Особливості реалізації механізму державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти та науки

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Особливості реалізації механізму державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти та науки

I.О. Тарасенко, д.е.н„ професор

Н.В. Цимбаленко, к.е.н., доцент

О.С. Тарасенко, аспірант

Анотація

Актуальність теми дослідження. Державно-приватне партнерство є механізмом, застосування якого у сфері вищої освіти та науки дозволяє підвищити ефективність функціонування ЗВО на основі розвитку партнерських відносин між державою, бізнес-партнерами та ЗВО

Постановка проблеми. Використання переваг від взаємодії держави і бізнесу через застосування механізму державно-приватного партнерства з метою вирішення стратегічних завдань розвитку вищої освіти та науки є Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню сутності, умов і переваг застосування механізму державно-приватного партнерства у сфері освіти присвячено праці таких науковців, як: Джандосова Р.Д. [1]. Сьянов О.В., Степанов О.О. [2]. Дмитрієва Є.О. [3]. Іванова Ю.В. [4]. Захаров М.Л., Черданцев В.П., Тронина М.В. [5]. Ляховець О.О. [6].

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Зважаючи на особливості організації освітнього процесу та наукової діяльності в закладах вищої освіти, враховуючи інтереси та можливості бізнес- партнерів. спрямованість проектів у сфері державно приватного партнерства на задоволення інтересів третіх осіб, зроблено висновок про необхідність цілеспрямованого пошуку потенційних приватних партнерів, що потребує удосконалення процесу практичної реалізації таких проектів

Постановка завдання. Удосконалення процесу реалізації механізму державно-приватного партнерства з урахуванням особливостей таких проектів у сфері вищої освіти та науки.

Викладення основного матеріалу. Для підвищення ефективності процесу імплементації проектів державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти є Україні запропоновано послідовність процедур реалізації проектів державно-приватного партнерства: обґрунтовано необхідність удосконалення та розвитку відповідного забезпечення (законодавчого, організаційного, нормативно-правового, кадрового).

Висновки. Оскільки державно-приватне партнерство є механізмом, реалізація якого передбачає здійснення приватних інвестицій у освітню сферу, то важливою умовою ефективності його імплементації та функціонування є удосконалення відповідних процедур, створення необхідного законодавчого, нормативно-правового, ресурсного та організаційного забезпечення.

Ключові слова: вища освіта: заклад вищої освіти: державно-приватне партнерство: етапи реалізації механізму державно-приватного партнерства

Annotation

Implementation features of the public-private partnership mechanism in the sphere of higher education and science

І.О. Tarasenko, Doctor of Economics, Professor; N.V. Tsymbalenko, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor; O.S. Tarasenko, Postgraduate Student

Urgency of the research. Public-private partnership is a mechanism for higher education and science to improve the efficiency of the HE! functioning through the development of partnerships between the state, business partners and HE!.

Target setting. To use the benefits of interaction between the state and business through the implementation of the public-private partnership mechanism with the aim of solving strategic problems of the higher education and science development in Ukraine.

Actual scientific researches and issues analysis. The research of the essence, conditions and benefits of the mechanism of pubiic-pnvate partnership in the field of education are studied in the works by such scholars as Dzhandosova R. D. [1], Sianov О V, Stepanov О. О [2j. Dmytriieva Ye. O. [3]. Ivanova Yu. V. [4]. Zakharov M. M.. Cherdantsev V. P.. Tronyna M. V. [5]. Liakhovets О. O. [6].

Uninvestigated parts of general matters defining. Tak- ing into account the peculiarities of the organization of educational process and scientific activity in higher education institutions. considenng the interests and opportunities of business partners, the direction of projects in the field of public-private partnership to meet the interests of third parties, the conclusion on the need for targeted search of potential private partners. which requires improvement of the process of practical implementation of such projects was made.

The research objective. Improvement of the implementation mechanism of pubiic-pnvate partnership taking into account the peculiarities of such projects in the field of higher education and science.

The statement of basic materials. A senes of procedures for implementing pubiic-pnvate partnership projects is proposed to improve the of implementation efficiency of pubiic-pnvate partnership projects in the field of higher education in Ukraine: the necessity of improvement and development of the corresponding support (legislative, organizational. normative-legal, human resources) is substantiated.

Conclusions. Since public-private partnership is a mechanism whose implementation involves pnvate investment in the educational sphere, an important condition for the effectiveness of its implementation and functioning is the improvement of the relevant procedures, the creation of the necessary legislative, regulatory, resource and organizational support.

Keywords: higher education: higher education institution: public-private partnership: stages of implementation mechanism of pubiic-pnvate partnership.

Постановка проблеми

Актуальність теми дослідження. Ситуація на ринку освітніх послуг України характеризується високим рівнем конкуренції, що обумовлюється незабезпеченістю пропозиції платоспроможним попитом. Конкурентна боротьба, яка впливає на результати формування контингенту студентів, змушує ЗВО підвищувати якість освітніх та супутніх послуг, сприяючи таким чином розвитку системи вищої освіти. Однак, більшість ЗВО України, не маючи фінансових ресурсів, необхідних для підвищення якості освітніх послуг, змушені підтримувати рівень конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг шляхом зниження вартості навчання, що закономірно призводить до зниження якості освіти і, таким чином, перешкоджає досягненню стратегічних цілей в процесі реформування системи вищої освіти. З огляду на це, диверсифікація джерел фінансування вищої освіти є об'єктивною необхідністю в умовах скорочення обсягів бюджетного фінансування ЗВО та, як наслідок, можливостей щодо збільшення рівня заробітної плати НПП, видатків на наукові дослідження, надання пільгових кредитів та реалізації соціальних програм для працівників освіти.

Дієвим засобом підвищення ефективності функціонування закладів вищої освіти (ЗВО), як і інших підприємств, установ і організацій державної форми власності, до функцій яких належить забезпечення суспільних потреб, є розвиток партнерських відносин між державою та бізнес- структурами. Про важливість імплементації в українську освітню практику механізму державно- приватного партнерства свідчить те, що „ сприяння здійсненню де ржав но-при ватного партнерства у сфері вищої освіти” відповідно до Закону України „Про вищу освіту” визначено одним з принципів реалізації державної політики у сфері вищої освіти [7].

Сучасна концепція державно-приватного партнерства (ДПП) сформувалася як особлива система відносин між представниками бізнесу і державою при вирішенні стратегічно важливих завдань розвитку країни в умовах глобалізації з метою створення ресурсних та фінансових умов для розвитку ЗВО, підвищення ефективності їх діяльності, конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості та враховуючи вимоги щодо забезпечення високого рівня якості освіти [1, с. 88].

Аналіз переваг, які надає взаємодія держави і бізнесу через застосування механізму ДПП, дозволяє зробити висновок про доцільність його використання при реалізації стратегічних проектів пріоритетного характеру. До таких переваг відносять [5; 8, с. 2]: сприяння прискоренню соціально-економічного розвитку країни; можливість зменшення видаткової частини державного бюджету; реформування державного сектора; збільшення кількості реалізованих проектів з високим рівнем ефективності; зменшення витрат і досягнення синергетичного ефекту в результаті взаємодії держави та бізнесу; підвищення якості освітніх послуг і, як результат, рівня підготовки випускників ЗВО; зменшення корупційних дій та іншої незаконної практики на усіх етапах реалізації проекту ДПП. Такі проекти мають відповідати соціально-економічній політиці держави та бути частиною стратегії розвитку вищої освіти в Україні.

Необхідно відзначити, що Міністерство освіти та науки (МОН) України сприяє процесу реалізації ДПП шляхом об'єднання зусиль з підприємствами та організаціями у напрямі системного, конструктивного та взаємовигідного співробітництва для забезпечення високої якості професійної підготовки кадрів, залучення додаткових ресурсів для розвитку професійної освіти та її орієнтації на сучасні технічні й технологічні умови” [9]. Так, МОН України у 2016-2018 роках розпочато реалізацію практики державно-приватного партнерства у сферах професійно-технічної та вищої освіти шляхом підписання меморандумів про співробітництво з ТОВ „Снєжка-Україна”, Будівельною палатою України, ТОВ „КНАУФ ГІПС КИЇВ", Громадською спілкою „Національне галузеве партнерство в легкій промисловості України „Fashion Globus Ukraine", ПАТ „Українська залізниця” [9].

Сторонами ДПП у сфері вищої освіти, крім держави у особі органів державної або муніципальної влади і приватним бізнесом у особі виконавця та постачальника ресурсів, також є ЗВО і фізичні особи (студенти, слухачі, науковці), на реалізацію інтересів яких спрямовано відповідні проекти ДПП. Дослідження сутності державно-приватного партнерства, особливостей його здійснення та принципів організації дозволило дійти висновку, що держа в но-при ватне партнерство є формою співпраці між сторонами, кожен з учасників якої бере на себе певні зобов'язання з метою отримання відповідних вигід. Крім того, практична реалізація механізмів ДПП передбачає визначення чіткої послідовності етапів його реалізації із зазначенням функцій і завдань кожного суб'єкта.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відповідно до Закону України [10] „Про державно-приватне партнерство”, „Державно-приватне партнерство - це співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування (державними партнерами) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, або фізичними особами-підприємцями (приватними партнерами), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом”. Даним Законом визначено основні ознаки, принципи та форми реалізації ДПП в Україні, а також сфери застосування ДПП, до яких (крім інших) віднесено надання освітніх послуг [10].

Дослідженню особливостей реалізації проектів ДПП у освітній сфері присвячено праці українських і зарубіжних вчених. Так, Дмитрієва Є.О. зазначає, що державно-приватне партнерство у сфері вищої професійної освіти - це „...система взаємовигідних довгострокових відносин між державою і бізнесом з метою ефективного розподілу ролей між партнерами у сфері вищої професійної освіти для підвищення конкурентоспроможності вищої школи; інструмент розвитку не лише системи вищої освіти, але й регіону, на території якого реалізується ДПП-проект, а також економіки країни в цілому” [3, с. 12]. ДПП як інструмент об'єднання ресурсів, що знаходяться у розпорядженні держави, бізнес-структур та ЗВО розглядається у працях [4; 5]. При цьому Захаров М.М. Черданцев В.П., і Троніна М.В., підкреслюють, що ДПП може забезпечити вирішення таких завдань, як покращення якості та диверсифікація освітніх програм, забезпечення психофізіологічної безпеки учнів [5, с, 340]. В цілому, науковці зазначають, що застосування механізму ДПП у сфері професійної та вищої освіти сприяє досягненню як загальносуспільних цілей, так і цілей окремих регіонів, суб'єктів економіки, індивідів.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проведений аналіз законодавчої бази та наукових досліджень щодо визначення сутності, основних передумов і переваг застосування механізму ДПП у сфері вищої освіти дозволив зробити висновок про необхідність подальшого його удосконалення з метою залучення бізнес-структур до співпраці з МОН України, а також практичного впровадження проектів ДПП як способу реалізації взаємних інтересів бізнес- партнерів та ЗВО за участі Міністерства освіти і науки України.

Постановка завдання. Удосконалення процесу реалізації механізму державно-приватного партнерства з урахуванням особливостей проектів ДПП у сфері вищої освіти та науки.

державний приватний партнерство освіта наука

Виклад основного матеріалу

Розглядаючи механізм ДПП з позицій зацікавлених сторін у сфері вищої освіти та враховуючи результати наукових досліджень у цій предметній області [11], до переліку особливостей проектів ДПП, які визначаються характером взаємодії партнерів і можуть бути застосовані також і до освітньої сфери, необхідно віднести:

1) різновекторність інтересів усіх зацікавлених сторін (держави, приватних партнерів, третіх осіб), наслідком чого є тривалий процес узгодження проекту, а також різні очікування результатів реалізації проекту з боку кожної зі сторін;

2) соціальна значимість проектів в рамках ДПП, яка повинна оцінюватися і враховуватися державою при їх відборі;

3) пріоритетність врахування в процесі аналізу ефективності проектів ДПП нефінансових показників, що ускладнює оцінку результатів реалізації проектів ДПП (необхідно зважати на те, що фінансових показників недостатньо для прийняття рішення щодо реалізації проекту ДПП у сфері освіти).

На основі узагальнення принципів, форм та напрямів реалізації ДПП, основними етапами здійснення державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти та науки визначено такі (Рис. 1).

І етап. Пошук потенційних приватних партнерів, який може здійснювати як централізовано МОН України, так і самостійно ЗВО. Оцінка значимості та прогнозування ефективності (бюджетної, підприємницької, соціальної) потенційного проекту ДПП. Оцінка відповідності проекту ДПП стратегічним цілям розвитку ВО в Україні (конкретного ЗВО).

Відповідно до традиційного підходу реалізації державно-приватного партнерства передбачається, що потенційні приватні партнери обирають проект і формують заявку на участь в конкурсі з метою підписання договору, якщо його предмет відповідатиме інтересам усіх сторін та задовольнятиме їх очікуванням за показниками ефективності (бюджетної - для держави, підприємницької-для бізнес-партнера, соціальної-для суспільства, конкретного абітурієнта, студента, науковця або педагога) [8, о. 12; 11, о. 99].

Зважаючи на особливості освітнього процесу, потенціалу окремих ЗВО та сфери їх діяльності, орієнтації таких проектів на задоволення інтересів третіх осіб - студентів, абітурієнтів, науковців, зроблено висновок, що реалізація механізму ДПП у сфері вищої освіти вимагає цілеспрямованого пошуку потенційних приватних партнерів. Такими партнерами, крім підприємств певної профільної галузі, також можуть бути громадські організації, органи державної влади, місцевого самоуправління та наглядові органи, засоби масової інформації, банки, інші партнери.

Рис. 1. Основі етапи реалізації механізму державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти та науки (побудовано авторами)

ІІ етап. Переговори з потенційними партнерами щодо можливої співпраці. Розподіл ролей між учасниками в рамках проекту ДПП. Підписання договору про державно-приватне партнерство (договір підписують МОН Укради, приватний партнер і ЗВО). Завданням даного етапу є формування пропозицій про партнерську взаємодію між державою (в особі МОН України) та приватним партнером, в разі згоди або з ініціативи якого відбувається підписання договору, що містить детальну інформацію про його предмет. В договорі також повинні бути відображені: державні стимули та пільги для приватного партнера; порядок фінансування наукових досліджень; процедури щодо виплати стипендій молодим науковцям; механізм відшкодування витрат на навчання третім особам, які є здобувачами вищої освіти; права і зобов'язання сторін, термін дії договору. Для забезпечення ефективності функціонування ДПП необхідно структуру- вати, систематизувати та юридично забезпечити роботу, пов'язану з реалізацією в закладах вищої освіти проектів ДПП. До форм вирішення таких завдань відносять створення опікунських рад - колегіальних органів, які здатні забезпечити ЗВО консолідованою шефською допомогою в умовах жорсткої конкурентної боротьби [2, с. 27].

ІІІ етап. Підписання договорів з третіми особами - виконавцями наукових досліджень (науковими та науково-педагогічними працівниками, аспірантами), абітурієнтами (студентами).

Залежно від предмету договору про ДПП та його умов визначаються треті особи, на користь яких спрямована взаємодія сторін ДПП:

1) якщо предметом договору є надання освітніх послуг, партнерами в рамках ДПП стають абітурієнти (студенти);

2) якщо умовами договору передбачено виконання наукових досліджень, то до співпраці залучається переважно науковий та науково-педагогічний персонал ЗВО.

IV етап. Моніторинг і контроль результатів реалізації проекту ДПП. Оцінка ефективності реалізації проекту в рамках ДПП.

Відповідальність за ефективність державно-приватного партнерства покладається на державу, від імені якої в даному випадку виступає Міністерство освіти і науки України, яке виконує функції контролю, управління та регулювання взаємовідносин між суб'єктами ДПП на довгостроковій основі. Договором про державно-приватне партнерство можуть бути передбачені як стимули за належне виконання умов договору, так і санкції за їх невиконання. Крім того, передбачається виключне право МОН України періодично вимагати звіти від учасників договору, надсилати запити щодо інформації, яка стосується його виконання.

Фінансування дії механізму державно-приватного партнерства може відбуватись за рахунок таких альтернативних джерел як: бюджетні кошти, кошти юридичних осіб (приватних партнерів), кредитні ресурси, поєднання яких підвищує ефективність використання бюджетних коштів, забезпечує зацікавленість в ефективності ДПП усіх суб'єктів (держави, приватних партнерів, фінансово-кредитних установ, студентів), дозволяє залучити до регулювання та координації освітнього процесу професіоналів, що мають досвід роботи у відповідній галузі економіки.

Для підвищення ефективності процесу імплементації проектів ДПП в українську практику потребується розробка (удосконалення) відповідного забезпечення, а саме:

1) нормативно- правового та організаційного, зокрема, надання гарантій суб'єктам ДПП в процесі реалізації відповідних проектів; управління частиною ризиків; підтримка економічно неефективних, але суспільно важливих проектів; розробка типових договорів для регулювання відносин у сфері ДПП;

2) законодавчого - за наявності в Україні діючого Закону України „Про державно-приватне партнерство” [11] та меморандумів про співпрацю МОН України з окремими економічними суб'єктами, в процесі реалізації механізму у сфері ДПП, необхідно внести зміни до Податкового кодексу України з метою передбачення умов звільнення від податків частини прибутку приватного партнера (запровадження умов пільгового оподаткування), який інвестує кошти у вищу освіту або науку на умовах ДПП;

3) кадрового - залучення до роботи в процесі реалізації проектів ДПП досвідчених, компетентних, відповідальних юристів та економістів, фахівців інших спеціальностей.

Висновки

Інвестиції у вищу освіту через реалізацію механізму ДПП забезпечують отримання як економічного, так і соціального ефектів, оскільки: приватні партнери одержують можливість системно вирішувати питання кадрового забезпечення; ЗВО отримують кошти, які спрямовуються на розвиток їх матеріально-технічної бази, науково-дослідної та освітньої діяльності; випускники ЗВО - можливість отримати освіту і працевлаштуватися за спеціальністю після закінчення ЗВО на підприємство, яке в рамках договору ДПП надає випускникові перше робоче місце; ефект для держави проявлятиметься через підвищення рівня освіченості нації та скорочення кількості мігрантів, які не змогли знайти роботу в Україні. З огляду на те, що державно- приватне партнерство є механізмом, ефективне функціонування якого передбачає здійснення приватних інвестицій, для його реалізації в Україні потребується створення сприятливого інвестиційного клімату, у протилежному випадку - це призведе до неефективного, формального функціонування механізму державно-приватного партнерства.

Література

1. Джандосова, Р.Д. О государственно-частном партнерстве в сфере образования / Р.Д. Джандосова. Креативная экономика. -2007. - Том 1. - №12. - С. 88-89.

2. Сьянов, А.В. Современные формы государственно-частного партнерства в сфере образования (на примере Кемеровского филиала МЭСИ) / А.В. Сьянов, А.А. Степанов / Профессиональное образование в России и за рубежом. - 2014. - №2 (14).- С. 24-29.

3. Дмитриева, Е.А. Развитие государственно-частного партнерства в сфере высшего профессионального образования [Электронный ресурс] / Е.А. Дмитриева: автореф. дис. канд. экон, наук.: 08.00.05 / Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова. - Москва, 2012.

4. Иванова, Ю.В. Государственно-частное партнерство в сфере образования [Электронный ресурс] / Ю.В. Иванова.

5. Захаров, Н.Н. Государственно-частное партнерство в сфере образования - социально-экономический аспект / Н.Н. Захаров, В.П. Черданцев, М.В. Тронина // Экономические науки. Фундаментальные исследования. -2015. -№6.- С. 340-343.

6. Ляховець, О.О. Державно-приватне партнерство у вищій освіті як інституційна складова модернізації економіки / О.О. Ляховець // інноваційна економіка. - 2014. №4(53).-С. 71-78.

7. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс].

8. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре. Практическое руководство для органов государственной власти [Электронный ресурс] / Джеффри Делмон.

9. Офіційний сайт МОН України. Державно-приватне партнерство [Електронний ресурс] - Електрон, дані.

Ю. Закон України «Про державно-приватне партнерство» [Електронний ресурс]

11. Ткаченко, И.Н. Управление портфелем проектов государственно-частного партнерства с позиции стейкхолдерского подхода / И.Н. Ткаченко, Л.А. Рпменская, М.В. Евсеева // Журнал научных публикаций «Дисскусия». -2013. - №9 (39). - С. -95-103.

References

1. Dzhandosova, R. D. (2007). О gosudarstvenno- chastnom partnerstve v sfere obrazovaniya [On publicprivate partnership in the field of education], Kreafi'vnaya ekonamika - Creative Economy, 1(12), 88-89 [in Russian].

2. Syanov, A. V., Stepanov, A. A. (2014). Sovremennye formy gosudarstvenno-chastnogo partnerstva v sfere obrazovaniya (na primere Kemerovskogo filiala MESI) [Modern forms of public-private partnership in education (on the example of the Kemerovo branch of MESI)]. Professionalnoe obrazovanie v Passu і za rubezhom - Professional education in Russia and abroad, 2(14), 24-29 [in Russian],

3. Dmitrieva, E. A. (2012). Razvitie gosudarstvenno- chastnogo partnerstva v sfere vysshego professions Inogo obrazovaniya [The development of public-private partnership in the field of higher professional education]. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow: Moskovskiy gosudarstvennyy universitet imeni M. V. Lomonosova. https://www.econ.msu.rU/cmt2/lib/a/2094 /file/DmitrievaEA.pdf [in Russian],

4. Ivanova, Yu. V. (n.d.). Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v sfere obrazovaniya [Public-private partnership in the field of education], www.econom.stateandregions.zp.ua. Retrieved from http://www.econom.stateandregions.zp. ua/journa 1/2013/1_2013Z42.pdf [in Russian].

5. Zakharov, N. N.. Cherdantsev, v. P., Tronina, M. v. (2015). Gosudarstvenno-chasnoe partnerstvo v sfere obrazovaniya - sotsiaino-ekonomicheskiy aspekt [State-private partnership in the field of education - the socio-economic aspect], Ekonomicheskie nauki. Fundamen- talnye issledovaniya - Economic sciences. Fundamental research, 6, 340-343 [in Russian].

6. Liakhovets, 0. 0. (2014). Derzhavno-pryvatne partnerstvo uvyshchii osviti yak instytutsiina skiadova modernizatsii ekonomiky [Public-private partnership in higher education as an institutional component of economics modernization], Innovatsiina ekonomika - Innovation Economy, 4(53), 71-78 [in Ukrainian],

7. Pro vyshchu osvitu : Zakon Ukrainy vid 01.01.2019, № 1556-Vii [On Higher Education: Law of Ukraine from 01.01.2019, № 1556-VII]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian].

8. Delmon, J. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo v infrastrukture. Prakticheskoe rukovodstvo diya organov gosudarstvennoy vlasti [Public-private partnership in the infrastructure. Practical Guide for Public Authorities]. www.fa.ru. Retrieved from http://www.fa.ru/org/chair/gchp /Document s/biblio/De Imo n%20public_private_pa rtner.pdf

9. Derzhavno-pryvatne partnerstvo [Public-Private Partnership], (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from httos://mon aov.ua/ua/asvita/orofesiina-tehnichna-

10. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo : Zakon Ukrainy

zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/2404-17 [in Ukrainian],

11. Tkachenko, I. N., Rpmenskaya L. A., Evseeva, M. V.

(2013). Upravlenie portfeiem proektov gosudarsvenno- chastnogo partnerstva s pozitsii steykkhoiderskogo podkhoda [Portfolio management of a state-private partnership from a position of stakeholder approach]. Zhumal nauchnykh publikatsiy «Disskusiya» - Journal of scientific publications "Discussion", 9/39), 95-103

Размещено на allbest.ru