей, доклады известных ученых, фрагменты уроков и воспитательных мероприятий), аудиоконтент (подкасты, аудиокниги), курсы по риторике на образовательных платформах (UDEMY, EDUGET, TED), специализированные ресурсы по риторике, специализированное программное обеспечение в области риторики (Тренер Оратора, Ummo, Public Speaking, Черная риторика, Говорилло), социальные сообщества для онлайн- коммуникации (Facebook, Instagram, Telegram). Коротко описано характеристики каждого типа и приведены соответствующие примеры с интернет-ссылками на типичный интернет-контент. По проведенному анализу электронных ресурсов в области риторики для формирования риторической культуры специалиста наиболее эффективными, по мнению экспертов (специалистов в области ораторского искусства), является использование видеоконтента, а именно, речи выдающихся ораторов прошлого и современности, использование аудиоконтента и использование специализированного программного обеспечения, что подтверждается коэффициентом конкордации Кендалла (0,87) и критерием оценки достоверности результата х = 26,85, что для уровня значимости 0,05 подтверждает достоверность выводов экспертной группы.

Ключевые слова: риторическая культура; электронные ресурсы; электронные образовательные ресурсы; специализированное ПО в области риторики; формирование риторической культуры, информационные технологии; профессиональная подготовка.

Abstract

Electronic resources typology in the formation of specialist's rhetoric culture

D.V. Budianskyi. PhD of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at Department of Fine Arts, Musicology and Culturology Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy, Ukraine

M.G. Drushlyak, PhD of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at Department of Mathematics Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy, Ukraine

O.V. Semenikhina, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Chair of Department of Computer Science Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy, Ukraine

I.I. Kharchenko, PhD of Phylological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Department of State and Legal Disciplines and Ukrainian Studies Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine

V.O. Horbachuk, Senior Lecturer at Department of Methodology and Methodics of Teaching Physical and Mathematical Disciplines in the Higher School National Pedagogic University after M. P. Dragomanov, Kyiv, Ukraine

O.S. Chashechnikova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Chair of Department of Mathematics Makarenko Sumy State Pedagogical University, Sumy, Ukraine

The interpretation of the category "rhetorical culture" as an integrative personality characteristic, which includes knowledge of history, theory and methods of public speaking (stages of speech preparation, rhetorical paths and figures, methods of activating audience attention, etc.), intellectual, speech, ethical, esthetic and artistic-performing qualities, which are expressed in the form of an original product of mental-speech activity, is given in the article. The typology of electronic resources in the teacher's rhetorical culture formation is characterized. They include video content (speeches of outstanding speakers of the past and present, movies fragments, theater performances, television programs, speeches of masters of the artistic word, lectures by national and foreign teachers, reports of famous scientists, fragments of lessons and educational activities), audio content (podcasts, audiobooks), rhetoric courses on educational platforms (UDEMY, EDUGET, TED), specialized resources on rhetoric, specialized software in the field of rhetoric (Speaker Coach, Ummo, Public Speaking, Black Rhetoric, Govorillo), social communities for on-line communication (Facebook, Instagram, Telegram). Descriptive characteristics of each type are briefly provided and relevant examples with Internet links to typical Internet content are given. According to the analysis of electronic resources in the field of rhetoric for the specialist's rhetorical culture formation, the most effective, according to experts (experts in the field of public speaking), are the use of video content, namely speeches of prominent speakers of the past and present, use of audio content software, which is confirmed by the Kendall concordance coefficient (0.87) and the criterion for estimating the probability of the result x = 26.85, which at the significance level of 0.05 confirms the probability of the expert group's conclusions.

Keywords: rhetorical culture; electronic resources; electronic educational resources; specialized software in the field of rhetoric; formation of rhetorical culture, information technologies; professional training.

Вступ

Постановка проблеми. Важливу роль у функціонуванні освітньої галузі відіграють інформаційні технології (ІТ), які не лише забезпечують широкий доступ до освітніх послуг, а й за рахунок аудіо-візуального наповнення змісту навчання впливають на формування і розвиток професійної культури фахівця, зокрема вчителя, який увиразнює надбання людства в певній галузі знань через спілкування з молоддю. Натомість молодь сьогодні більшою мірою зважає на яскравий інтернет-контент, де розвивається молодіжна культура спілкування, яка не завжди відповідає нормам літературної мови та академічності, та на неординарних особистостей, які здатні емоційно підсилити і забарвити власні ідеї і думки задля впливу на свідомість якомога більшої кількості осіб у межах соціального контенту. Зазначене актуалізує проблему формування риторичної культури майбутнього фахівця: від того, наскільки якісним буде мовленнєве подання ідей, усний супровід комунікаційних процесів, спілкування в межах освітнього й професійного середовища, настільки успішними будуть результати освітньої та професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування риторичної культури фахівця досліджувалась у різних напрямах. Нами встановлено дотичність понять «мовленнєва майстерність» (А. Капська), «риторична (ораторська) грамотність» (Ю. Рождественський), «мовна особистість» (О. Семеног), «професійно-виконавська культура» (Н. Тарасевич), «педагогічна майстерність» (І. Зязюн), «мовно-публіцистична культура» (В. Гамрецький), риторична культура особистості вчителя (Г. Сагач).

Серед результатів наукових розвідок у контексті проблеми формування риторичної культури фахівця відзначимо:

- розробку системи риторичних умінь фахівця (С. Абрамович, М. Чікарькова [1]);

- перевірку ефективності педагогічних умов риторичної підготовки в закладі освіти (Н. Голуб [2]);

- висвітлення особливостей мовної підготовки майбутніх педагогів: аспектів формування риторичної культури студентів-гуманітаріїв (Я. Білоусова [3]), студентів технічних спеціальності (О. Залюбівська [4]), фахівців інклюзивних закладів освіти (В. Тарасова [5]), майбутніх учителів ([6]);

- теоретичні засади формування риторичної культури викладачів закладів вищої освіти (Л. Лунєва [7]);

- аналіз впливу риторики на процес соціалізації особистості та формування культурних норм і моделей поведінки (Р. Весс [8]).

Також за аналізом робіт з мовно-мовленнєвої підготовки вчителів та розвитку в них професійної культури відзначимо результати, пов'язані з використанням ІТ: розвиток медіакультури вчителів (наприклад, [9]), розвиток професійної культури вчителів засобами ІТ (наприклад, [10]), а також роботу Т. Осіної [11], де обґрунтовано принципи, дидактичні функції, прийоми застосування відеозаписів на уроках риторики.

Проте системний аналіз здобутків науковців підтвердив фрагментарність напрацювань щодо використання ІТ у формуванні риторичної культури фахівця, що й обумовило мету нашого дослідження.

Мета статті: схарактеризувати типологію електронних ресурсів у галузі риторики та визначити ті типи електронних ресурсів, які будуть успішними при формуванні риторичної культури фахівця.

Поставлена мета обумовила вирішення таких завдань: 1) уточнити сутнісні характеристики риторичної культури; 2) описати типи електронних ресурсів, які потенційно можуть вплинути на рівень формування риторичної культури; 3) провести експертну оцінку ефективності визначених типів електронних ресурсів у галузі риторики для успішного формування риторичної культури фахівця.

Методика дослідження

Дослідження ґрунтується на уточненні визначальних характеристик риторичної культури фахівця та аналізі Інтернет-контенту для визначення типології електронних ресурсів у галузі риторики та їх впливу на формування риторичної культури майбутнього фахівця.

Попередньо проведено структурно-логічний аналіз сутності феномена «риторична культура».

Використано метод класифікації для умовного розбиття на підмножини наявних Інтернет-ресурсів та спеціалізованого програмного забезпечення в галузі риторики з метою їх упорядкування та можливості проведення експертної оцінки.

Для підтвердження експертної оцінки ефективності певного типу електронних ресурсів у галузі риторики використано коефіцієнт конкордації Кендала та -критерій оцінки вірогідності результатів.

Ідея статті належить О.В. Семеніхіній: нею сформульовано мету, уточнено завдання та здійснено остаточне редагування наукової публікації. Сутнісні характеристики риторичної культури уточнено Д. С. Будянським. Ним же надано перелік ресурсів, інформаційних технологій і програмних засобів, які використовуються для формування риторичної культури. М. Г. Друшляк описано типи електронних ресурсів для формування риторичної культури фахівця. І. І. Харченко здійснено підбір експертів та організовано експертну оцінку ефективності визначених типів електронних ресурсів у галузі риторики для успішного формування риторичної культури фахівця. В. О. Горбачуком та О. С. Чашечниковою проведено статистичний аналіз результатів.

Результати дослідження

1. Сутнісні характеристики риторичної культури

За результатами термінологічного аналізу понять «культура» та «риторика», аналізу праць провідних дослідників цієї категорії (Г. Сагач, О. Залюбівська, Я. Білоусова) встановлено, що риторичну культуру фахівця слід сприймати як його інтегративну особистісну характеристику, яка передбачає ґрунтовні знання історії, теорії і методики ораторського мистецтва (етапи підготовки промови, риторичні тропи та фігури, прийоми активізації уваги аудиторії тощо), інтелектуальні, мовленнєві, етичні, естетичні та артистично-виконавські якості, які виражаються у формі оригінального продукту мисленнєво-мовленнєвої діяльності.

Сучасна риторика, предметом якої є ефективне професійне мовлення, відіграє важливу роль в особистісному і професійному становленні фахівця. У системі вищої освіти її вивчення спрямоване на розв'язання низки важливих завдань: оволодіння знаннями з теорії та історії ораторського мистецтва (основні категорії, риторичний канон, роди та види красномовства, видатні оратори минулого і сьогодення тощо); знайомство і застосування на практиці технології підготовки і виголошення промов різних видів; формування навичок вербальної та невербальної комунікації; розвиток техніки мовлення (професійного дихання, дикції, індивідуальних голосових якостей); формування артистизму оратора (здатності до яскравої, виразної, майстерної, естетично-привабливої презентації промови); оволодіння полемічними навичками; формування умінь розв'язувати комунікативні завдання в конкретній ситуації спілкування.

З часів античності серед найефективніших шляхів формування і розвитку риторичної культури фахівця відзначають: вивчення промов відомих ораторів (структура, стилістика, риторичні тропи і фігури тощо), спостереження за виступами майстрів красномовства (манера оратора, використання вербальних та невербальних засобів, прийоми привернення і утримання уваги аудиторії), написання і виголошення власних промов різних родів та видів.

З розвитком інформаційних технологій і засобів з'явилась можливість до зазначеного переліку додати використання електронних ресурсів у галузі риторики: електронних освітніх ресурсів з риторики; спеціалізованих ресурсів з риторики; спеціалізованого програмного забезпечення в галузі риторики; соціальних спільнот для онлайн комунікації.

2. Типи електронних ресурсів для формування риторичної культури фахівця

За результатами контент-аналізу на основі методу класифікації схарактеризовано типологію електронних ресурсів (ЕР) у галузі риторики (рис. 1).

Рис. 1. Електронні освітні ресурси з риторики

Відповідно до положення МОН «електронні освітні ресурси - це засоби навчання на цифрових носіях будь-якого типу або розміщені в інформаційно-телекомунікаційних системах, які відтворюються за допомогою електронних технічних засобів і застосовуються в освітньому процесі» [12].

До електронних освітніх ресурсів на наше переконання, належать аудіо- та відеоматеріали, які позитивно впливають на формування й розвиток риторичної культури фахівця, освітні платформи, де у відкритому доступі надаються навчальні курси з риторики, ораторського мистецтва та подібні до них. електронний ресурс риторичний культура вчитель

Перегляд виступів спікерів, відомих ораторів дає можливість ознайомитись із актуальними тенденціями сучасного красномовства (манера виступу оратора, риторичні прийоми, використання технічних засобів, особливості аудіосупроводу тощо), а тому може бути використаний у процесі формування риторичної культури фахівця.

Спеціалізовані ресурси з риторики

Висновки та перспективи подальших досліджень

Використання інформаційних технологій для формування риторичної культури фахівця сьогодні слід вважати актуальним та перспективним напрямком науково-педагогічних пошуків, які відповідають сучасним тенденціям розвитку вітчизняної професійної підготовки. Доречне використання електронних ресурсів з метою формування в майбутнього фахівця риторичної культури сприяє оволодінню ним моделями мовленнєвої поведінки в різноманітних комунікативних ситуаціях та формуванню гармонійно розвиненої особистості, здатної до ефективної риторичної діяльності в межах професії і поза нею.

Риторична культура фахівця як динамічне системне утворення постійно набуває нових рис у зв'язку з новими вимогами та умовами професійної діяльності (зокрема переведенням освітнього процесу в дистанційний формат) та потребує використання ІТ для свого формування й розвитку.

Серед електронних ресурсів у галузі риторики для формування риторичної культури фахівця нами виділені: електронні освітні ресурси з риторики; спеціалізовані ресурси з риторики; спеціалізоване програмне забезпечення в галузі риторики; соціальні спільноти для онлайн комунікації.

Підтверджено відсутність Інтернет-ресурсів з українського красномовства, а також Інтернет-ресурсів, адаптованих до потреб студентів та викладачів закладів вищої освіти, які бажають розвивати національну риторичну культуру. За проведеним аналізом електронних ресурсів у галузі риторики для формування риторичної культури майбутнього фахівця найбільш ефективним, на думку студентів та експертів у галузі риторики, є використання відеоконтенту, а саме, промов видатних ораторів минулого і сучасності, та використання аудіоконтенту.

Перспективною вважаємо розробку та використання в освітньому процесі спеціалізованих Інтернет-ресурсів, які сприятимуть формуванню риторичної культури українських фахівців.

Список використаних джерел

1. С.Д. Абрамович, та М.Ю. Чікарькова, “Риторика: навч. посібник”. Львів: Світ, 2001.

2. Н.Б. Голуб, “Риторична освіта сучасного вчителя”. Зб. наук. праць Бердянського держ. пед. ун-ту. №4, c. 197-203, 2009.

3. Я.В. Білоусова, “Формування риторичної культури студентів гуманітарних факультетів у навчально-виховному процесі”, дис. канд. пед. наук, Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, Київ, 2004.

4. О.Б. Залюбівська, “Педагогічні умови формування риторичної культури майбутніх викладачів технічних університетів та їх реалізація”. Вісник Вінницького політехнічного інституту. №6, c. 101-106, 2016.

5. В.В. Тарасова, “Риторична культура як складова професійно-комунікативної компетенції майбутніх корекційних педагогів”. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Вип. 34, c. 341-347, 2014.

6. J. Schneider, Rhetoric and practice in pre-service teacher education: the case of teach for America. Journal of education policy, V. 29, Is. 4, pp. 425-442, 2014.

7. L. Luneva, To the problem of formation of rhetorical culture of a high school teacher. Chuzhdoezikovo obuchenie-foreign language teachingб V. 47, Is. 4, pp. 409-416, 2020.

8. M. Clark, “Kenneth Burke, rhetoric, subjectivity, postmodernism”, Southern humanities review, V.34, Is. 1, pp. 78-80, 2000.

9. О.Е. Коневщинська, “Розвиток медіаосвіти і медіакультури в умовах сучасного інформаційного суспільства”, Інформаційні технології і засоби навчання, Т. 54, №4, c. 32-41, 2016.

10. В.В. Олійник, І.М. Андрощук, І.І. Остапйовська, П.С. Олешко, та Д.А. Пріма, “Формування інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи засобами інформаційно-комунікаційних технологій”, Інформаційні технології і засоби навчання, Т. 75, №1, c. 212-224, 2020.

11. Т.И. Осина, “Методика использования видеозаписи на уроках риторики”, дис. канд пед. наук, Московский педагогический гос. университет, Москва, 2005.

12. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Наказ №749 від 29 травня 2019 року. Положення про електронні освітні ресурси. [Електронний ресурс].

13. H. Loizos, L. Klaering, Charismatic Leadership and Rhetorical Competence An Analysis of Steve Jobs's Rhetoric. Group & Organization Management, V.39, Is.2, pp. 131-161, 2014.

14. О.А. Щербакова, “Підвищення ефективності викладання риторикознавчих дисциплін у вищій школі України на засадах компетентнісного підходу”, y Оптимізація циклу соціально-гуманітарних дисциплін у вищій освіті України в контексті євроінтеграції, Г. В. Онкович, Ред., Київ: НАПН України, 2014, с. 221-257.

15. О.В. Застело, “Аналіз методів визначення узгодженості думки групи експертів під час оцінювання рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності слухачів”, Комп'ютер у школі та сім'ї, №8, с. 18-22, 2015.

References (translated and transliterated)

1. S.D. Abramovych, and M.Yu. Chikarkova, “Rhetoric: textbook”. Lviv: Svit, 2001.(in Ukrainian)

2. N.B. Holub, “Rhetorical education of a modern teacher”, Zb. nauk. prats Berdianskoho derzh. ped. un-tu, no. 4, pp. 197-203, 2009. (in Ukrainian)

3. Ia.V. Bilousova, “Formation of humanities faculties students' rhetorical culture in the educational process”, Ph.D. dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2004. (in Ukrainian)

4. O.B. Zaliubivska, “Pedagogical conditions of formation of rhetorical culture of future teachers of technical universities and their realization”, Visnyk Vinnytskoho politekhnichnoho instytutu, no. 6, pp. 101-106, 2016.(in Ukrainian)

5. V.V. Tarasova, “Rhetorical culture as a component of professional and communicative competence of future correctional teachers”, Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, vol. 34, pp. 341-347, 2014.(in Ukrainian)

6. J. Schneider, Rhetoric and practice in pre-service teacher education: the case of teach for America. Journal of education policy, V. 29, Is. 4, pp. 425-442, 2014.

7. L. Luneva, To the problem of formation of rhetorical culture of a high school teacher. Chuzhdoezikovo obuchenie-foreign language teaching, vol. 47, no. 4, pp. 409-416, 2020.(in English)

8. M. Clark, “Kenneth Burke, rhetoric, subjectivity, postmodernism”, Southern humanities review, vol. 34, no. 1, pp. 78-80, 2000.(in English)

9. O.E. Konevshchynska, “Development of media education and media culture under the conditions of modern information society”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 54, no. 4, pp. 32-41, 2016.(in Ukrainian)

10. V.V. Oliinyk, I.M. Androshchuk, I.I. Ostapiovska, P.S. Oleshko, and D.A. Prima, “Information culture development of future primary school teachers by means of information and communication technologies”, Information Technologies and Learning Tools, vol. 75, no. 1, pp. 212-224, 2020.(in Ukrainian)

11. T.I. Osina, “Methodology for using video recording in rhetoric lessons”, Ph.D. dissertation, Moscow Pedagogical State University, Moscow, 2005.(in Russian)

12. Ministry of Education and Science of Ukraine (2019, May. 29). Order No. 749, Regulations on electronic educational resources. [Online]

13. H. Loizos, and L. Klaering, “Charismatic Leadership and Rhetorical Competence: An Analysis of Steve Jobs's Rhetoric”, Group & Organization Management, vol. 39, no. 2, pp. 131-161, 2014.(in English)

14. O.A. Shcherbakova, “Improving the effectiveness of teaching rhetorical disciplines in higher education in Ukraine on the basis of a competency-based approach”, in Optimization of the cycle of social sciences and humanities in higher education in Ukraine in the context of European integration, H.V. Onkovych, Ed., Kyiv: NAPN Ukrainy, 2014, pp. 221-257.(in Ukrainian)

15. O.V. Zastelo, “Analysis of methods for determining the consistency of opinion of a group of experts when assessing the level of formation of foreign language communicative competence of students”, Kompiuter u shkoli ta simi, no. 8, pp.18-22, 2015.(in Ukrainian)

Размещено на allbest.ru