Творчість дтей дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема

Размещено на http://www.allbest.ru/

Творчість дтей дошкільного віку як психолого-педагогічна проблема

Юлія Котелянець

У статті проаналізовано критеріальний апарат формування творчості дітей дошкільного віку. Розкрито різні підходи до розуміння сутності понять «творчість», «дитяча творчість» та відображено основні тлумачення цих термінів у філософії, психології, педагогіці. На основі психолого педагогічного аналізу зазначено, що під поняттям «дитяча творчість» варто розуміти і сам процес створення образів, пошук в процесі діяльності способів, шляхів вирішення завдання.

Ключові слова: творчість, творча особистість, творчі уміння, творчий процес, діти дошкільного віку.

Kotelyanets Y. Preschoolchildren 'screativityas a psychological - pedagogicalproblem

The article analyzes the criterion apparatus of the formation of preschool children's creativity. Different approaches to understanding the essence of the concepts of «creativity», «children 'screativity» and the basic interpretations of these terms in philosophy, psychology, pedagogy are revealed. On the basis of psychological and pedagogical analysis it is stated that the concept of «children's creativity» should be understood as the very process of creating images, searching in the process of activity, ways to solve the problem.

Based on the analysis of research, the following conditions are important for the formation of creativity: the development of mental processes (perception, imaginative thinking, imagination, emotionally-positive attitude to the environment and creativity), creation of positive atmosphere in the group, the formation of manual skills (skills necessary for successful activity). These are distinguished features of children's creativity: subjectivity, emotionality and gradual transition of activity from oriented to purposeful, executive and productive. These features in many ways form the methodology for preschoolers' creative activity. There are two areas of work in creative leadership: creating the conditions and building a learning system to achieve creative results.

The general and separate indicators of development and conditions of formation of creativity of children ofpreschool age are analyzed.

Key words:creativity, creative personality, creative skills, creative process, preschool children.

Постановка проблеми

Докорінні перетворення, що відбуваються в Україні, викликали необхідність модернізації всієї системи освіти. Виключно важливе місце в цій системі займає дошкільна освіта - перший щабель у розвитку дітей. Нова освітня парадигма в якості пріоритету розглядає орієнтацію на особистість кожної дитини, на виявлення й розвиток її творчого потенціалу.

Становлення творчого потенціалу майбутнього громадянина є однією із провідних ідей Базового компоненту дошкільної освіти, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Національної доктрини розвитку освіти та інших законодавчих і програмних документів. дошкільний вік дитяча творчість

Існують підстави констатувати факт недостатності усвідомлення педагогами необхідності системного формування цілісної творчо спрямованої особистості вихованця на противагу фрагментарному розвитку його окремих творчих умінь; нерозробленості теоретико-методичних засад цілеспрямованого формування творчої особистості дитини старшого дошкільного віку; відсутності науково обґрунтованих підходів до ефективної психолого-педагогічної підтримки природного прагнення дитини до творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До проблеми розвитку творчості на ранніх етапах онтогенезу особистості, а саме в дошкільному дитинстві, зверталися у своїх працях психологи І.Бех, Л. Божович, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Запорожець, О.Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Ельконін О. Кононко, О. Кочерга, В. Кузьменко, В. Моляко та інші.

У педагогіці можна виділити напрямки в дослідженні творчості дітей дошкільного віку в різних видах діяльності: музичної (Н.Ветлугина, Н.Метлов, О.Радинова), образотворчої (О.Фльорина, Н.Сакуліна, Т.Козакова, Т.Комарова, Н.Халезова, Р.Чумічева), літературної (Н. Карпінська, Л. Пенєвська, О. Ушакова), театральної (Л. Фурміна.), ігрової (Н. Михайленко), рухової (А. Кенеман, Н. Полтавцева, О. Степаненкова).

Наукові завдання статті проаналізувати різні підходи до дослідження процесу творчості та особливостей творчого процесу дітей дошкільного віку.

Метою статтіє виокремлення показників розвитку та умов формування творчості дітей дошкільного віку.

Виклад основного матеріалу

У сучасній педагогічній науці проблема становлення творчої особистості є однією з найважливіших. Поняття, структуру й особливості прояву творчої діяльності розглядають в своїх роботах філософи, педагоги і психологи.

Творчість можна розглядати як сутнісну властивість цілісності людського буття. Вона часто трактується як вищий рівень діяльності людини, що створює матеріальні й духовні цінності. Саме творча діяльність людини виступає в якості тієї сили, яка змінює й навколишнє життя, й саму людину.

Дослідниками творчість визначається як діяльність, в результаті якої створюється щось нове, обов'язково значуще для суспільства. Тобто виділяється наступна особливість творчості - створення оригінального продукту, необхідного в даних умовах розвитку суспільства. У процесі творчої діяльності створюються матеріальні й духовні цінності. Творчість часто називають формою якісного розвитку суспільства, завдяки якій змінюється середовище проживання людини, її культура, вона сама (М. Каган, А.Лілов, Л. Столович, Я. Пономарьов, А. Шумілін). Дитяча творчість, яка розглядається як процес який призводить до створення суб'єктивно нового продукту, вивчається, як правило, в руслі дослідження специфічно тієї діяльності, в якій вона формується (П .Якобсон, Н .Ветлугіна, К. Тарасова, О.Ушакова, А. Тамбовцева, Т. Кудрявцев).Звідси випливають і специфічні показники розвитку творчості (музичної, образотворчої, літературної тощо), пов'язані перш за все з аналізом продукту діяльності. Новизна результату творчої діяльності носить об'єктивний характер, оскільки створюється те, що раніше не існувало. З цієї позиції говорити про творчість дітей недоцільно, оскільки вони не можуть створити нічого об'єктивно й принципово нового. Сам же процес створення має суб'єктивне забарвлення, так як в ньому проявляється індивідуальність творця.

Філософи розглядають творчість, як спосіб існування людини, відсутність творчого потенціалу прирівнюється до відсутності особистості як такої. Під творчістю розуміють активність, у якій поєднується діяльність і поведінка людини (О. Нікіфоров). Підкреслюється, що творчість - це результат діяльності голови (тобто свідомості й мислення) та рук (рівня розвитку ручних умінь).

Дослідники підкреслюють, що в творчості людина виступає і як суб'єкт і як результат творчості. У творчій діяльності вона саморозвивається і самовдосконалюється.

Дослідники відзначають, що в людському суспільстві формування творчої особистості залежить від середовища, в якому вона знаходиться, і від особистісних якостей, які поступово формуються в діяльності.

А. Шумілін визначає кілька категорій нового, що виникає в процесі творчості: суб'єктивно-нове, локально-нове, регіонально-нове, об'єктивно-нове. Діти дошкільного віку, в наслідок малого досвіду й відсутності необхідних знань не можуть створити твір мистецтва, але в процесі творчої діяльності, вони постійно відкривають для себе щось нове.

Питаннями визначення поняття й структури творчості, особливостей її розвитку займалися багато відомих психологів, серед них Л. Виготський, О. Дьяченко Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін. Питання психології образотворчої творчості розглядалися в працях Е. Ігнатьєва, В. Кузіна, В. Кірєєнко, А. Ковальова.

У психології творчості виділяються наступні фази творчого процесу:

1. Підготовка (свідома робота) - особливий стан, що передує появі нової ідеї.

2. Дозрівання (несвідома робота) - несвідома робота над проблемою, інкубація направляючої ідеї.

3. Натхнення (перехід несвідомого у свідомість) - в результаті несвідомої роботи в сферу свідомості надходить ідея рішення, спочатку у вигляді гіпотези або задуму.

4. Результат (свідома робота) - розвиток ідеї, її остаточне оформлення й перевірка (Я. Пономарьов).

С. Дибіна, аналізуючи дослідження, присвячені теорії творчості, виявила таку послідовність становлення творчої діяльності: можливість, здатність, творча здатність, як загальна (не диференційовані), творча здатність як потреба (спеціалізована і предметна), творча здатність особистісно-індивідуального буття в самореалізації¹.

У нашому дослідженні ми спиралися на визначення дитячої творчості сформульоване Т.Комаровою: «Під творчістю ми будемо розуміти і сам процес створення образів казок, розповіді, гри-драматизації, наприклад, в малюванні, пошук в процесі діяльності способів, шляхів вирішення завдання (зображувально-музичної, ігрової та інших на основі раніше засвоєних загальних способів тієї чи іншої діяльності)»².

У цьому визначенні підкреслюється, що творчість дітей дошкільного віку включає не тільки результат діяльності, а й саму діяльність зі створення виробу, а також пошук можливості перенесення одного способу дій на інший.

Виділяються такі особливості дитячої творчості: суб'єктивність, емоційність і поступовий перехід діяльності з орієнтовної в цілеспрямовану, виконавчу й продуктивну. Ці особливості багато в чому й формують методику керівництва творчою діяльністю дошкільнят.

У керівництві творчою діяльністю дослідники часто виділяють два напрямки роботи - створення умов та побудова системи навчання для досягнення творчого результату. (О. Дибіна, Т. Комарова, В. Котляр Н. Сакуліна, Т. Шпікалова,). Обидва ці напрямки тісно пов'язані між собою, і тільки їх взаємодія забезпечує повноцінне формування творчої особистості.

Т. Комарова виділяє наступні умови, важливі для формування творчості: розвиток психічних процесів (сприйняття, образних уявлень і образного мислення, уяви, емоційно- позитивного ставлення до навколишнього й творчої діяльності), створення позитивної атмосфери в групі, формування ручної вмілості (навичок і умінь, необхідних для успішного здійснення діяльності).

Безумовно, творчість дошкільника має свої особливості. Діти роблять безліч відкриттів і створюють цікавий, часом оригінальний продукт у вигляді малюнка, конструкції, вірша³⁴⁵⁶⁷. Новизна відкриттів і продукту суб'єктивна і це - перша важлива особливість дитячої творчості. При цьому процес створення продукту для дошкільника має першорядне значення. Діяльність дитини відрізняється емоційним включенням, прагненням шукати і багато раз випробувати різні рішення, отримуючи від цього особливезадоволення часом набагато більше, ніж від досягнення кінцевого результату⁸⁹¹⁰. І це - друга особливість дитячої творчості.

Для дорослої людини початок вирішення проблеми (її усвідомлення, пошук підходів) є найважчим і болісним, що призводить до розпачу. Дитина ж, на відміну від дорослого, що не відчуває таких труднощів. Вона з легкістю і перш за все практично починає орієнтовну, часом навіть безглузду, діяльність, яка, поступово захоплює дитину пошуком і часто призводить до позитивних результатів¹¹;. І це - третя особливість дитячої творчості, безумовно пов'язана з першими двома.

Зазначені вище особливості дитячої творчості демонструють певну ступінь недосконалості психічних процесів дитини, що природно в цьому віці. І врахування цих особливостей необхідне в організації навчання дітей. Істотно значущим є і розуміння того, що розвиток творчості у дітей пов'язаний з цілеспрямованим навчанням, орієнтованим на зону «найближчого розвитку» дитини¹².

Поняття Л.Виготського - «зона найближчого розвитку» складає основу навчання і традиційно розуміється так, що дитина може істотно просунутися в розвитку за допомогою дорослого, який спирається на потенційні можливості дитини.

У формуванні творчості особлива роль відводиться уяві^1314151617. Саме розвинена творча уява породжує нові образи, які складають основу творчості.

Проблема уяви в більшості робіт філософів минулого¹⁸¹⁹²⁰розглядається перш за все з точки зору її ролі в процесі пізнання як творчого процесу. При цьому наголошується, що завдяки уяві у людини виникає божественна здатність спочатку схоплювати ціле, а потім його складові Запорожец А.В. (1986) Об эмоциях и их развитии у ребенка. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. М.: Педагогика. С. 7-32.Поддьяков Н.Н. (1994) Творчество и саоморазвитие детей дошкольного возраста: концептуальный аспект. Волгоград: Перемена. 49 с. Парамонова Л.А., Христ О.А. (1990) Роль эмоций в создании дошкольниками художественного образа в процессе конструирования из природного материала. Проблемы эмоционального и рационального в дидактике: Материалы научно-практической конференции. Одесса. С. 56-57 Парамонова Л.А., Урадовских Г.В. (1985) Роль конструктивных задач в формировании умственной активности детей: старший дошкольный возраст. Дошкольное воспитание. № 7. С. 46-49.Выготский Л.С. (1956) Обучение и развитие в дошкольном возрасте. Избр.психол.исслед. М. С. 426-437Выготский Л.С. (1982) Воображение и его развитие в детском возрасте. Собр.соч. в 6-ти т. М. Т. 2. С. 436-454Ильенков Э.В. (1964) Об эстетической природе фантазии. Вопросы эстетики. М. Вып. 6. С. 46-92.Давьдов В.В. (1972) Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика 1972. 423 с. Дьяченко О.М. (1990) Развитие воображения в дошкольном детстве: Автореф.дис.... д-ра психол.наук. М. 31 с Кудрявцев В.Т. (1997) Развивающее детство и развивающее образование: культурно-исторический подход. 4.1. Дубна. 158 с Кант И. (1964) Критика чистого разума. Сочинения. М.: Госполит. Издат. Т. 3. 799 с.Фейербах Л. (1843) Основы философии будущего. М. Гегель Г. (1973) Эстетика. Соч.в 4-х т. М. Т. 4. 676 с. Кант И. (1964) Критика чистого разума. Сочинения. М.: Госполит. Издат. Т. 3. 799 с, забезпечується діалектична взаємодія об'єктивного й суб'єктивного, загального й особливого.

Е. ІльєнковИльенков Э.В. (1968) Об идолах и идеалах. М. 1968.розглядає уяву як універсальну функцію, яка залишається з людиною назавжди і яка виявляється в різних видах діяльності незалежно від того, на якому змісті вона булла сформована. В якості особливого механізму уяви він бачив перекомбінування образів і перш за все таке, коли ознаки одного предмета переносяться на інший, розкриваючи істотні характеристики й взаємозв' язки дійсності. У зв' язку з цим важливий висновок В.В. Давидова Давыдов В.В. (1996) Теория развивающего обучения. М.: Изд-во АНТОР. C.5-17.про те, що формувати творчість у дошкільника необхідно такими засобами, які сприяють перш за все розвитку його уяви.

Педагогами і психологами (Л. Виготський, А.Лурія, Т. Комарова, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, Н. Сакуліна, О. Фльорина) підкреслюється тісний зв'язок творчої діяльності з пізнавальними психічними процесами, в першу чергу уявою, мисленням і сприйняттям. Вони підкреслюють, що знання про предмети і явища навколишнього світу є однією з важливих умов формування дитячої образотворчої творчості. Чим більше дитина буде спостерігати, чим з більшою кількістю різноманітних предметів взаємодіяти, тим більше в її пам'яті складеться образів, які вона зможе відобразити в образотворчій діяльності, зокрема в аплікації та конструюванні.

Для дітей старшого дошкільного віку встановлюється більш тісний зв'язок між словом і образом предмета. В умовах навчання вони можуть складати план роботи, і точно слідувати його виконанню. Сприйняття стає більш довільним, образи, які створює дитина, - більш складними й виразними.

Педагоги і психологи (Л. Венгер, С. Рубінштейн, Н. Сакуліна ), розглядаючи процес сприйняття того чи іншого об'єкта дійсності дітьми дошкільного віку, відзначають, що дошкільнята досліджують об' єкти декількома органами чуття, уточнюють одержані уявлення, поступово розвиваючи власне сприйняття.

З окремих образів у них виникають все більш стійкі уявлення предметів і явищ навколишнього світу. Підкреслюючи вище сказане, відзначимо, що навчання дітей дошкільного віку більш ефективне при використанні якомога більшого числа аналізаторів, враховуючи, що сприйняття, як пізнавальний психічний процес ще тільки формується.

Художнє сприйняття здебільшого грунтується на зорових відчуттях навколишнього світу і творів мистецтва через вплив їх на зір людини. Воно носить яскраво виражений особистісний характер і часто визначається емоційним настроєм і рівнем підготовки людини, її ставленням до дійсності. Розвиток художнього сприйняття тісно пов'язаний з формуванням художнього смаку, з ростом художньої освіти, з ростом інтересу до художнього пізнання. Найчастіше дошкільнята саме через колір і форму предметів висловлюють свої емоції і своє ставлення до навколишнього. (В. Мухіна, О.Фльоріна). Вперше тісний зв'язок між емоціями людини і сприйняттям нею кольору зазначив Гете, який визначив колір, як продукт світла, що викликає емоції.

На відміну від малювання, де дошкільнята відносно вільні у виборі колірного рішення композиції, в роботі з різними матеріалами колорит твору багато в чому залежить від художнього смаку педагога. Звертаючи увагу на особливості сприйняття дитиною форми, слід зазначити, що, форма вихідних матеріалів пропонується їм у двох видах - створених руками дорослих (папір, тканину, непридатний матеріал) і виконаних самою природою. Папір, тканину, картон готує для художньої праці дорослий у вигляді геометричних фігур (квадрата або прямокутника). При створенні виробів з природного і непридатного матеріалів дошкільнята перетворюють різноманітні форми, відповідно до образу фантазії або уявленням про предмет, що склалися в результаті сприйняття об'єкта.

Особливістю роботи з різними матеріалами є можливість дітей перетворювати різний матеріал, з яким вони зустрічаються в повсякденному житті (листя рослин, шишки, палички, пластикові і картонні коробки). В руках дітей він перетворюється в знайомі образи, які зафіксовані в їх пам'яті.

Уявлення, зафіксовані в пам'яті, порівнюються, аналізуються, зіставляються. Взаємозв' язок між творчістю і мислення найбільш чітко простежується в структурі творчої діяльності: - усвідомлення проблеми і етап її формування, - знаходження рішення або принципу дії, - реалізація або практична перевірка гіпотези, - поява твору, предмета або його вдосконалення (А.Шумілін).

Взаємозв'язок мислення і творчості підкреслюється в роботах Я.Пономарева, С. Рубінштейна, Б.Теплова та ін. Ними вказується, що саме для створення того чи іншого виразного образу дитина має навчитися аналізувати предмет, вміти прогнозувати результат, зіставляти отриманий образ з реальним предметом. М.Каган розглядає художню творчість і як образну свідомість, і як практичну діяльність особистості зі сприйняття і створення творів мистецтва.

Для художньої творчості особливу роль відіграє наочно-образне мислення. С.Рубіншейн виділяє наступні його риси: функціонування всередині сприйняття, безпосередня близькість до практичних потреб і дій, насиченість емоціями.

Дослідники також відзначають, що цілеспрямоване формування образного мислення в практичній діяльності, пов'язаній з практичним перетворенням матеріалу, з поступовим перенесенням в більш умовно організовану ситуацію, веде за собою поступове формування творчості. (Я.Пономарев)

Дослідниками також відзначається роль морально-вольових якостей особистості в формуванні дитячої творчості. Без вольового зусилля ініціативи, самостійності неможливо створити цікаві вироби, які відповідають художнім вимогам.

Існують окремі й загальні показники розвитку дитячої творчості. Окремі показники зв'язані зі специфікою тієї діяльності, в руслі якої формується творчість: посилення інтенсивності словотворення й використання дитиною значущих частин слова: кореня, префікса, суфіксТамбовцева А.Г. (Арушанова А.Г.) (1983) Формирование способов словообразования у детей дошкольного возраста в детском саду: Дис.... канд. пед.наук. 199 с.; знаходження адекватних засобів виразності для створення художнього образу, індивідуальний «почерк» дитячої продукції, своєрідність манери виконання Ветлугина Н.А. (1972) Основные проблемы художественного творчества детей. Художественное творчество и ребенок. Под ред. Н.А.Ветлугиной. М.: Педагогика. С. 7-22.; самостійний вибір теми, розвиток сюжету, застосування виразних засобів мови; здатність до інтерпретації літературного досвідуАлиева Т.И. (1991) Развитие творческого восприятия литературных произведений у детей среднего дошкольного возраста: Дис. ... канд.пед.наук. М. 275 с.. До найбільш загальних показників відносяться: новизна продукту (суб'єктивна), оригінальність, варіативність рішень, інтелектуальна активність Богоявленская Д.Б. (1983) Интеллектуальная активность как проблема творчества. Отв. ред. В.М.Кедров. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов, ун-та. 173 с, емоційні прояви в процесі діяльностіШадриков В.Д. (1997) Духовность и творчество. Основные современные концепции творчества и одаренности. М,: Молодая гвардия. С. 361-370Запорожец А.В. (1986) Об эмоциях и их развитии у ребенка. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. М.: Педагогика. С. 7-32.і виникнення «інтелектуальнихемоцій» в результаті подолання інтелектуальних труднощів .

Висновки і перспективи подальших досліджень

Звідси можна зробити важливий для педагогіки висновок, який зводиться в загальному вигляді до наступного. Кожна система навчання дошкільнят, спрямована на формування творчості, повинна передбачати розвиток у дітей мислення (особливо образного) і уяви, а також оволодіння дітьми довільністю (вмінням ставити мету і досягати її), самостійністю і свободою поведінки (вибір діяльності, засобів її виконання, теми, визначення власного завдання й способів його розв'язання).

В подальшому вбачаємо перспективу у вивченні та обґрунтуванні теоретичних та методичних засад формування творчості дітей дошкільного віку засобами інтеграції різних видів діяльності.

Література

1. Алиева Т.И. (1991) Развитие творческого восприятия литературных произведений у детей среднего дошкольного возраста: Дис. ... канд.пед.наук. М. 275 с.

2. Богоявленская Д.Б. (1983) Интеллектуальная активность как проблема творчества. Отв. ред. В.М.Кедров. Ростов-на-Дону: Изд-во Ростов, ун-та. 173 с

3. Ветлугина Н.А. (1972) Основные проблемы художественного творчества детей. Художественное творчество и ребенок. Под ред. Н.А.Ветлугиной. М.: Педагогика. С. 722.

4. Выготский Л.С. (1956) Обучение и развитие в дошкольном возрасте. Избр.психол.исслед. М. С. 426-437

5. Выготский Л.С. (1982) Воображение и его развитие в детском возрасте. Собр.соч. в 6-ти т. М. Т. 2. С. 436-454

6. Гегель Г. (1973) Эстетика. Соч.в 4-х т. М. Т. 4. 676 с.

7. Давыдов В.В. (1996) Теория развивающего обучения. М.: Изд-во АНТОР. C.5-17.

8. Давьдов В.В. (1972) Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика 1972. 423 с.

9. Дыбина О.В. (2001) Творчество - как сущностная характеристика человеческого бытия. М.: Педагогическое общество России.с.96

10. Дьяченко О.М. (1990) Развитие воображения в дошкольном детстве: Автореф.дис.... д-ра психол.наук. М. 31 с

11. Запорожец А.В. (1986) Об эмоциях и их развитии у ребенка. Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста. М.: Педагогика. С. 7-32.

12. Ильенков Э.В. (1964) Об эстетической природе фантазии. Вопросы эстетики. М. Вып. 6. С. 46-92.

13. Ильенков Э.В. (1968) Об идолах и идеалах. М. 1968.

14. Кант И. (1964) Критика чистого разума. Сочинения. М.: Госполит. Издат. Т. 3. 799 с.

15. Комарова Т.С, Антонова А.В., Зацепина М.Б. (2000) Красота, радость, творчество: Программа эстетического воспитания детей 2-7 лет. М.: Педагогическое общество России.с. 128 ,94

16. Кудрявцев В.Т. (1997) Развивающее детство и развивающее образование: культурноисторический подход. 4.1. Дубна. 158 с

17. Лабунская Г.В. (1965) Изобразительное творчество детей. М.: Просвещение.207 с.

18. Парамонова Л.А., Урадовских Г.В. (1985) Роль конструктивных задач в формировании умственной активности детей: старший дошкольный возраст. Дошкольное воспитание. № 7. С. 46-49.

19. Парамонова Л.А., Христ О.А. (1990) Роль эмоций в создании дошкольниками художественного образа в процессе конструирования из природного материала. Проблемы эмоционального и рационального в дидактике: Материалы научно-практической конференции. Одесса. С. 56-57

20. Поддьяков Н.Н. (1977) Мышление дошкольника. М.: Педагогика. 272 с.

21. Поддьяков Н.Н. (1994) Творчество и саоморазвитие детей дошкольного возраста: концептуальный аспект. Волгоград: Перемена. 49 с.

22. Родари Д. (1973) Грамматика фантазии. Введение в искусство придумывания историй. М.: Прогресс. 212 с.

23. Тамбовцева А.Г. (1983) Формирование способов словообразования у детей дошкольного возраста в детском саду: Дис.... канд. пед.наук. 199 с.

24. Фейербах Л. (1843) Основы философии будущего. М.

25. Флерина Е.А. (1056) Изобразительное творчество детей дошкольного возраста. М. Уч пед гиз. 170 с.

26. Чуковский К.И. (1990) От двух до п'яти. М.: Педагогика. 384 с

27. Шадриков В.Д. (1997) Духовность и творчество. Основные современные концепции творчества и одаренности. М.: Молодаягвардия. С. 361-370

REFERENCES

1. Cousin, B.C. (1987) Psykholohyia [Psychology]. Moscow: Agar. 304 p.[in Russian]

2. Dybina, O.V. (2001) Tvorchestvo - kak sushchnostnaia kharakterystyka chelovecheskoho bytyia [Creativity - as an essential characteristic of human existence]. M.Pedahohycheskoe obshchestvo Rossyy [Russian Pedagogical Society].p. 96.[in Russian]

3. Flerina, E.A. (1961) Estetycheskoe vospytanye doshkolnyka [Aesthetic education of a preschooler.]. M: Prosveshchenye [Enlightenmen]. p.334. [in Russian]

4. Ignatiev, E.I. (1961) Psykholohyia yzobrazytelnoi deiatelnosty detei [Psychology of children's visual activity].M. Hos.uchebno-pedahohycheskoe yz-vo Mynysterstva prosveshchenyia RSFSR [State educational and pedagogical department of the Ministry of Education of the RSFSR].p. 32.[in Russian]

5. Jacobson, P.M. Psykholohyia кhudozhestvennoho tvorchestva [Psychology of art.]. M. «Knowledge». p. 92

6. Kagan, M.S. (1997) Estetyka kak fylosofskaia nauka [Aesthetics as a philosophical science]. St. Petersburg, LLP TC «Petropolis». p. 544[in Russian]

7. Komarova, T.S., Zyryanova O.Yu. (2002) Preemstvennost v formyrovanyy khudozhestvennoho tvorchestva detei v detskom sadu y nachalnoi shkole.[Continuity in the formation of children's artistic creation in kindergarten and elementary school.]. M.: Pedahohycheskoe obshchestvo Rossyy [Pedagogical Society of Russia]. p. 152 [in Russian]

8. Mukhina, B.C.( 1981) Yzobrazytelnaia deiatelnost rebenka kak forma usvoenyia sotsyalnoho oputa [Visual activity of the childas a form of assimilation of social experience]. M .: Education. 367 p.

9. Nikiforov, A.S. (1978) Emotsyy v nashei zhyzny [Emotions in our life].M.: Prosveshchenye [Education].206 p.[in Russian]

10. Ponomarev, Y.A. (1976) Psykholohyia tvorchestva y pedahohyka [Psychology of creativity and pedagogy].M..Pedahohyka [Pedagogy]. p. 280[inRussian]

11. Rubinstein,S.L. (1976) Problemy obshchei psykholohy [Problems of general psychology.] M.: Pedahohyka [Pedagogy]. p. 416.[inRussian]

12. Sakulina,N.P. (1965) Rysovanye v doshkolnom detstve [Drawing in preschool childhood.] M. Prosveshchenye [Enlightenment].[in Russian]

13. Shumilin, A.T. (1990) Problemy teoryy tvorchestva [Problems of the theory of creativity.].M.: Progress. 346 p.

14. Stolovich, L.N. (1985) Zhyzn, tvorchestvo, chelovek [Life, creativity, man]. M.: Politizdat.

15. 158 p.

16. Teplov, B.M. (1947) Psikhologicheskie voprosy khudozhestvennogo vospitaniya [Psychological issues of art education].[in Russian]

17. Ushakova, O.S. (1973) Razvytye poytycheskoho slukha kak odno yz uslovyi slovesnoho tvorchestva detei 6-7 let [The development of poetic hearing as one of the conditions of verbal creativity of children 6-7 years old. To the competition.academic degree of candidate of pedagogical science]. [in Russian]

18. Vygotsky, L.S. (1967) Voobrazhenie i tvorchestvo v detskom vozraste [Imagination and creativity in childhood]. M.: Prosveshhenie [Education]. p. 93. [in Russian]

19. Wenger, L.A. (1969) Vospriyatie i obuchenie [Perception and learning]. M.: Prosveshhenie [Education]. 304 p. [inRussian]

Размещено на Allbest.ru