Модель методики формування енергозбережувальної компетентності на уроках фізики в учнів закладу загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Марина Цапенко, аспірант

Анотація

У статті представлені схема структури енергозберігаючої компетентності, яка включає в себе п'ять аспектів (когнітивний, ціннісний, діяльнісний, мотиваційний, результативність) і побудована модель методики її формування на уроках фізики в учнів закладу загальної середньої освіти. Наголошується на практичній і теоретичній значимості потреби у формуванні енергозбережувальної компетентності. Модель методики відповідає трьом критеріям: забезпечує формування енергозбережувальної компетентності відповідно до завдань і мети освітньої галузі; реалізовує наскрізну змістову лінію “Екологічна безпека та сталий розвиток”; створена відповідно дидактичної теорії. Запропонована модель утворює систему взаємопов'язаних компонентів, зв'язок яких показаний графічно. Кожен із компонентів містить поняття, судження, необхідні умови ефективного функціонування і, разом із цими зв'язками є цілісною системою. Згідно з моделлю, принципи навчання істотно впливають на зміст, а також вибір методів і форм навчання і є компонентою, яка відповідає сучасним тенденціям в освіті.

Ключові слова: схема, модель, енергозбережувальна компетентність, компетентність.

Model of methods for forming energy-saving competence on the lessons of physics for the pupils of the general secondary education

Abstract

The article presents the scheme of the structure of energy-saving competence, which includes five aspects (cognitive, value, activity, motivation, performance) and the model of the method of its formation on the lessons of physics for students of the general secondary education institution. The practical and theoretical importance of the need for the formation of energy-saving competence is emphasized. The model of the methodology matches three criteria: provides the formation of energy-saving competence in accordance with the tasks and goals of the educational industry; implements the cross-cutting content line "Environmental Security and Sustainable Development"; created according to didactic theory. The model of the methodology satisfies three criteria: provides the formation of energy-saving competence in accordance with the tasks and goals of the educational activity; implements the crosscutting content line "Environmental Security and Sustainable Development"; created according to didactic theory. The proposed model forms a system of interconnected components, the relationship of which is shown graphically. Each component contains concepts, judgments, prerequisites for effective functioning and, together with these relationships, is a coherent system. According to the model, the principles of learning significantly affect the content, as well as the choice of methods and forms of learning, and is a component that corresponds to current trends in education.

Keywords: scheme, model, energy-saving competence, competence.

Вступ

Реалізація реформи НУШ в Україні потребує змін у підходах до сучасного змісту освіти. Про це йдеться у законі “Про освіту”, який Верховна Рада України ухвалила у вересні 2017 року. Нововведення стосуються переходу від запам'ятовування і репродуктивного відтворення інформації до компетентнісного підходу в навчанні. Перелік ключових компетентностей був укладений з урахуванням “Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя” і закріплений законом “Про освіту” (Україна, Закон “Про освіту”, 2017).

Згідно з наказом МОН України “Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти” головна мета навчання фізики в середній школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них предметної компетентності на основі фізичних знань, наукового світогляду й відповідного стилю мислення (МОН України, Наказ Міністерства, 2013). За матеріалами МОН України, якісною освітою можна вважати такий освітній процес, якому притаманний цілий комплекс характеристик, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності. У роботах вітчизняних дослідників наголошується, що в основі компетентнісного підходу лежить ідея діяльнісного характеру освіти, а тому навчальна діяльність повинна бути спрямована на формування в учнів компетентностей, у яких знання підпорядковуються практичній потребі (Андрєєв, 2005). Ми переконані, що такий підхід цілком обґрунтований. У реаліях світової екологічної ситуації та стану економіки України важливу роль у стабілізації та розвитку промислового комплексу відіграватиме, крім інших, формування енергозбережувальної компетентності. На актуальності формування такої компетентності на уроках фізики наголошено в (Цапенко& Мороз, 2017). Для інтеграції енергозбережувальної компетентності в освітній процес важливо розуміти не тільки її актуальність, а і структуру та модель методики її формування.

Процес формування предметних компетентності учнів у процесі навчання фізики досить широко висвітлений у роботах таких вітчизняні науковців, як І. Чайковська, В. Сіпій, І. Бургун та ін. (Чайковська,2012; Сіпій, 2018; Бургун, 2014), компетентнісний підхід при викладанні фізики в школі описаний у працях Т. Засєкіної, Н. Форкун, І. Ткаченко та ін. (Засєкіна, 2015; Форкун, 2016; Ткаченко, 2016). Пріоритетні напрямки розвитку освіти у сфері енергозбереження при навчанні фізики в школі відобразив у своїх дослідженнях А. Андрєєв (Андрєєв, 2015), формування енергозберігаючих компетентностей учителів та учнів у системі післядипломної педагогічної освіти описав Л. Клименко (Клименко, 2011). У зарубіжних дослідженнях більшість робіт стосуються вивчення енергоефективної поведінки учнів і їх батьків, а також вплив проектів на зміну поведінки на більш енергоефективну: N. Zografakis, A. Menegaki, K. Tsagarakis, H. Elsharkawya, P. Rutherfordb (Zografakis, N.Menegaki & Tsagarakis, 2008; Elsharkawya & Rutherfordb, 2018). Проте в цих роботах недостатньо висвітлені теоретичні аспекти формування енергозбережувальної компетентності в учнів закладу загальної середньої освіти.

З огляду на практичну значущість потреби у формуванні енергозбережувальної компетентності вважаємо за доцільне побудову теоретичного фундаменту. Тому метою дослідження є створення схеми структури енергозбережувальної компетентності і побудови моделі методики її формування.

енергозбережувальна компетентність урок фізика

Методи та методики дослідження

Для розв'язання поставлених завдань використовувалися загальнонаукові методи дослідження, такі, як науково-теоретичний аналіз постанов державних органів України у галузі енергетики; філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної і спеціальної літератури з проблеми енергоефективності; вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду; залучення школярів до розв'язання проблем енергозбереження з метою виявлення і встановлення методичних засад, на основі яких можна здійснювати формування енергозберігаючих компетентностей школярів у процесі навчання фізики.

Результати та дискусії

Аналізуючи літературу вітчизняних видань, можна дійти висновку, що в ній саме поняття енергозбережувальна компетентність відсутнє, тому нами було сформоване визначення поняття “енергозбережувальна компетентність” (Цапенко, 2019). Якщо узагальнити підходи до формування структури компетентності, то можна виділити загальні для всіх компетентностей аспекти. У своїх дослідженнях І. Чайковська акцентує увагу на трьох компонентах: когнітивна, діяльнісна, особистісна (Чайковська, 2005), у свою чергу в роботі А. Хуторського (Хуторской, 2003) розглядається чотири компоненти: мотиваційна, когнітивна, діяльнісна, аксіологічна. Своє бачення структури енергозбережувальної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти і її складових ми описали раніше (Цапенко, 2019).

Рис. 1. Структура енергозбережувальної компетентності

Для оцінки сформованості компетентності важливо дати оцінку її компонентам: знанням, умінням, досвіду, ціннісному ставленню і реалізації на практиці, що узгоджується з визначенням поняття “компетентність”, поданим у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України, 2012). Розробка критеріїв оцінювання рівня сформованості енергозбережувальної компетентності є перспективним питанням і потребує подальшої додаткової роботи в цьому напрямку.

У Держстандарті базової і повної загальної середньої освіти 2011 року чітко прописані завдання освітньої галузі, серед яких - формування ціннісних орієнтацій на збереження природи, а також ідей сталого розвитку. Важливо пам'ятати, що чинна стратегія сталого розвитку України серед основних пріоритетів реалізації визначає реформу енергетики та програму енергоефективності (Указ Президента України, 2015). Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що формування енергозбережувальної компетентності і розвиток енергоефективної поведінки стає необхідною умовою підготовки випускника закладу середньої освіти. Тому під час побудови моделі методики формування енергозбережувальної компетентності на уроках фізики в учнів закладу загальної середньої освіти ми враховували такі умови:

1) забезпечити формування енергозбережувальної компетентності відповідно до завдань і мети освітньої галузі;

2) реалізувати наскрізну змістову лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток»;

3) створити модель відповідно до дидактичної теорії.

Аналізуючи роботи вітчизняних дослідників з теорії і технології управління процесом навчання у школі, а також основ психологи і педагогіки (В. Бондар, М. Варій, В. Ортинський (Бондар, 2000; Варій & Ортинський, 2007), ми представляємо методику формування енергозберігаючої компетентності у вигляді моделі (рис. 2), у якій описані її елементи і графічно показаний зв'язок між компонентами.

Рис.2 Модель методики формування енергозберігаючої компетентності на уроках фізики в учнів закладу загальної середньої освіти

Запропонована модель утворює систему взаємопов'язаних компонентів. Кожен з компонентів містить поняття, судження, необхідні умови ефективного функціонування і, утворюючи інтегративні зв'язки, представляє собою цілісну систему. Згідно з моделями, принципи навчання істотно впливають на зміст, а також вибір методів і форм навчанн, і є компонентою, яка відповідає сучасним тенденціям в освіті.

Цільовий компонент продиктований освітніми документами і соціальним замовленням, це ті очікування, які висуває суспільство до особистості випускника школи. Важливо, щоб на першому етапі процесу навчання педагог вмів донести учням актуальність поставленої мети і завдань. На цьому етапі доречно використовувати нестандартний підхід до формування мети, залучаючи школярів до процесу: розв'язування задач на розрахунок електроенергії, що споживає школа за місяць, онлайн екскурсія взимку, дороговказом для якої слугують місця танення снігу від порушеної ізоляції труб тепломереж; розрахунок енергії, яку дає Сонце Землі щосекунди тощо.

Змістовий компонент повинен у повній мірі розкривати кожен аспект структури компетентності. Відповідно до змісту педагог підбирає такі методи і форми організації освітньої діяльності учнів на уроках фізики, які узгоджуються з метою і завданнями, а також продиктовані загальними принципами навчання. На цьому етапі важливим є творчий підхід педагога до організації процесу. Використання ІКТ на уроках у поєднанні з творчими завданнями буде стимулювати відповідну творчу активність учнів. На нашу думку, обираючи завдання для уроку, доречно сфокусувати увагу саме на такому підході. В освітній програмі курсу фізики закладу загальної середньої освіти на енергозбереження відводиться зовсім мало часу, а до програми ДПА подібні питання не вносяться, тому такі пропозиції продиктовані реаліями освітнього процесу в школі. Вдале поєднання адекватних форм і методів дозволить розвивати змістову лінію “Екологічна безпека та сталий розвиток” і сприятиме усвідомленню учнями важливості енергозбережувальних заходів у масштабах родини, громади, країни.

У запропонованій моделі процес охоплює цільовий компонент, зміст, методи, форми і результат діяльності учнів і вчителя. Принципи навчання не входять до цього компоненту. За Т. Каменєвою, поза межами процесу навчання є знання про принципи, правила навчання, закономірності освіти, дидактичні поради і рекомендації (Каменєва, 2018).

У дидактичній теорії результативний компонент повинен містити відповідь на запитання: “Що є результатом навчання?” Для відповіді на це питання звернемося до формулювання компетентності, поданої у державному стандарті освіти (України, К. М., 2011). Результатом процесу навчання учнів повинна стати така здатність учня, яка б поєднувала знання з теми енергозбереження, умінь аналізувати проблеми пов'язані з втратою або нераціональним способом використання енергоресурсів, пропонувати шлях їх вирішення, досвіду енергозбережувальної поведінки в школі і вдома, цінувати енергоресурси, вартість яких є досить високою і в майбутньому буде зростати, виховувати відповідальне ставлення до споживання енергоресурсів, розуміти проблеми енергопостачальних підприємств і на практиці підтримувати їх своєчасно сплачуючи кошти за отримані послуги і ефективно використовувати енергетичні ресурси. Відповідно для оцінки рівня сформованості компетентності потрібно керуватися критеріями оцінювання як якісними, так і кількісними. Такі критерії повинні відповідати двом умовам: дати можливість контролювати процес навчання й оцінити кінцевий результат. Після отриманих результатів учасниками процесу навчання здійснюється аналіз результатів, після чого можна оцінити ефективність всього процесу навчання в цілому.

Висновки

Аналізуючи моделі формування предметних компетентностей, які представлені в роботах вітчизняних дослідників (Клименко, 2011; Чайковська, 2005; Бондар, 2000; Варій & Ортинський, 2007; Каменєва, 2018), ми дійшли висновку, що компоненти моделі є інваріантними. Ми вважаємо, що енергозбережувальна компетентність учнів є ознакою високої якості їх навчальних умінь, високого рівня громадської свідомості та розуміння проблем суспільства. Якості, яких набуває учень в процесі формування енергозбережувальної компетентності при вивченні фізики, відповідають освітній меті. Робота в цьому напрямку буде поступовим вирішення проблем формування енергозбережувальної компетентності, про які ми писали у (Цапенко, 2019).

Педагог, що викладає фізику в закладі загальної середньої освіти, звичайно, перш ніж формувати енергозбережувальну компетентність в учнів, сам повинен бути компетентним у цій галузі. Тому перспективним напрямком роботи є розробка посібника і методичних рекомендацій педагогам закладів середньої освіти щодо формування енергозбережувальної компетентності на уроках фізики в учнів закладу загальної середньої освіти. Разом з цим необхідно розробити критерії оцінювання рівня сформованості їхньої енергоефективної компетентності.

Література

1. Андреев А.Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анали за / А.Л.Андрєєв // Педагогика. - 2005. - №4. - С.19-27.

2. Андрєєв А. М. Пріорітетні напрямки розвитку освіти у сфері енергозбереження при навчання фізики / А.М.Андрєєв // Наукові записки. Серія: Проблеми методики -математичної і технологічної освіти. - 2015. - Т.2, Вип. 8.

3. Бондар В.І. Теорія і технологія управління процесом навчання у школі. - К., 2000. -192 с.

4. Бургун І. В. Розвиток навчально-пізнавальних компетенцій учнів основної школи в навчанні фізики: монографія. /І.В.Бургун - Херсон: Грінь Д. С., 2014. - 528 с.

5. Варій М. Й., Ортинський В. Л. Основи психологи і педагогіки: Навчальний посібник. - К.: „Центр учбової літератури", 2007.

6. Закон України «Про освіту»: за станом на 05 вересня 2017 р. / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. Парламентське вид-во, 2017. -- 5 с. -- (Бібліотека офіційних видань).

7. Засєкіна Т. М. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні фізики в основній школі/ Т.М.Засєкна // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка. - 2015. - Вип. 127. - С. 59-64.

8. Каменєва Т.М. Теоретичні основи навчання: Навчально-методичний посібник / Каменєва Т.М.. - К.: МНУЦ, 2018. - 282 с.

9. Клименко Л.О. Формування енергозберігаючих компетентностей учителів та учнів у системі післядипломної педагогічної освіти. / Л.О.Клименко // Педагогіка. - 2011. - Вип. 146, Т. 158. - С. 23-27.

10. Наказ Міністерства освіти України: за станом на 21 серпня 2013 р. / № 1222 від 21.08.2013 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». URL: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-orientovnikh-vimog-otsinyuvannya- navchalnikh-dosyagnen-uchniv-iz-bazovikh-distsiplin-u-sistemi-zagalnoi-serednoi-osviti (Дата звернення 07.08.2019).

11. Постанова Кабінету Міністрів України: за станом на 23 листопада 2011

р. / № 1392 від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» URL: http://zakon1. rada. gov.

ua/laws/show/1392-2011-п. (дата звернення: 08.08.2019)

12. Сіпій В. В. В. Методика формування політехнічного складника

предметної компетентності учнів основної школи з фізики / В.В.Сіпій // Український педагогічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 83-88.

13. Ткаченко І. А. Компетентісний підхід у вивчення природничо-наукових дисциплін / І.А.Ткаченко // Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико- математичної і технологічної освіти. - 2016. - Т.1, Вип. 5.

14. УКРАЇНИ, Указ Президента. Про стратегію сталого розвитку «Україна-

2020.» [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://zakon5. rada. gov.

ua/laws/show/5, 2015. (дата звернення: 08.08.2019)

15. Форкун Н. В. Навчання фізики в старшій школі на засадах компетентнісного підходу / Н.В.Форкун // Збірник наукових праць Кам'янець- Подільського університету імені Івана Огієнка. Серія педагогічна. - 2016. - № 22. - С. 54-56.

16. Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования. / А.В.Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2.- С. 58-64.

17. Цапенко М.В. Структура та визначення поняття енергозбережувальна компетентність учнів основної школи. // Сучасні проблеми експериментальної, теоретичної фізики та методики навчання фізики: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених, м. Суми, 22-24 квітня 2019 р. / за ред. О.М. Завражної - Суми: СумДПУ, 2019. - 91 с.

18. Цапенко М.В. Актуальність формування енерогозбережувальної компетентності учнів на уроках фізики / М.В.Цапенко, І.О.Мороз // Физикоматематическое образование. - 2017. - Т.2, Вип. 16. - С. 141-146.

19. Цапенко М.В. Проблеми формування енергозбережувальної компетентності в учнів основної школи. // Розвиток творчих здібностей учнів у освітньому процесі з природничо-математичних дисциплін: збірник статей учасників міжнародної науково-методичної Internet-конференції «Розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін» (Чернігів, 22-23 лютого 2019 р.) / Відповідальний редактор А. А. Давиденко. - Чернігівський ОІППО ім. К. Д. Ушинського, 2019. - 200 с

20. Чайковська І. А. Структура, зміст і модель формування предметних компетентностей з фізики в учнів старшої школи. / І. А. Чайковська // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Вип. 21. - 2005. - C. 300-303.

21. Чайковська. І. А. Формування предметних компетентностей учнів старшої школи засобами інформаційно-комунікативних технологій / І.А.Чайковська // Вісник Черкаського університету. - 2012. - № 13. - С. 134-138.

22. Heba Elsharkawya, Peter Rutherfordb. Energy-efficient retrofit of social

housing in the UK: Lessons learned from a Community Energy Saving Programme (CESP) in Nottingham. Energy and Buildings. Volume 172, 1 August 2018, Pages 295306. URL: https://www.sciencedirect.Com/science/article/pii/S0378778818306157#!

(дата звернення: 07.08.2019)

23. Nikolaos Zografakis, Angeliki N.Menegaki, Konstantinos P.Tsagarakis.

Effective education for energy efficiency. Energy Policy. Volume 36, Issue 8, August 2008, Pages 3226-3232. URL:

https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301421508002024#! (дата звернення: 07.08.2019)

References

1. Andreev, A. L. (2005). Kompetentnostnaya paradygma v obrazovanyy: opyt fylosofsko-metodology cheskogo analyza. Pedagogyka, (4), 19-27. [in Ukrainian].

2. Andrjejev, A. M. (2015). Prioritetni naprjamky rozvytku osvity u sferi enerhozberezennja pry navcannja fizyky. Naukovi zapysky. Serija: Problemy metodyky - matematycnoji i texnolohicnoji osvity, 2(8).

3. Bondar, V. I. (2000). Teoriya i texnologiya upravlinnya procesom navchannya v shkoli. K.: Shkolyar.

4. Burhun, I. V. (2014). Rozvytok navcal'no-piznaval'nych kompetencij ucniv osnovnof skoly v navcanni fizyky: monohrafija. Cherson: Hrin' DS.

5. Varii, M. J., & Ortyns'kyi, V. L. (2007). Osnovy psyxolohiji i pedahohiky: navcal'nyj posibnyk. K.: Centr ucbovoji literatury, 366.

6. Ukrajiny, Z. (2017). «Pro osvitu» vid 05.09. 2017 # 2145-VIII. Vidomosti

Verxovnoji Rady (VVR), (38-39), 380.

7. Zasjekina, T. M. (2015). Realizacija kompetentnisnoho pidxodu v navcanni fizyky v osnovnij skoli. Visnyk Cernihivs'koho nacional'noho pedahohicnoho universytetu. Serija: Pedahohicni nauky, (127), 59-63.

8. Kamenjeva, T.M. (2018). Teoretycni osnovy navcannja: navcal'no-metodycnyj posibnyk. K.: MNUC, 282.

9. Klymenko, L. O. (2011). Formuvannja enerhozberihajucyx kompetentnostej ucyteliv ta ucniv u systemi pisljadyplomnoji pedahohicnoji osvity. Naukovi praci. Pedahohika, 158(146).

10. Osvity i nauky Ukrajiny, N. M. # 1222 vid 21.08. 2013" Pro zatverdzennja orijentovnyx vymoh ocinjuvannja navcal'nyx dosjahnen' ucniv iz bazovyx dyscyplin u systemi zahal'noji seredn'oji osvity [Elektronnyj resurs].

11. Postanova, K. M. U. (2012). «Pro zatverdzennja Derzavnoho standartu

bazovoji i povnoji zahal'noji seredn'oji osvity» vid 23 lystopada 2011 r. # 1392

[Elektronnyj resurs]. Rezym dostupu: http://zakon1. rada. gov. ua/laws/show/1392- 2011-p.

12. Sipij, V. V. (2018). Metodyka formuvannja politexnicnoho skladnyka predmetnoji kompetentnosti ucniv osnovnoji skoly z fizyky. Ukrajins'kyj pedahohicnyj zurnal, 2, 83-88.

13. Tkacenko, I. A. (2016). Kompetentisnyj pidxid u vyvcennja pryrodnyco- naukovyx dyscyplin. Naukovi zapysky. Serija: Problemy metodyky fizyko-matematycnoji i texnolohicnoji osvity, 1(5).

14. Ukrajiny, U. P. (2015). Pro Stratehiju staloho rozvytku «Ukrajina-2020» vid 12.01. 2015 # 5/2015 [Elektronnyj resurs]. Rezym dostupu: http://zakon4. rada. gov. ua/laws/show/5.

15. Forkun, N. V. (2016). Navcannja fizyky v starsij skoli na zasadax kompetentnisnoho pidxodu. Zbirnyk naukovyx prac' Kamjanec'-Podil's'koho universytetu imeni Ivana Ohijenka. Serija pedahohicna, (22), 54-56.

16. Xutorskoj, A. V. (2003). Kljucevye kompetencyy kak komponent lycnostno- oryentyrovannoj paradyhmu obrazovanyja. Narodnoe obrazovanye, (2), 58-64.

17. Capenko, M.V. (Red). (2019). Struktura ta vyznacennja ponjattja enerhozberezuval'na kompetentnist' ucniv osnovnoji skoly, Materialy V Vseukrajins'koji naukovo-praktycnoji konferenciji molodyx ucenyx.Sumy: SDPU.

18. Capenko, M. V., & Moroz, I. O. (2018). Aktual'nist' formuvannja

enerohozberezuval'noji kompetentnosti ucniv na urokax fizyky. Fyzyko- matematyceskoe obrazovanye, (2 (16)), 141-146.

19. Capenko, M.V. (Red). (2019). Problemy formuvannja enerhozberezuval'noji kompetentnosti v ucniv osnovnoji skoly, zbirnyk statej ucasnykiv miznarodnoji naukovo- metodycnoji Internet-konferenciji «Rozvytok tvorcyx zdibnostej ucniv u procesi navcannja pryrodnyco-matematycnyx dyscyplin». Cernihiv: Cernihivs'kyj OIPPO im. K. D. Usyns'koho.

20. Cajkovs'ka, I. A. (2015). Struktura, zmist i model' formuvannja predmetnyx kompetentnostej z fizyky v ucniv starsoji skoly. Zbirnyk naukovyx prac' Kamjanec'- Podil's'koho nacional'noho universytetu imeni Ivana Ohijenka. Serija pedahohicna, (21), 300-303.

21. Cajkovs'ka, I. A. (2012). Formuvannja predmetnyx kompetentnostej ucniv starsoji skoly zasobamy informacijno-komunikatyvnyx texnolohij. Visnyk Cerkas'koho universytetu, (13), 134-138.

22. EncrapKawM, Г., & Рутгерфорд, П. (2018). Енерґи-еффіціент ретрофіт оф соціал гоусінґ ін тге УК: Лессонс леарнед фром а Цоммуніти Енерґи Савінґ Проґрамме (ЦЕСП) ін Ноттінґгам. Енерґи анд Буілдінґс, 172, 295-306.

23. Зоґрафакіс, Н., Менеґакі, А. Н., & Тсаґаракіс, К. П. (2008). Еффецтіве едуцатіон фор енерґи еффіціенци. Енерґи Поліци, 36(8), 3226-3232.

Размещено на Allbest.ru