Організація педагогічного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Організація педагогічного дослідження

Пишна Діана

1. Сутність та основні етапи організації досліджень. Загальна схема наукового дослідження

Педагогічне дослідження - це свідомий цілеспрямований пошук напрямів удосконалення педагогічного процесу з використанням певного наукового апарату, наукових методів і прийомів.

Педагогічне дослідження має на меті виявлення об'єктивних закономірностей навчання, виховання і розвитку особистості.

У педагогіці здійснюються фундаментальні і прикладні педагогічні дослідження. Фундаментальні дослідження покликані розкрити сутність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування. Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосередньо пов'язані з практикою.

Етапи педагогічного дослідження.

Організовуючи дослідження конкретної педагогічної проблеми, слід дотримуватися певної послідовності:

1. Визначення проблеми дослідження.

2. Ґрунтовне вивчення встановлених наукою фактів, положень, висновків. Вивчаючи літературні джерела, з'ясовують головну ідею, позицію автора та особливості наукового доробку з досліджуваної проблеми. Важливо також простежити причину та логіку полеміки автора з іншими дослідниками, особливості його аргументації, виробити власну думку щодо авторської позиції.

3. Вивчення практики організування навчально-виховного процесу. У процесі аналізу літератури про досвід вищих навчальних закладів слід з'ясувати, що у розв'язанні цієї проблеми викладачеві вдається найкраще, з якими труднощами він стикається; типові недоліки в його роботі, їх причини тощо.

4. Формулювання гіпотези (наукового припущення), ймовірного висновку дослідження.

5. Здійснення експериментальної роботи.

6. Вивчення передового досвіду з досліджуваної проблеми.

7. Зіставлення експериментальних даних з масовою практикою.

8. Узагальнення результатів дослідження, формулювання наукових висновків, доведення або спростування гіпотези.

9. Оформлення результатів дослідження.

Процес і результати науково-педагогічного дослідження фіксуються багатьма способами. Для цього вироблено певні типи документації:

- анкети, плани спостереження, здійснення педагогічних експериментів, втілення результатів дослідження в практику, магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки;

Дотримання послідовності етапів сприяє формування у дослідника вміння планувати й організовувати свою працю.

Загальна схема наукового дослідження

Весь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої логічної схеми :

1) Обґрунтування актуальності обраної теми.

2) Постановка мети і конкретних завдань дослідження.

3) Визначення об'єкта і предмета дослідження.

4) Вибір методів (методики) проведення дослідження.

5) Опис процесу дослідження.

6) Обговорення результатів дослідження.

7) Формулювання висновків і оцінка одержаних результатів.

2. Вибір проблеми та теми дослідження

Дослідницька робота розпочинається з вибору проблеми та теми дослідження. Проблему та тему наукових досліджень вибирають, виходячи з фахової готовності та зацікавленості: планів науково-дослідних робіт установи, цільових комплексних, галузевих і регіональних науково-технічних програм. Суть проблеми полягає в тому, щоби чітко, стисло та лаконічно показати різницю між дійсним станом ситуації та бажаним результатом.

Однією з головних вимог, що обов'язково ставиться перед дослідницькою роботою, є її актуальність - важливість, необхідність вирішення саме зараз. Під час оцінювання прикладних наукових розробок найбільш актуальною визначається тема, що може забезпечити найбільший економічний ефект.

Тема дослідження обирається за власним бажанням. Звичайно кафедра пропонує для студентів розроблені для дослідження назви на вибір, але ці пропозиції повинні мати рекомендаційний характер. Студент може запропонувати свою тему, обґрунтувавши цей вибір.

При виборі теми дуже важливо чітко усвідомити й окреслити її межі. Невиправдано велике розширення кола питань теми не дозволяє вивчити досліджуване явище з усіх боків, а це призводить до значних складнощів із обробкою матеріалу.

І нарешті, при виборі теми корисно враховувати направленість своєї педагогічної діяльності, свої здібності та можливості, рівень теоретичних знань.

3. Об'єкт і предмет дослідження

Об'єкт дослідження в педагогіці - це певний процес, певне педагогічне явище, яке існує незалежно від суб'єкта пізнання і на яке спрямована увага дослідника або це той педагогічний простір, та область, в рамках якої і знаходиться (містить) те, що вивчатиметься.

З метою вивчення та наукового узагальнення об'єкти дослідження залежно від ступеня складності поділяють на групи: 1) теоретичні й емпіричні об'єкти; 2) емпіричні об'єкти: натуральні (фізичні) - існують в природі незалежно від волі людей; штучні (технічні) - створюються в результаті людської діяльності; 3) прості (складаються з кількох елементів) та складні (мають невизначену структуру і вимагають виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу) об'єкти дослідження.

Предмет дослідження - це та сторона, той аспект, та точка зору, «проекція», з якої дослідник пізнає цілісний об'єкт, виділяючи при цьому головні, найбільш істотні (з точки зору дослідника) ознаки об'єкта .Як правило, предмет в більшій мірі відповідає темі дослідження, але він не повторює, а конкретизує і розкриває тему.

4. Визначення мети і завдань наукового дослідження

Мета педагогічного дослідження - це обґрунтоване уявлення про загальні кінцеві або проміжні результати наукового пошуку.

Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію, адже розроблені теоретичні положення мають бути підтверджені практикою, Мета дослідження відображається у формулюванні теми і є лаконічною і гранично точною в смисловому відношенні.

Від чіткості сформованості мети залежить цілеспрямована діяльність магістранта, прояв його творчого потенціалу.

Важливим і необхідним етапом наукового дослідження є конкретизація загальної мети в системі дослідницьких завдань, які в своїй сукупності повинні дати уявлення про те, що треба зробити для досягненні мети.

Завдання дослідження - це мета перетворення конкретної ситуації або, іншими словами, ситуація, яка вимагає свого перетворення для досягнення певної мети.

Завдання мають відповідати меті дослідження, розкривати суть теми і знаходити своє тлумачення у висновках, що фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього.

Табл. 1

5. Формулювання гіпотези дослідження

На четвертому етапі формулюється гіпотеза науково-педагогічного дослідження.

Гіпотеза (від давньогрец. ?рьиеуйт - припущення) - наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Особливістю гіпотези як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності.

За структурою складовими гіпотези є два елементи: передбачення (визначення нового стану або процесу існування предмета дослідження) і припущення (умови, засоби, методи, виконання і врахування яких зумовлює перехід предмета дослідження у цей стан).

Логіка формулювання змісту гіпотези може бути індуктивною (передбачає визначення змісту гіпотези на основі сукупності фактів, отриманих у процесі проведених досліджень), дедуктивною (полягає у формулюванні тези на основі аналізу відомого загального положення), комплексною (має елементи передбачення перших двох підходів).

З огляду на тип дослідження виокремлюють теоретичні та емпіричні гіпотези. За основу теоретичних гіпотез беруть наукові закономірності, методологічні положення, логічні судження, аргументовані прогнозування, фундаментальні знання не лише з педагогіки, а й інших суміжних наук (психології, соціології тощо). Емпіричні гіпотези ґрунтуються на результатах попереднього практичного досвіду, що нерідко набувається шляхом проб і помилок.

Існує ряд вимог до формулювання гіпотези:

1. Гіпотеза не має бути такою, що передбачає дослідження очевидних фактів (наприклад неприпустимим є формулювання гіпотез типу «Збільшення кількості лабораторно-практичних занять сприятимуть формування вмінь та навичок у студентів»).

2. Гіпотеза будь-якого емпіричного дослідження має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити.

3. Гіпотеза повинна не просто засвідчувати той факт, що даний засіб покращить результати процесу (часом це і без досліду зрозуміло), а має містити припущення, що цей засіб із ряду можливих виявляється найкращим за певних умов.

4. Формулювання гіпотези повинне бути простим і доступним для розуміння. На четвертому етапі формулюється гіпотеза науково-педагогічного дослідження.

6. Планування наукового дослідження

гіпотеза педагогічний дослідницький

Розпочинати наукове дослідження важливо із планування етапів виконання науково-дослідної роботи (НДР). Волощук І.С. відзначає, що як правило, організовуючи дослідження певної педагогічної проблеми, дотримуються визначеної послідовності:

1. Вибір і обґрунтування теми дослідження.

2. Характеристика термінологічного апарату дослідження.

3. Формулювання мети і завдань дослідження.

4. Аналіз стану досліджуваної проблеми (за літературними джерелами і даними практики).

5. Розробка гіпотези дослідження.

6. Розробка концепції (теоретичних і методологічних основ та методики) дослідження.

7. Вибір об'єкта дослідження.

8. Розробка програми дослідження.

9. Проведення дослідження.

10. Обробка результатів дослідження.

11. Апробація результатів дослідження.

12. Узагальнення результатів дослідження.

13. Формулювання висновків і пропозицій (рекомендацій) подальших напрямів дослідження з цього питання.

14. Оформлення результатів дослідження.

15. Запровадження результатів дослідження.

Вибір теми дослідження.

Вибору теми дослідження передує ознайомлення із проблемою дослідження, яке включає:

Ознайомлення із літературою;

Ознайомлення із нормативними документами;

Вивчення педагогічної документації;

Аналіз педагогічного досвіду;

7. Практичні завдання

Глосарій на тему:

«Організація педагогічного дослідження».

Автореферат [ред. | ред. ... refero -- доповідаю, повідомляю) -- короткий виклад наукової праці, підготовлений автором та надрукований для попереднього ознайомлення з твором (наприклад, автореферат дисертації).

Гіпотеза (від давньогрец. ?рьиеуйт - припущення) - наукове припущення, що висувається для пояснення будь-якого явища і потребує перевірки та теоретичного обґрунтування, для того щоб стати достовірною науковою теорією. Особливістю гіпотези як форми наукового знання є те, що вона завжди має певний ступінь імовірності.

Завдання дослідження -- його конкретизована мета.

Інформація - сукупність повідомлень, яка визначає міру знань про ті чи інші явища, факти, події та їх взаємозв'язок.

Мета педагогічного дослідження - це обґрунтоване уявлення про загально кінцеві або проміжні результати наукового пошуку.

Науковий напрям - певний методологічний, загально - і частково-науковий підхід до вирішення наукових проблем ("наукова школа"). Науковий напрям виступає сферою наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення значних задач у певній галузі науки.

Об'єкт дослідження -- частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Педагогічне дослідження - це свідомий цілеспрямований пошук напрямів удосконалення педагогічного процесу з використанням певного наукового апарату, наукових методів і прийомів.

Понятійно-категоріальний апарат - це сукупність понять, категорій та термінів, що дозволяють в узагальненій формі відобразити явища певної сфери знання, а також зв'язки між ними шляхом фіксації суттєвих ознак та закономірностей.

Предмет дослідження -- зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини досліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов. Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт дослідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом -- тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Проблема - це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв'язання, тобто це те, що невідоме науці. Суперечність - це важлива логічна форма розвитку наукового знання.

Сутність проблеми - суперечності між науковими фактами та їх теоретичним осмисленням, між науковими теоріями, що конкурують між собою.

Табл. 2. Загальна характеристика роботи

Я проаналізувала декілька авторефератів на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук та проаналізувала ту частину загальної характеристики роботи, де обґрунтовується актуальність проблеми дослідження.

Це дало мені змогу зробити виновки, що актуальність включає в себе:

- сутність проблеми дослідження (із зазначенням суперечностей);

- соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має соціальне значення та важливе для педагогічної науки та практики;

- вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам.

Для цього завдання я обрала автореферат Бойко Анни Едуардівни на тему:«Педагогічні умови творчого самовираження молодших школярів у закладах позашкільної освіти».

Об'єкт дослідження - процес творчого самовираження молодших школярів.

Предмет дослідження - педагогічні умови творчого самовираження молодших школярів у закладах позашкільної освіти.

Зразок плану курсової роботи на тему :“Український діловий етикет"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи ділового мовлення

1.1. Специфіка офіційно-ділового стилю.

1.2.Культура офіційного спілкування як засіб формування
мовної особистості.

Розділ 2. Національне в діловому етикеті

2.1. Діловий етикет як важлива складова офіційно-ділового стилю

2.2. Діловий етикет як історико-культурологічна проблема

2.3. Класифікація ділового етикету

2.3.1. Національна специфіка звертання

2.3.2. Привітання як формула ввічливості

2.3.3. Мова виступів та дискусій

2.4. Етикет ділового писемного мовлення

Висновки

Використана література

Табл. 3. Календарний план виконання курсової роботи

Література

1. С. Е. Важинський, Т. І. Щербак МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Навчальний посібник. 23-48 с.

2. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень. К.: Вища школа, 1997.

3. Лузан П.Г., Сопівник І.В., Виговська С.В. ОСНОВИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 14, 18 с.

Размещено на Allbest.ru