Переосмислення поняття "інформаційна культура студентської молоді" в умовах інформаційно-гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Переосмислення поняття «інформаційна культура студенської молоді» в умовах інформаційно- гібридної війни

Світлана Шехавцова Михайло Шехавцов

Анотація

Автори статті роблять спробу визначити специфіку інформаційно-гібридної війни та намагаються переосмислити поняття «інформаційна культура студенської молоді» в контексті інформаційно-гібридної війни. Пропонується таке трактування «інформаціної культури» як сукупність елементів інформаційної культури, які вміщують механізми сприйняття інформації студентською молоддю й засоби обробки отриманої інформації задля перероблення її у якісний продукт, який сприяє створенню якісної нової інформації, що удосконалює й реалізує потенційні можливості суспільства в захисті студентської молоді від агресії в умовах інформаційно-гібридної війни. Доведено, що специфіка інформаційно-гібридної війни полягає у створені інформаційно-психологічного впливу, який спрямовується як на індивідуальну, так і на суспільну свідомість інформаційно-психологічними засобами, що викликає зміну поглядів, думок, відносин, ціннісних орієнтацій, мотивів, стереотипів особистості з метою вплинути на її діяльність (або бездіяльність) і поведінку населення. Було зазначено, що в контексті навчально-виховного процесу в університеті відбувається формування національної свідомості й стійких національних цінностей у студентській молоді, тому в цей період забезпечення інформаційно-психологічної безпеки є стратегічним завданням системи вищої освіти в Україні. Було доведено, що розвиток інформаційної культури студентської молоді в Україні під час інформаційно- гібридної війни передбачає формування у студнтської молоді інтелектуально-світоглядної готовності до відстоювання національних цінностей, захисту української національної ідеї.

Ключові слова: інформаційна культура, інформаційно-гібридна війна, інформаційне суспільство, інформаційна безпека, національні цінності, інформаційно-психологічний вплив.

Постановка проблеми

Віддзеркалення реалій, які існують на Сході України, проблеми соціально-економічного становища українського суспільства на сучасному етапі робить процес освіти одним із вирішальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства, що потребує відповідних змін.

Гібридні війни стають найпоширенішим засобом досягнення цілей у внутрішній та зовнішній політиці. Бурхливі події, які відбуваються в Україні, є наслідком прояву такої війни: потік інформації стає все більше і більше некерованим, а управління збройними та не збройними конфліктами перемістилися в інформаційний простір.

Актуальність формування інформаційної культури студентської молоді пов'язана з розширенням впливу на молодь засобів масової комунікації, що зумовлює необхідність застосування особистісно орієнтованого підходу до розвитку критичного мислення студентів, становлення захисного механізму до інформаційно-психолого впливу засобів масової комунікації, які, з одного боку, спричиняють швидке зростання інтелектуального і культурного потенціалу особистості, а з іншого - можуть руйнівно впливати.

Аналіз джерел і публікацій

Результати аналізу психолого-педагогічних напрацю- вань вітчизняних дослідників дають змогу стверджувати, що в них накопичено значний науковий і практичний досвід, який може стати основою для вдосконалення підходів до формування інформаційної культури майбутніх учителів (М. Близнюк, Т. Богданова, Н. Ген- діна, О. Гладченко, Ю. Рамський, А. Столяревська, А. Фінькова); визначено домінантні імперативи нової стратегії професійної підготовки фахівців з позиції нової філософії освіти (В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Огнев'юк та ін). Значущими в контексті розгляду питання формування інформаційної культури педагогічних працівників є наукові дослідження Т. Бабенко, Є. Данильчук, М. Жалдака, О. Значенко, А. Коломієць, С. Конюшенко, Л. Лазарєвої, О. Шиман.

Всебічну розробку категорій «гібридна війна», «інформаційно-гібридна війна», а також інформаційне бачення багатьох явищ і процесів у світі запропонували у своїх наукових працях Р Безсмертного, І. Валюшка, А. Дорошкевич, В. Ткаченка, М. Требіна, П. Шевчука та ін.

Мета статті полягає у визначенні специфіки інформаційно-гібридної війни та у переосмисленні поняття «інформаційна культура студенської молоді» в умовах інформаційно- гібридної війни.

Виклад основного матеріалу

Інформаційну культуру сучасного українського суспільства і особистості можна розглядати в різних аспектах: технологічному, соціальному, освітньому, моральному, правовому, організаційному тощо. Така різнобічність тлумачення поняття зумовлена багатогранністю цього феномена, багатоманітністю наукових підходів та різноманітністю сутнісних характеристик, покладених у його основу.

У процесі аналізу ґенези поняття «інформаційна культура» Л. Макаренко дійшла висновку, що воно є одним з вимірювань, проекцією в галузі інформаційних відносин багатогранної загальнолюдської культури, що розуміється як загальний рівень розвитку суспільства, його обізнаності, і як особлива сфера і форма діяльності особистості, пов'язана з її мисленням, і як загальна система цінностей і уявлень, сформованих мотивів, цілей, сен- сів, принципів і правил, що визначає орієнтування особистості в інформаційному просторі (Макаренко, 2016). В межах нашого дослідження нас цікавить процес сприйняття інформації студентською молоддю, формування адекватного й критичного ставлення студентів до подій і процесів, які відбуваються в українському суспільстві.

Поява єдиної глобальної комунікаційної системи забезпечила людство великими обсягами досяжної інформації, що призвело до змін у сфері виробництва, у культурному середовищі, у мовному середовищі й в моделях поведінки. інформаційний психологічний інтелектуальний світоглядний

Інформаційне суспільство створює певні вимоги щодо повноцінного й успішного самореалізації у професійній діяльності майбутніх учителів: по-перше, сучасний світ висуває важливу суперечність нової системи освіти - суперечності між стрімкими темпами збільшення обсягів інформації у світі й обмеженими можливостями їх засвоєння людиною; по-друге, той факт, що головними багатствами і ресурсами суспільства є інформація та знання, несе руйнівні загрози для особистості, оскільки стрімко посилює процеси руйнації локальних культур; по-третє, з урахуванням політичної обстановки у світі, і в Україні зокрема, виникає ще одна нагальна проблема - це інформаційні війни: негативні інформаційні впливи на суспільну свідомість через засоби масової інформації, а також мережу Інтернет, спрямовані на пропаганду насилля й ворожнечі. сепаратизму за етнічною, мовною й іншими ознаками (Чередник, 2016).

О. Дзьобань зазначає, що утворення інформаційного суспільства відбувається внаслідок розвитку науково-технічного прогресу; внаслідок створення в процесі розвитку сучасної інформаційно-комунікаційної технології широких можливостей для раціональнішого управління соціально-політичними процесами; залежність розвитку країни і його місця в глобальній світовій системі від гнучкості й прагматизму політики, що реалізовується спільно зі ЗМІ; глобалізація світового інформаційного простору разом з широкими можливостями для діяльності систем міжнародної й національної безпеки створює також ряд обмежень; перехід політичної боротьби на інформаційну площину у зв'язку зі створенням інформаційного суспільства (Дзьобань, 2013).

В умовах гібридно-інформаційної війни зростає роль віртуальності, з'являється можливість обробляти великі і динамічні масиви інформації, виникають нові соціальні технології керування натовпом, інформаційним суспільством й, відповідно, поведінкою будь-якої особистості. Факт наявності інформаційно-гібридної війни в Україні спонукає цілу низку питань на міждисциплінарному рівні для пошуку відповідей, які допоможуть зрозуміти, чому саме ведеться така ситуація в українському суспільстві, з одного боку, і як протистояти цьому негативному явищу, з іншого.

Для студентської молоді інформаційно-гібридні атаки вкрай небезпечні, тому що технічна та інформаційно-психологічна війна тільки за формою, а за змістом - це метафізична, яка тісно пов'язана із самою сутністю як суспільства, так і окремо кожної особистості.

У контексті нашого наукового дослідження постають взаємопов'язані феномени: «особистість - інформаційна культура - інформаційне суспільство - інформаційно-гібридна війна», які потребують переосмислення й пошуку нових підходів їх вирішення, зокрема, формування інформаційної культури студентської молоді в умовах інформаційно-гібридної війни. Якщо в педагогічній науці вже існує багато наукових досліджень стосовно понять «особистість», «інформаційна культура», «інформаційне суспільство», то поняття «інформаційно-гібридна війна» змінює сутність і зміст вищезазначених понять і вимагає нового їх розуміння.

Термін «інформаційно-гібридна війна» набув останнім часом значного поширення, але точного визначення інформаційно-гібридної війни на сьогодні не існує. На жаль, в сучасних українських тлумачних словниках немає трактування цього поняття. Наше наукове дослідження буде спрямоване не на вивчення військових стратегій ведення війни, а буде сфокусовано на формування інформаційної культури особистості, оскільки інформаційний чинник набирає значущої ваги в межах трактування цього поняття. Вищезазначене поняття складається з двох компонентів, а саме «інформація» і «гібридність». Інформація стає самостійним елементом, з одного боку, а з іншого, поняття «гібридність» вміщує як військову складову, так і інформаційну складову в тому числі, тому інформаційний компонент виявляється провідним і не менш важливим, ніж військовий. Словосполучення «інформаційна війна» широко вживається для позначення цілеспрямованого негативного, невідповідного дійсності інформаційного впливу однієї держави проти іншої.

На думку науковців-військових, особливістю війни в Україні є її не цілком конвенційний, «гібридний» характер, а різке посилення ролі інформаційної складової, самодостатність і значення якої дозволяє говорити про повноцінну інформаційну війну, війну, яка не лише обґрунтовує втручання у внутрішні справи незалежних держав, виправдовує і робить можливою агресію, але і війну, яка спричиняє значні жертви (Бабич, 2018).

Особливістю гібридної війни (від лат. hybrida - помісь, комбінація двох або більше різних об'єктів або характеристик, властивостей у одному об'єкті) полягає в тому, що дер- жава-агресор використовує як звичайні, так і незвичайні, регулярні і нерегулярні, відверті й приховані засоби, які застосовують усі виміри війни для подолання переваги в звичайній війні (Литвиненко, 2018). Переважна більшість авторів сходяться на думці про те, що провідною складовою гібридної війни є інформаційна війна.

Гібридна війна поєднує в собі методи інформаційної, психологічної, економічної війни та культурної експансії. Якщо у класичних війнах боротьба велася за ресурси та території, то у некласичних «гібридних війнах» ворог ставить за мету, перш за все, підкорити суспільну свідомість певної країни, перекодувати ціннісно-культурні настанови народу, спотворити його історичну пам'ять. Інформаційно-гібридна війна передбачає використання різного роду маніпулятивних, фальсифікаційних технологій, що просуваються в телебаченні та Інтернеті, маскування справжніх суб'єктів військового протистояння, активну апеляцію сторін до інститутів міжнародного права (Додонов, 2015). Використання саме маніпулятивних технологій в ЗМІ виявляють загрозу правильного й адекватного сприйняття інформації студентською молоддю. Інформаційне суспільство сформувало нові форми конфліктів, яких не існувало до тепер і які набрали масштабних інтенсивних обертів розвинення загрози для безпеки громадян, суспільства та держави. Потужний захист від викликів інформаційно- гібридних війн може бути реалізований тільки за умов ефективної та обґрунтованої стратегії формування інформаційної культури у громадян держави, яка передбачає наявність дієвої системи та відповідних механізмів формування інформаційної культури у населення і студентської молоді зокрема.

Мас-медіа як посередники й ретранслятори інформації відіграють визначальну роль у сприйнятті й відтворенні споживачами інформаційних повідомлень реальної картини світу. Інформація засобів масової комунікації найбільш масова і доступна, тому здатна маніпулювати суспільною думкою й створювати так звану «інформаційну картину світу», що не завжди відповідає реальній дійсності. У контексті забезпечення інформаційної безпеки суспільства мас-медіа відіграють неоднозначну роль: залежно від смислового наповнення повідомлень інформація в них може сприяти захисту національних інтересів та національного інформаційного простору, або ж навпаки, призводити до виникнення деструктивних процесів усередині суспільства (Литвиненко, 2016).

На думку О. Горбатюк, інформаційною безпекою є стан захищеності потреб в інформації особистості, суспільства і держави, при якому забезпечується їхнє існування і прогресивний розвиток незалежно від наявності внутрішніх і зовнішніх інформаційних загроз (Горбатюк, 1999). З аналогічної точки зору О. Золотар розуміє інформаційну безпеку як ціннісний вимір об'єкта безпеки, тобто, коли йдеться про інформаційну безпеку людини - то це насамперед потреби людини, можливість реалізації яких у правовому полі закріплюється через її права і свободи (Золотар, 2018).

З політико-правової позиці А. Грубінко влучно висловив власну думку стосовно загрози інформаційній безпеці нашої держави; він вважає, що залишається загроза впливу ворога на інформаційну інфраструктуру, інформаційні ресурси, суспільство, свідомість і підсвідомість особистості з метою нав'язати власну систему цінностей, поглядів, інтересів і рішень у життєво важливих сферах суспільної й державної діяльності. Інформаційна складова гібридної війни Росії проти України - це психологічна війна, метою якої є не знищення мільйонів людей, а залякування, деморалізація, світоглядне, духовно-моральне, національне покалічення українців (Грубінко, 2019). Безперечно, в контексті навчально-виховного процесу в університеті відбувається формування національної свідомості й стійких національних цінностей у студентській молоді, тому в цей період забезпечення інформаційно-психологічної безпеки є стратегічним завданням системи вищої освіти в Україні.

Якщо говорити про інформаційно-психологічну безпеку студентської молоді, то виникають взаємопов'язані категорії, які забезпечуватимуть інформаційно-психологічну безпеку. Антонімічним терміном «інформаційної безпеки» є поняття «інформаційна небезпека». За логікою визначення змісту антонімічних понять відзначимо, що засоби і механізми, які спричиняють інформаційно-психологічну небезпеку, є засобами, яких слід уникати або визначити засоби і технології, які сприяли б протистоянню інформаційної небезпеці і забезпечували формування інформаційної культури студентської молоді - переконання і навіювання. Переконання звернене до власного критичного сприйняття дійсності. Воно має власні алгоритми впливу: 1) логіка переконання повинна бути доступною інтелектові об'єкта впливу; 2) переконання необхідно здійснювати, спираючись на факти, відомі об'єкту; 3) переконувальна інформація має містити узагальнювальні пропозиції; 4) переконання має складатися з логічно несуперечливих тез; 5) факти, що повідомляються, повинні бути відповідним чином емоційно забарвлені.

Навіювання, навпаки, спрямоване на суб'єктів, що некритично сприймають інформацію. Його особливостями є: цілеспрямованість і плановість застосування; конкретність визначення об'єкта навіювання (селективний вплив на визначені групи населення, що враховує основні соціально-психологічні, національні й інші особливості цих груп); некритичне сприйняття інформації об'єктом навіювання (навіювання засноване на ефекті сприйняття переданої інформації як інструкції до дії без її логічного аналізу); визначеність, конкретність поведінки, що ініціюється (об'єкту необхідно дати інструкцію щодо здійснення конкретних його реакцій і вчинків, що відповідають меті впливу) (Остроухов, 2010).

Висновки

Специфіка інформаційно-гібридної війни полягає у створені інформаційно-психологічного впливу, який спрямовується як на індивідуальну, так і на суспільну свідомість інформаційно-психологічними засобами, що викликає зміну поглядів, думок, відносин, ціннісних орієнтацій, мотивів, стереотипів особистості з метою вплинути на її діяльність (або бездіяльність) і поведінку населення. Такі впливи передбачають досягнення певної реакції, поведінки (дії або бездіяльності) особистості, яка відповідає певній меті інформаційно-психологічного впливу.

З нашої точки зору, розвиток інформаційної культури студентської молоді в Україні під час інформаційно-гібридної війни передбачає формування у студентів інтелектуально-світоглядної готовності до відстоювання національних цінностей, захисту української національної ідеї.

Переосмислення поняття «інформаційна культура» надає підстави стверджувати, що воно представлене сукупністю елементів інформаційної культури, які вміщують механізми сприйняття інформації студентською молоддю й засоби обробки отриманої інформації задля перероблення її у якісний продукт, який сприяє створенню якісної нової інформації, що вдосконалює й реалізує потенційні можливості суспільства в захисті студентської молоді від агресії в умовах інформаційно-гібридної війни.

Очевидно, формування інформаційної культури студентської молоді передбачає формування взаємопов'язаних понять, таких як інформаційна безпека», в основі, якої лежить декілька базових вимірів, зокрема, одним із найважливіших та перспективних є аксіологічний вимір.

Література

1. Бабич, А. А. & Монастирський, В. В. (2018). Інформаційна безпека держави як складова оборони. В Науковий семінар Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба «Інформаційна агресія Російської Федерації проти України» (с. 59-61). Харків: ХНУПС ім. І. Кожедуба.

2. Горбатюк, О. М. (1999). Сучасний стан та проблеми інформаційної безпеки України на рубежі століть. Вісник Київського університету імені Т. Шевченка, 14: Міжнародні відносини, 46-48.

3. Грубінко, А.(2019). Інформаційна безпека України: правове гарантування та реалії забезпечення. Актуальні проблеми правознавства, 1(17), 5-10.

4. Дзьобань, О. П. (2013). Філософія інформаційного права: світоглядні й загальнотеоретичні засади. Харків: Майдан. Додонов, Р. (2015). Криза, війна чи конфлікт - як коректно називати події на сході України? Східноукраїнський конфлікт: типологія, особливості, шляхи деескалації, 2, 107-112.

5. Золотар, О. О. (2018). Інформаційна безпека людини: теорія і практика. Київ: «Видавничий дім «АртЕк». Литвиненко, О. (2016). Інформаційна складова у сучасній гібридній війні проти України: виклики й загрози.

6. Українознавчий альманах,19, 171-174.

7. Литвиненко, О. В. (2018). Медіаграмотність громадян у контексті гібридних воєн: приклад України. Молодий вчений,3(55), 259-263.

8. Макаренко, Л. Л. (2016). Інформаційна культура особистості: історико-педагогічний аналіз. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова, 53, 128-141.

9. Остроухой, В. В., Петрик, В. М. & Присяжнюк, М. М. (2010). Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти) (Є. Д. Скулиш, Ред.). Київ: КНТ.

10. Чередник, Л. А. (2016, Вересень). Інформаційна культура як складник загальної культури особистості. В Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІстоліття: IX Міжнародна науково- практична конференція (с. 365-375). Одеса.

References

1. Babych, A. A. & Monastyrskyi, V V. (2018). Informatsiina bezpeka derzhavy yak skladova oborony [Informational security of the country as a part of the defense]. V Naukovyiseminar Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl imeni Ivana Kozheduba “Informatsiina ahresiia Rosiiskoi Federatsiiproty Ukrainy” [Kharkiv National University of Ivan Kozhedub the Air Force Scientific Seminar “Information Aggression of the Russian Federation against Ukraine”] (s. 59-61). Kharkiv: KhNUPS im. I. Kozheduba [in Ukrainian].

2. Cherednyk, L. A. (2016, September). Informatsiina kultura yak skladnyk zahalnoi kultury osobystosti [Informational culture as the component of person's general culture]. In Informatsiina osvita taprofesiino-komunikatyvni tekhnolohii XXI stolittia: IX Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia [Information Education and Vocational Communication Technologies of the 21st Century: IXInternational Scientific and Practical Conference] (s. 365-375). Odesa [in Ukrainian].

3. Dodonov, R. (2015). Kryza, viina chy konflikt - yak korektno nazyvaty podii na skhodi Ukrainy? [Crisis, war or conflict - how to calll corectly the events on the West of Ukraine?]. Skhidnoukrainskyi konflikt: typolohiia, osoblyvosti, shliakhy deskalatsii [Eastern Ukrainian conflict: typology, features, ways of descaling], 2, 107112 [in Ukrainian].

4. Dzoban, O. P. (2013). Filosofiia informatsiinohoprava: svitohliadniy zahalnoteoretychni zasady [Philosophy of informational law: worldview and general-theoretical basis]. Kharkiv: Maidan [in Ukrainian].

5. Horbatiuk, O. M. (1999). Suchasnyi stan ta problemy informatsiinoi bezpeky Ukrainy na rubezhi stolit [Currnt state and problems of informational security of Ukraine at the turn of the centuries]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, 14: Mizhnarodni vidnosyny [International relations], 46-48 [in Ukrainian].

6. Hrubinko, A.(2019). Informatsiina bezpeka Ukrainy: pravove harantuvannia ta realii zabezpechennia [Informational security of Ukraine: law guarantee and realities of providing]. Aktualniproblemy pravoznavstva [Actual problems of law], 1(17), 5-10 [in Ukrainian].

7. Lytvynenko, O. (2016). Informatsiina skladova u suchasnii hibrydnii viini proty Ukrainy: vyklyky y zahrozy [Informational component of current hybrid war: challenges and threats]. Ukrainoznavchyi almanakh [Ukrainian almanac],19, 171-174 [in Ukrainian].

8. Lytvynenko, O. V. (2018). Mediahramotnist hromadian u konteksti hibrydnykh voien: pryklad Ukrainy [Informational component of current hybrid war: challenges and threats]. Young Scientist, 3(55), 259-263 [in Ukrainian].

9. Makarenko, L. L. (20016). Informatsiina kultura osobystosti: istoryko-pedahohichnyi analiz [Informational culture of a person: historical and pedagogical analisys]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P Drahomanova [Ukrainian Scientific Journal ofNPU M.P Drahomanovallmanakh], 53, 128-141 [in Ukrainian].

10. Ostroukhov, V. V., Petryk, V M. & Prysiazhniuk, M. M. (2010). Informatsiina bezpeka (sotsialno-pravovi aspekty) [Informational security (social and legal aspects)] (Ie. D. Skulysh, Red.). Kyiv: KNT [in Ukrainian].

11. Zolotar, O. O. (2018). Informatsiina bezpeka liudyny: teoriia i praktyka [Informational security of a person: theory and practice]. Kyiv: “Vydavnychyi dim “ArtEk” [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru